Про затвердження Порядку організації системи психологічного забезпечення поліцейських, працівників Національної поліції України та курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських

Відповідно до підпункту 30 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, підпункту 51 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, з метою організації системи психологічного забезпечення поліцейських, працівників Національної поліції України та курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та приведення нормативно-правових актів у відповідність до законодавства України

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок організації системи психологічного забезпечення поліцейських, працівників Національної поліції України та курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 2004 року № 842 "Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2004 року за № 1365/9964 (із змінами).

3. Управлінню взаємодії з Національною поліцією МВС (Соколовський О. О.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

 

1. Цей Порядок визначає завдання, засади організації, принципи, напрями, функції системи психологічного забезпечення поліцейських, працівників Національної поліції України та курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, повноваження психологів, а також принципи та механізм організації роботи з особами, які потребують психологічної підтримки та допомоги.

2. Система психологічного забезпечення поліцейських, працівників Національної поліції України та курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - система психологічного забезпечення), - комплекс організаційних, методичних, просвітницьких, психопрофілактичних, практичних, психологічних заходів, спрямованих на запобігання впливу ризиконебезпечних чинників професійної діяльності, збереження фізичного та психічного здоров'я, підвищення психологічної стійкості, надійності та готовності.

3. Заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), проводять заходи із психологічного супроводження освітнього процесу (далі - психологічне супроводження освітнього процесу) з метою набуття курсантами (слухачами) необхідних професійно-психологічних якостей.

4. Організація системи психологічного забезпечення здійснюється відповідно до Конституції України, Законів України "Про Національну поліцію", "Про охорону праці", "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про психіатричну допомогу", Кримінального процесуального кодексу України, Указу Президента України від 09 грудня 2015 року № 691 "Про перелік посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях", Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877.

5. Суб'єктами системи психологічного забезпечення є:

керівники структурних підрозділів центрального органу управління поліцією, начальники територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, міжрегіональних територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління поліції, керівники їх структурних підрозділів (далі - керівники органів поліції);

керівники підрозділів психологічного забезпечення, психологи (головні, старші), працівники, до повноважень яких віднесено функцію психологічного забезпечення Національної поліції України (далі - психологи поліції);

ректори, керівники структурних підрозділів ЗВО (далі - керівники ЗВО);

керівники підрозділів психологічного забезпечення, психологи (старші, головні), фахівці з психологічного забезпечення ЗВО (далі - психологи ЗВО);

лікарі-психіатри, лікарі-психологи, практичні психологи закладів охорони здоров'я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України (далі - лікарі-психіатри, психологи закладів охорони здоров'я МВС).

6. Об'єктами системи психологічного забезпечення є:

поліцейські, працівники поліції, які перебувають на штатних посадах в органах поліції (далі - працівники поліції), а також члени їх сімей (за потреби);

кандидати на службу до Національної поліції України;

курсанти, слухачі денної форми навчання, які здобувають освітній ступінь магістра за державним замовленням у ЗВО, ад'юнкти, докторанти денної форми навчання, а також поліцейські, які проходять первинну професійну підготовку в ЗВО та державних установах (закладах) Національної поліції, що діють для забезпечення організації відповідної спеціальної підготовки поліцейських, уперше прийнятих на службу в поліції (далі - курсанти (слухачі));

поліцейські, які відповідно до статті 71 Закону України "Про Національну поліцію" відряджені до МВС, державних установ та організацій, що належать до сфери управління МВС, та заміщують посади відповідно до Переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, затвердженого Указом Президента України від 09 грудня 2015 року № 691 (далі - поліцейські ЗВО).

7. Завдання системи психологічного забезпечення:

1) психологічне вивчення об'єктів системи психологічного забезпечення;

2) психологічна підготовка об'єктів системи психологічного забезпечення;

3) психопрофілактична робота щодо об'єктів системи психологічного забезпечення;

4) підтримка та оптимізація соціально-психологічного клімату в колективах;

5) психологічне супроводження службової діяльності працівників поліції, у тому числі в ході проведення ними оперативних заходів та слідчих дій;

6) психологічне супроводження освітнього процесу у ЗВО та установах (закладах) Національної поліції, які здійснюють професійну підготовку поліцейських.

1. Підрозділом, на який покладено нормативне та методичне забезпечення, контроль за організацією та виконанням завдань системи психологічного забезпечення в органах, підрозділах поліції, є структурний підрозділ з питань психологічного забезпечення центрального органу управління Національної поліції України (далі - СППЗ НПУ), а у ЗВО та науково-дослідних установах МВС - структурний підрозділ з питань психологічного забезпечення апарату Міністерства внутрішніх справ України (далі - СППЗ МВС).

