наявність відповідного працюючого навігаційного та іншого обладнання ПС, потрібного для виконання польоту в контрольованому повітряному просторі;
прийняття рішення про виконання зльоту чи посадки при фактичних метеорологічних умовах, стані злітно-посадкової смуги та інших відомих йому факторах, що впливають на безпеку польотів.
3.1.7. При польотах за ПВП відповідні органи ОПР відповідають за:
призначення ешелону (висоти) польоту при польотах повітряних суден у повітряному просторі ОПР класів B, C, D;
дотримання часових інтервалів при зльоті повітряних суден з контрольованих аеродромів;
польотно-інформаційне забезпечення;
забезпечення встановлених інтервалів ешелонування між повітряними суднами при переході на політ за ППП у повітряному просторі ОПР класів B, C, D і E;
узгодження умов входження повітряного судна, яке виконує контрольований політ, до суміжного диспетчерського району (зони);
забезпечення аварійного обслуговування.
3.1.8. Особливості польотів повітряних суден у повітряному просторі ОПР класу G нижче дійсної висоти 300 метрів.
3.1.8.1. Польоти повітряних суден у повітряному просторі ОПР класу G нижче дійсної висоти 300 метрів передбачають самостійну навігацію за наземними орієнтирами з витримуванням безпечних інтервалів між повітряними суднами та перешкодами.
3.1.8.2. Командир повітряного судна при польотах у повітряному просторі ОПР класу G нижче дійсної висоти 300 метрів несе відповідальність за:
виконання правил польоту за ПВП;
( Абзац другий пункту із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту N 62 від 31.01.2004 )
витримування безпечних висот;
прийняття рішення про виконання зльоту чи посадки при фактичних метеорологічних умовах, стані злітно-посадкової смуги (площадки) та інших відомих йому факторах, що впливають на безпеку польотів;
обхід на безпечній відстані перешкод, заборонених зон, зон обмеження польотів, тимчасово зарезервованого повітряного простору, зон виконання спеціальних польотів, зон виконання випробувальних польотів, полігонів та інших зон, небезпечних для здійснення безпечного польоту повітряного судна;
витримування встановлених інтервалів між повітряними суднами.
3.1.9. Польоти за ПВП виконуються в межах повітряного простору класів B, C, D, E, F, G з дотриманням таких умов:
під час польотів нижче висоти 3050 метрів (10 000 футів) над середнім рівнем моря вводяться обмеження приладної швидкості не більше ніж 465 км/год, за винятком класу B;
наявність постійного двостороннього радіотелефонного зв'язку з органом ОПР під час польоту в повітряному просторі класу G у межах AFIZ;
наявність працюючого прийомовідповідача SSR режиму А/С під час польотів у повітряному просторі ОПР класів B, C і D;
урахування температурної та барометричної поправок відповідно до глави 4 розділу 1 частини третьої тому I Doc 8168 ICAO.
( Пункт 3.1 глави 3 доповнено новим підпунктом 3.1.9 згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 880 від 07.11.2013 )
3.2. Правила польотів за приладами
3.2.1. Польоти за ППП виконуються в межах повітряного простору ОПР класів A, B, C, D, E, F і G при дотриманні таких умов:
при польотах нижче 3050 метрів (10 000 футів) над середнім рівнем моря (в частині повітряного простору класів D, E, F) уводяться обмеження приладної швидкості не більше ніж 465 км/год;
наявності постійного двостороннього радіотелефонного зв'язку з відповідним органом ОПР при польотах у повітряному просторі класів A, B, C, D, E, F і G;
наявності працюючого прийомовідповідача SSR режиму A/C при польотах у повітряному просторі класів A, B, C, D та E;
подачі плану польоту (FPL) до відповідних органів ОПР;
( Абзац шостий пункту 3.2.1 глави 3.2 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 478 від 28.10.2011 )( Абзац сьомий пункту 3.2.1 глави 3.2 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 478 від 28.10.2011 )
3.2.2. Польоти за ППП виконуються на заданих ешелонах (висотах) відповідно до правил вертикального та горизонтального ешелонування з дотриманням заданих режимів польоту та за встановленими маршрутами ОПР.
Зміна ешелону (висоти) польоту здійснюється з дозволу органу ОПР, за винятком випадків створення загрози безпеці польотів, де командиру повітряного судна надається право самостійно змінювати ешелон польоту з негайною доповіддю про це відповідному органу ОПР.
Під час польотів за ППП у повітряному просторі класу G вимоги цього пункту не застосовуються.
( Підпункт 3.2.2 пункту 3.2 глави 3 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 880 від 07.11.2013 )
3.2.3. Горизонтальні польоти на крейсерських режимах за ППП у повітряному просторі ОПР класу E виконуються на абсолютних висотах відносно прогнозованого QNH, відповідно до магнітного шляхового кута:
при направленні маршрутів ОПР від 0 град. до 179 град. (включно): 1500 м (5000 футів), 2150 м (7000 футів), 2750 м (9000 футів);
при направленні маршрутів ОПР від 180 град. до 359 град. (включно): 1850 м (6000 футів), 2450 м (8000 футів), 3050 м (10 000 футів).
3.2.4. При виконанні польоту за ППП екіпаж зобов'язаний постійно спостерігати за повітряною і метеорологічною обстановкою візуально та з використанням бортового радіотехнічного обладнання.
