Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України

Відповідальність такого банку-індосанта припиняється у разі:

оплати векселя платником;

оплати векселя особою, яка поставила свій підпис раніше банку;

закінчення строку позовної давності.

10.1. Банківська операція з інкасування векселів, що належить до комісійних операцій, разом із супровідними документами (рахунками, транспортними документами, товаророзпорядчими документами або іншими подібними документами) полягає в здійсненні банком за дорученням комітента (векселедержателя) операцій з векселями і супровідними документами на підставі одержаних від комітента інструкцій з метою одержання платежу та/або акцепту за векселями, передавання векселів і супровідних документів проти платежу та/або акцепту, передавання векселів і супровідних документів на інших умовах.

10.2. Інкасування векселів разом із супровідними документами здійснюється за двома видами: чисте інкасо та документарне інкасо.

Сторонами в операції з інкасування є: комітент (принципал), банк-ремітент, інкасувальний банк, банк-пред'явник та платник, якому має бути зроблене пред'явлення векселів та супровідних документів згідно з дорученням на інкасування.

10.3. Чисте і документарне інкасо векселів банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем договору про інкасування.

Банк має право укладати договір щодо:

прийняття простих і переказних векселів для пред'явлення платникам у разі настання за ними строку платежу для одержання платежу та вчинення за ними протесту - у разі неплатежу або часткового платежу;

прийняття переказних векселів для пред'явлення до акцепту і простих векселів зі строком платежу у визначений строк від пред'явлення для проставлення дати пред'явлення та здійснення за ними протесту - у разі неакцепту, часткового акцепту, умовного акцепту або недатованого акцепту;

прийняття опротестованих векселів для їх пред'явлення до платежу зазначеним у дорученнях на інкасування особам (за винятком судового порядку);

прийняття копії векселя для затребування оригіналу векселя, який є у зберігача;

прийняття примірника переказного векселя для затребування іншого (акцептованого) його примірника, який є у зберігача;

прийняття векселів для їх передавання зазначеним у дорученнях на інкасування особам на визначених дорученнями на інкасування умовах;

вчинення інших дій з векселями та супровідними документами відповідно до викладених у дорученнях на інкасування інструкцій з метою передавання супровідних документів платнику:

проти платежу за векселем;

проти акцепту за векселем;

проти платежу за векселем з попереднім акцептом векселя;

на інших умовах;

виконання всіх інших дій, пов'язаних з інкасуванням векселів, супровідних документів та захистом прав комітента.

10.4. Усі документи, що передаються банку для інкасування, мають супроводжуватися дорученням на інкасування, у якому мають бути точні та повні інструкції принципала. Банку дозволяється діяти тільки відповідно до таких доручень. Доручення на інкасування векселів повинно мати реєстр або опис векселів (зразок форми наведений у додатку 7 до цього Положення).

Банк не зобов'язаний вивчати самі документи, що інкасуються, щоб знайти в них потрібні інструкції. Однак, перевіряючи документи, банк має переконатися в тому, що одержані документи за зовнішніми ознаками відповідають тим, що зазначені в дорученні на інкасування.

10.5. Доручення на інкасування подається банку-ремітенту комітентом:

у трьох примірниках, якщо банк-ремітент і банк-пред'явник - одна особа;

у чотирьох примірниках, якщо банк-ремітент і банк-пред'явник - різні особи;

у п'яти примірниках, якщо в інкасуванні, крім банку-ремітента і банку-пред'явника, бере участь інкасувальний банк.

Банк-ремітент має право вимагати від комітента подання додаткових примірників доручень на інкасування, якщо це передбачено договором або виникає така потреба під час проведення операції.

Банк-ремітент уважно перевіряє правильність оформлення комітентом доручень на інкасування, що подаються, і в разі виявлення помилок або неточностей повертає їх клієнтам на переоформлення.

