• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про внесення змін та доповнень до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України | Наказ від 13.02.2012 № 91
Реквізити
  • Видавник: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України
  • Тип: Наказ
  • Дата: 13.02.2012
  • Номер: 91
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України
  • Тип: Наказ
  • Дата: 13.02.2012
  • Номер: 91
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
6.4. У технологічних елементах установок для ультразвукової обробки повинні бути передбачені заходи, що забезпечують відсутність електричних потенціалів у тих середовищах, з якими доводиться стикатися працівникам, що обслуговують ці установки. Усі високочастотні частини установки повинні бути екрановані відповідно до вимог санітарних норм і допустимих радіоперешкод.
6.5. Під час проведення налагоджувальних або ремонтних робіт під напругою із зняттям постійного огородження з установки або її деблокування особа, яка видає письмові розпорядження на ці роботи, зобов’язана впевнитись у необхідності зняття на робочому місці огородження (або деблокування) та передбачити додаткові заходи із створення безпечних умов роботи.
6.6. Під час проведення вимірювань на установці, що працює, забороняється виконувати будь-які регулювальні роботи, пов’язані з проникненням за постійні огородження і наближенням до струмовідних частин.
7. Установки електротермічні. Установки плазмо-дугові та електронно-променеві
7.1. Установки плазмо-дугові й електронно-променеві (далі - електронно-променеві установки) повинні обслуговувати працівники, спеціально підготовлені для роботи на цих установках.
На основі інструкцій підприємств-виробників з урахуванням місцевих умов повинні бути складені інструкції з експлуатації електронно-променевих установок для електротехнічних і електротехнологічних працівників.
7.2. Електронно-променеві установки повинні бути обладнані:
електричним блокуванням, що вимикає вимикачі під час відкривання дверцят, огороджень блоків і приміщення електрообладнання;
механічним блокуванням приводів роз’єднувачів, що допускає відкривання дверцят камер вимикача, а також роз’єднувачів випрямляча і блока розжарювання тільки в разі відключених роз’єднувачів.
Для контролю за технологічними процесами необхідно використовувати окуляри з світлофільтрами.
7.3. Відкривати дверцята блока сигналізації, кришку пульта керування й захисні кожухи електрообладнання увімкненої установки забороняється.
7.4. Ремонтні роботи в зоні променевого нагрівача електронно-променевої установки проводяться тільки після її вимкнення і накладення заземлення.
7.5. Рівень рентгенівського випромінювання електронно-променевих установок не повинен перевищувати значень, допустимих чинними санітарними нормами. У процесі експлуатації необхідно періодично проводити дозиметричний контроль.
У разі якщо рівень рентгенівського випромінювання перевищує допустимий, слід негайно припинити роботу на електронно-променевій установці та вжити заходів для його зниження.
8. Установки електротермічні. Котли електродні
8.1. Вимоги цієї глави поширюються на електродні водогрійні та парові котли незалежно від робочого тиску і температури нагріву води в них, які живляться від джерел струму частоти 50 Гц напругою до і понад 1 кВ, призначені для систем опалення, гарячого водо- і паропостачання житлових, комунально-побутових, громадських і виробничих будівель, споруд, промислових і сільськогосподарських установок.
8.2. В експлуатацію допускаються тільки електродні котли, виготовлені на підприємствах, що мають спеціальний дозвіл на таке виробництво і технічні засоби для забезпечення їх якісного виготовлення відповідно до вимог державного стандарту або технічних умов, узгоджених в установленому порядку.
8.3. Електродні парові котли на напругу понад 1 кВ підключаються до електричної мережі після проведення комплексу перевірок та випробувань під контролем органів Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України та отримання відповідного акта.
8.4. На кожному електродному котлі після його установки повинні бути нанесені фарбою на видному місці або на спеціальній табличці такі дані:
граничні значення питомого електроопору котлової води за температури 20°С, Ом х см;
значення робочої напруги у кіловольтах;
максимально допустиме значення сили струму в амперах;
кількість фаз.
8.5. Електродні котли і трубопроводи повинні мати теплову ізоляцію з матеріалу невеликої питомої ваги і низьким коефіцієнтом теплопровідності. Температура зовнішньої поверхні ізоляції не повинна перевищувати 45°С.
8.6. Електродні котли необхідно встановлювати в окремому приміщенні, у якому повинні бути передбачені дренажні пристрої для забезпечення аварійного та ремонтного відведення води із системи опалення або гарячого водозабезпечення. У цьому самому приміщенні можуть бути розміщені: інше технологічне обладнання, пристрої захисту й автоматики.
