• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил безпечної експлуатації насосних станцій водогосподарських систем

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду  | Наказ, Правила від 12.03.2010 № 55
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 12.03.2010
  • Номер: 55
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 12.03.2010
  • Номер: 55
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
3.4.3. Організацію технічного обслуговування, ремонту і контролю за їх проведенням здійснює адміністративно-технічний персонал, а безпосереднє виконання зазначених робіт - оперативний персонал (машиністи насосних установок), виїзні бригади, за якими закріплене устаткування насосної станції, що підлягає ремонту.
3.4.4. Під час виконання робіт на насосній станції на висоті із застосуванням інструменту а та пристроїв слід дотримуватися вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07).
До початку ремонту гідротехнічного і гідромеханічного устаткування насосної станції перевіряють надійність вантажопідіймальних механізмів, риштувань, настилів, драбин тощо. Під обладнання, встановлене на домкратах або підвішене на канатах, необхідно підвести міцні опори (дерев'яні шпальні клітки, скріплені болтами чи скобами).
Під час підготовки до ремонту обертових механізмів (насоси, вентилятори, засувки тощо), які приводяться в рух електродвигунами, необхідно зупинити електродвигун і на його пусковому пристрої або ключі керування вивісити плакат "НЕ ВМИКАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ", а на місці виконання робіт - плакат "ПРАЦЮВАТИ ТУТ".
Приводи підіймальних механізмів, засувок, щитів, решіток тощо повинні бути замкнені на замок за допомогою ланцюга або інших фіксувальних пристроїв, що запобігають їх помилковому або самочинному включенню.
3.4.5. Під час проведення огляду, чищення та ремонту механізмів необхідно вжити заходів, що унеможливлюють переміщення рухомих частин механізму (зняти напругу, частини механізмів узяти на стопор або підхвати, вивісити заборонні плакати на ключі керування тощо).
3.4.6. Ремонт трубопроводів і запірно-регулювальної арматури дозволяється виконувати лише після зупинки насосів, закриття засувок і за відсутності тиску в трубопроводі, а у разі необхідності - після звільнення трубопроводів від води. Для виконання зазначених робіт на відкритих трубопроводах необхідно улаштовувати риштування та драбинки для підйому на них. Під час виконання робіт на трубопроводах, які розміщені з ухилом понад 20 град., працівники забезпечуються запобіжними поясами. Для їх кріплення передбачаються спеціальні місця.
3.4.7. Під час роботи всередині або на поверхні металевого трубопроводу працівники повинні забезпечуватися необхідними засобами індивідуального захисту згідно з НПАОП 0.00-3.08-09.
3.4.8. Забороняється робота в трубопроводі за наявності в ньому потоку води глибиною понад 5 см.
3.4.9. Перед наповненням трубопроводу керівник робіт зобов'язаний особисто упевнитися у відсутності в ньому людей, інструменту і пристосувань. Лише після цього дається дозвіл черговим працівникам на відкриття вхідних затворів для наповнення трубопроводу.
3.4.10. Підтягування фланцевих з'єднань дозволяється проводити на водяних трубопроводах, що перебувають під тиском не більше ніж 0,5 мПа (5 кгс/кв.см).
3.4.11. Рухомі та обертові частини підіймальних пристроїв у місцях доступу людей, а також отвори в перекриттях, крізь які проходить тяга цепу, троса до затворів, щитів, шандорів, решіток, повинні бути огороджені та закриті. Обтирати і змащувати підіймальні пристрої під час їх руху не дозволяється. Забороняється перебування працівників під затворами, щитами, шандорами, решітками під час їх підіймання або опускання.
3.4.12. Забороняється спуск працівників в аванкамери до спорожнювання трубопроводу і перебування в аванкамерах під час наповнення трубопроводу.
3.4.13. Роботи, пов'язані з промиванням, очищенням і ремонтом приймальних камер, всмоктувальних ліній, проводяться під керівництвом і наглядом відповідальної особи з числа інженерно-технічних працівників.
3.4.14. Очищати та ремонтувати приймальні камери, всмоктувальні лінії дозволяється лише після надійного перекриття або повного припинення доступу води до камери як з вхідної, так і з вихідної сторони камери. У спорожнені камери слід спускатися по стаціонарних скобах або спеціальних драбинках. У міру спускання по металевих скобах потрібно очищати їх від наносів і водоростей.
Не допускається перебування людей у камері, всмоктувальній лінії під час їх очищення або ремонту, якщо виявлено хоча б незначне пропускання води до камери або всмоктувальної лінії.
3.4.15. Перед початком виконання робіт, а також у процесі їх виконання у колодязях або камерах необхідно перевірити в них наявність шкідливих газів за допомогою газоаналізатора. Виявлені гази повинні бути видалені.
Не дозволяється опускатися в колодязь або камеру до повного видалення з них шкідливих газів, що встановлюється повторною перевіркою.
3.4.16. Під час очищення аванкамер працівникам дозволяється переходити через відклади мулу лише по укладених стійких настилах. При цьому вони забезпечуються страхувальними канатами.
Пересування по наносних відкладах поодинці забороняється.
3.4.17. Очищення сміттєзатримувальних решіток водоприймальних пристроїв від сміття здійснюється під безпосереднім наглядом відповідального керівника робіт. Колоди і корчі відводять від водозабірної споруди, стоячи на службовому містку, за допомогою багрів або граблів з міцними і добре виструганими ручками. Забороняється очищати сміттєзатримувальні решітки з тимчасових, недостатньо закріплених і неогороджених робочих місць. Під час промивання відкладів мулу, сміття на решітках зворотним током води працівники повинні перебувати на безпечній відстані від решітки, яка промивається.