Правильно оформлені доручення на інкасування та інші документи, що інкасуються, банк-ремітент приймає від комітента під розпис із зазначенням дати їх одержання на останньому примірнику доручення і реєструє у відповідному журналі.

10.6. Комітент може зазначити в дорученні на інкасування назву інкасувального банку (банку-пред'явника), якщо його вибір обумовлений сторонами угоди (комітентом і платником). Таким банком, як правило, має бути банк, з яким цей банк уклав договір про інкасування, та/або кореспондент цього банку.

Якщо з інкасувальним банком (банком-пред'явника) банк не уклав договір про інкасування або перший не є кореспондентом цього банку, то останній може, але не зобов'язаний, прийняти від комітента (іншого банку) доручення на інкасування.

Якщо угодою між комітентом і платником не передбачений банк-пред'явник, то вибір останнього (і заповнення відповідного реквізиту доручення на інкасування) здійснюється безпосередньо банком-ремітентом.

10.7. Якщо платежі забезпечені гарантією, то комітент у дорученні на інкасування додатково включає вимогу про платіж за рахунок гарантії на випадок неоплати платником документів, що інкасуються, у встановлений строк. Однак це лише за умови, що така вимога не суперечитиме положенням виданої гарантії.

У всіх випадках за наявності гарантії комітент має зазначити в дорученні на інкасування гаранта, а якщо гарантія надана окремо від векселя в письмовій формі, - дату гарантії, її номер, суму і строк дії.

10.8. Під час передавання векселя для інкасування комітент має здійснити на векселі передоручений індосамент на користь банку-ремітента. Передоручений індосамент може містити такі вказівки: "як довіреному (назва банку) для (перелік дій)" (застосовується для визначених комітента дій), "для пред'явлення до акцепту" (застосовується для пред'явлення переказного векселя до акцепту), "валюта на інкасо" або "валюта до отримання" (застосовується для пред'явлення векселя до платежу) тощо.

10.9. Банк-ремітент, який уклав договір про інкасування з комітентом, здійснює інкасування самостійно або користуючись послугами інших банків, якщо комітент згідно з договором або дорученням на інкасування, поданим до банку-ремітента, надав останньому таке право. Послуги інших банків надаються на підставі відповідних договорів між:

банком-ремітентом та інкасувальним банком (банком-пред'явником);

інкасувальним банком і банком-пред'явником.

Банк, який користується послугами іншого банку для виконання інструкцій комітента, здійснює це за рахунок останнього.

Якщо банк-ремітент не є банком-пред'явником, то він може, якщо комітент надав йому таке право, передати вексель шляхом вчинення передорученого індосаменту інкасувальному банку, а останній у свою чергу - банку-пред'явнику.

Під час здійснення інкасування векселів за умови вчинення індосаменту на банк - юридичну особу та в разі наступного передавання векселя від однієї з установ цього самого банку до іншої виконання передорученого індосаменту необов'язкове. Тому під час передавання векселів комітентом або одним з банків іншому банку, що одержує векселі, може вимагатися вчинення передорученого індосаменту не на ім'я установи банку, а на ім'я власне банку - юридичної особи. Крім того, опротестування одержаних установою від іншої установи одного й того самого банку векселів на інкасо має виконуватися не від імені цієї установи банку, а від імені банку взагалі. У разі додержання такого порядку немає потреби під час пересилання векселів від одного банку до іншого вчиняти на векселях передоручені індосаменти.

10.10. Прийняті доручення на інкасування і додані до них документи перед відсиланням інкасувальному банку оформляються таким чином:

зазначається назва інкасувального банку, який вибирає банк-ремітент;

банку-пред'явнику подається інструкція про порядок зарахування суми виручки на рахунки банку-ремітента, а також про спосіб повідомлення банку-ремітента про хід виконання доручення (про здійснення акцепту або платежу, неакцепт або неплатіж тощо).

