4.9. Перемикання у схемі керування або регулювання (знімання та встановлення на місце дротів на клемниках та апаратах, а також силових дротів тощо) повинні проводитися при вимкненій схемі електропривода та зупинці двигуна.
4.10. Заміна запобiжникiв повинна проводитися при вимкненому двигуні.
4.11. Перед вмиканням в коло електронагрiвача масла та електродвигуна циркуляційного насоса великовантажний автомобіль повинен бути надійно заземлений. Дроти, що з’єднують електронагрiвачi та електродвигун з джерелом живлення, повинні мати справну ізоляцію.
4.12. Під час заповнення гальмівною рідиною системи керування гальмами необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту органів дихання відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976. Забороняється користуватися відкритим вогнем i палити.
4.13. Під час пробного пуску двигуна для заповнення робочої гальмівної системи гальмівною рідиною та під час перевірки працездатності привода робочих гальм працівникам забороняється перебувати біля трубопроводів високого тиску.
4.14. Під час перевірки механізму підйому кузова необхідно переконатися, що у зоні підйому немає електродротів, дротів зв’язку, та загальмувати великовантажний автомобіль стоянковим гальмом.
4.15. Несправності, виявлені у процесі підготовки великовантажного автомобіля до введення в експлуатацію, необхідно усувати на спеціально відведених майданчиках або на постах у цеху при вимкненому двигуні та загальмованому стоянковому гальмі великовантажного автомобіля.
4.16. 3абороняється усувати витікання, а також розбирати та демонтувати елементи систем та вузлів за наявності тиску повітря, газу або рідини в них.
5. Вимоги безпеки під час поточного ремонту великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів і агрегатів
5.1. Під час виникнення на великовантажному автомобілі або іншому технологічному транспортному засобі несправностей та неможливості усунення їх на місці транспортний засіб повинен бути попередньо розвантажений та доставлений у ремонтну зону автогосподарства за допомогою буксирного тягача.
5.2. Розміщення великовантажного автомобіля або іншого технологічного транспортного засобу на пост ремонту здійснюється під безпосереднім керівництвом відповідального працівника.
5.3. Перед тим як розпочати ремонт, працівник повинен переконатися у тому, що великовантажний автомобіль, інший технологічний транспортний засіб або агрегат, установлений на призначене для цього місце, надійно закріплений та знаходиться в стійкому положенні.
5.4. Не дозволяється розбирати великовантажні автомобілі, інші технологічні транспортні засоби і агрегати, що висять на підйомно-транспортних засобах без установлення спеціальних стійких опор. Забороняється використовувати як опори випадкові речі, що не пристосовані для цієї мети.
5.5. Під час ремонту великовантажного автомобіля та іншого технологічного транспортного засобу необхідно знімати, транспортувати вузли та агрегати за допомогою підйомно-транспортних механізмів, обладнаних пристосуваннями (захоплювачами).
5.6. Ремонт агрегатів та вузлів повинен проводитися на спеціальних стендах, пристроях з використанням контрольно-випробувального устаткування.
6. Вимоги безпеки під час акумуляторних робіт
6.1. На дверях приміщення для зарядження акумуляторів повинні бути знаки безпеки з написами "Вогненебезпечно", "Палити заборонено".
6.2. Витяжні вентиляційні системи, що видаляють повітря з приміщень заряджання кислотних та лужних акумуляторних батарей, повинні бути окремими.
6.3. У приміщенні для заряджання акумуляторів та у приміщенні приготування електроліту світильники, обладнання, що використовуються, повинні бути виготовлені у вибухобезпечному виконанні.
6.4. Бутлі з кислотою, електролітом повинні переноситися на спеціальних ношах або інших пристроях, що унеможливлюють падіння бутлів, а під час перевезення повинні бути надійно закріплені на візках. Пробки на бутлях повинні бути щільно закриті.
Посудини з кислотою, лугом та електролітом повинні мати відповідні написи.
6.5. Зарядні пристрої та апаратура (реостати, реле зворотного струму) повинні встановлюватися у приміщенні, відділеному стіною від приміщення, в якому проводиться зарядження батарей.
Стіна повинна забезпечувати непроникність для газів, що виділяються у процесі зарядження.
6.6. Акумуляторні батареї, встановлені для зарядження, з’єднуються між собою дротами з наконечниками, що щільно прилягають до клем батарей та унеможливлюють іскріння. З’єднувати затискачі акумуляторних батарей дротом (закруткою) не допускається.
6.7. Не допускається під час зарядження заміряти напругу на клемах за допомогою навантажувальної вилки, а також перевіряти наявність напруги акумуляторних батарей коротким замиканням.
6.8. Для огляду акумуляторних батарей повинні застосовуватися переносні світильники у вибухобезпечному виконанні напругою, що не перевищує 42 В.
6.9. Забороняється:
заходити до зарядної з відкритим вогнем;
користуватися в зарядній електронагрівальними приладами;
зберігати в акумуляторному приміщенні пляшки з сірчаною кислотою або посудини з лугом більше від добового використання, а також порожні бутлі та посудини;
спільно зберігати та заряджати кислотні та лужні акумуляторні батареї.
6.10. Робочі місця для ремонту акумуляторних батарей повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
6.11. Плавити свинець та заповнювати ним форми під час виливання деталей акумуляторів i паяти їх треба тільки у витяжних шафах. Роботи, пов’язані з дотиком до свинцю та його оксидів, повинні виконуватися у гумових рукавицях.
6.12. У разі попадання кислоти, лугу або електроліту на вiдкритi частини тіла необхідно негайно промити цю ділянку тіла спочатку великою кількістю води, а потім нейтралізуючим розчином, а при попаданні їх у очі - негайно звернутися до лікаря.
6.13. Електроліт, пролитий на стелаж, верстак тощо, необхідно витерти ганчір’ям, змоченим в 10%-му нейтралізуючому розчині, а пролитий на підлогу - спочатку посипати тирсою, зібрати її, потім це місце змочити нейтралізуючим розчином та витерти насухо.
6.14. Забороняється зберігати продукти харчування та вживати їжу в приміщенні акумуляторного вiддiлення.
7. Вимоги безпеки під час мідницько-радіаторних робіт
7.1. Для видалення шкідливих викидів під час мідницьких робіт робочі місця паяння, лудження та зачищення повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
7.2. На дільниці, де здійснюється травлення кислотою, повинна бути влаштована витяжна шафа, де зберігають флюс та матеріали для його виготовлення у кiлькостi, що не перевищує добової потреби. Припой зберігають у металевих ящиках. Для травлення кислотою повинні застосовуватись кислототривкі ємності.
7.3. Перед ремонтом, паянням або зварюванням ємність з-під вибухо-, пожежонебезпечних та отруйних рідин повинна бути промита (знезаражена) гарячою водою з каустичною содою, пропарена, просушена гарячим повітрям до повного видалення залишків цих рідин з наступним аналізом повітряного середовища в ємності за допомогою газоаналізатора.
7.4. Паяти радіатори, наливні баки та інші великі деталі необхідно на спеціальних підставках (стендах), обладнаних для стікання припою.
7.5. Тиск стисненого повітря під час випробування радіатора не повинен перевищувати величини, визначеної для цього радіатора.
7.6. Під час роботи з паяльною лампою забороняється:
розпалювати несправну паяльну лампу;
заливати лампу пальним більше ніж на 3/4 об’єму;
використовувати для заправки етилований бензин;
заправляти паяльну лампу пальним, виливати пальне та розбирати паяльну лампу поблизу відкритого вогню;
наливати пальне в неохолоджену лампу; випускати стиснене повітря через наливний отвір запаленої лампи або при неохолодженому пальнику;
працювати з паяльною лампою поблизу розташування легкозаймистих та горючих речовин;
розпалювати паяльну лампу, наливаючи пальне через ніпель пальника.
7.7. Під час виявлення несправностей (пiдтiкання резервуара, пропускання палива через нарізку пальника, деформація резервуара) робота з цією лампою повинна бути негайно припинена.
7.8. Свинець та кольорові метали необхідно плавити тільки у витяжній шафі. Ємність з розплавленим металом забороняється ставити на вологу підлогу.
8. Вимоги безпеки під час шиномонтажних та вулканізаційних робіт
8.1. Монтаж та демонтаж шин в АТЦ (ГТЦ) необхідно виконувати на спеціально відведеній ділянці, обладнаній колесозйомником, шиномонтажним стендом, необхідним обладнанням, інструментом та пристосуванням.
8.2. Вулканізаційні роботи повинні проводитись у приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.
Все електрообладнання, у тому числі й вулканізатори, повинно бути заземлене.
8.3. Верстати для шорсткування повинні бути обладнані пристроями для місцевого відсмоктування пилу та мати огородження привода.
8.4. Під час знімання коліс під вивішений великовантажний автомобіль або інший технологічний транспортний засіб необхідно ставити підставки, виготовлені для даної марки транспортного засобу, а під колеса, що не піднімаються, підкласти упори (противiдкатні башмаки).
Перед відкручуванням гайок кріплення коліс необхідно випустити повітря з шин, що знімаються. Під час знімання задніх здвоєних коліс необхідно випустити повітря з обох шин.