3.4.18. До початку підняття рівня води у верхньому і нижньому б'єфах із зони затоплення, включаючи захищені щитами водоприймальні пристрої, виводяться всі працівники, що там перебувають, прибираються будівельні матеріали, механізми та інструмент.
3.4.19. Працівники, які відповідають за технічну експлуатацію насосної станції, водозабірної споруди, зобов'язані особисто перевірити справність щитів, затворів, підіймальних механізмів на водозабірних і напірних спорудах перед подачею або підняттям рівня води на водозабірній споруді, наявність запірних пристроїв на приводах підіймальних механізмів, наявність настановчих і застережних плакатів і відсутність людей у зоні затоплення.
3.4.20. На кожному робочому місці поблизу гідротехнічного, гідромеханічного устаткування насосних станцій (водозабірних споруд, насосних агрегатів, вакуум-систем, дренажних систем та інших) повинні бути вивішені на видному і доступному місці інструкції щодо їх безпечної експлуатації (обслуговування і догляду за ними), затверджені роботодавцем.
3.5. Заходи щодо запобігання аваріям на насосних станціях та ліквідації їх наслідків:
3.5.1. На підприємстві повинен бути розроблений план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій відповідно до Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (НПАОП 0.00-4.33-99).
Працівники, задіяні в експлуатації насосної станції, при виникненні аварійної ситуації або аварії повинні діяти згідно з розробленим на підприємстві планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій.
3.5.2. У разі виникнення аварійної ситуації при експлуатації насосної станції слід: припинити роботу; вжити заходів щодо попередження загрози життю та здоров'ю оточуючих; залишити небезпечну зону і сповістити про випадок керівництво та, за необхідності, відповідні служби, формування; не дозволяти стороннім особам перебувати в небезпечній зоні; вжити заходів щодо ліквідації аварійної ситуації, якщо це можливо.
3.5.3. У виняткових випадках короткочасні роботи, що не терплять зволікання, з усунення несправностей обладнання, які можуть призвести до аварії на насосній станції, допускається виконувати без наряду-допуску - за розпорядженням із записом в оперативний журнал:
а) оперативним працівникам (машиністам насосних установок) або працівникам виїзної бригади (у насосних станціях з електроустаткуванням з напругою понад 1000 В - не менше ніж двома особами);
б) ремонтникам під наглядом працівника з числа оперативних працівників (машиніста насосних установок), якщо виписування та оформлення наряду-допуску призводить до затримки ліквідації наслідків аварії;
в) ремонтникам під наглядом адміністративно-технічного працівника з групою з електробезпеки V (в електроустановках з напругою до 1000 В - з групою IV) у випадках зайнятості оперативних працівників, а також у разі відсутності місцевих чергових.
3.5.4. У разі відсутності адміністративно-технічних працівників, які мають право видавати наряди-допуски або розпорядження, право видавати наряд-допуск або розпорядження на роботу, метою якої є запобігання аварії або ліквідація її наслідків, надається оперативному працівнику (машиністу насосних установок) з групою з електробезпеки IV.
3.5.5. Участь оперативних працівників у ліквідації аварій та їх наслідків (безпосередня, шляхом нагляду за працівниками під час роботи без наряду-допуску) дозволяється з відома старшого в зміні оперативного працівника (або працівника з числа адміністративно-технічного персоналу), який відповідає за експлуатацію насосної станції. У разі відсутності зв'язку зі старшим у зміні оперативним працівником такий дозвіл не потрібний.
3.5.6. Під час проведення в електроустановках насосної станції аварійних робіт черговими працівниками, ремонтними бригадами необхідні видача нарядів-допусків і оформлення допуску до робіт відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
У разі відсутності на цей момент на насосній станції працівників, які мають право видавати наряд-допуск, та з метою найшвидшої ліквідації аварії видавати наряд-допуск має право черговий чи оперативно-ремонтний працівник підприємства, який має IV групу допуску з електробезпеки, за вказівкою особи, відповідальної за електрогосподарство.
3.5.7. Весь виробничий персонал, задіяний в експлуатації насосної станції, повинен бути навчений практичним способам вивільнення людини, яка потрапила під дію електричного струму, надання долікарської допомоги потерпілому при враженні електричним струмом та інших нещасних випадках.
У разі нещасного випадку з людиною, яка потрапила під дію електричного струму, зняття напруги для звільнення потерпілого від його дії повинно бути проведене негайно, без попереднього дозволу.
3.5.8. В усіх випадках під час роботи мають виконуватися всі організаційно-технічні заходи, що забезпечують безпечні умови праці.
3.5.9. Розслідування та облік аварій і нещасних випадків, які трапляються під час експлуатації електротехнічних установок, гідротехнічного та гідромеханічного обладнання насосних станцій, професійних захворювань на підприємстві здійснюються згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.
IV. Правила безпеки під час виконання окремих видів робіт на насосних станціях
4.1. Технічне обслуговування обертових механізмів та електродвигунів:
4.1.1. При виведенні в ремонт і проведенні самих ремонтів обертових механізмів з електроприводом, розбиранні електричних схем, які виконуються оперативними працівниками насосної станції і виїзними бригадами, необхідно дотримуватися вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
4.1.2. Підготовка до ремонту обертових механізмів (насоси, вентилятори, електродвигуни та інше) повинна виконуватися відповідно до умов проведення робіт, зазначених у наряді-допуску або розпорядженні. При цьому механізм повинен бути зупинений, його запірна арматура (засувки, заслінки, вентилі та інше) встановлена в положення, що забезпечує безпечне виконання робіт.
