Про затвердження Порядку розгляду Державною службою фінансового моніторингу України справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій

З метою забезпечення реалізації вимог статей 14, 18, 23 та 25 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", удосконалення роботи Державної служби фінансового моніторингу України в частині притягнення суб’єктів первинного фінансового моніторингу до цивільно-правової відповідальності

1. Затвердити Порядок розгляду Державною службою фінансового моніторингу України справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету фінансового моніторингу України від 15.07.2010 № 112 "Про затвердження Порядку розгляду Державним комітетом фінансового моніторингу України справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.09.2010 за № 785/18080.

3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М. О.) спільно з Юридичним управлінням Державної служби фінансового моніторингу України (Гаєвський І.М.) подати цей наказ в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Мярковського А. І. та першого заступника Голови Державної служби фінансового моніторингу України Фещенка О.Ю.

1. Цей Порядок, розроблений відповідно до статей 14, 18, 23, 25 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (далі - Закон), статті 188-34 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначає процедуру розгляду Держфінмоніторингом України справ та застосування санкцій за порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

2. Дія цього Порядку поширюється на суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за якими у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму відповідно до пункту 8 частини першої статті 14 Закону здійснюється Держфінмоніторингом України:

суб’єктів підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;

юридичних осіб, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону;

фізичних осіб - підприємців, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону.

3. Терміни, які застосовані в цьому Порядку, вживаються в значеннях, наведених у Законі.

4. Факти порушень вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, виявляються службовими особами Держфінмоніторингу України під час здійснення нагляду за діяльністю відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних чи безвиїзних.

5. Виявлені Держфінмоніторингом України факти невиконання (неналежного виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, викладаються в акті перевірки.

У разі якщо перевірки здійснювались за місцезнаходженням суб’єкта первинного фінансового моніторингу та його відокремлених підрозділів, які розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, виявлені факти невиконання (неналежного виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, можуть викладатися в різних актах перевірок.

6. Датою порушення провадження у справі про невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, є дата підписання акта перевірки, яким виявлені ці порушення.

У випадку, передбаченому абзацом другим пункту 5 цього Порядку, датою порушення провадження у справі про невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, є дата складання останнього акта перевірки, яким виявлені порушення.

7. Акти перевірок суб’єкта первинного фінансового моніторингу, документи, які підтверджують факти порушень вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, заперечення до актів перевірок (за наявності) та інші матеріали перевірок подаються для розгляду та прийняття відповідного рішення до Комісії Держфінмоніторингу України з питань застосування санкцій за порушення вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (далі - Комісія Держфінмоніторингу України).

8. Справа про невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, розглядається за участю суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що притягується до відповідальності, чи його керівника та/або представника. Повноваження представника суб’єкта первинного фінансового моніторингу засвідчуються довіреністю, оригінал або засвідчена копія якої долучається до матеріалів справи.

Держфінмоніторинг України повідомляє суб’єкта первинного фінансового моніторингу про дату та час розгляду справи про невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, не пізніше, ніж за п’ять днів до дати її розгляду, шляхом надсилання (вручення) повідомлення про розгляд справи.

Нез’явлення суб’єкта первинного фінансового моніторингу чи його керівника та/або представника у разі, якщо про дату розгляду справи про невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, вони були повідомлені у встановленому порядку (що підтверджується відповідним документом про вручення повідомлення), не може бути підставою для відкладення розгляду справи.

У разі нез’явлення суб’єкта первинного фінансового моніторингу чи його керівника з поважних причин, що підтверджується відповідними документами, та за відсутності письмового клопотання про розгляд справи за відсутності суб’єкта первинного фінансового моніторингу чи його керівника та/або представника Комісія Держфінмоніторингу України відкладає розгляд справи, про що повідомляє суб’єкта первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог абзацу другого пункту 8 цього Порядку. При цьому перебіг строків провадження у справі про невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, призупиняється до дати наступного розгляду справи за участю суб’єкта первинного фінансового моніторингу чи його керівника та/або представника.

9. Рішення про накладення штрафу за вчинене порушення приймається Комісією Держфінмоніторингу України.

10. Санкції можуть бути застосовані до суб’єкта первинного фінансового моніторингу за порушення вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше ніж через один рік з дня його вчинення.

За результатами розгляду матеріалів справи про невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, Комісія Держфінмоніторингу України протягом шести місяців з дня виявлення порушення приймає рішення про накладення штрафу на суб’єкта первинного фінансового моніторингу або про закриття провадження у справі, яке оформлюється відповідною постановою за формами згідно з додатками 1, 2 до цього Порядку.

