Порядок обстеження осіб, які потребують зміни (корекції) статевої належності

1. Особи, які потребують зміни (корекції) статевої належності, звертаються до лікаря-сексопатолога для проходження необхідного обстеження.

2. Перелік необхідних обстежень для осіб, які потребують зміни (корекції) статевої належності:

2.1. Амбулаторне сексологічне обстеження з підтвердженням даних про наявність діагнозу "Трансексуалізм".

2.2. Стаціонарне психіатричне обстеження в умовах психіатричної лікарні протягом не менше 30 днів, але не більше 45 днів, з повним психологічним та патопсихологічним обстеженням для підтвердження або виключення діагнозу "Транссексуалізм". Обстеження пацієнта в умовах денних психіатричних, психосоматичних та кризових стаціонарів або амбулаторно не допускається.

2.3. Ендокринологічне та соматичне обстеження, необхідні для з'ясування протипоказань для ендокринної та/або хірургічної зміни (корекції) статі, що включають:

2.3.1. Результати загальноклінічних аналізів крові, сечі (за останній місяць).

2.3.2. Результати біохімії крові, печінкових проб, білкових фракцій, а також цукру крові з цукровим навантаженням (за останній місяць).

2.3.3. Результат реакції Вассермана (за останній місяць).

2.3.4. Результати досліджень статевих гормонів: естрогенів, тестостерону (або вільного тестостерону), пролактину, лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів (ЛГ і ФСГ) за останній місяць.

2.3.5. Розшифровані електроенцефалограма, електрокардіограма.

2.3.6. Результати медико-генетичних та цитогенетичних обстежень.

2.3.7. Дані рентгенографії черепа у двох проекціях та флюорографії (рентгенографія грудної клітки).

2.4. Динамічне спостереження лікарем-сексопатологом за особою, яка потребує зміни (корекції) статевої належності, для визначення рівня її соціальної адаптації не менше одного року (один раз на три місяці проводиться оцінка стану соціальної адаптації з об'єктивним описом поведінки на роботі та за місцем проживання для виключення асоціальної та делінквентної поведінки).

3. Особи, що потребують зміни (корекції) статевої належності, повинні бути попереджені про можливі соціально-психологічні, медичні ускладнення - як наслідок хірургічної та/або ендокринної корекції, про неможливість після зміни (корекції) статевої належності мати власних дітей. З ними повинна проводитися інтенсивна психотерапевтична робота, спрямована на відмову пацієнта від зміни (корекції) статевої належності.

4. Якщо пацієнт з наявністю протипоказань наполягає на проведенні зміни (корекції) статевої належності, лікар-сексопатолог надає пацієнту свій висновок у довільній формі із зазначенням протипоказань.

5. Після проходження пацієнтом Комісії та вирішення питання про зміну (корекцію) його статевої належності лікар-сексопатолог зобов'язаний:

5.1. Надавати постійну допомогу в соціально-психологічній адаптації після зміни (корекції) статевої належності.

5.2. Проводити підготовчу ендокринологічну корекцію протягом не менше трьох місяців до хірургічного втручання з метою профілактики післякастраційного синдрому.

6. У разі якщо Комісія приймає рішення відмовити особі у зміні (корекції) статевої належності, лікар-сексопатолог повинен здійснювати психотерапевтичну корекцію масштабів переживання (за необхідності - медикаментозну корекцію) з метою запобігання суїцидальним випадкам.

7. У разі ускладнення ендокринологічної корекції або соціально-психологічної адаптації лікар-сексопатолог може звернутися до Комісії. Якщо існує обґрунтована необхідність, особа, що потребує зміни (корекції) статевої належності, може бути направлена на повторну консультацію.

8. Психолог за місцем проживання проводить повне психологічне обстеження особи, яка потребує зміни (корекції) статевої належності, з обов'язковим відображенням таких пунктів:

8.1. Рівень соціально-психологічної адаптації на сьогодні.

8.2. Здатність особи до соціально-психологічної адаптації, у тому числі:

наявність рис характеру, які ускладнюють або роблять неможливою соціально-психологічну адаптацію після зміни статі;

диференціація особистісної та ситуативної тривожності;

тенденції до асоціальної поведінки та асоціальних вчинків.

8.3. Ступінь ідентифікації особи з бажаною статтю відповідно до патопсихологічного обстеження.

8.4. Наявність або відсутність порушень мислення та емоційно-вольової сфери.

8.5. Наявність навичок поведінки бажаної статі.

8.6. Ступінь реалістичності самооцінки зараз та у бажаній статі.

8.7. Соціально-побутові умови даної особи.

8.8. Результати обстеження, оформлені як висновок психолога у довільній формі, направляють Комісії.

9. Після прийняття рішення Комісії про зміну статевої належності психологом здійснюється допомога в соціально-психологічній адаптації особи в бажаній статі з урахуванням особливостей особи та соціальної сфери.

10. Перед кожним наступним етапом корекції психолог здійснює повторне психологічне обстеження з урахуванням рівня адаптації та прогнозування подальшої адаптації.

11. Хірургічна корекція може бути проведена за направленням Комісії в обсязі, який бажає пацієнт, за умови, що її можна здійснити із врахуванням фізичного стану пацієнта, але не раніше ніж через три місяці після підготовчої ендокринологічної корекції.

12. У періодах між етапами корекції пацієнт перебуває під постійним наглядом лікаря-сексопатолога та лікаря-ендокринолога.

13. Після проведення хірургічної корекції Комісія видає пацієнту медичне свідоцтво про зміну (корекцію) статевої належності згідно з додатком, яке є підставою для внесення змін в актовий запис про народження цієї особи і видачі нового свідоцтва про народження з подальшою зміною відповідних документів про особу.