Про затвердження Положення про проведення митними органами верифікації сертифікатів про походження товарів з України

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року N 846 "Про верифікацію сертифікатів про походження товарів з України", з метою вдосконалення порядку проведення митними органами верифікації сертифікатів про походження товарів з України

1. Затвердити Положення про проведення митними органами верифікації сертифікатів про походження товарів з України (додається).

2. Правовому управлінню (Буднікову М.П.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

3. Управлінню справами (Максимову Ю.Ю.) довести наказ та Положення до митних установ.

4. Начальникам регіональних митниць та митниць інформувати суб'єктів підприємницької діяльності та митних брокерів у зоні діяльності митних установ про введення в дію цього Положення.

5. Наказ Державного митного комітету України від 29 серпня 1996 року N 402 "Про затвердження Положення про верифікацію митними органами сертифікатів про походження товарів з України" вважати таким, що втратив чинність.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Служби Єгорова О.Б.

Положення розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року N 846 "Про верифікацію сертифікатів про походження товарів з України" з метою вдосконалення порядку проведення митними органами верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України, виданих Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами (далі - ТПП).

1. Верифікація сертифікатів про походження товарів з України (далі - сертифікати) здійснюється Держмитслужбою на підставі запитів митних органів зарубіжних країн протягом терміну, що не перевищує 150 днів з дати отримання запиту, або за ініціативою Державної митної служби у випадку, передбаченому пунктом 12 цього Положення.

2. Перевірку сертифікатів здійснює Держмитслужба України із залученням регіональних митниць і підпорядкованих їм митниць, а також Центральної митної лабораторії.

3. У разі потреби для проведення перевірки сертифікатів можуть бути залучені спеціалісти та експерти сторонніх підприємств, організацій та установ.

4. Верифікація сертифікатів може здійснюватися у формах:

а) перевірки сертифіката на автентичність (справжність);

б) перевірки правильності даних, внесених до сертифіката, в тому числі критерію походження товару.

5. Перевірка сертифіката на автентичність здійснюється шляхом:

а) отримання відповідної інформації від ТПП;

б) установлення на підставі даних ТПП достовірності видачі сертифіката;

в) порівняння даних, внесених у графи сертифіката, з даними ТПП;

г) проведення у разі потреби експертизи бланка сертифіката, відбитку печатки та підпису уповноваженої особи ТПП.

6. Перевірка правильності даних, внесених до сертифіката, здійснюється шляхом:

а) установлення належного застосування правил визначення країни походження, які діють у країні ввезення;

б) експертизи критерію походження, який зазначено в сертифікаті;

в) установлення достовірності іншої інформації, що міститься в сертифікаті;

г) порівняння товару (або його фотокопії), надісланого митним органом зарубіжної країни, з товаром, ідентичним тому, на який видавався сертифікат.

7. Митні органи мають право:

а) отримувати від ТПП та підприємств інформацію та копії документів, необхідні для перевірки сертифікатів;

б) перевіряти достовірність документів, що подавалися заявником при оформленні сертифіката;

в) здійснювати порівняння товарів у випадку, передбаченому пунктом 6в цього Положення.

8. Якщо у запиті митного органу зарубіжної країни бракує даних про сертифікат, Держмитслужбою надсилається повідомлення про необхідність надання більш детальної інформації, а в разі потреби - правил визначення країни походження, що застосовуються у країні ввезення, та іншої інформації, яка може бути використана під час здійснення перевірки сертифіката.

9. За результатами перевірки складається Акт перевірки сертифіката про походження товарів з України, на підставі якого Держмитслужба надсилає повідомлення митному органу зарубіжної країни.

10. У разі виявлення недостовірності даних, внесених до сертифіката, Держмитслужба виходить з пропозицією до ТПП України про анулювання сертифіката та надсилає відповідне повідомлення митному органу зарубіжної країни.

11. За умови банкрутства, ліквідації підприємства, зняття товару з виробництва та за наявності інших умов, які не дають можливості встановити достовірність і правильність даних, внесених до сертифіката, Держмитслужба надсилає про це повідомлення митному органу зарубіжної країни.

12. На підставі аналізу запитів митних органів зарубіжних країн може здійснюватися вибіркова перевірка сертифікатів, виданих на товари, аналогічні зазначеним в цих запитах.

Рішення про проведення такої перевірки приймається Головою Держмитслужби.

13. Уся інформація щодо здійсненої перевірки сертифіката про походження є конфіденційною і може використовуватися тільки з метою митного контролю.

14. Запит митного органу зарубіжної країни, Акт перевірки сертифіката про походження товарів з України, копії повідомлень та інші матеріали, що стосуються перевірки сертифіката, зберігаються протягом 3 років із моменту затвердження Акта перевірки.

15. Якщо митними органами під час перевірок сертифікатів виявлено факти грубих порушень (надання неправдивих даних, підробки документів та інше) з боку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, що призвели до ускладнення умов експорту українських товарів, Держмитслужба інформує про це слідчі органи і виходить з пропозицією до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України щодо застосування до цього суб'єкта санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".