Про затвердження Порядку організації та здійснення оборонного планування в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та інших складових сил оборони

відповідність встановленим цілям, завданням та очікуваним результатам розвитку складових сил оборони;

обмеження (ресурсні, технологічні тощо);

реалістичність (досяжність), яка полягає у можливостях складових сил оборони здійснити ресурсне забезпечення та впровадження;

вимірювані критерії досягнення визначених цілей в межах необхідних часових рамок.

2. Управління процесом планування і реалізації цілей, завдань та заходів розвитку спроможностей Збройних Сил (розвитку спроможностей інших складових сил оборони) здійснюється колегіальним органом Міноборони (колегіальними органами інших складових сил оборони), який утворюється з метою розгляду та узгодження питань, пов'язаних з:

визначенням пріоритетів розвитку Збройних Сил (розвитку інших складових сил оборони);

розробленням проєктів концепцій, стратегій та програмних документів розвитку Збройних Сил (розвитку інших складових сил оборони);

управлінням змінами в ході реалізації програм (проєктів) розвитку спроможностей Збройних Сил (розвитку спроможностей інших складових сил оборони).

3. Державні цільові оборонні програми складових сил оборони розробляються відповідно до законодавства України та з урахуванням:

завдань і пріоритетів, визначених Стратегічним оборонним бюлетенем України;

викликів та загроз воєнного характеру, що впливають на рівень воєнної безпеки і оборони;

імовірних сценаріїв виникнення та розвитку ситуацій воєнного характеру;

параметрів перспективної моделі, структури та чисельності складових сил оборони і потреби для їх досягнення;

обсягів прогнозованого ресурсного забезпечення складових сил оборони;

порядку досягнення необхідних спроможностей складових сил оборони за всіма їх базовими компонентами (складовими) із застосуванням матеріальних і нематеріальних рішень на всіх етапах життєвого циклу спроможності.

4. Комплекс програм (проєктів) розвитку спроможностей складових сил оборони передбачає розроблення програм (проєктів) за методологією програмно-проєктного менеджменту.

5. На основі пропозицій органів військового управління, структурних підрозділів Міноборони, апарату Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу, відповідальних за функціональні групи спроможностей щодо програм (проєктів) розвитку спроможностей видів, окремих родів, військ (сил), інших органів військового управління Збройних Сил, розвитку інституційних спроможностей Міноборони і Збройних Сил структурний підрозділ Генерального штабу, на який покладено функції організації і контролю за здійсненням заходів оборонного планування, спрямованих на розвиток спроможностей Збройних Сил, формує орієнтовний перелік програм (проєктів) розвитку спроможностей Збройних Сил.

Орієнтовний перелік програм (проєктів) розвитку спроможностей Збройних Сил подається для розгляду до колегіального органу Міноборони, який здійснює управління процесом планування і реалізації цілей, завдань та заходів розвитку спроможностей Збройних Сил. Після схвалення колегіальним органом Міноборони орієнтовного переліку програм (проєктів) розвитку спроможностей Збройних Сил структурний підрозділ Генерального штабу, на який покладено функції організації і контролю за здійсненням заходів оборонного планування, спрямованих на розвиток спроможностей Збройних Сил, організовує розроблення програм (проєктів) розвитку спроможностей видами, окремими родами, військ (сил), іншими органами військового управління Збройних Сил, структурними підрозділами Міноборони і Генерального штабу та безпосередньо формує комплекс програм (проєктів) розвитку спроможностей Збройних Сил з розробленням паспорту комплексу програм (статутів проєктів) розвитку спроможностей Збройних Сил.

До комплексу програм (проєктів) розвитку спроможностей Збройних Сил можуть бути включені проєкти, які потребують довгострокових інвестицій, у тому числі іноземної матеріально-технічної та фінансової допомоги.

Розроблений комплекс програм (проєктів) розвитку спроможностей Збройних Сил затверджується Міністром оборони України.

6. Формування комплексу програм (проєктів) розвитку спроможностей в інших складових сил оборони покладається на відповідні структурні підрозділи органів державної влади, до сфери управління (координації) яких належать ці складові сил оборони.

