4.8.56. Забороняється наповнення резервуарів, заповнення цистерн АЦЗГ і заправка газобалонних автомобілів шляхом зниження в них тиску за рахунок скидання парової фази в атмосферу.
Для визначення ступеня наповнення АЦЗГ і заправки газобалонних автомобілів допускається короткочасне відкриття вентилів контролю рівня заповнення.
4.8.57. Наповнення на АГЗС балонів, не призначених для використання на автотранспорті, забороняється.
4.8.58. Максимальний рівень наповнення не повинен перевищувати 85% геометричного об'єму надземних резервуарів і цистерн і 90% - підземних резервуарів.
Наповнення балонів ЗВГ повинно відповідати нормам, зазначеним пунктом 9.1.23 Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
4.8.59. Усі балони, незалежно від способу наповнення, повинні підлягати перевірці ступеня наповнення ваговим або іншим методом.
Для перевірки ступеня наповнення методом зважування повинні застосовуватися ваги, які б забезпечували відхилення точності зважування балонів місткістю: 1 л - не більше 10 г; 5 л - не більше 20 г; 27 л і 50 л - не більше 100 г.
Ваги перед початком робочої зміни повинні перевірятися майстром за допомогою гирі-еталона. На ГНС (ГНП) повинен вестися журнал наповнення балонів у відповідності з вимогами Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
4.8.60. При перевищенні припустимого максимального рівня наповнення резервуарів, автоцистерн або балона надлишок газу повинен бути злитий.
Газ з балонів зливається в спеціально призначені для цього ємкості, а з переповнених резервуарів і автоцистерн - в незаповнені резервуари бази зберігання.
Видаляти надлишок газу з резервуарів і балонів шляхом випускання ЗВГ в атмосферу забороняється.
4.8.61. Злив невипарених залишків із резервуарів, випарників і балонів повинен здійснюватися в спеціально обладнані для цього герметичні ємкості. Злив невипарених залишків у відкриту тару або у виробничу каналізацію забороняється. Злив невипарених залишків з балонів повинен проводитися на зливних пристроях.
4.8.62. Усі наповнені балони повинні бути перевірені на герметичність вентиля (клапана) і різьбового з'єднання.
Способи перевірки повинні визначатися виробничими інструкціями.
Після наповнення на штуцері вентиля повинна бути встановлена заглушка.
4.8.63. Кількість балонів, які знаходяться водночас в наповнювальному цеху ГНС і ГНП, не повинна перевищувати половини сумарної годинної продуктивності наповнювальних установок, при цьому розміщення балонів у проходах, а також у два яруси, забороняється.
4.8.64. При переміщенні балонів слід вживати заходів щодо запобігання їх падінню і пошкодженню.
4.8.65. Кількість наповнених і порожніх балонів, розміщених на вантажно-розвантажувальних майданчиках, не повинна перевищувати подвійної добової продуктивності наповнювального відділення.
4.8.66. Резервуари перед внутрішнім оглядом, гідравлічним випробуванням, ремонтом повинні бути вивільнені від газу, невипарних залишків, оброблені і відключені від газопроводів з установкою інвентарних заглушок.
4.8.67. Обробка резервуарів і балонів ЗВГ повинна проводитися шляхом їх пропарювання або продувки інертним газом, або заповненням теплою водою (понад 45 град. С).
Час обробки посудин обумовлюється виробничою інструкцією залежно від температури теплоносія.
4.8.68. Вода після промивки і випробувань резервуарів і балонів повинна відводитися в каналізацію тільки через відстійники з сифонами, які б унеможливлювали попадання ЗВГ в каналізацію. Відстійник повинен періодично очищатися і промиватися чистою водою.
Забруднення з відстійників повинні вивозитися в місця, спеціально відведені санітарно-епідеміологічною службою.
4.8.69. Заходи з очищення стоків і видалення вибухопожежонебезпечних продуктів повинні унеможливлювати утворення в системі каналізації вибухонебезпечної концентрації ЗВГ.
4.8.70. Якість дегазації повинна перевірятися аналізом проб повітря, відібраного в нижній частині посудини, концентрація зріджених газів у пробі після дегазації не повинна перевищувати 1/5 НМВ газу. Результати дегазації балонів відображаються в спеціальному журналі, в якому зазначаються результати аналізу проб повітря після дегазації.
4.8.71. Розгерметизація резервуарів і балонів без попереднього зниження в них тиску до атмосферного, а також застосування для дегазації повітря не дозволяються.
4.8.72. Не допускається заміна запірних пристроїв на балонах, які не пройшли дегазацію.
4.8.73. Внутрішній огляд і гідравлічне випробування підземних резервуарів провадиться один раз на 10 років, внутрішній огляд надземних резервуарів - один раз на 4 роки, а гідравлічне випробування їх - один раз на 8 років.
Внутрішній огляд і гідравлічне випробування резервуарів АЦЗГ провадиться в строки, передбачені для надземних резервуарів.
Спеціаліст, відповідальний за проведення внутрішнього огляду або ремонту резервуарів, повинен особисто перевірити встановлення заглушок на технологічних газопроводах обв'язки резервуара і готовність для проведення огляду інспектором.
4.8.74. Роботи з відключення резервуарів, їх очищення, внутрішнього огляду і ремонту повинні виконуватись на підставі письмового дозволу керівника ГНС, ГНП, АГЗС і АГЗП і наряду-допуску.
4.8.75. Пірофірні відкладення на стінках резервуарів, а також забруднення і відкладення, вилучені з резервуарів, повинні підтримуватися у вологому стані до вивезення їх з території ГНС, ГНП, АГЗС і АГЗП.
Пірофірні відкладення слід відвозити в спеціально відведене місце.
4.8.76. Для запобігання самозайманню пірофірних відкладень у трубах ділянки газопроводів з пірофірними відкладеннями повинні в день їх розкриття демонтуватись і складатися в безпечній зоні.
4.8.77. Введення в дію резервуарів, обладнання і трубопроводів після огляду або ремонту повинно проводитися на підставі письмового дозволу керівника ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП згідно з Правилами будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
4.8.78. Льодові закупорки в газопроводах ЗВГ повинні ліквідуватися паром, нагрітим піском, гарячою водою.