8.7. Електродні котли на напругу до 1 кВ допускається встановлювати у виробничих приміщеннях разом з іншим обладнанням.
В електрокотельні напругою понад 1 кВ повинно бути передбачене окреме приміщення для розміщення електротехнологічних працівників. У цьому самому приміщенні можуть бути розташовані пульти телекерування, телевимірювань, а також пристрої захисту й автоматики.
8.8. Водогрійний електродний котел повинен працювати на воді, яка має питомий електричний опір у межах, зазначених у паспорті котла. Перевірка цієї величини здійснюється перед пуском котла в експлуатацію або в разі зміни джерела водопостачання.
8.9. Підтримання необхідного значення питомого електричного опору котлової води в процесі роботи парового електродного котла здійснюється безперервною чи періодичною продувкою і добавками до конденсату живильної води згідно з виробничою інструкцією.
8.10. Виходячи з необхідності вирівнювання і дотримання графіка електроспоживання, забороняється експлуатувати електродні котли без автоматики, яка встановлює їх роботу відповідно до графіка, встановленого електропередавальною організацією.
8.11. Електродні котли можуть працювати без постійного чергування оперативних працівників за наявності автоматичного керування, що забезпечує ведення нормального режиму роботи електродних котлів, а також за наявності захисту, що забезпечує зупинку котла в разі порушення режимів роботи із сигналізацією на пульт керування. При цьому повинна бути передбачена можливість зупинки котла з пульта керування.
8.12. Значення сили струму в нормальному режимі роботи котла не повинно перевищувати розрахункове для даної установки і відповідати температурі води, що нагрівається, згідно з тепловим графіком.
8.13. Допустимі коливання фазного струму в робочому режимі визначаються під час випробування котла і не повинні перевищувати вказаних в інструкції з експлуатації.
Не допускається робота електродного котла при електричній потужності вище номінальної.
8.14. Електродний котел необхідно негайно вимкнути в разі:
нещасного випадку;
зникнення напруги на пристроях дистанційного, автоматичного керування і на контрольно-вимірювальних приладах;
підвищення значення тиску в котлі вище допустимого на 10 %;
припинення подачі чи зниження об’єму витрат води через водогрійний котел нижче мінімально допустимого значення, а також в інших випадках, передбачених інструкцією з експлуатації електродного котла.
У виробничій інструкції можуть бути вказані й інші випадки, за яких електрокотли повинні бути вимкнені, а також указані порядок усунення виявлених порушень роботи та порядок пуску електродних котлів.
8.15. На кожен котел на напругу понад 1 кВ, установлений у котельні, повинен бути заведений журнал, у який заносяться дата, характер виду ремонту, огляду, заміна деталей, аварійні ситуації тощо.
8.16. Огляд електродних котлів, їх ремонт повинні виконуватись відповідно до графіків, затверджених особою, відповідальною за електрогосподарство, з урахуванням таблиця 24 додатка 1 до цих Правил, вимог підприємств-виробників обладнання, виробничих інструкцій, реального стану обладнання.
9. Автономні електростанції
9.1. Вимоги цієї глави поширюються на автономні стаціонарні і пересувні джерела електричної енергії, такі як дизельні, бензинові, газотурбінні та інші електростанції одиничною потужністю до 1000 кВт (далі - автономні електростанції), що використовуються як основні або резервні джерела живлення струмоприймачів споживачів, але не працюють паралельно з електромережею електропередавальної організації.
Вимоги цієї глави розповсюджуються також на ВЕУ одиничною потужністю до 20 кВт, підключені до електромережі напругою 0,38 кВ споживачів електричної енергії.
Автономні електростанції повинні експлуатуватись відповідно до інструкції з експлуатації підприємства-виробника. Схеми їх підключення до електромережі споживачів також повинні унеможливлювати подачу напруги в електромережу 0,22 кВ - 0,38 кВ електропередавальної організації.
9.2. До експлуатації допускаються автономні електростанції, на яких повністю змонтовані, перевірені і випробувані в необхідному обсязі електрообладнання, пристрої захисту та автоматики, контрольно-вимірювальні прилади і сигналізація, засоби захисту.
9.3. Під час прийняття в експлуатацію автономної електростанції режим роботи нейтралі електростанції і захисні заходи з електробезпеки повинні відповідати режиму роботи нейтралі та захисним заходам, реалізованим в електромережі споживача.
9.4. Підключення автономної електростанції до електромережі споживача вручну допускається тільки за наявності блокувань між комутаційними апаратами, що унеможливлюють одночасну подачу напруги в мережу споживача і в мережу електропередавальної організації.
