22. У разі пересування екскаватора по болоту повинні застосовуватися переносні щити та дерев'яні настили (слані).
Щити збирають із трьох-чотирьох дерев діаметром 0,18-0,24 м і скріпляють їх болтами.
Щити перекладають за допомогою екскаватора, зачіпляючи їх до ковша в напрямку руху гусениць.
Заміняти щити потрібно після двох-трьох змін роботи екскаватора.
23. Зведення земляного полотна дозволяється на торф'яних болотах із несучою спроможністю, якщо це проходження землерийної дорожньої техніки.
Рівень ґрунтових вод повинен бути не вище 0,5 м від дна болота.
Між краєм гусениць екскаватора та краєм траншеї (корита) повинна бути відстань не менше 1,5 м.
24. У слабких ґрунтах бульдозер повинен виконувати роботу шарами не більше 0,2-0,3 м з переміщенням його у відвал і наступним розрівнюванням.
25. Крутість укосу не повинна бути більшою 18 град. під час розробки бульдозером траншеї (корита) на болоті.
Вийнятий ґрунт потрібно розміщувати на відстані не менше 1-1,5 м від бровки траншеї (корита).
26. Дозволяється вивозити автомобілями-самоскидами та завозити мінеральний ґрунт для підошви насипу тільки після промерзання дна траншеї (корита) на глибину 0,1-0,15 м.
27. Вивезений ґрунт (торф) повинен складуватися в кавальєр (відвал) шарами не більше 0,5 м.
28. Кавальєри (відвали) прикривають шаром ґрунту товщиною 0,1-0,2 м.
29. Очищати схили від можливого обвалу та укоси від брил (каменів) дозволяється працівникам тільки під керівництвом майстра.
30. Працівники, які виконують роботи у гірській місцевості, повинні бути забезпечені засобами захисту шкіру від сонячних променів, а на засніжених гірських схилах - сонцезахисними окулярами.
31. Нагляд за інженерно-геологічними та гідрогеологічними умовами в зонах зсуву або обвалу ґрунту гірського масиву повинна проводити уповноважена особа проектної організації.
32. Котловани, траншеї та виїмки у зсувній і обвальній зонах повинні облаштовуватися окремими захватками, залишаючи між ними ділянки з ґрунту в природному стані.
33. Дозволяється розробляти чергову захватку після закінчення всіх робіт на попередній захватці, у тому числі зворотну засипку ґрунту та його ущільнення.
34. Для запобігання обвалу ґрунту з укосу та забезпечення стійкості насипу на гірському схилі повинні бути нарізані уступи.
Нарізати їх потрібно починаючи з верхнього уступу, а ґрунт переміщати вниз по схилу.
35. Вибухові роботи у гірській місцевості дозволяється проводити відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.17-92.
36. Виїмки та насипи на пологих гірських схилах потрібно виконувати бульдозером із поворотним відвалом, а проходки робити під кутом 45 град. до осі дороги.
37. На гірських схилах крутістю до 7 град. потрібно застосовувати скрепери з плануванням бульдозерами місць набирання ґрунту.
Майданчики розвороту та місця розвантаження ґрунту повинні мати поперечний ухил не більше 4,5 град.
38. Планувати укоси крутістю 33 град. і менше потрібно бульдозером, починаючи від верхньої частини до низу, з гідравлічним управлінням відвалу або заднім ходом бульдозера знизу нагору в разі канатного управління.
39. На ухилах крутістю до 20,5 град. потрібно застосовувати бульдозери для виконання робіт у сухому ґрунті.
У разі обмерзання, підтоплення водою та наявності мокрої глини бульдозер повинен бути обладнаний спеціальними траками проти ковзання.
40. Для обігріву, відпочинку та прийому їжі працівники повинні бути забезпечені пересувними побутовими приміщеннями, а також аптечками з медикаментами проти обмороження, запасом води та засобами для надання першої медичної допомоги потерпілим.
Такі пересувні побутові приміщення розміщуються на відстані не більше ніж 500 м від робочих місць.
41. Для зведення земляного полотна взимку повинні застосовуватися розпушувачі мерзлого ґрунту.
42. Під час розпушування ґрунту поблизу будівель, інженерних споруд і будівельних майданчиків, де неможливо створити безпечну зону, місце виконання робіт повинно бути огороджене захисними сітками.
3. Вимоги безпеки під час улаштування дорожнього покриття
1. Для улаштування дорожнього покриття повинні застосовуватися механізми та технологічні процеси, які обмежують безпосередній контакт дорожніх працівників із токсичними в'яжучими матеріалами.
2. До початку робіт з влаштування та реконструкції дорожніх покриттів необхідно:
дільницю виконання робіт обладнати засобами організації дорожнього руху відповідно до вимог ДСТУ 4100-2002;
установити безпечну зону для працівників;
скласти та затвердити схему заїзду, а також виїзду автомобілів із зони робіт.
Знаки дорожнього руху встановлює підприємство, що виконує ці роботи.
3. У темний час доби місця виконання робіт потрібно освітити відповідно до ГОСТ 12.1.046-85. "ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок" (далі - ГОСТ 12.1.046-85) і ДБН В.2.5-28-2006.
4. Виконання робіт дорожніми машинами, що рухаються під час технологічного процесу, здійснюється таким чином:
не дозволяється під'їжджати до брівки укосу насипу ближче ніж 1,0 м під час укладання розподільником щебеню та висівок в основу дорожнього покриття;
якщо розподільник щебеню прикріплений до автомобіля-самоскида, то автомобіль повинен рухатися заднім ходом за сигналами працівника, що перебуває біля розподільника;
не дозволяється працівникам під час роботи розподільника щебеню перебувати у його бункері.
5. Працівники повинні перебувати з навітряної сторони від машин, що працюють (автобітумовозів, автоґудронаторів, ґрунтозмішувальних, дорожніх фрез тощо), під час влаштування дорожнього покриття.