( Пункт 3.2.5 глави 3.2 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 478 від 28.10.2011 )( Пункт 3.2.6 глави 3.2 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 478 від 28.10.2011 )( Пункт 3.2.7 глави 3.2 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 478 від 28.10.2011 )( Пункт 3.2.8 глави 3.2 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 478 від 28.10.2011 )( Пункт 3.2.9 глави 3.2 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 478 від 28.10.2011 )
3.2.10. При виконанні польоту за ППП командир повітряного судна відповідає за:
витримування схеми виходу з району аеродрому, заданого ешелону (висоти) і маршруту польоту, схеми зниження і заходження на посадку, заданих траєкторій і параметрів польоту;
точність і своєчасність надання інформації про фактичне місцезнаходження повітряного судна, висоту і умови польоту;
точне і своєчасне виконання диспетчерських дозволів при польотах у повітряному просторі класів A, B, C, D і E;
своєчасне надання FPL органам ОПР;
наявність відповідного навігаційного та іншого обладнання ПС, необхідного для виконання польоту в контрольованому повітряному просторі;
прийняте рішення про виконання зльоту чи посадки при фактичних метеоумовах, стані злітно-посадкової смуги та інших відомих йому факторах, що впливають на безпеку польотів;
урахування температурної та барометричної поправок відповідно до розділу 3 частини 6 тому 1 документа Doc 8168 ICAO.
3.2.11. При польотах за ППП відповідні органи ОПР відповідають за:
правильне призначення безпечного ешелону (висоти) польоту при польотах у повітряному просторі класів A, B, C, D і E;
забезпечення встановлених інтервалів ешелонування при польотах повітряних суден у повітряному просторі класів A, B, C;
забезпечення встановлених інтервалів ешелонування між повітряними суднами, що виконують політ за ППП, та за інформацію про рух ПС, що виконують політ за ПВП у повітряному просторі класу D;
забезпечення встановлених інтервалів ешелонування між повітряними суднами, що виконують політ за ППП у повітряному просторі класу E;
забезпечення польотно-інформаційного обслуговування;
забезпечення аварійного обслуговування повітряних суден, які забезпечуються диспетчерським обслуговуванням або які надали план польоту, або про які відомо чи передбачається, що вони є об'єктом незаконного втручання;
обґрунтованість переданих екіпажам повітряних суден диспетчерських дозволів.
3.2.12. Розрахунок мінімальних абсолютних висот для всіх етапів польоту виконується відповідно до критеріїв документа Doc 8168 ICAO та затверджується наказом уповноваженого органу з питань цивільної авіації за погодженням з ВПС ЗС України.
3.3. Правила встановлення шкали барометричного висотоміру
3.3.1. У повітряному просторі ОПР установлюється єдина абсолютна висота переходу 3050 метрів (10000 футів). Єдина абсолютна висота переходу публікується у збірнику аеронавігаційної інформації України.
3.3.2. При польоті на абсолютній висоті переходу або нижче неї висота польоту повітряного судна визначається за барометричним висотоміром, шкала якого встановлена за атмосферним тиском QNH. Місцезнаходження повітряного судна у вертикальній площині зазначається у величинах абсолютної висоти.
3.3.3. При польотах вище абсолютної висоти переходу повітряне судно виконує політ за показаннями висотоміру, шкала якого встановлена за атмосферним тиском 760 мм рт. ст. (1013,2 гПа), на даному етапі польоту положення повітряного судна у вертикальній площині виражається в ешелонах польотів.
3.3.4. Установлення шкали барометричного висотоміру при переході з QNH на атмосферний тиск 760 мм рт. ст. (1013.2 гПа) та зміна відліку висоти від абсолютної висоти до ешелонів польоту та навпаки здійснюється:
при набиранні висоти - на абсолютній висоті переходу;
при зниженні:
в TMA - на ешелоні переходу в межах TMA;
за межами TMA - на найнижчому ешелоні польоту в межах FIR.
3.3.5. При перетині перехідного шару положення повітряного судна у вертикальній площині зазначається під час набирання висоти ешелонами польоту, а під час зниження - у значеннях абсолютної висоти.
3.3.6. Горизонтальні польоти у перехідному шарі між абсолютною висотою переходу та ешелоном переходу (найнижчим ешелоном польоту) забороняються.
3.4. Правила встановлення шкали барометричного висотоміра на повітряних суднах бойового призначення з одним управлінням
3.4.1. На повітряних суднах бойового призначення з одним управлінням висота польоту в районі аеродрому витримується за показниками барометричного висотоміра, установленого на фактичний атмосферний тиск на рівні цього аеродрому (QFE).
3.4.2. Під час виконання всіх інших польотів висота польоту витримується при польоті:
на абсолютній висоті переходу або нижче неї - за показниками барометричного висотоміра, установленого на мінімально прогнозоване значення атмосферного тиску, приведеного до середнього рівня моря в межах району польотної інформації (QNH мін.);
вище абсолютної висоти переходу - відповідно до пункту 3.3.3 цих Правил.
3.4.3. Для польотів нижче абсолютної висоти переходу встановлення шкали барометричного висотоміра з фактичного атмосферного тиску на рівні аеродрому (QFE) на мінімальне прогнозоване значення атмосферного тиску, приведеного до середнього рівня моря в межах району польотної інформації (QNH мін.), здійснювати під час виходу повітряного судна з району аеродрому (з кола польотів над аеродромом).
3.4.4. При підході повітряного судна до аеродрому посадки на висоті нижче абсолютної висоти переходу встановлення шкали барометричного висотоміра з мінімального прогнозованого значення атмосферного тиску, приведеного до середнього рівня моря в межах району польотної інформації (QNH мін.), на фактичний атмосферний тиск аеродрому посадки (QFE) здійснювати при вході у:
район аеродрому;
сектор заходження на посадку (+- 25 град. С відносно посадкового курсу) на відстані до 60 км від початку ЗПС для виконання заходження на посадку з рубежу за дозволом керівника ближньої зони.
3.4.5. Установлення шкали барометричного висотоміра при переході від мінімального прогнозованого значення атмосферного тиску, приведеного до середнього рівня моря в межах району польотної інформації (QNH мін), на атмосферний тиск 760 мм рт. ст (QNE) та зміна відліку значень від абсолютної висоти до ешелонів польоту і навпаки здійснюються згідно з пунктом 3.3.4 цих Правил.
3.4.6. Під час виконання польотів у райони бойового застосування нижче абсолютної висоти переходу переведення шкали барометричного висотоміра з мінімального прогнозованого значення атмосферного тиску, приведеного до середнього рівня моря в межах району польотної інформації (QNH мін.), на фактичний атмосферний тиск заданого району (і навпаки) здійснювати в зоні відповідальності керівників польотами в заданому районі (полігоні).
