Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства

З метою забезпечення реалізації положень Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

1. Затвердити Порядок застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства (надалі - Порядок), що додається.

2. Заступникам головного державного санітарного лікаря України, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України прийняти указаний Порядок до керівництва та застосування при здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", яким встановлено право посадовим особам органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України застосовувати до підприємств, підприємців, установ та організацій фінансові санкції, Міністерство охорони здоров'я України, за узгодженням з Міністерством фінансів України, Міністерством економіки України та Головною державною податковою інспекцією України, встановлює наступний порядок застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства (надалі - Порядок):

1.1. Фінансова санкція за порушення санітарного законодавства (надалі - фінансова санкція) - це штраф за порушення санітарного законодавства, який накладається посадовою особою органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України (надалі - посадовою особою держсанепідслужби) на підприємство, підприємця, установу або організацію, які порушили санітарне законодавство (надалі - порушника).

1.2. До порушників застосовуються такі фінансові санкції:

1.2.1. Передача замовникові або у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, що не відповідає вимогам державних санітарних норм, правил і гігієнічних нормативів (надалі - санітарних норм) -

тягне накладення штрафу на порушника (розробника цієї документації) у розмірі 25 відсотків вартості розробки.

1.2.2. Реалізація продукції, забороненої до випуску і реалізації посадовими особами держсанепідслужби, -

тягне накладення штрафу на порушника у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції.

1.2.3. Випуск, реалізація продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, санітарних норм є небезпечною для життя і здоров'я людей, -

тягне накладення штрафу на порушника у розмірі 100 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції.

1.2.4. Реалізація на території України імпортної продукції, яка не відповідає вимогам стандартів щодо безпеки для життя і здоров'я людей, санітарних норм, що діють в Україні, -

тягне накладення штрафу на порушника у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції.

1.2.5. Ухилення від пред'явлення посадовим особам держсанепідслужби продукції, яка підлягає контролю, -

тягне накладення штрафу на порушника у розмірі 25 відсотків вартості продукції, що випущена з моменту ухилення.

1.3. Вартість документації та продукції обчислюється за цінами їх реалізації.

1.4. Застосування фінансової санкції не заважає притягненню до відповідальності посадових осіб порушника, винних у порушенні санітарного законодавства або невиконанні постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб держсанепідслужби.

1.5. Сплата фінансової санкції не звільняє порушника від обов'язку відшкодування збитків підприємствам, установам, організаціям і громадянам, яких вони зазнали внаслідок порушення санітарного законодавства.

2.1. Справи про застосування фінансових санкцій (надалі - справи) розглядаються головним державним санітарним лікарем України, його заступниками, головними державними санітарними лікарями Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя і їх заступниками, головними державними санітарними лікарями водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України та їх заступниками, а також (за винятком справ за порушення, передбачених пунктом 1.2.1. цього Порядку) іншими головними державними санітарними лікарями та їх заступниками (надалі - головними державними санітарними лікарями).

2.2. Підставою для розгляду справи є Протокол про порушення санітарних норм (надалі - протокол) (Додаток N 1 до Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 квітня 1995 року N 64.

2.3. Протокол складається посадовою особою держсанепідслужби у трьох примірниках, один з яких у триденний термін передається особі, яка уповноважена розглядати справу, другий - залишається у представника порушника, третій - у особи, яка його склала.

У випадках, коли посадові особи держсанепідслужби, які склали протокол, відповідно до своєї компетенції самі розглядають справи, протокол складається у двох примірниках.

2.4. У протоколі при фіксації факту порушення санітарного законодавства, за яке передбачено застосування фінансової санкції, обов'язково зазначаються:

дата і місце його складання;

посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол;

відомості про порушника;

суть порушення санітарного законодавства;

нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке порушення (стаття 46 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення");

прізвища, адреси свідків, якщо вони є;

інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, та представником порушника.

Представником порушника є його керівник або інша посадова особа, якій за довіреністю згідно з чинним законодавством доручено представляти інтереси порушника як юридичної особи.

У разі відмовлення представника порушника від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. У разі відсутності представника порушника на місці факт порушення санітарного законодавства потребує обов'язкового засвідчення свідками.

Представник порушника має право подати пояснення або зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від підпису.

2.5. Відомості про порушника повинні містити:

повне найменування, відомчу підлеглість та форму власності;

повну юридичну адресу порушника;

номер розрахункового рахунку та назву банку;

назву керуючого органу;

посаду, прізвище керівника;

назву податкової інспекції, де зареєстрований порушник.

2.6. Суть порушення санітарного законодавства повинна бути описана таким чином, щоб було зрозуміло:

де вчинено порушення санітарного законодавства;

коли вчинено порушення санітарного законодавства;

в якій саме дії (бездіяльності) та за яких умов це порушення санітарного законодавства відбулося;

яка стаття Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" або інших актів законодавства, що стосуються забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, і (або) які пункти державних санітарних норм, правил і гігієнічних нормативів порушуються, або яка конкретно постанова, розпорядження, припис, висновок посадових осіб органів, установ і закладів держсанепідслужби щодо заборони випуску або реалізації продукції не виконується;

яка вартість документації або продукції у національній валюті.

2.7. Головний державний санітарний лікар, одержавши протокол, повинен розглянути справу у п'ятнадцятиденний термін.

2.8. Справа розглядається в присутності представника порушника.

Розгляд справи під час відсутності представника порушника може бути лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення порушника про місце і час розгляду справи, і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

2.9. Представник порушника має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та оскаржувати постанову по справі згідно з чинним законодавством.

2.10. У провадженні в справі про порушення санітарного законодавства можуть брати участь експерт та свідки.