10.11. Пред'явлення документів платнику може бути здійснено:

поштою - у цьому разі час пред'явлення є часом одержання поштової кореспонденції;

у місці акцепту або платежу, зазначеному на векселі, а якщо воно не зазначено, то в місці перебування особи, яка має акцептувати або оплатити вексель. Якщо особа, яка має акцептувати або оплатити вексель, або будь-яка особа, уповноважена діяти за неї, не перебуває в цьому місці або з нею неможливо встановити контакт, то документи пред'явнику не пред'являються.

Банк, не маючи інших інструкцій, може пред'явити документи, що не підлягають оплаті, через банк або в банку шляхом відсилання платнику письмового повідомлення про те, що банк тримає цей документ з метою одержання акцепту або оплати тощо. Повідомлення має бути відіслане в такий час, щоб воно могло бути одержане до того дня або того самого дня, у який настане строк пред'явлення, якщо в дорученні на інкасування не зазначене інше.

Якщо не визначено інше, то під час інкасування документів зі строком оплати за пред'явленням або без зазначення строку оплати документи пред'являються банком протягом трьох діб з дня їх одержання.

Якщо документи підлягають оплаті, то банк-платник може вимагати від банку-пред'явнику, крім зазначеного повідомлення пред'явлення оригіналів доручення на інкасування і документи.

Якщо пред'явлення зроблене шляхом повідомлення, але акцепт або оплата не надійшли до закінчення банківських операцій наступного дня після настання строку за векселем, а за операціями з векселями, що підлягають оплаті за пред'явленням, - на третій банківський день після відсилання повідомлення, то банк-пред'явник може вважати вексель як неакцептований або несплачений і пред'явити його до протесту або ж виконати інші дії згідно із дорученням на інкасування.

10.12. Документи на інкасо із зазначенням точного строку оплати мають оплачуватися не пізніше наступного дня після настання відповідного строку платежу.

Акцепт тратт, а також виставлення простих векселів здійснюється платником у строк, зазначений в дорученні на інкасування, а якщо термін не зазначений - не пізніше трьох діб з дня одержання документів банком-пред'явником.

Якщо останній день строку, зазначеного в дорученні на інкасування, припадає на неробочий день, то акцепт або оплата документів тощо можуть здійснюватися в перший робочий день.

10.13. Якщо банк за будь-якої причини не може виконати інструкції, що містяться в дорученні на інкасування (у тому числі, якщо ці інструкції нечіткі або неточні), а також, якщо немає тих чи інших документів, то банк не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це сторону, від якої він одержав доручення на інкасування, і запитує у неї відповідні інструкції. За дорученням на інкасування з нечіткими і неточними інструкціями документи зберігаються до отримання відповіді від належної сторони.

10.14. За здійснення операцій з інкасування банк має право утримувати на свою користь комісію, а за іногородніми векселями, крім того, дамно і порто.

11.1. Доміциляція векселів належить до комісійних операцій.

11.2. Векселедавець під час видачі векселя може зазначити особливого платника (зокрема банк), який здійснить оплату векселя відповідно до строку платежу за ним:

за місцезнаходженням платників за векселями - векселедавця простого або трасата переказного векселя. Такі векселі є недоміцильованими, а зазначена для здійснення платежу третя особа - особливим платником у місці платежу;

не за місцезнаходженням платників за векселями - векселедавця простого або трасата переказного векселя - доміциліантів. Такі векселі є доміцильованими, а зазначена для здійснення платежу третя особа - особливим платником в особливому місці платежу - доміциліатом.

Якщо особливий платник або доміциліат не зазначений трасантом, то він може бути названий трасатом у разі акцепту. Але місце платежу (населений пункт) трасат-акцептант змінити не може. Якщо він у разі акцепту змінить місце платежу, то це означає, що в акцепті було відмовлено.