Програми (проєкти) розвитку спроможностей інших складових сил оборони узгоджуються з Генеральним штабом в частині, що стосується оборони держави, і затверджуються керівниками органів державної влади, які здійснюють управління (координацію) відповідними складовими сил оборони.

7. Державні цільові оборонні програми, комплекси програм (проєктів), спрямованих на створення нових, розвиток існуючих та позбавлення від надлишкових (застарілих) спроможностей складових сил оборони, разом з програмами (планами) діяльності Кабінету Міністрів України, є вихідними даними для здійснення бюджетування та управління ресурсами.

4. Бюджетування та управління ресурсами

1. Бюджетування та управління ресурсами спрямоване на забезпечення виконання завдань реалізації державної політики в сфері оборони на короткострокову перспективу з урахуванням процедур і термінів бюджетного процесу в Україні.

Бюджетування та управління ресурсами передбачає розроблення:

орієнтовних планів та планів утримання і розвитку складових сил оборони;

планів утримання та розвитку видів, окремих родів військ (сил) (далі - плани утримання та розвитку видів);

основних показників здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями (на трирічний період);

підготовку бюджетних запитів та формування кошторисів Міноборони та інших складових сил оборони.

2. Бюджетування та управління ресурсами здійснюється з урахуванням військово-політичних вказівок, які розробляються у місячний строк після затвердження Державного бюджету України та затверджуються наказом Міноборони (наказом органів державної влади, до сфери управління (координації) якого віднесені відповідні складові сил оборони).

Розроблення проєкту військово-політичних вказівок здійснює структурний підрозділ апарату Міноборони, на який покладено функції визначення засад воєнної політики та стратегічного планування (відповідний структурний підрозділ органу державної влади, до сфери управління (координації) якого належать інші складові сил оборони).

3. Орієнтовний план утримання та розвитку, план утримання та розвитку, плани утримання та розвитку видів охоплюють всі базові компоненти (складові) спроможностей, визначені цілі та завдання розвитку складових сил оборони, а також заходи на їх утримання.

4. Вихідними даними для розробки орієнтовного плану утримання та розвитку є:

затверджені військово-політичні вказівки;

результати виконання заходів утримання та розвитку за минулий рік;

орієнтовні граничні показники видатків державного бюджету на середньостроковий період;

орієнтовний перелік програм (проєктів) розвитку спроможностей складових сил оборони;

заходи та показники державних цільових оборонних програм;

затверджений комплекс програм (проєктів) розвитку спроможностей складових сил оборони;

проєкт закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, внесений на розгляд Верховної Ради України;

необхідні завдання та заходи на утримання складових сил оборони.

Проєкт орієнтовного плану утримання та розвитку є підставою для формування та обґрунтування бюджетного запиту Міноборони (бюджетних запитів відповідних органів державної влади, до сфери управління (координації) яких належать інші складові сил оборони).

5. План утримання та розвитку розробляється в межах видатків, затверджених Міноборони (видатків, затверджених відповідним керівником органу державної влади, до сфери управління (координації) якого належать інші складові сил оборони) державним бюджетом, та є підставою для розроблення (корегування) планувальних документів на відповідний період.

Проєкт плану утримання та розвитку розробляється на основі орієнтовного плану утримання та розвитку і показників видатків Міноборони (орієнтовних планів утримання та розвитку і показників видатків відповідних органів державної влади, до сфери управління (координації) яких належать інші складові сил оборони), включених до проєкту Закону України про Державний бюджет України. У подальшому він доопрацьовується з урахуванням прийняття проєкту Закону України "Про державний бюджет України", підготовки та затвердження проєкту зведеного кошторису Міноборони (зведених кошторисів (кошторисів) відповідних органів державної влади, до сфери управління (координації) яких належать інші складові сил оборони).

6. Головним розробником орієнтовного плану утримання та розвитку, плану утримання та розвитку Збройних Сил є Генеральний штаб. Безпосередня організація розробки орієнтовного плану утримання та розвитку, плану утримання та розвитку та керівництво їх виконанням покладається на структурний підрозділ Генерального штабу, на який покладено функції з планування та управління оборонними ресурсами. Орієнтовний план утримання та розвитку, план утримання та розвитку Збройних Сил затверджує Міністр оборони України.

