Про затвердження Правил авіаційного пошуку і рятування в Україні

У разі якщо інформація про аварійну ситуацію з ПС надійшла не від органів ОПР/УПР, ГАКЦПР здійснює оцінку всієї отриманої інформації та у випадку підтвердження існування аварійної ситуації з ПС в авіаційному районі пошуку і рятування України або загрози виникнення такої аварійної ситуації здійснює класифікацію аварійної стадії.

Узагальнену інформацію про аварійну ситуацію з ПС та першочергові заходи з реагування ГАКЦПР надає до відповідних органів управління системи АПР. Форма повідомлення Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування (авіаційного допоміжного центру пошуку і рятування) про авіаційну подію наведена в додатку 17 до цих Правил.

3. Порядок дій у разі настання аварійної стадії:

1) у разі настання аварійної стадії "НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ" (INCERFA) органи управління системи АПР спільно діють з метою збору, перевірки та оцінки отриманої інформації;

2) у разі настання аварійної стадії "ТРИВОГА" (ALERFA) органи управління системи АПР готують до дій сили і засоби та здійснюють інші необхідні заходи відповідно до конкретної ситуації;

3) у разі настання аварійної стадії "ЛИХО" (DETRESFA) органи управління системи АПР розпочинають ПРР черговими ПРСЗ.

1. ГАКЦПР спільно з органами управління системи АПР невідкладно здійснюють такі заходи:

визначають місце АП або район пошуку і рятування;

вибирають ефективні ПРСЗ відповідно до умов обстановки та схеми пошуку;

визначають завдання для ПРСЗ;

встановлюють заходи безпеки при проведенні ПРР, у тому числі АРПР;

призначають основні та запасні канали зв'язку;

забезпечують доведення завдань та заходів безпеки при їх виконанні до ПРСЗ та залучають їх до ПРР.

2. При виявленні місця події одним із засобів пошуку керівник пошукової групи негайно доповідає керівнику МОГ ГУ (У) ДСНС України або органу управління, з яким має зв'язок:

координати місця події;

обстановку на місці події;

можливий розвиток події;

наявність постраждалих (загиблих) на місці події;

попередній розрахунок необхідних сил і засобів для проведення рятування;

по можливості уточнює необхідність проведення подальшого пошуку для остаточного виявлення постраждалих або елементів ПС.

3. З отриманням інформації про місце події та про її масштаби ГАКЦПР спільно з органами управління системи АПР визначають необхідну для проведення рятування кількість ПРСЗ та залучають їх до рятування.

4. Функції координатора на місці проведення робіт починає виконувати керівник пошуково-рятувального підрозділу (засобу), який першим прибув до місця події, та здійснює їх до того часу, коли на місце події прибуде підрозділ ДСНС України, керівник якого бере на себе функції координатора на місці проведення робіт.

5. Якщо прийнятими заходами місцезнаходження ПС, що зазнає або зазнало лиха, та осіб, які перебували на ньому, не встановлено, координатор операції з АПР організовує детальне планування та проведення пошуку і рятування із залученням необхідних ресурсів системи АПР.

1. Планування пошуку включає такі етапи:

оцінка ситуації із результатами аналізу попередніх пошуків;

розрахунок місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і вірогідної погрішності у визначенні місцезнаходження;

оцінка пересування осіб, які залишилися живими після виникнення аварійної ситуації, і визначення вірогідної погрішності такої оцінки;

визначення найефективнішого серед наявних пошуково-рятувального засобу з метою забезпечення максимальної вірогідності виявлення осіб, які залишилися живими;

визначення підрайонів пошуку і схем пошуку для конкретних пошукових засобів;

розробка плану пошуку, що містить поточний опис ситуації, опис об'єкта (об'єктів) пошуку, конкретні пошукові функції ПРСЗ, інструкції, що належать до координації дій на місці проведення робіт, і вимоги до донесень ПРСЗ.

Ці етапи повторюються до того часу, поки не будуть знайдені особи, які залишилися живими, або оцінка ситуації не покаже, що подальші пошуки не дадуть результатів.

2. Під час планування необхідно вжити такі заходи:

призначити координатора на місці проведення робіт, координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт, координатора ПС;

визначити тривалість перебування ПРСЗ на місці проведення робіт;

розподілити ПРСЗ і задати їм райони і схеми пошуку;

зарезервувати відповідні зони повітряного простору;

забезпечити доведення заходів безпеки під час проведення ПРР у повітрі, на морі, на суші;

призначити основні та запасні канали зв'язку;

встановити графік обміну донесеннями про АП (щодо проведення робіт).

3. Координатор на місці проведення робіт, органи управління системи АПР після отримання плану (витягу з плану) пошуку здійснюють постановку завдань визначеним ПРСЗ, їх підготовку до проведення ПРР та направляють їх до району пошуку.

4. Пошук припиняється рішенням координатора операції з АПР з урахуванням:

можливості того, що особи, які залишилися живими, ще не загинули;

наявності пошукових засобів для продовження пошуку;

ретельності проведення пошуку в усіх заданих районах;

використання усіх засобів отримання інформації про місцезнаходження ПС або осіб, щодо яких проводиться пошук;

проаналізованої отриманої інформації та розрахунків, які були використані під час планування пошуку.

1. Після встановлення місцезнаходження об'єкта пошуку координатор операції з АПР або координатор на місці проведення робіт залежно від обставин вирішує, який спосіб рятування застосувати та які засоби при цьому використовувати.

2. Координатор на місці проведення робіт, органи управління системи АПР, керівники ПРСЗ після отримання планів (витягів з планів) рятування здійснюють постановку завдань визначеним ПРСЗ, їх підготовку до проведення рятувальних робіт та направляють їх до місця АП.