Забороняється застосовувати для цієї цілі вогонь, а також засоби, при яких можливе виникнення іскроутворення.
Розігрів льодових закупорок в лопнутому газопроводі повинен провадитися з обов'язковим відключенням ділянки від загальної системи, з встановленням інвентарної заглушки і з додержанням вимог щодо виконання газонебезпечних робіт.
4.8.79. На території резервуарного парку та у вибухопожежонебезпечних приміщеннях ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП забороняється застосовувати відкритий вогонь і проводити роботи, при яких можливе виникнення іскроутворення, а також вносити сірники, запальнички й інші речі для куріння.
4.8.80. Ремонтні роботи з застосуванням відкритого вогню допускаються за умови виконання вимог Типової інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених в.о.головного державного інспектора України з пожежного нагляду та в.о.начальника Управління Державної пожежної охорони МВС України, зареєстрованих в Мін'юсті України 04.07.95 N 219/755.
4.8.81. Вогневі роботи повинні проводитися згідно із спеціальними планами, затвердженими керівниками ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, і нарядом-допуском. План вогневих робіт повинен бути погоджений з органами державного пожежного нагляду.
4.8.82. В'їзд автомашин на АГЗС, у виробничу зону ГНС і ГНП, а також злив і налив ЗВГ під час виконання вогневих робіт, не дозволяється.
4.8.83. Протягом всього часу виконання вогневих робіт у приміщеннях виробничої зони повинна працювати механічна вентиляція.
4.8.84. Перед початком і під час вогневих робіт у приміщенні, а також у 20-метровій зоні від робочого місця на території повинен проводитися аналіз повітряного середовища на наявність парів ЗВГ.
З появою у повітрі парів ЗВГ, незалежно від концентрації, вогневі роботи повинні припинитися.
4.8.85. Території, виробничі приміщення ГНС, ГНП, ПСБ, АГЗС, АГЗП повинні забезпечуватися первинними засобами пожежогасіння (додаток 6).
4.8.86. На території ГНС, ГНП, АГЗС і АГЗП повинні вивішуватися попереджувальні написи про заборону куріння і застосування відкритого вогню.
4.8.87. Територія ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП повинна бути очищена від сторонніх предметів і горючих матеріалів. Проїзди і проходи повинні бути вільними.
Чистий і використаний обтиральний матеріал повинен зберігатися окремо в металевих скриньках з щільно закритими кришками.
4.8.88. На території резервуарного парку та у вибухопожежонебезпечних приміщеннях не допускається перебування осіб, які не мають стосунку до виробничих процесів.
В'їзд на територію АГЗС і заправка автомобілів, у яких є пасажири, забороняється.
4.8.89. При аварійному витоку газу необхідно зупинити технологічні процеси, видалити сторонніх з виробничої зони ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, заглушити двигуни в усіх автомашинах і вжити заходів щодо ліквідації витоку.
При аварійному витоку газу з резервуарів або трубопроводів, розташованих на території підприємства, необхідно негайно погасити вогонь, видалити людей із зони можливої загазованості, створити, де це можливо, парову завісу і вжити заходів щодо ліквідації витоку.
Роботи з усунення витоків повинні виконуватися згідно з планом локалізації аварійних ситуацій.
4.8.90. У випадку загорання газу поблизу надземних резервуарів, останні потрібно зрошувати водою для запобігання підвищенню в них тиску.
При виникненні вогню поблизу залізничних і автомобільних цистерн їх слід негайно вивезти в безпечне місце. Якщо це зробити неможливо, цистерни необхідно зрошувати водою.
4.8.91. Порядок відпуску ЗВГ споживачам встановлюється інструкцією, розробленою з врахуванням вимог цих Правил і затвердженою керівником.
4.8.92. Балони ЗВГ, які одержують підприємства для виробничих цілей, забороняється передавати іншим підприємствам, а також використовувати в побутових і комунально-побутових приладах, вони повинні мати білу розпізнавальну кільцеву смугу завширшки не менше 100 мм.
4.8.93. Балони повинні транспортуватися з накрученими на горловину запобіжними ковпаками і заглушками на спеціально обладнаних автомашинах.
Перевезення балонів на вантажних автомашинах із звичайним кузовом допускається з використанням дерев'яних ложементів або брусів, гумових або мотузкових кілець, із застосуванням заходів, які запобігають їх падінню.
4.8.94. В автомашинах, призначених для перевезення ЗВГ, вихлопна труба від двигуна повинна бути виведена до їх передньої частини.
В автомашинах, які використовуються для перевезення балонів періодично або тимчасово, на вихлопній трубі на весь час рейсу повинен встановлюватись іскрогасник.
На кожній автомашині повинні бути два вогнегасники місткістю не менше 5 л кожний і червоний прапорець в передньому кутку лівого борту.
4.8.95. При перевезенні зріджених газів автомобільним транспортом повинні виконуватися вимоги безпеки перевезень, визначені чинним законодавством.
4.8.96. Забороняється стоянка АЦЗГ і автомашин, навантажених балонами, біля місць з відкритим вогнем і місць можливого масового скупчення людей (ринки, магазини, видовищні заклади та ін.).
4.8.97. Машину типу "клітка" і бортові машини з балонами у разі потреби дозволяється зупинити не більше як на 1 годину на відстані не менше 10 м від житлових будинків і 25 м від громадських будівель.
АЦЗГ у разі необхідності їх стоянки більше як на 1 годину (крім спеціально обладнаних площадок для заправки) дозволяється ставити на відстані не менше 20 м від житлових будинків і 40 м - від громадських будівель.
Відстань від місця стоянки автомашин для перевезення ЗВГ до вигрібних ям, льохів і кришок колодязів підземних комунікацій повинна бути не менше 5 м.
4.8.98. Балони з ЗВГ можуть зберігатися як в спеціальних приміщеннях, так і на відкритому повітрі за умови їх захисту від атмосферних опадів і сонячних променів.
Зберігання в одному приміщенні балонів ЗВГ з балонами інших газів забороняється.
Допускається зберігання балонів у кількості до 10 шт. в спеціальних шафах.
