Про затвердження Положення про порядок надання Фондом загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття послуг з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації

У зв'язку з уведенням у дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"

1. Затвердити Положення про порядок надання Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття послуг з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації (додається).

2. Вважати такими, що втратили чинність:

пункт 1 наказу Міністерства праці України та Міністерства освіти України від 30 червня 1994 р. N 36/206 "Про внесення змін і доповнень до Положення про організацію професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки вивільнюваних працівників і незайнятого населення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 липня 1994 р. за N 156/365;

наказ Міністерства праці України та Міністерства освіти України від 21 жовтня 1996 р. N 83/331 "Про внесення змін і доповнень до Положення про організацію професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки вивільнюваних працівників і незайнятого населення", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 листопада 1996 р. за N 656/1681;

наказ Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства освіти України від 17 вересня 1998 р. N 154/338 "Про внесення змін і доповнень до Положення про організацію професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки вивільнюваних працівників і незайнятого населення", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 вересня 1998 р. за N 603/3043.

1.1. Професійна підготовка, перепідготовка або підвищення кваліфікації (надалі - професійне навчання) громадян є одним із видів соціальних послуг, зорієнтованих на забезпечення ефективної політики зайнятості населення, підвищення конкурентоспроможності особистості на ринку праці.

1.2. Державна служба зайнятості організовує професійне навчання застрахованих осіб, а також незастрахованих осіб, які вперше шукають роботу, інших незастрахованих осіб у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних (далі - безробітні) за їх згодою у випадках, передбачених чинним законодавством.

1.3. Професійне навчання безробітних організовується державною службою зайнятості за їх згодою відповідно до потреб ринку праці, а в разі такого навчання інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, згідно з рекомендаціями медико-соціальної комісії (МСЕК) у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях (надалі - навчальні заклади) незалежно від форм власності чи відомчого підпорядкування за наявності в них ліцензій на надання освітніх послуг, крім випадків, передбачених законодавством. У разі, якщо інвалід потребує особливих умов для професійного навчання з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, адаптованих навчальних місць, державна служба зайнятості організовує навчання у навчальних закладах, підприємствах, організаціях, у яких створені для цього відповідні умови.

1.4. Вибір навчального закладу для професійного навчання здійснюється центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості) та районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості (далі - місцеві центри зайнятості) відповідно до вимог чинного законодавства.

1.5. Професійне навчання безробітних проводиться з урахуванням вимог ринку праці, перспектив розвитку регіону, в тому числі для зайняття підприємницькою діяльністю, що обумовлюється відповідним договором між особою та місцевим центром зайнятості.

У цьому Положенні нижченаведені види професійного навчання застосовуються в такому значенні:

- первинна професійна підготовка робітників - здобуття професійно-технічної освіти особою, яка раніше не мала робітничої професії, спеціальності, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної діяльності;

- перепідготовка робітників - професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які раніше здобули первинну професійну підготовку;

- перепідготовка фахівців - одержання нової спеціальності, професії чи кваліфікації на основі раніше здобутої освіти та досвіду практичної роботи без підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня;

- підвищення кваліфікації робітників і фахівців з вищою освітою - розширення та поглиблення раніше здобутих професійних знань, умінь і навичок за раніше набутою професією (спеціальністю), оволодіння новою технікою чи технологією; стажування - різновид підвищення кваліфікації робітників і фахівців з вищою освітою з метою засвоєння особою кращого вітчизняного чи зарубіжного досвіду, набуття практичних умінь і навичок щодо виконання обов'язків на займаній посаді або на посаді, на яку претендує безробітний. Стажування проводиться у суб'єктів господарювання чи навчальному закладі;

- спеціалізація фахівців з вищою освітою - набуття особою здатностей виконувати окремі завдання та обов'язки, що мають особливості, в межах спеціальності;

- курси цільового призначення - форма підвищення кваліфікації робітників з метою вивчення робітниками нового обладнання, виробів, товарів, матеріалів, послуг, сучасних технологічних процесів, засобів механізації й автоматизації, що використовуються на виробництві, правил і вимог їх безпечної експлуатації, технічної документації, ефективних методів організації праці, питань економіки, нормативно-правових актів тощо.

2.1. Управління системою професійного навчання безробітних в Україні здійснюється Міністерством соціальної політики України разом з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України через Державний центр зайнятості, регіональні центри зайнятості, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

2.2. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України:

- розробляє державні стандарти освіти, які встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої і фахової підготовки щодо професійного навчання, здійснює контроль за їх додержанням;

- проводить в установленому порядку ліцензування, атестацію та акредитацію вищих, професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, веде Державний реєстр навчальних закладів;

- визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення навчальних закладів;

2.3. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управління освіти і науки обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій:

- здійснюють контроль за забезпеченням якості професійного навчання безробітних, виконанням навчальних планів та програм;

- залучають роботодавців та представників профспілок до проведення державної кваліфікаційної атестації;

- забезпечують навчальні заклади необхідними нормативними, інструктивними, методичними та інформаційними матеріалами.

