Про внесення змін до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини

11.4. Внесення змін до відомостей Реєстру в частині місцезнаходження у зв’язку із зміною найменування (перейменування) населених пунктів, вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, у разі якщо такі зміни потребують внесення змін до місцезнаходження пам’ятки, здійснюється за ініціативою уповноваженого органу на підставі інформації виконавчих органів сільських, селищних, міських рад з питань адміністративно-територіального устрою відповідного населеного пункту.

Подання Ініціатором облікової документації та розгляд Експертною комісією поданих документів в цьому випадку не вимагається.

11.5. Про зміну відомостей Реєстру, передбачених підпунктами 8–11, 13–23 пункту 11.1 цього розділу щодо пам’яток місцевого значення уповноважений орган щорічно інформує МКІП шляхом надання оновленої інформації щодо відомостей Реєстру в електронному вигляді у форматі Word у строк не пізніше 31 січня наступного за звітним роком та оновлює її на своїх вебсайтах. Відповідність такої інформації прийнятим рішенням забезпечує уповноважений орган.

11.6. Внесення відомостей до Реєстру забезпечує МКІП у відповідності до прийнятих Кабінетом Міністрів та МКІП рішень та документів, які стали підставою для їх прийняття, у строк, що не перевищує 30 робочих днів з дня прийняття таких рішень.

11.7. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішень органів охорони культурної спадщини забезпечує МКІП шляхом оновлення інформації Реєстру згідно з повідомленнями уповноважених органів, направленими відповідно до пункту 11.5 цього розділу, щороку у строк до 31 березня наступного за звітним роком.

11.8. Відомості Реєстру є відкритими і загальнодоступними за винятком обмежень, визначених законодавством, та публікуються на офіційному вебсайті МКІП з можливістю їх безоплатного пошуку, перегляду та скачування матеріалів.

11.9. Зміни пам’ятки, меж території пам’ятки та особливостей режиму її використання відображаються в обліковій документації.

12.1. Моніторинг нерухомих об’єктів культурної спадщини здійснюється з метою запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання об’єкта культурної спадщини, його території та зон охорони пам’яток (далі — території, що охороняються) в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Інвентаризація об’єктів культурної спадщини здійснюється з метою уточнення даних облікової документації.

12.2. Система моніторингу включає постійний і періодичний моніторинг.

12.3. Постійний моніторинг проводиться шляхом аналізу відомостей Реєстру, Переліків об’єктів культурної спадщини; облікової документації, охоронних договорів, дотримання режимів використання об’єкта культурної спадщини, науково-проєктної документації, архівних матеріалів наукових установ, державних інформаційних систем, матеріалів періодичного моніторингу та інших відомостей, які свідчать про стан об’єкта культурної спадщини.

12.4. Постійний моніторинг проводиться:

1) виконавчими органами сільської, селищної, міської ради щодо об’єктів культурної спадщини, які розміщені на території, на яку поширюється повноваження таких органів. Якщо об’єкт розміщений на території двох або більше адміністративно-територіальних одиниць, постійний моніторинг проводиться районними державними адміністраціями;

2) адміністраціями історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій — щодо об’єктів культурної спадщини, розміщених на території відповідного історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території.

12.5. Постійний моніторинг проводиться щорічно. За результатами проведеного моніторингу на кожний об’єкт культурної спадщини складається інформаційна довідка за формою, наведеною в додатку 16 до цього Порядку, яка засвідчується підписом особи, що проводила такий моніторинг.

Електронні копії матеріалів постійного моніторингу надсилаються органам охорони культурної спадщини, які забезпечують зберігання облікових справ, в строк до 15 січня року, наступного за періодом проведення такого моніторингу.

12.6. Періодичний моніторинг проводиться шляхом збору, обробки та аналізу інформації про об’єкт культурної спадщини та територію, що охороняється, з безпосереднім візуальним обстеженням його на місці.

