Положення про Управління Держпродспоживслужби в місті, районі

1. Управління Держпродспоживслужби в місті, районі (далі - Управління Держпродспоживслужби) є територіальним органом Держпродспоживслужби нижчого рівня та підпорядковане їй та відповідно Головному управлінню Держпродспоживслужби в області (далі - Головне управління Держпродспоживслужби).

Голова відповідної місцевої державної адміністрації координує діяльність Управління Держпродспоживслужби і сприяє йому у виконанні покладених на цей орган завдань.

Управлінню Держпродспоживслужби підпорядковуються установи та організації, що розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і належать до сфери управління Держпродспоживслужби.

Повноваження Управління Держпродспоживслужби поширюються на територію відповідного міста обласного значення, району.

2. Управління Держпродспоживслужби у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також наказами Головного управління Держпродспоживслужби і цим Положенням.

3. Завданням Управління Держпродспоживслужби є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

4. Управління Держпродспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань:

1) забезпечує охорону території міста обласного значення, району від занесення збудників особливо небезпечних хвороб, включених до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - МЕБ), з територій інших держав або карантинних зон;

2) здійснює державний нагляд (контроль) за:

тваринами, харчовими продуктами, іншими об’єктами санітарних заходів, пов’язаними з продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами та супутніми об'єктами, штамами мікроорганізмів, а також потужностями, що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;

проведенням ветеринарно-санітарної експертизи на потужностях, які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, а також на агропродовольчих ринках;

діяльністю суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини);

безпечністю харчових продуктів у процесі їх виробництва та/або обігу з метою їх експорту та імпорту, а також видачею міжнародних ветеринарних (санітарних) сертифікатів (для держав СНД - ветеринарних свідоцтв у визначених законодавством випадках);

переміщенням тварин, харчових продуктів, інших об’єктів санітарних заходів, пов’язаних з продуктами тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, засобів ветеринарної медицини, засобів догляду за тваринами та супутніми об'єктами, штамів мікроорганізмів;

організацією роботи зі збору, утилізації та знищення загиблих тварин і відходів тваринного походження;

здійсненням протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, що проводять професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини;

дотриманням законодавства щодо ідентифікації та реєстрації тварин;

3) забезпечує захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

4) сприяє:

постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;

виконанню загальнодержавних програм у галузі ветеринарної медицини, у тому числі проведенню моніторингу залишкової кількості ветеринарних препаратів та забруднювальних речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах;

5) аналізує причини виникнення хвороб, недуг тварин, їх загибелі, розробляє рекомендації щодо їх профілактики та лікування;

6) аналізує причини і умови виникнення та поширення хвороб тварин, організовує заходи щодо локалізації та ліквідації спалаху заразних хвороб, спільних для тварин і людей, готує пропозиції та рекомендації щодо їх профілактики, ліквідації та боротьби з такими хворобами;

7) відповідно до законодавства здійснює ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності;

8) забезпечує у випадках, передбачених законом, своєчасне встановлення карантину в разі виникнення особливо небезпечних хвороб, включених до списку МЕБ, або інших хвороб, що підлягають повідомленню, проведення карантинних та інших ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій та буферній зонах, зоні спостереження;

9) організовує здійснення заходів для проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації на потужностях, що використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування;

10) проводить у межах компетенції експертизу і узгодження проектів планування та будівництва тваринницьких ферм, потужностей, що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, підприємств з виробництва ветеринарних препаратів, ринків; бере участь у відведенні земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тварин;

11) видає органам страхування висновки щодо причин захворювання вимушено забитих, загиблих або знищених тварин;

12) видає відповідно до законодавства експлуатаційні дозволи та забезпечує ведення їх реєстру;

13) реалізує державну політику в сфері санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, виді транспорту;

14) здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд (контроль) за:

дотриманням санітарного законодавства;

безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів;

біологічними продуктами, патологічним матеріалом;

додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного виробництва, транспортування, зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів, за вмістом залишкової кількості пестицидів і агрохімікатів у харчових продуктах та продовольчій сировині, зокрема імпортованих лікарських травах, водних об’єктах, воді, що використовується для господарсько-питного постачання, купання, спортивних занять, організованого відпочинку та з лікувальною метою, лікувальних грязях, ґрунтах, на землях населених пунктів, оздоровчого та рекреаційного призначення;

дотриманням показників вмісту шкідливих для здоров’я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України;

15) забезпечує проведення профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей;

16) здійснює в межах компетенції контроль за факторами середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров’я населення;

17) подає в установленому порядку пропозиції щодо обмеження або заборони в’їзду на територію України її громадян, іноземців та осіб без громадянства, експорту, імпорту, транзиту вантажів і товарів з держав або регіонів у зв’язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх території;

18) проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу, видає за результатами її проведення відповідні висновки;

19) здійснює у межах компетенції контроль за усуненням причин і умов виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей;

20) розробляє та здійснює санітарні заходи, що стосуються обмеженого (визначеного) кола осіб чи випадків, передбачених законодавством, зокрема щодо обмежування, заборони, тимчасового припинення діяльності, вживання відповідно до закону інших заходів реагування, у тому числі обмежування або заборони ввезення (пересилання) на митну територію України, перевезення через митну територію України (транзит) біологічних продуктів, патологічного матеріалу;

21) бере участь у реалізації науково-технічної, технологічної та інноваційної політики, впровадженні у виробництво науково-технічних досягнень та передового досвіду з питань профілактики захворювань людини, а також факторів середовища життєдіяльності людини, реалізації державної політики в інших визначених сферах;

22) бере участь у розробленні санітарних, протиепідемічних (профілактичних) заходів, вимог щодо окремих показників якості харчових продуктів, кормів, технічних регламентів та стандартів;

23) затверджує плани щорічного державного контролю та плани державного моніторингу відповідно до закону;

24) встановлює на підставі результатів проведення аналізу ризику періодичність здійснення державного контролю кожної потужності, що є об’єктом державного контролю;

25) організовує проведення лабораторних досліджень (випробувань) для цілей державного контролю;

26) проводить відбір зразків об’єктів санітарних заходів з метою здійснення державного контролю, проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування);

27) бере участь у визначенні факторів, що можуть мати шкідливий вплив на здоров’я людини, у проведенні оцінки ризику та встановленні ступеня створюваного ними ризику;

28) бере участь у проведенні санітарно-епідеміологічних розслідувань, спрямованих на виявлення причин та умов, що призводять до виникнення і поширення інфекційних хвороб, у тому числі через харчові продукти, групових та індивідуальних харчових отруєнь, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень, випадків порушення норм радіаційної безпеки, санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами, іншими джерелами іонізуючих випромінювань, вживає заходів щодо їх усунення відповідно до законодавства;

29) здійснює відповідно до законодавства моніторинг причин і кількості звернень фізичних та юридичних осіб щодо дотримання санітарного законодавства та випадків заподіяння шкоди здоров’ю людей внаслідок споживання продукції (користування нею) та впливу небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини;

30) вживає у межах повноважень, передбачених законом, заходів щодо усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону;

31) у межах повноважень, передбачених законом, складає протоколи та розглядає справи про порушення законодавства у відповідній сфері;

32) надсилає матеріали перевірок до правоохоронних органів для вирішення питань про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, у діях яких містяться ознаки кримінального правопорушення;

33) застосовує фінансові санкції до суб’єктів господарювання за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення;

34) приймає у передбачених законом випадках рішення про знищення продукції або інше рішення щодо подальшого поводження з нею;

35) надає адміністративні послуги відповідно до закону;

36) виконує та/або організовує виконання загальнодержавних програм та/або планів у галузі небезпечних факторів і показників безпечності та окремих показників якості харчових продуктів у визначених сферах;

37) узагальнює результати здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду, аналізує причини виявлених порушень, розробляє і вносить у встановленому порядку Держпродспоживслужбі пропозиції щодо перегляду встановлених вимог, якщо вони не забезпечують належного рівня захисту здоров’я населення та санітарно-епідемічного благополуччя населення;

38) узагальнює практику застосування законодавства України з питань, що належать до його компетенції, готує та вносить в установленому порядку Держпродспоживслужбі пропозиції щодо його вдосконалення.