6. Працівникам під час виконання робіт профілювальником-розподільником і ґрунтозмішувальною машиною не дозволяється:
підтягати болти на включених вібраторах;
ставати на кожух ротора, вібробрус або транспортерні стрічки та інші робочі органи;
регулювати натяг ременів вібратора або ремонтувати їх під час роботи вібробруса;
заправляти ґрунтозмішувальну машину водою на ходу;
прочищати форсунки під час її роботи.
7. Очищати ротор і міняти лопатки дозволяється тільки після зупинки ротора та двигуна машини, а також постановки на інвентарні підкладки.
8. Під час укладки асфальтобітумної суміші необхідно дотримуватися таких вимог безпеки:
подавати автомобіль-самоскид на розвантаження тільки по сигналу машиніста асфальтоукладача;
перед початком руху автомобіля заднім ходом водій зобов'язаний подати звуковий сигнал;
під час розвантаження суміші з автомобіля в бункер працівники повинні перебувати не ближче ніж 1 м.
9. Для відкривання заднього борту автомобіля-самоскида під час розвантаження асфальтобетонної суміші в бункер асфальтоукладача необхідно застосовувати спеціальний металевий гачок.
10. Не дозволяється під час сильного туману та недостатньої видимості завантажувати асфальтобетонну суміш з автомобіля у бункер асфальтоукладача.
11. Для очищення кузова автомобіля-самоскида від залишків асфальтобетонної суміші необхідно застосовувати спеціальні скребки або лопати з ручкою довжиною не менше ніж 2 м, при цьому працівник повинен стояти на землі.
12. Під час роботи асфальтоукладачів і котків не дозволяється:
перебувати стороннім особам у зоні їх роботи;
регулювати роботу ущільнюючих механізмів;
залишати асфальтоукладачі і котки без нагляду з двигуном, що працює;
ремонтувати шнеки, живильники та інші механізми.
13. Під час руху асфальтоукладача не дозволяється очищати від суміші крила прийомного бункера.
14. У разі укладання асфальтобетонної суміші з поверхнево-активними речовинами та активаторами потрібно користуватися герметичними окулярами та універсальними респіраторами.
15. Бачки для перенесення гарячого бітуму повинні бути конусоподібної форми, звуженими зверху, обладнані кришками з запірними пристроями та держаками для перенесення їх двома працівниками.
Бачок повинен заповнюватися на 3/4 його об'єму.
16. Тачки, що застосовуються для перевезення асфальтобетонної суміші, повинні бути обладнані двома ніжками, а носилки для перенесення гарячого асфальту повинні бути обладнані бортами з трьох боків.
17. Жаровні для підігріву валиків, гладилок, грабель, бітуму, лопат тощо повинні легко пересуватися на колесах.
Не дозволяється в топках жаровні застосовувати рідке паливо.
18. Жаровні влаштовують на узбіччях на відстані, безпечній як для дорожніх працівників, так і для пішоходів і транспорту.
19. Машиніст бетоноукладача повинен перебувати на своєму робочому місці (майданчику управління) до зупинки двигуна та постановки важелів управління в нейтральне положення.
20. Під час виявлення несправності вузлів бетоноукладача або розриву шлангів гідроприводу потрібно негайно зупинитися, тиск у системі зняти та місце розриву заглушити.
21. Під час укладання бетону рейко-форми повинні бути закріплені повним комплектом стандартних штирів.
Не дозволяється застосовувати штирі, діаметр яких менше на 10% від отворів у підошві рейко-форм і довжиною менше 0,8 м.
22. Перед укладанням бетонної суміші стійкість рейко-форм необхідно перевіряти пробним проїздом бетоноукладача із завантаженим бункером.
Особливо ретельно перевіряється кріплення рейко-форми в стиках.
23. Не дозволяється під час роботи бетоноукладача ставати на вібробрус і обробний брус, класти на них інструмент, а також очищати бункер.
24. Для запобігання самовільному руху бетоноукладача під час зупинки на ділянках із поздовжнім ухилом необхідно встановити на рейко-форми гальмові башмаки.
25. Рухатися автомобілям-самоскидам у зоні укладання цементобетонної суміші дозволяється тільки за сигналом приймальника суміші.
26. Під час укладання бетонної суміші бетоноукладачем із ковзаючими формами сторонні особи повинні перебувати на відстані не менше ніж 5 м від нього.
27. Під час виконання робіт бетоноукладачем з копіювальними струнами їх закріплюють в натяжних лебідках.
Працівники, які натягують струни, повинні застосовувати рукавиці.
Не дозволяється стороннім працівникам перебувати в зоні натягування струн.
28. Очищати робочі органи бетоноукладача дозволяється тільки після повної зупинки двигуна.
Працівник, зайнятий на встановленні штирів у поздовжніх швах покриття, не повинен залишати своє робоче місце до повної зупинки двигуна бетоноукладача.
29. Працівник, який обробляє шви вручну, повинен користуватися гумовими рукавицями.
30. Під час продувки деформаційних швів стиснутим повітрям від компресора працівники повинні застосовувати захисні окуляри та респіратор.
31. Машиніст наріжчика деформаційних швів у затверділому бетоні повинен користуватися захисними окулярами.
Ріжучі диски повинні бути зафіксовані та надійно закріплені на валу і закриті кожухом.
32. Кожний ріжучий диск повинен бути встановлений вертикально, без перекосів від заклинювання та руйнування під час різання.
33. Під час роботи відстань між машинами комплексу повинна бути не менше ніж 10 м.
Не дозволяється розподіляти суміш під час розвантаження її з кузова автомобіля.
34. Для установки бортових каменів у проектне положення повинні застосовуватися механізми, які обладнані спеціальними захватами.
Роботи з укладання та розбирання бортових каменів повинні виконуватися під наглядом майстра.
Не дозволяється вручну навантажувати та розвантажувати бортові камені.