( Підрозділ 3.4 в редакції Наказу Міністерства транспорту N 62 від 31.01.2004 )
3.5. Правила отримання та передачі інформації стосовно атмосферного тиску
3.5.1. Для надання екіпажам повітряних суден даних щодо встановлення шкали барометричного висотоміра органи обслуговування повітряного руху забезпечуються:
диспетчерський орган підходу та аеродромна диспетчерська вишка - даними про фактичні значення атмосферного тиску QNH на регулярній основі та про фактичний атмосферний тиск QFE згідно з домовленістю на місцях на регулярній основі або за запитом органів ОПР;
районний диспетчерський центр та центр польотної інформації - даними про фактичний тиск QNH на аеродромах та прогнозований мінімальний тиск QNH у межах FIR.
3.5.2. Поточні дані про відповідний атмосферний тиск доводяться до відома:
органів ОПР Украероруху - аеродромними метеорологічними органами та/або органами метеорологічного стеження;
відомчих органів УПР:
авіаційними метеорологічними органами інших органів центральної виконавчої влади; або
аеродромними метеорологічними органами та/або органами метеорологічного стеження згідно з домовленістю між відомчими органами УПР та аеродромними метеорологічними органами та/або органами метеорологічного стеження.
Поточні дані про відповідний атмосферний тиск доводяться до відома за допомогою засобів, що дають змогу проводити зчитування, або за допомогою передачі мовної інформації.
3.5.3. Дані про атмосферний тиск для встановлення шкали барометричного висотоміру входять до повідомлень ATIS, VOLMET та до радіомовних передач, які не відносяться до типу ATIS, VOLMET.
3.5.4. Передача інформації для встановлення шкали барометричного висотоміра екіпажам повітряних суден при вильоті
Дані для встановлення шкали барометричного висотоміру за фактичним QNH передаються органом ОПР екіпажу повітряного судна у складі дозволів на руління.
Дані для встановлення шкали барометричного висотоміра у TMA (CTR) вважаються такими, що надані екіпажу повітряного судна та не потребують додаткової передачі органом ОПР за умов підтвердження екіпажем повітряного судна приймання поточної інформації через радіомовні передачі (ATIS або тих, які не відносяться до типу ATIS, VOLMET).
Положення повітряних суден у вертикальній площині при набиранні висоти визначається у величинах абсолютних висот до досягнення ними абсолютної висоти переходу, вище якої положення у вертикальній площині визначається ешелонами польотів.
3.5.5. Передача інформації для встановлення шкали барометричного висотоміру на етапі польоту за маршрутом
Дані для встановлення шкали барометричного висотоміру за мінімальним прогнозованим тиском QNH у межах FIR передаються органом ОПР екіпажу повітряного судна, що виконує політ на абсолютній висоті переходу або нижче при входженні до відповідного FIR, а також у складі дозволів на зниження нижче ешелону переходу.
При веденні двостороннього радіозв'язку "повітря - земля" положення повітряних суден у вертикальній площині визначається у величинах абсолютної висоти під час польоту за маршрутом на абсолютній висоті переходу або нижче, або в ешелонах польоту вище абсолютної висоти переходу.
У разі зміни значення мінімального прогнозованого тиску QNH оновлені дані негайно доводяться органом ОПР до відома екіпажів повітряних суден, що виконують політ на абсолютній висоті переходу або нижче.
3.5.6. Передача інформації для встановлення шкали барометричного висотоміру на етапі заходження на посадку та посадки
Дані для встановлення висотоміру за значенням фактичного тиску QNH на аеродромі передаються екіпажу повітряного судна, що прибуває, у складі дозволів на зниження нижче ешелону переходу, заходження на посадку та посадку або в складі дозволів на входження до аеродромного кола польотів при польотах за ПВП.
Положення повітряних суден у вертикальній площині при підході визначається в ешелонах польоту до досягнення ними ешелону переходу, нижче якого положення у вертикальній площині визначається у величинах абсолютних висот.
Для забезпечення запасу висоти над перешкодами на кінцевому етапі заходження на посадку екіпаж повітряного судна може використовувати встановлення шкали барометричного висотоміру за значеннями тиску QFE. Дані тиску QFE повідомляються органом ОПР на запит екіпажу повітряного судна.
У разі зміни значення фактичного тиску QNH або тиску QFE оновлені дані негайно доводяться органом ОПР до відома екіпажів повітряних суден, що виконують політ на абсолютній висоті переходу або нижче.
3.5.7. У разі виходу повітряного судна на друге коло застосовуються відповідні положення пунктів 3.5.4, 3.5.5 та 3.5.6 цих Правил.
3.6. Правила встановлення ешелону переходу та найнижчого ешелону польотів
3.6.1. Ешелон переходу в термінальному диспетчерському районі
Орган ОПР, що надає обслуговування в TMA, визначає ешелон переходу, що підлягає використанню в ТМА. Ешелоном переходу є найнижчий ешелон польоту, що використовується вище абсолютної висоти переходу.
Ешелон переходу визначається з Таблиці розрахунку ешелону переходу (додаток 2) згідно з єдиною абсолютною висотою переходу за фактичним значенням тиску QNH на аеродромі із забезпеченням вертикального запасу між абсолютною висотою переходу та ешелоном переходу у 300 м.
Якщо два або більше аеродромів розташовані близько один до одного в межах одного TMA, використовується єдиний ешелон переходу для всіх аеродромів.
Персонал, що здійснює обслуговування повітряного руху у відповідному TMA, завжди знає номер ешелону польоту, що є діючим ешелоном переходу в TMA в даний час.
