під час розвідки родовищ, що розробляються, або під час оцінки запасів мінеральних вод за даними експлуатації - визначення величини водовідбору і відповідних йому рівнів мінеральних вод, режиму фільтрації в умовах експлуатації, якості мінеральних вод і зміни якості у часі.
Стаціонарні режимні спостереження в непорушених природних умовах слід проводити не менше 1-го року, а в порушених умовах - упродовж періоду, який дозволяє встановити основні закономірності фільтрації підземних вод та зміни їх хімічного складу в зоні впливу діючих водозаборів.
8.11. У випадках, коли розвідувальні роботи на мінеральні води проводяться на ділянках або в районах діючих водозаборів, гідрогеологічні дослідження починаються з вивчення досвіду їх експлуатації з метою:
оцінки експлуатаційних запасів мінеральних вод на ділянках діючих водозаборів із незатвердженими запасами і переоцінки запасів на ділянках водозаборів з раніше затвердженими запасами;
використання наявного досвіду експлуатації для оцінки запасів на родовищах, що розвідуються вперше і знаходяться в аналогічних гідрогеологічних умовах;
оцінки взаємовпливу діючих та тих, що розвідуються, водозаборів, а також впливу видобутку підземних вод на екологічні умови даного району.
8.12. Під час проведення розвідувальних робіт на мінеральні води повинна бути отримана інформація про якісний склад мінеральних вод для оцінки можливості їх використання за призначенням.
Проби води й газу (вільного та розчиненого) слід відбирати з усіх свердловин під час проведення будь-якого виду відкачок (випусків), а також із джерел і поверхневих водотоків в зоні впливу водозабору. Відбір проб води й газу проводиться також при проведенні спостережень за режимом мінеральних вод.
Кількість, обсяги проб води й газу, частота їх відбирання, види аналізів, а також перелік компонентів і показників, що підлягають визначенню, установлюються в залежності від гідрогеологічних і гідрохімічних умов родовища, типу і цільового призначення мінеральних вод.
Рівень вивченості мінеральних вод повинен забезпечити кількісну характеристику перш за все тих показників і властивостей, які визначають лікувальну цінність мінеральних вод. З цією метою проводяться повні хімічні аналізи проб води й газу, спектральні, радіохімічні аналізи та визначення специфічних для даного родовища мінеральних вод і біологічно активних компонентів (радону, органічних речовин тощо).
У районах, де можливе забруднення підземних вод унаслідок господарської діяльності, слід виконати гідрохімічне опробування на наявність характерних для даного району забруднювальних компонентів. Перелік таких компонентів слід узгодити з місцевими органами державної санітарно-епідеміологічної служби.
Відбір, зберігання, транспортування проб води й газу, а також лабораторне вивчення цих проб належить виконувати у відповідності до чинних стандартів і методик. Контроль за достовірністю і якістю гідрохімічного опробування та лабораторних досліджень необхідно здійснювати шляхом внутрішнього та зовнішнього геологічного та лабораторного контролю.
8.13. Якість природних столових, лікувально-столових, лікувальних мінеральних вод повинна бути вивчена відповідно до вимог ДСТУ 878-93 "Води мінеральні питні", а лікувальних мінеральних вод, які використовуються у курортній практиці, - у відповідності до галузевого стандарту МОЗ України ГСТУ 42.10-02-96 "Води мінеральні лікувальні" і підтверджена вимогами кондицій, що розробляються для кожного родовища мінеральних вод.
Під час проведення розвідувальних робіт на родовищі мінеральних вод повинна бути виконана їх бальнеологічна оцінка.
Шкідливі (токсичні) елементи і бактеріологічні показники належить визначати як у питних мінеральних водах, так і в мінеральних водах, призначених для зовнішнього використання.
8.14. Під час проведення геологорозвідувальних робіт на мінеральні води належить одержати дані, які характеризують санітарні умови площі, у межах якої формуються експлуатаційні запаси мінеральних вод. Санітарні обстеження проводять за участю представників місцевих органів санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служб; обстеження включають візуальне виявлення всіх джерел і осередків можливого забруднення мінеральних вод. При потребі, під час проведення розвідувальних робіт слід здійснювати спеціальні дослідження з метою встановлення характеру, рівня та меж ореолів забруднення підземних (мінеральних) вод.