Приводи арматури, яка відключає механізм, повинні бути замкнені на замок за допомогою ланцюгів або інших пристроїв і пристосувань, що унеможливлює їх помилкове включення.
На відключених приводах і пускових пристроях механізмів повинні бути вивішені плакати, що забороняють подачу напруги й оперування запірною арматурою, а на місці проведення роботи - плакат "ПРАЦЮВАТИ ТУТ".
4.1.3. На однотипних або близьких за габаритом електродвигунах, встановлених поряд з тим, на якому проводять роботи, слід вивісити плакати "СТІЙ! НАПРУГА" незалежно від того, перебувають вони в роботі чи в резерві.
4.1.4. Перед допуском до роботи на електродвигунах, що надають рух насосам, вентиляторам та іншому обладнанню, якщо можливе обертання електродвигунів від з'єднаних з ними механізмів, слід закрити і замкнути на замок засувки і шибери цих механізмів, вивісити плакати "НЕ ВІДКРИВАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ", а також вжити заходів щодо гальмування ротора електродвигунів.
4.1.5. Усі агрегати на насосній станції повинні бути пронумеровані.
На електродвигунах та механізмах, які вони приводять у дію, повинні бути нанесені стрілки, що вказують напрям обертання їх рухомих частин, а також написи з назвою і номером агрегату, до якого вони належать.
4.1.6. Якщо щит керування обертового механізму віддалений від самого механізму, то на період випробувань або налагодження механізму в безпосередній близькості від нього повинна бути змонтована кнопка аварійного відключення електродвигуна цього механізму. Біля аварійної кнопки повинен бути поставлений спостерігач, який за сигналом керівника робіт має відключити механізм.
Випробування електродвигуна спільно з виконавчим механізмом слід провадити з дозволу працівника, відповідального за експлуатацію насосної станції.
Про видачу та отримання цього дозволу робиться запис в оперативному журналі насосної станції.
Присутність сторонніх осіб, які не беруть участі у випробуванні, поблизу обертового механізму, який випробовується або налагоджується, забороняється.
Під час пуску обертового механізму, у тому числі під час його випробування, на ньому повинні бути встановлені всі пальці на напівмуфтах і всі огородження біля його рухомих частин.
4.1.7. Під час роботи, пов'язаної з доторканням до струмовідних або обертових частин електродвигуна та механізму, якому він надає рух, необхідно зупинити електродвигун і на його пусковому пристрої або на ключі керування повісити плакат "НЕ ВМИКАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ".
4.1.8. Під час роботи на електродвигуні напругою понад 1000 В або механізмі, якому він надає рух, якщо робота пов'язана з доторканням до струмовідних або обертових частин, з електродвигуна має бути знята напруга відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 розділу 4 і підпункту 6.3.13 пункту 6.3 розділу 6 НПАОП 40.1-1.21-98.
Під час роботи на електродвигуні заземлення встановлюється на кабелі (з від'єднанням або без від'єднання від електродвигуна) або на його приєднанні в РУ. Під час роботи на механізмі, якщо вона не пов'язана з доторканням до обертових частин або якщо роз'єднана з'єднувальна муфта, заземлювати живильний кабель електропривода не потрібно.
Під час роботи на електродвигуні напругою до 1000 В або на механізмі, якому він надає рух (насосі, вентиляторі тощо), зняття напруги і заземлення струмовідних жил кабелю повинні виконуватися відповідно до підпунктів 4.2.6 і 4.2.7 пункту 4.2 розділу 4 та підпункту 4.6.7 пункту 4.6 розділу 4 НПАОП 40.1-1.21-98.
4.1.9. Електродвигун (обертова машина) повинен бути негайно відключений від мережі у таких випадках:
а) нещасний випадок (чи його загроза) з людиною;
б) поява диму, вогню або запаху горілої ізоляції з корпусу електродвигуна або його пускорегулювальної апаратури;
в) вібрація понад допустимі норми, яка загрожує виходом з ладу електродвигуна або механізму;
г) вихід з ладу привідного механізму;
ґ) нагрівання підшипників або контрольованих вузлів понад допустиму температуру, зазначену в інструкції заводу-виробника;
д) виникнення коротких замикань в електричній схемі;
е) значне зниження частоти обертання;
є) швидке зростання температури обмоток або сталі статора.
В експлуатаційній інструкції можуть бути зазначені й інші випадки, коли електродвигуни (обертові машини) повинні бути негайно вимкнені, а також указаний порядок усунення їх аварійного стану.
4.1.10. Операції, пов'язані з вимиканням та вмиканням електродвигунів напругою понад 1000 В пусковою апаратурою з приводами ручного керування, слід здійснювати, перебуваючи на ізолювальній основі, застосовуючи діелектричні рукавички.
4.1.11. Виводи обмоток і кабельні воронки електродвигунів повинні мати огородження, зняття якого потребує відкручування гайок або гвинтів. Обертові частини електродвигунів (контактні кільця, шківи, муфти, вентилятори) повинні бути огороджені.
Забороняється знімати огородження обертових частин електродвигунів під час їх роботи.