11.3. Ознака доміцильованого векселя - це наявність на лицьовому боці векселя вказівки векселедавця простого або переказного векселя "Доміцильований у ____ " (найменування особливого місця платежу і назва банку) або "Платник ____ " (назва банку і найменування особливого місця платежу), або "Підлягає оплаті в _____ " (назва банку і найменування особливого місця платежу). Банк-доміциліат виконує платіж від імені та за дорученням платника за векселем (векселедавця простого або акцептанта переказного векселя).

11.4. Ознака недоміцильованого векселя з особливим платником - це наявність на лицьовому боці векселя вказівки векселедавця простого або переказного векселя або акцептанта переказного векселя "Підлягає оплаті в _____ " (найменування місця платежу і назва банку) або "Платник ______ " (назва банку і найменування місця платежу). У цьому разі банк як особливий платник також виконує платіж від імені та за дорученням платника за векселем (векселедавця простого або акцептанта переказного векселя).

11.5. Під час призначення банку особливим платником за доміцильованим або недоміцильованим векселем із платником за векселем (векселедавцем, акцептантом) укладається договір про оплату банком векселів.

11.6. За здійснення оплати векселів банк може утримувати з платника за векселем винагороду.

11.7. Згідно з умовами договору з банком платник за векселем зобов'язаний перерахувати в банк на відповідний рахунок достатню суму коштів для оплати векселя. За рахунок цих коштів банк як особливий платник або доміциліат здійснює платіж за векселем законному векселедержателю.

Кошти, що зараховані на відповідний рахунок, можуть бути використані для оплати векселів або повернені на вимогу платника на його поточний рахунок.

11.8. На вимогу законного векселедержателя банк приймає до оплати і здійснює платіж за векселем за умови:

пред'явлення оригіналу векселя і супровідного реєстру пред'явлених до оплати векселів (зразок форми реєстру наведено в додатку 5 до цього Положення). Здійснення платежу за копією векселя забороняється. Оплата переказних векселів, складених у кількох примірниках, здійснюється за тим акцептованим і належним чином індосованим примірником векселя, який пред'явлений до оплати першим;

наявності на відповідному рахунку коштів для оплати векселя. Платіж за векселем може здійснюватися повністю - у разі наявності достатньої суми коштів і частково в межах наявних коштів - у разі їх недостатності для оплати векселя в повній сумі.

11.9. Банк не зобов'язаний приймати до оплати недоміцильовані з особливим платником та невизначено доміцильовані векселі, у яких прямо не зазначений цей банк як особливий платник (доміциліат) або зазначена лише адреса банку, хоча банку і було відомо, що він призначений платником за векселем на підставі інших документів.

Якщо коштів недостатньо або їх зовсім немає, то відповідальність за неоплату (часткову неоплату) векселя покладається на довірителя.

11.10. Оплачені в повній сумі векселі банк повертає представнику платника за векселями під розпис або відсилає (спеціальним зв'язком, цінним листом) під час повідомлення про їх оплату. Повідомлення може бути надіслане платнику і в разі часткової оплати векселя в строк і способом, що встановлені договором.

У разі часткової оплати векселя і повернення векселя векселедержателю на його вимогу він видає розписку про одержаний частковий платіж.

12.1. Купівля та продаж векселів здійснюються банком відповідно до законодавства України та на підставі укладеного з продавцем (покупцем) договору.

13.1. Купівля, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів здійснюються банком відповідно до законодавства України і на підставі договору про комісію і дорученням.

14.1. Зберігання векселів належить до комісійних операцій.

14.2. Зберігання векселів - це здійснення банком за дорученням, від імені та за рахунок векселедержателя операцій з векселями відповідно до одержаних від нього інструкцій, а саме: схов, передавання оригіналу векселя законному векселедержателю копії векселя, передавання примірника переказного векселя, що призначався для акцепту, законному векселедержателю іншого примірника векселя та передавання оригіналів, примірників і копій векселів іншій особі за умов, зазначених векселедержателем.

