Про затвердження Положення про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та обєднаних кредитних спілок

4.1.2. Показник нормативу миттєвої ліквідності для кредитних спілок, окрім об'єднаних кредитних спілок:

для першої групи режимів регулювання кредитних спілок не може бути меншим ніж 12 відсотків;

для другої групи режимів регулювання кредитних спілок не може бути меншим ніж 10 відсотків;

для третьої групи режимів регулювання кредитних спілок не застосовується.

Показник нормативу миттєвої ліквідності для об'єднаних кредитних спілок не може бути меншим ніж 10 відсотків.

4.2. Норматив короткострокової ліквідності

4.2.1. Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів з початковим терміном погашення до одного року до короткострокових зобов'язань з початковим терміном погашення до одного року. Початковим терміном погашення вважається строк, на який укладався відповідний договір до внесення будь-яких змін та доповнень до нього.

4.2.2. До ліквідних активів при розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються:

грошові кошти готівкою;

грошові кошти на поточних рахунках у банках;

грошові кошти на вкладних (депозитних) рахунках у банках;

державні цінні папери;

внески (вклади) на депозитні рахунки в об'єднаній кредитній спілці;

кредити, надані членам кредитної спілки;

кредити, надані кредитним спілкам;

грошові кошти, внесені на зворотній основі до спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок, створених з метою підтримки ліквідності кредитних спілок (у трикратному розмірі суми, спрямованої на формування цих фондів, але не більше ніж передбачено положеннями асоціацій про ці фонди);

грошові кошти, внесені в об'єднану кредитну спілку в рамках програми підтримки ліквідності кредитних спілок (у трикратному розмірі суми, спрямованої на формування цих фондів, але не більше ніж передбачено положеннями асоціацій про ці фонди).

4.2.3. До короткострокових зобов'язань включаються:

кредити, одержані від банків;

кредити, одержані від кредитних спілок;

внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки;

інші зобов'язання.

4.2.4. Показник нормативу короткострокової ліквідності не повинен бути меншим, ніж 100 відсотків. Контроль за дотриманням цього нормативу здійснюється на кінець останнього дня кожного місяця.

Для третьої групи режимів регулювання кредитних спілок цей норматив не застосовується.

5.1. Порядок формування та використання страхового резерву

5.1.1. Кредитною спілкою з метою покриття втрат від неповернення кредитів формується резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок, який визнається резервом, сформованим згідно з вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності, у зв'язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів внаслідок реалізації кредитного ризику.

5.1.2. Кредит вважається простроченим, якщо за станом на дату, визначену умовами кредитного договору, очікуваний платіж не надійшов повністю або надійшов частково. До суми очікуваного платежу, залежно від визначеного договором порядку сплати процентів та суми кредиту, можуть входити, відповідно, проценти, або проценти та частина суми кредиту, або проценти та сума кредиту. Залишок основної суми за простроченим кредитом є базою для розрахунку необхідного розміру резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок.

5.1.3. З метою визначення кредитного ризику віднесення кредиту до певного рівня прострочення відбувається в останній день кожного місяця (далі - дата визначення прострочення). З метою визначення рівня прострочення кредитів та розрахунку необхідної суми резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок кредити розподіляються на: прострочені 1-го рівня, якщо прострочення очікуваного платежу на дату визначення простроченості становить від 31 до 90 днів включно; прострочені 2-го рівня, якщо прострочення очікуваного платежу на дату визначення простроченості становить від 91 до 180 днів включно; прострочені 3-го рівня, якщо прострочення очікуваного платежу на дату визначення простроченості становить від 181 до 365 днів включно; неповернені, якщо прострочення очікуваного платежу на дату визначення прострочення становить понад 12 місяців.

