МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
| 17.02.2022 № 108 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 березня 2022 р.
за № 330/37666
Про затвердження Вимог щодо остійності пасажирських суден ро-ро
Відповідно до статті 3 Кодексу торговельного мореплавства України, пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460, на виконання пункту 1839 плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, з метою забезпечення безпеки морських перевезень пасажирів пасажирськими суднами ро-ро та підвищення живучості таких суден у разі пошкодження під час аварійної морської події НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Вимоги щодо остійності пасажирських суден ро-ро (далі - Вимоги), що додаються.
2. Управлінню морського та річкового транспорту (Я. Ілясевич) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Сектору зовнішніх комунікацій забезпечити розміщення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства інфраструктури України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Установити, що Вимоги щодо остійності пасажирських суден ро-ро, затверджені цим наказом, застосовуються з 01 січня 2023 року до суден, зареєстрованих в Державному судновому реєстрі України до набрання ним чинності.
6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
| Міністр | О. Кубраков |
| ПОГОДЖЕНО: В.о. Голови Державної служби морського та річкового транспорту України Голова Державної регуляторної служби України | В. Вишньов О. Кучер |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
інфраструктури України
17 лютого 2022 року № 108
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 березня 2022 р.
за № 330/37666
ВИМОГИ
щодо остійності пасажирських суден ро-ро
І. Загальні положення
1. Ці Вимоги встановлюють уніфіковані особливі вимоги щодо остійності пасажирських суден ро-ро, що підвищить рівень живучості таких суден у разі пошкодження під час аварії та забезпечить високий рівень безпеки пасажирів, екіпажу та вантажів на морському транспорті.
2. У цих Вимогах терміни вживаються в такому значенні:
визнана організація - юридична особа (класифікаційне товариство), яка на підставі двосторонньої угоди з Морською адміністрацією надає послуги з огляду пасажирських суден ро-ро та видає свідоцтва згідно з цими Вимогами;
висота істотних хвиль (hs ) - середня висота однієї третини найвищих хвиль, що спостерігається за встановлений період;
залишковий надводний борт (fr ) - мінімальна відстань між пошкодженою палубою ро-ро і найвищою ватерлінією в місці пошкодження без урахування наслідків від можливої кількості накопиченої морської води на пошкодженій палубі ро-ро;
існуюче судно - судно, що не є новим судном;
Конвенція СОЛАС - Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі;
міжнародний рейс - морський рейс з порту України до порту поза межами України або навпаки;
нове судно - судно, кіль якого було закладено або яке перебувало на аналогічному етапі побудови 1 жовтня 2004 року або після цієї дати. Аналогічний етап побудови - це етап, на якому починається будівництво, яке може бути ідентифіковане з певним судном, та розпочато збирання такого судна з використанням не менше ніж 50 тон або 1 відсотка розрахункової маси конструктивного матеріалу, залежно від того, яке значення менше;
остійність судна - здатність судна протистояти зовнішнім силам, що порушують його рівновагу, і повертатися у вихідне положення рівноваги, коли дія цих сил припиняється;
пасажир - будь-яка особа, крім капітана та членів екіпажу або інших осіб, найнятих або зайнятих на будь-яких посадах на борту судна для потреб такого судна, за винятком дітей віком до 1 року;
пасажирське судно ро-ро - судно, що перевозить понад 12 пасажирів, має вантажні приміщення ро-ро або приміщення спеціальних категорій відповідно до Правила II-2/3 Конвенції СОЛАС;
приймаюча держава - держава-член, до/з портів якої пасажирське судно ро-ро здійснює регулярні перевезення;
регулярні перевезення - серія рейсів пасажирського судна ро-ро, які забезпечують сполучення між двома або більше портами та під час яких судно експлуатується відповідно до опублікованого розкладу або з настільки регулярними чи частими рейсами, що вони можуть бути визначені як систематичні перевезення;
Свідоцтво про безпеку пасажирського судна - документ, що підтверджує відповідність пасажирського судна ро-ро особливим вимогам щодо остійності, які встановлені цими Вимогами;
Стандарт СОЛАС - вимоги до пасажирських суден ро-ро наведені в Правилі II-I/B/8 "Остійність пасажирських суден у пошкодженому стані" Конвенції СОЛАС;
Інші терміни зазначені у цих Вимогах вживаються у значеннях наведених у Законі України "Про внутрішній водний транспорт".