2. Основними завданнями та функціями СППЗ НПУ є:

1) організація та безпосереднє проведення заходів психологічного забезпечення в центральному органі управління поліцією;

2) організаційно-методичне та інформаційне забезпечення роботи підрозділів психологічного забезпечення органів поліції;

3) організація та координація діяльності підрозділів психологічного забезпечення органів поліції;

4) забезпечення контролю за виконанням нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та організаційно-розпорядчих документів Національної поліції України з питань психологічного забезпечення в органах і підрозділах Національної поліції України;

5) участь в організації роботи з добору, раціонального розподілу та призначення кадрів, навчання й професійної підготовки психологів поліції;

6) організація підготовки проектів нормативно-правових та організаційно-розпорядчих актів з питань психологічного забезпечення в органах, підрозділах Національної поліції України;

7) вивчення та аналіз стану роботи з психологічного забезпечення в органах, підрозділах Національної поліції України;

8) вивчення, узагальнення та поширення в органах і підрозділах Національної поліції України вітчизняного та зарубіжного досвіду з питань психологічного забезпечення;

9) взаємодія із СППЗ МВС у частині реалізації завдань психологічного супроводження освітнього процесу у ЗВО та установах (закладах) Національної поліції, які здійснюють професійну підготовку поліцейських;

10) взаємодія із закладами охорони здоров'я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України в частині профілактики та зміцнення психічного здоров'я поліцейських.

3. Керівники органів поліції та керівники ЗВО:

1) організовують взаємодію та залучення психологів поліції або психологів ЗВО для проведення заходів психологічного спрямування з об'єктами психологічного забезпечення, за результатами наданих психологами поліції та ЗВО рекомендацій уживають заходів щодо їх виконання, усунення виявлених проблем та недоліків в організації діяльності очолюваних колективів;

2) для здійснення професійної діяльності, проведення психопрофілактичних заходів забезпечують психологів поліції та психологів ЗВО окремими службовими приміщеннями, виділяють службовий автотранспорт (за потреби). Перелік належності матеріального і технічного забезпечення кімнати психологічної саморегуляції наведено в додатку 1 до цього Порядку;

3) для надання психологічної допомоги протягом доби повідомляють засобами зв'язку та письмово психологів поліції, психологів ЗВО про випадки:

перебування працівників поліції, курсантів (слухачів), поліцейських ЗВО в екстремальних ситуаціях, у тому числі пов'язаних із загибеллю, пораненням, травмуванням людей;

застосування, використання працівником поліції вогнепальної зброї або застосування проти нього вогнепальної зброї;

перебування працівника поліції, поліцейського ЗВО, курсанта (слухача) в заручниках або ведення переговорів із злочинцями щодо визволення захоплених ними заручників;

істотних труднощів адаптації або проявів дезадаптації, деструктивної, залежної поведінки у працівника поліції, курсанта (слухача), поліцейського ЗВО, висловлювання ним намірів покінчити життя самогубством або спроби самогубства;

звільнення працівника поліції, поліцейського ЗВО, курсанта (слухача) з місць несвободи, полону або із заручників, повернення з інтернування в нейтральних державах;

отримання працівником поліції, поліцейським ЗВО, курсантом (слухачем) поранення (контузії, травми, каліцтва);

загибелі, поранення, потрапляння в полон або заручники членів сімей працівників поліції, курсантів (слухачів), поліцейських ЗВО (за наявності такої інформації).

4. Відповідно до завдань системи психологічного забезпечення проведення психологічних заходів в органах і підрозділах Національної поліції України здійснюють психологи поліції, а у ЗВО - психологи ЗВО. Психологи поліції та психологи ЗВО забезпечують якісне, результативне, ефективне проведення психологічних заходів, ведення обліку отриманої інформації психологічного змісту, подання звітної інформації керівникам підрозділів психологічного забезпечення.

5. Відомості, отримані в ході проведення психологічних заходів із працівниками поліції, поліцейськими ЗВО, курсантами (слухачами), що є в розпорядженні психологів, підлягають передачі підрозділу, на який покладено функції кадрового забезпечення відповідного органу, підрозділу Національної поліції або ЗВО відповідно до законодавства України.

6. На штатні посади психологів у поліції та в ЗВО призначаються особи з вищою освітою в галузі психології.