5.1.4. Кількість прострочених днів розраховується за формулою:

де

Рі - розрахункова кількість днів прострочення за кредитом;

Кі - кількість днів, що минула з дати надання кредиту до дати проведення розрахунку;

Мі - максимальна заборгованість за кредитними операціями, що включає всю суму наданого кредиту та всю суму процентів за ним, визначену на дату проведення розрахунку;

Пі - планова заборгованість за кредитними операціями, що включає залишок основної суми та нарахованих процентів, вирахуваних на дату розрахунку згідно з плановим строком їх внесення та умовами взаєморозрахунків (без урахування фактичних строків і сум платежів);

Фі - фактична заборгованість за кредитними операціями, що включає фактично не сплачений залишок основного боргу за кредитом та залишок нарахованих, але не сплачених на дату розрахунку процентів.

У разі внесення змін до планового графіка платежів, що підтверджується відповідним кредитним договором, планова заборгованість обраховується з урахуванням встановлених нових планових дат платежів за умови невнесення змін щодо кінцевого строку погашення кредиту.

5.1.5. Розмір необхідного резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок за конкретним кредитом визначається за формулою:

де

П - залишок заборгованості за простроченим кредитом;

Н - норматив резервування для забезпечення покриття втрат від неповернених позичок;

ПП - прострочена заборгованість за процентами, нарахованими з 01 січня 2015 року.

5.1.6. Нормативи резервування грошових коштів для розрахунку резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок становлять:

для 1-го рівня - 0% залишку заборгованості;

для 2-го рівня - 35% залишку заборгованості;

для 3-го рівня - 70% залишку заборгованості;

для неповернених та безнадійних кредитів, а також простроченої заборгованості за процентами, нарахованими з 01 січня 2015 року - 100% залишку заборгованості.

5.1.7. Остаточний розрахунок суми резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок на останній день кожного місяця визначається таким чином:

де

S - знак суми;

РЗ - сума резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок, що має бути сформований за станом на кінець місяця, виходячи з фактичного рівня простроченості кредитів;

SП1 - сума залишків заборгованості за всіма кредитами з простроченістю 1-го рівня;

SП2 - сума залишків заборгованості за всіма кредитами з простроченістю 2-го рівня;

SП 3 - сума залишків заборгованості за всіма кредитами з простроченістю 3-го рівня;

SНП - сума залишків заборгованості за всіма неповерненими та безнадійними кредитами;

SПП - сума залишків простроченої заборгованості за процентами за всіма кредитами, нарахованими з 01 січня 2015 року.

5.1.8. Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок за першим та другим рівнем прострочення, а також за безнадійними кредитами формується за рахунок частини доходу незалежно від фінансового результату таким чином, щоб наприкінці кожного місяця його розмір відповідав сумі необхідного резервування за установленими нормативами.

Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок за третім рівнем прострочення та за всіма неповерненими кредитами формується за рахунок наявного доходу таким чином, щоб наприкінці кожного місяця його розмір відповідав сумі необхідного резервування за встановленими нормативами. У разі недостатності доходу для формування резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок за кредитами з третім рівнем прострочення та всіма неповерненими кредитами таке формування здійснюється у наступному місяці.

Розрахована сума резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок порівнюється з розміром сформованого резерву за станом на початок місяця і відповідно до виявленого відхилення здійснюється поповнення або зменшення розміру резерву.

5.1.9. Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок може формуватися в розмірі більшому, ніж сума необхідного резервування за встановленими нормативами.

5.1.10. Кредитною спілкою з метою покриття втрат за іншою дебіторською заборгованістю формується резерв сумнівних боргів.

5.1.11. Розмір резерву сумнівних боргів визначається кредитною спілкою відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності.

5.1.12. Сума сформованого резерву сумнівних боргів на дату балансу не може перевищувати загальну суму іншої дебіторської заборгованості.

5.1.13. Списання сум заборгованості за рахунок страхового резерву здійснюється за рішенням уповноваженого органу кредитної спілки за наявності обставин, які підтверджують неможливість погашення такої заборгованості, з урахуванням ознак, визначених Податковим кодексом Укр аїни.

При цьому списання сум заборгованості за кредитами здійснюється за рахунок резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок, а списання сум заборгованості за іншими активними операціями (крім кредитних операцій) - за рахунок резерву сумнівних боргів.