3. Аварійно-рятувальним підрозділам під час рятувальних робіт на місці АП забороняється змінювати положення уламків ПС і оточуючих їх предметів, за винятком випадків, коли необхідно надати допомогу особам, які залишилися живими.

4. Для сприяння у роботі особам, які будуть проводити розслідування, координатор на місці проведення робіт організовує фотографування місця події та уламків ПС. Опис місця події передається координатору операції з АПР.

5. Координатор на місці проведення робіт організовує:

фотографування тіл загиблих до їх переміщення;

зберігання тіл загиблих наявними засобами від негоди;

опис положення осіб, які позбавлені можливості рухатись, але залишилися живими, і внесення даних у медичний формуляр про кожну особу, яка залишилася живою.

6. За винятком випадків, коли цього вимагають серйозні обставини, забороняється переміщати людські останки без дозволу координатора операції з АПР, який повинен отримати дозвіл органу, що проводить розслідування події.

7. Особовий склад аварійно-рятувальних підрозділів вживає заходів з нагляду за тими особами, які залишилися живими.

8. При виборі способу доставки осіб, які залишилися живими, у медичні пункти враховуються такі чинники:

стан осіб, які залишилися живими;

здатність рятувального засобу прибути до тих, хто залишилися живими, у найкоротші строки;

можливості рятувальних засобів щодо забезпечення транспортування тих, хто залишилися живими, без збільшення ступеня тілесних ушкоджень і без створення нових ускладнень;

труднощі, з якими можуть зіткнутися наземні підрозділи;

можливу присутність лікарів серед тих, хто залишився живим, або на борту морських суден, що перебувають поблизу;

способи підтримки зв'язку з керівництвом операції з АПР.

9. Координатор на місці проведення робіт проводить опитування осіб, які залишилися живими, для отримання таких відомостей:

загальна кількість людей на борту ПС, що зазнало лиха, і будь-який факт, що вказує на їх місцезнаходження;

інші дані, що стосуються АП.

10. Якщо під час пошуку і рятування знайдено людські останки або коли смерть настає на борту пошуково-рятувального засобу, необхідно:

скласти супровідний лист на кожного загиблого, який повинен містити ім'я, прізвище та вік загиблого (якщо вони відомі), а також місце, дату, час і причину смерті (якщо це можна встановити);

усі предмети, знайдені на кожному тілі або поблизу нього, необхідно зберегти окремо, позначити таким чином, щоб було зрозуміло, до якого тіла вони належать.

1. Порядок організації та проведення АПР на аеродромах (злітно-посадкових майданчиках) ДА і ЦА (далі - аеродром) та в РВ аеродрому встановлюють уповноважені органи в галузях ДА і ЦА.

Уповноважені органи в галузях ДА та ЦА визначають:

склад, порядок виділення, організацію чергування та підготовки (вимоги до підготовки) пошукових та аварійно-рятувальних сил, засобів, органів управління ними;

перелік обладнання, аварійно-рятувального майна і спорядження для оснащення ПРПС, АРК, НПРГ та РПДГ (ППРГ);

вимоги до оснащення приміщень на аеродромі для екіпажів ПРПС, НПРГ та РПДГ (ППРГ);

порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

організацію та порядок проведення ПРР у РВ аеродрому;

порядок дій органів управління, сил та засобів під час організації та проведення ПРР;

посадові обов'язки фахівців, які беруть участь в організації та проведенні ПРР;

методику виконання радіотехнічного і візуального пошуку ПС, що зазнають або зазнали лиха;

сигнали, що застосовуються під час проведення ПРР;

нормативний час прибуття підрозділів АРК (пожежно-рятувального, медичного та інших) у межах аеродрому.

2. Організація та проведення АПР на аеродромі здійснюються відповідно до плану заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС на аеродромі (злітно-посадковому майданчику), планів взаємодії з ГУ (У) ДСНС України, до адміністративної території яких належить РВ аеродрому, та плану взаємодії з відповідним ДМРКЦ (МРКПЦ).

3. Операція з АПР на аеродромі проводиться у разі, якщо:

ПС здійснило (планує здійснити) аварійну посадку на аеродромі;

АП сталася у РВ аеродрому.

4. Операція з АПР на аеродромі здійснюється під керівництвом координатора операції з АПР, який призначається експлуатантом аеродрому (керівником авіапідприємства, іншим керівником, який організовує польоти), на добу (льотну зміну).

За рішенням координатора операції з АПР на аеродромі утворюється штаб операції з АПР, до складу якого включаються посадові особи за визначеним переліком посад персоналу аеродрому (аеропорту).

5. Під час аварійної посадки ПС на аеродромі координатор операції з АПР організовує проведення аварійно-рятувальних робіт силами АРК аеродрому та НПРГ.

Сили нарощування, визначені планами взаємодії, залучаються до аварійно-рятувальних робіт (далі - АРР) на аеродромі за рішенням координатора операції з АПР.

6. Під час вимушеної посадки (падіння) ПС у РВ аеродрому координатор операції з АПР організовує проведення ПРР.

До ПРР залучаються наявні чергові ПРПС та НПРГ, склад яких визначається залежно від характеру та масштабу АП.

Координатором на місці проведення робіт призначається керівник НПРГ, який виконує ці функції до моменту прибуття на місце події підрозділу ДСНС України, керівник якого бере на себе функції координатора на місці проведення робіт.

Якщо місце АП невідоме, координатор операції з АПР організовує пошук.

План пошуку, у тому числі карту з визначеним на ній районом пошуку, координатор операції з АПР доводить до взаємодіючих органів управління та до відповідного КЦПР (КЦПР ЗСУ, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України).

