Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України

Для банків, у яких Національний банк поновив банківський нагляд на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про припинення повноважень куратора цього Фонду у зв'язку з приведенням діяльності банку у відповідність до вимог банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, перевірка дотримання вимоги стосовно забезпечення своєчасного і в повному обсязі формування обов'язкових резервів здійснюється починаючи з періоду утримання банком обов'язкових резервів, установленого після поновлення Національним банком банківського нагляду.

Для окремих випусків депозитних сертифікатів можуть установлюватися додаткові обмеження щодо потенційних власників.

1.4. Обов'язковою умовою для подання банком заявки на участь у тендерах з розміщення депозитних сертифікатів є укладення відповідного генерального договору (далі - генеральний договір).

1.5. Розміщення та розрахунки за депозитними сертифікатами здійснюються лише в безготівковій формі в національній валюті України.

1.6. Умови розміщення, максимальна або мінімальна сума заявки від банку, сума вкладу, строк, на який розміщується депозитний сертифікат, визначаються залежно від ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку в період оголошення про проведення тендера, та з урахуванням перспектив її розвитку і доводяться до відома банків.

1.7. Процентний дохід за депозитним сертифікатом розраховується виходячи з суми вкладу, процентної ставки, бази нарахування та строку розміщення депозитного сертифіката.

Для нарахування процентів строк розміщення депозитного сертифіката починається з дня надходження коштів від банку і закінчується в день, який передує дню погашення депозитного сертифіката.

1.8. У разі залучення коштів на термін до наступного робочого дня (овернайт) розрахунковим періодом для нарахування процентів є період фактичного залучення коштів.

1.9. Депозитні сертифікати мають право обігу на відкритому ринку лише серед банків, а також можуть використовуватися як застава на міжбанківському кредитному ринку та як забезпечення кредитів рефінансування Національного банку.

1.10. Облік депозитних сертифікатів, проведення банками операцій з депозитними сертифікатами на міжбанківському ринку здійснюються в системі кількісного обліку СЕРТИФ.

1.11. Бухгалтерський облік розміщених депозитних сертифікатів здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань бухгалтерського обліку.

2.1. Національний банк здійснює розміщення депозитних сертифікатів шляхом проведення кількісного або процентного тендера з використанням засобів відповідного програмно-технологічного забезпечення :

щоденно - через постійно діючу лінію проведення тендерів з розміщення депозитних сертифікатів овернайт;

щочетверга - депозитні сертифікати строком до 90 днів.

2.2. Національний банк за допомогою засобів електронної пошти оголошує про проведення кількісного або процентного тендера з визначенням або загального обсягу залучення коштів від банків, або процентної плати за них, або без визначення таких параметрів.

2.3. Національний банк залежно від ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку, та стану ліквідності банків може оголошувати позачергові тендери з розміщення депозитних сертифікатів, про що повідомляє банкам за допомогою засобів електронної пошти.

2.4. Банки, які бажають придбати депозитні сертифікати, у день проведення тендера подають до Національного банку заявку на участь у тендері до часу, зазначеного в повідомленні.

2.5. Прийняття заявок від банків на участь у тендері, їх розгляд і надсилання банкам повідомлень про результати тендера здійснюються Національним банком у день проведення тендера.

2.6. У разі проведення процентного тендера з оголошенням загального обсягу коштів, що залучаються Національним банком, без визначення ціни їх залучення, банки самостійно пропонують суму та процентну ставку, за якою вони погоджуються вкласти кошти в депозитний сертифікат. Процентна ставка зазначається з точністю до двох знаків після коми.

Національний банк на підставі заявок, що надійшли від банків, а також ураховуючи оперативний моніторинг процентних ставок на міжбанківському ринку, самостійно визначає прийнятну для залучення коштів процентну ставку і здійснює розміщення депозитних сертифікатів у межах оголошеного обсягу на цей тендер, починаючи з найменшої процентної ставки.

Якщо оголошений обсяг залучення коштів менший, ніж сума коштів, зазначених у заявках банків з однаковою процентною ставкою, то розміщення депозитних сертифікатів здійснюється пропорційно між цими банками.

2.7. Національний банк у разі проведення кількісного тендера розміщує депозитні сертифікати серед банків відповідно до черговості поданих заявок до закінчення суми, що пропонується для залучення, виходячи з цілей регулювання грошово-кредитного ринку.

2.8. Банк у день отримання повідомлення про задоволення заявки на придбання депозитних сертифікатів перераховує відповідну суму коштів на рахунок у Національному банку до часу, що зазначений у повідомленні Національного банку.

2.9. Право власності банку на депозитний сертифікат виникає з часу зарахування оплаченої кількості депозитних сертифікатів на рахунки власників у системі кількісного обліку СЕРТИФ.

Підтвердженням права власності на депозитний сертифікат є виписка з рахунку банку в системі кількісного обліку СЕРТИФ, яку Національний банк надає власнику депозитного сертифіката.