11. Підставами закриття провадження у справі є:

установлення Комісією Держфінмоніторингу України під час розгляду справи факту відсутності порушень суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених абзацом першим пункту 10 цього Порядку.

12. Штраф за невиконання (неналежне виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, застосовується у таких випадках та розмірах:

до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для юридичних осіб або до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - за порушення вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності осіб у випадках, передбачених законодавством;

до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для юридичних осіб або до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - за невиявлення, несвоєчасне виявлення та порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу;

до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для юридичних осіб або до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання Держфінмоніторингу України недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до Закону підлягають фінансовому моніторингу;

до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для юридичних осіб або до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - за порушення порядку зупинення фінансових операцій;

до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для юридичних осіб або до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - за порушення обов’язків, визначених статтями 6, 8-12, 17, 22 Закону та не зазначених в абзацах першому - п’ятому частини третьої статті 23 Закону.

Повторне (протягом року) порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу - юридичними особами або громадянами, які є суб'єктами підприємницької діяльності, вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян, які є суб'єктами підприємницької діяльності, - у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

13. При визначенні розміру штрафу враховуються обставини вчинення порушення та його наслідки.

14. Штраф за порушення вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, які були допущені:

відокремленими підрозділами суб’єкта первинного фінансового моніторингу - юридичної особи (філіями, представництвами тощо), накладається безпосередньо на суб’єкта первинного фінансового моніторингу - юридичну особу;

працівниками, які працюють на умовах трудового договору у суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який не є юридичною особою, накладається безпосередньо на суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

15. Крім застосування фінансових санкцій за повторне аналогічне протягом одного року порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, може бути обмежена, тимчасово припинена дія чи анульована ліцензія або інший спеціальний дозвіл на право провадження певних видів діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу у порядку, встановленому законом.

16. Постанова про застосування штрафу або про закриття провадження у справі вручається суб’єкту первинного фінансового моніторингу (його уповноваженому представнику) або надсилається за місцезнаходженням суб’єкта первинного фінансового моніторингу рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше п’яти робочих днів з дня її винесення.

17. Штраф має бути сплачений суб’єктом первинного фінансового моніторингу не пізніше ніж через 15 днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше ніж через 15 днів з дня набрання чинності рішенням про залишення скарги без задоволення.

18. Протягом трьох робочих днів після перерахування суми штрафу суб’єкт первинного фінансового моніторингу надсилає Держфінмоніторингу України копію квитанції або іншого платіжного документа про сплату штрафу. Зазначена копія документа підшивається до справи.

19. У разі якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу не сплачує штраф протягом строку, визначеного в пункті 17 цього Порядку, Держфінмоніторинг України звертається до суду з позовною заявою про стягнення з суб’єкта первинного фінансового моніторингу відповідної суми штрафу.

20. Рішення про накладення штрафу може бути оскаржене суб’єктами первинного фінансового моніторингу в установленому законодавством порядку.

21. Вимога стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (далі - вимога стосовно усунення порушень) виноситься Головою Комісії Держфінмоніторингу України, а у разі його відсутності - заступником Голови Комісії Держфінмоніторингу України за формою, визначеною в додатку 3 до цього Порядку, в день оформлення постанови про застосування штрафу за порушення вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто.

22. Вимога стосовно усунення порушень надається суб’єкту первинного фінансового моніторингу, щодо якого її винесено (про що здійснюється відповідний напис на примірнику вимоги, що залишається у справі), або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом п’яти робочих днів з дати її винесення.

23. Головою Комісії Держфінмоніторингу України, а у разі його відсутності - заступником Голови Комісії Держфінмоніторингу України до моменту спливу терміну виконання вимоги стосовно усунення порушень за письмовим клопотанням порушника може бути прийнято рішення про продовження терміну виконання цієї вимоги, яке оформляється новою вимогою стосовно усунення порушень та протягом п’яти робочих днів надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення (надається під підпис) особі, щодо якої її винесено.

24. До моменту спливу терміну виконання вимоги стосовно усунення порушень така вимога може бути переглянута Головою Комісії Держфінмоніторингу України, а у разі його відсутності - заступником Голови Комісії Держфінмоніторингу України за вмотивованим клопотанням порушника. За результатами перегляду вимоги стосовно усунення порушень Голова Комісії Держфінмоніторингу України, а у разі його відсутності - заступник Голови Комісії Держфінмоніторингу України приймає рішення про скасування вимоги (повністю або частково) або залишення її без змін.

Про результати перегляду вимоги стосовно усунення порушень повідомляється особа, щодо якої винесена вимога, протягом 5 робочих днів.

25. Вимога стосовно усунення порушень може бути оскаржена в суді у порядку, встановленому законодавством.