5.1.14. У разі якщо всі заходи щодо стягнення безнадійної заборгованості згідно з порядком, визначеним цим пунктом, не дали позитивного результату, кредитна спілка відносить таку заборгованість на витрати в частині, що не відшкодована за рахунок страхового резерву, створеного відповідно до цього пункту

5.2. Порядок покриття збитків

5.2.1. Покриття збитків, які не можуть бути покриті за рахунок надходжень поточного року, здійснюється за рахунок капіталу кредитної спілки в такий черговості:

залишку нерозподіленого доходу за попередній рік;

резервного капіталу, сформованого за рахунок частини доходу;

резервного капіталу, сформованого за рахунок інших джерел, визначених статутом (крім вступних внесків);

додаткового капіталу, крім внесків членів у додатковий капітал;

резервного капіталу, сформованого за рахунок вступних внесків.

5.2.2. Покриття збитків за рахунок частини капіталу, сформованого за рахунок зворотних внесків членів, відбувається в такій черговості:

внесків членів кредитної спілки в додатковий капітал;

додаткового пайового капіталу;

обов'язкового пайового капіталу.

5.2.3. Якщо залишок непогашеної суми збитків менший за залишок того виду внеску, за рахунок якого він має бути погашений, то здійснюється пропорційне зменшення суми відповідного виду внесків кожного члена кредитної спілки.

5.2.4. Використання капіталу кредитної спілки на покриття збитків здійснюється кредитною спілкою за результатами фінансового року в зазначеному порядку за рішенням спостережної ради кредитної спілки.

6.1. Розрахунок суми доходу, яка розподіляється на додаткові пайові внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не має перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки за їх наявності та здійснюється за формулою:

де:

ПД - загальна сума пайоднів за звітний фінансовий рік, що визначається шляхом добутку наявних пайоднів у кожного члена кредитної спілки, розрахованих множенням суми пайових внесків на фактичну кількість днів фактичного перебування цих внесків у кредитній спілці.

CумаДП - максимально можлива сума доходу, яка може бути розподілена на додаткові пайові внески;

СД - середньозважена процентна ставка доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

6.2. Визначення середньозваженої процентної ставки доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки за звітний фінансовий рік здійснюється за формулою:

де:

CумаП - сума процентів, нарахованих за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки за звітний фінансовий рік;

Дср - середня сума внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки за звітний фінансовий рік.

Середня сума внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки за звітний фінансовий рік розраховується як середня хронологічна за формулою:

де:

х - сума внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки на кінець періоду;

n - кількість періодів.

6.3. Незалежно від періодичності розподілу доходу на додаткові пайові внески, кредитна спілка здійснює контроль за дотриманням вимог щодо доходності додаткових пайових членських внесків за даними звітного фінансового року.

7.1. Для кредитних спілок, що належать до першої групи режимів регулювання:

1) уповноваженим органом управління кредитної спілки повинен бути затверджений стратегічний план розвитку (бізнес-план) на строк не менше трьох років та фінансовий план (бюджет) на кожний рік;

2) програмне забезпечення повинне забезпечувати можливість перегляду даних у розрізі кожного відокремленого підрозділу (у разі їх наявності);

3) для членів кредитної спілки повинна бути забезпечена можливість ознайомлюватися на їх вимогу із статутом, внутрішніми положеннями, рішеннями органів управління, річною фінансовою звітністю та звітними даними (або копіями цих документів, засвідченими в установленому законодавством порядку), достовірність і повнота яких підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), у головному офісі, а також у будь-якому з відокремлених підрозділів кредитної спілки (у разі наявності);

4) правління повинно діяти в межах повноважень, делегованих спостережною радою, а також інших повноважень, визначених статутом та/або внутрішніми положеннями кредитної спілки згідно із законодавством;

5) правління кредитної спілки щоквартально повинне звітувати спостережній раді про діяльність кредитної спілки, у тому числі в розрізі відокремлених підрозділів (у разі їх наявності), у формах та обсягах, визначених рішенням спостережної ради.