3. Ці Вимоги застосовуються до всіх пасажирських суден ро-ро, що здійснюють регулярні перевезення до/з портів України, незалежно від їхнього прапора у міжнародних рейсах.
4. Висота істотних хвиль (hs ) застосовується для визначення висоти води на палубі, призначеній для перевезення автомобілів, відповідно до особливих вимог щодо остійності. Числові значення висоти істотних хвиль повинні бути такими, що не перевищуються з імовірністю понад 10 відсотків.
5. Морські райони Чорного та Азовського морів у межах виключної морської економічної зони України та застосовні значення висоти істотних хвиль для районів, які перетинають пасажирські судна ро-ро, що здійснюють регулярні перевезення до (з) портів України, наведено в додатку 1 до цих Вимог.
Якщо рейс регулярних перевезень проходить через морські райони, що знаходяться під юрисдикцією іншої держави, показники висоти істотних хвиль у відповідних морських районах узгоджуються між Морською адміністрацією та компетентними органами держави, через морські райони якої проходить судно під час рейсу, з урахуванням показників, наведених у додатку 1 до цих Вимог.
Якщо судно під час рейсу перетинає більш ніж один морський район, судно повинно відповідати всім особливим вимогам щодо остійності для найбільшого показника висоти істотних хвиль таких районів.
6. Інформація про морські райони Чорного та Азовського морів відповідно до висоти істотних хвиль розміщується на офіційному вебсайті Морської адміністрації.
7. Пасажирські судна ро-ро, зазначені в пункті 3 розділу І цих Вимог, незалежно від вимог, що встановлені Стандартом СОЛАС стосовно поділу на водонепроникні відсіки та остійності в пошкодженому стані, повинні відповідати особливим вимогам щодо остійності, що зазначені в розділі II цих Вимог.
8. Пасажирські судна ро-ро, зазначені в пункті 3 розділу І цих Вимог, що експлуатуються виключно в морських районах, де висота істотних хвиль дорівнює чи не перевищує 1,5 метра, можуть відповідати лише вимогам, установленим Стандартом СОЛАС стосовно поділу на водонепроникні відсіки та остійності в пошкодженому стані.
9. Під час застосування особливих вимог щодо остійності Морська адміністрація та визнані організації повинні керуватися результатами випробувань, проведених відповідно до методу модельного випробування, наведеного в додатку 2 до цих Вимог.
Морська адміністрація доводить до відома визнаних організацій інформацію щодо застосування процедур, наведених у цих Вимогах, у порядку встановленому двосторонніми угодами, укладеними між Морською адміністрацією та визнаними організаціями.
10. Відповідність пасажирського судна ро-ро цим Вимогам підтверджується Свідоцтвом про безпеку пасажирського судна і є дійсною протягом усього періоду експлуатації судна в морських районах з аналогічним або нижчим значенням висоти істотних хвиль.
Для здійснення міжнародних регулярних пасажирських перевезень усі нові та існуючі пасажирські судна ро-ро, зазначені в пункті 3 розділу І цих Вимог, повинні отримати Свідоцтво про безпеку пасажирського судна.
11. Визнані організації на підставі задовільних результатів проведеного огляду судна видають українським суднам Свідоцтво про безпеку пасажирського судна, відповідно до цих Вимог.
Форма Свідоцтва про безпеку пасажирського судна для українського пасажирського судна ро-ро наведена в додатку 3 до цих Вимог.
12. Якщо судноплавна компанія, судна якої здійснюють регулярні перевезення протягом усього року, має намір ввести в експлуатацію на тій самій лінії на коротший період додаткові пасажирські судна ро-ро, вона повинна повідомити про це Морську адміністрацію не пізніше, ніж за 30 діб до початку використання таких суден у рейсах.
У випадках, коли внаслідок непередбачуваних обставин (у зв’язку з пошкодженням судна чи поломкою його машин або механізмів, обладнання, що може призвести до створення небезпеки для навколишнього природного середовища, вантажів та спричинити загрозу життю або здоров’ю людей) для забезпечення безперервності обслуговування виникає необхідність швидкої заміни пасажирського судна ро-ро іншим судном, до цього судна повинні застосовуватися ці Вимоги.