4.8.99. Склади для зберігання балонів повинні бути одноповерховими з покриттям легкого типу (вагою не більше 120 кг на 1 кв.м) і не мати горищних приміщень.
Стіни, перегородки, покриття складів повинні бути із негорючих матеріалів, не нижче II ступеня вогнестійкості, вікна і двері повинні відкриватися назовні.
Скло вікон і дверей повинно бути матовим або пофарбоване білою фарбою.
Висота складських приміщень для балонів повинна бути не менше 3,25 м від підлоги до нижніх виступних частин покрівельного покриття.
Підлога складів повинна бути рівна і мати несковзку поверхню із матеріалів, які унеможливлюють іскроутворення.
4.8.100. Освітлення складів для балонів повинно відповідати вимогам для приміщень з вибухонебезпечними зонами категорії А.
4.8.101. Склади для балонів повинні мати природну або "примусову" постійно діючу вентиляцію, яка забезпечує не менше ніж трикратний повітрообмін.
При цьому із нижньої зони приміщення складу слід забирати не менше 2/3 нормованого об'єму повітря, яке видаляється.
4.8.102. Склади для балонів ЗВГ повинні розташовуватися в зоні захисту від блискавки не нижче II категорії надійності.
4.8.103. Складське приміщення для зберігання балонів повинно бути поділене вогнетривкими стінами на відсіки, в кожному з яких допускається зберігання не більше 500 балонів.
Кожний відсік повинен мати самостійний вихід назовні.
Заповнені і порожні балони мають зберігатися роздільно.
4.8.104. Балони, заповнені ЗВГ, повинні зберігатись у вертикальному положенні з встановленою заглушкою на штуцері вентиля.
4.9. Резервуарні, геотермальні (ГТУ), випарні, змішувальні, групові та індивідуальні балонні установки
4.9.1. Резервуарні, геотермальні, випарні, змішувальні, групові та індивідуальні балонні установки (ГБУ) ЗВГ (надалі - установки) повинні прийматися в експлуатацію одночасно з газовим обладнанням об'єктів, для газопостачання яких вони призначені.
4.9.2. До прийняття в експлуатацію резервуари ЗВГ, установки і їх газопроводи повинні бути випробувані на міцність і щільність відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, СНиП 3.05.02-88 і з урахуванням розділу 7 цих Правил. При введенні в експлуатацію (до пуску газу) резервуари установок, їх обладнання і обв'язувальні газопроводи повинні бути піддані контрольному опресовуванню повітрям згідно з вимогами розділу 6 цих Правил.
4.9.3. Порядок експлуатації установок і заходи безпеки при виконанні всього комплексу робіт в процесі експлуатації визначаються правилами технічної експлуатації з урахуванням рекомендацій заводів-виготовлювачів і вимогами розділів 4.8 і 7 цих Правил.
4.9.4. Робочий тиск ЗВГ після регулятора установки повинен відповідати проекту. ЗСК і ЗЗК установок повинні настроюватися на тиск згідно з п.4.4.6 цих Правил.
4.9.5. Установки з несправностями, які можуть призвести до аварій в системі газопостачання або до нещасних випадків, повинні бути негайно зупинені.
4.9.6. ЗВГ з пониженим вмістом пропану можуть використовуватись в резервуарних установках тільки за умови забезпечення випарення рідини і запобігання можливої конденсації парів ЗВГ в зовнішніх газопроводах при низьких температурах повітря і грунту.
4.9.7. Теплоносій у випарники повинен подаватися тільки після заповнення резервуарів ЗВГ.
4.9.8. Злив газу в резервуари і заміну балонів слід проводити в денний час.
4.9.9. Перед зливом ЗВГ в резервуари все обладнання установок і АЦЗГ, а також гумотканинні рукави, слід перевірити.
Злив ЗВГ забороняється при виявленні несправностей, закінченні терміну чергового технічного огляду резервуарів, відсутності залишкового тиску в них і відсутності на установках первинних засобів пожежогасіння.
4.9.10. АЦЗГ і резервуари в період зливу-наливу повинні з'єднуватись гумотканинними рукавами з штуцерами рідинної і парової фаз.
АЦЗГ і рукави перед зливом повинні заземлятися. Від'єднувати АЦЗГ від заземлювального пристрою дозволяється тільки після закінчення зливу і установки заглушок на штуцери вентилів.
4.9.11. При наповненні резервуарів слід керуватися вимогами підрозділу 4.8 цих Правил. Присутність сторонніх осіб і користування відкритим вогнем в місцях проведення зливно-наливних операцій забороняється.
4.9.12. При зливі газу не допускається переповнювання резервуарів понад встановлений рівень.
Відкачування надлишків ЗВГ і невипарених залишків з резервуарів повинно проводитись в АЦЗГ.
4.9.13. Після наповнення резервуарів повинна бути перевірена герметичність з'єднань. Виявлені витоки ЗВГ повинні усуватися негайно.
4.9.14. Технічне обслуговування установок повинно проводитися 1 раз на 3 місяці при позитивних температурах зовнішнього повітря і не рідше 1 разу на місяць - при негативних.
4.9.15. При технічному обслуговуванні установок підлягають огляду:
запірна арматура, регулятори, випарники, запобіжні клапани, трубопроводи, стики, фланцеві, різьбові, зварні з'єднання на витікання газу;
перевіряються:
справність захисних кожухів, огорожі і запорів на них, а також наявність попереджувальних написів, укомплектованість засобами пожежогасіння;
справність різьби на штуцерах патрубків для приєднання рукавів при зливі ЗВГ з АЦЖГ, наявність заглушок на штуцерах;
справність і параметри настройки регуляторів тиску; при необхідності настроюють регулятор на заданий режим роботи;
запобіжні клапани на спрацювання при тиску налагодження;
справність і правильність показання манометрів шляхом короткочасного їх відключення і повернення вказівної стрілки на нуль.
4.9.16. Поточний ремонт установок повинен проводитись не рідше 1 разу на рік. Обсяг робіт визначається технічним станом обладнання.