35. Переносити (переміщати) вручну бортові камені повинні чотири працівника одночасно з використанням спеціальних кліщів, якщо навантаження на кожного з працівників не перевищує 50 кгс.
Не дозволяється за допомогою крюків вручну переміщати бортові камені волоком.
36. Бортові камені, які встановлюються на бетонну основу, потрібно вкладати на цементний розчин.
37. Бортові камені необхідно трамбувати по дерев'яній прокладці, яку тримають на камені спеціальними кліщами.
4. Вимоги безпеки під час розмітки проїзної частини
1. Під час нанесення ліній безпеки та розподільних смуг на покриття проїзної частини автомобільних доріг необхідно дотримуватися вимог ДБН В.2.3-4-2007.
2. Місце роботи обладнують технічними засобами організації дорожнього руху відповідно до вимог ДСТУ 4100-2002.
3. Маркірувальні машини до місця виконання розмітки повинні переміщатися під час перерв у русі транспорту.
4. Під час нанесення розмітки термопластиком із використанням маркірувальних машин потрібно виконувати такі вимоги:
не допускати перегріву маркірувальної машини, стежачи за температурою термопластика в котлі, користуючись термопарою або градусником;
під час відкриття кришки котла працівник зобов'язаний користуватися брезентовими рукавицями;
працівник зобов'язаний стежити за правильною роботою газових пальників за допомогою показників манометра на редукторі газового балона;
не дозволяється під час дощу використовувати газові пальники;
у разі витоку газу із системи подачу його негайно припиняють;
не дозволяється заправляти горючими матеріалами (бензином тощо) під час роботи двигуна та запалених пальників;
не дозволяється під час буксування підігрівати термопластичну масу;
під час завантажування в гарячий котел холодний пластмасовий матеріал працівник повинен перебувати збоку від котла.
5. Під час нанесення розмітки нітрофарбою на дорожнє покриття працівники повинні бути в комбінезонах, гумових рукавицях, захисних окулярах і респіраторах.
6. У місцях виконання робіт повинна бути аптечка для надання першої медичної допомоги.
5. Вимоги безпеки під час проведення реконструкції та ремонтних робіт
1. Проектом організації будівництва повинен бути передбачений двосмуговий або односмуговий об'їзд ділянки дороги, що ремонтується або реконструюється.
2. Огородження місць проведення робіт і розміщення дорожніх знаків повинно відповідати вимогам ДСТУ 4100-2002.
3. Перед початком виконання робіт працівники та машиністи дорожніх машин повинні ознайомитися із сигналізацією, що застосовується або подається жестами та прапорцями, а також з порядком руху та маневрування дорожніх машин і транспортних засобів, місцями розвороту, в'їздами, місцями складування матеріалів і схову інвентарю.
4. Під час виконання дорожніх робіт у межах смуги дороги, по якій не припиняється рух, працівники зобов'язані одягати жилети яскраво-помаранчевого кольору.
5. Під час ремонту мостів (шляхопроводів) працівники повинні носити каски.
Не дозволяється перебувати під мостом або шляхопроводом без касок.
6. Дорожні машини та устаткування після закінчення денної зміни повинні бути встановлені на майданчик відстою за межами земляного полотна.
Машини бетоноукладального комплексу, асфальтоукладачі та інші нетранспортабельні машини, що залишаються на ніч на проїзній частині, повинні бути огороджені з обох боків інвентарним бар'єрним огородженням з сигнальними ліхтарями, які вмикають із настанням недостатньої видимості.
Бар'єри повинні влаштовуватися перед машинами на відстані не менше ніж 10 м.
7. У разі необхідності маневру дорожніх машин на проїзній частині під час ремонту дороги потрібно виставляти регулювальників руху за межами робочої зони або на узбіччі із червоними прапорцями та гучномовним зв'язком (мегафоном).
8. Швидкість руху дорожніх машин і механічних засобів у робочій зоні не повинна перевищувати 5 км/год.
6. Вимоги безпеки під час ремонту дорожнього покриття
1. Під час ремонту покриття із застосуванням пересувної авторемонтної машини потрібно дотримуватися таких вимог:
після навантаження асфальтобетонної суміші завантажувальний люк бункера має бути зачинений;
пересувна електростанція повинна бути встановлена так, щоб не перешкоджала пересуванню працівників.
Електростанція повинна заземлюватися відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).
2. Під час застосування авторемонтних машин, що обладнані пневматичним інструментом, котлами для підігрівання бітуму та мішалками для виготовлення асфальтобетонної суміші, необхідно стежити щоб біля розвантажувального отвору мішалки не було працівників.
3. Під час використання відбійного молотка потрібно:
стежити за тим, щоб буртик піки завжди був притиснутий до букси;
не заглиблювати піку в дорожнє покриття до упора кінцевої пружини;
для відокремлення пікою вирубаних шматків дорожнього покриття вимкнути відбійний молоток.
4. Під час вирубання дорожніх покриттів із застосуванням кувалд, зубил, клинів і сокир інтервал між працівниками повинен бути не менше ніж 4 м, або між працівниками повинні бути встановлені захисні екрани.
5. Під час застосування пересувних бітумних котлів потрібно дотримуватися таких вимог:
котел потрібно установити на узбіччі на відстані не менше ніж 50 м від місця проведення робіт з підвітряної сторони;
завантажувати котел потрібно поступово та не вкидати шматки бітуму в підігріту масу;
не дозволяється завантажувати котел понад 3/4 його місткості;
якщо бітум спінюється і переливається через край бітумного котла, то потрібно загасити пальник або залити топку водою (у разі розігріву твердим паливом);
якщо бітум у котлі спалахнув, потрібно щільно закрити кришку.
Під час дрібного ямкового ремонту потрібно набирати бітум із котла черпаками з держаком довжиною не менше ніж 1 м, наповнюючи ківш на 3/4 його місткості.
Місткість ручних поливальниць не повинна перевищувати 10-12 л.
