Про затвердження Положення про Систему управління охороною праці на підприємствах електроенергетики

Функції та обов'язки керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації визначаються інструкцією, яка затверджується керівником підприємства з урахуванням вимог статті 75 Кодексу цивільного захисту України .

7.21. Для безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації утворюється штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Рішення про утворення та ліквідацію штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації з урахуванням вимог статті 76 Кодексу цивільного захисту України , який затверджує склад цього штабу.

7.22. За необхідності на підприємстві розробляються плани взаємодії органів управління та сил цивільного захисту у разі виникнення надзвичайних ситуацій відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, а також планів ліквідації аварійних ситуацій (далі - ПЛАС).

Рішення про залучення додаткових сил цивільного захисту приймає керівник підприємства або керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

7.23. Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт здійснюється відповідно до статті 79 Кодексу цивільного захисту України .

7.24. Необхідно провести прогнозування можливих надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути на підприємстві.

7.25. Залежно від походження, ступеня поширення, розміру людських втрат та матеріальних збитків потрібно провести класифікацію надзвичайних ситуацій, розробити план реагування на надзвичайні ситуації, план локалізації та ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки (ПЛАС), запровадити заходи щодо запобігання виникнення та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проводити навчання та тренування для підтримання постійної готовності органів управління та сил цивільного захисту підприємств.

7.26. Під час класифікації надзвичайних ситуацій враховується те, що ці ситуації можуть виникати як під час звичайного виконання окремих робіт або операцій, так і під час особливих умов, наприклад операцій запуску чи зупинки, будівництва чи руйнування. Також визначаються та оцінюються вплив надзвичайних ситуацій на осіб, які перебувають на робочому місці та/чи поблизу робочого місця, зокрема сторонніх осіб і людей з особливими потребами.

Запровадження будь-яких змін у роботі, експлуатації устаткування тощо розглядається з урахуванням можливості виникнення надзвичайних ситуацій.

Під час визначення надзвичайних ситуацій, що прогнозуються, враховуються:

результати виконаної ідентифікації небезпеки та оцінювання ризику;

нормативні вимоги;

попередній досвід дій персоналу у випадку інцидентів (зокрема аварій) і під час надзвичайної ситуації;

надзвичайні ситуації, що сталися на інших підприємствах;

інформація, пов'язана з дослідженням нещасних випадків та/або інцидентів, розміщена на веб-сайтах уповноважених органів або аварійно-рятувальних служб.

7.27. Прикладами надзвичайних ситуацій, що прогнозуються, є:

інциденти, що призводять до тяжких травм або погіршення стану здоров'я;

пожежі і вибухи;

викид небезпечних матеріалів/газів;

стихійні лиха, несприятливі погодні умови;

перебої у постачанні важливих для діяльності ресурсів (несподіване припинення подачі електроенергії);

пандемії/епідемії/спалахи інфекційних хвороб;

громадські заворушення, тероризм, саботаж, насильство;

відмова основного устаткування.

7.28. Для надзвичайних ситуацій, що прогнозуються, визначається (але не обмежується цим):

те, як повинні діяти працівники під час надзвичайних ситуацій (зокрема дії, які необхідно виконати працівникам, що працюють поза робочим місцем, підрядникам і стороннім особам);

маршрути евакуації та пункти зібрання людей;

обов'язки і повноваження персоналу, на який покладено функції негайного реагування під час виникнення надзвичайної ситуації (пожежників, медичного персоналу та фахівців з ліквідації наслідків аварії);

порядок взаємодії та зв'язок з аварійними службами, передусім номери телефонів служб аварійного реагування;

порядок зв'язку з працівниками (як на робочому місці, так й за його межами), уповноваженими органами, населенням, засобами масової інформації.

7.29. Працівники підприємства ознайомлюються з надзвичайними ситуаціями, що прогнозуються, та способами реагування на них за допомогою навчання і проведення інструктажів для відпрацювання навичок щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій.

Періодичні перевірки процедур реагування на надзвичайні ситуації за допомогою інструктажів необхідно проводити для впевненості в тому, що підприємство і аварійні служби можуть належним чином реагувати на надзвичайні ситуації, запобігати або пом'якшувати їх наслідки.