Суб'єкти оборонного планування у своїй діяльності щодо структури, змісту і порядку розроблення орієнтовного плану утримання та розвитку, плану утримання та розвитку керуються наказом Міноборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України щодо організації короткострокового планування заходів з утримання і розвитку Збройних Сил у відповідному році, Доктриною з організації планування оборонних ресурсів у Збройних Силах України та Військовими стандартами "Оборонне планування. Орієнтовний план утримання та розвитку Збройних Сил України на наступний та два подальші роки. Порядок розроблення та використання" і "Оборонне планування. План утримання та розвитку Збройних Сил України. Порядок розроблення, виконання та звітування".

7. Плани утримання та розвитку видів містять комплекс взаємопов'язаних і деталізованих заходів розвитку спроможностей видів, реалізації програм їх розвитку у наступному (плановому) році.

План утримання та розвитку виду розробляється на основі плану утримання та розвитку Збройних Сил, програми розвитку спроможностей виду і деталізує заходи утримання та розвитку до окремої військової частини. Плани утримання та розвитку видів затверджує Головнокомандувач Збройних Сил України.

8. Порядок організації розробки орієнтовних планів утримання та розвитку, планів утримання та розвитку (діяльності) в інших складових сил оборони визначається відповідними керівниками органів державної влади, які здійснюють управління (координацію) іншими складовими сил оборони.

9. Фінансування заходів планів утримання та розвитку складових сил оборони розпочинається з початком бюджетного періоду.

10. Формування бюджетних запитів, зведеного кошторису та паспортів бюджетних програм у Міноборони здійснюється Департаментом фінансів Міноборони (бюджетних запитів, зведених кошторисів (кошторисів) та паспортів бюджетних програм для інших складових сил оборони - відповідними структурними підрозділами органів державної влади, до сфери управління (координації) яких належать інші складові сил оборони) відповідно до вимог та процедур, визначених бюджетним законодавством.

11. Формування показників для здійснення оборонних закупівель здійснюється відповідно до законодавства.

Розроблені пропозиції до основних показників здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями (на трирічний період) враховуються у планах утримання та розвитку складових сил оборони.

12. Затверджені план утримання та розвитку, зведений кошторис та основні показники здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями (на трирічний період) є вихідними даними для виконання програм і планів.

5. Виконання програм і планів

1. Виконання програм і планів включає:

управління програмами (проєктами) розвитку спроможностей;

проведення оцінювань спроможностей;

моніторинг і контроль виконання заходів оборонного планування;

управління ризиками;

звітування про виконання програм і планів.

2. Управління програмами (проєктами) розвитку спроможностей (далі - управління програмами (проєктами)) - проєктна діяльність з розроблення, виконання, моніторингу та управління програмами та окремими проєктами для створення нових, розвитку існуючих та позбавлення від надлишкових спроможностей.

Для здійснення проєктної діяльності в Міноборони, Збройних Силах та інших складових сил оборони створюється система управління проєктами, яка включає:

нормативні документи, які регламентують управління проєктною діяльністю;

організаційні структури, які здійснюють управління та координацію проєктною діяльністю;

інформаційну систему управління проєктною діяльністю.

Проєктна діяльність та управління нею регламентуються військовими стандартами та наказами Міноборони.

Процес управління проєктами складається з п'яти етапів:

ініціювання, який є підготовчим етапом, і передбачає формування цілей, критеріїв успіху та меж проєкту, встановлення обмежень та базових вимог проєкту, призначення керівництва проєкту, визначення заінтересованих сторін, розподіл повноважень і відповідальності;

планування, під час якого визначається зміст проєкту, а також ресурси та послідовність дій, що необхідні для успішного здійснення проєкту. Етап включає в себе ряд чітко визначених кроків, основною метою виконання яких є планування обсягу, розкладу та вартості здійснення проєкту;

виконання, що передбачає безпосереднє проведення запланованих робіт;

моніторинг і контроль, що здійснюються протягом усього проєкту, і передбачає регулярне оновлення інформації щодо стану виконання поточних робіт, аналіз відхилень та їхнього впливу на результати, бюджет та терміни проєкту;

завершення, що передбачає закінчення робіт, остаточні розрахунки, підписання необхідних документів, передачу результатів замовнику та оформлення звіту про завершення проєкту.