Якщо судноплавна компанія має намір здійснювати регулярні перевезення сезонно протягом періоду, що не перевищує шести місяців на рік, вона повинна повідомити про це Морську адміністрацію не пізніше ніж за три місяці до початку здійснення таких перевезень.
13. Якщо сезонні рейси, які планується здійснювати протягом періоду, що не перевищує шести місяців на рік, будуть здійснюватися за умови, що висота істотних хвиль у цей період нижча ніж та, що встановлена в цьому морському районі для експлуатації судна протягом усього року, Морська адміністрація використовує найбільше значення висоти істотних хвиль для цього періоду при визначенні висоти води на палубі коли застосовуються особливі вимоги щодо остійності, що наведені у цих Вимогах. Значення висоти істотних хвиль, що застосовується для коротшого періоду, повинні бути узгоджені між Морською адміністрацію і компетентними органами усіх держав, морські райони яких перетинає судно під час виконання рейсу з урахуванням значень висоти істотних хвиль для відповідного сезону, наведених у додатку 1 до цих Вимог і доведені до визнаної організації.
14. Пасажирські судна ро-ро, що здійснюють перевезення відповідно до пунктів 12 та 13 цього розділу, повинні провадити свою діяльність з дотриманням узгоджених значень висоти істотних хвиль відповідно до пункту 5 цього розділу та мати чинне Свідоцтво про безпеку пасажирського судна.
II. Особливі вимоги щодо остійності пасажирських суден ро-ро
1. Усі пасажирські судна ро-ро, зазначені в пункті 3 розділу І, додатково до вимог Стандарту СОЛАС стосовно поділу на водонепроникні відсіки та остійності в пошкодженому стані повинні відповідати особливим вимогам щодо остійності пасажирських суден ро-ро.
2. Під час урахування наслідків від впливу можливої кількості морської води, яка може накопичитися на першій палубі, розміщеній над розрахунковою ватерлінією вантажного приміщення ро-ро або спеціального вантажного приміщення, як це визначено в Правилі II-2/А/3 Конвенції СОЛАС, у разі можливого пошкодження палуби ро-ро (далі - пошкоджена палуба ро-ро), слід дотримуватися положень пункту 2.3 Стандарту СОЛАС.
Для українських суден не є обов’язковим дотримання інших вимог Стандарту СОЛАС за умови застосування ними Особливих вимог щодо остійності пасажирських суден ро-ро.
Для розрахунку можливої кількості накопиченої морської води береться за основу рівень води, що має фіксовану висоту над найнижчою точкою кромки палуби пошкодженого відсіку палуби ро-ро.
Якщо кромка палуби пошкодженого відсіку затоплена, тоді обчислення базується на фіксованій висоті над нерухомою поверхнею води при всіх кутах крену і диференту, а саме:
0,5 м, якщо залишковий надводний борт (fr ) становить 0,3 м або менше;
0,0 м, якщо залишковий надводний борт (fr ) становить 2,0 м або більше, при цьому проміжні значення мають бути визначені шляхом лінійної інтерполяції, якщо залишковий надводний борт (fr ) становить більше ніж 0,3 або меньше ніж 2,0 м.
3. Морська адміністрація, відповідно до Інструкції про звільнення від виконання вимог міжнародних конвенцій під час конвенційної сертифікації суден України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 24 січня 2013 р. № 43, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2013 р. за № 238/22770, може дозволити застосування зменшеної висоти рівня води в разі встановлення на судні осушувальної водостічної системи, яка буде здатною пропускати та видаляти максимально можливу кількість накопиченої морської води на палубі, розрахованої згідно з пунктом 2.
4. Для суден, що експлуатуються в географічно визначених обмежених морський районах, Морська адміністрація може встановити меншу висоту поверхні води, визначену відповідно до пункту 2 цього розділу, шляхом заміни її такими значеннями:
0,0 м, якщо висота істотних хвиль (hs ), що встановлює вказаний морський район, становить 1,5 м або менше;
значенням, визначеним відповідно до пункту 2 цього розділу, якщо висота істотних хвиль (hs ), що визначає вказаний морський район, становить 4,0 м або більше.