З метою обґрунтування заходів щодо захисту родовищ мінеральних вод від забруднення в окремих випадках доцільно проводити міграційні дослідження. Склад, обсяги і методика цих досліджень слід обґрунтовувати з урахуванням характеру забруднення та завдання, яке розв'язується, і узгоджувати з органами місцевої санітарно-епідеміологічної служби.
8.15. Під час розвідки родовищ мінеральних вод слід отримати дані для розробки заходів щодо охорони довкілля стосовно вибраного способу утилізації використаних вод. У разі підземного захоронення цих вод необхідно оцінити їх сумісність з підземними водами і водовмісними породами поглинального горизонту. У всіх випадках спосіб і місця скиду використаних вод повинні бути погоджені з органами: державної санітарної служби, Мінекоресурсів України, іншими державними органами згідно з чинним законодавством України.
8.16. Під час розвідувальних робіт належить вивчити інженерно-геологічні умови будівництва на ділянці проектного водозабору (наявність зсувів, розмиву і переробки берегів, ослаблених ґрунтів та ґрунтів, що просідають, тощо) і одержати дані для характеристики фізико-механічних та водно-фізичних властивостей ґрунтів у обсягах, достатніх для обґрунтування проекту розроблення родовища мінеральних вод.
Повинні бути також визначені можливі джерела господарсько-побутового водопостачання майбутнього підприємства (санаторно-курортної установи) з видобування мінеральних вод.
9. Вимоги до підрахунку експлуатаційних запасів та оцінки ресурсів мінеральних вод
( Назва розділу 9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин N 295 від 05.12.2005 )
9.1. Підрахунок експлуатаційних запасів мінеральних вод полягає у визначенні їх кількості, яка може бути отримана на родовищі за допомогою раціональних у техніко-економічному відношенні водозабірних споруд при заданому режимі експлуатації і збереженні якості води, що задовольняє вимоги її цільового використання протягом розрахункового терміну водоспоживання.
9.2. Підрахунок експлуатаційних запасів мінеральних вод у випадку нерівномірного водоспоживання протягом року проводиться за двома варіантами: при рівномірному і заданому нерівномірному режимах.
9.3. Експлуатаційні запаси мінеральних вод підраховуються за результатами геологорозвідувальних робіт або експлуатації родовищ (водозаборів) за станом на певну дату. Окремо підраховуються експлуатаційні запаси мінеральних вод, що належать до різних типів, класів за рівнем їх промислового значення, рівнем техніко-економічного та геологічного вивчення.
9.4. Розвідані запаси мінеральних вод підраховуються на родовищах за умови, що вивченість потужності, будови, поширення і умов залягання водоносних горизонтів, положення рівнів підземних вод, літологічного складу і характеру зміни фільтраційних властивостей водовмісних порід по площі та в розрізі, умов живлення і характеру взаємозв'язку водоносних горизонтів, що оцінюються, з іншими горизонтами та поверхневими водами, джерел формування експлуатаційних запасів, закономірностей зміни розрахункових гідрогеологічних параметрів по площі і в розрізі, якості мінеральних вод у просторі і часі та обґрунтованість прогнозу впливу експлуатації на інші водні об'єкти та довкілля достатні для опрацювання проектів будівництва водозабірних споруд.
9.5. Попередньо розвідані запаси підраховують на виявлених родовищах за умови, що рівень їх вивченості достатній для обґрунтування подальшої розвідки або дослідно-промислової розробки родовища мінеральних вод та на розвіданих родовищах.
9.6. Ресурси оцінюють за результатами регіональних гідрогеологічних досліджень на основі загальних уявлень про умови їх формування в певних геологічних та гідрогеологічних умовах, а також за аналогією з більш вивченими територіями.
( Пункт 9.6 розділу 9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин N 295 від 05.12.2005 )
9.7. Підрахунок експлуатаційних запасів мінеральних вод слід проводити з урахуванням наявної в районі водогосподарської обстановки, а також запланованих у майбутньому водогосподарських заходів, якщо їх виконання передбачається протягом розрахункового терміну водоспоживання.
