Про затвердження Правил пожежної безпеки для суден, що використовуються в сфері дозвілля, відпочинку та розваг

Ванни з безпосереднім входом у сауни вважаються частиною сауни. У таких випадках двері між сауною і ванною можуть не відповідати вимогам протипожежної безпеки.

5.1.7. У сауні дозволяється дерев'яне зашиття перебірок і підволоків, а також влаштування дерев'яних полиць.

Підволок над піччю має бути обшитий металевим листом із зазором не менше 30 мм від підволока. Відстань від гарячих поверхонь до горючих матеріалів має бути не менше 500 мм.

5.1.8. У верхній зоні парильного відділення слід встановлювати датчики температури, зблоковані з пристроєм (терморегулятором), який відключає електроенергію від електронагрівників у разі підвищення температури до 110 град.С.

Електричні проводи, що використовуються для підключення печі до електромережі, а також світильники та електроарматура повинні бути розраховані на умови експлуатації у середовищі з підвищеною температурою.

5.1.9. Робота сауни здійснюється з відома вахтової служби (чергового персоналу) та під контролем відповідальної особи, призначеної за наказом власника (капітана). Загальна тривалість роботи сауни повинна бути не більше ніж 8 годин на добу.

У разі виявлення несправностей в устаткуванні або появи ознак горіння (диму, запаху горілого, обвуглювання дерев'яного обличкування) слід негайно повідомити про це особі, яка відповідальна за експлуатацію сауни, або адміністрації.

5.1.10. Не дозволяється:

влаштовувати в каютах (номерах) готелів і суміжних приміщеннях різноманітні майстерні і складські приміщення із застосуванням та збереженням пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів, а також здавати їх в оренду під приміщення подібного призначення;

зберігати і сушити білизну та одяг на приладах опалення;

залишати без нагляду при виході з приміщення, номера готелю увімкнені телевізори, радіоприймачі, нагрівальні прилади тощо;

проводити прибирання приміщень ЛЗР і ГР;

користуватися безпосередньо у номерах готелів різними електронагрівальними приладами (електрочайниками, кип'ятильниками, прасками тощо). Для цієї мети адміністрацією виділяються і обладнуються спеціальні приміщення;

у приміщеннях саун:

експлуатувати піч з відключеним або несправним терморегулятором;

користуватися електронагрівальними побутовими приладами поза спеціально обладнаними місцями;

залишати без нагляду увімкненими в електромережу електронагрівник печі.

5.2. Додаткові вимоги до суден-ресторанів (кафе)

5.2.1. Власник судна-об'єкта під час проведення масових заходів зобов'язаний забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки у залах ресторану, кафе тощо.

5.2.2. Місткість залів ресторанів, кафе, залів для глядачів та залів іншого призначення не повинна перевищувати установленої проектом, а для суден, які встановлені на березі, - визначається з розрахунку не менше 1,4 кв.м на одне посадкове місце.

Адміністрація ресторанів (кафе) не повинна допускати переповнення залів відвідувачами.

5.2.3. У залах ресторанів залишається основний прохід, що веде до евакуаційних виходів, а також проходи до окремих посадкових місць. Ширина основного проходу в залі ресторану має бути не менше 0,9 м, а допоміжних - не менше 0,65 м.

5.2.4. Розміщення апаратури й обладнання, музичних інструментів у ресторанах, кафе тощо треба виконувати таким чином, щоб вони не перешкоджали вільній евакуації відвідувачів та працівників судна-об'єкта у разі пожежі.

5.2.5. Прийом товарів (продуктів харчування) та вивантаження тари має здійснюватися шляхами, не зв'язаними з евакуаційними виходами для відвідувачів з обідніх залів.

5.2.6. Забороняється:

зберігати горючі матеріали, відходи, упаковку в обідніх залах, на шляхах евакуації, а також біля кухонних плит, електропечей і під ними (вони повинні видалятися у порядку накопичення);

застосовувати для приготування їжі або інших потреб примуси й інші позаштатні прилади;

користуватися несправними нагрівальними приладами;

проводити вогневі роботи під час перебування людей в обідніх залах;

встановлювати кухонні меблі та інші горючі предмети ближче 0,20 м від нагрівальних приладів.

6.1. Вогневі роботи

6.1.1. На судні-об'єкті вогневі роботи проводяться відповідно до вимог пожежної безпеки, згідно з Правилами пожежної безпеки для суден, які будуються та ремонтуються, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 23.03.2004 N 136 та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 16.04.2004 за N 490/9089 (далі - НАПБ В.01.028-2004), та НАПБ А.01.001-2004.