5. Управління Держпродспоживслужби з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції та контроль за їх здійсненням;

2) забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів;

3) організовує планово-фінансову роботу, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;

4) організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг;

5) забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у його володінні;

6) забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом;

7) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації;

8) організовує роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів.

6. Управління Держпродспоживслужби має право:

1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців (за їх згодою), спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства (за їх згодою);

2) одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;

3) скликати наради, утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо) для сприяння здійсненню покладених на управління Держпродспоживслужби завдань;

4) користуватися інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами;

5) обмежувати, забороняти або припиняти відповідно до закону господарську діяльність юридичних та фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних вимог законодавства, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров'ю людей і тварин;

6) здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону;

7) вимагати відповідно до закону від суб’єктів господарювання усунення виявлених порушень;

8) вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону.

7. Управління Держпродспоживслужби під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

8. Управління Держпродспоживслужби у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Накази Управління Держпродспоживслужби можуть бути скасовані Головою Держпродспоживслужби повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра аграрної політики та продовольства України, а також Міністром аграрної політики та продовольства України у разі відмови Голови Держпродспоживслужби скасувати такий акт.

9. Управління Держпродспоживслужби очолює начальник, який призначається на посаду Головою Держпродспоживслужби за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та головою відповідної місцевої державної адміністрації та звільняється з посади Головою Держпродспоживслужби.

Начальник Управління Держпродспоживслужби має заступників.

Заступники начальника Управління Держпродспоживслужби призначаються на посаду за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та звільняються з посади Головою Держпродспоживслужби.

Працівники Управління Держпродспоживслужби, на яких покладено виконання функцій нагляду, є за посадами державними інспекторами.

10. Начальник Управління Держпродспоживслужби:

1) здійснює керівництво діяльністю Управління Держпродспоживслужби, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності;

2) організовує та забезпечує виконання Управлінням Держпродспоживслужби Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, доручень Прем’єр-міністра України, наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України, доручень Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказів Держпродспоживслужби, доручень Голови Держпродспоживслужби України та його заступників, наказів Головного управління Держпродспоживслужби;

3) вносить начальнику Головного управління Держпродспоживслужби пропозиції щодо пріоритетів роботи управління Держпродспоживслужби і шляхів виконання покладених на нього завдань, подає на затвердження плани роботи управління Держпродспоживслужби (річні, піврічні);

4) здійснює добір кадрів до Управління Держпродспоживслужби;

5) організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;

6) призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів, інших державних службовців та працівників Управління Держпродспоживслужби, присвоює державним службовцям ранги, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників);

7) порушує перед Головою Держпродспоживслужби питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до відповідальності;

8) підписує накази Управління Держпродспоживслужби;

9) розподіляє обов'язки між своїми заступниками;

10) затверджує положення про структурні підрозділи Управління Держпродспоживслужби і посадові інструкції працівників;

11) звітує перед начальником Головного управління Держпродспоживслужби про виконання покладених на Управління Держпродспоживслужби завдань та планів роботи;

12) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Начальник Управління Держпродспоживслужби підзвітний та підконтрольний голові відповідної місцевої державної адміністрації з питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій.

11. Управління Держпродспоживслужби діє на підставі положення, що затверджується відповідно до цього Положення Головою Держпродспоживслужби.

12. Управління Держпродспоживслужби утримується за рахунок державного бюджету.

Структура Управління Держпродспоживслужби затверджується Головою Держпродспоживслужби за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.

Штатний розпис та кошторис Управління Держпродспоживслужби затверджуються начальником Головного управління Держпродспоживслужби.

Чисельність працівників Управління Держпродспоживслужби затверджує Голова Держпродспоживслужби в межах граничної чисельності працівників, визначеної Кабінетом Міністрів України для територіальних органів Держпродспоживслужби, за пропозицією начальника Головного управління Держпродспоживслужби.

13. Управління Держпродспоживслужби утворюється у порядку, передбаченому статтею 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" .

14. Управління Держпродспоживслужби є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.