12.7. Періодичний моніторинг проводиться районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільської, селищної, міської ради не рідше ніж раз на п’ять років або іншими органами охорони культурної спадщини за потребою.

12.8. Для цілей проведення періодичного моніторингу органи охорони культурної спадщини своїм рішенням можуть залучати членів УТОПІК чи громадських організацій, статутними завданнями яких передбачена діяльність у сфері охорони культурної спадщини.

12.9. За результатом проведеного періодичного моніторингу складається Акт візуального обстеження за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку, який підписується уповноваженою(ими) особою(ами), що проводила(и) такий моніторинг, здійснюється фотофіксація стану об’єкта культурної спадщини та території, що охороняється: фото загального вигляду, фото об’єкту в контексті (навколишнім середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об’єкту, фото загроз (дії негативних чинників).

12.10. Копії матеріалів періодичного моніторингу надсилаються органу охорони культурної спадщини, уповноваженому на прийняття рішень або застосовування заходів реагування відповідно до законодавства у строк, що не перевищує 5 робочих днів з дня проведення моніторингу.

12.11. У разі виникнення загроз для збереженості об’єкта культурної спадщини її власник або уповноважений ним орган (особа) зобов’язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюється на територію розміщення такого об’єкта.

Адміністрація історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території негайно повідомляє відповідний орган охорони культурної спадщини, до сфери управління якого вони належать, про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування об’єктів історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території.

Така інформація є обов’язковою для розгляду органами охорони культурної спадщини у строк що не перевищує 5 робочих днів з дня її надходження, і є підставою для проведення періодичного моніторингу.

12.12. МКІП або уповноважені органи для забезпечення захисту об’єкта культурної спадщини та території, що охороняється, від загрози знищення, руйнування або пошкодження приймають рішення про призначення охоронного заходу із визначенням виду такого заходу, термінів реалізації та відповідального органу (органів) охорони культурної спадщини, повноваження якого (яких) поширюється на територію розміщення такого об’єкта.

12.13. Рішення про призначення охоронного заходу направляється до відповідального органу (органів) охорони культурної спадщини у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня його прийняття для забезпечення його виконання.

12.14. У разі виявлення в матеріалах моніторингу порушень Закону, інших нормативно-правових актів, норм і правил у сфері охорони культурної спадщини, а також міжнародних стандартів у сфері охорони об’єктів всесвітньої спадщини, пов’язаних із об’єктом культурної спадщини та територією, що охороняється, орган охорони культурної спадщини, у разі наявності відповідних повноважень, самостійно застосовує один із видів заходів реагування або надсилає матеріали моніторингу відповідному органу охорони культурної спадщини для застосування заходів реагування відповідно до законодавства.

12.15. Інвентаризація об’єктів культурної спадщини здійснюється під час проведення заходів постійного та періодичного моніторингу. Під час інвентаризації уточнюються дані про об’єкти (адреса, місце розташування, габарити, зміни планувально-просторових та інших характеристик, межі території) шляхом візуального обстеження, обмірів та фотофіксації.

13.1. На кожну пам’ятку формується облікова справа у паперовій та електронній формах, виготовлена шляхом сканування документів.

13.2. Облікова справа містить такі документи (за наявності):

1) картку виявлення об’єкта культурної спадщини

2) копію рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку;

3) облікову картку;

4) паспорт пам’ятки культурної спадщини;

5) облікову документацію, складену за формою, затвердженою до набрання чинності цим Порядком;

6) протоколи Експертної комісії;

7) копію рішення про занесення пам’ятки до Реєстру;

8) копію рішення про внесення змін до відомостей Реєстру, внесення змін до Реєстру;

9) копію повідомлення власника про набуття статусу пам’ятки;

10) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж території пам’ятки;

11) копію рішення про визначення меж території пам’ятки;

12) копію рішення про встановлення режиму використання пам’ятки, її території;

13) охоронний договір;