3.6.2. Найнижчий ешелон польоту в районі польотної інформації РДЦ, що обслуговує відповідний диспетчерський район, визначає найнижчий ешелон польоту, що підлягає використанню у межах диспетчерський район. Найнижчий ешелон польоту визначається з Таблиці розрахунку ешелону переходу (додаток 2) згідно з єдиною абсолютною висотою переходу за прогнозованим мінімальним значенням тиску QNH у межах диспетчерський район із забезпеченням вертикального запасу між абсолютною висотою переходу та найнижчим ешелоном польоту у 300 м.
( Абзац перший пункту 3.6.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту N 62 від 31.01.2004 )
Персонал, що здійснює обслуговування повітряного руху у відповідному FIR, завжди знає номер ешелону польоту, що є діючим найнижчим ешелоном польоту в даний час у межах даного FIR. Найнижчий ешелон польоту повідомляється екіпажу повітряного судна у складі дозволів на зниження нижче найнижчого ешелону польоту.
3.7. Диспетчерський дозвіл
3.7.1. Екіпаж повітряного судна отримує диспетчерський дозвіл до початку виконання контрольованого польоту або частини польоту, що виконується як контрольований політ. Такий дозвіл запитується шляхом подання плану польоту органу ОПР.
План польоту може охоплювати тільки частину польоту, при потребі, для опису тієї частини або тих маневрів, що пов'язані з обслуговуванням повітряного руху. Диспетчерський дозвіл може охоплювати тільки частину поточного плану польоту. У цьому разі вказується межа диспетчерського дозволу або диспетчерський дозвіл надається на виконання конкретних маневрів, таких як рулювання, посадка або зліт.
Якщо диспетчерський дозвіл не задовольняє командира повітряного судна, він може зробити запит та, за наявності практичної можливості, одержати змінений диспетчерський дозвіл.
3.7.2. У разі, якщо командир повітряного судна запитує диспетчерський дозвіл, який стосується черговості дій, він подає запит відповідному органу ОПР з обгрунтуванням потреби в зміні черговості дій.
3.7.3. У разі, якщо до вильоту командиром повітряного судна передбачається можливість прийняття рішення на зміну аеродрому призначення залежно від тривалості польоту, за наявності запасу палива і за умови нового диспетчерського дозволу в польоті, командир повітряного судна може прийняти рішення про продовження польоту на змінений аеродром призначення, про що органи ОПР повідомляються шляхом унесення до плану польоту інформації про змінений маршрут (якщо це відомо) і про змінений пункт призначення*.
---------------
* Це положення призначене для полегшення командиру повітряного судна в одержанні нового диспетчерського дозволу для польоту до зміненого пункту призначення, що розташований, як правило, на відстані від зазначеного у FPL аеродрому призначення.
3.7.4. Повітряне судно на контрольованому аеродромі не починає руху в зоні маневрування без диспетчерського дозволу органів ОПР, які забезпечують аеродромне диспетчерське обслуговування, і виконує всі вказівки цього органу ОПР.
3.7.5. Екіпажі повітряних суден діють у рамках наданого диспетчерського дозволу, за винятком випадків, коли при загрозі безпеці польотів командир повітряного судна може відступити від плану польоту і диспетчерського дозволу з негайною доповіддю про свої дії органу ОПР.
3.7.6. Повітряне судно, що виконує неконтрольований політ у повітряному просторі класів E та G при потребі переходу на контрольований політ у повітряному просторі класу E або входження до диспетчерської зони, здійснює такі дії:
доповідає про свій намір відповідному органу ОПР та, у разі отримання диспетчерського дозволу, переходить на контрольований політ;
для входження до диспетчерської зони контрольованого аеродрому не пізніше ніж за 10 хвилин до входження запитує відповідний орган ОПР, що обслуговує диспетчерську зону, для одержання диспетчерського дозволу.
3.7.7. Орган ОПР надає диспетчерський дозвіл із зазначенням умов на входження до диспетчерської зони або дозвіл на перехід на контрольований політ.
3.7.8. У разі відсутності дозволу на входження до диспетчерської зони екіпаж повітряного судна виконує віраж не ближче ніж за 10 км до диспетчерської зони для очікування диспетчерського дозволу та, у разі відмови, прямує на запасний аеродром або обходить диспетчерську зону при транзитному польоті.
3.7.9. У разі відсутності потреби в диспетчерському обслуговуванні екіпаж ПС, що виконує контрольований політ, негайно сповіщає про це відповідний орган ОПР, за винятком випадків, коли виконується посадка на контрольованому аеродромі.
3.8. Дотримання плану польоту
3.8.1. За відсутності інших диспетчерських дозволів від відповідного органу ОПР контрольовані польоти, по змозі, виконуються:
на встановлених маршрутах ОПР уздовж визначеної осьової лінії цього маршруту; або
на будь-якому іншому маршруті безпосередньо між аеронавігаційними засобами і (або) точками, що визначають цей маршрут.
3.8.2. З урахуванням вимог, викладених у пункті 3.8.1 цих Правил, повітряне судно, що виконує політ уздовж ділянки маршруту ОПР, обумовленого всебічно направленим ДВЧ-радіомаяком, переключається для одержання основної навігаційної інформації з аеронавігаційного засобу, що розміщений позаду повітряного судна, на аеронавігаційний засіб, що міститься перед ним, у точці переключення, якщо вона встановлена, або якомога ближче до неї.
3.8.3. За винятком випадків, коли в ході контрольованого польоту мають місце ненавмисні відхилення від поточного плану польоту чи при погіршенні погодних умов нижчих за мінімуми ВМУ, командир повітряного судна дотримується поточного плану польоту або відповідної частини поточного плану польоту, поданого для виконання контрольованого польоту, якщо не було зроблено запиту відносно його зміни і не було отримано дозволу на це від відповідного органу ОПР, або якщо не виникла надзвичайна ситуація, що потребує негайних дій з боку екіпажу повітряного судна.
У випадку виникнення надзвичайної ситуації, як тільки буде змога, екіпаж, після взяття на себе надзвичайних повноважень, сповіщає відповідний орган ОПР про початок дій і про те, що ці дії були розпочаті відповідно до надзвичайних повноважень.
