Про затвердження Порядку прийняття спеціального рішення щодо насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України і не визнаного перспективним

Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин", статті 23 Закону України "Про насіння і садивний матеріал", пункту 5 Положення про Державну службу з охорони прав на сорти рослин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року N 1182,

1. Затвердити Порядок прийняття спеціального рішення щодо насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України і не визнаного перспективним, що додається.

2. Українському інституту експертизи сортів рослин (Гончар О.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника голови Бочкарьова А.М.

Цей Порядок розроблено відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" і статті 23 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" (далі - Закон), пункту 5 Положення про Державну службу з охорони прав на сорти рослин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року N 1182, та визначає процедуру прийняття Державною службою з охорони прав на сорти рослин (далі - Держсортслужба) спеціального рішення щодо насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України і не визнаного перспективним.

1.1. Визначення термінів

Використання сорту - увезення, вивезення, зберігання, дослідні роботи, експонування насіння і садивного матеріалу, що потребують дозволу власника сорту або підтримувача.

Відповідальна особа - будь-яка вповноважена заявником особа, яка відповідає за дотримання вимог, визначених цим Порядком.

Власник сорту - особа, якій належить майнове право інтелектуальної власності на сорт рослин, засвідчене патентом.

Заявка - сукупність документів, необхідних для прийняття спеціального рішення щодо насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України і не визнаного перспективним.

Заявник - юридична або фізична особа, яка подає заявку на прийняття спеціального рішення щодо насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України і не визнаного перспективним.

Невизнане насіння і садивний матеріал - кондиційне насіння і садивний матеріал сорту рослин, не занесеного до Реєстру сортів рослин України і не визнаного перспективним.

Підтримувач сорту - зареєстрована в Держсортслужбі юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання підтримувати господарський обіг сорту в Україні.

Поширення сорту - комерційне розповсюдження сорту рослин, унесеного до Реєстру сортів рослин України.

Строк використання - строк використання насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України і не визнаного перспективним.

2.1. Заявники мають право на подання заявки при умові:

- віднесення заявника до суб'єктів насінництва та розсадництва відповідно до статті 3 Закону;

- надання копії державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування земельною ділянкою або копії договору оренди землі;

- надання копії ліцензійного договору з володільцем або підтримувачем сорту в країні, у якій сорт офіційно визнаний;

- наявності копії довідки про включення до ЄДРПОУ (для юридичних осіб);

- надання копії експертного висновку Держсортслужби про позитивні результати формальної експертизи і про можливість початку проведення кваліфікаційної експертизи сорту рослин.

2.2. Заявка подається до Держсортслужби і стосується лише одного сорту. Вона може бути подана в будь-який час протягом року.

2.3. Датою подання заявки є дата одержання Держсортслужбою всіх матеріалів заявки.

3.1. Заявка складається із:

заяви встановленої форми (додаток 1);

переліку документів, визначених у пункті 2.1 цього Порядку;

опису сорту, виданого компетентним органом країни, у якій зареєстрований даний сорт, з офіційним перекладом на українську мову;

копії міжнародного договору, відповідно до якого передбачається розмноження сорту з наступним вивезенням за межі України.

3.2. При розгляді заявки Держсортслужба має право вимагати від заявника додатково будь-які документи і зразки, необхідні для прийняття спеціального рішення.

3.3. Усі документи складаються українською мовою з використанням однозначної, чітко зрозумілої термінології.

3.4. Документи заявки мають бути надруковані стандартним шрифтом чорного кольору з використанням матеріалів, які забезпечують тривале зберігання і їх безпосереднє репродукування. Як виняток, допускається заповнення документів друкованими літерами чорнилом (пастою, тушшю) чорного кольору.

Інші документи друкуються на папері білого кольору формату А4. Розмір поля документа становить (мм): ліве - 20, верхнє - 20, праве - 15 і нижнє - 20. Кожний аркуш використовують з одного боку з інтервалом не менше 1,5. Символи, латинські літери і формули можуть бути вписані чорнилом (пастою, тушшю) чорного кольору.

3.5. Дати проставляють арабськими цифрами в такому порядку: число, місяць, рік (наприклад: 07.05.98).

4.1. За результатами розгляду заявки Держсортслужба в місячний строк приймає спеціальне рішення щодо насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України і не визнаного перспективним, або про відмову у прийнятті спеціального рішення, про що заявнику повідомляється письмово із зазначенням причини відмови.

4.2. Спеціальне рішення щодо насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України і не визнаного перспективним, надається заявнику за встановленою формою (додаток 2) у місячний строк з дати одержання повного комплекту документів заявки.

4.3. Держсортслужба веде облік спеціальних рішень щодо насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України і не визнаного перспективним, у журналі за встановленою формою (додаток 3).

4.4. Державний контроль та нагляд за дотриманням вимог, передбачених спеціальним рішенням щодо насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України і не визнаного перспективним, здійснюється Державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Держсортслужби.

4.5. Державна інспекція з охорони прав на сорти рослин систематично інформує Держсортслужбу про стан використання насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України і не визнаного перспективним, за яким прийнято спеціальне рішення щодо насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України і не визнаного перспективним.

4.6. Кондиційне насіння і садивний матеріал сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України і не визнаного перспективним, за якими прийнято спеціальне рішення щодо насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України і не визнаного перспективним, може використовувати тільки особа, яка отримала на це право.

4.7. Будь-яка особа, якій відмовлено у видачі спеціального рішення щодо насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України і не визнаного перспективним, може оскаржити його шляхом звернення до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики або звернутися до суду.