7. Штатна чисельність психологів поліції та психологів ЗВО визначається згідно з основними напрямами системи психологічного забезпечення, становить із розрахунку один психолог на не більше ніж 400 осіб та залежить від таких допустимих норм службового навантаження:

психологічне вивчення працівників поліції, працівників ЗВО, курсантів (слухачів) ЗВО - не більше 20 осіб на день;

психопрофілактичні заходи стосовно працівників поліції, працівників ЗВО, курсантів (слухачів) ЗВО - не більше 15 осіб на день.

8. Залучення психологів до інших видів діяльності, що не пов'язані з їх професійними обов'язками, забороняється.

9. Психологам під час виконання ними посадових обов'язків для досягнення максимальної ефективності й результативності проведення заходів психологічного забезпечення дозволяється носіння цивільного одягу.

10. Втручання в професійну роботу психологів поліції дозволяється психологам СППЗ НПУ, наділеним відповідними повноваженнями, а в професійну роботу психологів ЗВО - психологам СППЗ МВС, наділеним відповідними повноваженнями.

11. Фахівці СППЗ НПУ за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України залучаються (за потреби) для надання консультативної, практичної та методичної допомоги психологам ЗВО.

1. Принципи психологічного забезпечення:

1) правомірність - відповідність заходів психологічного забезпечення вимогам законодавства України;

2) гуманізм - діяльність суб'єктів психологічного забезпечення ґрунтується на засадах загальнолюдських, моральних, етичних цінностей та ідеалів для забезпечення поваги до особистості, усебічного, гармонійного розвитку особистості, збереження її цілісності та психологічного здоров'я;

3) толерантність - готовність та позитивна установка суб'єктів системи психологічного забезпечення до прийняття психології, поглядів іншої людини, її індивідуальних відмінностей, у тому числі за ознаками раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, мови, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання;

4) добровільність - добровільна згода та активна участь особи, до якої вживаються заходи психологічного забезпечення;

5) конфіденційність - нерозголошення інформації стосовно особи, отриманої в результаті психологічних заходів, застосування отриманих відомостей виключно для надання цій особі кваліфікованої психологічної допомоги;

6) науковість - наукова обґрунтованість підходів, форм і методів у реалізації заходів психологічного забезпечення;

7) об'єктивність - застосування суб'єктами системи психологічного забезпечення в практичній діяльності стандартизованих, надійних, валідних та адаптованих психологічних методик і технологій;

8) комплексність і систематичність - використання в заходах психологічного забезпечення взаємодоповнюючих форм і методів роботи, системного врахування особливостей і закономірностей психологічних проявів особистості працівника поліції, поліцейського ЗВО, курсанта (слухача) в їх професійній діяльності.

2. Напрями системи психологічного забезпечення:

1) психологічне вивчення об'єктів системи психологічного забезпечення - процес визначення в особи провідних індивідуально-психологічних особливостей, якостей і рис характеру, мотивації її поведінки, психофізіологічних, емоційних реакцій та станів, закономірностей перебігу психічних процесів, рівня розвитку інтелекту, пізнавальної сфери, особливостей мислення, пам'яті, уваги, емоційно-вольової сфери, способу прийняття самостійних рішень, наявності лідерських тенденцій, загального розвитку комунікативних якостей, схильності до управлінської діяльності, прогнозування стресостійкості, успішності у певних умовах професійної діяльності, психологічної готовності до несення служби в екстремальних ситуаціях.

Цей напрям реалізується шляхом психологічного дослідження з використанням формалізованих методик (тести, опитувальники, проективні та психофізіологічні методики) та малоформалізованих методик (спостереження, бесіди, інтерв'ю, аналіз продуктів інтелектуальної діяльності індивіда);

2) психологічна підготовка об'єктів системи психологічного забезпечення - процес формування у працівників поліції, поліцейських ЗВО, курсантів (слухачів) професійно-психологічної надійності, стійкості, готовності до різноманітних умов службової діяльності, навичок конструктивної комунікації з населенням.

Цей напрям реалізується шляхом проведення навчальних, практичних занять із використанням інноваційних методів, технологій, інтерактивних форм навчання (ділові ігри, моделювання ситуацій, тренінги);

3) психопрофілактична робота щодо об'єктів системи психологічного забезпечення - комплекс організаційних, психологічних, просвітницьких, психопрофілактичних заходів, що проводяться з метою підтримки оптимальної працездатності працівників поліції, курсантів (слухачів), поліцейських ЗВО, зведення до мінімуму впливу на них несприятливих чинників службової діяльності, збереження їх психологічного та фізичного здоров'я.