Проміжні значення визначаються шляхом лінійної інтерполяції, якщо висота істотних хвиль (hs ), що визначає вказаний морський район, становить більше ніж 1,5 м але менше ніж 4,0 м, за умови, що:
Визначений морський район експлуатації має відповідну висоту істотних хвиль (hs ), імовірність перевищення якої не перевищує 10 відсотків; та
визначений морський район експлуатації та в разі потреби частина року (сезон), для якої було визначено певне значення висоти істотних хвиль (hs ), вказуються у Свідоцтві.
5. Як альтернативне рішення, Морська адміністрація може надати звільнення від застосування до судна вимог пунктів 2 або 4 цього розділу та прийняти результати модельного випробування, проведеного для окремого судна відповідно до методу, наведеного в додатку 2 до цих Вимог, якими підтверджується, що судно, яке має найбільші масштаби пошкоджень із тих, що передбачаються пунктом 4 Стандарту СОЛАС, не перевернеться під час нерегулярного хвилювання моря.
У Свідоцтві про безпеку пасажирського судна повинна бути вказана інформація про прийняття результатів модельного випробування, як аналог дотримання положень пункту 2 або 4 цього розділу, а також значення висоти істотних хвиль (hs ), що використовувалася в модельних випробуваннях.
6. Інформація, надана капітану судна відповідно до пунктів 7.1 та 7.2 Стандарту СОЛАС, що розробляється для забезпечення відповідності вимогам пунктів 2.3-2.3.4 Стандарту СОЛАС, повинна застосовуватися до пасажирських суден ро-ро, відповідно до цих Вимог, в незмінному вигляді.
7. Для оцінювання наслідків впливу можливої кількості накопиченої морської води на пошкодженій палубі ро-ро застосовуються такі положення:
1) поперечна або поздовжня перегородка повинна вважатися непошкодженою, якщо всі її частини перебувають усередині вертикальних поверхонь з обох бортів судна, що розміщені від обшивки корпусу на відстані, яка дорівнює одній п’ятій ширини судна, як визначено в Правилі II-1/А/2 Конвенції СОЛАС, та вимірюється під прямим кутом до діаметральної площини на рівні найвищої вантажної ватерлінії поділу на відсіки;
2) у випадку якщо корпус судна конструктивно частково розширяється задля забезпечення відповідності положенням цього розділу, отримане внаслідок цього збільшення значення однієї п’ятої ширини судна повинно використовуватися всюди, але не повинно регулювати розташування наявних пропускних отворів у перегородці, трубопровідних систем тощо, що були прийнятними до розширення;
3) водонепроникність поперечних або поздовжніх перегородок, прийнятих ефективними для утримання можливої кількості накопиченої морської води у відсіку на пошкодженій палубі ро-ро, повинна бути співвідносною з осушувальною водостічною системою та витримувати гідростатичний тиск відповідно до результатів розрахунку пошкодження. Такі перегородки повинні бути заввишки не менше ніж 4,0 м, за винятком випадків, коли висота води не перевищує 0,5 м. У таких випадках висота перегородки може бути розрахована як:
bh = 8hw, де bh - висота перегородки, hw - висота води.
При цьому мінімальна висота перегородки не повинна становити менше ніж 2,2 м. Мінімальна висота перегородки судна з підвісною палубою для перевезення автомобілів повинна бути не меншою, ніж висота нижньої поверхні підвісної палуби в її найнижчому положенні;
4) для окремих конфігурацій, зокрема підвісних палуб на всю ширину та широкої бортової обшивки, може бути прийнята інша висота перегородки на підставі детального модельного випробування;
5) вплив можливої кількості накопиченої морської води для будь-якого відсіку пошкодженої палуби ро-ро не враховується за умови, що такий відсік має з кожного боку палуби штормові шпігати, що рівномірно розподілені вздовж боків відсіку та відповідають таким умовам:
A більше або дорівнює 0,3l, де А - загальна площа штормових шпігатів з кожного боку палуби в м-2, l - довжина відсіку в м;
судно повинно зберігати залишковий надводний борт не менше ніж 1,0 м у разі найтяжчого пошкодження без урахування наслідків впливу можливої кількості накопиченої морської води на пошкодженій палубі ро-ро;
штормові шпігати повинні розміщуватися в межах висоти 0,6 м над пошкодженою палубою ро-ро, а нижня кромка штормових шпігатів повинна бути в межах 2 см над пошкодженою палубою ро-ро; та
штормові шпігати повинні бути оснащені пристроями або клапанами, які можуть закриватися, для того щоб запобігти потраплянню води на палубу ро-ро та забезпечити відведення води, що може накопичитися на палубі ро-ро.