7.30. Класифікація надзвичайних ситуацій, що прогнозуються, і реагування на них підлягають періодичному аналізуванню та за потреби можуть змінюватись. Ці процедури переглядаються, якщо:

за результатами аналізування СУОП керівництвом прийнято відповідне рішення;

є зміни у нормативних вимогах;

під час навчання й проведення інструктажу виявлено недоліки;

є зміни в діяльності підприємства (організаційні зміни, запровадження нових технологій, обладнання тощо);

є інші причини, що вказують на необхідність перегляду процедур.

8.1. Моніторинг і вимірювання показників діяльності у сфері охорони праці плануються, визначаючи показники, які підлягають моніторингу і вимірюванню, види вимірювання (якісні та/або кількісні), які потрібно виконати у разі необхідності проводити моніторинг і вимірювання, методів, устаткування, а також визначити інформацію, яку необхідно реєструвати, накопичувати, обробляти, зберігати, надавати керівництву для аналізу, прийняття управлінських рішень щодо коригувальних дій та поліпшення діяльності.

8.2. Моніторинг і вимірювання здійснюються щодо:

ступеня досягнення цілей у сфері охорони праці;

результативності заходів безпеки;

результативності інших дій у сфері охорони праці.

8.3. За своїм характером вимірювання показників діяльності може бути запобіжним або реагувальним.

Запобіжне вимірювання, яке дає можливість відстежувати дотримання програм та окремих заходів у сфері охорони праці, охоплює:

нагляд за виконанням програм і досягненням цілей у сфері охорони праці;

систематичну перевірку виробничих систем і устаткування, приміщень і цехів;

нагляд за умовами праці, у тому числі за організацією праці;

нагляд за станом здоров'я працівників, у тому числі шляхом проведення відповідних медичних оглядів для завчасного виявлення ознак і симптомів порушення стану здоров'я, та визначення ефективності вжитих профілактичних заходів;

оцінку відповідності вимогам законодавства, колективним договорам й іншим зобов'язанням підприємства у сфері охорони праці.

Реагувальне вимірювання, яке дає можливість відстежувати результати інцидентів, які вже сталися, проводять, зокрема під час розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, інцидентів на виробництві.

8.4. Застосовуване для моніторингу та вимірювання устаткування калібрується або перевіряється. За потреби проводять його технічне обслуговування. Документи щодо проведення та результатів калібрування (перевіряння) й технічного обслуговування зберігаються протягом встановленого законодавством строку.

8.5. Оцінювання дотримання нормативних вимог стосовно охорони праці проводиться згідно з установленою періодичністю та з урахуванням результатів внутрішніх і зовнішніх аудитів, перевірок органів державного нагляду тощо.

Документи щодо оцінювання дотримання нормативних вимог зберігаються упродовж визначеного законодавством строку.

8.6. Усі інциденти, у тому числі аварії, надзвичайні ситуації, прояви погіршення стану здоров'я працівників, підлягають розслідуванню та аналізуванню, щоб визначати:

основні недоліки СУОП та чинники, які можуть бути причиною інциденту чи сприяти інцидентам;

потребу в коригувальних діях;

можливості застосування запобіжних дій;

можливості для поліпшення стану охорони праці.

Установлюючи правила і порядок розслідування інцидентів, враховуються:

нормативні вимоги, що стосуються розслідування інцидентів і звітності за їх результатами, зокрема вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" , Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232;

компетентність персоналу, який має проводити розслідування та звітувати про результати;

необхідність негайних дій під час робіт з неминучими ризиками;

необхідність забезпечення неупередженості та об'єктивності розслідування інцидентів, а також необхідність встановлення причин інцидентів.

Результати розслідування інцидентів документуються і зберігаються протягом встановленого законодавством строку.

8.7. Невідповідності (невиконання вимог СУОП, інших нормативних вимог) можуть бути виявлені під час внутрішніх або зовнішніх аудитів, оцінювання дотримання нормативних вимог тощо. Ці невідповідності досліджуються з метою виявлення причин їх виникнення і запровадження коригувальних дій для уникнення повторення цих невідповідностей.

У разі виявлення можливості виникнення невідповідностей визначаються їх можливі причини і вживаються запобіжні заходи, спрямовані на запобігання виникненню цих невідповідностей.

Якщо визначено нові чи змінені небезпеки або визначена потреба в нових або змінених заходах безпеки, то коригувальні чи запобіжні дії виконуються після оцінювання ризиків.