2.4. Міністерство соціальної політики України через Державний центр зайнятості:

- здійснює методичне та організаційне забезпечення професійного навчання безробітних;

- здійснює координацію роботи та контроль органів служби зайнятості з професійного навчання безробітних;

- визначає основні обсяги та напрями, перспективи розвитку системи професійного навчання безробітних;

- вивчає та аналізує стан професійного навчання безробітних та готує на цій основі пропозиції щодо вдосконалення цього напрямку роботи;

- організовує й проводить підвищення кваліфікації працівників державної служби зайнятості, які займаються питаннями організації професійного навчання безробітних.

2.5. Регіональні центри зайнятості:

- на основі аналізу ринку праці визначають потребу та обсяги професійного навчання безробітних за професіями, спеціальностями і рівнями кваліфікації;

- формують банк даних про мережу закладів освіти, організовують професійне навчання безробітних у порядку, визначеному чинним законодавством;

- уживають заходів щодо впровадження інноваційних технологій професійного навчання безробітних;

- здійснюють організаційно-методичне керівництво діяльністю навчальних закладів державної служби зайнятості;

- співпрацюють з регіональними відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд інвалідів) стосовно питань організації та оплати професійного навчання безробітних з числа інвалідів.

3.1. Безробітним, які потребують професійного навчання, з метою визначення професійних інтересів, відповідності професійним вимогам і професійній придатності надаються послуги з профорієнтації.

У разі направлення безробітних на професійне навчання за професіями, для набуття яких відповідно до чинного законодавства вимагається медичний та наркологічний огляд, вони направляються до закладів охорони здоров'я для здійснення такого огляду.

3.2. З безробітними, які направляються державною службою зайнятості в навчальні заклади на професійне навчання, центри зайнятості, де вони зареєстровані, укладають відповідні договори та видають направлення на навчання.

3.3. Зарахування до навчального закладу безробітних здійснюється на підставі направлення на професійне навчання, що видається державною службою зайнятості.

3.4. Професійне навчання безробітних здійснюється за денною формою навчання.

3.5. Безробітним, які проходили навчання за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), повторне направлення на професійну перепідготовку може бути здійснено лише після 6 місяців перебування на обліку в центрі зайнятості після закінчення попереднього навчання, а на підвищення кваліфікації - після 3 місяців.

3.6. Термін професійного навчання безробітних визначається навчальними планами. Виконавча дирекція Фонду не направляє на навчання безробітних за рахунок коштів Фонду за професіями чи спеціальностями, термін навчання за якими більше 12 місяців.

Строк професійного навчання безробітних, зазначений у типових навчальних планах, може збільшуватись на час, необхідний для вивчення додаткових курсів, що вводяться у робочі навчальні плани за рекомендацією виконавчої дирекції Фонду.

При професійному навчанні безробітних за інноваційними гнучкими технологіями модульного навчання термін навчання може скорочуватись у міру засвоєння слухачами навчальних програм.

3.7. Професійне навчання безробітних за робітничими професіями організовується у навчальних закладах та підприємствах, у тому числі шляхом курсового чи індивідуального навчання.

Професійне навчання безробітних за індивідуальними навчальними планами та навчальними програмами здійснюється відповідно до вимог державних стандартів безпосередньо на робочому місці у навчальному закладі та на підприємстві за робітничими професіями, у яких є потреба, та переважно за умови гарантії працевлаштування.

3.8. Типові навчальні плани й програми підготовки кваліфікованих робітників затверджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

3.9. Професійне навчання за робітничими професіями проводиться відповідно до робочих навчальних планів і робочих навчальних програм, що розробляються навчальними закладами на основі типових навчальних планів та типових навчальних програм за погодженням з регіональними або місцевими центрами зайнятості. До розробки робочих навчальних планів та програм можуть залучатися роботодавці, на замовлення яких здійснюється професійне навчання безробітних (за їх згодою).

3.10. При організації перепідготовки безробітних за робітничими професіями термін професійного навчання встановлюється на основі термінів, передбачених для первинної професійної підготовки робітників з відповідної професії, при цьому навчальна програма перепідготовки може бути скорочена до 50% за рахунок виключення раніше вивченого матеріалу за наявності у безробітного документа про присвоєння робітничої кваліфікації.