6.1.2. Відповідальність за безпеку робіт на судні-об'єкті, які проводять працівники судна, та дотримання ними протипожежного режиму покладається на його власника (капітана), який зобов'язаний:

призначити відповідального за пожежну безпеку вогневих робіт, що проводяться;

організувати перевірку протипожежного стану судна, приміщень, де будуть проводитися вогневі роботи, виконавцями цих робіт;

провести протипожежний інструктаж з виконавцями цих робіт;

оформити Наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт (додаток 4) та погодити його з держпожнаглядом напередодні дня виконання цих робіт;

забезпечити перевірку місця проведення вогневих робіт протягом 3-5 годин після їх закінчення.

6.1.3. Проведення вогневих робіт допускається лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння. Кількість первинних засобів пожежогасіння, якими має бути забезпечене місце робіт, визначається з урахуванням можливості виникнення і розвитку пожежі. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні записи у наряді-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт.

6.1.4. Під час проведення вогневих робіт при відключенні навіть тимчасовому протипожежного водопостачання власник (капітан) судна-об'єкта повинен вжити компенсаційних заходів для захисту приміщень, де будуть проводитися пожежонебезпечні роботи.

6.1.5. Під час підготовки суден до вогневих робіт необхідно передбачити можливість переносу вогневих робіт з небезпечних у пожежному відношенні місць судна на берег або на відкриту палубу.

6.1.6. Виконавець вогневих робіт відповідає за справність обладнання, що застосовується, дотримання правил пожежної безпеки і не має права приступати до роботи без наявності оформленого наряду-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт.

6.1.7. Виконавець вогневих робіт зобов'язаний вжити заходів з метою виключення потрапляння розпечених часток металу в суміжні приміщення. Двері, що з'єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями мають бути зачиненими.

6.1.8. Під час проведення вогневих робіт вживаються заходи до захисту електричних кабелів, горючої ізоляції або опорядження, важкодоступних місць, отворів, технологічних прорізів, механізмів, розподільних щитів, приладів та іншого обладнання від іскор, розплавленого металу і впливу підвищеної температури (за допомогою металевих екранів, покривал з негорючого теплоізоляційного матеріалу або іншими способами).

6.1.9. Обладнання для електрозварювальних робіт (переносні чи пересувні електрозварювальні установки) повинно встановлюватися на березі або тільки на верхній палубі.

Кисневі й ацетиленові балони повинні встановлюватися на березі чи на відкритих частинах палуб судна поза районом падіння іскор і дії джерел вогню.

6.1.10. Газозварювальне обладнання повинно розташовуватися таким чином, щоб виключити потрапляння на нього відкритого вогню та іскор, які виділяються у процесі роботи.

6.1.11. У приміщеннях, де раніше проводилися вогненебезпечні роботи, застосовувалися або зберігалися ЛЗР і ГР, допускається проводити вогневі роботи тільки при вентиляції, що працює, чи після ретельного провітрювання цього приміщення.

6.1.12. Вогневі роботи на ізольованих конструкціях допускається проводити тільки після видалення горючого покриття навколо місця виконання робіт відповідно до таблиці 1.

Видалення ізоляції проводиться у радіусах (зазначених у таблиці) по обидва боки конструкції, що зварюється.

Якщо горючість клею або ізоляційного матеріалу не встановлена, то слід приймати радіус оброблення - 200 мм.

Крайку ізоляції, що залишилася, навколо місця зварювання (різання) необхідно захистити азбестом або іншим негорючим матеріалом.

Якщо захист конструкцій негорючими матеріалами неможливий, то необхідно виконувати обмазку целалітовим клеєм у радіусі 2R, де R - норматив. Товщина шару обмазування має бути не менше 0,5 мм.

6.1.13. Під час проведення вогневих робіт усередині суднових приміщень на палубах місця робіт мають бути очищені від горючих матеріалів на відстані не менше 5 м під час дугового і газового зварювання і 10 м - під час газового різання.

6.1.14. Під час проведення вогневих робіт на конструкціях, що відокремлюють суміжні приміщення, у яких знаходяться ємкості з ГГ, ЛЗР і ГР, ці приміщення мають бути провентильовані (провітрені), а ємкості вилучені з приміщень у безпечне місце.

6.1.15. Електрозварювальні роботи повинні проводитися зі зворотним проводом, якщо сам корпус судна не є об'єктом зварювання.