При ремонті установок повинні виконуватися роботи, які входять в технічне обслуговування, а також:
перенабиття сальників на вентилях і змазування пробкових кранів, перевірка ходу запірних пристроїв і герметичність фланцевих, різьбових і зварних з'єднань;
розбирання регулятора, запобіжних пристроїв і запірної арматури, огляд, збирання і налагодження регулятора і запобіжних пристроїв на встановлені режими їх роботи.
4.9.17. Плановий ремонт установок повинен проводитися за затвердженими графіками.
В графіках слід враховувати строки проведення планового ремонту, передбаченого паспортами заводів-виготовлювачів на окремі види обладнання.
4.9.18. Резервуари установок і балони для ЗВГ підлягають технічному огляду в строки згідно з вимогами п. 4.8.73 цих Правил і Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
ГТУ підлягають технічному огляду 1 раз на 5 років. У зв'язку з неможливістю (з конструктивних особливостей ГТУ) проведення внутрішніх оглядів останні замінюються гідравлічним випробуванням.
4.9.19. Про всі роботи з ремонту і технічного огляду резервуарів занотовується в експлуатаційному паспорті резервуара.
4.9.20. В житлових і громадських будинках в одному приміщенні дозволяється встановлювати один балон місткістю 50 л.
При місткості балона до 27 л дозволяється встановлювати в одному приміщенні два балони (один з них запасний).
У житлових будинках балони належить розміщати в кухнях у місцях, доступних для огляду.
4.9.21. Відстань від балона до газової плити має становити не менше 0,5 м і від радіатора опалення або печі не менше 1 м. При влаштуванні екрана, який захищає балон від нагрівання, відстань від балона до радіатора опалення або печі можна зменшувати до 0,5 м. Відстань між балоном і екраном повинна бути не менше 0,1 м. При розміщенні балона проти топкових дверцят печей відстань між балоном і топковими дверцятами повинна бути не менше 2 м.
4.9.22. Приєднання балона до газових приладів виконується гумотканинним рукавом. Рукав повинен бути суцільний, мати довжину не більше 5 м і кріпитися до стіни.
Рукав не повинен проходити через стіни, двері і вікна. В місцях приєднання до приладу і регулятора рукав повинен надягатися на гофровані наконечники і кріпиться металевими хомутами, які забезпечують надійність і герметичність приєднання. Застосування дротяних скруток не допускається.
4.9.23. Поза будинками індивідуальні ГБУ повинні розташовуватися в шафах, які замикаються, зроблених з негорючих матеріалів, або під замикальними кожухами, що закривають верхню частину балона і регулятор. Шафи повинні мати у верхній і нижній частинах прорізи або решітки-жалюзі для вентиляції.
4.9.24. Індивідуальні ГБУ біля стін повинні встановлюватися на відстані не менше 0,5 м від дверей і вікон першого поверху і 3 м - від вікон і дверей цокольних і підвальних поверхів, а також від колодязів підземних комунікацій і вигрібних ям.
Не допускається розташування балонів біля запасних (пожежних) виходів, з боку фасадів будівель, у місцях проїзду транспорту.
Шафи для балонів і балони під замикальними кожухами повинні бути встановлені на вогнетривкій основі висотою не менше 0,1 м.
4.9.25. Балон може приєднуватись до газопроводу за допомогою мідних трубок або гумотканинних рукавів довжиною не більше 0,5 м. З'єднання балона з регулятором повинно бути шорстким.
Гумотканинні рукави повинні відповідати вимогам державних стандартів і не повинні мати пошкоджень зовнішнього шару гуми.
4.9.26. Під час заміни балонів забороняється користуватися відкритим полум'ям, вмикати і вимикати електроосвітлення.
4.9.27. Застосування групових ГБУ допускається для житлових будинків, які мають сумарну кількість не більше 24 квартир.
4.9.28. На огорожах майданчиків резервуарних, випарних, змішувальних установок і ГТУ, шафових групових ГБУ повинні бути попереджувальні написи "Вогненебезпечно. Газ".
4.9.29. Установки ЗВГ повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння - скринькою з піском місткістю 0,5 куб.м, лопатами, вогнегасником типу ОУ-2 або ОП-5.
4.9.30. При потребі проведення поблизу установок робіт з будівництва або ремонту підземних інженерних мереж, а також в інших випадках, при яких можливе пошкодження установки і газопроводів, організація, що веде роботи, повинна одержати письмовий дозвіл від організації, яка експлуатує установку і веде облік виданих дозволів. В письмовому дозволі повинні бути зазначені умови і порядок проведення робіт.
Про початок робіт організація, яка їх веде, повинна сповістити експлуатаційну організацію не пізніше ніж за 5 днів.
У період проведення робіт експлуатаційна організація повинна здійснювати щоденний контроль.
4.10. Захист сталевих підземних споруд систем газопостачання від електрохімічної корозії
4.10.1. Всі види захисту від електрохімічної корозії (надалі - ЕХЗ), передбачені проектом, повинні бути введені в дію до здавання побудованих підземних споруд в експлуатацію.
4.10.2. Відповідальними за стан ЕХЗ споруд систем газопостачання є їх власники.
4.10.3. Експлуатація установок ЕХЗ споруд систем газопостачання повинна виконуватись за вимогами ГОСТ 9.602-89, РДИ 204 УССР 067-89.
4.10.4. Налагоджувальні і експлуатаційні роботи на установках ЕХЗ, а також проведення електричних вимірювань повинні здійснюватися персоналом, який пройшов спеціальну підготовку і має посвідчення на право роботи з електроустановками напругою до 1 000 В, з додержанням вимог Правил устройства электроустановок (надалі - ПУЕ), затверджених Міненерго СРСР 04.07.84; Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей (надалі - ПТЕ), затверджених Міненерго СРСР 20.02.1989 р. і Правил безпечної експлуатації електроустановок (далі - ПБЕ), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці 06.10.97 N 257, зареєстрованих в Мін'юсті України 13.01.98 N 11/2451.
4.10.5. Експлуатація засобів ЕХЗ споруд систем газопостачання населених пунктів, як правило, повинна здійснюватися спеціалізованими службами СПГГ.
На вказані служби покладається відповідальність за своєчасне виявлення небезпечних корозійних зон і вжиття заходів щодо їх ліквідації. Ці служби повинні мати у своєму складі навчених і допущених до цих видів робіт спеціалістів і бути оснащені необхідним обладнанням і приладами.