3.11. При організації професійного навчання безробітних за робітничими професіями групи комплектуються в кількості від 7 до 30 чол.

3.12. Виробниче навчання, як правило, здійснюється: на базі навчального закладу - засвоєння первинних професійних навичок; на робочих місцях підприємств, організацій, установ з урахуванням вимог роботодавця та умов майбутнього працевлаштування - поглиблення, вдосконалення, розширення та закріплення професійних навичок. Виробниче навчання проводиться у навчальних групах чисельністю 7-12 осіб (для професій художніх промислів та ремесел - не менше 6 осіб), а на третьому ступені професійно-технічної освіти - не менше 6 осіб.

3.13. При професійному навчанні за робітничими професіями тижневе навантаження складає: при проведенні теоретичного та виробничого навчання в навчальному закладі - 36 годин; при проведенні виробничого навчання на підприємстві, установі чи організації - залежно від їх режиму роботи згідно з законодавством.

3.14. При організації професійного навчання безробітних шляхом навчання за індивідуальними планами та програмами у навчальних закладах термін навчання встановлюється згідно з типовими навчальними планами та типовими навчальними програми.

Слухачі вивчають теоретичний курс самостійно і шляхом одержання консультацій (15% від загальної кількості годин на теоретичне навчання) у викладачів та фахівців підприємств, установ, організацій. При можливості рекомендується об'єднувати слухачів у навчальні групи чисельністю до 30 чол. для вивчення загальної частини теоретичного курсу, яка міститься в навчальних планах та програмах відповідних (споріднених) професій, при цьому предмети вивчаються у повному обсязі, зазначеному в навчальних планах і програмах для курсового навчання.

Виробниче навчання проводиться індивідуально на робочих місцях під керівництвом кваліфікованих робітників в обсягах, передбачених навчальними планами та програмами.

3.15. Однією з форм організації індивідуального навчання є модульне навчання, що організовується відповідно до Положення про організацію професійного навчання безробітних за модульною системою, затвердженого наказом Мінпраці та Міносвіти від 08.07.99 N 113/247 та зареєстрованого Мін'юстом 04.08.99 за N 528/3821.

3.16. Стажування безробітних з вищою освітою та за робітничими професіями здійснюється за індивідуальними планами, що затверджуються керівником підприємства, організації, установи за погодженням з регіональним або місцевим центром зайнятості.

3.17. Слухачам, які завершили курс професійного навчання й успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, за рішенням державної кваліфікаційної комісії видається документ установленого зразка, відповідно до чинного законодавства.

3.18. Безробітні з вищою освітою, які виявили бажання оволодіти робітничими професіями і працювати за набутою професією, проходять навчання на загальних підставах.

3.19. Професійне навчання безробітних з вищою освітою здійснюється шляхом перепідготовки або підвищення кваліфікації (крім стажування, що здійснюється індивідуально) за груповою формою навчання. Наповнення груп при перепідготовці - 20-30 чол., при підвищенні кваліфікації - 7-25 чол.

Перепідготовка фахівців з вищою освітою здійснюється лише за напрямами, що впливають на розвиток регіону, за рішенням регіонального центру зайнятості і погодженим з Державним центром зайнятості.

Підвищення кваліфікації безробітних з вищою освітою може здійснюватись у навчальних закладах за індивідуальними навчальними планами і програмами.

3.20. Термін підвищення кваліфікації безробітних за робітничими професіями та фахівців з вищою освітою шляхом стажування встановлюється до 3 місяців залежно від складності професії.

3.21. Навчальні плани та програми для перепідготовки фахівців розробляються та затверджуються навчальними закладами на основі освітньо-професійних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України.

3.22. Навчальні плани та програми для підвищення кваліфікації у тому числі спеціалізації фахівців розробляються та затверджуються навчальними закладами і погоджуються з регіональними центрами зайнятості та можуть погоджуватися, на вимогу, з роботодавцями - замовниками кадрів.

3.23. Перепідготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста, молодшого спеціаліста і не може призводити до підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня.

Допускається перепідготовка безробітних з вищою освітою, за їх згодою, як виняток, за нижчим освітньо-кваліфікаційним рівнем за умови їх працевлаштування.

3.24. Тижневе навантаження слухачів під час перепідготовки фахівців складає 54 години, з них аудиторних - 40 годин.

3.25. Обсяг навчального часу, необхідного для перепідготовки фахівців з числа безробітних, визначається на підставі державного стандарту за відповідною спеціальністю з урахуванням раніше здобутого рівня освіти.