Організаційна структура управління проєктною діяльністю складається з постійних та тимчасових суб'єктів проєктної діяльності. Вона забезпечує оперативність процесу прийняття рішень та ефективність управління ресурсами з метою досягнення цілей і завдань розвитку спроможностей складових сил оборони.

Організаційна структура управління проєктною діяльністю в складових сил оборони складається з:

колегіального органу, який приймає рішення в сфері проєктної діяльності складових сил оборони на стратегічному рівні;

структурного підрозділу, який координує проєктну діяльність та забезпечує роботу колегіального органу;

керівних комітетів, які приймають рішення на програмному рівні (рівень керівника функціональної групи спроможностей (керівника програми));

структурних підрозділів, які координують проєктну діяльність на рівні керівників функціональних груп та забезпечують роботу керівних комітетів;

проєктних команд з визначених посадових осіб складових сил оборони.

Інформаційна система управління проєктною діяльністю передбачає автоматизацію усіх процесів проєктної діяльності і використовується для централізованого збору, зберігання і аналізу даних про програми та проєкти складових сил оборони.

3. Оцінювання спроможностей проводяться постійно. Під час оцінювання спроможностей визначаються завдання, умови і стандарти, необхідні для досягнення спроможностей, пов'язані з ними недоліки (прогалини) та розробляються рішення щодо усунення недоліків (прогалин) у спроможностях або зменшення їх впливу.

Ініціаторами проведення оцінювання спроможностей є керівники органів військового управління (структурних підрозділів) складових сил оборони. Ініціювання оцінювання спроможностей здійснюється у разі:

неможливості досягти визначених спроможностей в існуючих умовах;

недостатніх кількісних і якісних показників спроможності;

закінченні життєвого циклу носіїв спроможності.

Завданнями оцінювання спроможностей є:

визначення вимог до спроможностей з відповідними умовами і стандартами;

визначення недоліків (прогалин) у спроможностях та пов'язаних з ними ризиків;

підготовка рекомендацій щодо рішень за кожним з базових компонентів (складових) спроможностей для усунення недоліків (прогалин) у спроможностях або зменшення їх впливу.

Оцінювання спроможностей складається з чотирьох етапів:

підготовчий етап, який передбачає видання розпорядчих документів, формування робочої групи та керівництва з проведення оцінювання спроможностей;

аналіз вимог, який передбачає встановлення або уточнення вимог до спроможності для забезпечення виконання завдань в поточних і майбутніх операціях;

аналіз недоліків (прогалин), під час якого визначаються недоліки (прогалини) у спроможностях, якщо існуючі або сплановані у програмних документах розвитку Збройних Сил (розвитку інших складових сил оборони) рішення не задовольняють вимоги до спроможностей. Аналіз недоліків (прогалин) у спроможностях здійснюється з урахуванням ризиків щодо застосування, ризиків щодо втрат у військах (силах) та ризиків щодо ресурсів;

аналіз рішень, який передбачає визначення нематеріальних, матеріальних або комбінацію нематеріальних і матеріальних рішень, які усунуть недоліки (прогалини) у спроможностях або зменшать їх вплив, прийняття або (та) ігнорування ризиків.

Результатом оцінювання спроможностей є підсумковий документ (рекомендації щодо розвитку спроможностей). Реалізація результатів оцінювання спроможностей (рекомендацій щодо розвитку спроможностей) здійснюється через планування завдань і заходів розвитку спроможностей за методологією програмно-проєктного менеджменту.

Порядок організації проведення оцінювань спроможностей визначається відповідним військовим стандартом.

4. Моніторинг і контроль виконання заходів оборонного планування здійснюється з метою:

оцінки та аналізу стану реалізації стратегічних цілей (завдань) державної політики у сферах національної безпеки і оборони;

забезпечення виконання спланованих заходів оборонного планування у визначені строки;

досягнення визначених спроможностей (кількісних і якісних показників) у встановлені строки;

забезпечення використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів за призначенням, ефективного розподілу наявних ресурсів.

