є) сигналізації в приміщення управління про досягнення граничнодопустимого значення рівнів у збірниках електролугів і каустику. Для виробництв, що проектуються і реконструюються, повинні передбачатися системи автоматичного регулювання рівнів у збірниках продуктів;
ж) сигналізації в приміщення управління при перевищенні розрідження вище регламентного у водневому колекторі для діафрагмового методу електролізу й при зниженні тиску нижче регламентного у водневому колекторі для ртутного і мембранного методів електролізу;
з) автоматичного регулювання тиску водню в нагнітальному трубопроводі компресорів зі скиданням надлишку водню в атмосферу "на свічу";
и) сигналізації про перевищення концентрації водню в трубопроводах або в колекторах хлору;
і) автоматичного регулювання заданих проектом параметрів (тиск або розрідження) хлору й водню в колекторах;
ї) сигналізації та автоматичного включення аварійної припливної вентиляції в приміщеннях очищення і осушки водню, водневих компресорів при досягненні довибухової концентрації водню в повітрі.
2. При виробництві рідкого хлору повинні бути передбачені:
а) автоматичний контроль температури холодоносія на вході й виході з конденсаторів хлору, а також рідкого хлору на виході з конденсаторів;
б) автоматичний контроль і підтримка безпечної концентрації водню в абгазах стадії конденсації хлору; регулювання ступеня зрідження за рахунок зниження тиску, підвищення температури конденсації або розбавлення абгазів осушеним повітрям (азотом);
в) сигналізація в приміщення управління при підвищенні об'ємної частки водню в абгазах конденсації більше 4%.
3. Зберігання та випаровування рідкого хлору
1. Резервуари, танки, збірники рідкого хлору повинні бути оснащені:
а) приладами контролю тиску з виводом показань у приміщення управління;
б) двома незалежними системами виміру й контролю маси (рівня) рідкого хлору з автоматичним включенням звукового й світлового сигналів у приміщенні управління і на місці при досягненні регламентованої норми заповнення або спорожнення ємності;
в) системою сигналізації про перевищення тиску вище регламентованого, але не більше ніж 1,2 МПа (12 кгс/кв.см), з подачею звукового й світлового сигналів у приміщення управління й на місці.
2. Склади хлору в танках, окремо встановлені випарники хлору, пункти зливу-наливу хлору, відстійні залізничні тупики й пункти перевантаження хлорної тари повинні бути оснащені по периметру огородження об'єкта зовнішнім контуром контролю витоків хлору із сигналізацією про перевищення граничнодопустимої його концентрації (1 мг/куб.м).
Кількість і місце розташування датчиків системи контролю витоків хлору визначаються й обґрунтовуються проектом.
Для діючих об'єктів необхідність оснащення їх системою індикації визначається в кожному конкретному випадку.
3. На складах хлору в танках, окремо стоячих випарниках, пунктах зливу-наливу хлору, відстійних залізничних тупиках і пунктах перевантаження хлорної тари при досягненні в місці установки датчиків зовнішнього контуру контролю значень концентрації хлору понад 30 мг/куб.м повинні включатися:
а) автоматично: стаціонарна система локалізації хлорної хвилі захисною водяною завісою;
б) автоматично або вручну: система прогнозування розповсюдження хлору (для об'єктів, на яких передбачене зберігання хлору в посудинах з одиничною ємністю більше 25 т).
4. При випаровуванні рідкого хлору в теплообмінній апаратурі повинні бути передбачені:
а) автоматичний контроль витрати рідкого або випаруваного хлору;
б) автоматичний контроль і регулювання тиску випаруваного хлору;
в) запобіжний пристрій для захисту від перевищення тиску хлору у випарнику;
г) автоматичний контроль і регулювання температури теплоносія у випарнику;
ґ) контроль наявності хлору в потоці теплоносія після випарника.
5. При відборі газоподібного хлору з контейнерів або балонів повинен здійснюватися контроль за тиском і витратою хлору.
6. Виробничі приміщення, сховища рідкого хлору, місця, де проводиться робота із затареним рідким хлором, повинні бути забезпечені двома різними видами зв'язку для передачі інформації стосовно плану локалізації аварійних ситуацій і аварій.
V. Вимоги до зберігання рідкого хлору в ємностях
1. Загальні вимоги
1. Залежно від призначення склади рідкого хлору поділяються на такі види:
а) прицехові склади на підприємствах, що виробляють рідкий хлор, які призначаються для створення оперативних запасів рідкого хлору в резервуарах (танках) з метою уникнення жорстких зв'язків при виробництві і використанні хлору всередині організації, а також забезпечення безперебійного відвантаження затареного рідкого хлору у вагонах-цистернах, контейнерах і балонах іншим організаціям;
б) видаткові склади рідкого хлору в резервуарах (танках) в організаціях-споживачах, які одержують рідкий хлор у вагонах-цистернах;
в) видаткові склади рідкого хлору, призначені для зберігання його в контейнерах, балонах у кількостях, необхідних для поточних потреб організації в період між поставками;
г) базисні склади хлору в резервуарах (танках), призначені для прийому рідкого хлору, що надходить у вагонах-цистернах, з наступним розливом хлору в контейнери або балони для забезпечення затареним хлором видаткових складів споживачів;
ґ) кущові склади рідкого хлору в тарі, призначені для створення оперативних запасів рідкого хлору в контейнерах і балонах і забезпечення затареним хлором видаткових складів споживачів певного регіону.
2. Кількість рідкого хлору, що одноразово перебуває на території організації, повинна бути мінімальною і обґрунтовуватися проектом. Допустима кількість рідкого хлору в організаціях, що його виробляють, не повинна перевищувати тридобового вироблення, але не більше 2000 т, а для організацій-споживачів - не більше 15-добової потреби.
Для підприємств-споживачів, що одержують рідкий хлор повагонними відправками, допускається збільшення запасу зберігання хлору до 30-добової потреби за дозволом територіального органу Держгірпромнагляду України відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631.