3.26. Тривалість підвищення кваліфікації безробітних за робітничими професіями та фахівців з вищою освітою установлюється з урахуванням мети і складності навчання, категорії і професійної кваліфікації слухачів: від 20 до 500 годин.

Тривалість спеціалізації безробітних з вищою освітою установлюється відповідно до мети та складності навчання, професійної кваліфікації слухачів не менше 500 годин.

3.27. Час, відведений для проведення всіх видів практики, передбачених освітньо-професійними програмами, визначається навчальними планами.

3.28. Державна атестація під час перепідготовки фахівців здійснюється після завершення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем шляхом складання державного іспиту зі спеціальності чи написання дипломної роботи.

3.29. Після закінчення повного курсу навчання за відповідними навчальними планами і програмами слухачі отримують документи встановленого зразка:

- при підготовці, перепідготовці безробітних за робітничими професіями - свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації державного зразка;

- після перепідготовки фахівців з вищою освітою - диплом державного зразка молодшого спеціаліста, спеціаліста з присвоєнням кваліфікації;

- при підвищенні кваліфікації - свідоцтво про підвищення кваліфікації державного зразка, посвідчення або довідку, при підвищенні кваліфікації за модульною системою - сертифікат компетенції.

3.30. Професійне навчання безробітних може здійснюватися в навчальних закладах на умовах направлення безробітних до складу груп, що формуються самим навчальним закладом. У такому разі сплачується вартість навчання пропорційно кількості слухачів, направлених центрами зайнятості.

4.1. Відносини державної служби зайнятості з навчальними закладами, підприємствами, організаціями й установами щодо організації професійного навчання будуються на договірній основі.

4.2. Навчальні заклади подають державній службі зайнятості, за направленням якої здійснюється навчання, документацію щодо організації навчального процесу:

- не пізніше п'яти днів до початку занять - робочі навчальні плани та програми, договори з центрами зайнятості про організацію навчання, кошторис витрат;

- протягом п'яти днів після початку занять - копії наказів про зарахування слухачів;

- протягом п'яти днів у разі дострокового відрахування слухачів - копії наказів про їх відрахування;

- протягом п'яти днів після закінчення навчання - копії наказів про відрахування слухачів, створення державної кваліфікаційної, державної екзаменаційної комісій та протоколів їх засідань, що є підставою для проведення остаточних фінансових розрахунків;

- до третього числа наступного місяця, за виключенням вихідних та святкових днів - табель відвідування занять слухачами (додаток 1) та маршрутний лист, відповідно до Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Мінпраці від 20.11. 2000 N 308 і зареєстрованого в Мін'юсті 14.12.2000 за N 916/5137.

4.3. Період професійного навчання безробітного зараховується до його трудового стажу. Відповідний запис про час навчання вноситься в установленому порядку до трудової книжки (за її наявності у слухача).

4.4. Регіональні центри зайнятості здійснюють контроль за виконанням навчальних планів та програм, дотриманням строків навчання безробітних. У разі потреби подають рекламації навчальним закладам, інформують органи управління освіти і науки про виявлені недоліки.

5.1. До професійного навчання безробітних залучаються професорсько-викладацький склад, викладачі та інші педагогічні працівники навчальних закладів, спеціалісти і кваліфіковані робітники підприємств, організацій і установ.

5.2. Педагогічні працівники, які здійснюють професійне навчання безробітних, періодично проходять підвищення кваліфікації.

5.3. Педагогічні працівники зобов'язані сприяти впровадженню нових технологій навчання, передового педагогічного досвіду тощо.

5.4. До виробничого навчання на підприємстві, установі, організації залучаються кваліфіковані робітники зі стажем роботи за професією не менше 3 років, які мають високі виробничі показники, відповідну професійну та повну загальну середню освіту.

5.5. До професійного навчання безробітних за професіями, які сприяють відродженню народних промислів та ремесел, можуть залучатися висококваліфіковані робітники і народні умільці з погодинною оплатою праці згідно з чинним законодавством.

Професійне навчання безробітних, за винятком інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, які належать до незастрахованих осіб, здійснюється за рахунок коштів Фонду в межах затвердженого бюджету.

Перелік видатків, пов'язаних із професійним навчанням безробітних, у тому числі у навчальних закладах державної служби зайнятості, які фінансуються за рахунок коштів Фонду, визначається правлінням Фонду.

Фінансування професійного навчання інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, які належать до незастрахованих осіб, здійснюється за рахунок коштів Фонду інвалідів, у межах його кошторису доходів та видатків на ці цілі.

7.1. Регіональні та місцеві центри зайнятості разом з навчальними закладами сприяють працевлаштуванню безробітних за набутою професією (спеціальністю).

7.2. У разі припинення безробітним професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.