• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з везикулярною хворобою свиней

Міністерство аграрної політики та продовольства України | Наказ, Інструкція від 21.03.2019 № 148
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики та продовольства України
  • Тип: Наказ, Інструкція
  • Дата: 21.03.2019
  • Номер: 148
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики та продовольства України
  • Тип: Наказ, Інструкція
  • Дата: 21.03.2019
  • Номер: 148
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
заходи, спрямовані на обмеження хвороби в умовах міграції диких свиней, ці заходи можуть включати заборону полювання в інфікованій зоні;
заходи, спрямовані на скорочення популяції диких свиней;
вимоги до мисливців;
методи знищення диких свиней, виявлених мертвими або добутих на полюванні;
епізоотологічне обстеження кожної дикої свині, добутої на полюванні або виявленої мертвою;
програми нагляду та заходи профілактики, що застосовуються до господарств, розташованих у визначеній інфікованій зоні, та за потреби - в прилеглих територіях. Ці заходи мають включати заборону на переміщення свиней, сперми, ембріонів або яйцеклітин від них в інфікованій зоні;
заходи моніторингу хвороби, які має бути введено через щонайменше 12 місяців після останнього підтвердженого випадку захворювання на ВХС у диких свиней у визначеній інфікованій зоні. Такі заходи мають діяти протягом щонайменше наступних 12 місяців;
5) епізоотологічне обстеження має містити інформацію про:
географічну область, у якій тварину було добуто або виявлено;
дату, коли тварину було добуто або виявлено;
особу, яка добула або виявила тварину;
стан туші;
результати лабораторного дослідження;
6) за результатами епізоотологічного обстеження складається звіт про епізоотичну ситуацію на території мисливських угідь неблагополучного пункту та про стан реалізації плану заходів із ліквідації ВХС;
7) транспорт, задіяний у виконанні заходів, дезінфікують у місцях доставки трупів тварин, інших відходів та перед виїздом із мисливського господарства.
Дезінфікують увесь спецодяг та спецвзуття спеціалістів, задіяних у проведенні заходів, одноразовий спецодяг спалюють.
4. На бойні або в транспортному засобі:
1) компетентний орган повинен гарантувати таке:
усі сприйнятливі тварини на бойні або в транспортних засобах мають бути негайно умертвлені та знищені;
туші, субпродукти та відходи тваринництва, отримані від тварин, які можуть бути інфікованими або контамінованими, переробляються методом, що гарантує знищення вірусу, під офіційним наглядом;
очищення та дезінфекція приміщень та обладнання, у тому числі транспортних засобів, здійс­нюються під наглядом офіційного лікаря ветеринарної медицини;
епізоотичне розслідування проводиться згідно з розділом VIII цієї Інструкції;
ізолят вірусу ВХС досліджують для ідентифікації генотипу вірусу;
2) заходи, зазначені в пункті 7 цього розділу, застосовуються в господарстві, звідки надійшли свині та/або туші, та в інших контактних господарствах. Якщо в ході епізоотологічного розслідування не виявлено інше, заходи, викладені в пунктах 1, 2 цього розділу, мають застосовуватись у господарстві, звідки походять інфіковані свині та туші;
3) завіз свиней для забою або транспортування проводиться не раніше ніж через 24 години після завершення операцій з очистки та дезінфекції.
5. На інфікованому об’єкті:
1) у разі підтвердження ВХС усіх свиней умертвляють, а туші та потенційно контаміновану продукцію знищують;
2) туші та субпродукти з відсутнім ризиком інфікування або контамінації переробляються під наглядом офіційного лікаря;
3) приміщення, обладнання та транспортні засоби підлягають очищенню, дезінфекції та дезінсекції;
4) у місцях виявлення інфікованих вірусом ВХС продуктів свинарства, трупів або решток свиней (сміттєзвалища, пасовища, лісосмуги тощо) проводять знезараження;
5) епізоотичне розслідування проводиться відповідно до вимог розділу VIII цієї Інструкції;
6) заходи, зазначені у пунктах 1, 2 цього розділу, застосовуються в господарстві, з якого надійшли інфіковані свині та/або туші, та в контактних господарствах, у разі їх встановлення.
6. У господарствах, що складаються з різних виробничих одиниць, відгодівля свиней може бути завершена за умови утримання здорових свиней на окремих виробничих одиницях.