9.8. Під час підрахунку експлуатаційних запасів мінеральних вод, які забезпечуються поновлюваними джерелами формування, слід враховувати диференційовану імовірність перевищення середньорічних, середньомісячних або середньодобових витрат цих джерел у залежності від рівня вимог водоспоживача. Для забезпечення потреб санаторно-курортних лікувальних закладів слід приймати величину середньодобової забезпеченості, а при наявності регулювальної ємності - середньомісячної або іншої належним чином обґрунтованої забезпеченості експлуатаційних запасів на рівні 95%. Для забезпечення потреб заводів розливу мінеральних вод рівень забезпеченості за погодженням із замовником може бути зменшеним до 85-90%. У разі потреби, експлуатаційні запаси мінеральних вод можуть підраховуватись у двох режимах при різній забезпеченості (повінь - межень).
9.9. Експлуатаційні запаси і ресурси мінеральних вод підраховуються у відповідності до вимог розділу 4 цієї Інструкції.
9.9.1. Запаси категорії А належить визначати на розвіданих або таких, що розробляються, родовищах мінеральних вод відповідно до наміченої схеми нового або діючого водозабору в кількості:
за фактичною продуктивністю діючого водозабору на родовищах 1-ї та 2-ї груп за умови підтвердження можливості збереження досягнутого водовідбору і потрібної якості води протягом розрахункового терміну експлуатації, а також на родовищах 3-ї групи, якщо за час водовідбору досягнуто сталих гідродинамічного, гідрохімічного й температурного режимів;
за розрахунковою продуктивністю діючих водозаборів у межах подвійної екстраполяції фактичного водовідбору на родовищах 1-ї групи за умови підтвердження можливості збереження потрібної кількості і якості води впродовж розрахункового терміну експлуатації;
за розрахунковим дебітом випробуваних дослідними відкачками (випусками) і суміжних з ними проектних виробок у межах подвійної екстраполяції по площі розрахункових дебітів випробуваних дослідними відкачками виробок на родовищах 1-ї групи, а також за розрахунковим дебітом випробуваних дослідними відкачками виробок на родовищах 2-ї групи - у межах полуторної екстраполяції. Розрахунковий дебіт має бути обґрунтований результатами дослідних випробувань;
за фактичним дебітом виробок, які одночасно випробувані дослідно-експлуатаційними відкачками на родовищах 2-ї групи при підтвердженні можливості збереження цих режимів на розрахунковий термін експлуатації;
за фактичним дебітом виробок, які одночасно випробувані дослідно-експлуатаційними відкачками на родовищах 3-ї групи в умовах усталеного гідродинамічного, гідрохімічного і температурного режимів при підтвердженій можливості збереження цих режимів на розрахунковий термін експлуатації;
за середньодобовим для лікувальних закладів і середньомісячним для заводів розливу мінеральних вод дебітом джерел імовірністю перевищення 95%, або за середньорічним дебітом цих джерел імовірністю перевищення 95%, якщо передбачається режим водовідбору, що відповідає режиму джерельного стоку за сезонами року; при цьому розрахункові дебіти джерел мають бути обґрунтовані безпосередніми спостереженнями за дебітом джерел і якістю мінеральних вод протягом не менше 3 років та багаторічними спостереженнями за дебітами та рівнями підземних вод на спостережних пунктах в аналогічних умовах; залежність якості води від зміни дебіту джерела чітко визначена.
Під час підрахунку запасів мінеральних вод категорії А в розрахунковій схемі слід ураховувати лише ті джерела формування експлуатаційних запасів, які достовірно визначені і оцінені кількісно за досвідом експлуатації підземних вод або за даними розвідувальних гідрогеологічних робіт.
