Про вдосконалення процедури застосування спеціальних санкцій

З метою підвищення оперативності запобігання порушенням чинного законодавства України, що регулює зовнішньоекономічну діяльність, прискорення застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності - порушників чинного законодавства (далі - суб'єкти-порушники) спеціальних санкцій - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та застосування індивідуального режиму ліцензування, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - спеціальні санкції), спрощення процедури отримання Міністерством економіки України відповідних подань щодо застосування зазначених спеціальних санкцій та запобігання ухиленню суб'єктами-порушниками від застосування зазначених спеціальних санкцій у період від виявлення правопорушення до прийняття рішення про застосування спеціальних санкцій, а також з метою усунення можливості застосування спеціальних санкцій, якщо в період від виявлення правопорушення до прийняття рішення про застосування спеціальних санкцій були вжиті практичні заходи, що гарантують припинення правопорушення і ліквідацію його наслідків,

1. Уважати таким, що втратив чинність, спільний наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.03.99 N 159/219 "Про вдосконалення процедури застосування спеціальних санкцій" (зареєстровано в Мін'юсті 13.04.99 за N 230/3523).

2. Установити, що подання до Міністерства економіки України про застосування спеціальних санкцій за порушення Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", передбачених статтею 37 зазначеного Закону (далі - подання), уносяться як відповідними службами Міністерства внутрішніх справ України, так і безпосередньо головними управліннями МВС України в Криму, місті Києві та Київській області, управліннями МВС України в областях, місті Севастополі та на залізницях.

3. Установити, що подання надсилається Міністерству економіки України в установленому порядку на офіційному бланку відповідного органу, за підписом керівника відповідного органу або посадової особи, уповноваженої підписувати такі подання, із зазначенням вихідного реєстраційного номера та дати.

4. Установити, що подання про застосування спеціальних санкцій до суб'єктів-порушників (як резидентів, так і нерезидентів) повинно містити:

4.1. Повні реквізити підприємства, до якого пропонується застосування спеціальної санкції (назва, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ для резидентів, банківські реквізити, прізвище, ім'я та по батькові керівників); для нерезидентів зазначена інформація - мовою оригіналу.

4.2. Викладення змісту правопорушення з посиланням на конкретні положення чинного законодавства України.

4.3. Вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати.

4.4. Повні реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство (назва, місцезнаходження, країна для нерезидентів, код за ЄДРПОУ для резидентів, банківські реквізити); для нерезидентів зазначена інформація - мовою оригіналу.

4.5. Іншу доцільну інформацію, підтверджену документально.

5. Установити, що Міністерство внутрішніх справ України, головні управління МВС України в Криму, місті Києві та Київській області, управління МВС України в областях, місті Севастополі та на залізницях мають право робити подання про дострокове припинення застосування спеціальних санкцій або зміну виду спеціальних санкцій, якщо були вжиті практичні заходи, які гарантують припинення правопорушення і ліквідацію його наслідків, із зазначенням у поданні вжитих заходів та конкретних результатів їх ужиття.

6. Установити, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності мають право безпосередньо звертатися до Міністерства економіки України з клопотанням про дострокове припинення або зміну виду спеціальних санкцій за наявності у таких суб'єктів та на підставі підтверджених органом, який виявив правопорушення, що було підставою для застосування спеціальних санкцій, документів, які засвідчують ужиття практичних заходів, що гарантують припинення правопорушення і ліквідацію його наслідків, із зазначенням ужитих заходів та конкретних результатів їх ужиття.