3. Зберігання рідкого хлору в резервуарах (танках) може здійснюватися такими способами:
а) при температурі кипіння рідкого хлору при атмосферному тиску (ізотермічний спосіб зберігання);
б) в охолодженому стані при температурі нижче температури навколишнього середовища. Параметри зберігання хлору при такому способі повинні по можливості максимально обмежувати об'єми залпового викиду хлору в атмосферу у випадку аварії;
в) при температурі навколишнього середовища.
Рівноважний (абсолютний) тиск насичених парів хлору над рідиною в закритій посудині залежно від температури наведений у додатку 2.
4. Відстань від об'єктів житлового, цивільного та побутового призначення, що проектуються, до складів рідкого хлору приймається:
а) для складів хлору в балонах - 150 м;
б) для складів хлору в контейнерах - 500 м;
в) для складів хлору в танках - 1000 м.
5. Склади рідкого хлору, що проектуються, як правило, повинні розташовуватися в більш низьких місцях відносно інших будинків і споруд і переважно з підвітряного боку переважаючих напрямків вітрів щодо місця розташування найближчих населених пунктів.
6. На території складу рідкого хлору повинен бути встановлений покажчик напрямку вітру, який можна побачити з будь-якої точки території складу. Організації, що мають склади хлору в танках, повинні бути оснащені метеостанцією і системою прогнозування розповсюдження хлору в атмосфері.
7. Склади хлору повинні мати суцільне глухе огородження висотою не менше двох метрів із глухими воротами, які щільно закриваються для запобігання розповсюдженню хлорної хвилі в початковий період аварійної ситуації і неможливості доступу сторонніх осіб на територію складу.
Склади хлору в танках повинні охоронятися або розташовуватися на території, що охороняється, а також мати охоронну сигналізацію.
8. До складу рідкого хлору повинен бути забезпечений під'їзд пожежних автомобілів і автомобілів газорятувальної служби.
9. На території складу хлору не дозволяється розташовувати устаткування і установки, які не належать безпосередньо до виробничих процесів, що здійснюються на складах хлору.
Допускається розташовувати спільно склади рідкого хлору з установками зрідження, випарювання, розливу хлору в контейнери і балони, установками поглинання хлору з одержанням гіпохлоритів, хлорного заліза, установками вакуумування і одержання стисненого повітря для технологічних потреб.
10. Склади хлору можуть розташовуватися в наземних, або напівзаглиблених одноповерхових будинках, або в підземних спорудах.
Влаштування відкритих складів хлору в танках під навісом допускається тільки при відповідному обґрунтуванні.
11. При влаштуванні закритих складів рідкого хлору повинні бути виконані такі вимоги:
а) наземні і напівзаглиблені приміщення для зберігання хлору в резервуарах (танках) повинні бути відокремлені від інших виробничих приміщень глухими вогнетривкими стінами;
б) під кожним танком повинен встановлюватися піддон. Місткість піддона повинна бути не менше ніж об'єм танка;
в) на складах для зберігання хлору в танках повинно бути не менше двох евакуаційних виходів з будинку або приміщення;
г) двері на складах хлору повинні відчинятися по ходу евакуації;
ґ) матеріали підлог та оздоблення стін, стель і металоконструкцій повинні бути стійкими щодо агресивних дій хлору.
12. Склади відкритого типу для зберігання рідкого хлору в резервуарах (танках) повинні проектуватися й експлуатуватися з дотриманням таких вимог:
а) резервуари повинні бути захищені від атмосферних опадів і прямих сонячних променів;
б) під кожною ємністю повинен знаходитися піддон (або обвалування) для збору аварійних проливів хлору. Допускається мати загальний піддон місткістю не менше повного об'єму найбільшого резервуара.
13. Піддони для резервуарів (танків) повинні бути виконані з матеріалів з низьким коефіцієнтом теплопровідності, захищені від попадання в них ґрунтових вод, а піддони для відкритих складів повинні бути додатково захищені й від атмосферних опадів.
14. Для складу рідкого хлору в резервуарах (танках) обов'язкова наявність резервної ємності, об'єм якої не враховується при визначенні місткості складу. Схема обв'язки резервуарів повинна передбачати можливість використання як резервного кожного з них і забезпечувати евакуацію хлору з аварійної ємності (танка, цистерни).
15. При експлуатації посудин і трубопроводів з рідким хлором повинна бути виключена можливість попадання в них вологи й речовин, здатних викликати підвищення температури, тиску або утворити вибухонебезпечні суміші із хлором.
16. Одержання газоподібного хлору повинно здійснюватися, як правило, з використанням випарників. Як випарники повинні використовуватися переважно проточні теплообмінні апарати. Застосування об'ємних випарників допускається тільки при відповідному технічному обґрунтуванні.
Гранична температура теплоносія повинна визначатися з урахуванням його властивостей і відповідати характеристикам міцності і конструктивному виконанню випарника рідкого хлору.
17. Не допускається використання резервуара, танка, збірника, залізничного вагона-цистерни з рідким хлором як видаткової ємності із відбором газоподібного хлору на споживання.
18. Технологічні операції, пов'язані зі зберіганням, заповненням і спорожненням резервуарів і вагонів-цистерн, переміщенням рідкого хлору, з метою забезпечення безпеки повинні бути суворо регламентовані, і за їх проведенням повинен здійснюватися постійний контроль.
19. При наливі рідкого хлору в ємність (резервуар, танк, збірник, вагон-цистерну) повинна бути виключена можливість її переповнення вище встановленої норми наливу для хлорних посудин (1,25 кг/куб.дм), що досягається дотриманням вимог пункту 1 глави 3 розділу IV цих Правил, а також для резервуара, танка, збірника - установленням всередині ємності на лінії скидання абгазів укороченого сифона (переливного патрубка), нижній зріз якого повинен відповідати максимально допустимому рівню рідкого хлору в ємності.