Запровадження коригувальних або запобіжних дій передбачає визначення осіб, уповноважених за виконання і контроль виконання цих дій, забезпечення необхідними ресурсами, встановлення строків виконання й оцінювання результативності виконаних дій.

За результатами визначення та запровадження коригувальних і запобіжних дій визначають потребу у внесенні змін до документації СУОП.

8.8. Для забезпечення належного зберігання протоколів (записів) встановлюються правила та порядок ідентифікації, накопичування, зберігання, захищення від пошкодження, несанкціонованих змін і вилучення протоколів (записів). Також враховуються питання конфіденційності (стосовно даних, пов'язаних з персоналом), вимоги щодо зберігання, резервного копіювання і використання електронних записів.

8.9. Періодично (не менше 1 разу на рік) на підприємстві проводиться внутрішній аудит СУОП на предмет:

її відповідності заходам у сфері охорони праці;

належного запровадження і створення умов для її ефективного функціонування;

результативності реалізації політики та досягнення цілей у сфері охорони праці.

8.10. Для проведення внутрішнього аудиту розробляється програма аудиту, враховуючи важливість сфери діяльності, результати оцінювання ризиків та попередніх аудитів. Програма аудиту формується таким чином, щоб протягом року перевірити всю СУОП, зокрема щодо виконання заходів безпеки, визначених за результатами ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків.

8.11. Персонал, який проводить внутрішній аудит, має бути компетентним. Вибір персоналу та саме проведення аудиту мають забезпечувати об'єктивність і неупередженість процесу перевірки.

Методологія проведення внутрішніх аудитів наведена в ДСТУ ISO 19011:2012 "Настанови щодо здійснення аудитів систем управління".

9.1. Аналізування СУОП керівництвом проводиться для оцінки:

придатності СУОП, тобто чи відповідає вона характеру небезпек, ризиків тощо;

адекватності СУОП, тобто чи відповідає вона політиці та цілям у сфері охорони праці;

результативності, тобто як досягаються бажані результати.

9.2. Аналізування СУОП в цілому здійснюється систематично (наприклад раз на півроку або раз на рік) на нарадах за участю роботодавця. За потреби наради проводяться частіше, щоб розглянути окремі питання функціонування СУОП.

9.3. Уповноважена посадова особа, яка звітує перед роботодавцем про стан та ефективність функціонування СУОП та необхідність її удосконалення, забезпечує своєчасне надання необхідних вхідних даних для аналізування СУОП.

9.4. Вхідними даними для аналізування СУОП є:

результати внутрішніх аудитів і оцінювання дотримання нормативних вимог, що підприємство зобов'язалось виконувати;

результати залучення працівників до ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків, розслідування інцидентів;

результати обговорення з працівниками, підрядниками та/або іншими сторонніми особами;

інформація, надана сторонніми особами, зокрема їх пропозиції, скарги;

дані, що підтверджують результативність діяльності підприємства у сфері охорони праці;

ступінь досягнення цілей у сфері охорони праці та виконання програми досягнення цілей;

результати розслідування інцидентів, відстеження коригувальних і запобіжних дій;

план заходів, визначених за результатами попереднього аналізування керівництвом;

зміни обставин, зокрема нормативних вимог щодо охорони праці;

рекомендації щодо покращення СУОП.

9.5. Результати аналізування мають бути спрямовані на удосконалення СУОП, зокрема щодо можливих змін у показниках діяльності підприємства, у політиці та цілях у сфері охорони праці, у відповідних елементах СУОП.

9.6. Протоколи аналізування СУОП керівництвом, в яких реєструються розглянуті питання та прийняті рішення, зберігаються відповідно до вимог інструкції з діловодства на підприємстві.

Інформування працівників підприємства про прийняті рішення за результатами аналізування керівництвом СУОП здійснюється у порядку, встановленому на підприємстві.

Загальна модель СУОП підприємства згідно з ДСТУ OHSAS 18001:2010 (див. рисунок 1) побудована на основі методології, відомої як "Плануй-Виконуй-Перевіряй-Дій".

Цю методологію можна стисло описати так:

Рисунок 1. Загальна модель СУОП підприємства згідно з ДСТУ OHSAS 18001:2010

Керівництво підприємства встановлює пріоритет життя та здоров’я працівників підприємства і створює на робочих місцях у кожному структурному підрозділі належні, безпечні і здорові умови праці, запроваджує високу культуру виробництва, запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням.