4.1.12. Обслуговувати щітковий апарат електродвигуна, який працює, дозволяється одноособово оперативному працівнику або виділеному для цього навченому працівнику з групою з електробезпеки III. У цьому разі необхідно дотримуватися таких заходів безпеки: працювати в головному уборі й застебнутому спецодязі, остерігаючись захвату його обертовими частинами машини; користуватися діелектричним взуттям або гумовими килимами; не торкатися руками одночасно до струмовідних частин двох полюсів або струмовідних і заземлених частин.
Кільця ротора допускається шліфувати на електродвигуні, що обертається, лише за допомогою колодок з ізоляційного матеріалу, застосовуючи захисні окуляри.
4.1.13. Під час роботи на електродвигуні заземлення може бути встановлене на будь-якій ділянці кабельної лінії, що з'єднує електродвигун з РУ (збіркою).
Якщо на відключеному електродвигуні роботи не провадять або їх перервано на кілька днів, то від'єднана від нього кабельна лінія має бути заземлена з боку електродвигуна. У тих випадках, коли перетин жил кабелю не дозволяє застосовувати переносні заземлення, допускається в електродвигунів напругою до 1000 В заземлювати кабельну лінію мідним провідником, перетин якого не менший від перетину жили кабелю, чи з'єднувати між собою жили кабелю та ізолювати їх. Таке заземлення і з'єднання жил кабелю слід враховувати в оперативному журналі нарівні з переносним заземленням.
4.1.14. Випробування електродвигуна спільно з виконавчим механізмом слід проводити з дозволу інженерно-технічного працівника, відповідального за експлуатацію насосної станції.
Про одержання цього дозволу робиться запис в оперативному журналі насосної станції.
4.1.15. Ремонт і налагоджування електросхем електроприводів, не з'єднаних з виконавчим механізмом, регулювальних органів і запірної арматури можна проводити за розпорядженням. Дозвіл на їх випробування дає працівник, який дав розпорядження на виведення електропривода в ремонт, налагодження. Про це слід зробити запис під час оформлення розпорядження.
4.1.16. Вмикання електродвигуна для випробування здійснюється після виведення бригади з робочого місця.
Після випробування провадиться повторний допуск з оформленням у наряді-допуску.
Під час виконання роботи за розпорядженням на повторний допуск дається нове розпорядження.
4.2. Вимоги безпеки під час роботи на комутаційних апаратах:
4.2.1. Комутаційні апарати (вимикачі, контактори, магнітні пускачі, пускорегулювальні пристрої, запобіжники тощо) повинні мати написи або маркування згідно зі схемами.
4.2.2. Перед допуском до роботи на комутаційних апаратах з дистанційним керуванням слід виконати такі технічні заходи:
а) відключити силові кола привода, кола оперативного струму і кола підігрівання;
б) привести у неробочий стан вантаж або пружини, що вмикають комутаційні апарати;
в) вивісити плакати "НЕ ВМИКАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ" на ключах дистанційного керування.
4.2.3. Для пробних вмикань та вимикань комутаційного апарата під час його налагоджування і регулювання допускається у випадку, якщо ще не здано наряд-допуск, тимчасове подавання напруги у кола оперативного струму, силові кола привода та кола сигналізації і підігрівання.
Встановлення знятих запобіжників, вмикання відключених кіл, а також зняття на час випробування плакатів "НЕ ВМИКАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ" здійснюють оперативні працівники (черговий машиніст насосних установок).
Дистанційно вмикати або вимикати комутаційні апарати для випробування дозволяється працівнику, який проводить налагодження чи регулювання, або, за його вимогою, оперативному працівнику (черговому машиністу насосних установок), або працівнику виїзної бригади. Після випробування у разі необхідності продовження роботи на комутаційному апараті оперативному працівнику (черговому машиністу насосних установок) слід виконати технічні заходи, що вимагаються для допуску до роботи, вказані в підпункті 4.2.2 пункту 4.2 цих Правил.
4.3. Вимоги безпеки під час виконання робіт у комплектному розподільчому устаткуванні:
4.3.1. Під час виконання робіт у комплектному розподільчому устаткуванні (КРУ) слід дотримуватися вимог, викладених у пункті 6.3 (комплектне розподільче устаткування) розділу 6 НПАОП 40.1-1.21-98.
4.3.2. Заходи безпеки під час робіт на КРУ іноземного виробництва повинні визначатися на місці відповідно до конструкцій цих КРУ на підставі загальних вимог цих Правил.
4.3.3. Чищення ізоляції РУ без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них проводиться за допомогою спеціальних щіток або пилососів, обладнаних порожнистими ізолювальними штангами і насадками.
4.3.4. Чищення ізоляції без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них у РУ допускається у разі наявності в них проходів достатньої ширини, що дозволяє вільно оперувати засобами для видалення пилу, і проводиться тільки з підлоги або зі стійких помостів.
4.3.5. Для чищення ізоляції пилососом застосовуються порожнисті ізолювальні штанги, розраховані на напругу електроустановки, з укріпленими на них спеціальними пристроями. Щоб уникнути перекриття та для видалення пилу зсередини вони повинні очищатися перед початком роботи і періодично під час неї.
4.3.6. Чищення ізоляції без зняття напруги на струмовідних частинах і поблизу них проводиться в діелектричних рукавичках.
