Про затвердження Інструкції про порядок накладення штрафів державною інспекцією праці Міністерства праці та соціальної політики України

На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 17 грудня 1997 р. N 25173/1 і у відповідності до Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення" від 21 листопада 1997 р. N 666/97-ВР, з метою надання державній інспекції праці повноважень адміністративного впливу на порушників законодавства про працю

1. Затвердити Інструкцію про порядок накладення штрафів державною інспекцією праці Міністерства праці та соціальної політики України, що додається.

2. Заступнику Головного державного інспектора праці - начальнику відділу нормативно-правового та організаційного забезпечення державного контролю Ляху Д.О. у п'ятнадцятиденний термін після державної реєстрації Інструкції про порядок накладення штрафів державною інспекцією праці Міністерства праці та соціальної політики України забезпечити її тиражування та надсилання територіальним державним інспекціям праці.

3. Контроль за виконанням цього наказу покладається на Головного державного інспектора праці - заступника Міністра праці та соціальної політики України Франдюка І.В.

1. Інструкцію видано на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення, Положення про державну інспекцію праці Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. N 906, та інших актів законодавства.

2. За порядком, викладеним у даній Інструкції, проводиться накладення штрафів державною інспекцією праці Міністерства праці та соціальної політики України (далі - інспекцією) відповідно до прав наданих інспекції законодавчими актами України.

3. Згідно зі статтею 230-1 КпАП України органи Міністерства праці та соціальної політики України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог посадових осіб державної інспекції праці Міністерства праці та соціальної політики України (стаття 188-6).

Від імені органів Міністерства праці та соціальної політики України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

Головний державний інспектор праці - заступник Міністра праці та соціальної політики України, його заступники; головні державні інспектори праці територіальних державних інспекцій праці, їх заступники; державні інспектори праці Головної державної інспекції праці - штраф до дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

державні інспектори праці територіальних державних інспекцій праці - штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. Під законними вимогами посадових осіб інспекції, за невиконання яких можуть застосовуватись штрафні санкції до посадових осіб підприємств, установ і організацій (далі - підприємства), незалежно від їх форми власності і відомчої належності, слід вважати документально оформлені приписи власникам (керівникам) даного підприємства про усунення виявлених порушень трудового законодавства.

5. Згідно зі статтею 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення, в тому числі статті 188-6 цього Кодексу, уповноваженою на те посадовою особою інспекції складається протокол про адміністративне правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; акт законодавства, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. У разі відмови особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати зауваження і пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КпАП України, про що робиться відмітка у протоколі.

6. Відповідно до статей 276, 277 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання посадовою особою інспекції, правомочною розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (приписів, актів перевірки підприємства тощо).

7. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

8. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 278 КпАП України) посадова особа інспекції вирішує: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законного представника або адвоката.

9. При розгляді справи посадова особа інспекції, яка її розглядає, повинна керуватись статтями 279, 280 КпАП України. Розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу; оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення та заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі у розгляді справи прокурора, заслуховується його висновок.

10. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення посадова особа інспекції виносить відповідно до статей 283, 285 КпАП України постанову по справі, яка повинна містити: назву інспекції, її адресу, телефон, факс; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; чітко викладений зміст порушення (із зазначенням порушених норм законодавства), яке потрібно було усунути посадовій особі відповідно до раніше наданого припису посадової особи інспекції; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення, а також вказівку про порядок і строк оскарження постанови.

Постанова підписується посадовою особою інспекції, яка її винесла, і оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

11. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою (додаток 1). Копія постанови вручається або висилається посадовій особі підприємства протягом трьох днів для сплати штрафу, перший примірник залишається у посадової особи інспекції, яка прийняла рішення по справі.

Копія постанови вручається під розписку. У разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Нумерація постанов проводиться в журналі (додаток 2), починаючи з першого номера, в межах календарного року. Після номера постанови через дріб вказується реєстраційний номер вихідної кореспонденції.

Ведення журналу обліку прийнятих постанов про накладення штрафних санкцій покладається на працівника інспекції, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції.

12. Відповідно до статей 287, 288 КпАП України постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено - вищестоящій посадовій особі інспекції або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним. Скаргу на постанову про накладення штрафу може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено посадовою особою інспекції, яка правомочна розглядати скаргу. Постанову про накладення штрафу може бути опротестовано прокурором.

13. Подання скарги у встановлений строк зупиняє виконання постанови про накладення штрафу відповідно до статті 291 КпАП України до розгляду скарги, а принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту.

Скарга і протест на постанову про накладення штрафу розглядається правомочними посадовими особами інспекції в десятиденний строк з дня їх надходження.

14. Посадова особа інспекції при розгляді скарги або протесту на постанову про накладення штрафу перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

а) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

б) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

в) скасовує постанову і закриває справу;

г) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Копія рішення по скарзі або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено, або про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві.

15. Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення суми штрафу.

16. Постанова про накладення штрафу є обов'язковою для виконання особою, щодо якої її винесено, і підлягає виконанню з моменту її винесення. При оскарженні або опротестуванні постанови, вона підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення.

17. Якщо негайне виконання постанови про накладення штрафу є неможливим, посадова особа інспекції, яка винесла постанову, може відстрочити виконання постанови на строк до одного місяця.

Не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі зупинення виконання постанови у зв'язку з розглядом скарги або протесту перебіг строку давності зупиняється, а у разі відстрочки виконання постанови перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки (стаття 303 КпАП України).

18. Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення штрафу здійснюється посадовою особою інспекції, яка винесла постанову.

19. Відповідно до статті 307 КпАП України штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником через установи банку до Державного бюджету на відповідний бюджетний рахунок Державного казначейства України згідно з Класифікацією доходів та видатків Державного та місцевих бюджетів України.

20. У разі несплати штрафу порушником у строк, передбачений пунктом 19 цієї Інструкції, постанова про накладення штрафу надсилається для відрахування суми штрафу в примусовому порядку з його заробітної плати чи іншого заробітку відповідно до правил, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України.

Забороняється віднесення накладених на посадових осіб штрафів за рахунок підприємств (стаття 308 КпАП України).

21. Після перерахування суми штрафу порушник зобов'язаний надати квитанцію про його оплату або інший платіжний документ посадовій особі інспекції, яка вносить відповідну відмітку про виконання постанови (вказує назву документа, що підтверджує сплату, його дату, номер і суму).

Виконана постанова про стягнення штрафу зберігається у справі підприємства разом з актами його перевірки, приписами та іншими матеріалами.