14.5.2. Бичка в Дніпровському, Бузькому і Березанському лиманах - з 16 серпня по 1 листопада.
14.6. Різноглибинними тралами, включаючи близнюкові:
Шпрота й мерланга в Чорному морі - протягом всього року.
Допускається проведення промислу при прилові катрана до 200 кг за траління, а при великих розмірах прилову він не повинен перевищувати 50 % від загального вилову.
З 1 листопада по 31 березня лов дозволяється суднам водотоннажністю не більше 1200 т. Обсяг допустимого прилову хамси при цьому не регламентується.
Лов різноглибинним тралом повинен проводитися без дотику з поверхнею дна моря траловими дошками. Судна, які проводять лов різноглибинним тралом, повинні бути обладнані приладами контролю параметрів трала.
Траління, де спостерігаються в уловах донні організми (ракоподібні, молюски і донні матеріали), визначаються, як донні траління.
14.7. Сітками:
14.7.1. Камбали-калкана в Чорному морі - з 1 лютого по 31 жовтня за винятком періоду нерестової заборони.
14.7.2. Глоси в Чорному морі за винятком Каркінітської затоки і в лиманах - з 1 травня до 15 лютого.
14.7.3. Катрана й скатів у Чорному морі на південь від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, і на схід від меридіана 30 град.00 мін.сх.д. - протягом всього року.
14.7.4. Піленгаса в Чорному морі за винятком Каркінітської затоки - протягом всього року і всюди в лиманах - протягом усього року.
14.7.5. Оселедця в Чорному морі за винятком Каркінітської затоки і передгирлового простору р.Дунай - з 1 жовтня по 30 квітня.
14.7.6. Оселедця в р.Дунай - з 1 березня по 15 липня за винятком п'ятиденної заборони від Чорного моря до Сулинського гирла і двадцятиденної заборони від Сулинського гирла вгору річкою в межах Одеської області, на період масового нерестового ходу.
14.7.7. Оселедця в р.Дністер - з 1 квітня по 5 червня (за винятком термінів заборони, що визначаються державними органами рибоохорони за погодженням з науковими установами, організаціями на період масового нерестового ходу).
14.7.8. Оселедця в Дністровському лимані - з 1 квітня по 31 липня (за винятком п'ятиденної заборони на період масового нерестового ходу).
14.7.9. Оселедця в р.Дніпро від верхньої межі забороненої зони до тоні Золота за винятком десятиденної заборони в період масового нерестового ходу.
14.7.10. Пузанка в Дніпровському й Бузькому лиманах і р.Південний Буг - з 1 травня до кінця весняної заборони.
14.7.11. Чехоні, рибця в річках, лиманах і внутрішніх водних об'єктах скрізь - протягом всього року (за винятком заборонених періодів).
14.7.12. Осетра й севрюги в р.Дунай - з 1 січня по 15 березня і з 16 квітня по 31 грудня.
14.8. Конусними сітками:
Ставриди вздовж узбережжя п-ва Крим від мису Меганом до мису Лукул - з 1 листопада до 30 квітня.
Величина допустимого прилову катрана при цьому не регламентується.
14.9. Підйомними пастками:
Бичка в Чорному морі - протягом усього року за винятком забороненого періоду.
14.10. Накидними сітками (наметами):
Ставриди й піленгаса в Чорному морі за винятком передгирлового простору р. Дунай - протягом всього року.
14.11. Наживними гаками (ярусами):
Катрана й скатів у Чорному морі на південь від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, і на схід від меридіана 30 град.00 мін.сх.д. - протягом всього року.
14.12. Скребачками, сачками, щипцями, збирання руками:
Мідії і рапани в Чорному морі - протягом всього року.
14.13. Драгою Хижняка:
14.13.1. Мідії і рапани в Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) - з 1 серпня по 31 травня.
14.13.2. Мідії в Каркінітській затоці на ділянці, обмеженій координатами:
1) 45 град.36 мін.півн.ш. 32 град.45 мін.сх.д.;
2) 45 град.38,5 мін.півн.ш. 32 град.45 мін.сх.д.;
3) 45 град.43 мін.півн.ш. 32 град.50 мін.сх.д.;
4) 45 град.40 мін.півн.ш. 32 град.53 мін.сх.д. - з 1 жовтня по 31 травня.