Політика керівництва підприємства у сфері охорони праці полягає у:

підтриманні високої культури виробництва;

підвищенні рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництва, технологій і обладнання, використання досягнень науки і техніки;

проведенні навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

соціальному захисті працівників, відшкодуванні шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Керівництво гарантує забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері охорони праці.

Керівництво забезпечує функціонування СУОП, орієнтуючись на передовий досвід інших підприємств, що здійснюють аналогічну діяльність, та відповідно до вимог міжнародних стандартів серії OHSAS.

Керівництво всебічно сприяє, щоб функціонування СУОП забезпечувало, насамперед, запобігання травмам і погіршення стану здоров’я працівників, а також постійне поліпшення показників у сфері охорони праці.

Метод оцінювання ризиків передбачає визначення величини ризику, виходячи із значущості (серйозності) наслідків, спричинених небезпекою (величина "Н"), та імовірності виникнення інциденту (величина "І").

На значущість наслідків впливають різні чинники, наприклад:

характер спричиненої шкоди (незначний або значний);

масштаб наслідків (кількість постраждалих осіб);

повторюваність шкідливого впливу чи відсутність повторюваності;

тривалість шкідливого впливу (короткотривала чи довготривала).

Для оцінювання значущості наслідків установлюють шкалу балів (наприклад 3 - бальну чи 10 - бальну) з описом ознак значущості наслідків. Як приклад, оцінювання значущості наслідків здійснюється за критеріями, наведеними в таблиці 1.

На імовірність виникнення інциденту впливають різні чинники, зокрема:

частота і тривалість дії небезпеки;

можливість передбачення виникнення небезпеки;

можливість запобігання впливу небезпеки.

Для визначення ймовірності виникнення інциденту встановлюється шкала балів (наприклад 3 - бальна чи 10 - бальна) з описом ознак ймовірності виникнення інциденту. Як приклад, визначення ймовірності виникнення інциденту здійснюватися за критеріями, наведеними в таблиці 2.

Величину ризику можна визначити за допомогою способу, наведеного в таблиці 3.

Визначивши наслідки, спричинені небезпекою, та імовірність виникнення інциденту, на перетині визначених значень знаходять величину ризику. Величини ризику розрізняються від мінімальної величини (значення 1 - малозначний ризик) до максимальної величини (значення 5 - неприйнятний ризик).

Усунення всіх ризиків практично незавжди можливо, тому визначають ті ризики, щодо яких необхідно застосовувати першочергові заходи безпеки. Щоб допомогти у визначенні черговості запровадження заходів безпеки, можна користуватись настановами щодо прийняття рішення про необхідність і черговість запровадження заходів безпеки. Умовний приклад наведено в таблиці 4.

__________

-1 кількість нещасних випадків;

-2 кількість випадків зі смертельним наслідком;

-3 втрачений робочий час;

-4 кількість порушень;

-5 ризики;

-6 чисельність працівників.

Функціональні обов’язки роботодавця у сфері охорони праці:

під час укладання трудового договору поінформувати працівника під підпис про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;

забезпечувати за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору;

створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці;

створити відповідні служби і призначити посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затвердити інструкції про їх обов'язки та права під час виконання покладених на них функцій, а також контролювати їх додержання;

організовувати проведення інструктажів, навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці;

розробляти за участю сторін колективного договору і реалізовувати комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечувати виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджувати прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечувати належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечувати усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених уповноваженими особами за підсумками розслідування цих причин;

організовувати проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживати заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства) та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечувати безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснювати контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

організовувати запровадження безпечних методів праці;

вживати термінових заходів для допомоги потерпілим, залучати за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків;

організовувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року, а також за результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби забезпечувати проведення відповідних оздоровчих заходів;

одержувати дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232;

інформувати працівників або осіб, уповноважених на здійснення громадського контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про стан охорони праці, причини аварій, нещасних випадків і професійних захворювань і про заходи, яких вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на належному рівні.

Функціональні обов’язки працівників у сфері охорони праці:

дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди;

проходити інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії;

негайно повідомляти безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства про кожний нещасний випадок, який стався з ним або свідком якого він був, і вживати заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому;

негайно повідомляти безпосереднього керівника або роботодавця про виробничу ситуацію, небезпечну для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля.