Про внесення змін до наказу Мінприроди від 22 жовтня 2008 року № 541

Відповідно до підпункту 17 пункту 4 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 32, пункту 8 Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1780, та пункту 32 Плану заходів щодо виконання зобов`язань в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства , затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 733,

1. Внести зміни до Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22 жовтня 2008 року № 541, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1110/15801, виклавши їх у новій редакції, що додаються.

2. Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності (Лук’янчук С.І.) забезпечити в установленому законодавством порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Вакараша В.М.

1. Ці Технологічні нормативи поширюються на теплосилові установки номінальною тепловою потужністю 50 МВт та більше, які встановлені або будуть встановлені на теплових електричних станціях, теплоелектроцентралях, підприємствах та в котельнях.

2. Ці Технологічні нормативи встановлюють поточні та перспективні технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних теплосилових установок, призначених для вироблення енергії, під час спалювання твердого палива, включаючи біомасу і відходи вуглезбагачення, рідкого та газоподібного палива, за винятком установок, у яких продукти згоряння безпосередньо використовуються у виробничих процесах. Ці Технологічні нормативи не застосовуються до:

установок, в яких продукти згоряння використовуються для безпосереднього нагрівання, сушіння або будь-якого іншого оброблення об'єктів і матеріалів, зокрема печей для підігріву чи печей для теплового оброблення;

установок допалювання, які спроектовано для очищення димових газів шляхом спалювання і які не експлуатуються як окремі спалювальні установки;

установок, в яких спалюються продукти згоряння, тобто будь-яких технічних апаратів, призначених для очищення димових газів спалюванням;

установок для регенерації каталізаторів, що використовуються в каталітичному крекінгу;

установок для перетворення сульфіду водню у сірку;

реакторів, що використовуються у хімічній промисловості;

батарейних коксових печей;

кауперів;

будь-якого технічного обладнання, що використовується для тяги в транспортних засобах, кораблях або повітряних суднах;

газових турбін, що використовуються на морських платформах;

установок із газовими турбінами незалежно від виду спаленого палива, які використовуються в аварійних режимах та працюють менше 500 годин на рік. У таких випадках суб’єкти господарювання, що експлуатують теплосилові установки, мають вести облік кількості годин експлуатації цих установок.

3. Ці Технологічні нормативи не поширюються на процеси спалювання та термічної переробки відходів окремо чи спільно з іншим паливом.

4. Технологічний норматив допустимого викиду забруднюючої речовини визначається як гранична масова концентрація забруднюючої речовини у сухих димових газах, приведена до нормальних умов (температура 00C, тиск 101,32 кПа) та визначеного вмісту кисню (6% у разі спалювання твердого палива, 3% у разі спалювання газоподібного та рідкого палива, 15% у разі спалювання газоподібного та рідкого палива в газових турбінах та стаціонарних двигунах). Технологічний норматив вимірюється в міліграмах забруднюючої речовини на кубічний метр відхідних газів (мг/куб. м).

5. Технологічні нормативи стосуються стаціонарних сталих режимів роботи устаткування і не поширюються на пусконалагоджувальні, пускозупинні та перехідні режими і експлуатаційне обслуговування.

6. У разі спільного спалювання різних видів палива технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин на теплосиловій установці встановлюються за паливом з найгіршими екологічними показниками.

7. У разі якщо відхідні гази від двох або кількох окремих теплосилових установок викидаються через загальну димову трубу:

комбінація, утворена такими установками, розглядається як єдина теплосилова установка, а їх номінальні теплові потужності сумуються з метою обчислення сукупної номінальної теплової потужності;

для визначення сукупної номінальної теплової потужності комбінації теплосилових установок не беруться до уваги окремі теплосилові установки номінальною тепловою потужністю менше 15 МВт;

технологічний норматив встановлюється окремо для кожної теплосилової установки залежно від стану технологічного обладнання, установок очистки газу та використовуваного палива з розрахунку на сумарну номінальну теплову потужність.

8. Строки досягнення перспективних технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин для існуючих установок, які включено до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 796 (далі - НПСВ), встановлюються з урахуванням даних додатка 3 до НПСВ.

1. Наведені в цих Технологічних нормативах визначення вживаються у таких значеннях:

витрата енергії палива - енергетичний еквівалент кількості спожитого палива за одиницю часу, який визначається як добуток витрати палива на нижчу теплоту згоряння (на робочий стан палива);

відхідні гази - газоподібні виділення, що містять тверді, рідкі або газоподібні викиди;

водогрійний котлоагрегат - теплосилова установка, в якій виробляється тепло для забезпечення гарячого водопостачання;

димова труба - вертикально розташований трубний пристрій для відведення продуктів спалювання палива в атмосферне повітря;

ефективність установки десульфуризації - відношення кількості сірки, що не викидається у повітря теплосиловою установкою протягом певного періоду часу, до кількості сірки, що міститься у паливі, на якому працюють потужності теплосилової установки та яке використовується на установці протягом того самого періоду часу. Ефективність сіркоочисної установки визначається як середньомісячне значення;