При цьому державний ветеринарний інспектор відповідної території особисто пересвідчується в тому, що структура, розмір та відстані між цими виробничими одиницями дають змогу ізольовано утримувати здорових свиней, та затверджує правила утримання свиней у неблагополучному пункті.
Головні державні ветеринарні інспектори областей повинні повідомляти Головного державного ветеринарного інспектора України про таке рішення.
7. У контактних господарствах заходи, визначені в пунктах 1, 2 цього розділу, слід застосовувати доти, доки підозру на ВХС не буде офіційно виключено або підтверджено.
Під час забою свиней необхідно відбирати зразки патологічного матеріалу для виключення або підтвердження наявності вірусу ВХС.
8. Очищення неблагополучних свиногосподарств та/або окремих приміщень здійснюється з метою видалення з приміщень або з інших місць, де перебували свині, забруднених матеріалів, що можуть сприяти розповсюдженню захворювання, та їх знешкодження.
Очищення розпочинається відразу після вивезення свиней або їхніх туш для утилізації. Частини приміщень, у яких перебували свині, та всі інші частини приміщень, які були заражені, слід обробити засобами для дезінфекції у концентрації, достатній для знищення вірусу ВХС. Засіб дезінфекції має залишатися на обробленій поверхні щонайменше 24 години.
Усі рідкі розчини, підстилки, корми тваринного походження та інші предмети, що можуть бути контаміновані ВХС, слід видалити з приміщень, скласти та обробити засобом для дезінфекції. Гній слід обробити у спосіб, який гарантує знищення вірусу ВХС, засобом для дезінфекції, що має рівень pH більше ніж 12,5.
Усе пересувне обладнання має бути винесене з приміщень або інших місць, де утримувалися свині, очищене та дезінфіковане.
Жир та інший бруд слід видалити з усіх поверхонь шляхом розчинення знежирюючим агентом та змити водою під тиском.
Щільно зачинені приміщення, в яких перебували свині, слід обробити аерозольно.
Частини приміщень, у яких немає горючих матеріалів, можуть оброблятися високими температурами за допомогою відкритого вогню. Такі заходи здійснюються з дотриманням протипожежних заходів у присутності відповідних служб.
Усі поверхні слід обробити лужним засобом для дезінфекції, що має рівень pH більше ніж 12,5, або будь-яким іншим схваленим засобом для дезінфекції. Засіб для дезінфекції має бути змитим через 48 годин після нанесення.
Обробка вогнем або лужним засобом для дезінфекції має повторюватися через 14 днів.
Після закінчення операцій з очищення, дезінфекції та дезінсекції представник компетентного органу особисто пересвідчується, що заходи було виконано належним чином та минув належний період (не менший, ніж 28 днів), для гарантування того, що збудника захворювання повністю знищено.
VIII. Епізоотичне розслідування
1. Метою проведення епізоотологічного розслідування є визначення:
тривалості періоду часу, протягом якого вірус ВХС міг існувати в господарстві, перш ніж про хворобу було повідомлено або з’явилась підозра;
можливого походження ВХС у господарстві та визначення інших господарств, у яких свині можуть бути інфіковані або контаміновані з того самого джерела;
переміщення людей, транспортних засобів, свиней, туш, сперми, м’яса та/або інших матеріалів, які можуть сприяти розповсюдженню вірусу ВХС у господарства або з господарств.
2. Про результати такого розслідування, які вказують на те, що ВХС могла розповсюджуватись у господарства, розташовані в інших районах та областях, державних ветеринарних інспекторів відповідних територій слід терміново повідомити.
IX. Заходи в зоні захисту
1. Державний ветеринарний інспектор відповідної території в зоні захисту повинен:
1) визначити усі господарства, які мають свиней, підозрюваних на ВХС;
2) здійснювати періодичні візити до господарств, що мають свиней, підозрюваних на ВХС, поєднуючи з клінічними перевірками таких тварин, за потреби - відбирати зразки для лабораторного дослідження;
3) вести реєстр візитів до господарств та їх результатів. Частота візитів має бути пропорційною ризику виникнення та розповсюдження захворювання у таких господарствах;
4) вимагати очищення та дезінфекції вантажівок та інших транспортних засобів і обладнання, що використовувалися у межах зони захисту для перевезення свиней або іншої худоби, чи матеріалів, що могли бути зараженими (наприклад, корм, гній, рідкі речовини тощо);
5) заборонити переміщення та транспортування свиней, підозрюваних на ВХС, загальнодержавними, приватними дорогами, а також дорогами регіонального значення, за винятком доріг господарства.