Якщо з контексту не випливатиме інше, то далі за текстом цієї частини вексель - це власне вексель, оригінал, копія або примірник векселя; примірник для вручення - це акцептований примірник переказного векселя або такий примірник, що мав бути пред'явлений або був пред'явлений до акцепту та неакцептований, незалежно від того, опротестований цей примірник чи ні, який банк зберігає і має передати законному власнику іншого примірника безпосередньо або через уповноважену особу.

14.3. Зберігання векселів здійснюється за двома видами: відкрите та закрите.

Відкрите зберігання здійснюється шляхом подання в банк супровідного доручення на зберігання з точними і повними інструкціями щодо дій банку з векселями.

Закрите зберігання здійснюється шляхом надання векселедержателю депозитного вічка у сховищі (сейфі) банку без будь-яких інструкцій щодо дій банку з векселями. Закрите зберігання здійснюється на підставі договору про зберігання (схов) векселів. Договір може укладатися на певний строк, без зазначення строку або до запитання та/або про зберігання визначених векселів. Він може містити умови про майнову відповідальність банку.

14.4. Векселі, що передаються банку на відкрите зберігання, мають супровідне доручення на відкрите зберігання векселів, у якому мають міститися точні та повні інструкції векселедержателя, зазначені в пункті 14.2 цього Положення. Банку дозволяється діяти тільки згідно з такими дорученнями.

Доручення на відкрите зберігання векселя має містити реєстр векселів, що передаються. Для забезпечення відкритого зберігання векселів достатньо лише реєстру векселів, переданих у банк на відкрите зберігання (зразок форми доручення наведено в додатку 8 до цього Положення).

14.5. Відкрите зберігання векселів банк здійснює згідно з укладеним з векселедержателем договором про відкрите зберігання (схов) векселів.

Банк має право укладати договір щодо:

приймання векселів на зберігання (схов) для повернення векселедержателю на його першу вимогу незалежно від строку зберігання (схову);

приймання оригіналів векселів на зберігання (схов) для їх передавання законному векселедержателю копій векселя;

приймання векселів на зберігання (схов) для їх передавання зазначеним у дорученнях на зберігання векселів особам на визначених дорученнями умовах;

учинення інших дій з векселями відповідно до інструкцій, викладених у дорученнях на відкрите зберігання векселів (контроль за строками платежу за векселями, передавання векселів у заставу на користь третіх сторін, приймання векселів у заставу на користь векселедержателя, виконання всіх інших дій, пов'язаних з відкритим зберіганням векселів та захистом прав векселедержателя).

14.6. Видають векселі зі схову лише векселедержателю або його законному представнику з оформленими належним чином повноваженнями.

14.7. У разі передавання оригіналу векселя проти копії векселя оригінал може бути одержаний тільки представником законного векселедержателя копії векселя з оформленими належним чином повноваженнями після проведення аналізу копії векселя.

Виготовити копію може будь-який законний векселедержатель на будь-якому етапі обігу векселя.

Під час проведення аналізу копії векселя потрібно перевіряти:

тотожність копії векселя оригіналу, уключаючи індосаменти і всі інші надписи та позначки;

наявність на копії розподільної мітки - зазначення того, де копія закінчується. Розподільну мітку проставляє і підписує останній векселедержатель оригіналу векселя після індосаменту на своє ім'я або бланкового індосаменту, який надписується як останній. Розподільна мітка може мати такий зміст: "копія до цього місця" або інший рівнозначний напис. Копія може бути передана шляхом індосаменту і забезпечена авалем таким самим чином і з тими самими наслідками, що й оригінал;

наявність на копії векселя депозиційної позначки - зазначення особи, у якої зберігається оригінал векселя. Депозиційну позначку на векселі проставляє останній векселедержатель оригіналу векселя. Вона може мати такий зміст: "оригінал векселя в _______ " (назва банку-зберігача) або інший рівнозначний напис;

повноваження пред'явника копії на володіння векселем шляхом установлення безперервності індосаментів на копії векселя. Якщо оригінал векселя (після останнього індосаменту до знімання копії) містить застереження "починаючи з цього місця, індосування дійсне тільки на копії" або інший рівнозначний напис, то індосамент, учинений після цього на оригіналі, є недійсним.