4.3.7. Чищення ізоляції без зняття напруги на струмовідних частинах і поблизу них будь-яким способом повинні виконувати не менше двох осіб, одна з яких повинна мати групу з електробезпеки не нижче IV, друга - не нижче III. Ці працівники повинні бути спеціально навчені й допущені до виконання зазначених робіт, про що робиться відмітка у посвідченні. Чищення ізоляторів може виконувати один з членів бригади під постійним наглядом виконавця робіт або іншого члена бригади з групою з електробезпеки не нижче IV.
4.3.8. На роботи, пов'язані з чищенням ізоляторів, складається інструкція, яка передбачає додаткові вимоги, пов'язані з місцевими умовами, а також технологією роботи, згідно з НПАОП 0.00-4.15-98.
4.4. Ремонтні роботи на кабельних лініях електропередачі
4.4.1. Роботи на кабельних лініях у приміщеннях насосних станцій, а також на зовнішніх мережах необхідно проводити з дотриманням вимог, викладених у пункті 6.2 розділу 6 НПАОП 40.1.-1.21-98.
4.4.2. Перекладати кабелі й переносити муфти дозволяється, як правило, після відключення напруги кабелю та встановлення його заземлення.
4.4.3. Перекладання кабелів, які перебувають під напругою, допускається за необхідності з виконанням таких вимог:
а) температура кабелю, який перекладається, повинна бути не нижчою за 5 град.С;
б) муфти на дільниці кабелю, який перекладається, мають бути жорстко закріплені хомутами на дошках;
в) працювати слід у діелектричних рукавичках, поверх рукавичок для їх захисту від механічних пошкоджень надягаються брезентові рукавиці;
г) роботу повинні виконувати працівники, що мають досвід з прокладання кабелів, під керівництвом особи з групою з електробезпеки не нижче V під час укладання кабелів напругою понад 1000 В і з групою не нижче IV під час укладання кабелів напругою до 1000 В.
4.4.4. Під час перекочування барабана з кабелем необхідно вжити заходів проти захоплення ним частин одягу працівників. Перед початком перекочування закріплюють кінці кабелю і видаляють з барабана цвяхи, якщо вони стирчать з нього. Барабан з кабелем допускається перекочувати лише по горизонтальній поверхні по твердому ґрунту або міцному настилу.
4.4.5. Забороняється використовувати для підвішування кабелів сусідні кабелі, трубопроводи.
4.4.6. Кабелі необхідно підвішувати, не допускаючи їх зміщення.
4.5. Експлуатація вимірювальних приладів, пристроїв релейного захисту, автоматики, телемеханіки, засобів зв'язку, електролічильників
4.5.1. 3 метою гарантування безпеки робіт, що проводяться в колах вимірювальних приладів і пристроїв релейного захисту, всі вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів струму та напруги слід постійно заземлювати. У складних схемах релейного захисту для групи електрично з'єднаних вторинних обмоток трансформаторів струму незалежно від їх кількості допускається виконувати заземлення лише в одній точці. У разі необхідності розриву кола струму вимірювальних приладів і реле коло вторинної обмотки трансформатора струму попередньо закорочується на спеціально призначених для цього затискачах.
4.5.2. У колах між трансформатором струму і затискачами, де встановлене закорочування, забороняється проводити роботи, які можуть спричинити розмикання кола.
4.5.3. Під час виконання робіт на трансформаторах струму або їх вторинних колах необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:
а) шини первинних кіл не використовувати як допоміжні струмовідні під час монтажу або як струмовідні кола при виконанні зварювальних робіт;
б) кола вимірювань та захисту приєднати до затискачів зазначених трансформаторів струму після повного закінчення монтажу вторинних схем;
в) при перевірці полярності до подання імпульсу струму в первинну обмотку прилади, якими її проводять, надійно приєднати до затискачів вторинної обмотки.
4.5.4. Роботи в колах пристроїв релейного захисту електроавтоматики і телемеханіки (РЗАіТ) проводяться за виконавчими схемами. Робота без схем забороняється.
4.5.5. Під час робіт у пристроях РЗАіТ необхідно користуватися слюсарно-монтажними інструментами з ізолювальними рукоятками.
4.5.6. Під час перевірки кіл вимірювання, сигналізації, керування та захисту за необхідності в приміщенні насосної станції з електроустановками напругою понад 1000 В дозволяється залишатися одному працівнику зі складу бригади за умовами роботи; працівник, який перебуває окремо від виконавця робіт, повинен мати групу з електробезпеки не нижче III; цьому працівнику виконавець робіт повинен дати необхідні вказівки з техніки безпеки.
4.5.7. Під час робіт у колах трансформаторів напруги з подачею напруги від стороннього джерела знімаються запобіжники з боку вищої і нижчої напруги, а також вимикаються автомати від вторинних обмоток.
4.5.8. У разі потреби у проведенні будь-яких робіт у колах чи апаратурі РЗАіТ за умови ввімкненого основного обладнання слід вжити додаткових заходів щодо запобігання його випадковому відключенню.
4.5.9. Забороняється на панелях або поблизу місця розміщення релейної апаратури виконувати роботи, які спричиняють сильний струс релейної апаратури, що може спричинити помилкову дію реле.
4.5.10. Записувати показання електролічильників та інших вимірювальних приладів, установлених на щитах керування і в РУ, дозволяється:
а) одноособово оперативним працівникам (машиністам насосних установок) з групою з електробезпеки не нижче III;
б) персоналу енергопостачальних організацій у супроводі машиніста насосних установок з групою з електробезпеки не нижче III.