6. Не дозволяється проводити роботи гарячим в'яжучим з відкритих посудин або з посудин, які не щільно закриваються.
7. Переносити асфальтобетонну суміш лопатами вручну дозволяється на відстань, що не перевищує 8 м.
Для перенесення асфальтобетонної суміші на більшу відстань необхідно користуватися носилками з бортами з трьох боків або легкими тачками з перекиданням наперед.
8. Під час ремонту дорожнього покриття із застосуванням інфрачервоного випромінювання потрібно виконувати такі вимоги:
на місці роботи розігріву повинен бути пінний вогнегасник типу ПВ-5 і запас піску;
запалювати форсунку дозволяється тільки факелом, просоченим гасом, з довжиною ручки не менше 0,6 м;
під час розпалювання пальників не дозволяється перебувати працівникам та стороннім особам перед зонтом розігрівача з того боку, де є вихід полум'я;
перед опусканням робочого органу розігрівача на місце розігріву асфальту та під час його роботи дорожні працівники повинні перебувати на відстані не менше ніж 5 м від нього;
стежити щоб тиск у паливному баку не перевищував 0,2 МПа;
не дозволяється експлуатувати розігрівач із паливною арматурою, що підтікає.
9. Під час використання розігрівачів на газу з пальниками кругового типу потрібно дотримуватися таких вимог:
після відкриття вентилів на балонах і газовитратній колонці потрібно стежити за манометрами та переконатися в наявності середнього (0,16 МПа) та нижнього (0,002-0,0035 МПа) тиску;
працівник повинен перебувати з підвітряного боку під час запалення пальника та випромінювача;
не дозволяються проскакування та вібрації полум'я в пальниках під час розігріву випромінювачів;
під час виявлення несправностей (витік газу, нерівномірність роботи пальників тощо) потрібно припинити подачу газу до пальників і перекрити вентиль.
10. Під час експлуатації розігрівачів не дозволяється:
залишати без нагляду пальники, що працюють;
працювати під час просочування полум'я на форсунку;
тримати поблизу розігрівача легкозаймисті матеріали;
ліквідовувати несправності та проводити регулювання під час роботи розігрівача.
11. У разі виникнення пожежі на розігрівачі потрібно негайно перекрити магістральний і балонний вентилі.
7. Вимоги безпеки під час утримання земляного полотна та покриття автомобільної дороги
1. Працівники, оглядаючи ділянку дороги, повинні рухатися узбіччям назустріч руху автомобілів, а у разі зупинки - встановлювати вдень перед собою попереджувальний знак, а вночі стійку з червоним ліхтарем, що мигтить.
2. Працівники, зайняті утриманням доріг, повинні бути забезпечені приміщеннями для обігріву, відпочинку, прийому їжі, сушіння одягу та взуття.
3. У разі влаштування дренажних воронок для відводу талої води весною на межі ділянки проведення робіт потрібно влаштовувати бар'єрні огородження із знаком "Ремонтні роботи".
4. Для переходу працівників через кювети, канави, рівчаки та інші перешкоди повинні влаштовуватися настили шириною не менше 0,6 м із перилами висотою 1 м під час відводу талої води, а похилі настили повинні мати поперечні бруски-упори для ніг.
5. Дорожні машини для скошування трави на узбіччі та зрізування кущів повинні мати попереджувальні знаки: "Інша небезпека", "Обмежена швидкість", "Ремонтні роботи".
Знаки повинні бути встановлені попереду та позаду зони виконання робіт.
На дорожніх машинах повинні бути ввімкнені фари та габаритні ліхтарі.
6. Під час очищення дороги від снігу двома або більше снігоочисниками, що рухаються в одному напрямку, дистанція між ними повинна бути не менше ніж 15 м.
7. Швидкість руху снігоочисників у населених пунктах повинна бути не більше ніж 10 км/год.
8. Під час виконання робіт з роторним снігоочисником необхідно:
ретельно перевіряти справність усіх важелів управління та легкість їх переключення;
витримувати відстань від краю заднього колеса до брівки кювета або лінії обстановки дороги не менше ніж 1 м.
9. На снігоочисниках усіх типів потрібно влаштовувати такі позначки:
у світлий час доби - червоні прапорці на кабіні та на задньому борті кузова (капоті заднього двигуна);
в темний час доби - прожектор на кабіні та червоний ліхтар на лівому верхньому куті заднього борту чи капоті двигуна.
10. Не дозволяється машиністові снігоочисника здійснювати обгін автомобілів, що рухаються.
11. Не дозволяється перебувати ближче 1,5 м до навісного обладнання та з боку шнека, а також витягати з-під них сторонні предмети до повної зупинки двигуна снігоочисника.
12. Не дозволяється під час роботи перебувати на підніжках і стрем'янках снігоочисних дорожніх машин.
13. Колеса снігоочисників, які очищують ділянки дороги з ухилом понад 9 град., повинні бути оснащені ланцюгами.
14. Не дозволяється під час посипки покриття доріг застосовувати матеріали, що позмерзалися (пісок, шлак тощо).
15. Бункери для зберігання та навантаження розкидачів протиожеледних матеріалів (пісок, шлак тощо) повинні бути обладнані решітками для запобігання попаданню в бункер матеріалів, що позмерзалися.
16. Під час навантаження, просіювання та складування піску вручну в холодну пору року потрібно виконувати такі вимоги:
навантажувати автомобіль дозволяється тільки з одного боку, дотримуючись безпечних інтервалів між працівниками;
під час роботи декількох працівників з перекидання піску відстань між ними повинна бути не менше ніж 3 м.
17. Матеріали проти ожеледиці повинні розподілятися з автомобільних розкидачів.
Не дозволяється розсипати матеріали проти ожеледиці вручну з кузова автомобіля, що рухається.
Матеріали проти ожеледиці на ділянках дороги з підйомом або ухилом більше 9 град., або ухилом і на крутих поворотах дозволяється розсипати вручну із штабелів аварійного запасу.
