Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про охорону атмосферного повітря",

1. Затвердити Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що додається.

2. Управлінню фінансів, бюджету та інвестицій виділити кошти для видання зазначеної Методики.

3. Головній екологічній інспекції (Павлюк А.М.), секретаріату (Даниляк О.Г.) забезпечити:

3.1. Видання зазначеної Методики у кількості 600 примірників;

3.2. Розсилку Методики органам Мінекобезпеки України на місцях та заінтересованим міністерствам і відомствам.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра В.Шевчука.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (надалі - Методика), встановлює основні вимоги щодо порядку визначення і розрахунку розмірів компенсації збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря і є обов'язкова для спеціалістів Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, що здійснюють державний контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, іноземними юридичними та фізичними особами (надалі - підприємствами), незалежно від форм власності, вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.

У цій Методиці наведені посилання на такі законодавчі та нормативні акти:

Закон України від 25 червня 1991 року "Про охорону навколишнього природного середовища";

Закон України від 16 жовтня 1992 року "Про охорону атмосферного повітря";

Положення про Державну екологічну інспекцію Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 року N 925.

3.1. Джерело забруднення атмосферного повітря - об'єкт, що розповсюджує забруднюючі атмосферне повітря речовини.

3.2. Джерело виділення забруднюючих речовин - об'єкт, в якому відбувається утворення забруднюючих речовин (технологічна установка, обладнання, апарат та інше).

3.3. Забруднюючі атмосферне повітря речовини (забруднюючі речовини ЗР) - домішки в атмосферному повітрі, які можуть негативно впливати на здоров'я людей або навколишнє середовище.

3.4. Гранично допустимий викид (ГДВ) - науково-технічний норматив, який встановлюється за умови, щоб вміст забруднюючих речовин в приземному шарі повітря від джерела або їх сукупності не перевищував норматив якості повітря для населення, тваринного і рослинного світу.

3.5. Тимчасово погоджений викид (ТПВ) - викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що встановлюється на відповідний строк на рівні викидів аналогічних по потужностях і технологічних процесах підприємств, які досягли найкращої технології виробництва до досягнення гранично допустимого викиду.

3.6. Потужність викиду - кількість речовин, що викидається в атмосферне повітря за одиницю часу в г/с.

3.7. Нормативний викид - потужність викиду забруднюючої речовини в межах гранично допустимої або тимчасово погодженої потужності викиду, встановленої юридично оформленим дозволом на викид на даний період в г/с.

3.8. Наднормативний викид - фактична потужність викиду, яка перевищує нормативний викид в г/с.

3.9. Аварійні викиди - викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок промислової чи транспортної аварії, катастрофи, стихійного лиха.

3.10. Залпові викиди - викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які кількісно і якісно передбачені технологічними регламентами виробництв.

3.11. Інструментальний метод контролю - безпосередній метод контролю (інструментальний, інструментально-лабораторний, індикаторний) викидів з джерел забруднення атмосферного повітря.

3.12. Гранично допустима концентрація домішок в атмосферному повітрі (надалі-ГДК) - максимальна концентрація домішки в атмосферному повітрі, віднесена до визначеного часу осереднення, яка при періодичному впливі або протягом всього життя людини не чинить на неї негативного впливу, в тому числі і при віддалених наслідках, і на навколишнє середовище в цілому.

4.1. Методика встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування і стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища") .

4.2. Збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відшкодовуються підприємствами незалежно від форм власності та видів господарської діяльності (ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища") .

4.3. Стягнення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не звільняє підприємства від відшкодування збитків за наднормативні викиди (ст.35 Закону України "Про охорону атмосферного повітря") .

4.4. У разі сплати підприємством за понадлімітні викиди штрафних (кратних) платежів відшкодовується тільки сума збитків, що перевищує сплачену суму цих платежів.

4.5. Розмір компенсації збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря визначається на основі частки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в даний період, з урахуванням регулюючих коефіцієнтів і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

4.6. Спори по оскарженню дій посадових осіб Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України при нарахуванні і стягненні збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, вирішуються судом, арбітражним судом, Радами народних депутатів чи органами, які утворюються ними, відповідно до їх компетенції і в порядку, встановленому законодавством України (ст.67 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища") .