4.5.11. Установлення і зняття електролічильників та інших вимірювальних приладів, підключених до вимірювальних трансформаторів, повинні проводити за нарядом-допуском із зняттям напруги два працівники, один з яких повинен мати групу з електробезпеки не нижче IV, а другий - не нижче III. У разі наявності блоків або спеціальних затискачів, які дозволяють безпечно закорочувати струмові кола, установлення і зняття цих електролічильників, а також їх перевірку ці працівники можуть виконувати за розпорядженням.
4.5.12. Установлення і зняття електролічильників безпосереднього вмикання допускається проводити за розпорядженням одному працівнику з групою з електробезпеки не нижче III. Установлення і зняття електролічильників, а також приєднання вимірювальних приладів для перевірки виконуються із зняттям напруги.
4.5.13. В РУ насосних станцій персонал виконує роботи в колах обліку відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98.
4.5.14. Приєднання вимірювальних приладів, установлення та зняття електролічильників, підключених до вимірювальних трансформаторів, за наявності випробувальних блоків або спеціальних затискачів, які дозволяють безпечно закорочувати струмові кола, виконуються без зняття навантаження та напруги.
4.5.15. Вимірювання електровимірювальними кліщами та вимірювальними штангами в установках напругою понад 1000 В повинні проводити два працівники, один з яких повинен мати групу з електробезпеки не нижче IV, а другий - не нижче III. Ремонтними працівниками вимірювання виконується за нарядом-допуском, а оперативними працівниками або працівником з виїзної бригади - за розпорядженням. У насосних станціях з електроустаткуванням з напругою до 1000 В вимірювання електровимірювальними кліщами може проводити працівник з групою з електробезпеки не нижче III.
4.5.16. Для вимірювань слід застосовувати кліщі з амперметром, встановленим на їх робочій частині. Використання кліщів з винесеним амперметром не допускається. Під час вимірювань забороняється нахилятися до амперметра для зняття показань, торкатися приладів, проводів та вимірювальних трансформаторів. Вимірювання в РУ насосних станцій з електроустаткуванням напругою понад 1000 В слід виконувати в діелектричних рукавичках і калошах (або стоячи на ізолювальній основі), у захисних окулярах.
4.5.17. На кабелях напругою понад 1000 В користуватися для вимірювання електровимірювальними кліщами дозволяється лише у випадках, коли жили кабелю ізольовані і відстань між ними становить не менше ніж 250 мм.
4.5.18. Вимірювання електровимірювальними кліщами на шинах напругою до 1000 В слід виконувати стоячи на підлозі або на спеціальних підмостках.
4.5.19. Під час вимірювань кліщами струмів за фазами в електрообладнанні напругою до 1000 В при горизонтальному розміщенні фаз перед початком вимірювань необхідно відгородити кожну фазу ізолювальною прокладкою. Указані операції проводяться в діелектричних рукавичках.
4.5.20. Під час роботи зі штангою слід витримувати нормовані відстані від струмовідних частин до працівника, наведені в таблиці 2.3 НПАОП 40.1-1.21-98.
4.5.21. Вимірювання мегомметром дозволяється виконувати навченим цьому електротехнічним працівникам або оперативному персоналу (машиністу насосних установок). У насосних станціях з устаткуванням напругою понад 1000 В вимірювання мегомметром проводять за нарядом-допуском два працівники, один з яких повинен мати групу з електробезпеки не нижче IV, а другий - III. В установках напругою до 1000 В вимірювання мегомметром виконують за розпорядженням два працівники, один з яких повинен мати групу з електробезпеки не нижче III відповідно до підпункту 7.6.27 пункту 7.6 розділу 7 НПАОП 40.1-1.21-98.
4.5.22. Оперативними працівниками (машиністом насосних установок) у порядку поточної експлуатації з метою контролю стану ізоляції електричних машин відповідно до методичних вказівок або програм можуть проводитися вимірювання опору ізоляції мегомметром на зупиненій машині (або під час її обертання, але не збудження). Під наглядом оперативного персоналу ці вимірювання можуть виконуватися і ремонтним персоналом. Випробування ізоляції роторів, якорів і кіл збудження може проводити машиніст насосних установок з групою з електробезпеки не нижче III, випробування ізоляції статора - не менше ніж два працівники, один з яких повинен мати групу з електробезпеки не нижче IV, а другий - не нижче III.
4.5.23. Забороняється під час роботи з мегомметром торкатися струмовідних частин, до яких він приєднаний. Після закінчення роботи необхідно зняти зі струмовідних частин залишковий заряд шляхом їх короткочасного заземлення.
4.5.24. Результати вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування, опору ізоляції, перевірки повного опору петлі фаза-нуль заносяться в протоколи за формами згідно з додатком 7 НПАОП 40.1-1.21-98.
4.6. Робота з ручним електрифікованим інструментом і переносними електричними світильниками
4.6.1. Ручний електрифікований інструмент (далі - електроінструмент) і переносні електричні світильники, які застосовують під час ремонту та обслуговування електроустановок і гідромеханічного устаткування насосних станцій, повинні відповідати вимогам безпечної їх роботи й охорони праці ГОСТ 12.2.013.0-91 "ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний"; ГОСТ 12.2.013.1-91 "ССБТ. Машины ручные электрические. Частные требования безопасности и методы испытаний сверлильных машин"; ГОСТ 12.2.007.0-75; ГОСТ 12.2.007.13-2000 "ССБТ. Лампы электрические. Требования безопасности".
