НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
| 04.02.2014 № 295 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 березня 2014 р.
за № 344/25121
( Розпорядження втратило чинність на підставі Постанови Національного банку № 185 від 25.12.2023 )
Про затвердження Вимог до організації і функціонування системи управління ризиками у страховика
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та підпункту 18 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ПОСТАНОВИЛА:
1. Затвердити Вимоги до організації і функціонування системи управління ризиками у страховика, що додаються.
2. Страховикам привести свою діяльність у відповідність до зазначених вимог до 1 липня 2014 року.
3. Департаменту методології, стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами разом із департаментом юридичного забезпечення та ведення реєстру фінансових установ подати це розпорядження до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.
4. Це розпорядження набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Сектору зв’язків з громадськістю та протоколу забезпечити оприлюднення цього розпорядження після його державної реєстрації.
6. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на члена Нацкомфінпослуг Литвина А.В.
| Голова Комісії | Б. Візіров |
Протокол засідання Комісії
від 04.02.2014 № 9
ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження Національної
комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері ринків
фінансових послуг
04.02.2014 № 295
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 березня 2014 р.
за № 344/25121
ВИМОГИ
до організації і функціонування системи управління ризиками у страховика
I. Загальні положення
1. Ці Вимоги розроблені відповідно до пункту 4 частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та підпункту 18 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070.
2. Ці Вимоги встановлюють правила організації і функціонування системи управління ризиками у страховика.
3. У цих Вимогах терміни вживаються в таких значеннях:
карта ризиків - перелік ризиків у страховика із зазначенням показників ймовірності настання подій, що пов’язані з ризиками, та чутливості страховика до ризиків;
модуль розрахунку - автономний компонент системи управління ризиками, призначений для оцінки окремого ризику;
оцінка ризику - визначення кількісних характеристик ризику, які ґрунтуються на показниках ймовірності настання та розміру можливого збитку;
ризик - ймовірна подія, що може призвести до отримання непередбачуваних збитків або іншим чином негативно вплинути на діяльність страховика і на його здатність виконувати свої зобов’язання;
управління ризиками - процес, спрямований на виявлення, визначення, оцінку та врегулювання ризиків, а також контроль за дотриманням допустимих меж ризиків.
II. Система управління ризиками
1. З метою уникнення і мінімізації ризиків, пом’якшення їх наслідків, зменшення вразливості до них страховик зобов’язаний запровадити систему управління ризиками (далі - СУР), що включає стратегію управління ризиками відповідно до розділу IV цих Вимог та реалізацію управління ризиками відповідно до розділу V цих Вимог.
2. Контроль за дотриманням страховиком цих Вимог здійснюється Нацкомфінпослуг відповідно до законодавства.
III. Класифікація ризиків
1. При здійсненні управління ризиками страховик повинен систематизувати ризики за такою класифікацією:
1) андеррайтинговий ризик.
Для страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, андеррайтинговий ризик включає:
ризик недостатності страхових премій і резервів - ризик, викликаний коливаннями частоти, середніх розмірів та розподілу збитків при настанні страхових випадків;
катастрофічний ризик - ризик, викликаний неточністю прогнозів настання надзвичайних подій та оцінок їх наслідків.
Для страховика, який здійснює страхування життя, андеррайтинговий ризик включає такі ризики:
ризик збільшення рівня смертності - ризик, викликаний коливанням показників смертності, у разі, якщо зростання показників смертності призводить до зростання вартості зобов’язань страховика;
ризик збільшення тривалості життя - ризик, викликаний коливанням показників смертності, у разі, якщо спадання показників смертності призводить до зростання вартості зобов’язань страховика;
ризик непрацездатності та шкоди здоров’ю - ризик, викликаний коливанням показників тимчасової втрати працездатності, встановлення інвалідності або отримання травматичних ушкоджень та/або функціональних розладів здоров’я;
ризик збільшення витрат на ведення справи - ризик, викликаний зростанням видатків, пов’язаних з обслуговуванням договорів страхування та перестрахування;
ризик зміни розміру ануїтетів - ризик, викликаний коливаннями розміру ануїтетів у зв’язку зі змінами законодавства або змінами станів здоров’я застрахованих осіб;
ризик передчасного припинення дії договорів - ризик, викликаний коливаннями співвідношення кількості достроково припинених договорів страхування до загальної кількості укладених договорів;
катастрофічний ризик - ризик, викликаний неточністю прогнозів настання надзвичайних подій та оцінок їх наслідків.
Для страховика, який здійснює медичне страхування (безперервне страхування здоров’я), андеррайтинговий ризик також включає ризик страхування здоров’я - ризик, викликаний змінами витрат, понесених у зв’язку з обслуговуванням договорів із зазначеного виду страхування, коливаннями частоти і ступеня тяжкості страхових випадків, неточністю оцінок та прогнозів щодо спалаху епідемій;
2) ринковий ризик, що включає:
ризик інвестицій в акції - ризик, пов’язаний із чутливістю вартості активів, зобов’язань та фінансових інструментів страховика до коливання ринкової вартості акцій;
ризик процентної ставки - ризик, пов’язаний із чутливістю вартості активів та зобов’язань страховика до коливання вартості позикових коштів;
валютний ризик - ризик, пов’язаний із чутливістю вартості активів та зобов’язань страховика до коливання курсів обміну валют;
ризик спреду - ризик, пов’язаний із чутливістю активів та зобов’язань страховика до коливання різниці в доходності між облігаціями підприємств та державних облігацій України з тим самим (або близьким) терміном до погашення;
майновий ризик - ризик, пов’язаний із чутливістю вартості активів та зобов’язань страховика до коливання ринкових цін на нерухомість;
ризик ринкової концентрації - ризик, пов’язаний із недостатньою диверсифікованістю портфеля активів або у зв’язку зі значним впливом одного або кількох емітентів цінних паперів на стан активів;
3) ризик дефолту контрагента - ризик неспроможності контрагента (перестраховика, боржника та будь-якого дебітора) виконати взяті на себе будь-які договірні зобов’язання перед страховиком;
4) операційний ризик - ризик фінансових втрат страховика, що виникає через недоліки управління, процесів оброблення інформації, контрольованості, безперервності роботи, надійності технологій, а також помилки та несанкціоновані дії персоналу;
5) ризик учасника фінансової групи - ризик негативного впливу на фінансовий стан страховика-учасника фінансової групи, викликаний погіршенням фінансового стану іншого учасника групи, до складу якої входить страховик.