існуюча установка - теплосилова установка, введення в експлуатацію якої відбулося до 01 січня 2018 року або затвердження проектно-кошторисної документації ГОУ та початок будівництва якої відбулись до 01 січня 2018 року;

модернізована установка - теплосилова установка, введена в експлуатацію на основі проектно-кошторисної документації на модернізацію (реконструкцію), затвердженої в установленому порядку після 01 січня 2018 року;

нова установка - теплосилова установка, введена в експлуатацію на основі проектно-кошторисної документації на нове будівництво, затвердженої в установленому порядку після 01 січня 2018 року;

номінальна теплова потужність - енергетичний вміст усіх видів палива, введених за одиницю часу в теплосилову установку для отримання встановленої вихідної потужності. Визначається як сума добутків нижчої робочої теплоти згоряння палив на витрати введених палив за одиницю часу і вимірюється у МВт;

паровий котлоагрегат - теплосилова установка, в якій виробляється пара для енергетичних та технологічних потреб;

сіркомісткий газ - газоподібне паливо, що містить сполуки сірки, в результаті спалювання якого в атмосферне повітря надходить діоксид сірки;

теплосилова установка - стаціонарне технологічне устаткування, включаючи установку очистки газу (котлоагрегат, камера згоряння, газова турбіна тощо), яке використовується з метою виробітку теплової та/або електричної енергії шляхом перетворення хімічної енергії палива у теплову енергію;

установка очистки газу (далі - ГОУ) - комплекс споруд, призначений для відведення, транспортування та вловлювання з газопилового потоку, що відводиться від технологічного обладнання, наявних у ньому забруднюючих речовин.

2. Наведені в цих Технологічних нормативах скорочення вживаються у таких значеннях:

Дозвіл - дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

ККД - коефіцієнт корисної дії;

ЦКШ - циркулюючий киплячий шар.

1. Масові концентрації діоксиду сірки (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки для існуючих установок під час спалювання твердого, рідкого та газоподібного палива не мають перевищувати значень, наведених у таблиці 1 (додаток 1). З 01 січня 2028 року технологічні нормативи допустимих викидів діоксиду сірки (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки для існуючих установок не мають перевищувати значень, наведених у пункті 1 розділу V цих Технологічних нормативів.

Масові концентрації діоксиду сірки (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки для теплосилових установок, які включені до додатка 2 до НПСВ, не мають перевищувати гранично допустимих викидів відповідно до НПСВ.

У разі відсутності у Дозволі затверджених гранично допустимих викидів масові концентрації діоксиду сірки (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки не мають перевищувати значень, наведених у таблиці 2 (додаток 1).

Поточні технологічні нормативи допустимих викидів діоксиду сірки (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки, наведені у таблиці 2 (додаток 1), дійсні до 31 грудня 2028 року. З 01 січня 2029 року вміст діоксиду сірки (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки не має перевищувати значень, наведених у пункті 1 розділу V цих Технологічних нормативів.

2. Масові концентрації оксидів азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту під час спалювання твердого, рідкого та газоподібного палива для існуючих установок не мають перевищувати значень, наведених у таблиці 3 (додаток 1). З 01 січня 2028 року технологічні нормативи допустимих викидів оксидів азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту для існуючих установок не мають перевищувати значень, наведених у пункті 2 розділу V цих Технологічних нормативів.

Масові концентрації оксидів азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту для теплосилових установок, які включені до додатка 2 до НПСВ, не мають перевищувати гранично допустимих викидів відповідно до НПСВ.

У разі відсутності у Дозволі затверджених гранично допустимих викидів масові концентрації оксидів азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту не мають перевищувати значень, наведених у таблиці 4 (додаток 1).

Поточні технологічні нормативи допустимих викидів оксидів азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту, наведені у таблиці 4 (додаток 1), дійсні до 31 грудня 2033 року. З 01 січня 2034 року вміст оксидів азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту не має перевищувати значень, наведених у пункті 2 розділу V цих Технологічних нормативів.

3. Масові концентрації речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, для існуючих установок під час спалювання твердого, рідкого та газоподібного палива не мають перевищувати значень, наведених у таблиці 5 (додаток 1). З 01 січня 2028 року технологічні нормативи допустимих викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, для існуючих установок не мають перевищувати значень, наведених у пункті 3 розділу V цих Технологічних нормативів.

Масові концентрації речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, для теплосилових установок, які включені до додатка 2 до НПСВ, не повинні перевищувати гранично допустимих викидів відповідно до НПСВ.

У разі відсутності у Дозволі затверджених гранично допустимих викидів масові концентрації речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, не мають перевищувати значень, наведених у таблиці 6 (додаток 1).

Поточні технологічні нормативи допустимих викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, наведені у таблиці 6 (додаток 1), дійсні до 31 грудня 2028 року. З 01 січня 2029 року вміст речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, не має перевищувати значень, наведених у пункті 3 розділу V цих Технологічних нормативів.