3.8.4. Про відхилення від дотримання вимог, викладених у пункті 3.8.1 цих Правил, екіпаж повітряного судна повідомляє відповідному органу ОПР.
3.8.5. Якщо в ході контрольованого польоту мають місце ненавмисні відхилення від поточного плану польоту, командир повітряного судна розпочинає такі дії:
якщо повітряне судно відхилилося від лінії шляху, починаються дії для коригування курсу повітряного судна з метою якнайшвидшого повернення на лінію заданого шляху;
якщо середнє значення дійсної повітряної швидкості на крейсерському ешелоні між двома контрольними пунктами не є незмінним або очікується, що воно зміниться на величину плюс-мінус 5% від дійсної повітряної швидкості, яка зазначена у плані польоту, інформація про це надається відповідному органу ОПР;
якщо виявиться, що розрахунок часу прольоту наступного запланованого контрольного пункту, межі району польотної інформації або розрахунковий час прибуття на аеродром призначення (залежно від того, що виявиться першим) відрізняється від фактичного часу більше ніж на 3 хв., відповідний орган ОПР якнайшвидше інформується про переглянутий розрахунковий час.
3.8.6. До запитів щодо зміни плану польоту входить зазначена нижче інформація:
при зміні крейсерського рівня - пізнавальний індекс повітряного судна, новий крейсерський рівень і крейсерська швидкість, що запитується на цьому рівні й (у разі потреби) переглянутий розрахунок часу наступного перетину меж районів польотної інформації;
при зміні маршруту:
якщо аеродром призначення не змінюється - пізнавальний індекс повітряного судна, правила виконання польоту, опис нового маршруту польоту, у тому числі дані, що входять до плану польоту, починаючи з місця початку змін у маршруті, що запитані; переглянутий розрахунок часу; будь-яка інша відповідна інформація;
якщо аеродром призначення змінений - пізнавальний індекс повітряного судна, правила виконання польоту, опис переглянутого маршруту до переглянутого аеродрому призначення, у тому числі дані, які відносяться до плану польоту, починаючи з місця початку змін у маршруті, що запитані; переглянутий розрахунок часу, запасні аеродроми, будь-яка інша відповідна інформація.
3.8.7. Коли стає очевидним, що політ, який виконується за ВМУ відповідно до поточного плану польоту, не може бути виконаний, командир повітряного судна, що виконує політ за ПВП як контрольований політ:
а) запитує відповідний орган ОПР про зміну дозволу, який дає змогу повітряному судну продовжувати політ за ВМУ до пункту призначення чи до запасного аеродрому або залишити повітряний простір, у межах якого потрібний диспетчерський дозвіл; або
б) якщо не може бути отриманий дозвіл відповідно до підпункту "а", повітряне судно продовжує політ за ВМУ і повідомляє відповідний орган ОПР про прийняте рішення: або покинути відповідний повітряний простір, або виконати посадку на найближчому придатному для цього аеродромі; або
в) запитує дозвіл на виконання польоту відповідно до правил польоту за приладами.
3.9. Повідомлення про місцезнаходження
3.9.1. Командир повітряного судна, що виконує контрольований політ, повідомляє відповідному органу ОПР про час і висоту прольоту кожного з установлених обов'язкових контрольних пунктів разом з наданням іншої потрібної інформації, якщо диспетчерським дозволом не передбачено інших умов. Повідомлення про місцезнаходження повітряного судна також передаються при прольоті додаткових контрольних пунктів за запитом відповідного органу ОПР. За відсутності встановлених контрольних пунктів повідомлення про місцезнаходження передаються командиром повітряного судна через визначені проміжки часу, які встановлені відповідним органом ОПР.
3.9.2. Екіпажі повітряних суден, що виконують контрольовані польоти та надають інформацію про місцезнаходження органу ОПР лінією передачі даних, надають мовні повідомлення про місцезнаходження тільки на запит відповідного органу ОПР.
3.9.3. При контролі повітряного руху органами ОПР за даними SSR екіпажі повітряних суден, що виконують контрольовані польоти, надають мовні повідомлення про місцезнаходження органу ОПР тільки на запит.
3.10. Зв'язок
3.10.1. Екіпаж повітряного судна, що виконує контрольований політ, постійно здійснює прослуховування відповідного каналу мовного зв'язку "повітря - земля" відповідного органу ОПР та за необхідності встановлює з ним двосторонній радіозв'язок.
Для виконання вимоги про безперервне прослуховування мовного обміну "повітря-земля" дозволяється використання системи селективного виклику SELCAL або аналогічні автоматичні сигнальні засоби.
3.10.2. У разі відмови радіозв'язку при виконанні польотів екіпажі повітряних суден та органи ОПР діють відповідно до чинних нормативно-правових актів.
3.10.3. У разі відмови бортового відповідача SSR у режимі A/C під час виконання польоту у відповідному класі повітряного простору командир повітряного судна має право продовжити політ до найближчого запасного аеродрому або в разі дозволу органу ОПР продовжити політ до аеродрому призначення.
4. Обслуговування повітряного руху
4.1. Завдання обслуговування повітряного руху
Основними завданнями ОПР є:
а) запобігання зіткненню повітряних суден;
б) запобігання зіткненню повітряних суден з перешкодами в зоні маневрування;
в) прискорення та підтримка впорядкованого потоку повітряного руху;
г) надання консультацій та інформації для забезпечення безпечного й ефективного виконання польотів;
ґ) сповіщення відповідних організацій про повітряні судна, які потребують допомоги пошуково-рятувальних служб і надання таким організаціям необхідного сприяння.
4.2. Види обслуговування повітряного руху
Обслуговування повітряного руху здійснюється органами ОПР, які надають такі види обслуговування повітряного руху: диспетчерське, польотно-інформаційне та аварійне.