6.1.16. Ділянки паливних і масляних трубопроводів, на яких планується проведення вогневих робіт, необхідно від'єднати від інших частин трубопроводу, демонтувати і за всією довжиною повністю очистити від залишків ГР.

6.1.17. Після закінчення робіт уся апаратура і обладнання мають бути прибрані з судна або зберігатися в спеціально відведених приміщеннях.

6.1.18. Забороняється:

приступати до роботи при несправній апаратурі;

допускати до вогневих робіт осіб, що не мають кваліфікаційних посвідчень і не пройшли в установленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і щорічну перевірку знань з отриманням спеціального посвідчення;

користуватися одягом і рукавицями зі слідами мастил і жирів, бензину, гасу та інших ГР, залишати промаслені обтиральні матеріали;

допускати зіткнення електричних проводів з балонами зі стисненими, зрідженими і розчиненими газами, а також із газовими шлангами;

здійснювати продування шлангів для ГГ киснем та кисневого шланга ГГ, а також робити взаємну заміну шлангів під час роботи;

відігрівати замерзлі газові трубопроводи, вентилі балонів, редукторів та інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем або розпеченими предметами;

переміщуватися із запаленим пальником або різаком по судну за межами робочого місця;

класти гарячий пальник (різак) на горючі предмети і конструкції;

залишати підключеними газові шланги й електрозварювальні кабелі на час відсутності виконавця вогневих робіт чи під час перерви у роботі;

користуватися шлангами, довжина яких менше 10 м і більше 40 м;

затискати, перекручувати чи заламувати шланги, через які подається кисень або пальне до різака;

працювати від одного водяного затвора двом і більше зварникам;

розміщати газові балони у приміщеннях судна;

зберігати та ремонтувати газову апаратуру на робочому місці, на судні;

проводити вогневі роботи:

під час зарядки акумуляторних батарей;

на трубопроводах і ємкостях з легкозаймистими і горючими рідинами;

у районі гідравлічних систем і комунікацій у період їх випробувань;

у випадку небезпеки проникнення в приміщення парів ЛЗР і ГР через канали енергокомунікацій;

на посудинах і трубопроводах, що знаходяться під тиском, на обладнанні, що знаходиться під напругою;

у приміщеннях, суміжних із тими, де проводяться вогненебезпечні роботи;

у районі викидів повітря, забрудненого парами пожежонебезпечних речовин.

6.2. Вогненебезпечні роботи

6.2.1. Під час проведення вогненебезпечних робіт на судні-об'єкті повинні виконуватися вимоги пожежної безпеки, що викладені у НАПБ В.01.028-2004.

6.2.2. До початку вогненебезпечних робіт власник (капітан) судна-об'єкта зобов'язаний перевірити забезпечення робочого місця вогнегасниками і вентиляцією, провести інструктаж виконавців щодо заходів пожежної безпеки, а також послідовності виконання вогненебезпечних робіт.

6.2.3. Під час проведення вогненебезпечних робіт у суднових приміщеннях все електричне та інше обладнання, не призначене для вогненебезпечних робіт (трансформатори, головний розподільний щит, незахищене обладнання тощо), вимикається і надійно укривається від потрапляння всередину і на його поверхню горючих речовин. Балони з газами та шланги повинні бути винесені за межі цих приміщень. Електрообладнання для фарбувальних робіт і фарборозпилювачі мають бути заземлені.

6.2.4. Тимчасове зберігання горючих ізоляційних матеріалів допускається тільки на верхній палубі.

6.2.5. Інструмент, що застосовується під час проведення вогненебезпечних робіт (з використанням мастики, клеїв тощо), виготовляється із матеріалів, що виключають утворення іскр.

Промивати інструмент і обладнання, що застосовується під час виконання робіт з горючими речовинами, слід на відкритій палубі.

6.2.6. Клей повинен готуватися поза судном-об'єктом. На судно-об'єкт лакофарбувальні матеріали (далі - ЛФМ) повинні надходити в готовому вигляді.

На кожній бочці, бідоні та іншій тарі з ЛФМ, розчинником тощо повинна бути наклейка або бирка з їх точною назвою та зазначенням пожежонебезпечних властивостей.

Порожня тара з-під ЛФМ щільно закривається і зберігається у спеціально відведених місцях поза судном-об'єктом.

6.2.7. Після закінчення фарбувальних робіт розчинники, що залишилися, розріджувачі і ЛФМ прибираються із судна-об'єкта.