Перед встановленням колеса на великовантажний автомобіль або інший технологічний транспортний засіб необхідно попередньо підкачати шину повітрям до тиску 0,08-0,1 МПа (0,8-1,0 кгс/см-2) та переконатися у правильності встановлення замкового кільця.
Під час підкачування шини забороняється перебувати навпроти замкового кільця.
Накачування та підкачування знятих з автомобіля шин необхідно виконувати із застосуванням запобіжних пристроїв, що унеможливлюють вилітання кілець.
Накачувати шини повітрям до потрібного тиску можна тільки після установлення i повного закріплення колеса на ступицi.
8.5. Допускається знімання та встановлення коліс за допомогою вилкових автонавантажувачів на автомобілях вантажопідйомністю від 25 до 75 т. 3абороняється знімати та встановлювати колеса на великовантажних автомобілях вантажопідйомністю 75 т i більше без застосування колесознімача.
8.6. Під час накачування шин на спеціально відведеній дільниці повинні бути встановлені манометри, що пройшли випробування, або дозатор тиску повітря.
8.7. Під час роботи з пневматичним стаціонарним підйомником для переміщення шин великого розміру обов’язкова фіксація піднятої шини стопорним пристроєм.
VI. Вимоги безпеки до технічного стану та обладнання великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів
1. Загальні вимоги
1.1. Великовантажний автомобіль та інший технологічний транспортний засіб повинен бути зареєстрований відповідно до вимог Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 січня 2010 року № 8.
Експлуатація незареєстрованих транспортних засобів забороняється.
1.2. Перед виїздом з АТЦ (ГТЦ) технічний стан великовантажного автомобіля або іншого технологічного транспортного засобу повинен перевірятися посадовою особою, відповідальною за їх безпечну експлуатацію.
2. Вимоги безпеки до зберігання великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів
2.1. Великовантажні автомобілі та інші технологічні транспортні засоби дозволяється зберігати в опалюваних та неопалюваних приміщеннях, під навісами та на спеціально відведених відкритих майданчиках.
2.2. Автомобілі-цистерни для перевезення горючих та легкозаймистих речовин повинні зберігатися на відкритих майданчиках, під навісом або в ізольованих одноповерхових приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією у вибухобезпечному виконанні.
2.3. Великовантажні автомобілі та інші технологічні транспортні засоби, що потребують ремонту, повинні зберігатися окремо від справних великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів.
2.4. Після розміщення великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів у приміщенні для стоянки двигун повинен бути вимкнений.
2.5. На великовантажних автомобілях та інших технологічних транспортних засобах, що поставлені на місце стоянки, повинна бути вимкнена подача палива та електроживлення, замкнені двері кабіни. Вони повинні бути загальмовані стоянковими гальмами.
2.6. У приміщеннях, призначених для стоянки, а також на стоянках під навісом або на майданчиках забороняється: палити, користуватись відкритим вогнем; проводити будь-який ремонт технологічних транспортних засобів; залишати відкритим горловини паливних баків, підзаряджати акумуляторні батареї (у приміщеннях); мити або протирати бензином деталі або агрегати, а також руки та одяг; зберігати паливо, за винятком палива в баках технологічних транспортних засобів; заправляти технологічні транспортні засоби паливом, а також зливати паливо з баків.
3. Вимоги безпеки до великовантажних автомобілів
3.1. Кабіна великовантажного автомобіля повинна відповідати таким вимогам:
вітрове та бокове скло не повинно мати тріщин та затемнень, що ускладнюють видимість;
бокове скло повинно плавно пересуватись рукою або за допомогою підйомного механізму;
на сидінні та спинці сидіння не допускаються провали, рвані місця, пружини, що виступають, та гострі кути;
сидіння та спинка повинні мати справне регулювання, що забезпечує зручне розташування водія;
замки всіх дверей повинні бути справними;
опалювальний пристрій кабіни в холодний період року повинен бути справним.
3.2. У гальмівних системах великовантажного автомобіля не допускаються:
зміна конструкцій гальмівних систем, застосування гальмівної рідини вузлів або окремих деталей, не передбачених моделлю великовантажного автомобіля;
невиконання норм ефективності гальмування робочої гальмівної системи під час дорожніх випробувань;
порушення герметичності пневматичного та гідравлічного гальмівного приводу.
Забороняється використовувати стоянкову гальмівну систему, що не забезпечує надійної фіксації великовантажного автомобіля з повним навантаженням на схилі, крутішому 16%, а також важіль (рукоятку) стоянкової гальмівної системи, що не фіксується в робочому положенні.