2.10. Національний банк здійснює погашення депозитних сертифікатів шляхом перерахування на кореспондентський рахунок банку суми вкладу і процентного доходу за ним на дату погашення відповідно до строків та умов, передбачених для розміщення депозитних сертифікатів.

Якщо дата погашення депозитних сертифікатів припадає на неробочий день, то операції з погашення депозитних сертифікатів здійснюються наступного робочого дня. Процентний дохід у такому випадку розраховується за період фактичного залучення коштів з урахуванням вимог пункту 1.7 глави 1 цього розділу.

2.11. Погашення депозитних сертифікатів у системі кількісного обліку СЕРТИФ відбувається відповідно до реєстру власників депозитних сертифікатів.

2.12. Національний банк у разі суттєвої зміни ситуації може приймати рішення про дострокове погашення депозитних сертифікатів. Національний банк інформує про це банки - власників депозитних сертифікатів. Процентний дохід у такому випадку розраховується відповідно до пункту 1.7 глави 1 цього розділу.

2.13. За умови дострокового погашення депозитного сертифіката за ініціативою банку останній має за допомогою засобів електронної пошти повідомити про це Національний банк.

Національний банк у разі дострокового погашення депозитного сертифіката за ініціативою банку сплачує банку процентний дохід, виходячи з розрахунку 20 процентів від розміру процентної ставки за депозитним сертифікатом Національного банку.

1.1. Національний банк з метою регулювання грошово-кредитного ринку може здійснювати операції з купівлі (продажу) державних облігацій України шляхом участі в торгах, які проводяться організаторами торгівлі цінними паперами, що офіційно зареєстровані відповідно до законодавства (далі - організатори торгівлі), згідно з установленими ними правилами.

1.2. Національний банк у разі потреби здійснення операцій з купівлі (продажу) державних облігацій України готує заявки із зазначенням основних параметрів щодо купівлі або продажу. У разі формування заявок на продаж здійснюється блокування державних облігацій України для участі в торгах, які проводяться організаторами торгівлі на підставі відповідного розпорядження, у порядку, установленому законодавством.

1.3. Заявки надсилаються до двох організаторів торгівлі, обсяги торгів державними облігаціями України яких за результатами здійсненого Національним банком моніторингу є найбільшими протягом останніх шести календарних місяців та з якими Національний банк уклав відповідні договори про участь у торгах державними облігаціями України. Обсяг заявок з купівлі (продажу) державних облігацій України розподіляється рівними частинами між такими організаторами торгівлі.

Національний банк щомісяця розміщує та оновлює інформацію про результати здійсненого моніторингу на відповідній сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку.

1.4. Банк може звернутися до Національного банку щодо здійснення операції з купівлі (продажу) державних облігацій України відповідно до пункту 2.2 глави 2 цього розділу на торгах, які проводяться організаторами торгівлі, з якими Національний банк уклав відповідний договір про участь у торгах державними облігаціями України. Договір у такому разі укладається на зазначеному банком організаторі торгівлі.

1.5. Розрахунково-клірингові операції за договорами щодо купівлі (продажу) державних облігацій України, укладеними на торгах, які проводяться організаторами торгівлі, здійснюються виключно на підставі документів, отриманих від відповідних організаторів торгівлі.

1.6. Національний банк протягом операційного дня організаторів торгівлі може змінювати свої заявки на купівлю (продаж) державних облігацій України.

1.7. Договір про купівлю (продаж) державних облігацій України є виконаним за умови проведення грошових розрахунків у порядку, установленому нормативно-правовими актами з питань депозитарної та клірингової діяльності.

2.1. Національний банк з метою регулювання грошово-кредитного ринку може здійснювати операції з купівлі (продажу) державних облігацій України на позабіржовому ринку. Ініціатором такої операції, як правило, є сторона, яка зацікавлена в терміновому проведенні операції з купівлі (продажу) таких цінних паперів.

2.2. У разі звернення банку до Національного банку про здійснення операції з купівлі (продажу) державних облігацій України Національний банк, виходячи зі стану грошово-кредитного ринку, приймає рішення щодо можливості проведення такої операції.

2.3. У разі прийняття позитивного рішення про проведення такої операції та укладення відповідного договору грошові розрахунки і поставка державних облігацій України здійснюються в порядку, установленому нормативно-правовими актами з питань депозитарної та клірингової діяльності.

3.1. Національний банк з метою регулювання грошово-кредитного ринку може здійснювати продаж державних облігацій України, що є в портфелі Національного банку, з обов'язковою гарантією їх викупу у власників.

3.2. Національний банк залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку формує та надсилає організаторам торгівлі заявки на продаж державних облігацій України з відповідними міжнародними ідентифікаційними номерами на умовах, визначених пунктом 1.3 глави 1 цього розділу.

У разі їх продажу Національний банк бере на себе зобов'язання щодо викупу цих цінних паперів за визначеною ціною упродовж часу їх обігу поза Національним банком відповідно до встановленої періодичності.

Національний банк установлює періодичність викупу державних облігацій України протягом часу їх обігу поза Національним банком, про що повідомляє банкам.