Для теплосилових установок, на яких здійснюється будівництво установки очистки газу від речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, без модернізації (реконструкції) іншої частини теплосилової установки, до часу введення в експлуатацію установки десульфуризації вміст речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, у відхідних газах не повинен перевищувати значень, наведених у таблиці 5 (додаток 1). З 01 січня 2029 року для таких теплосилових установок вміст речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, у відхідних газах не має перевищувати значень, наведених у пункті 3 розділу V цих Технологічних нормативів.

4. Масові концентрації оксиду вуглецю для існуючих установок не мають перевищувати встановленого значення технологічного нормативу допустимого викиду оксиду вуглецю для котлоагрегатів на твердому, рідкому та газоподібному паливі - 250 мг/куб. м.

1. Масові концентрації діоксиду сірки (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки не мають перевищувати встановлених значень технологічних нормативів допустимих викидів для нових установок, наведених у таблиці 1 (додаток 2) (за винятком газових турбін).

У разі спалювання твердого палива українських родовищ, якщо вищезазначені технологічні нормативи не можуть бути додержані через характеристики палива, дозволяється:

для теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких не перевищує 300 МВт, досягнення ефективності установки десульфуризації відхідних газів не менше 93% за умови максимально допустимого рівня концентрації діоксиду сірки (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки у відхідних газах 300 мг/куб. м;

для теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 300 МВт, досягнення ефективності установки десульфуризації відхідних газів не менше 97% за умови максимально допустимого рівня концентрації діоксиду сірки (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки у відхідних газах 400 мг/куб. м.

2. Масові концентрації оксидів азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту не мають перевищувати встановлених значень технологічних нормативів для нових установок, наведених у таблиці 2 (додаток 2).

3. Масові концентрації оксидів азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту не мають перевищувати встановленого значення технологічного нормативу допустимого викиду для нових газових турбін на рідкому та газоподібному паливі - 50 мг/куб. м.

Для газових турбін одиночного циклу, що мають електричний ККДh вище 35% за умови базового навантаження, технологічний норматив допустимих викидів оксидів азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту встановлюється за формулою

де

СNOx - технологічний норматив допустимих викидів оксидів азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту; Ета - електричний ККД газової турбіни у відсотках (за умови базового навантаження).

4. Технологічні нормативи допустимих викидів оксидів азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту для нових газових турбін, визначених у пункті 3 цього розділу, застосовуються тільки у разі навантаження вище 70% від номінального.

5. Масові концентрації речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, не мають перевищувати встановлених значень технологічних нормативів допустимих викидів для нових установок, наведених у таблиці 3 (додаток 2).

6. Масові концентрації оксиду вуглецю не мають перевищувати встановлених значень технологічних нормативів допустимих викидів для нових установок:

7. Технологічні нормативи допустимих викидів оксиду вуглецю для газових турбін, визначені в пункті 6 цього розділу, застосовуються тільки у разі навантаження вище 70% від номінального.

1. Масові концентрації діоксиду сірки (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки не мають перевищувати встановлених значень технологічних нормативів допустимих викидів для модернізованих установок, наведених у таблиці 1 (додаток 3).

У разі спалювання твердого палива українських родовищ, якщо вищезазначені технологічні нормативи не можуть бути додержані через характеристики палива, дозволяється максимально допустимий рівень концентрації діоксиду сірки (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки у відхідних газах 400 мг/куб. м для теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких:

не перевищує 100 МВт, а досягнення ефективності десульфуризації відхідних газів становить не менше 80%;

понад 100 МВт і не перевищує 300 МВт, а досягнення ефективності десульфуризації відхідних газів становить не менше 90%;

перевищує 300 МВт, а досягнення ефективності десульфуризації відхідних газів становить не менше 96%.

2. Масові концентрації оксидів азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту не мають перевищувати встановлених значень технологічних нормативів допустимих викидів модернізованих установок, наведених у таблиці 2 (додаток 3).

3. Масові концентрації речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, не мають перевищувати встановлених значень технологічних нормативів допустимих викидів для модернізованих установок, наведених у таблиці 3 (додаток 3).

4. Масові концентрації оксиду вуглецю не мають перевищувати встановлених значень технологічних нормативів допустимих викидів для модернізованих установок:

1. До теплосилових установок з обмеженим строком роботи належать установки, включені до додатків 1, 4 до НПСВ, які працюватимуть не більше 40000 годин відповідно до НПСВ.

Масові концентрації забруднюючих речовин для теплосилових установок з обмеженим строком роботи не мають перевищувати гранично допустимих викидів відповідно до НПСВ.

2. Для теплосилових установок з обмеженим строком роботи суб’єкт господарювання подає дані про кількість відпрацьованих і невикористаних годин роботи до закінчення строку експлуатації установки центральному органу виконавчої влади, що відповідає за співробітництво з Енергетичним Співтовариством, та дозвільному органу до 01 лютого року, наступного за звітним.