Про затвердження Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів

1.1. Дія Паспорта поширюється на всі види хвостосховищ, шламосховищ (далі хвостосховищ), до яких відносяться діючі, законсервовані та такі, що проектуються.

1.2. Даний Паспорт не є заміною Технічного Паспорта хвостосховища, який додається до проекту, а також не скасовує діючу форму та види державної звітності.

1.3. Заповнення Паспорта та внесення останніх змін проводиться у відповідності з розділом 6 цієї Методики.

2.1. Паспорт є обов'язковим обліково-інвентаризаційним документом екологічно небезпечних об'єктів, що дає право на експлуатацію хвостосховища і діє при наявності відповідної ліцензії, порядок отримання якої встановлено діючими нормативними документами.

2.2. Паспорт складається з системи взаємопов'язаних блоків, кожен з яких містить комплекс даних у вигляді показників, ранжованих за ступенем впливу (техногенного, природного та ін.) та техногенно-екологічної безпеки.

2.3. Паспорт заповнюється підприємством самостійно або із залученням спеціалізованих організацій та затверджується керівником підприємства.

2.4. З метою забезпечення контролю за технічним станом та безпечністю експлуатації хвостосховищ структура Паспорта передбачає його доповнення та уточнення протягом часу експлуатації споруди, її реконструкції.

2.5. Паспорт зберігається в технічному відділі (у головного інженера) власника хвостосховища, а його копії - в територіальних органах Мінекобезпеки України та територіальному штабі ЦО, на базі яких створюється комп'ютерна база даних екологічно небезпечних об'єктів з метою їх обліку та моніторингової оцінки стану. Зміст Паспорта та його показники поновлюються не рідше одного разу на п'ять років після проведення інвентаризації.

2.6. В періоди між паспортизаціями технічний стан хвостосховища може бути визначений за даними регламенту що визначається Правилами експлуатації хвостосховища та даними локального моніторингу його стану.

2.7. У випадку внесення змін в технологію складування (зберігання), збільшення потужності, доповнень в засобах контрольно-вимірювальної апаратури та ін. підприємства зобов'язані, у відповідності до діючого законодавства, провести державну екологічну та технічну експертизи змін, що відбуваються, а після здійснення проекту протягом місяця внести відповідні корективи в Паспорт і його копію.

2.8. Основою для розробки Паспорта є:

- проектно-технологічна документація власника хвостосховища;

- узгоджені та затверджені основні показники виробництва;

- дозволи на природокористування;

- ліміти на природокористування;

- дані державної статистичної звітності;

- інвентаризаційні відомості про об'єкти;

- паспорти споруд, приладів, обладнання;

- висновки державної екологічної експертизи.

2.9. Заповнення всіх форм (блоків) Паспорта є обов'язковим. Припускається внесення додаткової інформації при його заповненні з метою уточнення специфіки виробництва, контрольно-вимірювальної апаратури.

2.10. За відсутністю даних для заповнення всіх блоків Паспорта організація, що експлуатує хвостосховища, укладає договір з спеціалізованими організаціями і оплачує проведення робіт по обстеженню хвостосховища.

3.1. Паспорт хвостосховища складається з блоків (розділів), розташованих в наступній послідовності:

- титульний лист;

- адресний блок (01);

- природно-кліматичний блок (02);

- техніко-технологічні показники (03);

- огороджуючі споруди накопичувача (04), в т.ч.:

- грунтові греблі (огороджуючі дамби) (04.01);

- греблі (огороджуючі дамби) в озерних та лиманно-морських акваторіях (04.02);

- водоскидні споруди (04.03);

- водозабірні споруди (04.04);

- водовідвідні споруди (04.05);

- гідрозахисні споруди (04.06);

- пульпонасосні та насосні станції (05);

- система гідравлічного вилучення (06);

- контрольні натурні спостереження за станом огороджуючих споруд, основи та прилеглої території (07);

- відповідність технічним умовам експлуатації (08);

- можливі наслідки при відхиленні від проектних умов експлуатації та їх вплив на навколишнє середовище та населення (09);

- можливі наслідки аварійних (надзвичайних) ситуацій (10);

- заходи, що проводяться адміністрацією підприємства для попередження аварійних (надзвичайних) ситуацій (11).

3.2. Паспорт оформлюється у відповідності з Додатком N 2 до Методики.

3.3. До блоків 03 та 04 додатка N 2 цієї Методики прикладаються карти-схеми розташування споруд хвостосховища та контрольно-вимірювальної апаратури з вказанням основних параметрів, а також розрізи гребель, дамб та ін. споруд з основними розмірами.

3.4. На карті-схемі району розміщення хвостосховища вказуються:

- траса системи гідравлічного влаштування;

- розміщення хвостосховищ, греблі, дамб обвалування;

- шляхи;

- пульпонасосні та насосні станції;

- санітарна зона;

- межі населених пунктів, що знаходяться в зоні впливу (можливого затоплення в разі аварійних ситуацій) (в межах кожного населеного пункту вказується код СОАТО);

- промислові підприємства;

- природні та сільськогосподарські угіддя, ліси, зони карстонебезпеки, зсувів, підтоплення та заболочення території;

- ареал випадіння пилу, піднятого з пляжів хвостосховища.

В правому куті розташовується роза вітрів.

На карті-схемі хвостосховища вказуються місця розташування п'єзометричних створів, реперів мережі режимних спостережень сітки контрольно-вимірювальної апаратури та ін.

В правому нижньому куті вказується водоприймач стічних вод, його найменування, відстань до нього. Нижче проставляється: прізвище, ім'я, по батькові розробника Паспорта, вказується його фах, посада.

В лівому верхньому куті вказується повна назва підприємства та дата складання карти-схеми.

В лівому нижньому куті вказуються:

- N-N з переліком споруд;

- N-N з переліком інформації по прилеглій території (селища, підприємства, угіддя, підтоплені території та ін.).