Моніторинг і контроль є безперервним процесом збору та обробки інформації про стан виконання програм, проєктів (заходів), оцінки ступеня досягнення запланованих цілей та індикативних показників, аналізу відхилень та їхнього впливу на результати, бюджет, строки виконання та прийняття рішень відповідними керівниками щодо внесення необхідних змін та перерозподілу ресурсів з метою забезпечення досягнення визначених стратегічних цілей та ефективного використання бюджетних коштів.

Моніторинг і контроль виконання заходів оборонного планування в Міноборони та Збройних Силах покладається на керівників структурних підрозділів Міноборони та Генерального штабу, командувань видів, окремих родів військ (сил) та інших органів військового управління за напрямами діяльності, відповідальних за функціональні групи спроможностей, в інших складових сил оборони - на відповідних керівників.

Узагальнення результатів виконання завдань та заходів оборонного планування в Міноборони здійснює структурний підрозділ апарату Міноборони, на який покладено функції визначення засад воєнної політики та стратегічного планування; у Збройних Силах - структурний підрозділ Генерального штабу, на який покладено функції організації і контролю за здійсненням заходів оборонного планування, спрямованих на розвиток спроможностей Збройних Сил (в частині, що стосується здійснення заходів оборонного планування, спрямованих на розвиток спроможностей Збройних Сил), та структурний підрозділ Генерального штабу, на який покладено функції планування та управління оборонними ресурсами (в частині, що стосується планування та управління оборонними ресурсами).

На основі узагальнених результатів моніторингу виконання завдань та заходів оборонного планування, керівництвом складових сил оборони приймаються відповідні рішення щодо внесення необхідних змін до програм і планів, перерозподілу ресурсів з метою забезпечення досягнення визначених стратегічних цілей та ефективного використання бюджетних коштів.

Для координації та ефективного здійснення оборонного планування в складових сил оборони утворюються постійно діючі або тимчасові колегіальні органи (комітети, комісії, робочі групи тощо), склад, структура та порядок діяльності колегіальних органів визначається наказом Міноборони (для інших складових сил оборони - наказами відповідних органів державної влади, до сфери управління (координації) яких належать інші складові сил оборони).

5. Організація внутрішнього контролю, у тому числі управління ризиками, під час здійснення заходів оборонного планування здійснюється відповідно до Основних засад здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року N 1062.

Базові компоненти (складові) спроможності є визначальними для всебічного аналізу і планування спроможностей, їх створення, розвитку та оцінювання.

До базових компонентів (складових) спроможності належать:

доктринальна база - нормативно-правові акти та акти організаційно-розпорядчого характеру, що визначають засади і принципи функціонування і застосування військ (сил) та забезпечують досягнення необхідних спроможностей;

організація - військова організаційна структура або її елемент з відповідним складом сил і засобів для виконання завдань за призначенням, які відповідають вимогам до спроможності;

підготовка - система підготовки відповідних сил і засобів, що забезпечує певну спроможність, індивідуальна та колективна підготовка особового складу, підготовка штабів та військових формувань, які відповідають вимогам до органів управління, штабів, військ (сил) виконувати покладені завдання. Підготовка також охоплює нематеріальні аспекти функціонування військ (сил) та підтримує реалізацію матеріальних рішень;

ресурсне забезпечення - забезпеченість спроможності необхідним озброєнням і військовою технікою, обладнанням, запасами матеріально-технічних засобів та витратних матеріалів, а також фінансовими ресурсами;

якість управління та освіта - професійний розвиток керівного складу усіх ланок через освіту, підготовку, досвід, самовдосконалення з метою виховання найбільш професійно підготовлених лідерів;

персонал - кваліфікований, патріотично налаштований та мотивований особовий склад (у тому числі військового резерву), який відповідає визначеним вимогам до спроможності для успішного виконання завдань в мирний час та в особливий період;

військова інфраструктура - об'єкти, окремі споруди та пов'язані з ними комунікації (шляхи сполучення) і землі, призначені для забезпечення виконання військами (силами) завдань за призначенням, їх розміщення, забезпечення життєдіяльності і підготовки;

взаємосумісність - спроможність до спільних узгоджених, ефективних та результативних дій з метою досягнення тактичних, оперативних та стратегічних цілей у сфері оборони.