6.2.8. Вогненебезпечні роботи починаються з місць, найбільш віддалених від виходів із приміщень, а в коридорах - після закінчення робіт у приміщеннях.

6.2.9. Проведення вогненебезпечних робіт у приміщенні судна дозволяється тільки при припливно-витяжній вентиляції, яка працює, що забезпечує підтримання у повітрі приміщень концентрацій вибухонебезпечних парів розчинників не вище граничнодопустимих (не вище 20% від нижньої концентраційної межі поширення полум'я).

6.2.10. Промивання, розконсервування та знежирення суднового обладнання і механізмів, знежирювання суднових конструкцій під фарбування, облицювання та ізоляція проводяться негорючими рідинами та препаратами. Там, де застосування ГР технологічно необхідно, їх використання допускається, як виключення, за умови дотримання таких протипожежних заходів:

місця проведення робіт повинні бути забезпечені необхідними засобами пожежогасіння;

приміщення мають бути забезпечені вентиляцією;

приміщення, у якому виконуються роботи, повинно мати не менше 2-х виходів;

у приміщеннях, у яких проводяться роботи і в суміжних з ними, на відкритих ділянках палуби в радіусі 15 м виключаються вогневі роботи і куріння;

перед входом до приміщення повинні вивішуватися попереджувальні знаки і написи;

тимчасове висвітлення має бути у вибухозахищеному виконанні.

6.2.11. Сповіщувачі пожежної сигналізації у звичайному виконанні під час фарбування відключаються та захищаються.

6.2.12. Забороняється:

розігрівати ЛФМ та інші горючі речовини за допомогою відкритого вогню;

транспортувати на судно ГР, ЛФМ у скляній тарі, в ємностях без кришок, що щільно закриваються і запобігають розливу;

прокладати зварювальні кабелі і газові шланги через місця проведення вогненебезпечних робіт;

готувати фарби і лаки безпосередньо на робочому місці;

ремонтувати на робочому місці обладнання й інструмент;

здійснювати сушіння пофарбованих поверхонь електронагрівальними приладами з відкритою спіраллю;

розташовувати ємності з вогненебезпечними речовинами поблизу електрообладнання.

6.2.13. Після закінчення вогненебезпечних робіт виконавець повинен оглянути та ретельно прибрати місце проведення робіт від залишків горючих речовин і матеріалів та повідомити про це власника (капітана) судна-об'єкта. Власник (капітан) повинен разом з виконавцем повторно перевірити місце проведення вогневих робіт та їх прибирання.

7.1. Первинні засоби пожежогасіння

7.1.1. Судна-об'єкти мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.

Відповідальність за своєчасне і повне оснащення первинними та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, а також навчання працівників судна-об'єкта правилам користування цими засобами на судні несе його власник (орендар), якщо на судні є екіпаж - капітан чи уповноважена ним особа.

7.1.2. Про місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід інформувати працівників і відвідувачів (мешканців) судна-об'єкта за допомогою знаків відповідно до пункту 3.7 цих Правил.

7.1.3. Вогнегасники слід розміщувати таким чином, щоб вони були захищені від впливу прямих сонячних променів, теплових потоків, механічних впливів та інших несприятливих факторів. Вони мають бути добре помітні та легкодоступні у разі пожежі. Вогнегасники не повинні перешкоджати евакуації людей під час пожежі.

7.1.4. Рекомендується переносні вогнегасники встановлювати на підвісних кронштейнах або у спеціальних шафах. Вогнегасники повинні розташовуватися так, щоб основні написи і піктограми, що показують порядок приведення їх у дію, були добре помітні і звернені назовні.

7.1.5. Вогнегасники потрібно встановлювати на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги (палуби) до ручки вогнегасника на такій відстані від дверей, яка є достатньою для їх повного відчинення, а також можуть встановлюватися на настил палуби з обов'язковою фіксацією від можливого падіння.

7.1.6. Експлуатація та технічне обслуговування вогнегасників здійснюється відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 152 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154 (НАПБ Б.01.008-2004).

7.1.7. Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, знімаються холодної пори року (не нижче +5 град.С).

7.1.8. У приміщеннях із коштовною апаратурою й устаткуванням кількість первинних засобів пожежогасіння може бути збільшено у два рази.

7.1.9. Використані вогнегасники або вогнегасники, що потребують перезарядження, замінюються відповідною кількістю заряджених вогнегасників.