14.14. Ятерами й раколовками:
Рака в річках Дунай, Дністер з їхніми придатковими системами озер і водосховищ, включаючи Дністровський лиман, в інших внутрішніх водних об'єктах - протягом всього року, за винятком періодів линяння, спаровування й виношування ікри, які щороку визначаються державними органами рибоохорони за узгодженням з науковими рибогосподарськими підприємствами, установами, організаціями.
14.15. Волокушами та ручними сачками:
14.15.1. Креветки в Чорному морі і внутрішніх водних об'єктах Автономної Республіки Крим - з 1 вересня по 31 травня.
14.15.2. Амфіпод у Чорному морі й лиманах - з 1 травня по 31 жовтня.
14.16. Сачками личинок хірономід і планктонних ракоподібних у лиманах і внутрішніх водних об'єктах - протягом всього року.
14.17. Яйця артемій шляхом їх збирання в Куяльницькому, Дофіновському лиманах і внутрішніх водних об'єктах Автономної Республіки Крим - з 1 жовтня по 31 березня.
14.18. Тралом Кітрана філофори в Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) - протягом всього року.
14.19. Серпами та косарками зостери і цистозіри в Чорному морі - з 1 червня по 31 жовтня.
14.20. Зостери і цистозіри шляхом збирання їхніх штормових викидів - протягом всього року.
15. При спеціалізованому промислі допускається проведення лову при прилові інших об'єктів менше як 50% від маси вилову, за винятком випадків, зазначених в пункті 14.
Допускається прилов калкана і осетрових (при наявності у користувача квоти) промислових розмірів, у тралових уловах шпрота в кількості відповідно до 4 екз. та 2 екз. на 1 т улову, а осетрових (при наявності у користувача квоти) на наживні гачки в кількості 2 екз. на 1 т улову.
При перевищенні допустимого прилову повідомляються державні органи рибоохорони, улов може бути зарахований (за винятком заборонених до вилову водних живих ресурсів), після чого для нестаціонарних знарядь має бути змінено місце вилову не менше ніж на:
2 милі - для тралів;
1 милю - для кошільних і кільцевих неводів, волокуш, бурів, сіток, ярусів, драг;
0,5 милі - для накидних сіток (або змінена глибина лову не менше ніж на 20 м).
У разі підвищеного прилову одних об'єктів при спеціалізованому промислі інших державні органи рибоохорони за узгодженням з науковими організаціями приймають рішення про заборону промислу або заміну в даному районі знарядь лову іншими, з більшим вічком.
Термін закінчення заборони визначають відповідно до цих Правил за результатами роботи контрольних знарядь лову, за винятком обмежень, що накладаються цією статтею.
При лові тралами, кошільними й кільцевими неводами, накидними сітками, волокушами, драгами й бурилами заборона промислу в даному районі встановлюється у разі підвищеного прилову інших об'єктів промислу, що визначається як середньозважений із не менше ніж 5 закидань (тралінь), а при лові закидними неводами, сітками, ярусами, ставними неводами, донними пастками і ятерами - як середньозважений із добового улову не менше ніж 4 знаряддями (за наявності менше 4 знарядь - як середньозважений улов із 4 закидань).
16. Забороняється:
16.1. Усякий вид та засіб промислу, не передбачений пунктами 13 і 14 цих Правил.
16.2. Добування занесених у Червону книгу України тварин і рослин, крім плідників, які відбираються для потреб рибництва (прилов видів, які занесені до Червоної книги України, випускаються у рибогосподарські водні об'єкти в живому вигляді, а заснула риба, інші водні живі ресурси оприбутковуються).
16.3. Займати знаряддями лову та іншими спорудами для вилову водних живих ресурсів понад 2/3 ширини русла ріки, струмка чи протоки, а також закидання неводів з протилежних берегів "у замок".
16.4. Установлювати ставні знаряддя лову в шаховому порядку.
16.5. Виконувати траління різноглибинним тралом без використання приладів контролю горизонтального ходу трала, а також із доторканням розпірних дошок до грунту.
16.6. Вилов рибця на греблях у нижньому Дніпрі.
16.7. Використання суден для лову закидними неводами й волокушами в р.Дунай.
16.8. Застосування:
16.8.1. Неводів та волокуш з приводами понад 1/2 довжини відповідного крила.