4.7. Контроль за відшкодуванням збитків, які заподіяні державі підприємствами в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснюють органи Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України.

5.1. Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються:

5.1.1. Викиди забруднюючих речовин, які перевищують рівень гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів, встановлених дозволами на викид, які видані у встановленому порядку.

5.1.2. Викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, в тому числі і по окремих інгредієнтах.

5.1.3. Викиди забруднюючих речовин, що здійснюються з перевищенням граничних нормативів їх утворення і вмісту в газах, що відходять для окремих типів технологічного та іншого обладнання.

5.2. Наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, визначені в пункті 5.1.1, можуть відбуватися за рахунок:

- неефективної роботи газоочисних установок;

- роботи технологічного обладнання при несправних газоочисних установках або їх невикористанні;

- порушення технологічних режимів;

- невиконання у встановлені терміни заходів по досягненню нормативів ГДВ;

- аварійних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- залпових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які не передбачені технологічними регламентами виробництв;

- використання непроектних сировини і палива в технологічних процесах;

- інших видів порушень.

5.3. При роботі кількох джерел виділення забруднюючих речовин (технологічних агрегатів) на одне джерело викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, для якого встановлений норматив дозволеного викиду, необхідно вести контроль величин забруднюючих речовин, що утворюються і відходять від кожного технологічного агрегату, і порівнювати їх із встановленими гранично допустимими нормативами.

5.4. Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України при перевірці підприємств шляхом:

- інструментальних методів контролю;

- розрахунковими методами.

5.5. Для визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря використовуються результати безпосередніх вимірів (інструментальні, інструментально-лабораторні, індикаторні - далі інструментальний метод) викидів в атмосферне повітря по джерелах викидів, які виконані у відповідності з діючими вимогами відбору і аналізу проб та оформлені у встановленому порядку:

- аналітичними службами інспекційних підрозділів Мінекобезпеки України;

- спеціалізованими службами інших міністерств і відомств за дорученням інспекційних підрозділів Мінекобезпеки України;

- відомчими аналітичними службами підприємств, установ та організацій, дані яких зафіксовані в журналах первинної облікової документації, в робочих журналах аналітичних служб.

5.6. Відбір і аналіз проб забруднюючих речовин у викидах від стаціонарних джерел забруднення проводиться відповідно до діючих методик.

5.7. За результатами обстеження й інструментальних вимірів потужності викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел забруднення атмосферного повітря складається акт.

5.7.1 Виявлені в ході перевірки факти перевищення нормативів викидів, що зафіксовані в первинній обліковій документації, також включаються до акта перевірки, який підписується спеціалістом Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України та керівником підприємства.

5.8. Результати інструментальних вимірів, що виконані з порушенням вимог діючих нормативно технічних документів, анулюються.

6.1. Розрахунки наднормативних викидів (Mi) в тоннах здійснюються шляхом визначення різниці між фактичними і дозволеними потужностями викидів, з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Розрахунок виконується за формулою (1):

Mi = 0,0036 (ViCi - Mqi) T , (1)

де:

Vі - об'ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, куб.м /с;

Сi - середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), г/куб.м, розрахована як середня арифметична;

Mqi- потужність дозволеного викиду і-ї забруднюючої речовини по даному джерелу, г/с, встановлена дозволом на викид;

Т - час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.

6.2. Термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

6.2.1. Якщо за даними вимірів, зафіксованих в журналах первинної облікової документації підприємства, неодноразово виявлялося перевищення встановленого нормативу по даному джерелу і речовині, то термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду береться з часу введення нормативу в дію по даному джерелу і речовині до дня контрольної перевірки, але не більше як за один астрономічний рік.

6.2.2. У випадках, коли останнім виміром, зафіксованим в журналах первинної облікової документації підприємства, не виявлено перевищення встановленого нормативу по даному джерелу і речовині, а при інспекційній перевірці перевищення встановлене, відлік часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду береться з моменту виявлення порушення. В цьому разі приписом до акта перевірки встановлюється термін усунення порушення, після закінчення якого, за замовленням підприємства, здійснюється контрольна перевірка його фактичного усунення і, відповідно, розраховується час роботи джерела в режимі наднормативного викиду.

6.2.3. Всі контрольні перевірки фактів усунення виявлених порушень роботи джерел в режимі наднормативного викиду проводяться за рахунок підприємств.