7. До ПРР за необхідності залучаються:

чергові ПРПС суб'єктів ЄСПАРПР - за рішенням ГАКЦПР;

МОГ та ПРСЗ територіальної підсистеми ЄДСЦЗ - за рішенням ОКЦ ГУ (У) ДСНС України;

ПРСЗ НСПРМ - за рішенням ДМРКЦ (МРКПЦ).

1. Організація та порядок проведення АПР в умовах гірської місцевості здійснюються відповідно до планів реагування на НС, пов'язану з АП в Автономній Республіці Крим, областях, у межах адміністративної території яких є гірська місцевість, та місті Севастополь.

Під час розроблення зазначених планів враховуються особливості організації та проведення ПРР у горах.

2. До ПРР у горах залучаються досвідчені особи відповідних гірських пошуково-рятувальних відділень підрозділів ГУ (У) ДСНС України, національних парків, заповідників та інші особи, які здатні виконувати зазначені роботи у гірській місцевості.

3. До розрахунків сил і засобів, що залучаються до ПРР у горах, включаються:

рятувальники гірських пошуково-рятувальних відділень підрозділів ГУ (У) ДСНС України;

групи лісників (єгерів), ділянки яких збігаються з районом пошуку;

місцеві жителі на добровільних засадах, які добре знають місцевість і можуть надати допомогу у пошуку і рятуванні;

бригади швидкої медичної допомоги;

транспорт підвищеної прохідності.

4. До АРПР у горах залучаються екіпажі, що пройшли спеціальну підготовку, мають досвід польотів у горах та добре знають район польотів.

5. Рятувальники НПРГ аеродромів ДА та ЦА залучаються до ПРР у горах тільки під керівництвом осіб гірських пошуково-рятувальних відділень підрозділів ГУ (У) ДСНС України.

6. Окремим додатком до плану реагування на НС, пов'язану з АП в Автономній Республіці Крим, областях, у межах адміністративної території яких є гірська місцевість, та місті Севастополь, розробляється карта (схема) гірської місцевості з нанесеними районами відповідальності гірських пошуково-рятувальних відділень підрозділів ГУ (У) ДСНС та ділянками дільничних лісників.

7. Під час планування операцій з АПР у горах враховуються такі особливості:

межі району пошуку визначаються з урахуванням меж районів відповідальності гірських пошуково-рятувальних відділень підрозділів ГУ (У) ДСНС;

пункт управління координатора на місці проведення робіт розгортається у місцях, до яких є шляхи під'їзду та існують можливості організації зв'язку з усіма ПРСЗ, що залучаються до проведення ПРР, у тому числі з ПРПС;

необхідність в окремих випадках влаштування проїздів та проходів до місця робіт;

необхідність облаштування вертолітних майданчиків через обмежені можливості вертольотів щодо евакуації потерпілих, доставки рятувальників з режиму висіння в умовах високогір'я та лісистої місцевості.

1. Проведення пошуку і рятування на морі у межах авіаційного району пошуку і рятування України здійснюється силами і засобами НСПРМ, ЄСПАРПР та ЄДСЦЗ.

2. У разі надходження інформації про АП, що трапилася на морі в межах авіаційного району пошуку і рятування України, ГАКЦПР розпочинає та здійснює координацію операції з АПР до того часу, поки не буде призначено координатора операції з АПР.

3. Розрахунки місця імовірного перебування постраждалих в авіаційній події та районів пошуку і рятування координатор операції з АПР або ГАКЦПР проводить спільно з ДМРКЦ (МРКПЦ).

4. Порядок пошуку і рятування визначається залежно від того чи охоплює розрахований район пошуку виключно акваторію моря, чи також і сухопутну ділянку місцевості.

5. Якщо район пошуку та рятування охоплює лише морську ділянку місцевості:

пошук розпочинається черговими ПРПС;

ДМРКЦ (МРКПЦ) направляє до району пошуку і рятування морські судна з метою скорочення часу з надання допомоги постраждалим;

органи ОПР, ДМРКЦ (МРКПЦ) інформують повітряні та морські судна, що можуть знаходитися в районі АП, про факт АП, можливий район місця події та отримують від них інформацію у разі виявлення ними постраждалих або місця АП.

При виявленні місця події інформація про це надається координатору операції з АПР або ГАКЦПР, який розпочинає рятувальні дії та інформує територіальні підсистеми ЄДСЦЗ, до яких планується евакуація постраждалих, для надання їм медичної та іншої необхідної допомоги.

ДМРКЦ (МРКПЦ) направляє до місця події морські пошуково-рятувальні сили, а також морські судна, що знаходяться в районі події та здатні надати допомогу постраждалим.

Координатором на місці проведення робіт призначається командир одного з пошуково-рятувальних ПС, а при спільних діях авіаційних та морських сил і засобів координацію, як правило, здійснює капітан-координатор, якого призначає ДМРКЦ (МРКПЦ).

6. Якщо район пошуку охоплює морську і сухопутну ділянки, операція з АПР планується та проводиться як на суші, так і на морі. При цьому може бути призначено як координатора на місці проведення робіт на суші, так і координатора на місці проведення робіт на морі.

Якщо надалі пошуково-рятувальні дії буде зосереджено виключно на суші або виключно на морі, план операції з АПР змінюється.

1. Операція з АПР завершується, якщо:

ПС або особи, які перебували на борту, більше не зазнають лиха;

ПС, що зазнає або зазнало лиха, та особи, які перебувають на його борту, знаходяться за межами авіаційного району пошуку і рятування України.

При завершенні операції з АПР справа щодо неї закривається.

Основними етапами закриття такої справи є:

негайне повідомлення всіх повноважних органів, центрів, служб або засобів, що було залучено до пошуку та рятування;

завершення реєстраційних записів обставин справи.

