( абзац тридцять перший підпункту 36 пункту 2 розділу II у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.09.2026 р. № 496 )
спроба використання клієнтом викрадених електронних платіжних засобів, реквізитів посвідчень іншої особи;
використання передплачених карток і електронних гаманців, зокрема під час здійснення розрахунків у мережі Інтернет;
встановлення факту, що клієнт є гравцем в азартній грі та/або є учасником державної лотереї в кредит;
спроби клієнта здійснити операції з рухомим та нерухомим майном, на яке накладено арешт;
майно належить чи належало, чи буде використовуватися особою, яку було засуджено за злочини, пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
рахунок клієнта використовується як транзитний для отримання та перерахування коштів надалі;
клієнт - покупець товарів не є кінцевим отримувачем цих товарів;
клієнт має такі особливості умов угоди:
афілійованість учасників угоди (наприклад, родинна, службова, підприємницька) викликає сумніви щодо справжнього характеру або причини угоди;
неодноразова участь одних і тих же учасників в угодах протягом короткого проміжку часу;
участь в угоді осіб є нетиповою для зазначеного виду угод вікової та/або соціальної групи;
37) гравець здійснює спроби участі в азартній грі від імені, в інтересах та/або за дорученням третьої особи, зокрема шляхом:
надання третій особі доступу до свого особистого кабінету в онлайн-системі організатора азартних ігор та/або до функціоналу керування своїм ігровим балансом, зокрема шляхом передавання третій особі засобів автентифікації (логіна, пароля, одноразових кодів, токенів, засобів багатофакторної автентифікації), необхідних для доступу до особистого кабінету та/або керування ігровим балансом гравця;
ініціювання поповнення ігрового балансу гравця, внесення (прийняття, оплати) ставок грошима, обміну грошей на ігрові замінники гривні з рахунку, відкритого на ім'я третьої особи;
ініціювання виплати виграшів (призів), обміну ігрових замінників гривні на гроші, повернення ставок, повернення коштів, внесених гравцем для участі в азартних іграх через мережу Інтернет, на рахунок, відкритий на ім'я третьої особи;
( розділ II доповнено підпунктом 37 згідно з наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2026 р. № 496 )
38) гравець використовує свій ігровий баланс як транзитний інструмент за наявності всіх таких ознак:
відбувається поповнення ігрового балансу з відсутньою ігровою активністю;
гравець ініціює виплату виграшів (призів) чи повернення коштів, внесених для участі в азартних іграх, у повному або частковому обсязі за відсутності реальної ігрової історії;
( розділ II доповнено підпунктом 38 згідно з наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2026 р. № 496 )
39) гравець бере участь в узгоджених ставках на подію з рівними шансами на перемогу разом з іншими особами, зокрема, здійснюючи протилежні високі ставки, за наявності кількох ознак, що свідчать про узгодженість дій (зокрема використання спільних IP-адрес, ідентичних пристроїв (пристроїв, які мають схожі унікальні апаратні ідентифікатори), VPN-сервісів та проксі-сервісів, одночасних авторизацій в онлайн-системі організатора азартних ігор або інших однакових технічних характеристик);
( розділ II доповнено підпунктом 39 згідно з наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2026 р. № 496 )
40) гравець бере участь у ставках на спортивні чи кіберспортивні події з ознаками договірного характеру, зокрема в разі істотного збільшення обсягів ставок на малопопулярні події (події (змагання), які не транслюються відомими телеканалами та/або на популярних вебсайтах, мають обмежену аудиторію та на які зазвичай ставлять незначні суми) та/або окремі матчі, здійснення різними гравцями серій синхронних ставок на однаковий результат або інших ознак маніпулювання результатами змагань.
( розділ II доповнено підпунктом 40 згідно з наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2026 р. № 496 )
III. Критерії ризику, пов'язані з географічним розташуванням держави проживання (перебування, реєстрації) клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів
1. Критерії ризику, пов'язані з географічним розташуванням держави проживання (перебування, реєстрації) клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів (далі - географічні критерії ризику), - критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, притаманні діловим відносинам СПФМ з клієнтом, який (КБВ якого) пов'язаний із державою (територією) з високим рівнем ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
2. Під час розробки власних географічних критеріїв ризику СПФМ мають врахувати державу (територію):
місцезнаходження СПФМ (його материнської компанії, філій, представництв, дочірніх компаній) та географію надання СПФМ своїх послуг;
походження або місця розташування джерел статків (багатства) або джерел коштів, пов'язаних з фінансовими операціями;
надання послуг;
реєстрації та/або місцезнаходження (проживання) клієнта;
реєстрації, місцезнаходження КБВ клієнта та/або основних контрагентів клієнта;
у якій здійснюється основна господарська діяльність клієнта;
майбутнього розташування/реєстрації чи здійснення господарської діяльності (для потенційних угод);
розташування фінансової установи, яку використовує клієнт.