20. На території складів хлору, які відповідають підпунктам "а", "б", "г" пункту 1 глави 1 розділу V цих Правил, а також окремо встановлених випарників, пунктів перевантаження хлорної тари, зливоналивних пунктів і відстійних тупиків для залізничних вагонів-цистерн із хлором повинні бути передбачені автоматичні системи контролю аварійних викидів хлору і системи або установки їх локалізації за допомогою захисної водяної завіси і (або) розсіювання до безпечних концентрацій.
Система локалізації газової хлорної хвилі водяною завісою повинна бути забезпечена необхідними запасами води з розрахунку безперервної роботи протягом часу, достатнього для ліквідації витоку хлору з урахуванням найбільшої витрати води на інші потреби підприємства. Число розпилювачів, гідрантів, їх розташування і необхідний запас води визначаються й обґрунтовуються проектом.
Система пінної локалізації проливів рідкого хлору повинна передбачати використання пін, що хімічно нейтральні до хлору.
21. Зовні біля входу в приміщення для зберігання рідкого хлору необхідно передбачати світлову сигналізацію про перевищення рівня загазованості хлором у приміщенні і включення аварійної вентиляції для провітрювання приміщення до концентрації хлору в повітрі приміщення. При виконанні ремонтних робіт обігрів цих приміщень повинен здійснюватися пересувними вентиляційно-опалювальними пристроями.
22. Для локалізації аварійних ситуацій на закритих складах хлору, наповнювальних станціях, у випарювальних і хлораторних приміщеннях повинні бути передбачені аварійна вентиляція та система поглинання хлору, що включається автоматично за сигналом газоаналізатора відповідно до пункту 6 глави 1 розділу IV цих Правил.
Продуктивність аварійної вентиляції визначається й обґрунтовується технологічною частиною проекту.
23. Викиди від аварійної вентиляції повинні направлятися в систему поглинання хлору.
У стаціонарних системах поглинання хлору повинні бути передбачені резервування вентиляторів, насосів, які використовуються в системах, а також контроль за вмістом хлору в повітрі після його очищення у поглинальному апараті.
Включення системи аварійного поглинання хлору повинно бути зблоковане з пуском аварійної вентиляції і відповідати вимогам пункту 6 глави 1 розділу IV цих Правил.
24. Продуктивність системи аварійного поглинання хлору і запас поглинальних засобів повинні бути обґрунтовані проектом і достатні для локалізації аварійної ситуації.
Для складів хлору в контейнерах і балонах запас нейтралізуючих засобів повинен забезпечувати дегазацію хлору, який знаходиться в найбільшій посудині.
25. Ділянки зливу-наливу, випарування, зберігання хлору в танках, місця підключення-відключення контейнерів і балонів із хлором повинні бути оснащені системами локального відсосу і поглинання хлору.
2. Зберігання рідкого хлору в ізотермічних умовах
1. При зберіганні рідкого хлору в низькотемпературних ізотермічних умовах необхідно виконувати вимоги пункту 2 глави 1 розділу III та пунктів 11, 12, 14, 15 глави 1 розділу V цих Правил, а також такі:
а) спорожнення ізотермічного резервуара від рідкого хлору може виконуватися з використанням насосів, призначених для перекачування рідкого хлору, при обов'язковій наявності резервних насосів термокомпресійним методом і методом переміщення осушеним повітрям (обґрунтовується проектом);
б) теплова ізоляція зовнішньої поверхні ізотермічного резервуара повинна бути розрахована з урахуванням максимального зниження енерговитрат на підтримку встановленої температури в резервуарі;
в) матеріал, який використовується для теплоізоляції зовнішньої поверхні, повинен бути негорючим, хімічно стійким до рідкого й газоподібного хлору і вологонепроникним (або захищеним вологонепроникною оболонкою);
г) у резервуар ізотермічного зберігання зріджений хлор повинен надходити охолодженим до регламентованої температури зберігання;
ґ) режим первісного заповнення зрідженим хлором ізотермічного резервуара повинен виключати можливість виникнення недопустимих напруг у корпусі резервуара, викликаних різницею температур його верхньої і нижньої частин.
2. При використанні для ізотермічного зберігання хлору резервуарів з подвійними стінками, крім вимог пункту 1, необхідно передбачити:
а) наявність пристроїв для зовнішнього й внутрішнього резервуарів, призначених для захисту від підвищення тиску при порушенні регламентованих режимів роботи (запобіжні клапани, швидкодіючі затвори та ін.);
б) дублювання захисних пристроїв;
в) постійну продувку простору, який знаходиться між зовнішнім і внутрішнім резервуарами, повітрям (інертним газом), осушеним до вологовмісту, що відповідає точці роси мінус 40 град.С;
г) наявність автоматичної системи контролю і аварійної сигналізації вмісту хлору в продувному газі;
ґ) теплоізоляцію внутрішнього резервуара, яка повинна бути негорючою і хімічно стійкою до рідкого й газоподібного хлору.
VI. Вимоги до підготовки і проведення зливу та наливу рідкого хлору
1. Загальні вимоги
1. Танки, вагони-цистерни, контейнери й балони, призначені для хлору, підлягають обліку й технічному опосвідченню відповідно до чинного законодавства.
Облік і реєстрація вагонів-цистерн, контейнерів і балонів, призначених для перевезення рідкого хлору, ведуться в організації-наповнювачі, на балансі якої перебуває хлорна тара.
Реєстрація вагонів-цистерн, призначених для перевезення рідкого хлору, ведеться також в картотеці власних вантажних вагонів Державного підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України" (ДП ГІОЦ Укрзалізниці) і автоматизованого банку даних інвентарного парку вантажних вагонів залізниць та вагонів, які належать підприємствам і організаціям (АБДПВ), згідно з вимогами пункту 1.3 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2004 N 856, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18.10.2004 за N 1316/9915.
Підприємствам-споживачам мати власну тару і використовувати її як зворотну забороняється.
