Про затвердження Інструкції про порядок сплати платежів за спеціальне використання диких тварин

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 1996 року N 123 "Про затвердження Тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання диких тварин",

1. Затвердити Інструкцію про порядок сплати платежів за спеціальне використання диких тварин, що додається.

1. Інструкцію розроблено на підставі Закону УкраЇни "Про тваринний світ" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 1996 року N 123 "Про затвердження Тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання диких тварин".

2. Інструкція обов'язкова для підприємств, установ, організацій та громадян, які здійснюють спеціальне використання диких тварин, за винятком:

наукових установ та організацій, окремих науковців України, які здійснюють використання диких тварин у наукових цілях, а також іноземних юридичних та фізичних осіб, які залучаються для спільних наукових досліджень, погоджених з центральними органами державної виконавчої влади;

державних зоологічних парків та інших установ і організацій, які здійснюють використання диких тварин у виховних цілях, а також з метою їх штучного утримання чи розведення;

підприємств, установ, організацій та громадян, які у встановленому законодавством порядку проводять регулювання чисельності диких тварин з метою охорони здоров'я і безпеки населення, відвернення заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу і народному господарству.

3. Інструкція передбачає порядок обчислення і сплати до бюджету плати за спеціальне використання диких тварин, до якого належать всі види користування тваринним світом (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням і таке інше) з природного середовища.

4. Внесення плати за спеціальне використання диких тварин не звільняє користувачів об'єктами тваринного світу від необхідності відшкодування витрат на фінансування робіт з проведення обліку чисельності тварин та визначення науково-обгрунтованих лімітів (дозволених обсягів) їх використання, а також сплати штрафів та відшкодування шкоди, що заподіяна внаслідок порушення вимог чинного законодавства.

5. Платниками платежів за спеціальне використання диких тварин є підприємства, установи, організації та громадяни (за винятком зазначених у п.2 цієї Інструкції), які здійснюють спеціальне використання диких тварин.

6. Розмір плати за спеціальне використання диких тварин обчислюється платником самостійно. Обчислення здійснюється на підставі доведених платнику лімітів (дозволених обсягів) спеціального використання диких тварин та встановлених Кабінетом Міністрів України нормативів плати.

Ліміти (дозволені обсяги) спеціального використання диких тварин встановлюються Мінекобезпеки і доводяться до платників після одержання від них відповідних заявок.

7. Плата обчислюється і сплачується платником до початку спеціального використання диких тварин. Підставою для сплати є одержання письмового повідомлення Мінекобезпеки про виділення платнику ліміту (дозволеного обсягу) спеціального використання диких тварин і встановлення строку, протягом якого дозволяється здійснювати це використання.

Дозволи на спеціальне використання диких тварин видаються Мінекобезпеки за наявністю заявки платника, а також документа, що засвідчує внесення плати.

При внесенні плати готівкою, до зазначеної заявки додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні плати з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в доход бюджету ______ крб. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

У випадках, коли перерахування плати проводиться з рахунку вкладника, що знаходиться в кредитній установі, до заявки додається довідка, засвідчена підписом контролера і відтиском печатки кредитної установи.

8. Внесення плати за спеціальне використання диких тварин не дає права на їх використання без одержання відповідного дозволу Мінекобезпеки.

9. У разі, коли визначені у виданих дозволах обсяги використання диких тварин повністю або частково не були використані платником, внесена за них плата не повертається.

Платник має право сплачувати плату і одержувати дозволи на спеціальне використання диких тварин в розмірі всього доведеного йому ліміту (дозволеного обсягу) використання або окремими його частинами. При цьому Мінекобезпеки видає дозволи на спеціальне використання диких тварин лише у тому обсягу, на який є документ про справляння плати.

10. Якщо фактичні обсяги спеціального використання диких тварин перевищили попередньо сплачені і встановлені у дозволі Мінекобезпеки, платник повинен негайно припинити використання, у п'ятиденний строк внести додаткову суму платежу і повідомити про це Мінекобезпеки. За наявності у платника невикористаної частини доведеного йому ліміту (дозволеного обсягу) спеціального використання диких тварин Мінекобезпеки видає відповідний дозвіл.

У разі невиконання встановлених у цьому пункті вимог, а також при відсутності резерву зазначеного ліміту (дозволеного обсягу) використання диких тварин вважається незаконним і користувач несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

11. У випадку, коли одночасно здійснюється спеціальне використання декількох видів диких тварин, плата обчислюється за кожен вид окремо.

12. Плата за спеціальне використання диких тварин сплачується до Державного бюджету України на розділ 12, параграф 25 "Інші надходження" Класифікації доходів і видатків державного та місцевих бюджетів, символ звітності банку 62.

13. Обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок понадлімітного, самовільного або іншого незаконного використання чи знищення тварин, здійснюється органами Мінекобезпеки згідно з чинним законодавством.

14. Контроль за спеціальним використанням диких тварин та достовірністю звітних даних про його обсяги здійснюють органи Мінекобезпеки. При виявленні порушень щодо обсягів спеціального використання диких тварин органи Мінекобезпеки направляють до відповідних податкових органів копії актів перевірок користувачів об'єктами тваринного світу.

15. Контроль за обчисленням і внесенням плати за спеціальне використання диких тварин здійснюється державними податковими інспекціями разом з органами Мінекобезпеки.

16. Мінекобезпеки обліковує внесення плати за спеціальне використання диких тварин і подає цю інформацію органам державної виконавчої влади за їх вимогою, а Мінфіну - в строки, встановлені для подання квартальних та річних звітів. Форма, за якою обліковується зазначена інформація, наведена у додатку.

17. Відповідальність за правильність обчислення та дотримання встановлених вимог щодо сплати платежів за спеціальне використання диких тварин покладається на платників.

18. Платники зобов'язані дотримуватись встановлених у дозволі Мінекобезпеки вимог щодо обсягів та строків спеціального використання конкретних видів диких тварин, вести щоденний облік обсягів їх добування та реалізації. Якщо у виданому Мінекобезпеки дозволі передбачені відмітки про фактичне добування тварин, платники зобов'язані робити ці відмітки безпосередньо на місці добування.

Будь-яке спеціальне використання диких тварин, яке здійснюється з порушенням наведених вимог, а також використання тварин, за яких не сплачена або сплачена у неповному обсязі плата, є незаконним і тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 58 Закону України "Про тваринний світ".

19. Платники мають право оскаржувати неправильні дії службових осіб відповідних податкових та природоохоронних органів, що допущені ними при вирішенні питань стягування плати за спеціальне використання диких тварин. Скарги подаються до того органу, якому ці особи безпосередньо підпорядковані чи за розпорядженням якого проводиться стягнення плати. Ці скарги розглядаються і рішення приймається в місячний строк з дня їх надходження.

20. У випадку, якщо платника не задовольняє рішення керівництва органу, працівники якого проводили перевірку, він має право в місячний строк оскаржити їх дії до вищестоящого органу, а якщо платник не погодився і з рішенням вищестоящого органу, то для оскарження дії зазначених службових осіб він має право звернутись до суду.

21. Подання скарги не звільняє від необхідності виконання встановлених податковими та природоохоронними органами вимог.