3. СПФМ для формування власного переліку країн (територій) мають враховувати такі значення географічних критеріїв ризику під час оцінки ризиків з урахуванням ризик-орієнтованого підходу:
1) держави, що здійснюють збройну агресію проти України;
2) держави (території), віднесені Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 143-р;
3) непідконтрольні Україні території або тимчасово окуповані території України, або території, розташовані у зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій;
4) держави з переліку високоризикових держав (юрисдикцій) FATF, щодо яких застосовуються посилені заходи належної перевірки та/або контрзаходи з метою захисту міжнародної фінансової системи від постійних та значних ризиків відмивання коштів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення (чорний список FATF);
5) держави (території) мають стратегічні недоліки у сфері запобігання та протидії відповідно до заяв FATF (сірий список FATF);
6) держави (території) визначені Європейською комісією як країни зі слабкими режимами запобігання та протидії;
7) держави (території), яким притаманний підвищений ризик корупції;
8) держави (території), яким притаманний підвищений ризик фінансування тероризму;
9) держави (території), які не співпрацюють у наданні інформації про бенефіціарне володіння (визначення таких країн встановлюється шляхом перегляду звітів про взаємну оцінку FATF або звітів Глобального форуму OECD щодо дотримання міжнародних стандартів прозорості оподаткування).
4. За географічними критеріями ризику оцінюються ризики клієнтів, зокрема:
які є громадянами держав, зазначених у пункті 3 цього розділу, та/або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є такі держави;
які є юридичними особами - резидентами держав, зазначених у пункті 3 цього розділу;
КБВ яких є громадяни держав, зазначених у пункті 3 цього розділу, та/або особи, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є такі держави;
засновником (учасником, акціонером) або власником яких прямо чи опосередковано через інші юридичні особи (трасти, інші подібні правові утворення) є держави, зазначені у пункті 3 цього розділу.
5. СПФМ для формування переліку країн, яким притаманний підвищений ризик корупції, можуть використовувати, наприклад, національну оцінку корупційного ризику, надану Transparency International, а переліку країн, яким притаманний підвищений ризик фінансування тероризму, - Звіт про глобальний індекс тероризму Інституту економіки та миру.
IV. Критерії ризику за типом (видом) послуги (продукту) та за способом (каналом) надання чи отримання послуги (продукту)
1. Критерії ризику за типом (видом) послуги (продукту) та за способом (каналом) надання чи отримання послуги (продукту) - критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, притаманні відповідній послузі (продукту), що клієнт отримує від СПФМ, і способу (каналу) надання чи отримання послуги (продукту), зокрема, яким чином клієнт отримує та використовує послугу.
2. СПФМ під час розроблення власних критеріїв ризику за типом (видом) послуги (продукту) мають врахувати:
1) рівень прозорості послуги;
2) рівень складності послуги;
3) потенційну суму коштів, що може бути використано клієнтом за допомогою послуги.
3. Під час розробки власних критеріїв ризику за способом (каналом) надання чи отримання послуги (продукту) залежно від здійснюваної діяльності СПФМ мають враховувати:
1) залучення агентів, що не є СПФМ, до процесу ідентифікації та верифікації клієнта;
2) надання послуги, зокрема, через мережу Інтернет, використовуючи нові та наявні інформаційні продукти ділової практики або технологій, зокрема, що забезпечують проведення фінансової операції (надання послуги) без встановлення прямого (особистого) контакту з клієнтом;
3) використання способу надання чи отримання послуг, який ґрунтується на рішеннях, включаючи технологічні, що певним чином обмежують можливості СПФМ у частині управління процесом, оперативності прийняття рішень та здатності повною мірою оцінити наявні ризики.