Для обліку і реєстрації в організації ведуться і зберігаються такі документи:
а) на вагони-цистерни: паспорт посудини, що працює під тиском, технічний опис і інструкція для експлуатації вагона-цистерни, журнали ремонту і наповнення;
б) на контейнери і балони: картотека всього наявного парку тари, журнал наповнення, журнал випробувань.
Форми журналів наповнення залізничної цистерни, балонів, контейнерів для рідкого хлору наведені в додатку 1 до цих Правил.
2. Фарбування зовнішньої поверхні вагонів-цистерн, контейнерів і балонів, розпізнавальні смуги і трафарети з найменуванням вантажу повинні здійснюватись відповідно до Правил перевезення наливних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 18.04.2003 N 299, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.07.2003 за N 558/7879, ГОСТ 6718-86 "Хлор жидкий. Технические условия" (Хлор рідкий. Технічні умови), ГОСТ 949-73 "Баллоны стальные малого и среднего объема для газов на Рр <= 19,6 МПа (200 кгс/кв.см). Технические условия" (Балони сталеві малого і помірного об'єму для газів на Рр <= 19,6 МПа (200 кгс/кв.см). Технічні умови), ГОСТ 14192-96 "Маркировка грузов" (Маркування вантажів), прийнятого Міждержавною Радою по стандартизації, метрології і сертифікації (протокол N 10 від 04.10.96).
Фарбування нових вагонів-цистерн, контейнерів і балонів та нанесення на них написів здійснює завод-виготовлювач, а в процесі подальшої експлуатації - організація-наповнювач, на балансі якої перебуває хлорна тара.
3. На вагонах-цистернах, контейнерах і балонах повинні бути викарбувані чітко видимі паспортні дані, що відповідають вимогам діючих нормативних актів.
Місце таврування, де викарбувані паспортні дані посудини, повинно бути зачищене для виразного прочитання даних, покрите безколірним лаком і обведене білою фарбою у вигляді рамки.
4. Рідким хлором дозволяється заповнювати тільки справні, спеціально для цього призначені вагони-цистерни, контейнери і балони.
5. Не дозволяється наповнювати рідким хлором вагони-цистерни, контейнери і балони, призначені для інших продуктів, а також у випадках, якщо:
а) минув термін технічного опосвідчення та визначений строк служби або він прострочений протягом 15 діб з моменту надходження вагона-цистерни, контейнера або балона до споживача;
б) минув термін ревізії запобіжного клапана і мембрани (для вагонів-цистерн);
в) існують механічні пошкодження та інші дефекти тари (тріщини, вм'ятини, зміни форми, виразкова корозія), а також несправність ходової частини (для вагонів-цистерн);
г) відсутні належне фарбування й написи, а також неможливе прочитання клейма;
ґ) існує залишок іншого продукту;
д) несправна запірна арматура.
6. Усі операції, які пов'язані зі зважуванням порожніх і заповнених вагонів-цистерн, контейнерів і балонів, повинні проводитися на справних вагах, що пройшли державну перевірку.
7. Маса рідкого хлору, який наливається в посудину, повинна контролюватися системами контролю ваги посудини і (або) рівня рідкого хлору в ній.
Для запобігання переповненню посудини (резервуара, танка, вагона-цистерни, збірника) при наливі хлору повинні дотримуватися вимоги пункту 19 глави 1 розділу V цих Правил.
Норма наповнення посудини визначається співвідношенням маси налитого хлору в кг (т) до місткості посудини в куб.дм (куб.м) і не повинна перевищувати 1,25.
Для запобігання переповненню посудини (резервуара, танка, цистерни, збірника) при наливі на лінії викиду абгазів усередині посудини повинні бути встановлені укорочені сифони. Нижній зріз укороченого сифона повинен встановлюватися по верхньому допустимому рівню заповнення посудини, визначеному з урахуванням норми наповнення і густини рідкого хлору при температурі наливу.
У випадку переповнення тари понад установлену норму надлишковий рідкий хлор повинен бути евакуйований (порядок евакуації зазначається в інструкції організації-наповнювача).
8. Злив і налив рідкого хлору можна проводити методом переміщення за рахунок створення перепаду тиску між посудиною, що спорожняється, і посудиною, що наповнюється, або перекачування.
9. Переміщення рідкого хлору може проводитися різними методами:
а) нагнітанням у ємність, що спорожнюється, сухого стисненого повітря (азоту) або парів газоподібного хлору з іншої посудини або термокомпресора;
б) за рахунок власного тиску парів хлору в посудині, що спорожнюється, і відбору хлор-газу з посудини, що наповнюється;
в) комбінованим способом.
10. При проведенні операції із зливу-наливу рідкого хлору з використанням стисненого газу повинні виконуватися такі вимоги:
а) система підготовки і подання стисненого повітря (азоту) повинна бути автономною і призначатися тільки для переміщення, продування, пресування хлорної апаратури і хлоропроводів;
б) стиснене повітря (азот) повинно бути очищене від домішок і осушене. Вміст вологи в осушеному повітрі (азоті) повинен безперервно контролюватися автоматичним вологоміром із сигналізацією про перевищення допустимої вологості, яка повинна відповідати точці роси не вище мінус 40 град.С;
в) при переміщенні рідкого хлору газоподібним хлором перепад тиску визначається умовами забезпечення регламентних параметрів зливу-наливу;
г) система подання стисненого повітря (азоту) повинна бути оснащена ресивером, обладнаним запобіжним клапаном і пристроєм для запобігання надходженню хлору в лінію стисненого повітря (азоту).
Тиск стисненого повітря (азоту) при переміщенні хлору не повинен перевищувати 1,2 МПа (12 кгс/кв.см) і повинен бути не менше ніж на 0,1 МПа (1 кгс/кв.см) вище тиску в посудині, з якої переміщується хлор.