4.6.2. При виконанні робіт із застосуванням електроінструменту необхідно дотримуватися вимог чинних нормативно-правових актів.
4.6.3. До роботи з електроінструментом у приміщеннях насосних станцій та поза ними допускаються працівники, які пройшли навчання й перевірку знань відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05 щодо безпечного виконання робіт із застосуванням електроінструменту.
До роботи з електроінструментом класу I у приміщеннях з підвищеною небезпекою та поза приміщеннями допускаються працівники з групою з електробезпеки не нижче II.
До роботи з електроінструментом II і III класів допускаються працівники, які мають I групу з електробезпеки.
Класи електроінструменту за умовами безпеки прийнято згідно з підпунктом 6.7.1 пункту 6.7 розділу 6 НПАОП 40.1-1.21-98.
Підключення (відключення) допоміжного устаткування (трансформаторів, захисно-вимикальних пристроїв тощо) до мережі, його перевірка, а також усунення несправностей повинні проводити спеціально підготовлені працівники з групою з електробезпеки не нижче III.
4.6.4. Для живлення світильників в особливо небезпечних приміщеннях та у приміщеннях з підвищеною небезпекою слід застосовувати напругу не вище ніж 12 В і 42 В відповідно.
Забороняється для зниження напруги живлення електросвітильників використовувати автотрансформатори, дросельні котушки та реостати.
Вилки напругою 12 і 42 В не повинні підходити до розеток 127 і 220 В.
4.6.5. Для створення безпечних умов праці перед початком робіт з електроінструментом і переносними електричними світильниками необхідно в присутності працівника проводити перевірку:
а) комплектності та надійності кріплення деталей;
б) шляхом зовнішнього огляду справності кабелю (шнура), його захисної трубки та штепсельної вилки, цілісності ізоляційних деталей корпусу, рукоятки та кришок щіткотримачів;
в) наявності захисних кожухів та їх справності;
г) надійності роботи вимикача;
ґ) задовільної роботи на холостому ходу.
Забороняється видавати для роботи електроінструмент, який не відповідає хоча б одній з перелічених вимог, або електроінструмент з простроченою датою періодичної чергової перевірки.
Безпосереднє зіткнення проводів і кабелів з металевими гарячими, вогкими та масляними поверхнями або предметами не дозволяється. У разі виникнення будь-яких несправностей робота з електроінструментом або переносними електричними світильниками негайно припиняється.
4.6.6. Для створення безпечних умов праці електроінструмент, переносні електричні світильники і допоміжне устаткування до них підлягають періодичній перевірці та випробуванням у строки, встановлені для них НПАОП 40.1-1.21-98. Періодичні випробування машин, інструментів та світильників здійснює спеціально закріплений персонал з групою з електробезпеки не нижче III.
4.6.7. У разі раптової зупинки електроінструменту (зникнення напруги, заклинювання рухомих частин тощо) він має бути вимкнений вимикачем. Під час перенесення електроінструменту з одного робочого місця на інше, а також під час перерви у роботі та після її закінчення електроінструмент обов'язково має бути відключений від мережі штепсельною вилкою.
4.6.8. Для створення безпечних умов праці працівникам, які користуються електроінструментом, забороняються:
а) передавати електроінструмент особам, які не мають права з ним працювати;
б) розбирати і ремонтувати електроінструмент (кабель, штепсельні з'єднання та інші частини) самочинно, якщо ці роботи не входять до їх службових обов'язків;
в) натягувати, перекручувати та перегинати кабель електроінструменту або торкатися різального інструменту під час його обертання;
г) вилучати стружку або тирсу під час роботи до повної зупинки електроінструменту;
ґ) працювати з електроінструментом з приставних драбин. Для виконання цих робіт повинні встановлюватися міцні риштування або помости;
д) залишати електроінструмент без нагляду та приєднаним до електромережі.
4.7. Виконання ремонтних робіт на насосних станціях із застосуванням вантажопідіймальних механізмів і пристроїв
4.7.1. Вантажопідіймальні механізми (крани, талі, лебідки), знімні вантажозахоплювальні пристрої (гаки, грейфери, кліщові захвати тощо), змінні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, захвати, траверси тощо) та тару необхідно експлуатувати та зберігати з дотриманням вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).
4.7.2. Місце установлення вантажопідіймальних механізмів та режим їх роботи повинні відповідати проекту проведення робіт (ППР) на монтаж або ремонт обладнання.
Місце роботи вантажопідіймального механізму повинно визначатися так, щоб був забезпечений простір, необхідний для огляду робочої зони та для маневрування.
4.7.3. Вантажно-розвантажувальні роботи, монтаж, демонтаж обладнання насосної станції, які здійснюються за допомогою вантажопідіймальних механізмів, а також стропування вантажів повинні виконувати працівники, спеціально навчені та атестовані відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07 і які мають про це запис у посвідченні про перевірку знань.
4.7.4. Суб'єкт господарювання призначає працівника, відповідального за утримання в справному стані вантажопідіймальних кранів і машин, знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари, і працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами і машинами, знімними вантажозахоплювальними пристроями і тарою, відповідно до вимог Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 N 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 60/596 (НПАОП 0.00-5.06-94).
4.7.5. Усі працівники, які не мають прямого відношення до робіт з піднімання та переміщування вантажів у небезпечній зоні, де такі роботи проводяться, повинні бути виведені з цієї зони.