4.10.6. Власники, які експлуатують установки ЕХЗ, повинні здійснювати періодичний технічний огляд і обслуговування установок, перевірку ефективності їх роботи, а також контрольні вимірювання потенціалів на спорудах, які захищаються.
4.10.7. Технічний огляд установок ЕХЗ, не обладнаних засобами телемеханічного контролю, повинен проводитися (не рідше):
дренажних - 4 рази на місяць;
катодних - 2 рази на місяць;
перетворювачів малої потужності - 1 раз на 6 місяців;
контрольованих протекторних - 1 раз на 6 місяців.
4.10.8. При технічному огляді провадяться:
зовнішній огляд всіх елементів установок;
очищення шаф від пилу, води, бруду та ін.;
перевірка цілісності монтажу і відсутності механічних пошкоджень окремих елементів, справності запобіжника, стану контактів, справності захисного заземлення і занулення;
перевірка робочих параметрів установок, включаючи вимірювання:
на установках дренажного і катодного захисту - випрямлений струм і напруга перетворювача, потенціал відносно землі в точці приєднання;
на установках посиленого дренажного захисту - випрямлена напруга, струм в ланцюгу дренажу і потенціал газопроводу в точці дренування;
на контрольованих протекторних установках - потенціал відносно землі при відключеному протекторі і потенціал відносно землі та струм у протекторній установці при включеному протекторі.
4.10.9. При технічному обслуговуванні установок ЕХЗ виконуються, окрім робіт, вказаних в п. 4.10.8 цих Правил, також:
перевірка опору анодів і захисного заземлення 1 раз на рік, а також під час проведення ремонтних робіт;
випробування кабельних ліній електроживлення - 1 раз на рік;
перевірка ізоляції апаратури і кабельних ліній електроживлення, а також опору розтікання струму захисного заземлення - не рідше 1 разу на рік;
перевірка справності електроізолювальних фланцевих з'єднань - 1 раз на 2 роки;
контроль за станом захисного покриття - 1 раз на 5 років.
Порушення в роботі установок ЕХЗ повинні усуватися в строк не більше 1 місяця.
4.10.10. Терміни технічного обслуговування установок ЕХЗ здійснюються за вимогами паспортів заводів-виготовлювачів.
4.10.11. Вимірювання потенціалів на газопроводах з побудовою діаграми потенціалів повинні проводитися в зонах дії блукаючих струмів не рідше 1 разу на 3 місяці, а також після кожної зміни корозійних умов у зв'язку із зміною режиму роботи установок електропостачання електрифікованого транспорту, розвитку мережі джерел блукаючих струмів, газопроводів і інших підземних металевих інженерних мереж.
В інших випадках - не рідше 2 разів на рік.
4.10.12. Робота приладів ЕХЗ вважається ефективною, якщо радіус їх дії і величина захисного потенціалу газопроводів (резервуарів) відносно землі відповідають проекту.
4.10.13. Організація, яка виконує роботи з захисту сталевих підземних споруд, повинна мати карти-схеми газопроводів з позначенням місць розміщення установок ЕХЗ і контрольно-вимірювальних пунктів, дані про джерела блукаючих струмів, а також щорічний аналіз корозійного стану сталевих підземних споруд і ефективності роботи захисту.
4.10.14. При виявленні корозійно небезпечних зон власником газопроводів повинні вживатися заходи щодо їх ліквідації. Строки виконання робіт визначаються організацією, яка виконує роботи з захисту газопроводів, але не більше 3 місяців.
До усунення анодних і знакозмінних зон власником повинні бути розроблені і вжиті заходи, які б забезпечили безпечну експлуатацію газопроводів.
4.10.15. Підприємства-власники повинні забезпечити виявлення причин корозійних пошкоджень газопроводів. Кожний випадок наскрізного корозійного пошкодження газопроводів підлягає розслідуванню комісією, до складу якої повинен входити представник організації, яка виконує роботи з експлуатації ЕХЗ.
4.10.16. Роботи і вимірювання в контрольно-вимірювальних пунктах в межах проїзної частини вулиць і доріг, на рейкових коліях трамвая і залізничних шляхах, джерелах електроживлення установок електрозахисту повинні виконуватися бригадою в складі не менше двох чоловік, один з яких стежить за безпечністю робіт і за рухом транспорту.
Проведення робіт і вимірювань у колодязях, тунелях і траншеях глибиною понад 1 м повинно виконуватися бригадою в складі не менше трьох чоловік.
4.10.17. Всі роботи на тягових підстанціях і відсмоктувальних пунктах електротранспорту проводяться персоналом підстанції.
4.10.18. Металеві корпуси електроустановок, які не знаходяться під напругою, повинні мати занулення і захисне заземлення.
4.10.19. При виконанні сумісного ЕХЗ інженерних підземних мереж приєднання газопроводів до захисних установок сумісного ЕХЗ повинно здійснюватися на підставі проектів, які погоджені з СПГГ.
4.10.20. Поточний ремонт захисних установок здійснюється в процесі експлуатації на підставі висновків технічного огляду або технічного обслуговування.
Плановий ремонт захисних установок здійснюється щорічно.
4.11. Електрообладнання
4.11.1. Електрообладнання повинно експлуатуватися відповідно до вимог ПУЕ, ПТЕ, ПБЕ, цих Правил та інструкцій заводів-виготовлювачів.
4.11.2. Вибухозахищене електрообладнання повинно періодично обстежуватися, випробовуватися, технічно обслуговуватися і ремонтуватися згідно з вимогами ПБЕ.
4.11.3. Огляд електрообладнання і електропроводки ГРП, ГНС, ГНП, АГЗС і АГЗП повинен проводитися:
на початку кожної робочої зміни - обслуговуючим персоналом;
щотижня - особою, відповідальною за електрогосподарство підприємства-власника;
огляд електрообладнання ГРП - при технічному обслуговуванні.
4.11.4. Випробування вибухозахищеного електрообладнання проводиться відповідно до вимог і норм, не нижче встановлених інструкціями заводів-виготовлювачів, ПТЕ і ПБЕ.