8. Якщо перегородка над палубою ро-ро вважається пошкодженою, обидва відсіки, що межують із перегородкою, повинні вважатися затопленими до тієї самої висоти поверхні води, як це розраховано згідно з пунктом 2 або 4 цього розділу.
9. Для визначення висоти істотних хвиль застосовуються значення висоти хвиль, вказані на навігаційних картах або в переліку морських районів, який складають компетентні органи держав, морські райони яких перетинає судно під час рейсу, відповідно до статті 5 Директиви 2003/25/ЄС.
10. Для суден, експлуатацію яких планується здійснювати протягом періоду, що не перевищує шість місяців на рік, Морська адміністрація узгоджує висоту істотних хвиль, яку необхідно використовувати, з компетентними органами інших держав, порти яких включено до рейсу судна.
| Начальник Управління морського та річкового транспорту | Я. Ілясевич |
Додаток 1
до Вимог щодо остійності
пасажирських суден ро-ро
(пункт 5 розділу І)
МОРСЬКІ РАЙОНИ
Чорного та Азовського морів у межах морської економічної зони України та застосовні значення висоти істотних хвиль для морських районів, які перетинають пасажирські судна ро-ро, що здійснюють регулярні перевезення до/з портів України
( Див. текст )
Висота істотних хвиль, що не перевищується з імовірністю понад 10 %,
у метрах щодо кожного з виділених районів, щомісячно*
__________
* Під час розрахунку висоти істотних хвиль для певних районів виключної морської економічної зони України ДУ "Держгідрографія" використовувала дані ре-аналізу, надані для вільного доступу Європейським центром з питань зміни клімату Copernicus Climate Change Service (C3S) (https://cds.climate.copernicus.eu/). Використано останню версію набору даних ERA5, що є ре-аналізом п’ятого покоління ECMWF (European Centre for Medium-Range Weather Forecasts) для глобального клімату і погоди. Ре-аналіз об’єднує дані моделі зі спостереженнями в глобально повний і узгоджений набір даних з використанням законів фізики. Цей принцип асиміляції даних, заснований на методі, який використовується центрами чисельного прогнозування погоди, де кожні кілька годин попередній прогноз об’єднується з новими доступними спостереженнями, є оптимальним способом отримання нової найкращої оцінки стану природного середовища. Повторний аналіз працює в такий самий спосіб, але з меншою спроможністю, щоб забезпечити надання набору даних за кілька десятиліть.
Для розрахунку бралися такі дані щодо істотної висоти комбінованих вітрових хвиль із просторовою здатністю 0.5° х 0.5°, дискретністю 3 години, за період 2011-2020 років.
Межі виключної морської економічної зони України
Додаток 2
Вимог щодо остійності
пасажирських суден ро-ро
(пункт 9 розділу І)
МЕТОД
модельного випробування
1. Загальні положення
1. Метою цього методу модельного випробування є запровадження надійної процедури оцінювання живучості пошкодженого пасажирського судна ро-ро в разі хвилювання моря. Під час випробувань, передбачених пунктом 5 розділу II цих Вимог, судно повинно бути здатним протистояти хвилюванню моря, яке визначено у розділі 3 цього додатка, у разі найнесприятливішого розвитку подій.
2. Пояснення позначень
LOA - повна довжина судна;
LBP - відстань між перпендикулярами;
hS - висота істотних хвиль;
B - теоретична ширина судна;
TP - максимальний період;
TZ - період видимих хвиль;
ТА - осадка кормою;
ТМ - осадка на міделі;
ТF - осадка носом;
Mpass - кренувальні моменти, що виникають у результаті скупчення пасажирів;
Mlaunch - кренувальні моменти, що виникають в разі спуску з одного борту всіх рятувальних шлюпок і плотів із повним комплектом людей і забезпеченням за допомогою шлюпбалок і кран-балок;
Mwind - кренувальні моменти, що виникають від тиску вітру.