4.2.1. Диспетчерське обслуговування повітряного руху призначено для вирішення завдань, указаних у підпунктах "а", "б", "в" пункту 4.1 цих Правил. При цьому цей вид обслуговування поділяється на:
а) районне диспетчерське обслуговування: забезпечення диспетчерського обслуговування контрольованих польотів повітряних суден, крім тих частин кожного з таких польотів, які вказані нижче в цьому пункті, для вирішення завдань, зазначених у підпунктах "а" та "в" пункту 4.1 цих Правил;
б) диспетчерське обслуговування підходу: забезпечення диспетчерського обслуговування частин контрольованих польотів повітряних суден, які прибувають або вилітають, для вирішення завдань, зазначених у підпунктах "а" та "в" пункту 4.1 цих Правил;
в) аеродромне диспетчерське обслуговування: забезпечення диспетчерського обслуговування аеродромного руху, крім частин польотів повітряних суден, що вказані вище у цьому пункті, для вирішення завдань, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" пункту 4.1 цих Правил.
4.2.2. Польотно-інформаційне обслуговування, яке призначено для вирішення завдання зазначеного у підпункті "г" пункту 4.1 цих Правил.
4.2.3. Аварійне обслуговування, яке призначене для вирішення завдання, зазначеного у підпункті "ґ" пункту 4.1 цих Правил.
4.3. Диспетчерське обслуговування
4.3.1. Диспетчерським обслуговуванням забезпечуються:
усі польоти за ППП у повітряному просторі ОПР класів A, B, C, D і E;
усі польоти за ПВП у повітряному просторі ОПР класів B, C і D;
усі види аеродромного руху на контрольованих аеродромах.
4.3.2. Забезпечення диспетчерського обслуговування
Види диспетчерського обслуговування, зазначені в пункті 4.2.1 цих Правил, забезпечуються такими органами:
районне диспетчерське обслуговування:
районним диспетчерським центром;
органом, що забезпечує диспетчерське обслуговування підходу в диспетчерській зоні або диспетчерському районі обмежених розмірів, який визначено головним чином для забезпечення диспетчерського обслуговування підходу, а також там, де не організовано районний диспетчерський центр;
диспетчерське обслуговування підходу:
аеродромною диспетчерською вишкою або районним диспетчерським центром, коли потрібно або бажано об'єднати в рамках відповідальності одного органу функції диспетчерського обслуговування підходу з функціями аеродромного диспетчерського обслуговування або районного диспетчерського обслуговування;
диспетчерським органом підходу;
аеродромне диспетчерське обслуговування:
аеродромною диспетчерською вишкою.
Районні диспетчерські центри та диспетчерські органи підходу, виходячи з експлуатаційних потреб, можуть організовувати допоміжні районні диспетчерські центри або допоміжні органи підходу.
4.3.3. Організація диспетчерського обслуговування
4.3.3.1. Для забезпечення диспетчерського обслуговування орган ОПР:
забезпечується планом польоту про рух кожного повітряного судна або про його зміни та поточною інформацією про фактичний хід польоту кожного повітряного судна;
визначає на підставі отриманої інформації місцезнаходження повітряних суден відносно один до одного;
видає дозвіл та інформацію для попередження зіткнення між повітряними суднами, а також для прискорення й підтримки впорядкованого потоку повітряного руху;
узгоджує дозволи з іншими органами в разі створення повітряним судном конфліктної ситуації з іншим повітряним судном, який виконує політ під контролем суміжного органу ОПР, а також перед передачею контролю за повітряним судном суміжному органу ОПР.
4.3.3.2. Інформація про рух повітряних суден разом із записом виданих цим повітряним суднам диспетчерських дозволів наводиться на екрані індикатора повітряної обстановки таким чином, щоб поліпшити проведення аналізу, необхідного для підтримки оптимального потоку повітряного руху при забезпеченні достатнього ешелонування між повітряними суднами.
4.3.3.3. Диспетчерські дозволи, що видаються диспетчерськими органами, забезпечують ешелонування:
між усіма повітряними суднами, що здійснюють польоти в повітряному просторі ОПР класів A і В;
між повітряними суднами, що здійснюють польоти за ППП у повітряному просторі ОПР класів C, D і E;
між повітряними суднами, що здійснюють польоти за ППП та ПВП у повітряному просторі ОПР класу C.
4.3.3.4. Диспетчерський орган забезпечує ешелонування шляхом:
вертикального ешелонування;
горизонтального (повздовжнього або бічного) ешелонування;
комбінованого ешелонування (застосування одночасно вертикального та одного з видів горизонтального ешелонування).
4.3.4. Відповідальність за контроль
4.3.4.1. Відповідальність за контроль окремих польотів
Контрольований політ у будь-який час перебуває під контролем тільки одного диспетчерського органу.
4.3.4.2. Відповідальність за контроль у межах визначеної частини повітряного простору
Відповідальність за контроль усіх повітряних суден, що виконують політ у межах конкретного повітряного простору, покладається на один диспетчерський орган. Однак контроль за одним або за групою повітряних суден може передаватися іншим диспетчерським органам за умови забезпечення координації між усіма диспетчерськими органами, яких це стосується.
4.3.5. Передача відповідальності за контроль
Відповідальність за контроль повітряного руху передається одним диспетчерським органом другому таким чином:
4.3.5.1. Між двома органами ОПР, що забезпечують районне диспетчерське обслуговування.
Відповідальність за контроль повітряного судна передається органом ОПР, що забезпечує районне диспетчерське обслуговування у відповідному диспетчерському районі, органу ОПР, що забезпечує районне диспетчерське обслуговування в суміжному диспетчерському районі, при перетині загальної межі диспетчерських районів на момент часу, який був розрахований районним диспетчерським центром, що здійснює обслуговування цього повітряного судна або в будь-якій іншій точці, або в такий час, що був погоджений між цими органами ОПР.
4.3.5.2. Між органом ОПР, що забезпечує районне диспетчерське обслуговування, та органом, що забезпечує диспетчерське обслуговування підходу.
Відповідальність за контроль повітряного судна передається органом ОПР, що забезпечує районне диспетчерське обслуговування, органу, що забезпечує диспетчерське обслуговування підходу, та навпаки, у точці або на момент часу, що узгоджена між цими двома органами ОПР.