2. Cвиней не можна переміщувати із господарства, в якому вони перебували, протягом 21 дня після закінчення попередніх очищення та дезінфекції неблагополучних господарств. Державний ветеринарний інспектор відповідної території в зоні захисту погоджує переміщення та транспортування свиней із господарства через 21 день після закінчення попередніх очищення та дезінфекції в господарстві за умови, що було проведено клінічну перевірку усіх свиней у господарстві, кожну свиню ідентифіковано. Транспортні засоби, в яких транспортуються свині, мають опечатати спеціалісти ветеринарної медицини.
Якщо на бійню надійшли свині, які походять із зони захисту і підозрюються у захворюванні, їх утримують в окремому приміщенні. Для підтвердження чи виключення підозри від них відбирають проби крові, які досліджуються серологічними методами на наявність антитіл до вірусу ВХС.
У разі підтвердження захворювання на бійні державний ветеринарний інспектор відповідної території забезпечує, щоб усіх свиней у бійні було невідкладно умертвлено; туші та продукти забою хворих та інфікованих свиней було знищено у спосіб, який дає змогу уникнути ризику поширення вірусу ВХС.
3. У разі якщо від дня впровадження заборон у зоні захисту минуло 30 днів, проте в цій зоні ще трапляються подальші випадки захворювання ВХС, а в результаті заборон виникають проблеми з утриманням тварин, державний інспектор ветеринарної медицини відповідної території може після звернення власника, який пояснює підстави такого звернення, і за умови, що спеціаліст ветеринарної медицини перевірив факти, дозволити переміщення тварини із господарства у межах зони захисту.
4. Заходи у зоні захисту мають тривати, доки не буде здійснено очищення і дезінфекцію неблагополучного пункту та всі господарства у зоні захисту не пройдуть клінічну перевірку здоров’я свиней з лабораторним підтвердженням за результатами серологічних досліджень проб крові від них з негативним результатом.
Перевірку та відбір зразків слід проводити не раніше ніж через 28 днів після закінчення у зараженому господарстві заходів із попередніх очищення та дезінфекції.
У разі отримання негативних результатів лабораторних досліджень державний ветеринарний інспектор району (міста) визначає зону захисту як частину зони нагляду.
X. Заходи в зоні нагляду
1. У зоні нагляду державний ветеринарний інспектор відповідної території здійснює такі заходи:
1) ідентифікує всі господарства, що мають свиней, підозрюваних на ВХС;
2) контролює переміщення свиней і продуктів тваринного походження з них;
3) забороняє будь-яке переміщення свиней із зараженого господарства до зони нагляду, крім транспортування безпосередньо на бійню.
2. Переміщення свиней із зони нагляду можливе лише за погодженням із державним ветеринарним інспектором відповідної території за умови, що:
клінічну перевірку свиней, які мають переміщуватися, проведено із негативними результатами за 48 годин до переміщення;
серологічне дослідження зразків крові від свиней, що мають перевозитись, було проведене протягом 14 днів перед переміщенням без виявлення антитіл до вірусу ВХС. Проте у разі перевезення свиней для забою серологічне дослідження може проводитися на основі зразків крові, взятих на бійні;
кожну свиню ідентифіковано;
вантажівки та інші транспортні засоби й обладнання, що використовувалися для перевезення свиней, мають бути очищені та дезінфіковані після кожної операції з перевезення.
ХI. Відновлення поголів’я свиней у господарствах після спалахів ВХС
1. У разі завезення свиней в раніше неблагополучне господарство необхідно враховувати тип виробництва в господарстві та дотримуватись таких вимог:
1) у разі утримання свиней на вигулі повторний завіз свиней необхідно починати із завезення індикаторних свиней у кількості не менше ніж 5 % від проектних потужностей господарства, які походять із господарств, на які не розповсюджуються жодні обмеження, пов’язані з ВХС, та які було перевірено та дали негативний результат щодо наявності антитіл до вірусу ВХС. Індикаторні свині розміщуються на території всього господарства. Через 28 діб після їх розміщення від них відбираються проби крові та досліджуються на наявність антитіл.