Цей напрям реалізується шляхом комплексу психологічних, діагностичних, просвітницьких, практичних заходів та передбачає проведення цільових психодіагностичних досліджень, експрес-діагностики, консультування, заходів психокорекції, функціонування психотренінгових комплексів, кімнат психологічної саморегуляції, сприяння в організації та проведенні психологічної реабілітації працівників поліції, які перебували в екстремальних ситуаціях;

4) підтримка та оптимізація соціально-психологічного клімату в колективах - процес формування оптимальних соціально-психологічних умов для підтримки високої працездатності та ефективної діяльності колективів.

Цей напрям реалізується шляхом анкетування працівників поліції, курсантів (слухачів), поліцейських ЗВО, здійснення моніторингу стану соціально-психологічного клімату в колективах, виявлення чинників, що негативно позначаються на ефективності діяльності, працездатності колективів, методом оцінки взаємин членів колективу, узагальнення та аналізу отриманих даних, що оформлюється довідкою про результати проведення опитування працівників поліції, поліцейських ЗВО, курсантів (слухачів), зразок якої наведено в додатку 2 до цього Порядку, а також проведення заходів корекції внутрішньоколективних відносин, надання відповідних рекомендацій для підвищення ефективності професійної діяльності колективів;

5) психологічне супроводження службової діяльності працівників поліції, у тому числі в ході проведення ними оперативних заходів та слідчих дій, - комплекс організаційних, просвітницьких, психологічних заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності працівників поліції із забезпечення публічної безпеки та порядку, протидії злочинності.

Цей напрям реалізується шляхом надання психологічних консультацій працівникам поліції, складання психологічних портретів підозрюваних, обвинувачених осіб, надання необхідної психологічної допомоги в ході проведення допитів, у тому числі неповнолітніх осіб;

6) психологічне супроводження освітнього процесу у ЗВО - комплекс заходів, спрямованих на забезпечення адаптації курсантів (слухачів) до умов навчальної і подальшої службової діяльності, сприяння їх особистісному зростанню та професійному становленню.

Цей напрям реалізується шляхом здійснення відповідних психологічних заходів (анкетування, спостереження, індивідуальні та групові консультування, проведення тренінгів, навчання курсантів (слухачів) основним психологічним методам та прийомам саморегуляції для формування навичок ефективної адаптації до умов подальшої професійної діяльності).

1. Психологічне вивчення працівників поліції:

1) організація та проведення психологічних вивчень під час добору (конкурсу), просування по службі поліцейських;

2) організація та проведення вивчень під час психологічного супроводження службової діяльності працівників поліції, у тому числі тих, які брали безпосередню участь у бойових діях, залучалися до боротьби з тероризмом, забезпечували здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території України, звільнені з місць несвободи, полону або із заручників, повернені з інтернування в нейтральних державах;

3) здійснення оцінки психологічної готовності працівників поліції до служби в екстремальних умовах, психологічний добір поліцейських до підрозділів, які беруть участь у відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації на території України, забезпеченні публічної безпеки і порядку на деокупованих територіях;

4) підготовка довідки про результати психологічного вивчення за формою відповідно до додатка 3 до цього Порядку та надання рекомендацій щодо прогнозування ступеня професійної успішності працівників поліції в різних умовах несення служби;

5) участь психологів поліції у складі робочих груп, створених атестаційними та поліцейськими комісіями органів Національної поліції України, а також у проведенні засідань зазначених комісій у разі включення психологів поліції до їх складу;

6) взаємодія з науково-дослідними установами Міністерства внутрішніх справ України з питань розроблення та впровадження професіограм (психограм) відповідно до спеціалізації основних напрямів діяльності Національної поліції України, апробації сучасних методів психологічної діагностики, проведення інших наукових досліджень щодо специфіки та особливостей діяльності працівників поліції.

2. Психологічна підготовка працівників поліції:

1) проведення навчальних, практичних занять (у системі здійснення службової підготовки та підвищення кваліфікації працівників поліції), спрямованих на розвиток навичок ефективної комунікації, формування толерантного ставлення до населення та психологічної стійкості в екстремальних ситуаціях;

2) проведення цільових інструктажів працівників поліції щодо ефективних форм взаємодії з населенням, алгоритмів безпечної життєдіяльності в повсякденних та екстремальних службових ситуаціях;

3) організація та проведення тренінгів щодо формування необхідних професійних, поведінкових та комунікативних навичок працівників поліції, їх психологічної готовності до дій у різноманітних службових ситуаціях;

4) психологічне супроводження практичних занять із тактичної підготовки з працівниками поліції та формування в них психологічної готовності до застосування спеціальних засобів;

5) упровадження інноваційних форм, методів та технологій навчання в практичну діяльність із психологічного забезпечення Національної поліції України та розроблення методичних рекомендацій з актуальних питань;

6) організація та проведення інформаційно-просвітницьких заходів із питань збереження психічного здоров'я та надання психосоціальної підтримки.