11. Організації, що відправляють або одержують рідкий хлор у вагонах-цистернах, повинні передбачати пункти зливу-наливу рідкого хлору, які належить розташовувати в безпосередній близькості від сховища хлору на тупикових ділянках під'їзних залізничних колій організації. Кількість і конструкція пунктів зливу-наливу рідкого хлору визначаються проектом. Майданчик для обслуговування вагона-цистерни повинен мати рівну поверхню й вільний доступ для підходу до цистерни з різних напрямків.
12. Для вагонів-цистерн, призначених для наступного транспортування або спорожнювання, необхідно обладнати відстійні колії (тупики), розташування і місткість яких визначаються й обґрунтовуються проектом.
Відстійні колії (тупики) повинні забезпечувати розміщення всіх вагонів-цистерн однієї партії, що одночасно відправляються або поступають, але не більше 10.
13. Пункт зливу-наливу і відстійні тупики повинні бути оснащені зовнішнім контуром контролю витоків хлору і локалізації хлорної хвилі, освітлюватися в нічний час доби, мати відповідні знаки, а також засоби, що перешкоджають несанкціонованому заїзду в тупик рухомого складу і проникненню сторонніх осіб. Вагони-цистерни, що стоять в тупику, повинні бути надійно зчеплені й закріплені від зрушення ручними гальмами і башмаками.
При в'їзді в тупик, де розміщуються вагони-цистерни, обов'язково встановлюються: знак (розміром 400х600 мм) з написом "Стій. Проїзд закритий. Хлор", сигнал червоного кольору й спеціальний пристрій, що блокує і запобігає несанкціонованому в'їзду в тупик.
14. Пункти зливу-наливу, що проектуються, повинні бути віддалені на безпечну відстань від об'єктів, на яких може відбутися вибух або пожежа, і розташовуватися в спеціальних боксах, максимально наближених до складу хлору.
Безпечна відстань від пункту зливу-наливу до вибухопожежонебезпечних об'єктів визначається відповідно до СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий" (Генеральні плани промислових підприємств).
15. На пункті зливу-наливу необхідно забезпечити умови для зручного й безпечного підключення вагонів-цистерн до стаціонарних трубопроводів.
16. Платформа (робоче місце для обслуговування вагонів-цистерн), яка розташована над поверхнею землі, повинна мати неслизьку поверхню або настил, поручні й огородження; вона повинна бути міцною, вогнетривкою і влаштована як стаціонарна споруда, зручна для евакуації людей у випадку аварійної ситуації.
17. На пункті зливу-наливу повинні знаходитися такі стаціонарні системи трубопроводів:
а) для подання у вагон-цистерну стисненого повітря (азоту) або хлор-газу для передавлювання;
б) трубопровід зливу-наливу рідкого хлору;
в) трубопровід відводу газоподібного хлору на споживання або поглинання.
18. Після прибуття на пункт зливу-наливу і перед проведенням зливо-наливних операцій вагон-цистерну необхідно закріпити гальмовими башмаками з обох боків і заземлити.
Стрілочний перевід, що веде на пункт зливу-наливу, повинен бути встановлений у положення, яке виключає можливість заїзду рухомого состава, і зачинений на замок.
19. Під'єднання вагона-цистерни до стаціонарних трубопроводів повинно бути гнучким, забезпечувати природне вертикальне переміщення вагона-цистерни на своїй підвісці за рахунок зміни ваги, а також можливість зручного підключення стикового вузла і його герметичність. Для стикування повинні застосовуватися такі види з'єднань:
а) шарнірні поворотні з'єднання;
б) гнучкі металеві шланги або шланги зі спеціальних матеріалів у металевій броні;
в) у вигляді знімної частини трубопроводу довжиною 5 - 6 м, зігнутої у вигляді змійовика.
20. У період зливу або наливу рідкого хлору запірна арматура і місця приєднання стикового вузла повинні знаходитися під наглядом обслуговуючого персоналу і перевірятися на герметичність. Герметичність хлорної тари перевіряється за допомогою тампона, який змочується аміачною водою.
21. Відбір проб рідкого хлору й перевірка його якості проводяться відповідно до вимог діючого стандарту на рідкий хлор.
Кожна партія хлору, що відвантажується у вагонах-цистернах, контейнерах або балонах, супроводжується паспортом (сертифікатом), у якому зазначаються дані про якість продукту і кількісний склад партії, а також дані журналу наповнення (заводський номер, маса тари нетто, брутто, маса залитого хлору, термін наступного огляду тари).
Паспорт (сертифікат) підписується представниками цеху і відділу технічного контролю (ВТК) організації-наповнювача. Один примірник паспорта направляється споживачу.
22. Підготовка і проведення зливу-наливу рідкого хлору в організаціях повинні проводитися в світлий час доби під керівництвом інженерно-технічного працівника, призначеного наказом по організації.
2. Вимоги до підготовки і наповнення вагонів-цистерн з рідким хлором
1. Для перевезення рідкого хлору повинні застосовуватися вагони-цистерни відповідно до вимог діючих нормативних актів, оснащені такими пристроями і арматурою:
а) двома вентилями, розташованими уздовж поздовжньої осі цистерни, для наливу (зливу) рідкого хлору із сифонними трубками, обладнаними швидкісними відсічними клапанами, що автоматично припиняють вихід рідкого хлору при розриві трубопроводу;
б) двома вентилями, розташованими перпендикулярно поздовжній осі цистерни, призначеними для випуску газоподібного хлору (абгазів) або подачі газу для передавлювання рідкого хлору, з'єднаними з укороченими сифонами, що виключають переповнення вагона-цистерни понад установлену норму наливу;
в) штуцером з вентилем для знімного манометра;
г) мембранним запобіжним пристроєм, вузлом для перевірки цілісності мембрани й запобіжним клапаном;
ґ) захисними ковпаками.
2. Вагон-цистерна, який надійшов в організацію-наповнювач, повинен бути оглянутий представником підприємства з метою перевірки справності ходової частини вагона-цистерни, а також кріплення котла вагона-цистерни до рами. Висновок після огляду заноситься в спеціальну книгу (журнал технічного огляду). Справний вагон-цистерна і копія запису передаються в цех рідкого хлору.