2. Модель судна
1. Модель судна повинна копіювати реальне судно як у зовнішній конфігурації, так і у внутрішньому розміщенні, зокрема стосовно всіх пошкоджених приміщень, що впливають на процес затоплення та заливання палуби водою. Необхідно використовувати вихідні осадку, диферент, крен та граничну експлуатаційна висоту центра ваги над кілем KG, що відповідають найгіршому випадку пошкодження. Окрім того, випадок чи випадки випробувань, що розглядаються, повинні моделювати найгірший випадок або випадки пошкодження, визначені відповідно до пункту 2.3.2 Стандарту СОЛАС 90, беручи до уваги загальну площу під позитивною кривою відновлювального плеча GZ, а центральна лінія отвору пошкодження повинна перебувати в межах такого діапазону:
1) ±35 % (LBP ) від міделя судна;
2) якщо пошкодження, зазначене в підпункті 1 цього пункту, розташоване за межами ±10 % (LBP ) 0 % від міделя судна, то знадобиться проведення додаткового випробування для найгіршого, згідно зі Стандартом СОЛАС 90, випадку пошкодження, яке знаходиться в межах ±10 % (LBP ) від міделя судна.
2. Модель судна повинна відповідати таким вимогам:
1) довжина між перпендикулярами (LBP ) повинна становити не менше ніж 3 м або мати довжину, що відповідає масштабу моделі 1: 40, залежно від того, яке із значень більше, а вертикальний розмір повинен становити не менше ніж три стандартні висоти надбудови над палубою перегородок (палубою надводного борту);
2) товщина корпусу затоплених приміщень не повинна перевищувати 4 мм;
3) як у непошкодженому, так і в пошкодженому стані модель повинна відповідати відповідній водотоннажності та маркам осадки (TA, TM, TF, з лівого та правого борту) з максимальним допустимим відхиленням у будь-якій марці осадки +2 мм. Носова та кормова марки осадки повинні розміщуватися якомога ближче до носового перпендикуляру (FP) та кормового перпендикуляру (AP);
4) усі пошкоджені відсіки та вантажні приміщення ро-ро повинні бути змодельовані з точними поверхнями та правильним коефіцієнтом проникності (фактичні значення та розподіл), що забезпечує правильне відображення маси води, яка потрапила всередину судна, та розподілу цієї маси;
5) характеристики руху реального судна повинні бути правильно змодельованими, з приділенням особливої уваги допустимому відхиленню метацентричної висоти (GM) у непошкодженому стані та радіусу інерції мас під час руху в разі бортової та кільової хитавиці. Обидва радіуси повинні вимірюватися на моделі, яка знаходиться в повітряному середовищі, а їх значення мають перебувати в діапазонах: від 0,35 B до 0,4 B - у разі бортової хитавиці та від 0,2 LOA до 0,25 LOA - у разі кільової хитавиці;
6) основні конструктивні елементи такі, як водонепроникні перегородки, отвори та засоби випуску повітря тощо, які розміщені над та під палубою перегородок і пошкодження яких може призвести до асиметричного затоплення, повинні бути, наскільки це можливо, правильно змодельованими, для того щоб відображати реальну ситуацію затоплення. Вентиляція та засоби перепуску води повинні бути сконструйовані з мінімальним поперечним перерізом 500 мм-2;
7) форма пробоїни повинна бути такою:
трапецієвидний профіль, бік якого формує кут нахилу 15° по вертикалі і шириною біля розрахункової ватерлінії визначеною відповідно до пункту 4.1 Стандарту СОЛАС 90;
профіль у формі рівнобедреного трикутника в горизонтальній площині з висотою, що дорівнює B/5, відповідно до пункту 4.2 Стандарту СОЛАС 90. Якщо бортові цистерни встановлені в межах В/5, довжина пошкодження в місці бортових цистерн повинна становити не менше ніж 25 мм.
Незалежно від форм пробоїн, зазначених в підпункті 7 цього пункту, усі відсіки, що були визначені як пошкоджені під час розрахунку найгіршого(их) випадку(ів) пошкодження, визначених згідно з пунктом 2.3.2 Стандарту СОЛАС 90, повинні бути затоплені під час проведення модельних випробувань.
3. Модель судна при затопленні у стані рівноваги повинна мати крен на додатковий кут, що відповідає куту, створеному кренувальним моментом
Mh = max (Mpass; Mlaunch; Mwind ), але в жодному разі кінцевий крен не може становити менше ніж 1° у напрямку пошкодження.