9.5. Автоматичне увімкнення резервної автономної електростанції у разі зникнення напруги з боку електромережі електропередавальної організації повинно здійснюватись за допомогою пристроїв автоматики, що забезпечують попереднє вимкнення комутаційних апаратів електроустановок споживача від мережі електропередавальної організації та наступну подачу напруги електроприймачам від автономної електростанції. При цьому наявність електромеханічного блокування в електромережі споживача є обов’язковою.
9.6. Перед уведенням в експлуатацію автономної електростанції споживач повинен розробити та узгодити з електропередавальною організацією інструкцію про порядок включення її в роботу та положення про взаємовідносини з електропередавальною організацією, що включатиме розділ "оперативне керування".
Інструкція про порядок включення в роботу автономної електростанції обов'язково повинна містити:
список осіб споживача, які мають право оперативних переговорів з оперативними працівниками електропередавальної організації та право оперативних перемикань;
наказ про призначення особи, відповідальної за технічний стан і експлуатацію автономної електростанції;
номери телефонів диспетчерського зв'язку електропередавальної організації;
узгоджену електропередавальною організацією електричну схему приєднання автономної електростанції до мережі електропередавальної організації.
9.7. Для обслуговування автономної електростанції та забезпечення її справного технічного стану повинні бути призначені працівники, підготовлені згідно з вимогами цих Правил і такі, що мають відповідну групу з електробезпеки. Працівники, які обслуговують автономні електростанції, у своїх діях повинні керуватися вимогами підприємства-виробника електростанції, інструкції щодо її обслуговування й експлуатації, інших НД та цих Правил.
9.8. На кожну автономну електростанцію повинні бути встановлені регламент технічного обслуговування її обладнання, технологія і періодичність регламентних робіт.
Регламент технічного обслуговування повинен передбачати:
візуальний огляд обладнання;
контроль кріплення обладнання і вузлів;
перевірку справності систем автоматики, захистів і діагностики (у тому числі тестування), стану ЗВТ;
проведення спеціальних вимірів, перевірок, регулювання і змащення вузлів, облік окремих деталей, що вичерпали ресурс;
заміну масла, деталей чи вузлів, зношених у процесі експлуатації;
відновлення лакофарбових покриттів у разі їхнього пошкодження;
перевірку й випробування електрообладнання.
Технічне обслуговування та ремонт ВЕУ повинні проводитися в денний час доби.
9.9. Для кожного виду технічного обслуговування та ремонту автономної електростанції повинен бути визначений термін з урахуванням документації підприємства-виробника. Огляд станції, що перебуває у резерві, повинен проводитися не рідше ніж один раз на 3 місяці.
9.10. Відомості про готовність до пуску автономної електростанції, тривалість її роботи на НХ або під навантагою, а також результати оглядів і перевірок роботи станції повинні оформлятися в експлуатаційному журналі (формулярі) та відображатись на електричній схемі (макеті).
9.11. Особливості експлуатації ВЕУ полягають у:
можливості установлення без огородження і розміщення її під відкритим небом;
основному обладнанні ВЕУ, розташованому на висоті;
електромагнітному випромінюванні від ВЕУ, яке може впливати на роботу систем радіозв’язку;
неможливості сталого забезпечення виробництва електроенергії;
розкиданні деталей на значні відстані в разі аварійного руйнування ротора ВЕУ;
високому ступені автоматизації керування роботою ВЕУ;
залежності роботи ВЕУ від швидкості вітру, що вимагає прийняття спеціальних рішень щодо організації та обсягів приймальних випробувань, комплектації документацією і технічними засобами.
9.12. Метеорологічне забезпечення є одним із складових чинників щодо забезпечення надійної експлуатації ВЕУ. До завдань метеорологічного забезпечення повинні входити:
вимірювання і реєстрація фактичних параметрів вітру (напрямок і швидкість) на території розташування ВЕУ;
одержання поточних і прогнозованих метеоданих Державної гідрометеорологічної служби (далі - метеорологічна служба) для даної місцевості.
На підставі прогнозованих метеоданих слід планувати ведення оптимального режиму роботи ВЕУ та загалом уживати заходів для запобігання і зменшення збитків від стихійних явищ.
9.13. Споживачі, що мають ВЕУ, повинні регулярно одержувати від місцевої метеорологічної служби такі поточні дані:
швидкість і напрямок вітру;
температура, атмосферний тиск і вологість;
кількість і вид опадів;
утворення ожеледі;
штормові попередження.
Обсяг метеорологічних прогнозів, терміни і порядок їх надання споживачу повинні бути погоджені ними з місцевою метеорологічною службою.