3. Підготовка вагона-цистерни до наливу проводиться в спеціально обладнаному місці або на пункті зливу-наливу в такій послідовності:
а) за документацією виявляють і відбраковують вагони-цистерни, у яких минув визначений термін огляду, комплексної оцінки технічного стану, а також термін ревізії запобіжного клапана й мембрани.
Котли вагона-цистерни, які відпрацювали установлений строк служби і щодо яких не визначено подальшого терміну експлуатації, до наповнення не допускаються;
б) зовнішнім оглядом перевіряють стан зовнішньої поверхні вагона-цистерни (корпусу, тіньового кожуха, арматури, мембранного запобіжного пристрою) з метою виявлення механічних та інших дефектів (тріщини, зміни форми, корозія та ін.), а також стан пофарбування і написів;
в) знімають заглушку з манометричного вентиля, встановлюють манометр і визначають залишковий тиск у вагоні-цистерні;
г) зважують вагон-цистерну з метою визначення наявності залишку рідкого хлору;
ґ) знімають заглушки з вентилів і за допомогою тампона, змоченого аміачною водою, перевіряють герметичність усієї запірної арматури цистерни;
д) підключають продуктовий трубопровід до вентиля, розташованого вздовж поздовжньої осі вагона-цистерни, а абгазний трубопровід - до вентилів, розташованих упоперек поздовжньої осі вагона-цистерни. Перед підключенням продуктового й абгазного трубопроводів повинні бути виконані вимоги пункту 18 глави 1 розділу VI цих Правил;
е) перевіряють герметичність цистерни, для чого відкриттям абгазного вентиля, з'єднаного з лінією сухого стисненого газу, створюють у вагоні-цистерні тиск 1,2 МПа (12 кгс/кв.см). Тампоном з аміачною водою здійснюють перевірку цілісності мембрани (шляхом відкриття вентиля на вузлі для перевірки мембрани), герметичності арматури і з'єднань;
є) перевірка герметичності вагона-цистерни проводиться в присутності представника ВТК організації, який при позитивному результаті випробувань дає дозвіл на наповнення вагона-цистерни.
4. У разі відсутності у вагоні-цистерні надлишкового тиску, наявності залишку рідкого хлору понад 1 т, виявлення порушень вимог пункту 5 глави 1 розділу VI цих Правил рішення про проведення додаткових заходів щодо підготовки вагона-цистерни до наливу дає керівник (заступник керівника) цеху рідкого хлору, про що робиться відповідний запис у журналі наповнення залізничної цистерни для рідкого хлору згідно з додатком 1 до цих Правил.
5. За необхідності видалення залишків хлору з вагона-цистерни евакуація хлору може проводитися шляхом передавлювання, вакуумування, продування вагона-цистерни осушеним повітрям (азотом). Порядок евакуації хлору повинен бути відображений в інструкції підприємства.
6. Заміна несправної арматури (вентилів, мембрани, запобіжного клапана) або ревізія мембранно-запобіжного пристрою повинні проводитися після видалення хлору з вагона-цистерни. Для заміни (ревізії) арматури повинні бути підготовлені необхідні інструменти, заглушка для закриття отвору і запасна справна арматура, випробувана на стенді при тиску відповідно до паспорта заводу-виробника.
7. Після заміни (ревізії) арматури вагон-цистерну продувають повітрям (азотом), потім заповнюють газоподібним хлором, сухим стисненим повітрям (азотом), доводять тиск до 1,5 МПа (15 кгс/кв.см), після чого перевіряють герметичність вагона-цистерни в зборі. Порядок продування і визначення герметичності вагона-цистерни повинен бути регламентований.
8. Вагони-цистерни, що пройшли підготовку й перевірку на герметичність, заповнюють рідким хлором у такій послідовності:
а) перевіряють правильність підключення до вагона-цистерни продуктових і абгазних ліній відповідно до діючої схеми, закриття всіх вентилів на підвідних лініях, а також наявність манометра і його показання;
б) перевіряють працездатність схеми поглинання абгазів, після чого відкривають абгазний вентиль і урівнюють тиск у вагоні-цистерні з тиском в абгазній лінії, фіксують масу порожньої цистерни;
в) відкривають продуктовий вентиль на вагоні-цистерні і контролюють заповнення вагона-цистерни за приростом ваги. У період заповнення повинен бути забезпечений контроль герметичності арматури і з'єднувальних ліній;
г) з урахуванням маси порожнього вагона-цистерни (маса тари), об'єму вагона-цистерни і установленої норми наповнення (маса нетто) фіксують масу вагона-цистерни, заповненого рідким хлором (маса брутто);
ґ) після закінчення заповнення по черзі закривають продуктовий і абгазний вентилі на вагоні-цистерні, звільняють від хлору трубопроводи з уловлюванням залишкового хлору і від'єднують їх від вагона-цистерни, потім викликають представника ВТК організації.
9. Представник ВТК організації разом із цеховим персоналом перевіряє:
а) відповідність маси заповненого вагона-цистерни нормі наливу хлору;
б) герметичність арматур, фланцевих з'єднань і цілісність мембрани.
Після перевірки закривають вентиль перед манометром, манометр не знімають, установлюють нові паронітові прокладки, сталеві заглушки на всіх інших вентилях.
Висновок представника ВТК організації про відповідність заповненого вагона-цистерни встановленим вимогам заноситься в журнал наповнення залізничної цистерни для рідкого хлору згідно з додатком 1 до цих Правил.
Представник ВТК пломбує вентилі, розташовані на люку вагона-цистерни, після чого на люк вагона-цистерни і запобіжний клапан установлюють захисні ковпаки, які пломбуються уповноваженим представником організації.