4.11.5. Прилади, за допомогою яких проводяться електричні вимірювання в вибухонебезпечних зонах, повинні бути вибухозахищеними.
Рівень і вид захисту повинен відповідати категоріям і групам вибухонебезпечних сумішей.
Допускається проводити вимірювання за допомогою приладів у нормальному виконанні за умови унеможливлення утворення вибухонебезпечних сумішей під час проведення вимірювань, забезпечення максимального обміну повітря, а також за наявності наряду-допуску на газонебезпечні роботи.
4.11.6. Технічне обслуговування вибухозахищеного обладнання повинно проводитися не рідше одного разу на 6 місяців, при цьому відкриваються кришки оболонок, розбираються вводи (при потребі), проводиться огляд електричних частин електрообладнання і усуваються виявлені несправності, роботи повинні виконуватися персоналом, який пройшов перевірку знань відповідно до вимог ПТЕ і ПБЕ електроустановок споживачів, з додержанням технічних і організаційних заходів.
4.11.7. Після кожного розкривання вибухонепроникних оболонок повинна бути проконтрольована ширина щілини (зазору) в плоских з'єднаннях між зовнішніми частинами оболонки при нормальній затяжці кріпильних болтів. Товщина щупа повинна бути на 0,05 мм більше від ширини щілини, вказаної в інструкції з експлуатації електрообладнання. Перевірка проводиться не менше як у чотирьох точках, розміщених рівномірно по периметру з'єднання.
4.11.8. Експлуатація вибухозахищеного електрообладнання забороняється:
при несправних засобах вибухозахисту, блокування, заземлення, апаратів захисту, порушенні схем управління захистом, пошкоджених проводах і кабелях;
при відкритих кришках оболонок, наявності на вибухозахищених поверхнях удавлювань, подряпин і відколів;
при зміні заводської конструкції захисту;
при відсутності пломб, знаків і написів вибухозахисту.
4.11.9. Забороняється проводити ущільнення кабелю вводного пристрою ізоляційною стрічкою, сирою гумою, обрізками оболонки гнучких гумових трубок.
4.11.10. Порядок організації ремонту вибухозахищеного електрообладнання, обсяг і періодичність виконуваних при цьому робіт повинні відповідати вимогам РД 16.407-89.
4.11.11. Забороняється використання електрообладнання, виготовленого власними силами.
Замінене вибухозахищене обладнання повинно бути не нижче від класу вибухонебезпечної зони, категорії і групи вибухонебезпечної суміші.
4.11.12. Перевірка максимального струмового захисту, пускачів і автоматів повинна проводитися не рідше одного разу на 6 місяців.
4.11.13. Електропроводка в сталевих трубах і встановлені роздільні ущільнювачі повинні випробовуватися робочим тиском повітря 0,25 МПа (2,5 кгс/кв. см) протягом 3 хвилин, при цьому допускається падіння тиску не більше ніж до 0,2 МПа (2 кгс/кв. см).
Випробування повинні проводитися 1 раз на рік (під час поточного ремонту).
4.11.14. Заземлення будівель і обладнання ГРП, ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП належить перевіряти не рідше одного разу на рік.
Вимірювання рекомендується провадити в періоди найменшої провідності грунту:
один рік - влітку при найбільшому просиханні грунту;
другий - взимку при найбільшому його промерзанні.
Окрім періодичних перевірок і оглядів заземлень, їх стан повинен перевірятися після кожного ремонту обладнання.
4.11.15. Для визначення технічного стану заземлювальних пристроїв проводяться:
зовнішній огляд їх видимої частини;
огляд з перевіркою ланцюга між заземленням і елементами, які заземлюються (відсутність обривів і незадовільних контактів у проводці, яка з'єднує обладнання з заземлювальним пристроєм), та інші роботи згідно з ПТЕ;
вимірювання опору заземлювального пристрою.
4.11.16. Перевірка стану пристроїв захисту від блискавки повинна проводитися для будівель і споруд I і II категорій 1 раз на рік перед початком грозового сезону, для будівель і споруд III категорії - не рідше 1 разу на 3 роки.
Перевірці підлягають цілісність і захищеність від корозії доступних огляду частин блискавковідводів і струмовідводів та контактів між ними, а також значення опору струму примислової частоти заземлювачів, який повинен бути не більшим ніж при прийманні заземлювального пристрою.
Заземленню підлягають як окремо стоячі блискавковідводи, так і встановлені на будівлях і спорудах, а також блискавкоприймальні сітки.
4.11.17. Для аварійного освітлення на ГРП, ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП застосовуються переносні вибухозахищені світильники напругою 12 В.
4.12. Контрольно-вимірювальні прилади, засоби автоматизації, сигналізації і захисту
4.12.1. Підприємство - власник систем газопостачання повинно забезпечити постійний технічний огляд і технічне обслуговування, поточний і капітальний ремонти контрольно-вимірювальних приладів, засобів контролю, автоматизації і сигналізації.
4.12.2. Обслуговування і перевірка побутових газових лічильників здійснюється за інструкцією заводу-виготовлювача.
Установка побутових газових лічильників здійснюється за проектами відповідно до вимог СНиП 2.04.08-87.
4.12.3. Перевірка герметичності імпульсних трубопроводів і запірної арматури проводиться при технічних оглядах і обслуговуванні газового обладнання.
4.12.4. Справність і правильність показань манометрів повинні перевірятися:
не рідше 1 разу на тиждень за графіком огляду технічного стану шляхом короткочасного відключення приладів і повернення вказівної стрілки на нульову поділку;
не рідше 1 разу на 6 місяців за допомогою контрольного приладу або перевіреним робочим приладом, який має з перевірюваним приладом однакову шкалу і клас точності;
в строки проведення метрологічного нагляду, здійснюваного відповідно до вимог ГОСТ 8.002-86; ГОСТ 8.533-85.
4.12.5. Обсяг і періодичність робіт з технічного огляду, обслуговування і ремонту засобів вимірювання, контролю, автоматизації і сигналізації встановлюються стандартами, інструкціями заводів-виготовлювачів і виробничими інструкціями.