9.14. У разі відсутності на ВЕУ засобів вимірювальної техніки, що реєструють швидкість і напрямок вітру, споживачі повинні встановлювати метеовишки з вітровимірювальними приладами, що реєструють параметри в безперервному режимі.
Експлуатація ВЕУ без реєстраторів швидкості і напрямку вітру забороняється.
Пуск ВЕУ забороняється у разі сейсмічних та інших природних впливів (обмерзання, паморозь, град, снігопад), що перевищують допустимі показники, наведені в документації підприємства-виробника чи інструкції з експлуатації.
9.15. На ВЕУ з асинхронними генераторами повинна здійснюватися компенсація реактивної потужності, споживаної генераторами.
Експлуатація ВЕУ без необхідної компенсації реактивної потужності не допускається.
9.16. Система автоматичного керування і контролю ВЕУ, крім загальних задач автономної електростанції споживача з виробництва електричної енергії, повинна забезпечувати:
стійке підтримання номінальної навантаги незалежно від швидкості вітру;
надійне обмеження частоти обертання ротора в допустимих межах у разі миттєвого скидання електричної навантаги, пов’язаного з відключенням ВЕУ від електричної мережі споживача і можливістю пошкодження вітроколеса;
орієнтацію ротора (контроль орієнтації) за напрямком вітру;
аварійну зупинку ВЕУ.
9.17. Автономна електростанція повинна бути негайно зупинена дією захистів або відключена оперативними працівниками у випадках, передбачених пунктом 5.17 глави 5 розділу VІІ цих Правил, а також за умов:
витікання масла;
перевантаження генератора потужністю понад допустимі значення;
підвищення частоти обертання ротора понад допустиме значення;
швидкості вітру, яка перевищує значення швидкості, установлене підприємством-виробником;
виникнення сейсмічних та інших природних явищ (обмерзання, паморозь, град, снігопад, що перевищують допустимі показники, наведені в документації підприємства-виробника).
9.18. Автономна електростанція повинна бути відключена від мережі і зупинена за рішенням особи, відповідальної за електрогосподарство, у разі:
виявлення несправностей у її механізмах і системах;
виходу з ладу окремих каналів захисту й діагностики;
одержання повідомлення про прогнозований сейсмічний вплив;
виникнення зовнішніх умов, небезпечних для експлуатації.
9.19. Під час оформлення договору про постачання електричної енергії, акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності між електропередавальною організацією і споживачем повинні бути вказані наявність автономних електростанцій, схеми їх увімкнень, їх установлена потужність і значення номінальної напруги.
9.20. Профілактичні випробування та вимірювання параметрів електрообладнання (крім генераторів), заземлювальних пристроїв, апаратів, проводів і кабелів тощо проводять згідно з відповідними таблицями додатка 1 до цих Правил.
Випробування генераторів проводиться згідно з СОУ-Н ЕЕ 20.302:2007 та вимогами підприємства-виробника.
ІХ. Електроустановки у вибухонебезпечних зонах
1. Вимоги до обладнання і працівників. Прийняття обладнання в експлуатацію
1.1. Вимоги цієї глави поширюються на всі види електроустановок, які розміщуються у вибухонебезпечних зонах, класифікованих згідно з вимогами НД, усередині і поза приміщеннями.
1.2. Монтаж, випробування, налагодження, експлуатацію і ремонт електроустановок, установлених у вибухонебезпечних зонах, необхідно виконувати з дотриманням вимог цих Правил, ПБЕЕС та інструкцій підприємств-виробників електрообладнання та державних санітарних норм, правил і інструкцій.
1.3. До експлуатації у вибухонебезпечних зонах допускається вітчизняне або імпортне електрообладнання, яке відповідає вимогам державних стандартів України, вимогам НД та цим Правилам.
1.4. Для прийняття в експлуатацію електроустановки або технологічної установки, розміщеної у вибухонебезпечних зонах, надаються документи, наведені в додатку 3 до цих Правил.
До початку експлуатації електрообладнання у вибухонебезпечних зонах на нього необхідно мати експлуатаційні паспорти або окремі карти, у яких разом з паспортними даними необхідно занести результати приймальних і профілактичних випробувань, вимірів параметрів вибухозахисту (ширина і довжина щілини, значення надлишкового тиску тощо), ремонтів, а також аварії і дефекти. Усі записи підписує особа, відповідальна за електрогосподарство споживача.
1.5. При кожному пошкодженні вибухозахищеного електрообладнання особа, відповідальна за електрогосподарство споживача, складає акт або робить запис у паспорті обладнання, запис дати про пошкодження та його причини, а також запис про їх усунення.
Форму експлуатаційного паспорта (карти) затверджує особа, відповідальна за електрогосподарство споживача.
