Про затвердження Інструкції про порядок заповнення бланка листка непрацездатності

Згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженим Указом Президента України від 17.08.98 N 884/98, та з метою упорядкування обліку захворюваності з тимчасовою втратою працездатності

1. Затвердити Інструкцію про порядок заповнення бланка листка непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці України, Міністерства статистики України та Фонду соціального страхування України від 27.03.97 N 97/29/78/08-14-193 за погодженням з Федерацією профспілок України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.97 N 246/2050, що додається.

2. Керівникам органів та закладів охорони здоров'я (незалежно від підпорядкування та відомчої належності) використовувати зазначені бланки листків непрацездатності.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Картиша А.П.

1. Листок непрацездатності (далі - ЛН) заповнюється лікарем розбірливим почерком, без помарок, українською мовою.

2. Насамперед заповнюється "корінець" ЛН. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження"; у разі продовження зазначаються серія та номер попереднього ЛН. Указуються: прізвище, ім'я та по батькові (повністю) непрацездатного та місце його роботи (назва підприємства чи установи), дата видачі ЛН (цифрою вказується день, після чого літерами - назва місяця, цифрою проставляється рік), прізвище та ініціали лікаря, що видав ЛН, номер історії хвороби, підпис одержувача в графі "розписка одержувача".

3. Після заповнення "корінця", який залишається в лікувально-профілактичному закладі, заповнюється частина бланка ЛН, що видається непрацездатному.

3.1. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження" із зазначенням номера та серії попереднього ЛН у разі продовження.

3.2. Чітко вказуються: назва лікувально-профілактичного закладу (повністю), прізвище, ім'я та по батькові непрацездатного (повністю), рік його народження та стать.

3.3. У графі "Діагноз (заключний)" лікар указує остаточний діагноз, а в полі для кодування - код відповідно до Міжнародної класифікації хвороб, травм і причин смерті (адаптований варіант МКХ-10).

Якщо з деонтологічних міркувань лікар змінює формулювання діагнозу в ЛН, то він зобов'язаний внести в поле для кодування код фактичного захворювання, зробити у карті стаціонарного чи амбулаторного хворого запис, який обгрунтовує зміну діагнозу, за погодженням із завідуючим відділенням.

3.4. У розділі "Причина звільнення від роботи" слід обов'язково підкреслити відповідну причину звільнення від роботи.

3.5. У розділі "Знаходився в стаціонарі" записуються дати прибуття та виписки зі стаціонару.

3.6. У розділі "Звільнення від роботи" записуються дати першого та останнього дня звільнення від роботи, при цьому число та місяць указуються літерами, рік - цифрою. Наприклад:

"дванадцятого лютого 2000 р."

3.7. Наявність інвалідності відповідної групи підкреслюється тільки на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК), про що лікар МСЕК робить запис у полі для кодування із зазначенням дати реєстрації документів на МСЕК, який засвідчується підписом голови МСЕК та печаткою.

З деонтологічних міркувань не внесено висновок "помер", тому у разі смерті хворого в полі для кодування навпроти вказаної графи проставляється цифра "6".

3.8. Запис про порушення хворим лікувального режиму здійснюється лікарем у верхній частині поля для кодування ЛН з обов'язковим записом у карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з повідомленням про це пацієнта.

3.9. Підпис лікаря при закритті листка непрацездатності засвідчується печаткою лікувально-профілактичного закладу "Для листків непрацездатності", а для осіб, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи, - підписом головного лікаря та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.