2. Операція з АПР призупиняється, якщо:

знайдено не всіх постраждалих, але прийнято рішення, що додаткові пошукові зусилля не принесуть успіху;

ПС зникло безвісти - місцезнаходження ПС або елементів його конструкції не було встановлено, а пошукові дії припинено.

Про призупинення операції з АПР координатор операції з АПР повідомляє всі задіяні повноважні органи, центри, служби або засоби, власника або експлуатанта ПС, який повідомляє родичів постраждалих.

У разі призупинення операції з АПР ведення справи щодо неї призупиняється.

ГАКЦПР здійснює ведення призупиненої справи, матеріали якої періодично аналізує для того, щоб операція з АПР могла бути без затримки поновлена у разі виникнення додаткової інформації, що свідчить про виправданість поновлення пошукових дій.

3. Рішення про завершення (призупинення) операції з АПР приймає орган, що призначив координатора операції з АПР.

4. Якщо пошук виявився безрезультатним і операцію з АПР призупинено, власник або експлуатант, якому належить зникле безвісти судно, можуть продовжити пошук. Ця діяльність при надходженні відповідного запиту повинна підтримуватися системою АПР.

5. У разі надходження нової важливої інформації або відповідних ознак і факторів ДСНС України розглядає питання про поновлення призупиненої операції з АПР та у разі необхідності приймає рішення про її поновлення.

1. Громадськість щодо проведення операції з АПР інформується з урахуванням вимог конфіденційності.

2. Зв'язок із засобами масової інформації може здійснюватися у таких формах:

надання прес-релізів, що містять попереднє повідомлення про подію, уточнену інформацію для громадськості щодо проведення операції з АПР та заключне повідомлення за результатами операції;

проведення прес-конференції;

організація інтерв'ю з координатором операції з АПР або уповноваженими представниками.

3. Відомості, що надаються засобам масової інформації, повинні бути чіткими, стислими й інформативними.

4. Уповноважений представник повинен підтримувати прямий зв'язок зі штабом операції з АПР (ГАКЦПР) для того, щоб мати повну інформацію.

5. Під час інтерв'ю для засобів масової інформації уповноважений представник повинен уникати:

висловлювання особистих думок або зневажливих оцінок, що стосуються членів екіпажу або осіб, які зникли безвісти;

оцінювання ситуації, досвіду або підготовки командира ПС або членів екіпажу;

негативних висловлень щодо проведення операції з АПР;

висловлювання особистої думки або припущень про причини події чи можливі засоби запобігання їй;

надмірно песимістичних або оптимістичних висловлювань про можливість успіху;

повідомлень про прізвища осіб, які зникли безвісти або зазнають лиха, поки не вжито всіх заходів для інформування родичів;

повідомлень про прізвища експлуатанта або власника ПС, поки його з цього питання не буде поінформовано;

розголошення прізвищ осіб, які надали інформацію стосовно цієї справи.

6. Уповноважений представник при вирішенні питання про розголошення прізвищ дотримується таких вимог:

прізвища загиблих із числа цивільних осіб не розголошуються до того, поки не буде зроблено усе, щоб зв'язатися з їх родичами;

прізвища загиблих із числа військовослужбовців розголошуються тільки тим центральним органом виконавчої влади, до яких вони належать;

прізвища осіб, які залишилися живими, не розголошуються до завершення остаточної ідентифікації.

1. Орган управління, що бере участь в операції з АПР, реєструє всю отриману інформацію про аварійну ситуацію з ПС у повному обсязі або шляхом посилання на інші документи постійного зберігання. Інформацію необхідно записувати і зберігати в обсязі, достатньому для повного відтворення обставин справи і демонстрації обґрунтованості усіх рішень.

Уся інформація, що стосується конкретної АП, зберігається не менше 1 року.

2. Керівники органів управління системи АПР, сили і засоби яких брали участь в операції з АПР, протягом доби після її завершення надають звіти за підсумками їх дій координатору операції з АПР (ГАКЦПР). Координатор операції з АПР (ГАКЦПР) протягом двох діб після завершення операції з АПР готує узагальнений звіт щодо проведення операції.

3. Штаб операції з АПР (ГАКЦПР) протягом операції з АПР формує справу операції з АПР.

Після завершення (призупинення) операції з АПР справа операції з АПР передається до ГАКЦПР для тривалого (понад 10 років) зберігання.

1. Навчання, підвищення кваліфікації фахівців з АПР здійснюються за відповідними програмами підготовки.

Програми підготовки затверджуються для:

авіаційного персоналу - уповноваженими органами в галузях ДА та ЦА;

фахівців ЄДСЦЗ - органами, що регулюють діяльність у сфері цивільного захисту;

фахівців НСПРМ - органами, що регулюють діяльність у сфері пошуку і рятування на морі;

фахівців органів управління системи АПР - ДСНС України.

2. Екіпажі ПРПС, які призначаються на чергування (залучаються до АРПР), повинні:

знати сигнали лиха та порядок прийому і передачі їх в аварійних ситуаціях;

знати правила перевірки працездатності і застосування аварійного каналу радіозв'язку, бортового аварійно-рятувального спорядження і аварійно-рятувальних засобів;

знати методи пошуку над сушею і водною поверхнею за допомогою радіотехнічних засобів і візуально, взаємодії з ПС і наземними (морськими, річковими) силами і засобами та наведення їх на місце події;

знати правила ведення радіозв'язку з тими, хто зазнав лиха, іншими пошуковими екіпажами, наземними пошуково-рятувальними командами (групами), морськими (річковими) суднами;

бути готовими виконувати посадку на наземні майданчики з урахуванням усіх факторів, що впливають на безпеку польотів;

знати способи вивільнення потерпілих із ПС та вміти надавати допомогу потерпілим, самодопомогу, взаємодопомогу;

вміти здійснювати висадку та прийом людей і вантажів у режимі висіння, у тому числі із застосуванням спускового пристрою, лебідки як над сушею (у гірській та пересічній місцевості), так і над водною поверхнею;

вміти здійснювати скидання вантажів з ПС з парашутом і без парашута та десантування РПДГ;

бути підготовленими до виживання в екстремальних умовах.