1.6. Монтаж, випробування, налагодження, експлуатацію, ремонт вибухозахищеного електрообладнання повинні виконувати кваліфіковані працівники, які пройшли теоретичне і практичне навчання та перевірку знань цих Правил, ПБЕ, ПБЕЕС, ПУЕ, будівельних норм, інструкцій підприємств-виробників із способів монтажу, налагодження, експлуатації, випробування і ремонту цього електрообладнання.
1.7. Новозмонтована чи реконструйована електроустановка повинна прийматись в експлуатацію у порядку, установленому цими Правилами, вимогами, викладеними в додатку 4 до цих Правил. Вмикати в роботу вибухозахищене електрообладнання необхідно з дотриманням вимог інструкцій підприємств-виробників і виробничих інструкцій.
Результати обстеження електроустановки оформляються відповідним актом обстеження згідно з пунктом 4.12 глави 4 розділу ІV цих Правил.
Акт обстеження складається комісією у складі: особи, відповідальної за електрогосподарство, та представників Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, генерального підрядника (будівельно-монтажної організації) та пусконалагоджувальної організації.
Підключення електроустановки до електричної мережі здійснюється відповідно до вимог пункту 4.11 глави 4 розділу ІV цих Правил.
Прийняття в експлуатацію електроустановок з дефектами або недоробками забороняється.
2. Експлуатація і ремонт. Профілактичні випробування
2.1. При виконанні окремих експлуатаційних робіт у вибухонебезпечних зонах необхідно діяти таким чином:
електроустановки, виведені з роботи більш ніж на добу, перед увімкненням у роботу повинні оглядатися електротехнічними працівниками у обсягах, регламентованих виробничими інструкціями та цими Правилами;
електроустановки, що перебувають у гарячому резерві, повинні бути повністю готові до негайного введення в роботу. Ця готовність перевіряється періодичним їх включенням із записом в оперативному журналі, у терміни, обумовлені інструкціями, з урахуванням виробничих умов. Щомісяця необхідно робити короткочасний пуск резервного електрообладнання із записом в оперативному журналі;
у процесі експлуатації забороняється перевищувати допустимі режими роботи та навантаги вибухозахищеного електрообладнання, проводів та кабелів;
у трубних електропроводках, прокладених у сирих і особливо сирих приміщеннях, не рідше одного разу на місяць необхідно зливати конденсат з водозбірних трубок з подальшою їх герметизацією, про що робиться запис в паспорті відповідного електрообладнання;
у споживача, де є зона класів 20, 21 та 22, небезпечних щодо вибуху горючого пилу та/або волокон, у відповідності до виробничої інструкції, але не рідше одного разу на місяць, необхідно вимірювати в повітрі концентрацію пилу та/або волокон на технологічному обладнанні, що працює, про що робиться запис у відповідному журналі або складається протокол виконаних вимірів;
на кришках оболонок електрообладнання загального призначення з захистом 1Р54, що експлуатується у вибухонебезпечній зоні 22, повинні бути зроблені попереджувальні написи "Відкривати, вимкнувши від мережі";
ущільнення та пристосування, що забезпечують захист приміщень підстанцій, трансформаторних пунктів та інших електроустановок від проникнення пилу і горючих волокон, необхідно підтримувати справними. Двері тамбурів і приміщень з вибухонебезпечними зонами необхідно тримати замкненими;
запобігати і не допускати скупчення пилу та/або волокон на внутрішніх та/або зовнішніх поверхнях електрообладнання й електропроводок;
очищати приміщення, електрообладнання, електропроводки від пилу та/або волокон пиловідсмоктувальною установкою з іскробезпечним наконечником на кінці шланга;
в електроустановках напругою до 1 кВ з ізольованою нейтраллю не рідше ніж один раз на місяць перевіряти звукову сигналізацію пристрою контролю ізоляції і цілісність пробивного запобіжника, про що робиться запис в оперативному журналі. Стан пробивних запобіжників перевіряється також у разі підозри у їх спрацьовуванні;
у мережах постійного струму не рідше ніж один раз на місяць перевіряти, із записом в оперативному журналі, звукову сигналізацію пристрою контролю ізоляції мережі;
заміну плавких вставок проводити після виходу їх з ладу. Інформацію про заміну плавких вставок записувати в оперативний журнал чи експлуатаційний паспорт. Експлуатувати плавкі вставки з витоком наповнювача, тріщинами й іншими дефектами корпусу забороняється;
регулярно, у терміни, установлені виробничою інструкцією, змащувати поверхні тертя і замінювати мастило в пилонепроникних з'єднаннях типу "метал до металу";