6.2.4. В разі відсутності на підприємстві зафіксованих в первинній обліковій документації результатів вимірів потужності викидів забруднюючих речовин або результати вимірів анульовані (п.5.8), час роботи джерела в режимі наднормативного викиду встановлюється за три попередніх місяці до дня даної перевірки.

6.3. При невиконанні у встановлені терміни заходів по досягненню нормативів гранично допустимих викидів розрахунки наднормативних викидів здійснюються як різниця між фактичною потужністю викиду, яка підтверджена результатами інструментальних вимірів, і величиною нормативу викиду після впровадження заходу, з урахуванням терміну, що минув після планового його закінчення.

6.4. Розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин по джерелах або речовинах, які не мають дозволу на викид, ведуться на основі потужності фактичного викиду, визначеної інструментальними вимірами. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид.

6.5. Необхідна кількість проб для визначення потужності викиду регламентована Інструкцією по відбору проб з газопилових потоків, затвердженою Мінекобезпеки України.

Середня арифметична із визначених разових концентрацій серії проб при номінальному навантаженні технологічного обладнання є базовою для розрахунку наднормативних викидів за формулою (1).

6.6. Розрахунки потужності наднормативних викидів в результаті аварійних і залпових викидів, не передбачених технологічними регламентами виробництв, здійснюються розрахунковим методом на основі матеріальних балансів, даних технологічних регламентів та ін.

7.1. Розрахунок ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних викидів і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти визначається за формулою (2):

Z = Мі х 1,1П х Аі х Кт х Кzі ( 2 )

Z - розмір компенсації збитків, одиниць національної валюти;

Мі- маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря понаднормативно, тонн;

1,1П - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тонну умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, одиниць національної валюти/тонну;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кzі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.

Безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини (Аі) визначається із співвідношення за формулою (3)

ГДКі - середньодобова гранично допустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) і-тої забруднюючої речовини, мг/куб.м.

Для речовин з ГДК більше одиниці в чисельнику вводиться поправочний коефіцієнт 10.

Для речовин, по яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі.

Для речовин, по яких відсутні величини ГДК і ОБРВ, показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500.

7.2. Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежить від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою (4):

Кт = Кнас х Кф ( 4 )

Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл.1;

Кф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за табл. 2.

7.3. Коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною (Кzі), визначається за формулою (5):

q - середньорічна концентрація і-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/куб.м;

ГДКсі - середньодобова гранично допустима концентрація і - тої забруднюючої речовини, мг/куб.м.

У випадку, коли в даному населеному пункті інструментальні виміри концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також, коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кzі приймається рівним одиниці.

Дані розрахунку збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по підприємству зводяться в таблицю (додаток N 1).

Приклади розрахунків розмірів компенсації збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведені в додатку N 2.

На хімічному підприємстві м.Києва при контрольній перевірці 28 січня 1994 р. зафіксовано середню концентрацію викиду сірковуглецю 96,004 мг/куб.м при об'ємній витраті 191,7 куб.м/с, що становить 18,404 г/с.

Тимчасово погоджений викид сірковуглецю по джерелу N 18 на 1993 - 1994 р.р., встановлений дозволом, становить:

Mqcs = 13,304 г/с.

За даними журналу первинної облікової документації за формою ПОД-1 підприємства 22 листопада 1993 р. також зафіксовано перевищення встановленого нормативного викиду по даному джерелу і речовині.

За фактом виявленого порушення було видано припис про його усунення в строк до 7 лютого 1994 р. В зазначений строк порушення було усунене. За цей період джерело N 18 працювало цілодобово.

Таким чином, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду береться з часу останнього зафіксованого порушення і становить

24 год. х 77 діб = 1848 год.

Потужність викиду сірковуглецю, що здійснювався з перевищенням тимчасово погоджених нормативів, розраховується за формулою (1) і становить:

М = 0,0036 (191,7 х 0,096 - 13,304) 1848 = 33,9 т

191,7 - об'ємна витрата газоповітряної суміші, куб.м/с;

0,096 - середня концентрація сірковуглецю в газоповітряній суміші із серії відібраних проб, г/куб.м;

13,304- тимчасово погоджений викид сірковуглецю, г/с;

1848 - час роботи джерела з перевищенням тимчасово погодженого викиду, годин.