3. Члени РПДГ, ППРГ, НПРГ повинні:

знати розташування на ПС засобів об'єктивного контролю та вміти їх вивільняти;

знати засоби і способи зв'язку і сигналізації під час проведення ПРР та вміти викладати на місцевості з використанням підручних засобів сигнали візуальної сигналізації;

вміти ліквідовувати пожежі на ПС, відкривати аварійні люки, фонарі кабін та фюзеляжі та вивільняти членів екіпажу і пасажирів із ПС, які зазнали лиха;

вміти підбирати і позначати майданчики для посадки вертольотів та аналізувати метеорологічну обстановку;

бути підготовленими до виживання в екстремальних умовах.

4. Медичний працівник, який входить до складу РПДГ (ППРГ), додатково повинен вміти:

надавати безпосередньо на місці події екстрену медичну допомогу;

швидко і грамотно користуватися вмістом медичної укладки;

визначати черговість евакуації, вид транспортування і забезпечувати своєчасну евакуацію потерпілих до лікувальних закладів.

5. Члени РПДГ повинні бути підготовленими до стрибків з парашутом вдень та вночі у простих та складних метеорологічних умовах на ліс, на воду, з вантажним контейнером, вміти висаджуватися із вертольота у режимі висіння, із застосуванням лебідки, трапа, спускового пристрою та евакуйовувати потерпілих.

6. Підрозділи АРК авіапідприємств, установ, організацій державної та цивільної авіації повинні:

знати сигнали оповіщення та порядок дій при їх оголошенні;

вміти використовувати аварійно-рятувальне спорядження і обладнання, яким оснащаються аварійно-рятувальні розрахунки АРК, засоби пожежогасіння;

знати способи проникнення у ПС в аварійних ситуаціях, методи рятування людей у різних умовах та правила евакуації потерпілих у медичні установи.

7. Фахівці органів управління системи АПР повинні:

знати порядок організації пошуку і рятування ПС в авіаційному районі пошуку і рятування та у відповідних районах відповідальності за пошук і рятування;

вміти готувати пропозиції з питань пошуку і рятування та розробляти відповідні плани (план операції з АПР, плани дій підпорядкованих сил і засобів);

знати склад чергових ПРСЗ у відповідному районі відповідальності за пошук і рятування, порядок їх залучення до проведення ПРР та здійснювати контроль за їх діяльністю під час проведення пошуку і рятування;

вміти оформлювати звіт щодо виконаних робіт та надавати його у визначені строки.

8. Підвищення кваліфікації фахівців органів управління системи АПР забезпечує ДСНС України.

1. У системі АПР навчання проводяться з метою перевірки і вдосконалення планів заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС, алгоритмів дій, взаємодії у системі АПР, навичок фахівців органів управління, сил і засобів системи АПР.

2. Основними видами навчань у системі АПР є:

зв'язкові - передбачають використання усіх засобів зв'язку між усіма потенційними користувачами для забезпечення надійності зв'язку в реальних аварійних ситуаціях. Проводяться за планами органів управління системи АПР один раз на півроку;

координаційні (штабні) - передбачають імітацію заходів реагування на аварійну ситуацію з ПС на основі сценарію можливого її розвитку. Проводяться один раз на рік, якщо не проводилися комплексні навчання (тренування) або у разі необхідності підтримання фахового рівня;

комплексні навчання (тренування) - передбачають імітацію заходів реагування на аварійну ситуацію з ПС на основі сценаріїв можливого її розвитку. У них беруть участь з реальним розгортанням органи управління, сили і засоби системи АПР. Проводяться один раз на два роки.

3. Методичні рекомендації щодо проведення навчань на аеродромах (у РВ аеродромів) розробляються органами, які регулюють діяльність ДА та ЦА.

1. Пошуково-рятувальні засоби, ПУ, що використовуються у системі АПР, підлягають сертифікації відповідно до законодавства України.

2. Аварійно-рятувальні служби та рятувальники, у тому числі аеродромів ДА та ЦА, на які покладається виконання АПР, підлягають атестації відповідно до законодавства України.

Готовність № 3: ПС, автомобілі та інші пошуково-рятувальні засоби підготовлені для використання і перебувають у визначених місцях. Льотний, технічний склад, РПДГ (ППРГ) та НПРГ перебувають на заняттях, роботах чи на відпочинку. Виліт літаків (вертольотів), а також вихід НПРГ - не пізніше ніж через 1 годину 30 хвилин після подання команди.

Готовність № 2: ПС готові до вильоту, аварійно-рятувальне майно перебуває на борту та готове до використання. Льотний склад, технічний склад і РПДГ (ППРГ) перебувають у спеціально визначеному місці поблизу літаків (вертольотів). Екіпажі отримали вказівки щодо організації вильоту і способу пошуку.

Завдання з пошуку уточнюються перед вильотом, а за потреби - у польоті. Особовий склад НПРГ перебуває у визначених місцях, майно та спорядження завантажене на транспортний засіб і підготовлене до використання. Виліт вертольотів і вихід НПРГ - не пізніше ніж через 20 хвилин, а виліт літаків - через 30 хвилин після подання команди.

Готовність № 1: ПС готові до негайного вильоту, наземні джерела електроживлення підключено, аварійно-рятувальне майно перебуває на борту літака (вертольота) і підготовлено до негайного використання. Льотний склад та РПДГ (ППРГ) - у літаках (вертольотах) на робочих місцях, а технічний склад - поблизу літаків (вертольотів).