еластичні ущільнювачі, призначені для захисту електрообладнання від проникнення пилу, волокон, бризок води або технологічних розчинів, тримати справними;
систематично контролювати температуру вузлів електрообладнання, конструкцією якого передбачено такий контроль. Максимальне значення температури зовнішніх поверхонь електрообладнання, установленого на виробництвах, небезпечних щодо запалення або вибуху пилу та/чи волокон, повинно бути на 75°C нижче температури тління чи самозапалювання для осілого пилу і не більше 2/3 значення температури самозапалювання пилу, що міститься у повітрі. У разі якщо за рахунок вжитих заходів неможливо забезпечити на електрообладнанні шар пилу менше 5 мм, електрообладнання повинне бути перевірене на реальне нагрівання його зовнішньої поверхні. Такі випробування проводять спеціально вповноважені випробувальні організації;
після кожного від’єднання, приєднання або переміщення електрообладнання перед його увімкненням проводити в мережах з ізольованою нейтраллю вимірювання опору заземлювального пристрою, а при живленні від мережі напругою до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю, крім того, вимірювати опір петлі "фаза-нуль" з наступною перевіркою кратності струму однофазного КЗ до струму уставки захисних пристроїв (автоматичний вимикач, вставка запобіжника);
контролювати і не допускати роботу електрообладнання при зменшенні нижче встановленого рівня масла (вид вибухозахисту "Масляне заповнення оболонки"), висоти шару кварцового піску (вид вибухозахисту "Кварцове заповнення оболонки"), тиску в оболонці з видом вибухозахисту "Заповнення або продування оболонки захисним газом з надлишковим тиском";
зупиняти роботу установки при виявленні пошкодження зовнішньої оболонки електрообладнання, кабелю або труб електропроводок;
електроустановку, що автоматично вимкнулась, забороняється вмикати без з'ясування і усунення причин її вимкнення.
2.2. Температура вибухозахищеного електрообладнання не повинна перевищувати значень, наведених у таблицях 9 - 11.
Таблиця 9.
Для електрообладнання, виготовленого згідно з вимогами ПВВЕ
Температура, °СТемпературний клас
360
240
140
100
А
Б
Г
Д
Таблиця 10.
Для електрообладнання, виготовленого згідно з державними стандартами
Температура, °СТемпературний клас
450
300
200
135
100
85
Т1
Т2
Т3
Т4
Т5
Т6
Таблиця 11.
Для електрообладнання, виготовленого згідно з вимогами ПВВРЕ
Температура, °СГрупа вибухонебезпечних сумішей
450
300
200
135
100
Т1
Т2
Т3
Т4
Т5
2.3. Строки очищення від пилу та/або волокон обумовлюються в експлуатаційних інструкціях. Очищення необхідно проводити не рідше ніж:
два рази на рік - у приміщеннях підстанцій, трансформаторних пунктів та інших електроустановок;
один раз на місяць - на виробництвах, де існує небезпека вибуху пилу та/або волокон;
один раз на місяць - на електричних машинах з нормальним іскрінням (машини постійного струму, колекторні тощо), на внутрішніх та/або зовнішніх нагрітих поверхнях електрообладнання й електропроводок;
один раз на два місяці - на електрообладнанні, установленому на механізмах, що піддаються трясінню, вібрації тощо;
чотири рази на місяць - у приміщеннях зі значними виробничими виділеннями пилу чи волокон на освітлювальній арматурі (скляні ковпаки, рефлектори, металеві частини тощо) і на лампах всіх видів;
два рази на місяць - у приміщеннях з незначними виробничими виділеннями пилу чи волокон і два рази на рік - у зовнішніх установках;
один раз на рік - для іншого електрообладнання.
Якщо шар осілого пилу (волокон) на зовнішніх поверхнях оболонок електрообладнання більший ніж 5 мм, поверхні очищаються достроково.
При виконанні робіт згідно з цим пунктом необхідно проводити запис в оперативному журналі.
2.4. У разі будь-яких пошкоджень або несправностей електрообладнання експлуатація його зупиняється, і виконуються у необхідних обсягах ремонт, випробування, налагодження.
2.5. Ремонт і профілактичні випробування вибухозахищеного електрообладнання проводяться в строки, установлені цими Правилами, інструкціями підприємств-виробників та іншими НД.
Проведення ремонтних, випробувальних та налагоджувальних робіт споживач, а також пусконалагоджувальна організація повинні виконувати відповідно до Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" та Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.
2.6. Керівники та спеціалісти, під керівництвом і контролем яких здійснюється ремонт, випробування, налагодження електрообладнання, повинні забезпечити належне їх виконання та відповідають за якість проведення цих робіт.