3. Психопрофілактична робота:

1) проведення цільової психологічної діагностики, експрес-діагностики для виявлення у працівників поліції несприятливих психоемоційних станів, що заважають (або ускладнюють) ефективне виконання службових обов'язків, знижують загальну працездатність, негативно позначаються на їх фізичному та психологічному стані, підготовка довідки про результати психологічної діагностики за формою відповідно до додатка 4 до цього Порядку;

2) здійснення індивідуального психологічного консультування працівників поліції та членів їх сімей (за згодою) під час розв'язання їх психологічних та сімейних проблем, вирішення конфліктів та налагодження процесу ефективної комунікації з оточенням;

3) надання психологічної підтримки та допомоги працівникам поліції та/або членам їх сімей (за згодою) у разі загибелі члена сім'ї, отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), знаходження в місцях несвободи, полоні або в заручниках, або звільнення з них, повернення з інтернування в нейтральних державах;

4) соціально-психологічна підтримка та психологічне супроводження працівників поліції, які мають статус учасника бойових дій, учасника війни, внутрішньо переміщеної особи, члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, що передбачає сприяння їх психічному здоров'ю, психосоціальному благополуччю та соціальній адаптації (реадаптації).

5) здійснення психологічної корекції, спрямованої на усунення недоліків індивідуального особистісного розвитку, несприятливих психологічних, емоційних станів, для підвищення адаптивних можливостей працівників поліції, розширення їх поведінкового діапазону та підтримки психологічного здоров'я;

6) організація роботи в групі психологічної допомоги та підтримки, проведення комплексних заходів психологічного спрямування з працівниками поліції;

7) забезпечення проведення сеансів психологічної релаксації в кімнатах психологічної саморегуляції для профілактики наслідків впливу несприятливих стрес-факторів професійної діяльності;

8) проведення групових форм і методів психопрофілактичної роботи з працівниками поліції, у тому числі тренінгів з актуальної тематики;

9) надання психологічної допомоги працівникам поліції, які зазнали значних психогенних навантажень після їх перебування в екстремальних ситуаціях, пов'язаних із виконанням службових завдань, застосуванням вогнепальної зброї, звільнення з місць несвободи, полону або із заручників, повернення з інтернування в нейтральних державах, отриманням поранень (контузії, травми, каліцтва) для відновлення їх належної функціональності та профілактики проявів адиктивної (залежної) поведінки;

10) надання кризової психологічної допомоги працівникам поліції, які постраждали внаслідок злочинів, терористичних актів, збройної агресії Російської Федерації на території України, та забезпечення (за потреби) психологічної підтримки членів їх сімей;

11) участь (у межах компетенції) у проведенні психологічної реабілітації працівників поліції для відновлення їх належної функціональності;

12) психологічне супроводження процесу адаптації працівників поліції до нових умов службової діяльності;

13) консультування керівників органів поліції з питань використання психологічних технологій у роботі з кадрами, організації діяльності колективів, прогнозування вірогідних поведінкових реакцій працівників поліції в різних умовах службової діяльності;

14) участь (у межах компетенції) у службових розслідуваннях випадків самогубства та самокалічення працівників поліції;

15) аналіз психологічних чинників, передумов скоєння працівниками поліції самогубства, підготовка методичних рекомендацій із питань профілактики подібних явищ;

16) вивчення потреб Національної поліції України в галузі психології, упровадження, використання сучасних та новітніх досягнень наукових розробок у практичну діяльність працівників поліції;

17) організація взаємодії з науково-дослідними установами, формування відповідних замовлень щодо проведення науково-дослідних робіт за напрямами психологічного забезпечення для подальшого практичного використання їх результатів у професійній діяльності;

18) організація взаємодії із закладами охорони здоров'я МВС, медичними реабілітаційними центрами МВС, у тому числі лікарями-психіатрами, психологами закладів охорони здоров'я МВС, із питань психопрофілактики.