Завдання екіпажам визначено, а в разі потреби уточнюються в польоті, командири екіпажів перебувають на радіозв'язку з пунктами управління польотами. Наземна пошуково-рятувальна група перебуває в готовності до негайного виходу для виконання завдання. Виліт вертольотів і вихід НПРГ - не пізніше ніж через 10 хвилин, а виліт літаків - через 15 хвилин після подання команди.

Строк чергування екіпажів літаків (вертольотів):

не більше 2 годин у готовності № 1;

не більше 2 діб у готовності № 2;

не більше 7 діб при чергуванні в готовності № 2 протягом не більше 12 годин, а решту частини доби в готовності № 3;

не більше 15 діб при чергуванні в готовності № 3.

1. Спеціально призначені частоти для ПС, що зазнають або зазнали лиха:

1) частота 2182 кГц може бути використана для зв'язку між ПС і станціями морської служби. Ця частота є міжнародною аварійною частотою для радіотелефонії, що повинна використовуватися для цієї мети морськими суднами, ПС і станціями рятувальних засобів, що користуються частотами в затверджених діапазонах між 1605 кГц і 4000 кГц при запиті допомоги від морської служби;

2) частота 4125 кГц може бути використана для забезпечення зв'язку між станціями морської служби і станціями ПС, що зазнають лиха;

3) частоти 3023 кГц і 5680 кГц можуть використовуватися для проведення узгоджених пошуково-рятувальних операцій спільно авіаційною та морською службами;

4) частота 500 кГц є міжнародною аварійною частотою для радіотелефонії Морзе, що повинна використовуватися для цієї мети морськими суднами, ПС і станціями рятувальних засобів, що користуються частотами в діапазонах 415 кГц і 535 кГц при запиті допомоги від морської служби;

5) станції рятувальних засобів використовують частоти 500 кГц, 8364 кГц, 2182 кГц, 121,5 МГц і 243 МГц у тих випадках, коли рятувальний засіб може працювати в діапазонах частот відповідно між 415-535 кГц, 4000-27500 кГц, 1605-2850 кГц, 117,975-137 МГц і 235-328,6 МГц.

2. Аварійні приводні передавачі (ELT) для пошуку і рятування працюють на частотах 406 МГц і 121,5 МГц одночасно.

3. Частоти, що використовуються з метою пошуку і рятування:

1) у випадку, коли для координації пошуково-рятувальних операцій на місці потрібно використовувати високі частоти, застосовуються 3023 кГц і 5680 кГц;

2) частота 123,1 МГц є допоміжною авіаційною аварійною частотою і призначається для забезпечення радіотелефонного зв'язку між ПС та засобами пошуку та рятування.

1. Загальні положення.

2. Порядок організації АПР:

1) характеристика авіаційного району пошуку і рятування України:

межі авіаційного району пошуку і рятування України;

межі підрайонів пошуку і рятування;

адміністративний розподіл;

географічні та кліматичні особливості;

2) функції органів управління (ГАКЦПР, КЦПР ЗС України, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України, Украероцентру, ДМРКЦ);

3) організація взаємодії органів управління та сил, які залучаються до АПР;

4) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

5) порядок залучення сил і засобів ЄСПАРПР, ЄДСЦЗ, НСПРМ до проведення операцій з АПР (ПРР);

6) організація управління та зв'язку.

3. Дії органів управління та сил:

1) при повсякденній діяльності;

2) при оголошенні стадії "Невизначеність";

3) при оголошенні стадії "Тривога";

4) при оголошенні стадії "Лихо";

5) при виникненні аварійної ситуації з ПС на аеродромі та в районі відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук і рятування.

4. Додатки:

1) карта з позначеними: авіаційним районом пошуку і рятування України, морським пошуково-рятувальним районом України, районами польотної інформації України, підрайонами пошуку і рятування, морськими пошуково-рятувальними підрайонами, адміністративним поділом, розташуванням чергових авіаційних та морських сил і засобів, органів управління системи авіаційного пошуку і рятування, аеродромною мережею тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) ПРСЗ, місця дислокації, час готовності до виходу (вильоту), належність та зв'язок;

4) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

5) форми повідомлень та донесень;

6) формалізовані плани пошуку та рятування;

7) порядок надання звітів про проведення операції з АПР (ПРР) та їх форми;

8) плани заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС у підрайонах пошуку і рятування;

9) плани заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС КЦПР ЗС, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України та ДМРКЦ.

1. Загальні положення.

2. Організація взаємодії:

1) завдання взаємодії;

2) функції взаємодіючих органів управління при організації та проведенні АПР;

3) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

4) порядок залучення ПРСЗ до проведення пошуку і рятування;

5) організація управління та зв'язку.

3. Порядок взаємодії:

1) при повсякденній діяльності;

2) при виникненні аварійної ситуації з ПС.

4. Додатки:

1) карта з позначеними: авіаційним районом пошуку і рятування України, підрайонами пошуку і рятування, аеродромами (злітно-посадковими майданчиками), органами управління ПРСЗ тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) ПРСЗ, місця їх дислокації, час готовності до виходу (вильоту), належність та зв'язок;

4) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха, та виклику чергових сил;

5) форми повідомлення та донесень;

6) формалізовані плани пошуку і рятування;

7) порядок надання звітів про проведення операції з АПР (ПРР) та їх форми.

1. Загальні положення.

2. Організація взаємодії:

1) завдання взаємодії;

2) функції ГАКЦПР (АДЦПР) та Украероцентру (Центру ОрПР (РДЦ)) при організації та проведенні АПР;

3) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

4) організація зв'язку.

3. Порядок взаємодії:

1) при повсякденній діяльності;

2) при виникненні аварійної ситуації з ПС.