Після ремонту, випробування, налагодження елементи вибухозахисту електрообладнання повинні відповідати вимогам інструкцій підприємств-виробників та державним стандартам на вибухозахищене електрообладнання та ремонтній документації, узгодженій з ДВСЦ ВЕ.
2.7. Розкривати оболонку електрообладнання, виконувати його ремонт або ремонт електропроводок необхідно на устаткуванні, відімкнутому від джерела живлення.
2.8. На вибухозахищеному електрообладнанні оперативним працівникам в порядку поточної експлуатації з дотриманням вимог цих Правил допускається виконувати такі роботи:
усунення протікання масла або його заміну;
заміну мастила і заміну підшипників на аналогічні;
ревізію струмопровідних частин, контактних з'єднань;
заміну контакторів, реле, розчіплювачів на однотипні;
заміну контактних кілець та колекторів;
розбирання та збирання електрообладнання, очищення та змащування вибухозахищених поверхонь, ремонт зовнішніх елементів оболонки, не пов'язаних з її вибухобезпечністю;
заміну ущільнювальних прокладок та еластичних кілець, що ущільнюють кабелі або проводи, на аналогічні заводського виготовлення;
заміну перегорілих ламп та пошкоджених ковпаків у світильниках при висоті їх установлення до 2,5 м;
заміну запобіжників сухих гальванічних елементів та АБ ідентичними.
Під час ремонту іскробезпечних систем та електрообладнання проводяться тільки роботи, які регламентовані відповідними інструкціями:
ремонт вентиляторів електродвигунів та його кожуха;
заміна обмоток електричних машин, крім електричних машин з видом вибухозахисту "е", з дотриманням параметрів обмотки і марки або типу матеріалу, що застосовуються для ремонту електричних машин;
заміна пошкоджених ізоляторів ідентичними;
ремонт оболонок з видом вибухозахисту "р" та встановленого в них електрообладнання, а також систем забезпечення захисним газом і систем захисту та блокувань;
установлення відсутніх болтів, гвинтів та гайок ідентичними за розмірами та матеріалом.
Класифікація ремонту та місце його проведення визначаються керівником споживача за умови, що цей ремонт не буде впливати на вибухозахищеність електрообладнання, оболонка якого заповнена або продувається газом під надлишковим тиском.
2.9. Розбирання і збирання електрообладнання виконується у послідовності, визначеній підприємством-виробником в інструкціях з монтажу й експлуатації. Живильні кабелі, від’єднанні на час виведення електрообладнання в ремонт, необхідно захищати від механічних пошкоджень. Під час розбирання вибухонепроникних оболонок електрообладнання не допускається утворення іскри або застосування відкритого вогню.
2.10. Після закінчення ремонту вибухозахищеного електрообладнання необхідно виміряти параметри вибухозахисту, зазначені в інструкціях підприємств-виробників або ремонтній документації, погодженій з ДВСЦ ВЕ, а обсяг виконаної роботи і результати вимірів записати у паспорт (карту) електрообладнання.
Після ремонту трубних електропроводок труби випробуються на щільність з’єднань.
2.11. Періодичність профілактичних випробувань вибухозахищеного електрообладнання встановлює особа, відповідальна за електрогосподарство, з урахуванням інструкцій підприємств-виробників, виробничих умов. Випробування повинні проводитись не рідше, ніж зазначено в цих Правилах.
2.12. Профілактичні випробування здійснюються відповідно до вимог норм цих Правил, ПБЕЕС та інструкцій підприємств-виробників.
2.13. Електричні вимірювання і випробування у вибухонебезпечних зонах необхідно проводити вибухозахищеними приладами, які призначені для використання у відповідних вибухонебезпечних середовищах.
Допускається проводити вимірювання і випробування безпосередньо у вибухонебезпечних зонах приладами загального призначення за умови, що вибухонебезпечні суміші під час проведення вимірювань і випробувань відсутні або вміст горючих газів (парів ЛЗР) у вибухонебезпечній зоні знаходиться в межах встановлених норм і унеможливлено утворення вибухонебезпечних сумішей під час проведення вимірювань і випробувань.
2.14. Електромагнітні розчіплювачі автоматичних вимикачів і теплові розчіплювачі (реле) магнітних пускачів та автоматичних вимикачів, пристрою захисного вимикання необхідно піддавати профілактичним випробуванням на спрацьовування після проведення ремонтів і між ремонтами в терміни, установлені додатком 1 до цих Правил, а також у разі неправильної їх дії чи відмов.