7.1.10. Забороняється використовувати первинні засоби пожежогасіння, пожежний інвентар і обладнання для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням.

7.2. Протипожежне водопостачання

7.2.1. На суднах-об'єктах має бути передбачено протипожежне водопостачання, пожежні насоси, магістралі, крани та рукави згідно з проектом судна. Стаціонарна система протипожежного водопостачання може не встановлюватися на суднах з екіпажем менше 3 осіб.

7.2.2. Насоси і трубопроводи, що призначені для пожежогасіння, не повинні використовуватися для перекачування нафтопродуктів, мастил та інших ГР.

7.2.3. На суднах-об'єктах, які отримують воду для протипожежного водопроводу з берега, аварійний пожежний насос може не встановлюватися.

7.2.4. У суднових приміщеннях, де встановлені пожежні насоси, має бути вивішено схему протипожежного водопостачання та інструкцію з її експлуатації. На кожній засувці та пожежних насосах мають бути покажчики їх призначення.

7.2.5. Кожен пожежний кран має бути укомплектований запірною арматурою і з'єднувальною головкою швидкозмикального типу. Пожежні крани мають бути захищені від будь-яких ушкоджень у повсякденних умовах, знаходитися у справному стані і бути доступними для використання.

7.2.6. На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу "ПК" порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони.

7.2.7. Пожежні крани не рідше одного разу на шість місяців повинні перевірятися на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

7.2.8. У неопалюваних приміщеннях у зимовий час вода з внутрішнього протипожежного водопроводу повинна зливатися. У зимовий період до пожежних кранів, що встановлені на верхній палубі, для запобігання замерзанню вода не підводиться. На цей час обов'язки щодо забезпечення подачі води у разі необхідності (пожежі) покладаються на відповідальну особу, призначену власником (капітаном) згідно з пунктом 4.4 цих Правил.

7.2.9. Пожежні крани повинні бути розташовані один від одного більше ніж на 20 м для внутрішніх приміщень і не більше 40 м - для відкритих палуб. При цьому пожежні рукави повинні мати довжину 15-20 м біля кранів, установлених на відкритих палубах, і 10-15 м - біля кранів у приміщеннях.

7.2.10. Кожний пожежний кран протипожежного водопостачання має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра, стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля.

Пожежний рукав необхідно утримувати сухим, складеним у "гармошку" або подвійну скатку і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново.

7.2.11. Пожежні рукави на відкритих частинах палуб, надбудов мають бути захищені від впливу сонячних променів і атмосферних опадів (зберігатися у металевих ящиках). У машинних приміщеннях, надбудовах та інших закритих приміщеннях пожежні рукави мають бути приєднані до пожежних кранів.

7.2.12. На суднах-об'єктах повинні зберігатися пожежні рукави загальною довжиною, достатньою для подачі води від мережі зовнішнього протипожежного водопостачання.

7.3. Утримання установок пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння

7.3.1. Обладнання суден-об'єктів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, установками пожежної сигналізації (далі - УПС) та АУП, здійснюється згідно з правилами класифікації та побудови суден класифікаційних товариств.

7.3.2. На суднах-об'єктах, що встановлені на березі, автоматичною спринклерною системою пожежогасіння повинні обладнуватися приміщення, в яких знаходяться радіоустановки, акумуляторні і агрегатні для радіостанції, центральні пожежні пости (далі - ЦПП), станції пожежогасіння, всі службові, житлові, господарські і громадські приміщення, включаючи коридори і трапи. Приміщення, де вода може спричинити пошкодження основного устаткування, можуть бути обладнані стаціонарною системою пожежогасіння іншого типу, погодженою з органами держпожнагляду.

Обладнанню УПС підлягають перелічені приміщення, за винятком ЦПП, акумуляторних, агрегатних, сангігієнічних, саун і провізійних комор.

7.3.3. Власник (капітан) судна-об'єкта несе відповідальність за впровадження, експлуатацію та технічне обслуговування засобів пожежної автоматики та підтримку їх у працездатному стані, призначає відповідальних осіб за їх експлуатацію.

7.3.4. На судні-об'єкті повинна вестися експлуатаційна документація, у якій необхідно реєструвати:

зміст, терміни та виконавців (юридичних і фізичних осіб) проведення технічного обслуговування і планово-попереджувального ремонту;

дату та обставини санкціонованих і помилкових спрацьовувань АУП і УПС, дату виходу з ладу автоматичних засобів і час усунення недоліків;

дату і результати контрольних перевірок та періодичних випробувань АУП і УПС.