4.12.6. Державній періодичній повірці підлягають робочі засоби вимірювань:
манометри вказівні, самописні, дистанційні - не рідше 1 разу на рік;
ваговимірювальні прилади, які використовуються для контрольного зважування балонів ЗВГ, - не рідше 2 разів на рік;
стаціонарні і переносні газоаналізатори, сигналізатори довибухових концентрацій газу та інші засоби вимірювань, які застосовуються для забезпечення безпеки, перевіряються в строки, установлені органами Держстандарту;
гирі-еталони - не рідше 1 разу на рік.
4.12.7. Не допускаються до застосування засоби вимірювань, у яких відсутні пломби або тавро, прострочений строк перевірки, є пошкодження, стрілка при відключенні не повертається до нульової поділки шкали.
4.12.8. Манометр повинен вибиратися з такою шкалою, щоб межа вимірювання робочого тиску знаходилася в другій треті шкали, а діаметр корпусу дорівнював залежно від висоти його установлювання:
до 2 м - не менше 100 мм;
від 2 до 5 м - не менше 160 мм;
5 м і понад - не менше 250 мм.
На шкалі манометра повинна бути нанесена червона риска або прикріплена до корпусу плата, на якій вказаний робочий тиск.
4.12.9. Значення величин спрацьовування автоматики безпеки і засобів сигналізації повинно відповідати параметрам, указаним у технічному звіті налагоджувальної організації.
Виписки параметрів налагодження вивішують на робочих місцях.
При цьому сигналізатори, які контролюють стан повітряного середовища, повинні спрацювати при концентрації газу в повітрі не вище 1/5 НМВ.
4.12.10. Перевірка спрацювання пристроїв захисту, блокування і сигналізації повинна проводитися в терміни, передбачені інструкціями заводів-виготовлювачів, але не рідше 1 разу на місяць.
4.12.11. Перевірка сигналізаторів загазованості на відповідність встановленим параметрам повинна виконуватися за допомогою контрольної газової суміші.
4.12.12. Експлуатація газового обладнання з відключеними контрольно-вимірювальними приладами, автоматикою безпеки і передбаченими проектом приладами блокування і сигналізації забороняється.
4.12.13. Прилади, зняті в ремонт або на перевірку, повинні замінюватися на ідентичні.
4.12.14. Допускається за письмовим дозволом керівника короткочасна робота окремих установок і агрегатів з відключенням захисту за умови вжиття заходів, які забезпечують безаварійне і безпечне ведення робіт. Перелік осіб, які мають право видачі дозволу, визначається наказом по підприємству.
4.12.15. До заміни сигналізаторів загазованості безперервної дії контролювати концентрацію газу в повітрі виробничих приміщень необхідно переносними приладами.
Періодичність контролю визначається наказом по підприємству для кожного конкретного об'єкта.
4.12.16. Манометри резервуарних і групових балонних установок перевіряються щоразу до і після наповнення резервуарів (заміни балонів), а також під час проведення технічного обслуговування. Перевірка проводиться шляхом короткочасного виключення манометра. При цьому стрілка манометра повинна встановлюватися на нуль.
4.12.17. Перевірка справності рівнемірів повинна проводитися відповідно до вимог, зазначених в паспортах заводів-виготовлювачів.
4.12.18. Ваги, які застосовуються для зважування балонів (в тому числі вагові пристрої карусельних установок і наповнювальних рамп) при наповненні, перед початком кожної робочої зміни повинні перевірятися майстром наповнювального цеху за допомогою гирі-еталона, про що робиться запис у журналі.
4.12.19. Результати перевірки контрольно-вимірювальних приладів повинні заноситися до Журналу, в якому зазначаються дата перевірки, найменування приладу, заводський номер та результати перевірки. Несправні прилади слід негайно замінювати справними.
4.12.20. Технічне обслуговування і ремонт засобів контролю, автоматизації і сигналізації повинно здійснюватися спеціалізованими службами підприємств, які експлуатують дані засоби, або спеціалізованими підприємствами за договором.
4.12.21. Роботи з регулювання і ремонту КВП систем автоматизації захистів і сигналізації в загазованих зонах забороняються.
4.13. Експлуатація пристроїв автоматики, телемеханіки і автоматизованих систем управління технологічними процесами систем газопостачання
4.13.1. Експлуатація пристроїв автоматики, телемеханіки (надалі - ТМ) і автоматизованих систем управління технологічними процесами (надалі - АСУТП) повинна забезпечити контроль параметрів, безперебійну подачу газу в систему газопостачання.
4.13.2. Робота газового обладнання при здійсненні контролю з диспетчерського пульту дозволяється при виконанні умов:
обладнання повинно розташовуватися в приміщеннях, які замикаються, вхідні двері повинні бути обладнані сигналізацією, що контролює їх положення, а приміщення - вибухозахисним освітленням;
обладнання повинно бути оснащене засобами автоматики, контролю і регулювання;
в оперативному підпорядкуванні у диспетчера повинен бути черговий персонал, у чиї обов'язки входить виконання всіх робіт, пов'язаних з аварійною зупинкою і технічним обслуговуванням обладнання.
4.13.3. Закінчені монтажем системи і пристрої автоматики і телемеханіки повинні бути прийняті в експлуатацію комісією відповідно до вимог СНиП 3.05.07-85.
4.13.4. Налагодження пристроїв автоматики, ТМ, обчислювальної техніки і зв'язку повинно здійснюватися відповідною службою СПГГ або спеціалізованою пуско-налагоджувальною організацією.
Пуско-налагоджувальна організація надає технічний звіт про налагоджувальні роботи з параметрами настроювання і регулювання приладів і пристроїв, кресленнями і описом всіх змін (схемних і конструктивних), які були внесені в схеми.
4.13.5. Після закінчення налагоджувальних робіт повинно бути проведено комплексне випробування пристроїв.
4.13.6. Експлуатація систем і пристроїв автоматики, телемеханіки, обчислювальної техніки і зв'язку повинна здійснюватися спеціальними службами СПГГ або відповідними службами підприємств.
Експлуатаційні організації повинні мати інструкції з технічного обслуговування і ремонту відповідних пристроїв і вести на них експлуатаційну документацію.