16.8.2. Ставних порядків у лиманах довжиною понад 600 м і на відстані ближче 500 м один від одного, за винятком вилову піленгаса, коли відстань між сітками не обмежується.
16.8.3. У р.Дунай з її придатковою системою та передгирловим простором лав ятерів і порядків сіток довжиною понад 150 м з відстанню між лавами ятерів менше 200 м, а між порядками сіток - менше 500 м один від одного.
16.8.4. Поріжі в сітках при спеціалізованому промислі оселедців (крім р. Дунай з її придатковою системою і передгирловим простором), калкана, катрана і скатів.
16.8.5. Лійок з кільцями в ставних неводах з розміром вічка менше як 20 мм.
16.8.6. Сіток у Дніпровському і Бузькому лиманах у світлий час доби від закінчення весняної заборони до 15 вересня.
Державним органам рибоохорони надається право дозволяти в окремих випадках залишати на промислі сітки у вихідні й передсвяткові дні у світлий час доби.
16.8.7. Бурил у Дніпровському і Бузькому лиманах у темний час доби.
16.8.8. Будь-яких засобів і пристроїв, що зменшують розмір вічка нижче допустимого.
16.8.9. Ставних неводів, ятерів та сіток у гирлах та протоках.
16.8.10. Плавних сіток без нижньої підбори з ядром, що волочиться по дну.
16.8.11. Сіткових пасток при гардах.
16.9. При добуванні водних живих ресурсів застосовувати знаряддя лову з розміром вічка нижче розмірів, передбачених Правилами рибальства.
Заходи щодо охорони молоді водних живих ресурсів
17. Промисловий розмір
17.1. Промисловий розмір риби визначається у свіжому вигляді виміром від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавника. Визначення частки риби непромислового розміру проводиться шляхом взяття проби з різних місць лову; визначення цієї частки візуально забороняється.
При вимірі риби в обробленому вигляді (солоному, сушеному, копченому і в'яленому) встановлена міра знижується на 4 %.
Промислова міра мідій визначається виміром по найбільшій довжині черепашки, рака прісноводного і креветки - по відстані від середини ока до кінця хвостової пластинки.
17.2. Значення промислового розміру для водних живих ресурсів:
17.2.1. У р.Дунай і її придаткових водних об'єктах, а також у її передгирловому просторі в Чорному морі (см):
Осетер 110 Лин 13 Бичок 9
Рибець 20 Оселедець 16 Чехоня 24
Севрюга 100 Сазан 30 В'язь 22
Карась 10 Пузанок 11 Сом 50
Мінімальний розмір ляща, судака в о. Сасик, р. Дунай та її придаткових водних об'єктах визначається органами рибоохорони за погодженням із науковими організаціями, установами.
17.2.2. В інших районах (см):
Хамса азовська 6,5 Кефаль 20 Севрюга 100
Рибець 22 Карась срібний 15 Лин 20
Ставрида 10 Піленгас 38 Оселедець 17
Судак 38 Чехоня 24 Щука 32
Барабуля 8,5 Калкан 35 Пузанок 11
Лящ 30 Вусач 30 Форель озерна 32
Скумбрія 15 Глоса 15 Форель струмкова 19
Тараня 18 Підуст 25 Сом 60
Шпрот 6 Катран 85 Товстолобик 40
Сазан 32 Білизна 40 Білий амур 45
Мерланг 12 Осетер 110 Рак 10
Головень 28 В'язь 24 Мідія 5
Креветка 3,5
Бичок (окрім Дністровського й Тилігульського лиманів) 11
Бичок у Дністровському і Тилігульському лиманах 9
Мінімальний розмір піленгаса в причорноморських лиманах Одеської області визначається органами рибоохорони за погодженням з науковими організаціями, установами.
Мінімальні розміри чорноморських кефалей і терміни спеціалізованого лову в причорноморських лиманах Одеської області визначаються органами рибоохорони за погодженням з науковими організаціями, установами.
18. Максимально допустимий прилов особин непромислового розміру
18.1. Виловлена знаряддями лову риба та інші водні живі ресурси у випадку невідповідності їх встановленим цими Правилами нормам прилову особин непромислового розміру підлягають випуску у водний об'єкт в живому вигляді (заснула риба, інші водні живі ресурси оприбутковуються зі складанням акта та відповідним записом у промисловому журналі).