4. Підтримка та оптимізація соціально-психологічного клімату в колективах:

1) здійснення моніторингу стану соціально-психологічного клімату в колективах, визначення умов, причин, чинників, що сприяють або перешкоджають продуктивній діяльності працівників поліції;

2) вивчення взаємин членів колективу, здійснення соціометричних досліджень шляхом проведення анкетування;

3) підготовка довідки про результати проведення опитування працівників поліції, поліцейських ЗВО, курсантів (слухачів), а також надання рекомендацій для підвищення ефективності професійної діяльності колективів;

4) надання рекомендацій керівникам органів поліції щодо поліпшення стану соціально-психологічного клімату, ефективного стилю управління, вирішення або профілактики конфліктів у колективах, установлення оптимального режиму праці та відпочинку працівників поліції;

5) проведення психологічних заходів корекції внутрішньоколективних відносин, зокрема тренінгів з актуальних питань та практичних занять із працівниками поліції, що спрямовані на формування групової злагодженості, налагодження професійної взаємодії, ефективної комунікації, організації робочого простору, раціонального розподілу часу, профілактику конфліктів, професійного вигоряння;

6) надання психологічної допомоги, здійснення індивідуальних та групових психологічних заходів щодо оптимізації соціально-психологічного клімату в колективах, спрямованих на підвищення ефективності професійної діяльності.

5. Психологічне супроводження службової діяльності працівників поліції, у тому числі в ході проведення ними оперативних заходів та слідчих дій:

1) консультування працівників поліції з психологічних аспектів ефективного виконання професійної діяльності відповідно до особливостей їх службової діяльності;

2) надання консультативної та практичної допомоги працівникам поліції з питань використання прийомів ефективної комунікації під час реалізації ними завдань професійної (у тому числі переговорної) діяльності;

3) психологічне супроводження екстремальних службових ситуацій, надання невідкладної психологічної допомоги;

4) складання психологічних портретів підозрюваних, обвинувачених осіб під час проведення оперативних заходів та слідчих дій;

5) надання необхідної психологічної допомоги в ході проведення допитів осіб, у тому числі неповнолітніх.

1. Психологічне вивчення об'єктів системи психологічного забезпечення:

1) організація та проведення психологічних вивчень курсантів (слухачів) під час психологічного супроводження освітнього процесу у ЗВО;

2) підготовка довідки про результати психологічного вивчення.

2. Психологічне супроводження адаптації курсантів (слухачів) до специфіки навчання у ЗВО та умов подальшої професійної діяльності:

1) здійснення відповідних психологічних заходів (вивчення, анкетування, індивідуальні, групові консультації);

2) проведення інтерактивних занять, тренінгів із питань формування у курсантів (слухачів) усвідомлених мотивів до навчальної діяльності, розвитку комунікативних якостей, пізнавальних функцій особистості, стресостійкості, здатності ефективно діяти в екстремальних ситуаціях, виважено та швидко приймати рішення в умовах дефіциту часу;

3) підготовку висновку за результатами психологічного супроводження, адаптації курсантів (слухачів) до специфіки навчання у ЗВО та умов подальшої професійної діяльності, форма якого наведена в додатку 5 до цього Порядку;

4) психологічну підготовку курсантів (слухачів):

уміння точно оцінювати свій психологічний стан, настрій, ступінь психоемоційного напруження під час вирішення завдань різної складності;

методи та прийоми психологічної саморегуляції для формування стресостійкості, забезпечення особистої безпеки в специфічних умовах майбутньої професійної діяльності та повсякденному житті;

основні прийоми ефективної професійної комунікації;

надання психологічної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях;

5) психологічне супроводження навчальних занять із тактичної та вогневої підготовки курсантів (слухачів) для прогнозування рівня психологічної готовності до виконання службових завдань.

3. Вивчення стану соціально-психологічного клімату в колективах:

1) здійснення моніторингу стану соціально-психологічного клімату в колективах ЗВО, визначення умов, причин, чинників, що сприяють або перешкоджають продуктивній діяльності працівників ЗВО та курсантів (слухачів);

2) вивчення взаємин членів колективу, здійснення соціометричних досліджень шляхом проведення анкетування;

3) підготовка довідки про результати проведення опитування працівників поліції, поліцейських ЗВО, курсантів (слухачів), а також надання рекомендацій для підвищення ефективності професійної діяльності колективів;

4) надання рекомендацій керівникам ЗВО щодо поліпшення стану соціально-психологічного клімату, усунення несприятливих процесів, негативних явищ, конфліктів, які виникають в ході освітньої та службової діяльності, для їх корекції та оптимізації соціально-психологічного клімату в колективах;

5) проведення психологічних заходів корекції внутрішньоколективних відносин, спрямованих на налагодження ефективної комунікації в навчальних групах, формування групової згуртованості та вирішення проблемних питань, що виникають у ході групової взаємодії курсантів (слухачів).