18. Розкидачу піску на автомобільному шасі дозволяється рухатися в загальному потоці автомобілів, не обганяючи їх.
Не дозволяється розсипати пісок під час великого скупчення пішоходів і автомобілів.
19. Не дозволяється працівникам перебувати у бункері автомобіля-розкидача піску під час руху та розсипання піску.
8. Вимоги безпеки під час виконання робіт з речовинами, що мають токсичні (отруйні) властивості
1. Місця проведення робіт із застосуванням токсичних речовин (далі - ТР) і склади їх зберігання позначають табличками з написами: "Вхід заборонено!", "Вогненебезпечно!", "Палити забороняється!", "Зварювання заборонено" тощо.
Проведення робіт, під час яких проходять реакції хімічних речовин, змішаних з ґрунтом, повинно здійснюватися за відсутності на території будівництва людей, сторонніх осіб, домашніх тварин, птахів тощо.
2. У разі використання ТР потрібно дотримуватися вимог СН-245-71. Санітарні норми проектування промислових підприємств, а також враховувати вимоги відповідно до СНиП III-4-80*.
3. Під час роботи з вапном потрібно дотримуватися таких вимог:
транспортувати гашене вапно потрібно в автоцементовозах або іншій щільно закритій тарі, обладнаній пневматичним пристроєм для навантаження та розвантаження;
витратні бункери та робочі органи ґрунтозмішувальних і розподільчих дорожніх машин повинні бути закриті кришками та кожухами.
4. Під час роботи з каустичною содою не дозволяється:
брати каустичну соду руками;
дробити, транспортувати та готувати розчин каустичної соди вручну.
5. Розчини добавок потрібно готувати у відкритих ємностях, які обладнані механічними мішалками, завантажувальними механізмами та насосами для перекачування розчинів.
Ємності для перемішування повинні бути огороджені, а технологія приготування розчину не повинна допускати попадання бризок і піни на працівників.
6. Відстань від ємностей з розчином дивініл-стирольного термоеластопласту (далі - ДСТ) і полімерно-бітумним в'яжучим (далі - ПБВ) до інших споруд і будівель повинна бути не менше ніж 50 м, а між ємностями та бітумними котлами - не менше ніж 10 м.
7. Не дозволяється підігрівати бітумний котел під час введення розчину ДСТ в нагрітий бітум.
Розчин ДСТ потрібно вводити в бітум тільки через шланг, опустивши його кінець у бітум.
Не дозволяється застосовувати обводнений бітум.
Приготовляти ПБВ дозволяється вдень і тільки під керівництвом відповідального працівника.
8. Під час приготування ПБВ і асфальтобетонних сумішей з полімерними добавками в лабораторних умовах повинна бути забезпечена припливно-витяжна вентиляція з 15-20-разовим повітрообміном.
Лабораторне устаткування (гідравлічний прес для формування зразків асфальтобетону, бачок для термічної обробки суміші, ваги, термостат тощо) повинно знаходитися у витяжних шафах або під зонтом.
9. У разі використання токсичних речовин об'єм їх на робочому місці повинен бути тільки для виконання разового завдання та не перевищувати змінної потреби.
10. Добавки, що вводяться в бетон з метою зниження витрат цементу та покращення властивості бетонної суміші, відносяться до токсичних речовин.
11. Нітрит і нітрат натрію, нітрит кальцію, нітрит-нітрат кальцію та нітрит-нітрат-хлорид кальцію повинні зберігатися в окремому складі.
Не дозволяється зберігати їх в одному приміщенні з кислотами.
12. Не дозволяється палити та користуватися відкритим вогнем у приміщенні, де зберігаються кристалічний нітрит і нітрат натрію.
Під час їх спалаху гасити потрібно тільки вогнегасниками або піском.
13. На ємностях для зберігання або приготування хімічних добавок повинен бути попереджуючий напис "Отрута".
14. Приміщення з приготування бетонних сумішей із хімічними добавками повинні бути забезпечені штучною вентиляцією.
Не дозволяється приймати їжу в місцях зберігання або приготування розчинів.
15. Фактичну концентрацію шкідливих речовин у повітрі робочої зони потрібно перевіряти відповідно до ГОСТ 12.1.005-88. "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88) і у разі зміни забарвлення плівкоутворюючого матеріалу та при істотній зміні умов проведення робіт, але не рідше одного разу на квартал, якість матеріалу перевіряють, залучивши для цієї цілі спеціалізовану лабораторію.
16. Для запобігання шкідливому впливу цих речовин потрібно:
працювати в чистому спецодязі та спецвзутті;
перебувати у зоні розпилення плівкоутворювального матеріалу, де концентрація шкідливих речовин у повітрі перевищує допустиму, в ізолювальному протигазі типу ПШ-1, ДПА-5, КІП-5;
відкручувати пробку бочки з плівкоутворювальною рідиною тільки спеціальним ключем, поступово випускаючи пари розчинника, що накопичилися в бочці.
Не дозволяється відкривати пробку ударами будь-яких предметів.
Не дозволяється вручну розпилювати плівкоутворюючі рідини за допомогою віника, щітки тощо, а потрібно розливати шлангом, відром тощо.
Перед початком роботи потрібно перевірити стан і надійність кріплення шлангів, трубопроводів і справність манометра, усунути нещільності та підтікання рідини.
IV. Вимоги безпеки праці під час будівництва, ремонту та утримання інженерних споруд
1. Загальні вимоги
1. Проектування, будівництво мостів і шляхопроводів з монолітних, збірних конструкцій, а також монтаж прогонних будов повинні відповідати вимогам ДБН В.2.3-4:2007. "Автомобільні дороги".
2. Випробування та огляд мостів повинні відповідати вимогам ДБН В.2.3-6-2002. "Споруди транспорту. Мости та труби. Обстеження і випробування".