Нормативно-правові акти та акти організаційно-розпорядчого характеру: хххх (наводиться перелік актів, відповідно до яких створюється, підтримується, розвивається та застосовується спроможність)

Перехресні посилання: xxxx (коди інших пов'язаних спроможностей)

1. Базова вимога до спроможності (описує основну мету спроможності (одна вимога на код), має стати узагальненим показником для оцінювання спроможності)

1.1. Здатність надавати підтримку силам наземних операцій вогнем і маневром, своєчасну, ефективну і рішучу вогневу підтримку з ціллю знищення, нейтралізації, придушення та дезорганізації сил противника, а також захоплення наземних цілей з досягненням результатів застосування вогню на великій території та в глиб.

2. Основні вимоги до спроможності (описують, що необхідно коду спроможності для досягнення бажаного результату, мають стати частковими показниками для оцінювання спроможності (за базовими компонентами (складовими) спроможності))

2.1. Здатність комплексного захоплення/перехоплення цілей штатними та нештатними засобами, інтегрованими у інформаційно-пошукову систему, здатність координувати та поєднувати застосування розвідувальних датчиків.

2.2. Здатність встановлювати зв'язок та координувати вогневу підтримку приданих батарей/підрозділів та забезпечувати взаємодію з силами маневру.

2.3. Здатність швидкого залучення та виведення з бойових дій своїх сил з метою зменшення ризиків, втрат від зустрічного вогню сил противника.

2.4. Здатність відповідати особливим вимогам відповідно до специфіки завдань бригади (аеромобільна, десантно-штурмова, гірсько-піхотна, десантна).

3. Додаткові вимоги до спроможності (описують додаткові характеристики (кількісні та якісні), що дають змогу реалізувати основне призначення спроможності)

3.1. Спроможність діяти без підтримки або поповнення запасів протягом щонайменше 3-х днів.

3.2. Здатність вчасно надавати свіжі дані командуванню з проведення операцій/логістичного забезпечення щодо боєприпасів, витрат палива і робочої сили, а також бойових і небойових втрат.

3.3. Здатність інтегрувати сили та засоби розвідки з метою підвищення ефективності збору розвідданих, підтвердження даних із інших джерел та поширення зібраної інформації серед визначених користувачів.

3.4. Здатність забезпечувати ситуаційну обізнаність своїх сил в режимі реального/близькому до реального часу.

3.5. Здатність робити свій внесок у загальну оперативну обстановку шляхом поширення інформації та розвідувальних даних.

3.6. Здатність забезпечувати належний рівень захисту особового складу, залучаючи та використовуючи відповідні процедури та засоби захисту, включаючи заходи безпеки під час проведення операцій, захист інформації, захист зв'язку, радіаційний, хімічний та біологічний захист, протидію саморобним вибуховим пристроям та заходи охорони здоров'я.

3.7. Здатність забезпечити необхідний рівень захисту від хімічної, біологічної, радіологічної і ядерної зброї.

3.8. Здатність забезпечувати належний рівень підготовки особового складу щодо поводження з саморобними вибуховими пристроями.

3.9. Здатність вживати відповідних заходів для мінімізації наслідків кібератак, забезпечуючи безперебійність процесу управління під час наступу та відновлення робочого стану усіх служб після завершення наступу.

3.10. Здатність забезпечення мобільності при пересуванні по дорогах та пересіченій місцевості.

Нормативно-правові акти та акти організаційно-розпорядчого характеру: хххх (наводиться перелік актів, відповідно до яких створюється, підтримується, розвивається та застосовується спроможність)

Перехресні посилання: xxxx (коди інших пов'язаних спроможностей)

1. Базова вимога до спроможності (описує основну мету спроможності (одна вимога на код), має стати узагальненим показником для оцінювання спроможності)

1.1. Здатність організовувати виконання завдань з нанесення авіаційних ударів по визначених об'єктах в оперативній глибині і тактичній глибині з використанням безпілотного авіаційного комплексу.