Кренувальні моменти Mpass, Mlaunch та Mwind, є такими як це визначено в пункті 2.3.4 Стандарту СОЛАС 90. Для існуючих суден цей кут може дорівнювати 1°.
3. Процедура проведення випробувань
1. Випробування моделі має проводитися на нерегулярних хвилях із довгим гребнем, визначених спектром JONSWAP, із висотою істотних хвиль hS, коефіцієнтом максимального зростання г = 3,3 та максимальним періодом
TP = 4 ? hs, (TZ = TP / 1,285), де hs - висота істотних хвиль для морського району експлуатації, імовірність перевищення якої становить не більше 10 % протягом року, але яка обмежується максимальною висотою 4 м.
При цьому повинні бути дотримані такі умови:
1) ширина басейна повинна бути достатньою для уникнення контакту або іншої взаємодії з бортами басейну, але не менше ніж (LBP )+ 2 м;
2) глибина басейну повинна бути достатньою для правильного моделювання хвиль, але не менше ніж 1 м;
3) для використання репрезентативного відтворення хвиль вимірювання повинні проводитися перед випробуванням у трьох різних місцях у межах діапазону дрейфу;
4) найближчий до генератора хвиль зонд хвиль повинен перебувати в місці розташування моделі на початку випробування;
5) відхилення (hS ) та (TP ) повинно перебувати в межах ±5 % для трьох місць.
6) протягом випробувань, для цілей схвалення, похибка +2,5 % в hs, ±2,5 % в TP та ±5 % в TZ повинні допускатися для зонда, що розташовується ближче до генератора хвиль.
2. Модель повинна мати змогу вільно дрейфувати та розміщуватися до хвиль бортом (напрямок 90о) з пробоїною, що розміщена у напрямку до набігаючих хвиль, без жодної швартовної системи, постійно прикріпленої до моделі, що використовується.
Для забезпечення напрямку руху бортових хвиль приблизно 90° під час модельного випробування мають виконуватися такі вимоги:
1) троси для управління курсом, призначені для незначного коригування, повинні розміщуватися в діаметральний площині носової і кормової частин судна симетрично та на рівні між положенням граничної експлуатаційної висоти центра ваги над кілем (KG) та пошкодженою ватерлінією;
2) швидкість візка повинна дорівнювати реальній швидкості дрейфу моделі з коригуванням швидкості в разі потреби.
3. Необхідно провести не менше ніж 10 випробувань. Тривалість кожного випробування повинна бути достатньою для того, щоб досягти стійкого стану моделі, але не повинна становити менше ніж 30 хвилин у реальному часі. Для кожного випробування потрібно використовувати різну гряду хвиль.
4. Критерії живучості судна
1. Рівень живучості моделі вважається достатнім, якщо їй вдалося досягнути стійкого стану під час проведення послідовних випробувань, як це вимагається пунктом 3 розділу 3 цього Додатка.
2. Модель вважається такою, що перекинулась, якщо спостерігаються кути крену, що перевищують 30° відносно вертикальної вісі, або стійкий (осереднений) крен перевищує 20° протягом періоду більше ніж 3 хвилини реального часу, навіть, якщо досягнуто стійкого стану.
5. Документація щодо випробування
1. Морська адміністрація повинна заздалегідь схвалити програму модельного випробування.
2. Випробування повинні бути задокументовані шляхом складання звітів та відеозапису або інших візуальних записів, що містять усю належну інформацію щодо моделі та результатів випробування, які повинна схвалити Морська адміністрація. Звіти повинні обов’язково містити теоретичні та виміряні спектри хвиль і статистичні дані (hS, TP, TZ ) підйому хвиль у трьох різних місцях у басейні для отримання репрезентативної гряди хвиль, а також інформацію щодо модельних випробувань - часові проміжки для основних статистичних даних щодо вимірювання підйому хвиль близько до генератора хвиль та записи про бортову, вертикальну та кільову хитавицю, а також про швидкість дрейфу.
Додаток 3
до Вимог щодо остійності
пасажирських суден ро-ро
(пункт 11 розділу І)
СВІДОЦТВО
про безпеку пасажирського судна
PASSENGER SHIP SAFETY CERTIFICATE
( Див. текст )