2. Вимоги безпеки під час ремонту та утримання інженерних споруд
1. Ремонт і утримання інженерних споруд, житлових і виробничих будівель дорожньо-експлуатаційних служб виконують відповідно до затвердженої проектно-технологічної документації та з дотриманням техніки безпеки і виробничої санітарії.
2. Ремонт мостів, шляхопроводів і труб поблизу кабельних мереж, ліній електропередач, газопроводів, а також пересічень залізниць і судноплавних річок потрібно узгодити з організацією, що експлуатує комунікації.
3. Виконання робіт на висоті повинно здійснюватись відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).
4. Під час виконання робіт над водою, де глибина водойми понад 1,5 м, працівники повинні бути забезпечені черговим човном із рятувальним приладдям.
5. Не дозволяється під час грози та вітру понад 6 балів (12-13 м/с) проводити зовнішні роботи на риштуванні.
6. До початку, а також під час ремонтних робіт перевіряють кріплення стінок траншей, котлованів і стежать за станом укосів, особливо у дощову погоду.
Між брівками траншей і котлованів повинна бути відстань не менше 0,5 м.
Під час виявлення дефектів у кріпленні роботи повинні бути припинені.
7. Подавати матеріали в траншеї та котловани потрібно механізмами або за допомогою жолобів, естакад і похилих площин.
3. Вимоги безпеки під час виконання ізоляційних, малярних та штукатурних робіт
1. Ізоляційні та малярні роботи повинні виконуватися з дотриманням вимог НПАОП 28.4-1.13-74.
2. Готувати фарбу, шпаклівку, замазку та мастику потрібно в спеціальних приміщеннях, що мають витяжну вентиляцію.
Не дозволяється застосовувати свинцеві білила як складову частину фарб, а також бензол, ксилол, толуол як розчинник.
3. Зовнішні ізоляційні та малярні роботи працівники повинні виконувати з риштувань і люльок, а також інших пристосувань.
Стійкість і міцність пристроїв та пристосувань повинна бути перевірена уповноваженою особою.
Не дозволяється застосовувати приставні драбини.
Працівники, зайняті фарбуванням металевих конструкцій на висоті 1,3 м і вище та з вишок, забезпечуються запобіжними поясами, а ті, що виконують очищення елементів конструкцій від іржі, ще й захисними окулярами та респіраторами.
4. Внутрішні ізоляційні та малярні роботи виконуються з помостів або сходів-стрем'янок.
Малярні роботи з приставних драбин дозволяється виконувати лише у разі фарбування невеликих площ та на висоті до 5 м від землі (підлоги).
5. Під час фарбування покрівлі потрібно дотримуватися таких вимог:
перед фарбуванням потрібно перевірити надійність покрівлі;
фарбування проводити в не ковзкому взутті та з запобіжним поясом;
працювати на покрівлі з ухилом понад 20 град. і на мокрій покрівлі (незалежно від ухилу) або покрівлі, що покрита інеєм, дозволяється з запобіжним поясом і забезпеченням трапами шириною не менше 0,3 м з поперечними нашитими планками;
під час виконання робіт трапи потрібно закріпити;
складувати на покрівлі мастику або інструмент дозволяється лише за умови неможливості їх падіння (сковзання) із схилу покрівлі або здування вітром;
не дозволяється підігрівати мастику на покрівлі.
6. Малярні роботи із застосуванням нітрофарб дозволяються, як правило, на відкритому повітрі.
Фарбування виробів усередині приміщень потрібно виконувати з припливно-витяжною вентиляцією.
7. Не дозволяється в зоні застосування нітрофарб палити та виконувати роботи, пов'язані з використанням вогню, а також такі, що викликають іскроутворення.
8. Ізоляційні роботи повинні виконуватися під безпосереднім контролем відповідального працівника.
9. Місця приготування та розігріву мастики потрібно віддалити від дерев'яних будівель, складів бітуму, гідроізоляційних матеріалів на відстань не менше ніж 50 м з урахуванням переважаючого напрямку вітру.
10. Кожний бітумний котел повинен бути обладнаний комплектом протипожежного устаткування: двома вогнегасниками, двома лопатами та сухим піском (не менше ніж 1 куб.м).
11. Етанолові лаки та емалі потрібно зберігати у вогнестійких приміщеннях з електроосвітленням у вибухобезпечному виконанні та напругою не вище 12 В і з витяжною вентиляцією у верхній і нижній зонах приміщення.
У дверному прорізі повинен бути влаштований неспалимий поріг висотою не менше 0,15 м.
Приміщення повинні бути забезпечені не менше ніж двома пінними вогнегасниками, а також ящиком із піском.
12. Етанолові лаки та емалі повинні зберігатися при температурі не вище 30 град.С і не нижче мінус 25 град.С.
13. Штукатурні роботи всередині приміщень потрібно виконувати із помостів або пересувних столиків, встановлених на суцільні настили або на підлогу.
Застосовувати сходи-стрем'янки потрібно тільки для виконання невеликих обсягів штукатурних робіт у окремих місцях.
14. Зовнішні штукатурні роботи потрібно виконувати з інвентарних риштувань або пересувних риштувань типу вежі.
Вежі потрібно обладнувати уловлювачами, що не дозволяють площадкам опускатися в разі обриву канатів.
Рукоятки механізмів для піднімання площадок вежі потрібно знімати після підняття їх на необхідну висоту.
15. Для споруд висотою понад 5 м потрібно застосовувати підвісні риштування.
Підвісні риштування дозволяється експлуатувати після випробувань статичним навантаженням, яке перевищує розрахункове на 25%, а для люльок - на 50%, і динамічним навантаженням, що перевищує розрахункове на 10%.
16. Піднімати та опускати риштування потрібно під безпосереднім керівництвом майстра або керівника робіт.
17. Настили підвісних риштувань потрібно огородити із зовнішнього та торцевих боків поручнями або металевою сіткою висотою не менше ніж 1 м, а настили люльок - з усіх боків.
18. Підвісні риштування повинні кріпитися за допомогою розтяжок до частин споруди.