Розмір компенсації збитків розраховується за формулою (2) і становить:

Z = 33,9 х 1,1 х 60000 х 200 х 2,25 х 1,2 = 1208196000 крб.= = 1208,2 млн.крб.

33,9 - маса сірковуглецю, що викинута в результаті перевищення тимчасово погодженого викиду, тонн;

1,1 - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за одну тонну умовної забруднюючої речовини;

60000 - розмір мінімальної заробітної плати на момент перевірки, крб;

200 - показник відносної небезпечності сірковуглецю (А), який розраховується за формулою (3):

0,005 - середньодобова ГДК сірковуглецю, мг/куб.м;

2,25 - коефіцієнт (Кт), що враховує територіальні соціально - екологічні особливості м.Києва, розраховується за формулою (4):

Кт = 1,8 х 1,25 = 2,25

1,8 - коефіцієнт (Кнас), приймається по таблиці 1;

1,25 - коефіцієнт (Кф), приймається по таблиці 2;

1,2 - коефіцієнт (Кz), що залежить від рівня забруднення атмосфери м.Києва сірковуглецем, розраховується за формулою (5):

0,006 - середньорічна концентрація сірковуглецю по м.Києву за даними стаціонарних постів спостережень за 1993 р, мг/куб.м;

0,005 - середньодобова ГДК сірковуглецю, мг/куб.м.

При перевірці Маріупольського радіаторного заводу відділом аналітичного контролю Головекоінспекції Мінприроди України 10 лютого 1994 року по джерелу N 28 (трубозакатка радіаторів для автомобілів) було зафіксовано, що об'ємна витрата газоповітряної суміші складала 11,45 куб.м/с з середньою концентрацією свинцю із серії відібраних проб 0,00112 г/куб.м. Потужність викиду свинцю, таким чином, склала 0,01282 г/с. Потужність дозволеного викиду по даному джерелу складає 0,00224 г/с. Підприємство інструментального контролю за джерелами викидів не веде. Таким чином, час роботи джерела у режимі наднормативного викиду приймаємо 3 місяці, що складає 480 годин (при однозмінній роботі і п'ятиденному робочому тижні).

Викид свинцю, що здійснювався з перевищенням дозволених величин, розраховується за формулою (1) і становить:

М = 0,0036 (11,45 х 0,00112 - 0,00224) 480 = 0,018289152 т

11,45 - об'ємна витрата газоповітряної суміші, куб.м/с;

0,00112 - середня концентрація свинцю із серії відібраних проб, куб.м/с;

0,00224 - потужність дозволеного викиду, г/с;

480 - час роботи джерела у режимі наднормативного викиду, годин.

Розмір компенсації збитків розраховується за формулою (2) і становить:

Z = 0,018289152 х 60000 х 1,1 х 3333,33 х 1,9375 = = 7795743 крб. = 7,8 млн.крб.

0,018289152 - маса свинцю, що викинута в результаті перевищення встановленого дозволу, тонн;

60000 - розмір мінімальної заробітної плати на момент перевірки, крб;

1,1 - базова ставка плати в частках мінімальної заробітної плати за одну тонну умовної забруднюючої речовини;

3333,33 - показник відносної небезпечності свинцю (А), який розраховується за формулою (3):

0,0003 - середньодобова ГДК свинцю, мг/куб.м;

1,9375 - коефіцієнт (Кт), що враховує територіальні соціально-екологічні особливості м.Маріуполь, розраховується за формулою (4):

Кт = 1,55 х 1,25 = 1,9375

1,55 - коефіцієнт (Кнас.), приймається по таблиці 1;

1,25 - коефіцієнт (Кф), приймається по таблиці 2;

1,0 - коефіцієнт (Кz), що залежить від рівня забруднення атмосфери населеного пункту, приймається рівним 1,0, тому що в м.Маріуполі спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря свинцем не ведуться.

Підприємству видається припис про усунення порушення до конкретного терміну, і підрахунок збитків проводиться до фактичного часу усунення порушення.