9.9.2. Запаси категорії В належить визначати на розвіданих або тих, що розробляються, родовищах (ділянках) відповідно до запланованої схеми нового або діючого водозабору, щодо якого здійснюється переоцінка, у кількості:
за розрахунковою продуктивністю діючих водозаборів у межах потрійної екстраполяції фактичного водовідбору на родовищах 1-ї групи і подвійної екстраполяції фактичного водовідбору на родовищах 2-ї групи за умови підтвердження можливості збереження потрібної кількості і якості води упродовж розрахункового терміну експлуатації (за відрахуванням запасів категорії А);
за розрахунковою продуктивністю діючих водозаборів, яка не перевищує фактично досягнутого водовідбору, на родовищах 3-ї групи за умови підтвердження можливості збереження потрібної кількості і якості води упродовж розрахункового терміну експлуатації;
за фактичним дебітом виробок, які одночасно випробувані дослідно-експлуатаційними відкачками на родовищах 3-ї групи за умови підтвердження можливості одержання досягнутого дебіту і потрібної якості води на розрахунковий термін експлуатації;
за розрахунковим дебітом проектних виробок, віддалених на подвійну відстань від випробуваних на родовищах 1-ї групи в межах подвійної екстраполяції по площі фактично досягнутих дебітів, а на родовищах 2-ї групи - проектних виробок, суміжних з випробуваними, у межах полуторної екстраполяції, якщо випробувані виробки обґрунтовують запаси категорії А;
за фактичним дебітом виробок, які одночасно випробувані дослідно-експлуатаційними відкачками на родовищах 3-ї групи за умови підтвердження можливості отримання досягнутих дебітів і потрібної якості води протягом розрахункового терміну експлуатації;
за середньодобовим для лікувальних закладів і середньомісячним для заводів розливу мінеральних вод дебітом джерел імовірністю перевищення 95%, або за середньорічним дебітом цих джерел імовірністю перевищення 95%, якщо передбачається режим водовідбору, який відповідає режиму джерельного стоку за сезонами року; при цьому розрахункові дебіти джерел мають бути обґрунтовані результатами спостережень за їх режимом упродовж не менше одного року з використанням даних багаторічних спостережень за дебітами або рівнем підземних вод на спостережних пунктах в аналогічних умовах; залежність зміни якості води від дебіту джерела в цілому визначена.
Під час підрахунку запасів підземних вод категорії В у розрахунковій схемі враховуються тільки ті джерела формування експлуатаційних запасів, яким дана загальна кількісна оцінка за даними експлуатації підземних вод або за даними розвідувальних гідрогеологічних робіт.
9.9.3. Запаси категорії С визначаються:
1
за розрахунковою продуктивністю водозаборів, визначеною за обмеженим обсягом фактичних даних випробування виробок на родовищах 1-ї та 2-ї груп (межі і джерела формування чітко не визначені, фільтраційні параметри визначалися переважно за даними випробування одиночних гідрогеологічних свердловин, закономірності зміни якості води у часі можуть бути встановлені розрахунковим способом на основі загальних гідрогеологічних даних);
за розрахунковою продуктивністю водозаборів на родовищах 1-ї та 2-ї груп (за відрахуванням запасів категорій А і В) при обґрунтуванні розрахунковим способом відповідності якості води вимогам замовника;
за розрахунковим дебітом різночасно випробуваних виробок з урахуванням їх взаємодії і в межах приблизно встановленої величини забезпеченості експлуатаційних запасів і визначеної розрахунковим способом якості мінеральних вод на родовищах 3-ї групи;
за розрахунковим дебітом виробок, які одночасно випробувані дослідно-експлуатаційними відкачками, у межах обґрунтованої полуторної екстраполяції фактично досягнутого дебіту і приблизно встановленої забезпеченості експлуатаційних запасів і визначення розрахунковим способом якості мінеральних вод (за відрахуванням запасів категорій А і В);
за мінімальним добовим дебітом джерел, визначеним за даними періодичних вимірювань у меженний і паводковий періоди і приведеним до 95% імовірності перевищення за даними спостережень за режимом джерел і рівнів підземних вод в аналогічних умовах або зміною метеорологічних факторів; залежність між якістю води і зміною дебіту джерела оцінена приблизно.
9.9.4. Запаси категорії С кількісно визначаються:
2
за розрахунковою продуктивністю водозаборів на підставі даних випробування поодиноких (нечисленних) виробок;
за аналогією гідрогеологічних умов з детальніше вивченими площами;
за мінімальним дебітом джерел, визначеним поодинокими вимірами.
9.9.5. Перспективні ресурси (категорія Р ) оцінюються за
1
розрахунковою кількістю підземних вод, яка віддзеркалює можливості
використання підземних вод стосовно проектної, а незадіяної
частини - стосовно умовної схеми розташування водоспоживачів, з
урахуванням природоохоронних обмежень та 85-відсоткової
забезпеченості витрат (рівнів) підземних вод.
Розрахунки базуються на результатах різномасштабного геологічного й гідрогеологічного картування, гідрогеологічних, воднобалансових, геофізичних та гідрохімічних досліджень.