На судні-об'єкті має бути така документація:

проектна документація та виконавчі креслення на АУП і УПС;

акт приймання і здавання АУП і УПС в експлуатацію;

інструкції з експлуатації АУП і УПС та посадові інструкції працівників;

паспорти на елементи, устаткування та прилади АУП і УПС.

7.3.5. Електроживлення установок пожежної автоматики повинно здійснюватися від двох незалежних джерел живлення, які взаємно резервують один одного, і перерва їх електропостачання у разі порушення електропостачання від одного з джерел живлення може бути допущена лише на час автоматичного відновлення живлення.

7.3.6. АУП і УПС на судні-об'єкті повинні знаходитися у справному стані і бути постійно включеними. Включення та переключення живлення цих установок може проводитися тільки з письмового дозволу власника (капітана) судна-об'єкта.

Станція УПС повинна розташовуватися на ходовому містку в ЦПП.

7.3.7. Монтаж, ремонт та технічне обслуговування АУП і УПС (за винятком суден, що мають клас класифікаційного товариства) повинні проводитися спеціалізованими організаціями, які мають ліцензію на цей вид діяльності.

7.3.8. Пожежні сповіщувачі слід установлювати відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів і технічної документації заводів-виробників. Сповіщувачі повинні бути захищені від механічних пошкоджень та несанкціонованих спрацювань, функціонувати цілодобово і постійно утримуватися в чистоті. Заходи захисту не повинні впливати на їх працездатність. Запас зрошувачів і пожежних сповіщувачів на судні-об'єкті повинен складати не менше 10% від числа змонтованих.

Ручні пожежні сповіщувачі можуть установлюватися як окремо, так і разом з автоматичними пожежними сповіщувачами. У разі ремонту або несправності ручного пожежного сповіщувача поруч має бути вивішена табличка з відповідним написом.

7.3.9. Не допускається встановлювати замість несправних сповіщувачів сповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейф УПС за відсутності сповіщувача у місці його установки.

7.3.10. Порядок використання УПС повинен визначатися в інструкціях з їх експлуатації.

7.3.11. АУП (за їх наявності на судні) повинні відповідати проектній документації та вимогам нормативних документів. Внесення будь-яких змін у конструкцію АУП, перекомпонування приміщень, що захищаються, та інші переобладнання допускається здійснювати за згодою з проектною організацією, яка має ліцензію на проведення цих робіт, з інформуванням про це держпожнагляд.

7.3.12. Елементи і вузли АУП мають бути пофарбовані відповідно до вимог чинних стандартів.

АУП повинні періодично піддаватися контрольним перевіркам на придатність до використання шляхом короткочасного введення в дію у присутності представників пожежної охорони та власника (капітана) судна-об'єкта.

7.3.13. Усередині станції АУП на помітному місці повинна знаходитися схема АУП із зазначенням пускових пристроїв, приміщень, що охороняються, а також стисла інструкція з введення системи в дію. Станція пожежогасіння повинна мати аварійне освітлення та телефон.

7.3.14. У процесі експлуатації АУП забороняється:

переводити АУП з автоматичного керування на ручне, за винятком випадків, обумовлених у нормативних документах;

використовувати трубопроводи АУП для підвішування або кріплення будь-якого устаткування;

приєднувати виробниче устаткування та санітарні прилади до трубопроводів живлення АУП;

встановлювати запірну арматуру та фланцеві з'єднання на трубопроводах живлення.

7.4. Засоби зв'язку і системи оповіщення про пожежу

7.4.1. Система оповіщення людей про пожежу є складовою частиною протипожежного захисту об'єкта з масовим перебуванням людей. Усі судна-об'єкти мають бути обладнані засобами зв'язку і системами оповіщення людей про пожежу, які завжди повинні бути у справному стані.

7.4.2. Системи оповіщення людей про пожежу повинні здійснюватися:

подачею звукових і/чи світлових сигналів в усі приміщення, відсіки судна-об'єкта з постійним чи тимчасовим перебуванням людей;

трансляцією мовної інформації про необхідність евакуації, шляхи евакуації та інші дії, спрямовані на забезпечення безпеки. Текст мовного оповіщення людей про пожежу слід заздалегідь записувати на плівку магнітофона (для іноземців текст оповіщення повинен записуватися англійською або їх рідною мовою).