7.2. Для кредитних спілок, що належать до другої групи режимів регулювання:

1) уповноваженим органом управління кредитної спілки повинен бути затверджений фінансовий план (бюджет) на кожний рік;

2) програмне забезпечення повинне забезпечувати можливість перегляду даних у розрізі кожного відокремленого підрозділу (у разі їх наявності);

3) для членів кредитної спілки повинна бути забезпечена можливість ознайомлення на їх вимогу із статутом, внутрішніми положеннями, рішеннями органів управління, річною фінансовою звітністю та звітними даними (або копіями цих документів, засвідченими в установленому законодавством порядку), достовірність і повнота яких підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), у головному офісі, а також у будь-якому з відокремлених підрозділів кредитної спілки (у разі їх наявності);

4) правління повинне звітувати спостережній раді про діяльність кредитної спілки щоквартально, у тому числі в розрізі відокремлених підрозділів (у разі їх наявності), у формах та обсягах, визначених рішенням спостережної ради.

7.3 Для кредитних спілок, що належать до третьої групи режимів регулювання:

1) уповноваженим органом управління кредитної спілки повинен бути затверджений кошторис витрат на кожний рік;

2) правління повинне звітувати спостережній раді про діяльність кредитної спілки щоквартально у формах та обсягах, визначених рішенням спостережної ради.

7.4. Вимоги, установлені підпунктами 1, 4, 5 пункту 7.1 цього розділу, поширюються на об'єднані кредитні спілки.

8.1. Кредитні спілки, зареєстровані до дня набрання чинності Положенням про Державний реєстр фінансових установ, затвердженим розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003 № 41 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.09.2003 за № 797/8118, зобов'язані сформувати резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок у повному обсязі за станом на 1 січня 2005 року.

8.2. Для кредитних спілок, зареєстрованих до дня набрання чинності Положенням про Державний реєстр фінансових установ, затвердженим розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.03 № 41 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.09.2003 за № 797/8118, підпункт 2.2.4 пункту 2.2 цього Положення набирає чинності з 1 січня 2005 року.

8.3. Після прийняття рішення про застосування підпункту 5.2.2 пункту 5.2 цього Положення кредитна спілка зобов'язана протягом трьох робочих днів повідомити про це Нацкомфінпослуг та протягом десяти робочих днів повідомити членів кредитної спілки в порядку скликання загальних зборів.

8.4. У разі застосування до кредитної спілки заходу впливу у вигляді затвердження плану відновлення фінансової стабільності кредитної спілки Нацкомфінпослуг може встановлювати для такої кредитної спілки інші значення фінансових нормативів, встановлених цим Положенням, щодо капіталу, платоспроможності, якості активів, ризиковості операцій, прибутковості та ліквідності і вимагати коригування графіка формування резервного капіталу.

8.5. Кредитна спілка має право надавати кредити кредитним спілкам та отримувати кредити від кредитних спілок за умови дотримання вимог щодо нормативів достатності капіталу та платоспроможності.

8.6. Резервний капітал кредитної спілки, внесеної до Державного реєстру фінансових установ, повинен досягти мінімального нормативного значення у розмірі 3 % станом на 31 березня 2016 року.

8.7. Норма 5 % щодо мінімального нормативного розміру резервного капіталу для кредитної спілки в разі наявності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки застосовується з 30 червня 2016 року.

З 01 квітня 2016 року до 30 червня 2016 року зазначена норма застосовується у розмірі 3 %.

8.8. Норма 10 % щодо мінімального нормативного розміру резервного капіталу для кредитної спілки в разі наявності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, якщо така кредитна спілка не є учасником об'єднаної кредитної спілки, застосовується з 31 грудня 2016 року.

На період з 01 липня 2016 року до 31 грудня 2016 року зазначена норма застосовується у розмірі 5 %. З 01 квітня 2016 року до 30 червня 2016 року зазначена норма застосовується у розмірі 3 %.