3.3. Грошові розрахунки та поставка державних облігацій України за операціями Національного банку з двостороннього котирування цінних паперів здійснюються в порядку, установленому нормативно-правовими актами з питань депозитарної та клірингової діяльності.

1.1. Відповідальність за повернення кредитів рефінансування та сплату процентів за користування ними, за своєчасне завершення операцій репо у зазначений у договорах строк, а також за достовірність наданої відповідно до цього Положення інформації та відповідність її вимогам законодавства, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку, покладається на банк.

1.2. Контроль за своєчасним поверненням кредитів рефінансування та сплатою процентів за користування ними, коштів за операціями репо, процентної плати за ними, а також за виконанням усіх умов укладених договорів покладається на Національний банк.

1.3. У разі невиконання банком умов, що передбачені договорами за кредитами рефінансування, операціями прямого репо, у тому числі несплати процентів (процентної плати) за ними, Національний банк:

забезпечує в перший робочий день, що настає за днем закінчення строку виконання зобов'язань згідно з умовами укладених за цими операціями договорів віднесення цієї заборгованості на рахунки з обліку простроченої заборгованості та прострочених нарахованих доходів;

застосовує переважне і безумовне право щодо списання в безспірному порядку всієї заборгованості з банківських рахунків, керуючися статтею 73 Закону України "Про Національний банк України" та відповідно до укладених договорів.

Національний банк з наступного календарного дня, що настає за днем невиконання банком зобов'язань за укладеним кредитним договором нараховує пеню в розмірі 0,5 процента від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання.

Нарахування пені припиняється з дати виконання простроченого зобов'язання (дата також уключається до розрахунку заборгованості за пенею) або через шість місяців з дати, коли зобов'язання мало бути виконано.

1.4. Національний банк має право з дня виникнення простроченої заборгованості банку здійснювати списання коштів з кореспондентського рахунку банку та його філій, які працюють у СЕП за окремими кореспондентськими рахунками (далі - кореспондентський рахунок). Якщо немає (недостатньо) коштів на кореспондентському рахунку банку, то Національний банк уживає заходів щодо задоволення в повному обсязі своїх вимог за операціями з регулювання ліквідності відповідно до укладених договорів і вимог законодавства України, у тому числі шляхом продажу предмета застави (операції) та/або переведення його за справедливою вартістю у свою власність.

Здійснення таких заходів не виключає можливості безспірного списання коштів з банківських рахунків до повного погашення всієї заборгованості банку.

1.5. Якщо кошти, одержані від реалізації предметів застави, наданих під забезпечення кредитів, та кошти, одержані від реалізації іноземної валюти, банківських металів, перевищують заборгованість перед Національним банком, то сума перевищення перераховується на кореспондентський рахунок банку.

1.6. Національний банк у разі нестачі коштів, одержаних від реалізації предметів застави, іноземної валюти та банківських металів для погашення заборгованості, використовує своє переважне і безумовне право щодо списання в безспірному порядку залишку непогашеної заборгованості з банківських рахунків, керуючись статтею 73 Закону України "Про Національний банк України".

1.7. Відповідальність учасників операцій репо визначається договором про здійснення цих операцій з урахуванням вимог цього Положення.

1.8. Відповідальність за перерахування коштів за результатами проведення тендера з розміщення депозитних сертифікатів покладається на банк.

Національний банк у разі неперерахування коштів за придбані депозитні сертифікати в день проведення тендера анульовує заявку банку на розміщення сертифікатів і надалі не допускає банк до участі в проведенні тендерів протягом наступних шести місяців.

1.1. Усі документи, що подаються до Національного банку відповідно до цього Положення, підписуються керівником банку або особою, яка його заміщує, і головним бухгалтером та за потреби скріплюються відбитком печатки банку.

1.2. Посадова особа, яка згідно з наказом Національного банку про розподіл функціональних обов'язків здійснює загальне керівництво та контролює діяльність підрозділів, що пов'язана з регулюванням грошово-кредитного ринку, приймає рішення про проведення активних і пасивних операцій Національного банку, що пов'язані з регулюванням грошово-кредитного ринку, їх обмеження з урахуванням ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку, та здійснення операцій з купівлі (продажу)державних облігацій України, а також підписує розпорядження з фінансових питань.

1.3. Облігації зовнішньої державної позики України як забезпечення кредитів рефінансування Національного банку використовуватимуться в міру врегулювання питань, пов'язаних з механізмом отримання виписки про стан рахунку у цінних паперах банку-позичальника, що подається до Національного банку депозитарною системою відповідно до законодавства.

1.4. Національний банк відмовляє банку в наданні кредиту рефінансування, якщо:

у період подання та розгляду заявки на одержання кредиту рефінансування було отримано інформацію щодо віднесення банку до категорії проблемних;

структура власності банку визнана Національним банком непрозорою.

1.5. Національний банк може прийняти інше, ніж територіальне управління Національного банку, рішення щодо підтримання ліквідності конкретного банку.