7.4.3. Для передачі текстів оповіщення та керування евакуацією допускається використовувати внутрішні радіотрансляційні мережі та інші мережі мовлення, наявні на судні-об'єкті (за умови забезпечення надійності оповіщення).

7.4.4. Керування евакуацією повинно здійснюватися:

вмиканням евакуаційного освітлення, світлових покажчиків напрямку евакуації, відчиненням дверей додаткових евакуаційних виходів;

передачею системою оповіщення спеціально розроблених текстів, спрямованих на запобігання паніці та іншим явищам, що ускладнюють процес евакуації (скупчення людей у проходах тощо);

трансляцією текстів, що містять інформацію про необхідний напрямок руху.

7.4.5. Кількість оповіщувачів, їх розміщення та потужність повинні забезпечувати необхідну гучність у всіх місцях постійного чи тимчасового перебування людей. Рекомендується сигналізацію оповіщення про пожежу сполучати з авральною сигналізацією, що подає могутні звукові сигнали, які добре чутні у всіх приміщеннях судна.

7.4.6. Оповіщувачі не повинні мати регуляторів гучності і повинні підключатися до суднової мережі без рознімних пристроїв.

7.4.7. Порядок використання засобів зв'язку та систем оповіщення необхідно визначати в інструкціях з їх експлуатації та в планах евакуації, де слід також вказувати осіб, відповідальних за їх експлуатацію і ремонт і котрі мають право приводити систему в дію.

7.4.8. Судна-об'єкти мають бути обладнані телефонним зв'язком, біля телефонного апарата має бути табличка із зазначенням номерів телефонів для виклику служб екстреної допомоги (пожежної охорони, міліції, медичної допомоги).

8.1. У разі виникнення пожежі дії адміністрації судна-об'єкта мають бути спрямовані на забезпечення безпеки людей та їх евакуацію згідно з планом евакуації з приміщень судна-об'єкта.

У разі наявності екіпажу на судні його дії повинні відповідати Розкладу по тривогах, затвердженому капітаном судна, та оперативним планам із боротьби з пожежею.

8.2. Кожен працівник (відвідувач, мешканець) судна-об'єкта, який виявив пожежу, зобов'язаний:

негайно повідомити про це пожежну охорону, охорону судна-об'єкта (за наявності) назвати місцезнаходження, де розташовано судно-об'єкт, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

повідомити про пожежу адміністрацію судна-об'єкта;

почати гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння.

8.3. Власник (капітан) або інша уповноважена особа адміністрації судна-об'єкта, що прибула на місце пожежі, зобов'язані:

перевірити, чи викликана пожежна охорона, і за необхідності продублювати повідомлення, очолити керівництво гасінням пожежі до прибуття підрозділів пожежної охорони;

увімкнути систему оповіщення про пожежу, разом із черговим та обслуговуючим персоналом організувати евакуацію людей, вживаючи заходів до запобігання паніці;

вивести із судна-об'єкта за межі небезпечної зони всіх працівників і відвідувачів, які не беруть участі у ліквідації пожежі;

за необхідності увімкнути установки пожежогасіння (якщо такі є на судні-об'єкті);

вимкнути, в разі необхідності, електроенергію, парові і водяні комунікації, зупинити системи вентиляції в аварійному і суміжних із ним приміщеннях, а також виконати інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимлення;

організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху підходу до осередку пожежі та в установці пожежної техніки на водні джерела;

одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;

повідомити керівнику підрозділу пожежної охорони, який прибув на місце пожежі, про кількість людей, що знаходяться на судні-об'єкті, про місце, масштаб та характер пожежі, про заходи, вжиті для гасіння пожежі;

забезпечити дотримання правил техніки безпеки працівниками судна-об'єкта, які беруть участь у гасінні пожежі.

8.4. Протягом усього часу гасіння пожежі власник (капітан) судна-об'єкта бере участь у консультуванні керівника гасінням пожежі щодо конструктивних та інших особливостей судна-об'єкта.

8.5. Власник (капітан) зобов'язаний повідомляти про пожежі, які сталися, загибель людей і матеріальні збитки у встановленому порядку. За кожним випадком пожежі, що стався на судні-об'єкті, має бути організована комісія із розслідування причин пожежі.

1. Залежно від розмірів і призначення судна-об'єкта, що знаходиться в експлуатації, норми забезпечення первинними засобами пожежогасіння повинні бути прийняті згідно з правилами класифікації та побудови суден класифікаційних товариств.

Норми забезпечення вогнегасниками суден-об'єктів, за якими не встановлено нагляду класифікаційними товариствами, наведені у таблиці 1.1.