4.13.7. Автоматичні пристрої і засоби протиаварійних захистів, які експлуатуються, повинні постійно діяти. Введення їх у роботу і виведення з неї провадиться тільки з дозволу відповідальної особи згідно з вимогами п.4.12.14 цих Правил.
4.13.8. Обслуговування ТМ на диспетчерському пункті повинно проводитися персоналом, який пройшов навчання і має відповідне посвідчення.
Обслуговування ТМ і АСУТП повинно здійснюватися відповідно до інструкції підприємства, яке обслуговує АСУТП.
4.13.9. Усі випадки відмови автоматичних і телемеханічних пристроїв повинні фіксуватися в експлуатаційному журналі, в якому зазначаються характер, причини та заходи, яких було вжито щодо усунення недоліків.
4.13.10. Періодичність і обсяг робіт з обслуговування і ремонту встановлюються відповідно до інструкції заводів-виготовлювачів і проектної документації на влаштування автоматики і телемеханіки.
Графік проведення робіт повинен бути затверджений керівником підприємства, яке експлуатує ТМ, АСУТП.
5. Додаткові вимоги при проектуванні, спорудженні і експлуатації систем газопостачання за особливих природних умов
5.1. При проектуванні, будівництві та експлуатації систем газопостачання на розроблюваних територіях повинні виконуватися вимоги СНиП 2.01.09-90, "Положения о порядке выдачи разрешений на застройку площадей залегания полезных ископаемых", "Инструкции о порядке утверждения мер охраны зданий, сооружений и природных объектов от вредного влияния горных выработок" та РДИ 204 УССР 025-91, затвердженої наказом Держжитлокомунгоспу України 20.02.91 N 168.
Гірничі підприємства при розробці планів гірничих робіт на територіях, які мають системи газопостачання, зобов'язані погоджувати їх з власником систем газопостачання до початку робіт.
5.2. На перетинах підземних газопроводів з іншими комунікаціями (водовід, каналізація, тепломережа, кабель та ін.) повинні бути передбачені захисні заходи, які б унеможливили проникнення і рух газу вздовж комунікацій згідно з РДИ 204 УССР 025-91.
5.3. Конструкція кріплення електровиводів для вимірювання електропотенціалу газопроводу повинна бути гнучкою і допускати його переміщення.
5.4. З'єднання сталевих труб повинно проводитися електродуговими методами зварювання. Газове зварювання допускається тільки для газопроводів надземної прокладки тиском до 0,3 МПа (3 кгс/кв.см) діаметром не більше 100 мм.
Зварні шви не повинні мати підрізів і непроварів.
5.5. Відстань від найближчого зварного стику до фундаменту будинку на газопроводі-підводі повинна бути не менше відстані, вказаної в п.6 додатка 1.
5.6. Газопровід повинен укладатися на основу з малозащемлювального грунту товщиною не менше 200 мм і присипатися цим же грунтом на висоту не менше 300 мм.
5.7. При великих очікуваних деформаціях земної поверхні, визначених розрахунком, газопроводи необхідно прокладати надземним або наземним способом.
5.8. Компенсатори на газопроводах, передбачені проектом, повинні бути встановлені до початку гірничих робіт.
5.9. Для збільшення рухомості газопроводу в грунті в якості конструктивних заходів захисту від діяння переміщень грунтів місця приєднань врізань слід виконувати в непрохідних каналах.
5.10. СПГГ, які експлуатують газопроводи на територіях, де ведуться гірничі роботи, повинні мати служби, завданням яких є:
контроль за виконанням технічних заходів як у період будівництва, так і при проведенні поточних і капітальних ремонтів споруд систем газопостачання;
вивчення і аналіз відомостей про проведені і заплановані гірничі роботи, які шкідливо впливають на газопроводи;
організація і проведення спостережень за зміною напружно-деформованого стану газопроводів в процесі гірничих робіт, а також прогнозування цих змін згідно з даними інструментальними спостереженнями за зсувом земної поверхні;
розв'язання організаційно-технічних питань із забезпечення надійності і безпеки газопроводів перед початком чергових гірничих робіт і в процесі інтенсивного зсуву земної поверхні;
розроблення разом з гірничими підприємствами і проектними організаціями заходів захисту експлуатованих газопроводів від впливу гірничих робіт, а також заходи щодо запобігання проникненню газу в підземні комунікації, будівлі і споруди.
5.11. Розроблені ділянки газопроводів, споруди систем газопостачання підлягають технічному обслуговуванню організаціями, які експлуатують газопроводи, з періодичністю, вказаною в додатку 7.
5.12. Обхід підземних газопроводів у період активної стадії зсуву земної поверхні до зняття напружень у газопроводах шляхом розрізування повинен проводитись щоденно.
5.13. При розбивці траси міжселищних і розподільних газопроводів на розроблюваних територіях межі впливу гірничих розроблень повинні бути закріплені постійними знаками, з висотними відмітками і прив'язками до пікетажу траси.
5.14. Після закінчення процесу зсуву земної поверхні, якщо не передбачається повторне розроблення, гумово-кордові компенсатори можуть бути замінені прямими вставками, а колодязі і ніші засипані грунтом.
Після цього технічне обслуговування газопроводів виконується, як за звичайних умов експлуатації.
Закінчення деформацій земної поверхні повинно бути підтверджене висновком маркшейдерської служби гірничого підприємства, яке здійснює гірничі роботи.
5.15. В паспорт, який складається на кожний газопровід, прийнятий в експлуатацію, повинні бути внесені дані про виконані і які підлягають виконанню заходи із забезпечення його надійності і безпечності, пов'язані з розробленням територій.
Надалі до паспорту вносяться всі відомості про зміни характеристик газопроводу і вжиті заходи щодо захисту.
5.16. Роботи із здійснення захисту систем газопостачання від впливу розроблень і із запобігання попаданню газу в підземні комунікації, будівлі і споруди повинні проводитися під контролем СПГГ.
5.17. При проектуванні і будівництві систем газопостачання в районах з сейсмічністю 7 і більше балів повинні виконуватися вимоги СНиП II.7-81, а в районах з випнутими, просідними і набухлими грунтами - вимоги СНиП 2.02.01-83.