4. Додатки:

1) карта з позначеними: авіаційним районом пошуку і рятування України, підрайонами пошуку і рятування, районами польотної інформації України, розташуванням чергових ПРПС та органами управління ними тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

4) форми повідомлень та донесень;

5) порядок надання звітів про участь у заходах з пошуку і рятування та їх форма.

1. Загальні положення.

2. Організація взаємодії:

1) завдання взаємодії;

2) функції взаємодіючих органів управління при організації та проведенні авіаційного пошуку і рятування;

3) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

4) порядок залучення ПРСЗ до проведення пошуку і рятування;

5) організація управління та зв'язку.

3. Порядок взаємодії:

1) при повсякденній діяльності;

2) при виникненні аварійної ситуації з ПС.

4. Додатки:

1) карта (номенклатура, що використовується ГАКЦПР) з позначеними авіаційним та морським районами (підрайонами) пошуку і рятування України, місцями розташування ПРСЗ, органів управління ПРСЗ, аеродромною мережею, портами (причалами), до яких забезпечується доставка постраждалих тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) ПРСЗ, місця їх дислокації, час готовності до виходу (вильоту), належність та зв'язок;

4) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха, та виклику чергових сил;

5) форми повідомлень та донесень;

6) формалізовані плани пошуку та рятування;

7) порядок надання звітів про проведення операції з АПР (ПРР) та їх форми.

1. Загальні положення.

2. Порядок організації АПР:

1) характеристика підрайону пошуку і рятування:

межі підрайону;

адміністративний розподіл;

географічні та кліматичні особливості;

2) органи управління, які залучаються до проведення АПР у підрайоні (ГАКЦПР, АДЦПР, Центр ОрПР (РДЦ), МРКПЦ (ДМРКЦ), ОКЦ територіальних органів ДСНС України, ПУ авіапідприємств, установ, організацій ДА та ЦА), та їх функції;

3) сили і засоби ЄСПАРПР, ЄДСЦЗ, НСПРМ, що залучаються до проведення пошуку і рятування у підрайоні;

4) порядок несення чергування сил і засобів;

5) організація взаємодії органів управління та сил, які залучаються до проведення заходів з АПР у підрайоні;

6) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

7) порядок залучення сил і засобів ЄСПАРПР, ЄДСЦЗ, НСПРМ до проведення пошуку і рятування;

8) організація управління та зв'язку.

3. Дії органів управління та сил:

1) при повсякденній діяльності;

2) при оголошенні стадії "Невизначеність";

3) при оголошенні стадії "Тривога";

4) при оголошенні стадії "Лихо";

5) при виникненні аварійної ситуації з ПС на аеродромі та в РВ аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук і рятування.

4. Додатки:

1) карта з позначеними: авіаційним підрайоном пошуку і рятування, адміністративним поділом, районами польотної інформації України, морськими пошуково-рятувальними підрайонами, місцями розташування ПРСЗ, органами управління системи АПР, аеродромною мережею тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) ПРСЗ, місця дислокації, час готовності до виходу (вильоту), належність та зв'язок;

4) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

5) форми повідомлень та донесень;

6) формалізовані плани пошуку і рятування;

7) порядок надання звітів про проведення операції з АПР (ПРР) та їх форми;

8) плани заходів МРКПЦ (ДМРКЦ), райони відповідальності яких входять до меж підрайону пошуку і рятування на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС;

9) плани реагування на НС, пов'язану з АП в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, адміністративні території яких входять до меж підрайону пошуку і рятування;

10) примірники міжнародного зводу сигналів, що містить інформацію щодо здійснення зв'язку, яку визнано у міжнародній практиці для використовування повітряними, морськими суднами і особами, які залишилися живими.

1. Загальні положення.

2. Організація взаємодії:

1) завдання взаємодії;

2) функції взаємодіючих органів управління при організації та проведенні авіаційного пошуку і рятування;

3) сили і засоби, що залучаються до проведення пошуку і рятування;

4) організація чергування ПРСЗ;

5) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

6) порядок залучення ПРСЗ до проведення пошуку і рятування;

7) організація управління та зв'язку.

3. Порядок взаємодії:

1) при повсякденній діяльності;

2) при виникненні аварійної ситуації з ПС.

4. Додатки:

1) карта з позначеними: підрайоном пошуку і рятування, зоною відповідальності територіального органу ДСНС України, місцями розташування ПРСЗ, портами (причалами), органами управління, аеродромної мережі тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) ПРСЗ, місця їх дислокації, час готовності до виходу (вильоту), належність та зв'язок;

4) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха, та виклику чергових сил;

5) форми повідомлень та донесень;

6) формалізовані плани пошуку і рятування;

7) порядок надання звітів про проведення операції з АПР (ПРР) та їх форми.

1. Загальні положення.

2. Організація взаємодії:

1) завдання взаємодії;

2) функції взаємодіючих органів управління при організації та проведенні АПР;

3) організація чергування ПРПС;

4) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

5) порядок залучення чергових ПРПС до АРПР;

6) організація управління та зв'язку.

3. Порядок взаємодії:

1) при повсякденній діяльності;

2) при залученні ПРПС до АРПР та при проведенні АРПР.

4. Додатки:

1) карта з позначеними: підрайонами пошуку і рятування, адміністративним поділом, межами району відповідальності ПРПС за пошук і рятування, органами ОПР, аеродромною мережею тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) схема зв'язку та управління;

4) форма постановки завдань на виконання АРПР;

5) формалізовані плани пошуку та рятування;

6) порядок надання звітів про проведення АРПР та їх форма.

1. Загальні положення.