2. Страховик може розширити перелік ризиків, зазначених у пункті 1 цього розділу, з метою вдосконалення практики управління ними.
3. Страховик повинен розробити та запровадити модулі розрахунку для кожного з ризиків, що впливають на його діяльність.
4. При запровадженні модулів розрахунку жоден ризик не може бути неврахованим або врахованим двічі.
5. При управлінні ризиками страховик може враховувати позитивний вплив диверсифікації ризиків.
IV. Стратегія управління ризиками
1. Стратегія управління ризиками (далі - Стратегія) затверджується рішенням наглядової ради (у разі якщо наглядова рада не створена, рішенням виконавчого органу страховика) та містить:
1) мету управління ризиками;
2) визначення основних принципів управління ризиками;
3) визначення ризиків у страховика з урахуванням класифікації ризиків відповідно до розділу III цих Вимог;
4) карту ризиків;
5) визначення допустимих меж ризиків;
6) опис процедур управління ризиками;
7) опис механізму виявлення та оцінки ризиків як систематичного процесу, що включає аналіз нових та переоцінку існуючих ризиків;
8) опис механізму забезпечення платоспроможності страховика відповідно до вимог законодавства та загальної величини ризиків у страховика;
9) опис розмежування функцій і відповідальності у процесі управління ризиками, визначення осіб, відповідальних за перегляд ефективності Стратегії;
10) порядок взаємодії між виконавчим органом страховика, наглядовою радою та структурним підрозділом страховика (або призначеним працівником), що виконує функцію оцінки ризиків, у процесі управління ризиками.
2. У разі істотних змін у діяльності страховика, зокрема змін у видах страхування, що здійснює страховик, введення нових страхових програм, значних організаційних, операційних та інших подій страховик повинен переглянути та за необхідності внести зміни до Стратегії та СУР.
V. Реалізація управління ризиками
1. Виконавчий орган страховика є відповідальним за практичну реалізацію основних елементів СУР, зазначених у Стратегії, що передбачає:
розподіл функцій, обов’язків, повноважень та відповідальності за управління ризиками, що охоплює всі організаційні рівні і підрозділи страховика. Інформація щодо розподілу функцій, обов’язків, повноважень, відповідальності, підпорядкованості та підзвітності підрозділів має бути доведена до відома працівників страховика;
забезпечення розробки та затвердження внутрішніх документів, якими регулюється політика щодо управління ризиками під час здійснення андеррайтингу, формування страхових резервів, управління активами та пасивами, інвестиційної діяльності, перестрахування;
забезпечення постійної адекватності й ефективності внутрішніх документів шляхом внесення до них відповідних змін у відповідь на зміни зовнішніх або внутрішніх чинників;
забезпечення розробки та затвердження внутрішніх положень та процедур щодо визначення кількісних характеристик ризику та здійснення періодичного перегляду (щонайменше один раз на рік) цих процедур та положень з метою їх актуалізації;
створення окремого підрозділу з оцінки ризиків (або призначення працівника, відповідального за оцінку ризиків) та здійснення контролю за його роботою;
забезпечення постійного підвищення кваліфікації працівників шляхом вивчення найкращого досвіду щодо управління ризиками;
забезпечення дотримання вимог щодо платоспроможності з урахуванням рівня прийнятих ризиків.
2. Підрозділ страховика (або відповідальний працівник), що виконує функцію оцінки ризиків, повинен підпорядковуватися безпосередньо голові виконавчого органу та мати відповідні повноваження щодо доступу до інформації, необхідної для оцінки ризиків.
Підрозділ страховика (або призначений працівник), що виконує функції оцінки ризиків, є відповідальним за:
виявлення, визначення, оцінку ризиків;
збір необхідної інформації для здійснення оцінки ризиків та забезпечення безперервного контролю за ризиками;
розробку та актуалізацію модулів ризиків;
контроль за порушенням допустимих меж ризиків;
проведення стрес-тестування;
надання рекомендацій виконавчому органу страховика щодо врегулювання ризиків;
надання звітів виконавчому органу щодо проведеної роботи, а також щодо розміру капіталу, необхідного для покриття неочікуваних збитків і збитків, пов’язаних із ризиками;
надання пропозицій щодо заходів покращення ефективності СУР.
3. Структурний підрозділ страховика, що займається актуарними розрахунками, повинен сприяти ефективній реалізації СУР щодо визначення кількісних характеристик ризиків.
4. Передання на договірній основі будь-яких операційних функцій або видів діяльності страховика до зовнішніх організацій (аутсорсинг) не повинно перешкоджати страховику дотримуватися цих Вимог та не повинно збільшувати операційний ризик.
| Заступник директора департаменту методології, стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами | В. Жигінас |