4.3.5.3. Між органом, що забезпечує диспетчерське обслуговування підходу, та органом ОПР, що забезпечує аеродромне диспетчерське обслуговування.
4.3.5.3.1. Повітряні судна, що прибувають
Відповідальність за контроль повітряного судна, що прибуває, передається органом, що забезпечує диспетчерське обслуговування підходу, органу аеродромної диспетчерської вишки, коли це повітряне судно*:
а) перебуває в районі аеродрому та
вважається, що воно зможе здійснити підхід та виконати посадку візуально за наземними орієнтирами або
воно досягло стійких візуальних метеорологічних умов;
б) перебуває над відповідною точкою або на встановленому рівні, як це передбачено інструкцією відповідного органу ОПР; або
в) здійснило посадку.
---------------
* Навіть за наявності диспетчерського органу підходу контроль за виконанням відповідних польотів може бути переданий районним диспетчерським центром безпосередньо аеродромній диспетчерській вишці та, навпаки, за попередньою домовленістю між відповідними органами ОПР щодо забезпечення відповідної частини диспетчерського обслуговування підходу відповідним районним диспетчерським центром або аеродромною диспетчерською вишкою.
4.3.5.3.2. Повітряні судна, що вилітають
Відповідальність за контроль повітряного судна, що вилітає, передається від аеродромної диспетчерської вишки до органу, що забезпечує диспетчерське обслуговування підходу:
коли в районі аеродрому переважають візуальні метеорологічні умови:
перед виходом повітряного судна з району аеродрому; або
перед входженням повітряного судна до метеорологічних умов за приладами;
повітряне судно перебуває над відповідною точкою або на встановленому рівні, як це передбачено інструкцією відповідного органу ОПР;
коли на аеродромі переважають метеорологічні умови за приладами:
відразу після відриву повітряного судна від ЗПС;
повітряне судно перебуває над відповідною точкою або на встановленому рівні, як це передбачено інструкцією відповідного органу ОПР.
4.3.5.4. Між диспетчерськими секторами одного диспетчерського органу.
Відповідальність за контроль повітряного судна передається від одного диспетчерського сектора іншому диспетчерському сектору відповідного диспетчерського органу в пункті на встановленому рівні або на момент часу, що визначений відповідними інструкціями ОПР.
4.3.6. Координація передачі відповідальності за контроль повітряного судна
4.3.6.1. Орган ОПР, що передає відповідальність за контроль повітряного судна, направляє органу ОПР, що приймає відповідальність за контроль, частину поточного плану польоту та іншу диспетчерську інформацію, що має відношення до передачі відповідальності.
Під час передачі відповідальності за контроль повітряного судна за радіолокаційними даними, до диспетчерської інформації, що відноситься до передачі, повинна входити інформація про місце повітряного судна, а при потребі інформація про маршрут польоту та швидкість повітряного судна, що отримана від радіолокатора безпосередньо перед передачею повітряного судна.
4.3.6.2. Диспетчерський орган, що приймає контроль за повітряним судном, зобов'язаний:
підтвердити прийняття відповідальності за контроль повітряного судна за умовами диспетчерського органу, що передає відповідальність;
указати будь-яку іншу інформацію або дозвіл щодо наступної частини польоту, яку повинен мати екіпаж повітряного судна на момент передачі відповідальності за контроль повітряного судна.
4.3.6.3. Відповідальність за контроль повітряного судна не передається одним органом ОПР іншому без згоди органу ОПР, що приймає відповідальність за контроль з дотриманням умов, зазначених у пунктах 4.3.6.1 та 4.3.6.2 цих Правил.
4.3.6.4. Якщо диспетчерський орган, що приймає відповідальність за контроль повітряного судна, установлює двосторонній радіозв'язок з відповідним повітряним судном та бере на себе відповідальність за його контроль, він повідомляє про це диспетчерський орган, що передав відповідальність за контроль повітряного судна, якщо не передбачена інша процедура.
4.3.6.5. Процедури координації повинні містити пункти, рівні передачі контролю, тощо та зазначатися у відповідних інструкціях органів ОПР.
4.3.7. Диспетчерські дозволи
Диспетчерські дозволи базуються виключно на вимогах щодо забезпечення диспетчерського обслуговування повітряного руху.
4.3.7.1. У диспетчерському дозволі наводяться:
пізнавальний індекс повітряного судна, що зазначається у плані польоту;
межа дії дозволу;
маршрут польоту;
рівень (рівні) польоту для всього маршруту або його частини та, при потребі, зміни рівнів. Якщо дозвіл надається тільки для частини маршруту, слід вказувати пункт, до якого діє ця частина дозволу;
будь-які інші вказівки або інформація з інших питань, наприклад указівки щодо потреби маневрування при заходженні на посадку або вильоті, зміни радіочастоти або терміну дії дозволу. Термін дії дозволу означає час, після якого цей дозвіл буде автоматично скасовано, якщо виконання польоту не почалося.
4.3.7.2. Диспетчерські дозволи при виконанні надзвукового польоту
4.3.7.2.1. При виконанні надзвукового польоту диспетчерський дозвіл щодо етапу білязвукового прискорення діє щонайменше до кінця цього етапу.
4.3.7.2.2. При переході повітряного судна від надзвукового польоту в крейсерському режимі до дозвукового польоту диспетчерський дозвіл на гальмування та зниження повинен забезпечувати безперервне зниження щонайменше на білязвуковому етапі.
4.3.7.3. Повторення диспетчерських дозволів та вказівок щодо забезпечення безпеки польотів
4.3.7.3.1. Екіпаж повітряного судна повторює диспетчеру повітряного руху частини дозволів та вказівок щодо забезпечення безпеки польотів, які передаються за допомогою радіозв'язку. Завжди повторюються:
диспетчерські дозволи на політ за маршрутом;
дозволи та вказівки щодо руління, посадки, зльоту, очікування біля ЗПС та перетинання ЗПС;
робоча ЗПС; установка шкали барометричного висотоміру; коди SSR; указівки щодо рівнів польоту, курсу та швидкості; ешелон переходу, що передається диспетчером повітряного руху або зазначеного в повідомленнях ATIS.