4. Здійснення психопрофілактичної роботи щодо об'єктів системи психологічного забезпечення:

1) проведення цільової психологічної діагностики, експрес-діагностики для виявлення у курсантів (слухачів) та поліцейських ЗВО несприятливих психоемоційних станів, що негативно позначаються на їх фізичному та психологічному стані, підготовка довідки про результати психологічної діагностики;

2) здійснення індивідуального психологічного консультування курсантів (слухачів) та поліцейських ЗВО для подолання проблем психологічного характеру, вирішення конфліктів, налагодження процесу ефективної комунікації;

3) проведення заходів психологічної корекції, спрямованої на усунення недоліків індивідуального особистісного розвитку, несприятливих психологічних, емоційних станів, для підвищення адаптивних можливостей курсантів (слухачів) та поліцейських ЗВО, відновлення їх психологічного благополуччя, розширення поведінкового діапазону;

4) проведення комплексних та індивідуальних корекційних заходів психологічного спрямування з курсантами (слухачами) та поліцейськими ЗВО, які потребують додаткової психологічної допомоги та підтримки;

5) забезпечення проведення практичних занять з курсантами (слухачами) та поліцейськими ЗВО щодо основних прийомів психологічної регуляції, сеансів психологічної релаксації в кімнатах психологічної саморегуляції для профілактики наслідків впливу несприятливих стрес-факторів професійної та освітньої діяльності;

6) проведення групових форм та методів психопрофілактичної роботи на практичних заняттях, а також тренінгів, спрямованих на особистісне зростання, розвиток навичок психологічної стресостійкості, формування прихильності до здорового способу життя;

7) участь (у межах компетенції) у службових розслідуваннях випадків самогубства та самокалічення курсантів (слухачів), поліцейських ЗВО;

8) аналіз психологічних передумов скоєння самогубств курсантами (слухачами) або поліцейськими ЗВО;

9) вивчення і впровадження досягнень сучасної психологічної науки та передового досвіду в практичну діяльність із психологічного забезпечення освітнього процесу.

1. Організація роботи з працівниками поліції, курсантами (слухачами), поліцейськими ЗВО (далі - особи), які потребують психологічної підтримки та допомоги (далі - група психологічної підтримки та допомоги), для своєчасного усунення проблем психологічного походження, швидкого відновлення належної функціональності осіб, збереження їх життя та здоров'я.

2. Група психологічної підтримки та допомоги утворюється з визначеного кола осіб, які потребують першочергової психологічної допомоги через особливості впливу на них стрес-факторів професійної діяльності, для диференційованого розподілу психопрофілактичних заходів та зусиль психологів.

3. До групи психологічної підтримки та допомоги включаються особи, які потребують додаткових цільових психопрофілактичних та психокорекційних заходів.

4. Підставами для включення особи до групи психологічної підтримки та допомоги є:

1) наявність ознак гострої стресової реакції під час або після виконання особою службових завдань в екстремальних ситуаціях;

2) виявлення за результатами психологічної діагностики особи та проведеної співбесіди ознак посттравматичного стресового розладу внаслідок:

застосування, використання вогнепальної зброї особою або застосування вогнепальної зброї проти неї;

перебування в екстремальних ситуаціях, у тому числі пов'язаних із загибеллю, пораненням, травмуванням людей;

перебування в заручниках або ведення переговорів із злочинцями щодо визволення захоплених ними заручників;

перебування в місцях несвободи, полоні або в заручниках, повернення з інтернування в нейтральних державах;

перенесення інших психотравмуючих ситуацій, пов'язаних із службовою діяльністю, обставинами життя;

3) виявлення в ході службової діяльності або за результатами додаткової психодіагностики несприятливих психоемоційних станів у особи, зокрема:

істотне зниження успішності у виконанні професійних завдань на фоні значного погіршення загального стану здоров'я, постійні скарги на хронічну втому, погане самопочуття;

різкі зміни в поведінці, часті перепади настрою, підвищена емоційна збудливість, агресивність, дратівливість, неадекватно гостре реагування на звичайні подразники буденного життя або навпаки прояви апатичності, відособленості, крайній ступінь емоційної холодності, відчуженості;

висока конфліктність, неспроможність будувати конструктивні службові міжособистісні стосунки, надмірна екзальтованість, відхилення від загальноприйнятих норм поведінки;

прояви залежної поведінки, надмірне вживання алкоголю, тютюну, трудоголізм, ігрова залежність, випадки вживання психоактивних речовин;

прояви деструктивної, руйнівної для життя та здоров'я поведінки, висловлювання намірів покінчити життя самогубством, пресуїцидальна поведінка;

4) суттєві труднощі адаптації до умов службової діяльності;

5) рекомендації лікаря-психіатра за результатами проведення обов'язкового періодичного (позачергового) психіатричного медичного огляду.