3.3. У рульовому механізмі не допускаються:
люфт, що перевищує граничне значення;
непередбачені конструкцією значні взаємні переміщення деталей та вузлів рульового механізму або переміщення їх відносно шасі, кабіни, рами великовантажного автомобіля;
різьбові з’єднання, не затягнуті або надійно не зафіксовані;
пошкодження або відсутність передбаченого конструкцією підсилювача рульового управління;
встановлення деталей зі слідами залишкової деформації та іншими дефектами, а також використання деталей і робочих рідин, не передбачених для цієї моделі великовантажного автомобіля.
3.4. У колесах і шинах не допускаються:
місцеві пошкодження шини (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшаровують каркас, відшарування протектора та боковини;
розмір шин або допустиме навантаження, що не відповідають моделі великовантажного автомобіля;
встановлення на одну вісь великовантажного автомобіля шин з різним рисунком протектора;
встановлення на передню вісь великовантажного автомобіля шини з одним класом протектора, а на інші осі - шини, відновлені за другим класом ремонту;
відсутність кріплення або наявність тріщин ободів коліс.
3.5. Під час роботи дизельного двигуна великовантажного автомобіля не допускаються:
негерметичність паливної системи, систем змащення та охолодження;
несправність системи випуску відпрацьованих газів.
3.6. Світлова і звукова сигналізація повинна бути справною.
3.7. Електрообладнання великовантажного автомобіля повинне забезпечувати надійний запуск двигуна, безвідмовну роботу приладів освітлення, сигналізації та електричних контрольних приладів, а також запобігати іскроутворенню в дротах та затискачах. Проводи електрообладнання повинні мати непошкоджену ізоляцію.
3.8. Небезпечні елементи великовантажного автомобіля повинні бути пофарбовані відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки.
3.9. Перед виїздом із АТЦ (ГТ) водій повинен перевірити комплектність та технічну справність великовантажного автомобіля.
3.10. У разі виявлення несправності великовантажного автомобіля водій не має права виїжджати із АТЦ (ГТЦ) або продовжувати роботу.
4. Вимоги безпеки до заправлення великовантажного автомобіля та іншого технологічного транспортного засобу паливно-мастильними матеріалами
4.1. Під час заправлення великовантажного автомобіля та іншого технологічного транспортного засобу паливом чи мастилом на стаціонарній заправці водій повинен перебувати на естакаді.
4.2. Насоси для перекачування дизельного палива, а також насоси та агрегати, встановлені в загальному приміщенні насосної дизельного палива, повинні бути укомплектовані електродвигунами у вибухобезпечному виконанні.
Резервуари для зберігання дизельного палива та мастильних матеріалів, трубопроводи та насоси повинні бути заземлені. Площадки та драбини резервуарів повинні бути виконані з вогнестійких матеріалів.
4.3. Заправка великовантажного автомобіля та іншого технологічного транспортного засобу може проводитись безпосередньо в кар’єрі за допомогою пересувних паливо-, мастилозаправників. Паливороздавальний пістолет повинен бути виготовлений з матеріалу, що не утворює іскор.
Заправку великовантажних автомобілів необхідно проводити у спеціально обладнаних місцях при вимкненому двигуні.
Автомобіль-заправник та великовантажний автомобіль під час заправки паливно-мастильними матеріалами повинні бути загальмовані стоянковими гальмами.
4.4. Паливозаправник повинен бути обладнаний пристроєм для відведення статичної електрики (тросом з штирем).
Зливні рукава заправника повинні конструктивно забезпечувати зняття статичної електрики.
4.5. Паливозаправник повинен використовувати таблицю СІН, яка характеризує небезпеку вантажу, що перевозиться.
5. Вимоги безпеки до запуску великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів при температурі повітря нижче 0°С
5.1. Зона зберігання великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів повинна бути обладнана системою повітряного або іншого виду обігріву, колонами для подавання гарячої води, стовпами з розетками для підключення до мережі постійного струму під час пуску двигунів.
Для фіксованого встановлення великовантажних автомобілів зупинка повинна бути обладнана колесовідбійними брусами або бетонними упорами.
5.2. Під час застосування індивідуальних передпускових підігрівачів необхідно дотримуватись таких вимог:
під час розігріву двигуна підігрівачем водій не повинен відходити від великовантажного автомобіля;
у разі виникнення пожежі водій повинен негайно перекрити кран на паливному баці, вимкнути підігрівач і потім приступити до гасіння пожежі;
не дозволяється підігрівати двигун у закритих приміщеннях;
систему охолодження потрібно заливати антифризом;
пуск підігрівача без охолоджувальної рідини у котлі охолоджувальною рідиною забороняється;
не допускається одночасна робота підігрівача та двигуна;
після розігріву двигуна спочатку вимикають підігрівач, потім запускають двигун.
| Директор Департаменту промислової безпеки, охорони праці, цивільного та фізичного захисту, трудової та соціальної політики | О.М. Онищенко |