ВВК - вогнегасник вуглекислотний;

ВПП - вогнегасник повітряно-пінний;

ВП - вогнегасник порошковий.

Вибір типу, необхідної кількості вогнегасників здійснюється залежно від їх вогнегасної здатності, розмірів можливого осередку пожежі, граничної площі, класу пожежі, горючих речовин і матеріалів у приміщенні, що захищається.

2. Необхідна кількість вогнегасників визначається окремо для кожного приміщення судна-об'єкта, палуби згідно з проектом судна-об'єкта.

3. У разі вибору місця розміщення необхідно взяти до уваги такі рекомендації:

3.1. Якщо в приміщенні передбачається кілька вогнегасників, частина їх має бути розташована поблизу від входів, а решта - у місцях можливого виникнення пожежі всередині приміщення.

Якщо передбачається тільки один вогнегасник, він має бути встановлений поблизу входу до приміщення.

3.2. Не допускати розміщення великої кількості вогнегасників в одному місці, тому що це призводить до затримання під час їх отримання учасниками гасіння.

3.3. У машинних приміщеннях розміщення вогнегасників має бути таким, щоб від будь-якої точки приміщення до найближчого вогнегасника відстань не перевищувала 10 м.

4. У разі вибору конкретного типу вогнегасника враховується особливість його експлуатації (при цьому перевага надається простоті застосування і приведення в дію). Крім того, необхідно керуватися такими правилами:

вага вогнегасника повинна відповідати фізичним можливостям людей, які будуть його використовувати;

для гасіння електрообладнання застосовують порошкові і вуглекислотні вогнегасники.

Просимо Вас дотримуватися правил пожежної безпеки:

не користуватися у номері електронагрівальними приладами (кавоварками, прасками, кип'ятильниками);

ідучи з номера, не забувайте вимкнути телевізор, радіоприймач, кондиціонер, світильники.

Нагадуємо Вам, що небезпечно накривати ввімкнені торшери, настільні лампи предметами з горючого матеріалу, а також сушити чи складати одяг (білизну) на опалювальні електроприлади.

Сподіваємося, що Ви не будете курити у ліжку і залишати недокурків. Це небезпечно!

Просимо не кидати недокурки у кошики для паперів, а користуватися для цього попільничкою.

Неприпустимо приносити і зберігати у номері пожежонебезпечні речовини та матеріали.

Якщо Ви прибули до готелю перший раз, запам'ятайте розташування виходів, сходів і трапів.

1. Кожен номер (каюта) готелю має бути забезпечений індивідуальним планом евакуації, пам'яткою про правила пожежної безпеки для мешканців судна-готеля і правилами поведінки в умовах пожежі.

2. На плані палуби мають бути показані: сходи, номери (каюти), виходи на відкриту палубу, зовнішні трапи, а також двері, що розміщені на шляху евакуації.

3. Приміщення, для якого призначений план евакуації, позначають написом "Ваш номер" ("Ваша каюта").

4. Основний шлях евакуації позначають на плані безперервною лінією, другий шлях евакуації - пунктирною лінією. Ці лінії мають бути у 2 рази товщі від ліній плану палуби.

4.1. Основний шлях евакуації на палубі слід вказувати в напрямку зовнішніх трапів, виходів на відкриту палубу, сходів, що ведуть з даної палуби на верхню палубу. Якщо два трапи рівноцінні за захищеністю від вогню і диму, то основний шлях евакуації вказують до найближчого трапа, який веде на відкриту палубу і далі на берег.

4.2. Лінії, що вказують шляхи евакуації, повинні проводитися з приміщення номера (каюти) до виходу в безпечне місце або безпосередньо на відкриту палубу до трапа.

5. На плані палуби за допомогою символів вказують місце розміщення:

кнопок ручних пожежних сповіщувачів;

пожежних кранів, вогнегасників;

телефону для виклику пожежної охорони.

5.1. Символи повинні виконуватися так, щоб їх було добре видно.

5.2. Розшифровку символів слід давати під планом на державній мові, а для іноземців - кількома мовами.

5.3. Літери тексту розшифровки символів повинні мати висоту не менше 7 мм, ширину не менше 5 мм.

6. Індивідуальний план евакуації розміщують у номері (каюті), на помітному місці під плівкою формату А4.

7. Адміністратор готелю повинен ознайомити мешканців з первинними засобами пожежогасіння та шляхами виходу до того, як їх розмістить у номері.