Якщо у жодної свині не виявлено антитіл до вірусу ВХС, може бути проведено повне відновлення поголів’я. Свиней не дозволяється вивозити з господарств доти, доки не буде отримано негативних результатів серологічного дослідження;
2) у разі утримання свиней у приміщеннях повторний завіз свиней необхідно проводити відповідно до заходів, визначених підпунктом 1 пункту 2 цього розділу, або за умови, що:
усі свині надходять протягом 20 діб та походять із господарств, на які не розповсюджуються ніякі обмеження, пов’язані з ВХС;
свині в поповненому стаді піддаються лабораторному дослідженню. Відбір зразків для цього дослідження має проводитись не раніше ніж через 28 днів після надходження останньої свині;
свиней не дозволяється вивозити з господарств доти, доки не буде отримано результатів серологічного дослідження.
2. За інших форм розведення свиней поновлення поголів’я проводиться шляхом повного поновлення поголів’я за умови, що:
1) прибуття усіх свиней до господарства відбувається протягом восьмиденного періоду з господарств, розташованих поза зоною захисту і нагляду, та серологічне дослідження свиней виявило негативні результати;
2) жодна свиня не залишає господарства протягом 60 днів після прибуття останніх свиней;
3) оновлене стадо піддається клінічній перевірці та серологічному дослідженню, що можуть проводитися не раніше ніж через 28 днів після прибуття останніх свиней.
3. Розведення свиней в особистих селянських господарствах, де було зареєстровано випадки захворювання ВХС, дозволяється через шість місяців після зняття карантину з дотриманням необхідних ветеринарно-санітарних заходів.
ХII. Зняття карантину
1. Карантин знімають через 28 діб після виконання всього комплексу ветеринарно-санітарних заходів за рішенням ДНПК.
2. Перед зняттям карантину власники господарств усіх форм власності та власники (утримувачі) тварин зобов’язані забезпечити проведення очищення і заключної дезінфекції всіх приміщень, території вигульних дворів, де перебували хворі на ВХС свині, інвентарю, транспорту.
3. Всередині тваринницьких приміщень проводять вапнування стін, перегородок.
4. На пункті забою, де проводили забій хворих (підозрілих щодо захворювання) на ВХС свиней, карантин знімають після дезінфекції приміщень підприємства, його території, інвентарю, виробничого обладнання та після закінчення переробки м’яса та інших продуктів забою, знезараження сировини.
5. Державний ветеринарний інспектор території, на якій знаходиться неблагополучний пункт, перевіряє повноту виконання заключних ветеринарно-санітарних заходів, після чого готує подання до місцевої ДНПК про зняття карантину.
6. Продукти тваринного й рослинного походження, фураж та інші корми, що знаходились на період карантинування в неблагополучному пункті та не мали контакту з хворими на ВХС тваринами, дозволяється вивозити з цих пунктів лише в межах області, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, а ті, що мали контакт із джерелом вірусу ВХС, підлягають використанню лише на місці (у цьому населеному пункті) після обробки методом, що гарантує знищення збудника ВХС.
ХIII. Правила безпеки для обслуговувального персоналу в неблагополучних пунктах, на м’ясокомбінатах, м’ясопереробних підприємствах
1. Під час проведення карантинних заходів у неблагополучних щодо ВХС пунктах (господарствах, відділеннях, фермах, дворах), інших робіт, пов’язаних із контактом із заразним матеріалом, слід дотримуватися виконання правил техніки безпеки.
Обслуговувальний персонал забезпечується мийними та дезінфекційними засобами, спеціальним одягом, індивідуальними засобами захисту (респіратори, окуляри, рукавички, спецодяг, спецвзуття), додатково проводиться інструктаж щодо дотримання правил особистої гігієни.
2. Спецодяг та спецвзуття після кожної зміни знезаражують у параформаліновій дезінфекційній камері, разовий одяг спалюють.
3. Особи, які працюють з дезінфекційними засобами, повинні чітко дотримуватись правил особистої гігієни.
Під час використання препаратів, що подразнюють слизові оболонки очей та органів дихання, працювати дозволяється тільки в протигазах або респіраторах та захисних окулярах, а під час контакту з концентрованими розчинами слід користуватися гумовими рукавичками.
4. В аптечках першої допомоги мають бути розчини, що нейтралізують дезінфекційні речовини, які використовуються.
5. Курити та вживати їжу під час роботи з дезінфекційними речовинами заборонено. Після проведення дезінфекції обличчя та руки необхідно вимити теплою водою з милом.
Генеральний директор
Директорату безпечності
та якості харчової продукції


М. Мороз