4. СПФМ мають враховувати такі значення критеріїв ризику за типом (видом) послуги (продукту) та способом їх надання (отримання) під час оцінки ризиків з урахуванням ризик-орієнтованого підходу:
надання дистанційних послуг, зокрема, у разі регулярного (встановлюється СПФМ самостійно у внутрішніх документах з урахуванням специфіки діяльності клієнта) отримання клієнтом дистанційних послуг, якщо у СПФМ виникають підозри, що такі операції можуть бути пов'язаними з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
проведення фінансової операції (надання послуги) на виконання договору доручення за участю представника (посередника) без встановлення прямого (особистого) контакту з СПФМ;
передавання особою доручення про здійснення фінансової операції через представника (посередника), якщо представник (посередник) виконує доручення особи без встановлення прямого (особистого) контакту із СПФМ;
придбання цінних паперів для виконання одного правочину або групи пов'язаних правочинів за рахунок коштів, які попередньо було внесено готівкою в касу професійного учасника ринків капіталу, або готівки, яка була переказана на рахунок професійного учасника ринків капіталу більше ніж одним платежем;
разовий продаж (купівля) значного пакета цінних паперів, що не включено до біржового списку;
купівля-продаж фінансових інструментів: цінних паперів, які надають уявлення щодо постачання, придбання або ціни цінного паперу, що не відповідає дійсності, і призводять до встановлення на ринку інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій;
застосування дроблення фінансових операцій - штучної структуризації (ділення) суми фінансової операції на кілька пов'язаних між собою фінансових операцій, що здійснюються на менші суми, з метою уникнення порогових значень, встановлених законодавством у сфері запобігання та протидії;
проведення фінансових операцій з готівкою;
відсутність в договорі порядку, строків, форми та способу здійснення розрахунків за правочинами, визначення розміру винагороди (гонорару) за договором;
невідповідність зазначеної в договорі вартості майна, товарів або наданих послуг їхній ринковій вартості та наочне суттєве відхилення від ціни, що склалась на ринку, встановлення незвично великої винагороди (гонорару) без належних на те підстав та обґрунтування;
встановлені в договорі ціна та вартість правочину, виконаних робіт (наданих послуг), розмір винагороди (гонорару) дають підстави вважати, що метою їх визначення є уникнення процедур фінансового моніторингу;
використання послуг СПФМ як фінансового посередника у частині отримання та передачі грошових активів через контрольовані ним рахунки в рамках сприяння діловій репутації клієнта;
надання послуг з метою введення в оману третіх сторін про ділову репутацію та надійність клієнта, реальний фінансовий стан та платоспроможність;
передача активів, що містять складність процедури оцінки (наприклад, ювелірних виробів, дорогоцінного каміння, предметів мистецтва або антикваріату, віртуальних активів, об'єктів інтелектуальної власності), коли така передача не є типовою для звичайної діяльності СПФМ;
проведення операцій з необробленими діамантами, країна походження/знаходження яких не бере участі в Процесі Кімберлі;
придбання у власність часток (акцій) у статутних (складених) капіталах суб'єктів господарювання, які перебувають на стадії банкрутства або в процесі припинення діяльності, без економічної доцільності (сенсу) або очевидної на те законної мети;
укладання угод за участю тісно пов'язаних між собою осіб, якщо клієнт (його фінансові консультанти) надає(ють) суперечливі або ірраціональні пояснення, не може(уть) або не хоче(уть) надати пояснення, вказати юридичну, податкову, ділову, економічну чи іншу обґрунтовану причину;
використання клієнтських рахунків або відповідальне зберігання активів клієнта без логічного на те обґрунтування;
пов'язаність учасників правочину родинними, службовими або діловими відносинами викликає сумніви щодо справжності характеру або причини угоди;
неодноразова участь у правочинах одних і тих же учасників правочину протягом короткого проміжку часу;
володіння та контроль декількох вебсайтів через які організатор азартних ігор провадить діяльність в мережі Інтернет;
обмін готівки низького номіналу на високий номінал, зокрема шляхом купівлі та повернення ігрових замінників гривні;
індивідуальне обслуговування клієнта, активи якого були заморожені;
тривале відтермінування оплати активу або послуги, доставленого або наданої негайно, після настання строку для здійснення оплати без належних гарантій того, що платіж відбудеться;
фактичний обмін об'єктами нерухомості між сторонами угод у разі наявності суттєвих розбіжностей їх ринкової вартості (без виникнення додаткових зобов'язань фінансового характеру);