На хлор, залитий у вагон-цистерну, складається паспорт (сертифікат), який підписується представниками цеху і представником ВТК організації відповідно до ГОСТ 6718-86 "Хлор жидкий. Технические условия" (Хлор рідкий. Технічні умови).
10. Вагони-цистерни, заповнені рідким хлором, повинні обов'язково проходити відстій на території організації протягом доби, що супроводжується щозмінним дбайливим оглядом і контролем витоків хлору.
11. Після відстою вагони-цистерни формуються в партії для відправлення конкретним споживачам і передаються для приймання провідникам супроводження. Порядок здачі-прийому вагонів-цистерн визначається інструкцією провідника із супроводження залізничних вагонів-цистерн з рідким хлором.
3. Вимоги до приймання й спорожнення вагонів-цистерн з рідким хлором
1. Вагони-цистерни з рідким хлором на підприємстві-споживачі приймає за актом особа, яка відповідає за приймання та призначена наказом по підприємству.
2. Представник організації разом із провідником проводять зовнішній огляд вагона-цистерни, перевіряють наявність пломб, справність і герметичність запірної арматури, а також відповідність переданого вантажу акту прийому-передачі й паспортним даним на вагон-цистерну (за необхідності проводять зважування вагона-цистерни).
При виявленні неполадок з вагоном-цистерною, невідповідності переданого вантажу даним акта і паспорта акт приймання-здачі не підписується до усунення несправності та з'ясування причин розбіжності, про що в акті робиться відповідний запис. Один примірник акта передається провіднику.
За необхідності викликається представник організації-наповнювача.
3. Спорожнення вагона-цистерни проводиться відповідно до виробничої інструкції підприємства-споживача і вимог пунктів 6-21 глави 1 розділу VI цих Правил.
4. Після завершення зливу хлору абгази з вагона-цистерни відводять в абгазну систему до залишкового тиску не менше ніж 0,05 МПа (0,5 кгс/кв.см). Верхня межа залишкового тиску у вагоні-цистерні не повинна перевищувати тиску насичених парів хлору в посудині, що відповідає температурі навколишнього середовища згідно з додатком 2 до цих Правил.
5. Вагон-цистерну від'єднують від трубопроводів, знімають манометр, на запірну арматуру встановлюють стандартні заглушки. Вагон-цистерну перевіряють на герметичність у зборі, після чого встановлюють захисні ковпаки.
4. Вимоги до підготовки і наповнення контейнерів та балонів
1. Контейнери і балони, що надходять від споживача, повинні проходити огляд для виявлення посудин, що не відповідають вимогам пункту 5 глави 1 розділу VI цих Правил.
2. Порядок підготовки контейнерів і балонів до наповнення повинен передбачати:
а) перевірку наявності залишкового тиску в хлорній тарі, евакуацію залишків хлору вакуумуванням з наступною продувкою осушеним повітрям до регламентованого вмісту хлору в продувному газі;
б) зняття і ревізію запірної арматури;
в) зовнішній і внутрішній огляди посудини;
г) пофарбування зовнішньої поверхні (в разі необхідності);
ґ) встановлення справної запірної арматури і зважування порожньої тари;
д) перевірку герметичності посудини й запірної арматури при робочому тиску;
е) проведення технічного огляду (ТО) посудин з ознаками наявності в них домішок і з закінченим терміном ТО в такій послідовності: евакуація хлору з наступною продувкою осушеним повітрям до регламентованого вмісту хлору в продувному газі, зняття арматури, промивання, внутрішній огляд, проведення гідравлічних випробувань посудини на міцність (для посудин з закінченим терміном ТО), сушіння, таврування;
є) хлорна тара, яка відпрацювала установлений строк служби і якій не визначено залишковий термін експлуатації, до наповнення не допускається.
3. Після закінчення десятилітнього строку експлуатації контейнера повинна бути проведена комплексна оцінка його технічного стану. Рішення про можливість його подальшого використання приймається за наявності експертного висновку про новий призначений строк служби.
4. Евакуація залишкового хлору повинна здійснюватися на установках, які забезпечують безпечне і повне видалення хлору.
Роботи з евакуації хлору із контейнера з несправною арматурою здійснюються після охолодження контейнера в термокамері до температури зрідження хлору.
При цій температурі роблять заміну несправної арматури з наступною евакуацією хлору.
5. Візуальна перевірка повинна забезпечувати виявлення контейнерів або балонів з видимими дефектами, а також тих, що підлягають технічному огляду. Контейнери й балони з виразковою корозією, тріщинами, змінами форми повинні бути вилучені з експлуатації.
6. Внутрішній огляд повинен забезпечувати виявлення дефектів внутрішньої поверхні посудини, а також сторонніх домішок (вода, забруднення, окалина та ін.), за наявності яких контейнери або балони направляються на промивання для видалення цих домішок і наступне ретельне осушення.
7. Зважування проводиться для визначення фактичної маси порожньої тари й виявлення її відхилень від паспортних даних посудини. При зменшенні маси тари понад 2% повинен бути проведений позачерговий технічний огляд посудини.
8. Зважування й перевірка герметичності контейнерів або балонів перед наповненням повинні проводитися в присутності й під контролем представника ВТК організації.
9. Посудини, які наповнюються рідким хлором, повинні бути встановлені на вагах і приєднуватися до лінії подачі рідкого хлору за допомогою гнучких стикувальних з'єднань, що забезпечують вільну роботу ваг.
10. Наповнення контейнерів або балонів рідким хлором повинно контролюватися за збільшенням ваги з метою виключення можливості їх заповнення понад встановлену норму наливу.
11. Наповнення контейнерів необхідно здійснювати в горизонтальному положенні, при розташуванні вентилів один над одним. Налив хлору повинен проводитися через нижній (продуктовий) вентиль без відводу абгазів.
Після закінчення наливу допускається скидання абгазів до залишкового тиску, який відповідає рівноважному тиску насичених парів при температурі наливу рідкого хлору.