Прогнозні ресурси (категорія Р ) оцінюються за розрахунковою
2
кількістю підземних вод, яка може бути отримана на території, що
вивчається, на всій площі розповсюдження продуктивних водоносних
горизонтів при відстанях між водозабірними спорудами, що
забезпечують відносно повне використання всіх джерел формування
підземних вод, при максимально можливих зниженнях рівня й
розрахункових термінах експлуатації при дебітах проектних
свердловин, які забезпечують потреби водоспоживачів на території,
що оцінюється.
Розрахунки базуються на результатах різномасштабного геологічного й гідрогеологічного картування, гідрогеологічних, воднобалансових, геофізичних та гідрохімічних досліджень з урахуванням природоохоронних обмежень та обґрунтованої для відповідних природних умов забезпеченості витрат (рівнів) підземних вод.
( Підпункт 9.9.5 пункту 9.9 розділу 9 в редакції Наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин N 295 від 05.12.2005 )
9.10. Під час підрахунку умовно балансових та позабалансових запасів їх слід розподіляти в залежності від причин зарахування до умовно балансових чи позабалансових - економічних, технічних, технологічних, екологічних та ін.
9.11. У разі підрахунку запасів для умов нерівномірного водоспоживання, віднесення їх до окремих категорій слід проводити відповідно до умов безперервного рівномірного водовідбору.
9.12. Результати оцінки експлуатаційних запасів мінеральних вод належить наносити на підрахункові плани і розрізи, на яких відображають:
межі родовища, експлуатаційні запаси мінеральних вод якого підраховуються; межі поширення у плані кондиційних мінеральних вод;
ізолінії розрахункових знижень рівнів води в плані і криві депресії на гідрогеологічних розрізах на кінець розрахункового терміну; межі поширення кондиційних мінеральних вод на розрізах;
виробки, які обґрунтовують підрахунок запасів, а також цифри підрахованих запасів окремо за групами і категоріями.
Масштаб підрахункового плану і розміри плану визначають з урахуванням необхідності відобразити депресійну лійку на кінець прогнозного періоду, водогосподарську обстановку, яка може вплинути на роботу проектного водозабору, межі поширення кондиційних мінеральних вод. Якщо масштаб не дає змоги відобразити ці дані, то до плану додаються врізки крупнішого масштабу, на яких належить відобразити: розміщення існуючих та проектних експлуатаційних виробок на кожній ділянці, що оцінюється, групи і категорії запасів та іншу інформацію.
10. Підготовленість родовищ мінеральних вод до промислового освоєння
10.1. Розвідані родовища мінеральних вод слід уважати підготовленими до промислового освоєння, якщо:
10.1.1. Балансові експлуатаційні запаси родовищ затверджені ДКЗ.
10.1.2. Затверджені в установленому порядку балансові експлуатаційні запаси мінеральних вод (з урахуванням доцільного рівня вивчення родовищ різних груп за складністю геологічної будови, гідрогеологічних та інших умов формування експлуатаційних запасів) на ділянках, що розвідані для задоволення першочергової потреби у воді, мають таке співвідношення категорій розвіданості (у відсотках):
Категорія запасів | Групи родовищ за складністю геологічної будови | ||
1-а група | 2-а група | 3-я група | |
А | 40 | 20 | - |
В | 40 | 40 | 60 |
С 1 | 20 | 40 | 40 |
Балансові запаси, призначені для забезпечення перспективної
потреби в мінеральній воді, розвідані не нижче категорії С .
1
Можливість промислового освоєння і використання розвіданих родовищ усіх груп при менших співвідношеннях балансових запасів високих категорій у порівнянні із зазначеними в таблиці встановлює ДКЗ під час експертизи матеріалів підрахунку запасів.
Значне перевищення кількості запасів, розвіданих за категорією А на родовищах 1-ї та 2-ї груп, а також за категорією В на родовищах 3-ї групи, у порівнянні з наведеними в таблиці без відповідного обґрунтування недоцільне.