2. Порядок організації авіаційного пошуку і рятування:

1) межі зони відповідальності за пошук і рятування, адміністративний розподіл;

2) висновки з оцінки можливої обстановки у разі виникнення НС, пов'язаної з АП у визначеному районі відповідальності;

3) органи управління, ПРСЗ, що залучаються до проведення пошуку і рятування у визначеному районі відповідальності, та їх функції;

4) організація чергування ПРСЗ;

5) організація взаємодії органів управління та ПРСЗ, які залучаються до проведення заходів з АПР;

6) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

7) порядок залучення ПРСЗ до проведення пошуку і рятування;

8) організація управління та зв'язку.

3. Дії при виникненні аварійної ситуації з ПС:

1) у разі загрози виникнення АП;

2) у разі виникнення АП на аеродромі;

3) у разі виникнення АП за межами аеродрому, коли місце події відоме;

4) у разі виникнення АП за межами аеродрому та місце події невідоме;

5) при проведенні пошуку і рятування у важкодоступних місцях (горах, лісах, болотах тощо).

4. Додатки:

1) карта (номенклатури, що використовує АДЦПР) з позначеними: районом відповідальності за пошук і рятування, адміністративним поділом до району включно, підрайонами пошуку і рятування у даному регіоні, місцями розташування чергових авіаційних, наземних сил і засобів, портами (причалами) тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) ПРСЗ, місця дислокації, час готовності до виходу (вильоту), належність та зв'язок;

4) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

5) схема управління проведенням пошуку і рятування;

6) схема дій органів управління (посадових осіб) при організації та проведенні пошуково-рятувальної операції з АПР у визначеному районі відповідальності;

7) схема організації зв'язку;

8) розрахунки ПРСЗ та органів управління, які можуть бути залучені до проведення ПРР:

розрахунок чергових ПРПС;

розрахунок медичних сил і засобів;

розрахунок сил і засобів аеродрому (розробляється по кожному аеродрому (аеропорту, злітно-посадковому майданчику), що розташовані в межах адміністративної території);

розрахунок сил і засобів місцевих органів влади, які залучаються до ліквідації НС, пов'язаної з АП;

розрахунок сил і засобів Головного управління (управління) МВС в області;

розрахунок сил і засобів, які можуть залучатися до проведення пошуку у внутрішніх водоймах;

бойовий розрахунок МОГ;

розрахунок штабу операції з АПР з проектом наказу про його призначення;

9) форми повідомлень та донесень;

10) формалізовані плани пошуку і рятування;

11) порядок надання звітів про проведення операції з АПР (ПРР) та їх форми.

1. Загальні положення.

2. Організація взаємодії:

1) завдання взаємодії;

2) межі районів (підрайонів, зон) відповідальності за пошук і рятування;

3) функції взаємодіючих органів управління та сил при організації та проведенні АПР;

4) організація чергування ПРСЗ та органів управління ними;

5) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

6) порядок залучення ПРСЗ до проведення пошуку і рятування;

7) організація управління та зв'язку.

3. Порядок взаємодії:

1) при повсякденній діяльності;

2) при виникненні аварійної ситуацій з ПС на аеродромі;

3) при виникненні АП за межами аеродрому, якщо місце події відоме;

4) при виникненні АП за межами аеродрому, якщо місце події невідоме.

4. Додатки:

1) карта з позначеними: районами відповідальності за пошук і рятування, місцями розташування ПРСЗ, органами управління, аеродромною мережею тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) ПРСЗ, місця дислокації, час готовності до виходу (вильоту), належність та зв'язок;

4) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

5) форми повідомлення та донесень;

6) формалізовані плани пошуку і рятування;

7) порядок надання звітів про проведення операції з АПР (ПРР) та їх форми.

Відповідні аварійні стадії встановлюються органами ОПР або ГАКЦПР за таких умов:

стадія "НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ" (INCERFA) оголошується, коли:

не було жодного донесення з борту ПС упродовж 30 хвилин з часу, коли мало бути отримане останнє донесення, чи з часу першої невдалої спроби встановити зв'язок з таким ПС;

ПС не прибуло упродовж 30 хвилин після закінчення розрахункового часу прибуття або останнього повідомлення, за винятком тих випадків, коли немає жодного сумніву щодо безпеки ПС й осіб, які перебувають на його борту;

стадія "ТРИВОГА" (ALERFA) оголошується, коли:

після стадії "НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ" наступні спроби встановити зв'язок з ПС чи наведення довідок про нього з інших джерел не дали жодних нових відомостей про це ПС;

ПС, якому було надано дозвіл на посадку, не здійснило її упродовж 5 хвилин після закінчення розрахункового часу посадки, і з цим ПС не вдалося встановити зв'язок;

отримано інформацію про те, що експлуатаційна ефективність ПС знизилась, але не настільки, щоб стала ймовірною потреба вимушеної посадки, за винятком тих випадків, коли є дані, які знімають побоювання щодо безпеки ПС та осіб, що перебувають на його борту;

стало відомо (або є припущення), що ПС стало об'єктом незаконного втручання;

стадія "ЛИХО" (DETRESFA) оголошується, коли:

після стадії "ТРИВОГА" подальші спроби встановити зв'язок з ПС були невдалими і всі зусилля щодо більш широкого наведення довідок указують на ймовірність того, що це ПС зазнало лиха;

вважається, що запас палива на борту ПС є недостатнім для того, щоб це ПС досягло місця, придатного для безпечної посадки;

отримано інформацію про те, що експлуатаційна ефективність ПС знизилася до такого ступеня, що стала ймовірною потреба вимушеної посадки;

отримано інформацію або є достатні підстави вважати, що ПС має намір здійснити або здійснило вимушену посадку, за винятком тих випадків, коли є достатня упевненість у тому, що ПС та особам, які перебувають на його борту, не загрожує безпосередня небезпека і вони не потребують негайної допомоги.