14) науково-проєктну документацію з визначення режимів використання пам’ятки, її території, меж та режимів зон охорони пам’ятки (оригінал або копію), іншу науково-проєктну документацію;

15) копію рішення про затвердження науково-проєктної документації про визначення меж та режимів зон охорони пам’ятки;

16) матеріали наданих адміністративних послуг та документи, на підставі яких вони надані;

17) матеріали моніторингу;

18) документи про застосування заходів реагування на порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

13.3. Формування та зберігання облікової справи забезпечує:

МКІП — щодо пам’яток національного значення;

уповноважений орган — щодо пам’яток місцевого значення.

13.4. Облікова справа на пам’ятку зберігається постійно.

У разі вилучення пам’ятки з Реєстру, облікова справа в паперовій формі зберігається протягом 10 років з дати вилучення.

Інформація в електронній формі зберігається постійно в системі Реєстру.

14.1. Пам’ятки, їхні частини, пов’язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

14.2. Переміщення (перенесення) пам’ятки на інше місце допускається як виняток у випадках, коли неможливо зберегти пам’ятку на місці, за умови проведення комплексу наукових досліджень з вивчення та фіксації пам’ятки (обміри, фотофіксація тощо).

14.3. Рішення щодо надання дозволу на переміщення (перенесення) пам’ятки культурної спадщини приймається відповідно до категорії пам’ятки:

Кабінетом Міністрів України за поданням МКІП пропозицій про переміщення (перенесення) пам’яток культурної спадщини - щодо пам’ятки національного значення;

МКІП - щодо пам’ятки місцевого значення.

14.4. Для отримання дозволу на переміщення (перенесення) пам’ятки культурної спадщини уповноважений орган подає до МКІП наступні документи і матеріали:

1) протокол (витяг з протоколу) Консультативної ради уповноваженого органу за результатами розгляду порушеного питання;

2) обґрунтування неможливості збереження пам’ятки на місці або обґрунтування необхідності її перенесення;

3) копію облікової документації на пам’ятку;

4) Акт візуального обстеження;

5) копію наукової документації на перенесення пам’ятки;

6) матеріали фіксації пам’ятки, фотофіксацію місця, куди планується перенести пам’ятку;

7) передпроектні пропозиції;

8) копії рішень органів місцевого самоврядування щодо перенесення пам’ятки, а також документи, що засвідчують згоду на перенесення (переміщення) пам’ятки її власника(ів) або уповноваженого(их) ним(и) органу(ів) (осіб) та власника(ів) (користувачів) земельної ділянки або уповноваженого(их) ним(и) органу(ів) (осіб), на яку планується перенести (перемістити) пам’ятку.

14.5. Наукова документація на переміщення (перенесення) пам’ятки культурної спадщини має складатись з текстової частини із загальним аналізом розташування земельної ділянки, на якій знаходиться пам’ятка і земельної ділянки, на яку планується її перенесення у системі міської забудови, має містити обґрунтування доцільності такого перенесення, супровідні документи, ситуаційну схему розташування земельної ділянки, де знаходиться пам’ятка культурної спадщини та ситуаційну схему земельної ділянки, на яку планується перенести пам’ятку (викопіювання з Генерального плану населеного місця у масштабі М1: 2000), загальні обміри пам’ятки культурної спадщини, фотофіксацію та візуалізацію.

14.6. Фінансування всіх заходів з вивчення, фіксації, переміщення (перенесення) пам’яток, що підлягають переміщенню (перенесенню) відповідно до цього Порядку та Закону, провадиться за рахунок коштів замовника робіт, які викликали необхідність переміщення (перенесення) пам’яток. Якщо переміщення (перенесення) пам’яток є необхідним внаслідок дії непереборної сили, вивчення та фіксація пам’ятки провадяться за рахунок коштів Державного бюджету України.

Додатки (за наявності): Акт візуального обстеження; фотофіксація.