4.3.7.3.2. Дозволи або вказівки не передбачені пунктом 4.3.7.3.1 цих Правил повторюються екіпажем повітряного судна або підтверджуються ним таким чином, щоб не виникало сумніву щодо їх зрозумілості та прийнятності до виконання.
4.3.7.3.3. Диспетчер повітряного руху повинен прослуховувати повторення екіпажем повітряного судна виданого диспетчерського дозволу або вказівки для впевненості у правильному підтвердженні екіпажем повітряного судна та вживати негайних дій щодо усунення будь-яких розбіжностей, виявлених при повторенні наданих дозволів або вказівок.
4.3.7.4. Координація диспетчерських дозволів
Диспетчерський дозвіл узгоджується між диспетчерськими органами стосовно всього маршруту польоту повітряного судна або вказаної частини цього маршруту таким чином:
4.3.7.4.1. Дозвіл екіпажу повітряного судна надається на весь маршрут до аеродрому запланованої посадки:
якщо є можливість до вильоту повітряного судна узгодити цей дозвіл між усіма органами ОПР, які надаватимуть диспетчерське обслуговування цьому повітряному судну; або
якщо існує впевненість у тому, що між органами ОПР, які надаватимуть диспетчерське обслуговування цьому повітряному судну, буде здійснюватися попередня координація*.
Якщо попередня координація між органами ОПР не здійснена або її здійснення не передбачається, дозвіл екіпажу повітряного судна надається тільки до того пункту, де гарантується здійснення такої координації. Перед досягненням такого пункту або в такому пункті екіпаж повітряного судна отримує подальший дозвіл та, при потребі, йому надаються вказівки щодо польоту в зоні очікування.
---------------
* Якщо дозвіл щодо початкового етапу польоту надається тільки як засіб прискорення руху повітряних суден, що вилітають, наступний дозвіл на маршруті буде таким, як зазначено вище, навіть якщо аеродром першої запланованої посадки розташований у районі відповідальності іншого РДЦ, а не того, що видає дозвіл на маршруті.
4.3.7.4.2. При отриманні диспетчерського дозволу в напрямку польоту екіпаж повітряного судна підтримує двосторонній радіозв'язок з диспетчерським органом, під контролем якого він перебуває.
4.3.7.4.3. Коли виліт повітряного судна передбачається з аеродрому, який знаходиться в одному диспетчерському районі із заходженням до іншого диспетчерського району в межах 15 хвилин після вильоту повітряного судна, координація з наступним РДЦ здійснюється до надання дозволу на виліт.
4.3.7.4.4. Якщо екіпаж повітряного судна має намір вийти за межі диспетчерського району для польоту поза контрольованим повітряним простором з подальшим заходженням до того самого або іншого диспетчерського району, дозвіл надається до аеродрому першої посадки. Такий дозвіл або зміни до нього діють тільки для тих частин польоту, які виконуються в контрольованому повітряному просторі.
4.3.7.4.5. За згодою екіпажів повітряних суден, що виконують контрольовані польоти за ППП у візуальних метеорологічних умовах у повітряному просторі класів D та E, органу диспетчерського обслуговування дозволяється надавати екіпажам повітряних суден диспетчерські дозволи, самостійно забезпечувати ешелонування між собою за умов, що:
політ виконується вдень;
диспетчерський дозвіл надається для польоту на рівні 3050 м (10 000 футів) або нижче;
відсутній зустрічний конфліктний повітряний рух;
вказуються межі диспетчерського дозволу щодо забезпечення самостійного ешелонування повітряними суднами;
командири повітряних суден підтверджують органу диспетчерського обслуговування, що постійно візуально спостерігають за рухом іншого повітряного судна.
Якщо існує ймовірність того, що політ за ППП у візуальних метеорологічних умовах може стати неможливим, політ за ППП забезпечується альтернативною диспетчерською вказівкою, якої слід дотримуватись екіпажам повітряних суден.
Якщо екіпаж повітряного судна, що виконує політ за ППП, при погіршенні метеорологічних умов вважає, що політ за візуальними метеорологічними умовами неможливий у межах терміну дії диспетчерського дозволу на забезпечення самостійного ешелонування, він, до переходу до приладних метеорологічних умов, інформує про це диспетчерський орган. При цьому екіпажі ПС продовжують політ відповідно до отриманої альтернативної диспетчерської вказівки.
4.4. Контроль за рухом людей та транспортних засобів на аеродромах
4.4.1. Рух людей або транспортних засобів, в тому числі повітряних суден, що взяті на буксир, у зоні маневрування аеродрому контролюється аеродромною диспетчерською вишкою з метою уникнення небезпеки для них та для повітряних суден, що виконують посадку, руління чи зліт.
4.4.2. Аварійно-рятувальні транспортні засоби, що прямують для надання допомоги повітряному судну, яке зазнає лиха, користуються правом першочерговості перед усіма іншими видами руху на поверхні.
4.4.3. При застосуванні процедур, обумовлених низькою видимістю:
кількість людей та транспортних засобів, що працюють у зоні маневрування аеродрому, обмежується до достатнього мінімуму. При цьому особлива увага приділяється вимогам щодо захисту чутливої (их) зони (зон) ILS під час виконання точних заходжень на посадку за приладами за категорією II або категорією III;
з урахуванням дотримання положень пункту 4.4.2 цих Правил витримується мінімальна відстань між транспортними засобами та повітряними суднами, що виконують руління, яка встановлюється відповідною інструкцією з виконання польотів;
при постійному виконанні точних заходжень на посадку за приладами одночасно за ILS за категорією II або категорією III на одну ЗПС забезпечується більший захист обмежувальних критичних та чутливих зон ILS.