19. Працівники, які перебувають в люльці, забезпечуються запобіжними поясами, які кріпляться до каната з петлями для страхування або частин споруди.
20. Проходи під підвісним риштуванням і люльками потрібно огородити або захистити навісами.
21. Риштування та їх помости не дозволяється перевантажувати матеріалами та захаращувати відходами.
Ящики з розчином і іншими матеріалами потрібно розміщати в спеціально передбачених для цього місцях.
22. Не дозволяється застосовувати шкідливі для здоров'я пігменти (свинцевий сурик, свинцевий крон, мідянку тощо) для виготовлення розчинів кольорових штукатурок.
23. Перед початком роботи кожної зміни потрібно перевіряти справність розчинонасоса, шлангів, дозаторів і іншого устаткування, що застосовується для штукатурних робіт.
Запобіжні клапани та манометри повинні бути опломбовані.
24. Робоче місце штукатура (оператора) розчинонасоса повинне бути зв'язане сигналізацією (звуковою, світловою) з робочим місцем моториста розчинного вузла та бетононасосної установки.
25. Під час нанесення набризку розчину або ґрунтовки за допомогою розчинонасоса потрібно тримати сопло під кутом 60-90 град. до поверхні, яка обробляється, на відстані 0,7-1,5 м від неї.
Працівники, які наносять штукатурний розчин на поверхню за допомогою сопла торкрет машини, та штукатури, які набризкують розчин вручну, повинні застосовувати захисні окуляри.
26. Під час ліквідації напливів і нанесення насічки на бетонну поверхню потрібно працювати в рукавицях і захисних окулярах.
27. Під час штукатурних робіт періодично повинна проводиться перевірка стану електропроводки, яка виконана по тимчасовій схемі.
У місцях проходу працівників електропроводка повинна бути підвішена або закрита дерев'яними коробами або металевими трубами.
4. Вимоги безпеки під час пропуску льоду та паводкових вод і ліквідації розмивів
1. Інформація про розкриття ріки, горизонти води та рух льоду під час паводка повинна бути завчасно одержана від органів гідрометеослужби.
2. До початку підняття горизонту води та руху льоду потрібно підготувати:
цілодобове чергування відповідальних працівників, транспортних засобів і підривних команд;
доставити на місце роботи будівельні матеріали, інструменти, інвентар і рятувальні засоби;
освітлення території, по якій пропускається паводок у темний час доби та під час недостатньої видимості.
3. Наказом керівника організації на час проходження льодоходу та паводка потрібно створити спеціальні рятувальні групи (стаціонарні, а також пересувні) у складі не менше двох спеціально навчених працівників, які мають у своєму розпорядженні оснащені спеціальним обладнанням катери, човни і інші рятувальні засоби.
4. Під час обстеження крижаних полів на лід потрібно виходити двом і більше працівникам, обв'язаним загальною мотузкою.
Вони повинні пересуватися один від одного на відстані не менше ніж 5 м.
Кожну групу забезпечують дошками, жердинами або баграми. Обстеження проводяться під наглядом відповідального працівника.
5. Не дозволяється підходити до кромок криги поблизу ополонок, кущів і снігових горбів ближче ніж на 4 м.
6. Внаслідок обстеження усі місця, які становлять небезпеку для переміщення по льоду, потрібно позначити тичками та сосновими гілками.
7. Підривні роботи під час захисту мостів від льодоходу повинні виконуватися з дотриманням вимог НПАОП 0.00-1.17-92.
8. Бригада підривників повинна бути забезпечена човном, мотузками, ломами, ременями, дошками та рятувальними кругами.
9. Не дозволяється патронувати заряди на плавзасобах.
10. На одного підривника не повинно припадати більше ніж 12 зарядів.
11. Кидати заряди на пливучі крижини або затори потрібно тільки у виняткових випадках і тільки з берега.
12. Підривати шугу потрібно зарядами, які кидаються з берега або безпосередньо з мосту, який захищають, у місця, де шуга ущільнюється і виникає небезпека затору.
13. Утворені вибухом ополонки та розпушений у воді лід потрібно огороджувати спеціальними знаками.
14. Під час підготовки мостових опор до пропуску весняних вод працівники, які сколюють кригу біля опор, забезпечуються баграми, жердинами та страхуються за допомогою поясів і вірьовок від падіння у воду.
15. Підносити камінь до місця ліквідації розмивів потрібно по трапам або по східцях з поручнями.
Підходи до робочих місць потрібно очищати від криги та посипати піском.
У темний час доби робочі місця та підходи до них повинні бути освітлені (не менше 10 лк).
16. На ділянках укріплення укосів з верхнього боку від місця виконання робіт, на які навалюється крига, потрібно ставити працівника з гучномовним зв'язком для попередження небезпеки, а також оснастити працівників баграми для відштовхування крижин, колод і інших плавучих предметів.
17. У разі ліквідації наслідків розмиву мостять укоси та укладають камінь в плетені клітки знизу (від підошви) на гору.
Під час укріплення камінням укосів насипу висотою понад 3 м або укосів із ухилом 1:2 працівники повинні застосовувати запобіжні пояси та прив'язуватися до надійної опори.
5. Вимоги безпеки під час роботи на воді та льоду
1. Після обстеження стану крижаного покрову, визначення його міцності, огородження небезпечних місць знаками (віхи, дорожні знаки, сигнальні вогні) наказом експлуатаційної дорожньої організації дозволяється рух по льоду та виконання робіт на ньому.
2. Лід повинен бути прозорим.
Якщо лід наморожений або мутний, то допустима товщина льоду збільшується у 2 рази.
Під час зміни кристалічної структури льоду рух по ньому не дозволяється.
3. Для стаціонарного навантаження допустиму товщину льоду збільшують у 1,5 раза.
4. Надійність крижаної дороги на ріках із швидкістю течії 1,5 м/с перевіряють через кожні 5 діб, на ріках із меншою швидкістю течії - через 10 діб, а з настанням відлиги - 2-3 рази на добу.