На підприємстві по виробництву залізобетонних виробів м.Бровари проектом нормативів ГДВ передбачено встановлення другого ступеня очистки викидів від технологічного обладнання приготування бетону з терміном виконання в III кварталі 1993 року з метою зменшення концентрації пилу цементу з 1 г/куб.м до 0,05 г/куб.м по даному джерелу при об'ємній витраті газопилового потоку 30000 куб.м/год (8,3 куб.м/с).

При перевірці виконання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря 18 лютого 1994 р. зафіксовано невиконання заходу. Контрольні інструментальні виміри показали, що концентрація пилу по цьому джерелу складає 1 г/куб.м. Потужність дозволеного викиду складає 0,05 г/куб.м.

Установка працює 8 годин на добу при 5-ти денному робочому тижні.

Розрахунок часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду:

Т = 8 год. х 98 діб = 784 год.

Потужність викиду пилу цементу, що здійснювався з перевищенням граничних нормативів, розраховується за формулою (1) і становить:

М = 0,0036 (8,3 х 1 - 8,3 х 0,05) 784 = 22,25 т

8,3 - об'ємна витрата димових газів від установки приготування бетону, куб.м/с;

1 - середня концентрація пилу цементу в пилогазовому потоці із серії відібраних проб, г/куб.м.;

8,3 х 0,05 - маса викиду пилу від установки приготування бетону після впровадження заходу, встановлена проектом нормативів ГДВ, г/с;

784 - час роботи установки з перевищенням встановлених нормативів, годин.

Розмір компенсації збитків розраховується за формулою (2) і становить:

Z = 22,25 х 1,1 х 600000 х 50 х 1,0 х 1,0 = 73425000 крб = = 73,425 млн.крб.

22,25 - маса пилу цементу, що викинута в результаті перевищення встановленого нормативу викиду, тонн;

1,1 - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за одну тонну умовної забруднюючої речовини;

60000 - розмір мінімальної заробітної плати на момент перевірки, крб.;

50 - показник відносної небезпечності пилу цементу (А), який розраховується за формулою (3):

0,02 - середньодобова ГДК пилу цементу, мг/куб.м;

1,0 - коефіцієнт (Кт), що враховує територіальні соціально-екологічні особливості м.Бровари, розраховується за формулою (4);

Кт = 1,0 х 1,0 = 1,0

1,0 - коефіцієнт (Кнас), приймається по таблиці 1;

1,0 - коефіцієнт (Кф), приймається по таблиці 2;

1,0 - коефіцієнт (Кz), що залежить від рівня забруднення атмосфери населеного пункту, приймається рівним 1,0 тому, що в м.Бровари не проводяться спостереження за рівнями забруднення атмосферного повітря.

Нарахування збитків продовжується до виконання заходу і зменшення обсягів викидів пилу цементу по даному джерелу до величин, передбачених проектом нормативів ГДВ.

При перевірці меблевого комбінату м.Києва було виявлено відсутність дозволу на викид фенолу по джерелу N 4.

Однак, інструментальними вимірами, проведеними 4 січня 1994 року, зафіксовано середню концентрацію викиду фенолу 458,3 мг/куб.м при об'ємній витраті газоповітряної суміші від джерела N 4 - 24 куб.м/с. Таким чином, потужність викиду становить 11 г/с і є наднормативним викидом.

По факту виявленого порушення підприємству було видано припис на отримання дозволу на викид фенолу з терміном виконання до 1 березня 1994 року.

У вказаний термін дозвіл на викид був отриманий.

Відлік часу роботи джерела в наднормативному режимі береться з урахуванням терміну усунення порушення.

Режим роботи підприємства однозмінний при 5-ти денному робочому тижні, таким чином, час роботи технологічного обладнання в наднормативному режимі становить:

8 год. х 38 діб = 304 години

Потужність наднормативного викиду фенолу розраховується за формулою (1) і становить:

Мфен.= 0,0036 (24 х 0,458 - 0) 304 = 12,03 т

24 - об'ємна витрата газоповітряної суміші, куб.м/с;

0,458 - середня концентрація фенолу, зафіксована на джерелі N 4 із серії відібранних проб, г/куб.м;

304 - час роботи технологічного обладнання в наднормативному режимі, годин.

Розмір компенсації збитків розраховується за формулою (2) і становить:

Z = 12,03 х 1,1 х 60000 х 333,3 х 2,25 х 2,33 = = 1387341301,995 крб. = 1387,341 млн.крб.