передача нерухомості, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них протягом періоду часу, який є незвично коротким або незвично довгим для аналогічних угод, без явних юридичних, податкових, комерційних, економічних чи інших законних причин;
здійснення послідовного продажу об'єкта нерухомості (проведення в короткі терміни серії угод з послідовним збільшенням/зменшенням вартості);
використання віртуальних активів та інших анонімних способів оплати та передача їх у власність за правочинами, які не мають економічної доцільності (сенсу) або очевидної законної мети;
використання віртуальних активів та інших анонімних засобів платежу та способів переказу коштів у процесі операції без явних юридичних, податкових, комерційних, економічних чи інших законних причин;
використання програмного забезпечення, створеного для організації анонімної, зашифрованої мережі;
характер та сфера дії платіжних каналів та систем, рахунків, послуг (продуктів), які використовуються для обігу віртуальних активів, дозволяють зберігати та розміщувати малі суми і дають змогу клієнтам, які не мають доступу до фінансових послуг, розміщувати обмежені суми;
проведення платежів за правочинами з використанням незвичних або нетипових способів оплати, отримання платежів від непов'язаних або невідомих третіх осіб з використанням корпоративної картки або картки, що належить третій особі;
консультації зі створення юридичних осіб та/або правових утворень, які незаконно використовуються для приховування власника або реальної економічної мети;
послуги, за яких СПФМ на практиці представляють або підтверджують становище, ділову репутацію і надійність клієнта третім сторонам, не в повній мірі встановивши дані бухгалтерського обліку і показники фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності клієнта;
послуги, за якими звертається клієнт, у наданні яких у СПФМ немає досвіду або відсутня відповідна кваліфікація/компетентність, за винятком випадків, коли СПФМ передають звернення відповідно навченому фахівцеві для отримання консультації;
послуги, які в значній мірі пов'язані з новими технологіями (наприклад, пов'язані з первинним розміщенням монет (Initial coin offering) або віртуальними активами), які за своїм характером вразливі з точки зору використання злочинцями, особливо у випадку, якщо вони не є предметом регулювання у сфері запобігання та протидії;
незрозуміле використання незвичайних умов/положень у кредитних угодах, які не відображають комерційних відносин сторін і спонукають СПФМ до з'ясування ризиків (угоди, що зловмисно використовуються таким чином, припускають незвично короткі/довгі періоди амортизації, процентні ставки, що є істотно вищими/нижчими від ринкових, або незрозумілі періодичні анулювання векселів/заставних або інших інструментів фінансового забезпечення набагато раніше від наперед узгодженої дати погашення);
послідовні внески в статутний (складений) капітал однієї і тієї ж компанії або інші внески протягом короткого періоду часу без явних юридичних, податкових, комерційних, економічних чи інших законних причин;
придбання підприємств, що знаходяться в процесі ліквідації, без явних юридичних, податкових, комерційних, економічних чи інших законних причин;
незрозуміле використання незвичайних умов/положень в угодах, які не відображають комерційних відносин сторін і спонукають СПФМ до з'ясування ризиків;
здійснення передачі (отримання) активів клієнта до (з) України, використовуючи депозитарні установи, інші фінансові установи та небанківських надавачів платіжних послуг, місцем перебування та/або реєстрації яких є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь;
перерахування коштів за межі України на підставі удаваних додаткових угод переуступки боргу, взаємозаліку вимог за імпортними контрактами з метою виведення коштів на інші підприємства, в тому числі в інші держави (юрисдикції);
перерахування коштів за межі України на підставі удаваних додаткових угод переуступки боргу, взаємозаліку вимог за договорами позики (займів, кредитів, фінансової допомоги) з метою повернення запозичених коштів іншим підприємствам, у тому числі в інші держави (юрисдикції) (відсутність повної інформації щодо загальної суми позики, встановлених/сплачених відсотків, що надає можливість повернення позик, сплати відсотків через багато років);
багаторазова оплата передплачених sim-карток та/або дороговартісних смартфонів;
отримання кредитів з метою купівлі товарів для третіх осіб;
здійснення через інтернет платежів на особові рахунки фізичних осіб під виглядом благодійних внесків;
здійснення розрахунків, пов'язаних із закупівлею товарів військового призначення та подвійного використання, а також матеріалів, технологій і промислового устаткування для потреб комерційних структур, щодо яких діють міжнародні та національні санкційні обмеження.
| Директор Департаменту забезпечення координаційно-моніторингової роботи | Юрій КОНЮШЕНКО |