При перевищенні допустимого прилову особин непромислового розміру в уловах нестаціонарних знарядь у Чорному морі потрібно змінити місце лову не менше ніж на:
2 милі - для тралів;
1 милю - для кошільних і кільцевих неводів, волокуш, сіток, ярусів, драг;
0,5 милі - для конусних і накидних сіток, підйомних пасток або змінити глибину лову не менше ніж на 20 м.
18.2. При підвищеному прилові особин непромислового розміру в будь-якому районі державні органи рибоохорони за погодженням з науковими рибогосподарськими організаціями приймають рішення про заборону промислу або заміну в даному районі знарядь лову іншими, з більш крупним вічком.
Терміни закінчення заборони визначаються за результатами роботи контрольних знарядь лову.
При лові тралами, кошільними і кільцевими неводами, накидними сітками, волокушами, драгами й бурилами заборона промислу в даному районі встановлюється у випадку підвищеного прилову особин непромислового розміру, що визначається як середньовиважений не менше ніж з 5 закидань (тралінь); при лові закидними неводами, сітками, ярусами, ставними неводами, донними пастками і ятерами - як середньовиважений з добових уловів не менше ніж 4 знарядь на даній ділянці (за наявності менше 4 знарядь - як середньовиважений з їх уловів за 4 зрізання); при лові підйомними пастками - з 10 підйомів, конусними сітками - з 20 підйомів.
18.3. Дозволяється ведення промислу, коли прилов осетрових риб непромислового розміру не перевищує:
18.3.1. При проведенні лову знаряддями лову з розміром вічка 12 мм і більше, окрім сіток і тралів, - 4 екз. на 100 кг улову.
18.3.2. При проведенні лову знаряддями лову з розміром вічка менше 12 мм, окрім сіток і тралів, - 2 екз. на 100 кг улову.
18.3.3. При проведенні лову сітками - 2 екз. на 100 кг улову.
18.3.4. При проведенні лову тралами і ярусами - 2 екз. на 1 т улову.
18.4. Дозволяється ведення неспеціалізованого промислу, коли прилов особин непромислового розміру не перевищує:
18.4.1. Знаряддями лову з розміром вічка 20 мм і більше в морі - 20%, а в лиманах і внутрішніх водних об'єктах - 8% від кількості загального улову.
18.4.2. Знаряддями лову з розміром вічка менше 20 мм: азовської хамси, мерланга - 20%, бичка, барабулі, ставриди, шпрота - 8%, інших риб - 2% від маси загального улову.
18.5. Дозволяється ведення спеціалізованого промислу об'єктів, коли кількість їх особин непромислового розміру в улові за кількістю не перевищує:
бичка, ставриди, барабулі, азово-чорноморських кефалей і піленгаса - 20%;
катрана - 15%;
оселедця, пузанка і глоси - 8%;
калкана сітками - 5%, наживними гачками - 20%;
азовської хамси - 40%;
скумбрії, шпрота і мерланга - 30%;
мідій драгами - 25%;
креветки - 8%.
18.6. При добуванні:
мідій скребачками, сачками, щипцями і збиранні їх руками - прилов не допускається;
раків - прилов маломірного рака та ікряних самиць не дозволяється.
19. Мінімально допустимий розмір вічка (у мм):
Розмір вічка знарядь лову визначається шляхом виміру відстані між 11 вузлами і ділення на 10, при розмірі вічка менше 30 мм.
Розмір вічка знарядь лову визначається шляхом виміру відстані між 6 вузлами і ділення на 5, при розмірі вічка більше 30 мм.
19.1. При неспеціалізованому промислі:
19.1.1. У ставних неводах у Чорному морі:
У котлі - 6, дворі - 10, крилах - 14.
На ділянках від гирла Тилігульського лиману до м. Очаків у смузі шириною 1,5 км від берега і з морського боку Кинбурнської коси у смузі шириною 1,5 км від берега, обмеженій лінією, що проходить через точку з координатами 46 град. 20,2 мін. півд. ш. і 31 град. 33,2 мін. сх. д., і південним краєм Кинбурнської коси, допускається в дворі і крилах застосування вічка з мінімальним розміром 6 мм.