12. Після заповнення контейнери і балони від'єднують від підведених комунікацій і зважують на контрольних вагах у присутності представника ВТК. При повторному зважуванні перевіряють відповідність даних журналу наповнення даним контрольного зважування. Після перевірки герметичності тари на вентилях встановлюють заглушки, надівають ковпаки, після чого представник ВТК пломбує контейнери.
13. У приміщеннях, де здійснюється підготовка тари для наповнення хлором, забороняється нагромадження й складування заповнених контейнерів і балонів. При виникненні загазованості робота в приміщенні повинна бути зупинена до виявлення і усунення причин загазованості.
14. Наповнювальні рампи на наповнювальних станціях повинні знаходитися в окремому приміщенні, ізольованому від компресорної станції та інших приміщень (у тому числі і приміщень складу рідкого хлору) глухими стінами. Допускається об'єднувати приміщення для проведення всіх операцій із підготовки хлорної тари до наливу в одне приміщення. У стінах наповнювальних приміщень у цьому випадку дозволяється мати з боку відділення підготовки тари пройоми, що закриваються, для подачі підготовлених до наповнення контейнерів.
15. Після наповнення контейнери або балони надходять на склад, де вони комплектуються в партії. Скомплектовані партії витримуються на складі не менше однієї доби.
Контейнери й балони з порушеннями герметичності повертаються в цех для усунення причин витоку хлору.
16. В організаціях, у яких здійснюється наповнення хлорної тари, допускається зберігання заповнених контейнерів і балонів під навісом за умови дотримання таких вимог безпеки:
а) навіс повинен забезпечувати захист від опадів і прямих сонячних променів;
б) розміщення контейнерів і балонів повинно відповідати вимогам пункту 17 глави 2 розділу VIII цих Правил;
в) площадка для розміщення контейнерів і балонів повинна бути зручною для під'їзду і проведення вантажних робіт і обладнана системою виявлення і локалізації можливого витоку хлору з аварійних контейнерів і балонів з урахуванням вимог пунктів 19 і 20 глави 2 розділу VIII цих Правил;
г) час перебування під навісом заповнених контейнерів або балонів не повинен перевищувати семи діб.
VII. Вимоги безпеки при транспортуванні рідкого хлору
1. Загальні вимоги
1. Транспортування цистерн, контейнерів, балонів з рідким хлором здійснюється залізничним і дорожнім транспортом за правилами, які діють на відповідному виді транспорту.
2. Основні властивості та види небезпеки вантажів, а також заходи безпеки та застороги при ліквідації наслідків аварійних ситуацій наведені в аварійних картках (додаток 1 до Правил безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.10.2000 N 567, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.11.2000 за N 857/5078).
2. Вимоги до охорони праці при транспортуванні рідкого хлору
1. Навантаження-вивантаження та переміщення хлорних контейнерів і балонів у відправника або одержувача здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства.
2. Цистерни, завантажені рідким хлором, перевозяться тільки у супроводі провідників відправника з додержанням вимог цих Правил, Правил перевезення наливних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 18.04.2003 N 299, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.07.2003 за N 558/7879, та Правил перевезення вантажів у супроводі провідників відправників (одержувачів), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 868/5089.
3. Відправник рідкого хлору (підприємство-виробник, організація-наповнювач) зобов'язаний забезпечити провідників необхідними засобами індивідуального захисту і спеціальним одягом, аптечкою, комплектом інструментів, а також необхідними допоміжними матеріалами відповідно до Правил перевезення вантажів у супроводі провідників відправників (одержувачів), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 868/5089.
4. У випадку витоку хлору не допускається зрошувати арматуру і цистерну водою, щоб уникнути корозії і збільшення газовиділення хлору.
5. Роботи на цистерні виконуються в спеціальному одязі і протигазі відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840.
6. При дорожньому перевезенні рідкого хлору екіпаж автомобіля повинен складатися з двох осіб: водія і супроводжуючого, які пройшли спеціальне навчання відповідно до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.07.2004 N 822, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за N 1040/9639 (далі - Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів).
7. Кожна транспортна одиниця, що здійснює перевезення рідкого хлору в балонах і контейнерах, в обов'язковому порядку укомплектовується таким обладнанням відповідно до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів:
а) не менше ніж одним противідкотним упором;
б) не менше ніж двома конусами із світловідбивною поверхнею, миготливими ліхтарями жовтого кольору з автономним живленням або знаками аварійної зупинки, що відповідають стандарту;
в) жилетами оранжевого кольору із світловідбивними елементами та переносними ліхтарями для кожного члена екіпажу;
г) засобами захисту органів дихання;
ґ) засобами індивідуального захисту та обладнанням, необхідними для вживання додаткових і спеціальних заходів у разі аварії та надзвичайної ситуації, зазначеними в письмових інструкціях (аварійній картці).
VIII. Вимоги до охорони праці для споживачів рідкого хлору в контейнерах і балонах
1. Організація поставок затарованого хлору споживачам
1. Організація поставок затарованого хлору повинна виходити із принципу централізованого забезпечення споживачів, розташованих в одному регіоні (області, економічному районі), як правило, від одного постачальника з метою обмеження запасів хлору, що зберігається у споживачів, розташованих у густонаселених районах; оптимізації застосування транспортних засобів і маршрутів доставки хлору; прискорення і упорядкування повернення зворотної тари.
2. Основним призначенням кущових і базисних складів в умовах діючої системи повагонного постачання рідкого хлору є оперативне задоволення потреби в контейнерах і балонах конкретних споживачів; обмеження запасів рідкого хлору в окремих споживачів; прискорення і упорядкування обороту зворотної тари.
3. Відповідно до призначення базисний склад хлору повинен забезпечувати:
а) приймання від постачальника вагона-цистерни із хлором;
б) злив хлору в танкові сховища;
в) розлив хлору в контейнери і балони;
г) виконання заявок споживачів на відправлення затарованого хлору автомобільним транспортом в обмін на зворотну тару.