2.11. Експерт призначається особою, в провадженні якої перебуває справа, у разі, коли виникає потреба у спеціальних знаннях.

Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку, бути присутнім при розгляді справи, з дозволу особи, в провадженні якої перебуває справа, ставити представнику порушника та свідкам запитання, що стосуються предмета експертизи.

2.12. Свідка викликають у випадках, коли факт порушення санітарного законодавства був зафіксований під час відсутності представника порушника, і цей факт оспорюється порушником.

Як свідок у справі про порушення санітарного законодавства може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають встановленню по даній справі.

2.13. Відшкодування витрат свідкам та експертам проводиться з коштів державної санітарно-епідеміологічної служби.

2.14. При розгляді справи протокол не ведеться. Прийняте рішення по справі оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

2.15. За результатом розгляду справи головний державний санітарний лікар виносить постанову про застосування фінансової санкції (Додаток до цього Порядку).

2.16. Постанова про застосування фінансової санкції (надалі - постанова) оформляється у трьох примірниках, один з яких у триденний термін вручається представнику порушника під розписку або висилається порушнику рекомендованим або цінним листом, передається по телеграфу, телетайпу, телефаксу, телексу або по радіо із засвідченням відправлення відповідними документами (поштова картка, опис цінного листа, виписка з реєстру поштових відправлень, виписка з журналу радіограм тощо), другий - направляється до державної податкової інспекції за місцем реєстрації порушника, третій - залишається у особи, яка винесла постанову.

2.17. Постанова повинна містити:

посаду особи, яка винесла постанову;

дату і місце розгляду справи;

відомості про порушника;

викладення обставин порушення санітарного законодавства, встановлених при розгляді справи;

зазначення нормативного акта, який передбачає застосування фінансової санкції за дане порушення санітарного законодавства;

розмір фінансової санкції, термін та порядок добровільної сплати;

порядок оскарження.

3.1. Постанова у місячний термін з дня винесення може бути оскаржена вищестоящому головному державному санітарному лікарю або до арбітражного суду.

3.2. Вищестоящому головному державному санітарному лікарю скарга на постанову про застосування фінансової санкції (надалі - скарга) подається через посадову особу, яка застосувала фінансову санкцію. Отримана скарга з додатком необхідних матеріалів (копій протоколу, постанови про застосування фінансової санкції тощо) протягом трьох діб надсилається разом з рецензією на скаргу вищестоящому головному державному санітарному лікарю.

3.3. Скарга, що подана до вищестоящого головного державного санітарного лікаря, повинна містити:

повне найменування, юридичну адресу, та відомчу підлеглість особи, яка оскаржує постанову по справі;

відомості щодо постанови, яка оскаржується (номер, дата винесення, посаду особи, яка наклала стягнення);

мотиви, з яких особа, котра звернулась зі скаргою, вважає неправильним накладене на неї стягнення.

3.4. Скарга повинна бути розглянута вищестоящим головним державним санітарним лікарем у десятиденний термін з дня її надходження до останнього.

3.5. При розгляді скарги вищестоящий головний державний санітарний лікар вправі прийняти одне з таких рішень:

залишити постанову без змін, а скаргу без задоволення;

скасувати постанову і надіслати справу на новий розгляд;

скасувати постанову і закрити справу.

3.6. Якщо буде встановлено, що постанову винесено посадовою особою, неправомочною вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (службової особи).

3.7. Про будь-яке прийняте рішення надходить повідомлення посадовій особі, дії якої оскаржуються.

Копія рішення по скарзі на постанову протягом трьох днів надсилається порушнику.

3.8. Постанова може бути опротестована прокурором. Протест прокурора розглядається посадовою особою, що винесла постанову, в десятиденний термін з дня одержання протесту.

При розгляді протесту посадова особа, що винесла постанову, може:

залишити постанову без змін, а протест прокурора без задоволення;

скасувати постанову і закінчити справу.

Про результати розгляду протесту повідомляють прокурора, а при зміні розміру штрафу або скасуванні постанови - і порушника.

3.9. Порядок оскарження постанови до арбітражного суду регулюється арбітражним процесуальним законодавством.

3.10. Про оскарження постанови порушник повідомляє до настання терміну його виконання відповідну податкову інспекцію. При цьому виконання постанови зупиняється до прийняття відповідного рішення або ухвали арбітражним судом.

3.11. Головний державний санітарний лікар України має право скасувати постанови головних державних санітарних лікарів усіх рівнів, а головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України - постанови нижчестоящих головних державних санітарних лікарів у разі невідповідності їх актам законодавства.

3.12. При скасуванні постанови стягнуті суми фінансових санкцій підлягають поверненню з тих бюджетів, фондів і рахунків установ (закладів, частин, підрозділів) державної санітарно-епідеміологічної служби України, до яких вони надійшли.

4.1. Порушник повинен сплатити фінансову санкцію не пізніше п'ятнадцяти днів з дня винесення постанови, а у випадках оскарження - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня прийняття рішення про залишення скарги без задоволення.

4.2. Сума фінансової санкції у розмірі 60 відсотків зараховується до місцевого бюджету, 30 відсотків - до позабюджетного фонду забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення і 10 відсотків відраховується на поточний рахунок "для штрафів", який відкривається для установ держсанепідслужб відповідних адміністративних або підпорядкованих територій, об'єктів, підрозділів.

4.3. Якщо порушник не виконав постанову в п'ятнадцятиденний термін з дня її видання, сума фінансової санкції стягується у судовому порядку.

5.1. Відповідальність за достовірність пред'явлених державній податковій інспекції даних несе посадова особа держсанепідслужби, яка винесла постанову.

5.2. Облік постанов здійснюється посадовою особою держсанепідслужби, що її винесла.