КОМІТЕТ У СПРАВАХ НАГЛЯДУ ЗА СТРАХОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
Н А К А З
| N 46 від 23.06.97 м.Київ | Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 липня 1997 р. за N 262/2066 |
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів N 379 від 09.06.2004 )
Про затвердження Методики формування резервів з страхування життя
Відповідно до Законів України "Про страхування" від 07.03.96 N 85/96-ВР та "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 N 283/97-ВР
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методику формування резервів із страхування життя (додається).
2. Начальнику відділу нагляду за здійсненням страхування життя Опольській Н.В. у десятиденний термін направити цю Методику для реєстрації до Міністерства юстиції України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету М.Д.Лутака.
| Голова Комітету | І.В.Яковенко |
Затверджено
наказом Комітету у справах нагляду
за страховою діяльністю від
23 червня 1997 р. N 46
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 липня 1997 р.
за N 262/2066
Методика формування резервів із страхування життя
Ця методика розроблена відповідно до вимог статей 15, 29 та 41 Закону України "Про страхування" і встановлює порядок створення страховиками резервів із страхування життя з метою забезпечення страхових зобов'язань (страхових виплат) за договорами страхування життя.
1. Загальні питання
Страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику, застрахованій особі (далі - застрахована особа), вигодонабувачу або іншим третім особам, які мають право на отримання страхової виплати згідно з чинним законодавством, при настанні подій, що визначені умовами договору страхування.
Страхова виплата за договорами страхування життя здійснюється одноразово в розмірі страхової суми (її частини) та/або у вигляді послідовних виплат страхової суми (додаткове забезпечення доходу застрахованої особи у разі її хвороби, досягнення нею віку, який визначено у договорі страхування, настання певних подій у її житті).
2. Загальні вимоги до умов укладання договорів страхування життя
2.1. Страхові виплати здійснюються у разі:
2.1.1. смерті застрахованої особи;
2.1.2. дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування;
2.1.3. досягнення застрахованою особою пенсійного віку (страхування додаткової пенсії) або віку, який визначено у договорі страхування;
2.1.4. настання події в житті застрахованої особи, яка обумовлена у договорі страхування (укладання шлюбу, народження дитини, вступ до учбового закладу, смерть близького родича застрахованої особи - дружини, чоловіка, дітей, батьків).
2.2. Умови договору страхування життя можуть додатково передбачати обов'язок страховика здійснити страхові виплати у разі:
2.2.1. хвороби застрахованої особи;
2.2.2. тимчасової непрацездатності застрахованої особи внаслідок нещасного випадку;
2.2.3. стійкої непрацездатності (інвалідності) застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.
Під нещасним випадком слід розуміти раптову, короткочасну, непередбачену та незалежну від волі застрахованої особи подію, що може призвести до травматичного пошкодження, каліцтва або іншого розладу здоров'я застрахованої особи.
2.3. Договори страхування життя укладаються на строк не менше трьох років.
2.4. При укладенні договору страхування життя обов'язковим є передбачення страхового ризику "смерть застрахованої особи".
2.5. При укладенні договору страхування життя, умови якого передбачають послідовні виплати страхової суми після настання страхової події "Досягнення застрахованою особою пенсійного віку або віку, який визначено у договорі страхування", період очікування (період між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою) не може бути меншим трьох років.
Розрахунки по Методиці формування резервів із страхування життя - відсутні в БД.
"Офіційний вісник України" 1997, N 29, стор.182
Код нормативного акта: 2036/1997