5. Рішення про включення особи до групи психологічної підтримки та допомоги приймається психологом за наявності підстав, визначених у пункті 4 цього розділу, за результатами об'єктивних даних поглибленого психологічного вивчення особи, проведеної бесіди, а також за добровільної згоди особи на проведення заходів психологічної корекції.

6. Робота з особами, зарахованими до групи психологічної підтримки та допомоги, проводиться на плановій основі в індивідуальній або груповій формі.

7. Інформація про хід та результати проведеної психологічної роботи з особою вноситься психологом до карти психологічного супроводження працівника поліції (курсанта (слухача), поліцейського ЗВО) (далі - карта психологічного супроводження), форма якої наведена в додатку 6 до цього Порядку.

8. Строк перебування особи в групі психологічної підтримки та допомоги, обсяг психологічної роботи залежать від загального психоемоційного стану особи, результатів психокорекції та визначаються психологом, який здійснює психопрофілактичні заходи.

9. За відсутності позитивної динаміки в психоемоційному стані особи протягом року психолог складає довідку про результати надання психологічної підтримки та допомоги особі за формою згідно з додатком 7 до цього Порядку, яку затверджує керівник підрозділу психологічного забезпечення. Довідка про результати надання психологічної підтримки та допомоги особі направляється для інформування до закладу охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ, на обслуговуванні якого перебуває особа, а особа - для проходження позачергового психіатричного профілактичного огляду.

10. Підставами для виключення особи з групи психологічної підтримки та допомоги є:

позитивні результати психологічної діагностики та спостереження психолога;

отримання під час здійснення заходів психопрофілактики позитивних і стійких змін у психоемоційному стані, загальному самопочутті (за оцінкою самої особи);

істотне поліпшення результатів службової (навчальної) діяльності (за оцінкою керівника);

успішна адаптація до умов служби, навчання, налагодження ефективної взаємодії, успішної комунікації з оточенням (за оцінкою членів колективу).

11. У разі небажання особи брати участь у психопрофілактичних заходах ця особа надає письмову відмову психологу. Психолог інформує про це рапортом керівництво підрозділу психологічного забезпечення, а також керівництво органу, підрозділу поліції або керівний склад ЗВО, де проходить службу ця особа.

12. У невідкладних випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що становлять безпосередню небезпеку для неї чи оточення, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги, керівник органу поліції, ЗВО направляє таку особу на позачерговий психіатричний огляд до закладів охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України.

1. Психологи поліції в межах наданих повноважень:

1) здійснюють психодіагностичне вивчення працівників поліції, за результатами якого складають довідку про результати психологічного вивчення;

2) проводять планову експрес-діагностику працівників поліції для виявлення несприятливих індивідуальних психологічних станів, що заважають якісному виконанню ними професійних завдань, а також позапланову експрес-діагностику працівників поліції під час комплектування груп для виконання спеціальних операцій та після перебування в екстремальних ситуаціях;

3) здійснюють психопрофілактичні заходи щодо працівників поліції, які потребують психологічної допомоги та підтримки;

4) здійснюють психологічне консультування працівників поліції, проводять інші доцільні заходи психокорекції для забезпечення оптимальної працездатності працівників поліції, збереження їх психологічного та фізичного здоров'я;

5) забезпечують проведення практичних занять із працівниками поліції щодо основних прийомів психологічної релаксації в кімнатах психологічної саморегуляції;

6) беруть участь (у межах компетенції) у заходах щодо проведення психологічної реабілітації працівників поліції, організовують взаємодію із закладами охорони здоров'я МВС, медичними реабілітаційними центрами МВС із цих питань;

7) проводять навчальні, практичні заняття, тренінги, спрямовані на розвиток навичок ефективної комунікації, толерантного ставлення до населення, формування психологічної стійкості;

8) забезпечують психологічне супроводження практичних занять із тактичної підготовки для формування психологічної стійкості та готовності працівників поліції до екстремальних умов службової діяльності;

9) здійснюють моніторинг стану соціально-психологічного клімату в колективах шляхом анкетування, проводять соціометричні дослідження, вивчають взаємини членів колективу, визначають умови, причини, чинники, що сприяють або перешкоджають продуктивній діяльності колективів;

10) надають рекомендації керівникам та працівникам поліції щодо створення оптимальних соціально-психологічних умов для ефективної діяльності, високої професійної функціональності колективів;

11) уживають психологічних заходів для оптимізації соціально-психологічного клімату в колективах, корекції службових внутрішньоколективних відносин, проводять відповідні тренінги, заняття;