10.1.3. Балансові експлуатаційні запаси мінеральних вод, які за кількістю і якістю задовольняють вимоги надрокористувача на розрахунковий термін експлуатації водозабору, підраховані відповідно до погоджених споживачем проектних схем і конструкцій водозабірних споруд, заданої потреби і графіка водовідбору з урахуванням водогосподарської ситуації, її намічених змін і допустимих меж впливу на довкілля:
вивчено гідрогеологічні, водогосподарські, санітарні, екологічні та інші умови експлуатації мінеральних вод з детальністю, що дає змогу проектувати водозабірні споруди, опрацьовувати рекомендації щодо режиму експлуатації, розміщення мережі спостережних пунктів, а також обґрунтовувати розміри зони санітарної охорони водозабору та санітарно-захисні заходи;
оцінено вплив водовідбору протягом розрахункового терміну експлуатації на існуючі водозабори і поверхневі джерела, а також екологічні та інші природні умови району, що дає можливість розробити заходи щодо відвернення або зниження рівня негативних екологічних наслідків;
оцінено можливість комплексного використання мінеральних вод;
одержано попередні погодження на спеціальне користування земельними ділянками з метою видобування мінеральних вод згідно із законодавством;
обґрунтовано техніко-економічними розрахунками рентабельність розробки родовища мінеральних вод, забезпечено узгоджену з надрокористувачем ефективність капіталовкладень у його розробку.
10.1.4. Розробка родовища погоджена місцевими органами Мінекоресурсів України з урахуванням оціненого впливу на довкілля.
10.2. Відповідно до пункту 25 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 N 1689, за згодою зацікавлених користувачів надр на умовах економічного ризику може бути здійснена передача для промислового освоєння родовища, запаси якого не повністю підготовлені до розроблення. У цих випадках під час геологічного вивчення експлуатаційних запасів мінеральних вод, які передаються у промислове освоєння, мають бути виявлені і оцінені небезпечні екологічні фактори, пов'язані з експлуатацією родовища.
11. Умови використання експлуатаційних запасів мінеральних вод
11.1. Для проектування будівництва (реконструкції) водозабірних споруд використовуються підготовлені для промислового освоєння згідно з вимогами пункту 10.1 цієї Інструкції експлуатаційні запаси мінеральних вод.
11.2. Попередньо розвідані в межах родовищ запаси категорії 1 понад співвідношення, зазначене в пункті 10.1.2 цієї Інструкції, повинні враховуватись під час проектування щодо можливих перспектив розширення водозабірних споруд (визначення діаметрів водоводів, потужності насосних станцій, визначення глибини і конструкції експлуатаційних свердловин, встановлення зони санітарної охорони водозабірних ділянок) у тому випадку, якщо ці перспективи планується реалізувати в період, який не перевищує розрахунковий термін роботи водозаборів.
Виявлені запаси категорії С враховуються під час планування
2
подальших розвідувальних робіт.
11.3. На освоєних та тих, що освоюються, родовищах мінеральних вод мають проводитися:
систематичні спостереження за кількістю і якістю підземних
вод, зниженням рівнів в експлуатаційних та спостережних
свердловинах, а також спостереження за джерелами формування
експлуатаційних запасів з метою переведення запасів категорій С
1
та С у більш високі категорії та для підрахунку додатково
2
виявлених запасів;
облік обсягу видобування мінеральної води та контроль за екологічною безпекою скидання використаних лікувальних вод;
систематичний моніторинг екологічного стану території в межах III-го поясу зони санітарної охорони родовища.
11.4. Затверджені експлуатаційні запаси мінеральних вод підлягають повторній (додатковій) експертизі та оцінці ДКЗ у разі:
збільшення або зменшення обсягів балансових запасів категорій
А+В+С у порівнянні з раніше затвердженими більше ніж на 20%
1
унаслідок додаткових геологорозвідувальних робіт або
гідрогеологічних досліджень під час експлуатації;
перегляду кондицій або вимог стандартів до якості мінеральних вод, вихід показників зміни якості мінеральних вод за межі, визначені кондиціями та стандартами, зміни напрямку використання мінеральних вод;
порушення водогосподарських, природних або санітарних умов, у відповідності до яких запаси були затверджені; виявлення додаткових економічних, бальнеологічних чи екологічних факторів, які суттєво впливають на кількість, якість, напрям або ефективність використання мінеральних вод;
перевищення водовідбором більше ніж на 50% сумарної величини затверджених розвіданих запасів категорії А+В;
перевищення затвердженого терміну експлуатації мінеральних вод, якщо при цьому виникає потреба реконструкції водозабірних споруд у зв'язку зі зміною умов експлуатації;
у разі залучення до експлуатації родовищ, що не розробляються, якщо з моменту затвердження їх експлуатаційних запасів минуло понад 10 років.
Заступник голови ДКЗ | О.П.Митько |