4.7.6. У разі переміщування вантажу в горизонтальному напрямі необхідно спочатку підняти його не менше ніж на 0,5 м вище предметів, що можуть трапитися на його шляху.
4.7.7. Забороняється залишати вантаж у підвішеному положенні, а також піднімати та переміщувати працівників вантажопідіймальними механізмами, які для цього не призначені.
4.7.8. Працівники завжди повинні стояти осторонь від вантажу і не перебувати під вантажем, який опускається або піднімається.
4.7.9. У разі несправності механізму, коли неможливо опустити піднятий вантаж, небезпечну зону проведення робіт необхідно обгородити і вивісити застережні знаки безпеки "ОБЕРЕЖНО! НЕБЕЗПЕЧНА ЗОНА".
4.7.10. Корпуси електрообладнання талів необхідно заземлювати.
Корпус кнопкового апарата керування таля, що керується з підлоги, повинен бути або виконаний з ізоляційного матеріалу, або заземлений не менше ніж двома провідниками. Як один із заземлювальних провідників може бути використаний тросик, на якому підвішено кнопковий апарат.
4.7.11. Пускові апарати ручного керування талями необхідно підвішувати на сталевих тросиках такої довжини, щоб можна було керувати механізмом, перебуваючи на безпечній відстані від вантажу, що піднімають.
У разі розміщення апарата керування нижче ніж 0,5 м від рівня підлоги його необхідно підвішувати на гачок, закріплений на тросику на висоті 1-1,5 м.
4.7.12. Механізм піднімання ручних талів необхідно оснащувати автоматичним вантажоупорним гальмом. Гальмо повинно забезпечувати плавне опускання вантажу під час обертання тягового колеса під дією сили тяги та автоматичне зупинення вантажу у разі припинення дії сили тяги.
4.7.13. Забороняється закріплювати ручні талі до трубопроводів та до їхніх підвісок.
4.7.14. Електричні талі необхідно обладнати кінцевими вимикачами - для автоматичного зупинення механізму піднімання вантажозахоплювального органу. Кінцеві вимикачі повинні встановлюватися так, щоб у разі піднімання без вантажу після зупинення вантажозахоплювального органу відстань між ним та упором була не менше ніж 50 мм.
Забороняється під час піднімання вантажу електричними талями доводити обойму гака до кінцевого вимикача та користуватися ним для автоматичного зупинення.
4.7.15. Під час монтажу, демонтажу електротехнічного, гідротехнічного устаткування насосних станцій, ремонту, реконструкції та інших робіт, які виконуються на висоті, працівники повинні дотримуватися правил з охорони праці згідно з НПАОП 0.00-1.15-07.
4.7.16. Стропувати слід лише той вантаж, маса якого не перевищує граничних навантажень стропів та вантажопідіймального механізму.
Стропувати вантажі необхідно справними інвентарними стропами або спеціальними вантажозахоплювальними пристроями, які мають клейма або бирки з позначенням номера, дати виготовлення та вантажопідйомності.
Роботи зі стропування вантажів дозволяється виконувати особам, які пройшли відповідне навчання і мають посвідчення стропальника відповідно до вимог Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25.09.95 N 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.10.95 за N 372/908 (НПАОП 0.00-5.04-95).
Стропування вантажів, які не мають спеціальних пристроїв і місць для стропування (петлі, цапфи, рими), слід виконувати за технологічними картами або після проведення відповідного інструктажу з стропувальниками.
4.7.17. Стропувати електрообладнання слід за спеціальні пристрої (дуги, цапфи, рим-болти) або за спеціально визначені місця.
4.7.18. Підправляти вантажозахоплювальні пристрої в місцях зачіплювання обладнання або намагатися урівноважити його в процесі переміщення забороняється.
4.7.19. У разі виявлення будь-якої несправності обладнання (зсунення стропа, розриву дротів стропа) вантаж слід опустити і лише після усунення несправності піднімати його.
4.7.20. Знімати стропи з обладнання та підіймального механізму слід після того, як обладнання буде встановлене в стійке положення, а в разі потреби - закріплене.
4.7.21. Обслуговування освітлювальних пристроїв, розташованих на стелі машинних залів насосних станцій, з візків мостового крана слід провадити не менше ніж двома працівниками, один з яких має групу з електробезпеки III. Під час виконання робіт з використанням мостового крана ремонтникам має бути виданий наряд-допуск.
4.8. Компресори та посудини, що працюють під тиском:
4.8.1. Експлуатація компресорних установок насосних станцій повинна здійснюватися відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.
До обслуговування компресорних установок допускається навчена за спеціальною програмою особа віком не менше 18 років, яка атестована і має відповідне посвідчення й групу з електробезпеки не нижче III.
4.8.2. Роботодавець, який здійснює експлуатацію насосної станції, зобов'язаний забезпечити експлуатацію та утримання посудин, що перебувають під тиском, відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.
4.8.3. Усі існуючі посудини, що працюють під тиском, повинні обліковуватися власниками насосних станцій у спеціальній книзі обліку й огляду посудин, яка зберігається в особи, що здійснює нагляд за такими посудинами на підприємстві.
4.9. Зварювальні роботи
Усі зварювальні та інші вогневі роботи, що проводяться на насосній станції, повинні здійснюватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности", НПАОП 40.1-1.21-98, НАПБ А.01.001-2004.
Начальник Відділу організації
державного нагляду в АПК
та соціально-культурній сфері


В.С.Ткачов