2.15. Плавкі вставки запобіжників під час ремонту перевіряються на їх відповідність номінальним параметрам обладнання, що захищається. Результати перевірки плавких вставок фіксуються в оперативному журналі чи експлуатаційному паспорті.
2.16. Перевірку спрацьовування блокувань електрообладнання з видом вибухозахисту "Заповнення або продування оболонки під надлишковим тиском" проводять один раз на 6 місяців. Результати перевірки записуються в журнал дефектів або в оперативний журнал.
2.17. Перевірку спрацьовування газосигналізаторів, що діють на вимкнення електрообладнання, проводять один раз на рік, про що робиться запис в оперативному журналі або в експлуатаційному паспорті цієї електроустановки.
2.18. В електроустановках напругою до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю вимірювання повного опору петлі "фаза-нуль" електричних приймачів електроустановки і перевірку кратності струму КЗ проводять під час ремонтів і міжремонтних випробувань, але не рідше ніж один раз на 2 роки. Позапланову перевірку необхідно виконувати в разі відмови пристроїв захисту електроустановок.
Результати перевірки записуються в журнал дефектів або в експлуатаційний паспорт цієї електроустановки.
2.19. Заміни окремих частин електрообладнання, що можуть вплинути на його вибухозахищеність, проводять тільки деталями підприємства-виробника за наявності рішення ДВСЦ ВЕ.
3. Обсяг огляду та перевірки
3.1. Особа, відповідальна за електрогосподарство, або інша відповідальна особа, призначена наказом керівника споживача, у строки, визначені виробничими інструкціями, але не рідше ніж один раз на 3 місяці, зобов’язана проводити зовнішній огляд усього електрообладнання й електропроводок у вибухонебезпечних зонах. Під час огляду та перевірки електрообладнання всіх типів вибухозахисту необхідно керуватись додатком 5 до цих Правил. Результати огляду заносяться в оперативний або спеціальний журнал.
3.2. Позачергові огляди електроустановки проводяться після їх автоматичного вимкнення пристроями захисту.
3.3. Огляд і вимірювання опору заземлювального пристрою проводять з вибірковим розкриттям підземної частини: перші - після 8 років експлуатації, а наступні - через кожні 2 роки.
3.4. У споживача, де існує небезпека вибуху пилу або волокон, концентрація наявних у повітрі пилу або волокон (при роботі технологічного обладнання на повну потужність) вимірюється не рідше ніж один раз на місяць.
3.5. Під час огляду необхідно вимірювати ширину вибухонепроникної щілини в доступних для проведення контролю місцях для електрообладнання з видом вибухозахисту "вибухонепроникна оболонка" на:
електрообладнанні, розташованому на механізмах, що вібрують (періодичність встановлюється особою, відповідальною за електро-господарство);
електрообладнанні, що перебуває у плановому ремонті;
електрообладнанні, вибухонепроникні оболонки якого розбирались.
Ширина щілини повинна бути не більшою від указаної в інструкціях підприємств-виробників, а за відсутності цих інструкцій ширина щілини повинна відповідати даним, наведеним у додатку 4 до цих Правил.
Під час внутрішнього огляду одночасно з оглядом корпусу електрообладнання необхідно перевірити внутрішні порожнини оболонок, злити накопичений конденсат, затягнути деталі, що послабились, з'єднувальні і контактні затискачі струмовідних частин, замінити пошкоджені або зношені прокладки, почистити вибухозахисні поверхні від застарілого консистентного мастила і нанести нове протикорозійне мастило на ці поверхні. Після збирання обладнання необхідно перевірити затягування всіх болтів та інших роз’ємних з'єднань з наступним вимірюванням щупами ширини вибухонепроникних щілин (зазорів), керуючись при цьому інструкціями з експлуатації підприємств-виробників, а також таблицями 1 - 3 додатка 4 до цих Правил.
Результати вимірювання записуються до паспорта обладнання.
Під час збирання вибухонепроникних оболонок усі з'єднання повинні бути ретельно почищені і змащені тонким шаром відповідного мастила. Глухі різьбові отвори повинні бути вільними від мастила.
3.6. Для електрообладнання з видом вибухозахисту "масляне заповнення оболонки" граничні значення температури верхнього шару мінерального масла відповідно до ДСТУ ІЕС 60079-6:2009 повинні бути не більшими за наведені в таблиці 12.
Таблиця 12
Температура, °СТемпературний клас
115
100
85
Т1, Т2, Т3, Т4
Т5
Т6
Граничне значення температури верхнього шару синтетичної рідини повинно бути не вище від значення, наведеного в технічних умовах на цю рідину.
Директор Департаменту
електроенергетики

С.Я. Меженний