12,03 - маса фенолу, що склала наднормативний викид, тонн;

1,1 - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за одну тонну умовної забруднюючої речовини;

60000 - розмір мінімальної заробітної плати на момент перевірки, крб;

333,3 - показник відносної небезпечності фенолу (А), який розраховується за формулою (3):

0,003 - середньодобова ГДК фенолу, мг/куб.м;

2,25 - коефіцієнт Кт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості м.Києва, розраховується за формулою (4);

Кт = 1,8 х 1,25 = 2,25

1,8 - коефіцієнт (Кнас.), приймається по таблиці 1;

1,25 - коефіцієнт (Кф), приймається по таблиці 2;

2,33 - коефіцієнт Кz, що залежить від рівня забруднення атмосфери м.Києва фенолом, розраховується за формулою (5);

0,007 - середньорічна концентрація фенолу по м.Києву за даними стаціонарних постів спостережень за 1993 р., мг/куб.м;

0,003 - середньодобова ГДК фенолу, мг/куб.м.

На енергетичному підприємстві м.Києва на джерело N 1 працює 4 котлоагрегати. Об'ємна витрата димових газів, що відходять від кожного агрегату, становить 139 куб.м/с.

Граничний норматив утворення оксидів азоту в перерахунку на диоксид азоту для даного типу котлоагрегатів становить 200 мг/куб.м (згідно з режимною картою роботи котлоагрегату).

Інструментальними вимірами на котлоагрегаті N 2, проведеними 24 січня 1994 р., встановлено перевищення вмісту оксидів азоту в димових газах. Середня концентрація оксидів азоту із серії відібраних проб в перерахунку на NO2 становила 450 мг/куб.м.

За фактом виявленого порушення підприємству було видано припис про налагодження режиму роботи котлоагрегату N 2 з терміном виконання до 2 лютого 1994 року.

2 лютого на замовлення підприємства проведено повторну контрольну інструментальну перевірку, яка не виявила перевищення нормативного обсягу утворення диоксиду азоту за котлоагрегатом N 2. За цей період технологічне обладнання працювало цілодобово, таким чином, час роботи котлоагрегату з перевищенням граничного нормативу утворення становить:

24 год. х 10 діб = 240 год.

Потужність викиду диоксиду азоту, що здійснювався з перевищенням граничних нормативів утворення, розраховується за формулою (1) і становить:

М = 0,0036 (139 х 0,45 - 139 х 0,2) 240 = 31,23 т

139 - об'ємна витрата димових газів від котлоагрегату, куб.м/с;

0,45 - середня концентрація оксидів азоту в перерахунку на NO в димових газах із серії відібраних проб, г/куб.м;

139 х 0,2 - маса викиду NO2 від котлоагрегату при додержанні нормативу утворення, г/с;

240 - час роботи котлоагрегату з перевищенням нормативу утворення, годин.

Розмір компенсації збитків розраховується за формулою (2) і становить:

Z = 31,23 х 1,1 х 60000 х 25 х 2,25 х 2 = 231882750 крб.= = 231,9 млн.крб.

31,23 - маса NO2, що викинута в результаті перевищення встановленого нормативу утворення диоксиду азоту, тонн;

1,1 - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за одну тонну умовної забруднюючої речовини;

60000 - розмір мінімальної заробітної плати на момент перевірки, крб;

25 - показник відносної небезпечності диоксиду азоту (А), який розраховується за формулою (3):

0,04 - середньодобова ГДК диоксиду азоту, мг/куб.м;

2,25 - коефіцієнт (Кт), що враховує територіальні соціально-екологічні особливості м.Києва, розраховується за формулою (4):

Кт = 1,8 х 1,25 = 2,25

1,8 - коефіцієнт (Кнас.), приймається по таблиці 1;

1,25 - коефіцієнт (Кф), приймається по таблиці 2;

2 - коефіцієнт (Кz), що залежить від рівня забруднення атмосфери м.Києва диоксидом азоту, розраховується за формулою (5):

0,08 - середньорічна концентрація диоксиду азоту по м.Києву за даними стаціонарних постів спостережень за 1993 р., мг/куб.м.;

0,04 - середньодобова ГДК диоксиду азоту, мг/куб.м.