Якщо не виконано хоча б одне з цих правил та/або немає письмової вимоги пред'явника копії векселя про вручення оригіналу, то банк не передає оригінал векселя.

Банк не зобов'язаний передавати оригінал векселя, якщо в копії немає депозиційної позначки або вона виконана таким чином, що немає змоги чітко встановити, що цей банк є зберігачем, хоча банку і було відомо, що він призначений зберігачем на підставі інших документів.

У разі вручення оригіналу векселя держатель копії має надати розписку про його одержання.

14.8. У разі передавання примірника векселя для вручення проти іншого примірника векселя примірник для вручення може бути одержаний лише векселедержателем або його законним представником пред'явленого примірника з оформленими належним чином повноваженнями після проведення аналізу пред'явленого примірника.

Пред'являти, відсилати до акцепту, давати доручення на пред'явлення до акцепту будь-якого примірника може будь-який векселедержатель на будь-якому етапі обігу векселя.

Банк може зберігати примірник для вручення для його передавання законному векселедержателю, навіть якщо цей примірник неакцептований або пред'являвся до акцепту не цим банком, або був опротестований у неакцепті, недатованому акцепті тощо.

Під час проведення аналізу пред'явленого примірника векселя перевіряється:

тотожність текстів пред'явленого примірника і примірника для вручення, уключаючи всі вчинені трасантом надписи та позначки на лицьових боках векселя, за винятком порядкових номерів примірників;

наявність на пред'явленому примірнику векселя депозиційної позначки - зазначення особи, у якої зберігається примірник для вручення. Депозиційну позначку на векселі проставляє останній векселедержатель одного з примірників, який надіслав інший примірник (примірник для вручення) для пред'явлення до акцепту. Вона може мати такий зміст: "(Такий-то) примірник до/після акцепту в ________ " (назва банку-зберігача) або інший рівнозначний напис;

повноваження пред'явника на володіння примірником векселя шляхом установлення безперервності індосаментів на пред'явленому примірнику.

Якщо не виконано хоча б одне з цих правил та/або немає письмової вимоги пред'явника примірника векселя про вручення примірника для вручення, то банк не передає примірник векселя.

Банк не зобов'язаний передавати примірник векселя для вручення, якщо в пред'явленому примірнику немає депозиційної позначки або ж вона виконана таким чином, що немає змоги встановити, що цей банк є зберігачем, хоча банку і було відомо, що він призначений зберігачем на підставі інших документів.

У разі вручення примірника векселя держатель пред'явленого примірника має надати розписку про його одержання. На переданому примірнику банк може проставити від руки або механічним способом надпис про особу, якій він вручений. Банк такий надпис не підписує.

Після передавання примірника векселя банк має направити довірителю повідомлення про його вручення в строк і способом, що встановлені договором про зберігання (схов) векселя.

14.9. У разі передавання векселя після зберігання (схову) особі, зазначеній векселедержателем, вексель може одержати лише ця особа або її представник з належним чином оформленими повноваженнями.

Під час передавання векселя одержувач має надати розписку про одержання векселя.

Після передавання векселів банк має направити векселедержателю повідомлення про їх вручення в строк і способом, що встановлені договором про зберігання (схов) векселів.

14.10. Банк не повинен приймати векселі на зберігання, а доручення на зберігання векселів до виконання, якщо реквізити хоча б одного з векселів не відповідають зазначеним у дорученні на зберігання векселів (реєстрі векселів, переданих на зберігання) даним.

14.11. За здійснення операцій із зберігання (схову) векселів банк може отримувати винагороду, що зазначається в договорі про зберігання (схов) векселів.

Розмір винагороди за зберігання (схов) векселів банк встановлює самостійно.