Результати вимірювань товщини льоду у всіх випадках потрібно оформити актом.
5. Крижані дороги повинні влаштовуватися на максимальній відстані від ополонок, але не ближче ніж 150 м.
Дороги повинні бути огороджені віхами, встановленими на відстані 50 м одна від одної.
6. На крижаних переправах організується тільки односторонній рух транспортних засобів.
Для зустрічного руху будують іншу дорогу на відстані не менше ніж 150 м від першої.
На крижаній дорозі лід потрібно очищати від снігу на ширину не менше ніж 20 м.
Під час руху транспортних засобів по льоду дверцята кабіни повинні бути відчиненими.
Швидкість руху по крижаній дорозі автомобілів не повинна перевищувати 20 км/год, тракторів - 10 км/год.
Не дозволяється зупинятися, рухатися ривками, розвертатися та робити обгін.
Не дозволяється перебувати пасажирам у кабіні під час переправи.
7. З'їзд дорожньої техніки з берега на лід без трапів дозволяється у тому випадку, якщо лід біля берега не має тріщин і розмивів, не зависає над водою та міцно з'єднаний з берегом.
Зависання льоду потрібно перевіряти через пробиту у ньому лунку: вода, яка з'явилася в ній, повинна закривати нижню частину стінок пробитих лунок на висоту 0,8-0,9 товщини льоду.
8. Якщо лід покритий тріщинами та розломами біля берегу, перехід людей на лід здійснюється тільки по трапах.
9. Під час видимих ознак руйнування льоду (прогини, здіймання, тріщини), а також під час наповнених водою колій переправа не дозволяється.
10. Несправні машини на крижаній дорозі потрібно відбуксувати за допомогою довгого каната тягачем з берегу.
11. Не дозволяється рух машин по крижаній дорозі в туман і хуртовину.
12. Дорожня техніка, яка рухається по крижаній дорозі, повинна бути забезпечена достатньою кількістю палива, щоб виключити заправку на льоду.
6. Вимоги безпеки до засобів переправи
1. До управління плавучими засобами допускаються працівники не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд та навчені керувати плавучим засобом.
2. Човни на веслах та моторні човни з двигуном до 10 к.с. під час плавання у нічний час повинні мати закріплений у носовій частині ліхтар із білим вогнем, видимим з усіх боків.
3. На кожний човен на веслах, що перевозить людей, призначається відповідальний працівник.
4. Мінімальна висота надводної частини борту повинна бути:
для човна на веслах та палубних (закритих) понтонів - 0,25 м;
відкритих понтонів - 0,5 м;
інших суден - за нормами Регістру судноплавства України.
5. Не дозволяється перевозити на плавзасобах предмети, які заважають веслярам або мотористам, а також вогненебезпечні та вибухові речовини разом із пасажирами.
6. На плавзасобах встановлюють норму перевезення, перевищувати яку не дозволяється.
7. Плавзасоби повинні відповідати таким вимогам:
бути міцними та водонепроникними;
мати огородження у вигляді міцних поручнів висотою 1 м (крім човна);
бути забезпечені засобами сигналізації: сигнальними ліхтарями, дзвоном або мегафоном, прапорцем білого кольору;
освітлюватися у темну пору та при поганій видимості.
8. Причальний майданчик (пристань) обладнується швартовими приладдям, поручневою огорожею, трапами, які міцно закріплюються на березі.
9. Засоби переправи потрібно забезпечувати рятувальним приладдям.
10. Під час розміщення поромної переправи або понтонного мосту поза населеними пунктами на відстані 150-200 м від переправи повинен бути установлений попереджувальний знак "Розвідний міст".
11. Під час розміщення переправи в містах і інших населених пунктах попереджувальний знак "Розвідний міст" повинен бути встановлений на відстані 50-100 м від переправи.
12. За безпечну експлуатацію плавучих засобів відповідає працівник, який призначається наказом за підписом уповноваженої особи.
13. Під час роботи поромної переправи потрібно виконувати такі вимоги:
транспортні засоби та дорожні машини під час очікування переправи повинні припинити рух біля вказівного знака "Місце стоянки" та в'їжджати на пором тільки за сигналом чергового;
завантажування порому та розвантажування потрібно робити після закріплення порому біля причалу і встановлення перехідних щитів і трапів.
Підніматися на пором і сходити з нього потрібно тільки по трапу.
Завантажування порому виконується у такій послідовності: спочатку заїжджають транспортні засоби та машини, після цього - люди, а розвантажування проводиться у зворотному порядку;
двигуни транспортних засобів і дорожніх машин під час переправи потрібно вимкнути, машини загальмувати та надійно закріпити.
Двигуни потрібно вмикати тільки після швартування порому та подачі трапів;
машиністи транспортних засобів і водії автомобілів не повинні залишати без нагляду машини під час руху порому;
не дозволяється робота поромних переправ у сильний вітер, шторм і льодохід.
14. Під час переходу вбрід потрібно дивитися прямо перед собою, а не на воду.
15. Небезпечні місця поблизу броду (ями, водоверті, корчі) потрібно позначати знаками, добре розпізнавальними на фоні води (рейки з червоними та білими смугами, тичини з червоними прапорцями тощо).
Влаштовувати їх потрібно не ближче 5 м до небезпечного місця.
16. Убрід дозволяється переносити вантаж масою до 50 кг під час швидкості течії не вище 1,5 м/сек і при глибині броду до 0,5 м.
17. Під час руху колони автомобілів через брід наступний автомобіль починає долати водну перепону тільки після виїзду на протилежний берег автомобіля, який їде попереду.
У тих випадках, коли дно річки чи струмка має слабкий ґрунт, брід потрібно зміцнювати кам'яними матеріалами.
| Завідувач сектору організації державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці в машинобудуванні, на транспорті та у зв'язку | В.В.Литвинов |