2. Основні вимоги до спроможності (описують, що необхідно коду спроможності для досягнення бажаного результату, мають стати частковими показниками для оцінювання спроможності (за базовими компонентами (складовими) спроможності))

2.1. Здатність здійснювати ураження угрупувань військ, авіації, військово-морських сил противника, руйнування його важливих військових, військово-промислових, енергетичних об'єктів, вузлів, комунікацій, об'єктів військового та державного управління на передньому краї оборони, у тактичній і найближчій оперативній глибині зі збереженням людських ресурсів.

2.2. Здатність брати участь у стримуванні можливого міждержавного збройного конфлікту, а у разі його виникнення відсіч збройної агресії та оборони України.

2.3. Спроможність здійснювати визначеного ступеня вогневе ураження противника.

3. Додаткові вимоги до спроможності (описують додаткові характеристики (кількісні та якісні), що дають змогу реалізувати основне призначення спроможності)

3.1. Здатність здійснювати тактичне розгортання за будь-яких погодних умов, а також в умовах мінімальної підготовленості.

3.2. Здатність забезпечити необхідний рівень захисту від хімічної, біологічної, радіологічної і ядерної зброї відповідно до військового стандарту.

Нормативно-правові акти та акти організаційно-розпорядчого характеру: хххх (наводиться перелік актів, відповідно до яких створюється, підтримується, розвивається та застосовується спроможність)

Перехресні посилання: xxxx (коди інших пов'язаних спроможностей)

1. Базова вимога до спроможності (описує основну мету спроможності (одна вимога на код), має стати узагальненим показником для оцінювання спроможності)

1.1. Здатність забезпечити створення єдиного захищеного інформаційного середовища складових сектору безпеки та оборони із забезпеченням надання базових ІТ-сервісів (захищений цифровий голосовий зв'язок, обмін текстовими повідомленнями, обмін графічними документами, геопросторова інформація, взаємна ідентифікація, інтеграція сенсорів (датчиків), інтеграція безпілотних літальних апаратів).

2. Основні вимоги до спроможності (описують, що необхідно коду спроможності для досягнення бажаного результату, мають стати частковими показниками для оцінювання спроможності (за базовими компонентами (складовими) спроможності)).

2.1. Здатність забезпечити обмін інформацією в захищеній національній телекомунікаційній мережі в інтересах державних органів влади з можливістю надання сучасних сервісів.

2.2. Здатність забезпечити розмежування доступу та автентифікації користувачів захищеної національної телекомунікаційної мережі з використанням кваліфікованого цифрового підпису.

2.3. Здатність розгортання польового (мобільного) компоненту захищеної національної телекомунікаційної мережі з рівнем завадостійкості та захищеності, які відповідають військовим стандартам.

2.4. Здатність оперативного реагування на інциденти кібернетичної безпеки.

3. Додаткові вимоги до спроможності (описують додаткові характеристики (кількісні та якісні), що дають змогу реалізувати основне призначення спроможності)

3.1. Здатність забезпечити сумісність та інтеграцію системи C4ISR з єдиною інформаційною системою управління оборонними ресурсами та іншими системами відповідно до вимог військових стандартів.

1. Вступна частина.

Підстави проведення огляду спроможностей.

2. Зміст проведення огляду спроможностей:

порядок та етапи проведення;

вимоги до спроможностей.

3. Пропозиції за результатами огляду спроможностей щодо:

уточнення переліку наявних та необхідних спроможностей Міноборони, Збройних Сил та інших складових сил оборони (спільних оборонних спроможностей Збройних Сил та інших складових сил оборони), а також вимог до них;

формування переліку критичних спроможностей Міноборони, Збройних Сил та інших складових сил оборони, а також вимог до них;

перегляду (уточнення) кількості та змісту функціональних груп спроможностей з визначенням (уточненням) відповідальних за функціональні групи спроможностей;

розроблення (уточнення, внесення змін до) Каталогу спроможностей сил оборони;

внесення даних Каталогу спроможностей сил оборони до спеціального програмного забезпечення (у міру його впровадження).

4. Додатки:

перелік посилань;

абревіатури;

глосарій тощо.