19.1.2. У донних пастках у сажалці - 10, відкрилках - 12, крилах - 14.
19.1.3. У ятерах в ріках Дунай, Дністер, Турунчук з їхніми придатковими системами озер і водосховищ:
бочці - 30, сажалці, замку й крилах - 40.
19.1.4. У закидних неводах і волокушах:
матні - 30, приводах - 36, крилах - 40.
19.1.5. У сітках:
- у р.Південний Буг з її придатковою системою, Дніпровському та Бузькому лиманах - 65;
- у р.Дунай - 40;
- в інших водних об'єктах - 60.
19.1.6. У лапташах і турбуках - 40, трандадах - 50.
19.2. При спеціалізованому промислі:
19.2.1. Ставними неводами і підйомними заводами:
азово-чорноморських кефалей - 20;
піленгаса: котел - 30, двір та крила - 40.
19.2.2. Кошільними та кільцевими неводами: хамси і ставриди - 6, скумбрії - 12, азово-чорноморських кефалей - 20, піленгаса, луфаря і пеламіди - 30.
19.2.3. Закидними неводами і волокушами:
матня приводи крила
азово-чорноморських кефалей 20 22 22
оселедця 26 28 30
пузанка 18 22 26
чорноморської хамси, тюльки і 6 6 6
атерини
барабулі 10 10 10
бичка (повсюди, окрім р.Дунай з 18 20 22
її придатковою системою,
Дністровського і Тилігульського
лиманів)
бичка в р.Дунай з її 16 18 20
придатковою системою,
Дністровському і Тилігульському
лиманах
19.2.4. Бурилами:
матня приводи крила
тюльки 5 6 6
бичка 18 20 22
19.2.5. Тралами: шпрота - 6, мерланга - 12.
З метою запобігання передчасному зношенню сіткоматеріалів дозволяється прикріпляти парусину, сіткове полотно, шкіру та інші матеріали до нижньої частини кутків тралів. Забороняється використовувати будь-які матеріали й пристрої, що можуть закрити вічко або зменшити його розмір у бокових і верхніх частинах кутків трала.
19.2.6. Сітками: калкана - 180; глоси - 50; катрана й скатів - 100; кефалі - 20; піленгаса - 45; оселедця - 28; пузанка - 22; чехоні, тарані й рибця у річках Дністер і Дунай з їхніми придатковими системами - 32, в інших водних об'єктах - 38 (але не більше 50); осетра й севрюги - 120; ляща й судака в Дніпровському і Бузькому лиманах - 80.
При промислі чехоні, тарані й рибця розмір вічка не повинен перевищувати 50 мм; глоси, оселедця й піленгаса - 70 мм; осетрових - 150 мм.
19.2.7. Конусними сітками: внутрішній конус (лійка) - 12, зовнішній конус - 14.
19.2.8. Накидними сітками (наметами): ставриди - 12, піленгаса - 30.
19.2.9. Ятерами бичка: в бочці - 18, садку, запорі і крилах.
19.2.10. Підйомними пастками - 18.
19.2.11. Ятерами і раколовками раків - 16.
19.2.12. Волокушами й ручними сачками: креветки - 6; амфіпод: у крилах - 3, у кутку - млиновий газ N 10.
20. Розміри гачків: ширина й висота піддіву - 26 мм з допустимим відхиленням в той чи інший бік - 2 мм.
21. Мінімальний допустимий зазор між прутами решітки (мм):
21.1. У дразі Хижняка - 35.
21.2. У гардах:
21.2.1. В р.Дунай з її придатковою системою - між вертикальними - 30, горизонтальними - 200.
21.2.2. В інших районах - 5.
Відповідальність за порушення цих Правил
22. Порядок притягнення порушників цих Правил до адміністративної, дисциплінарної, кримінальної та цивільно-правової відповідальності, а також відшкодування збитків, завданих рибному господарству, визначаються діючим законодавством.
Припинення права спеціального використання водних живих ресурсів не звільняє користувача від зобов'язань щодо компенсації збитків, завданих ним внаслідок порушення.
23. Вибірка з води знарядь лову, що використовувались з порушенням цих Правил, доставка затриманих знарядь лову, плавзасобів та уловів до місць зберігання на вимогу працівників державних органів рибоохорони проводиться порушником за його рахунок.