Про затвердження Методики визначення тарифів за послуги місцевого телефонного звязку

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 13.01.95 N 861/10 відповідно до ст.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",

1. Затвердити "Методику визначення тарифів за послуги місцевого телефонного зв'язку" (додається).

2. Генеральним директорам об'єднання "Укртелеком", обласних підприємств електрозв'язку, ОПЗ "Дніпрозв'язок", РПЕЗ "Кримтелеком", МПЕЗ "Київелектрозв'язок" і "Севастопольтелеком" забезпечити проведення розрахунків тарифів за послуги місцевого телефонного зв'язку відповідно до затвердженої методики.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Третякова О.М.

1. Методика встановлює єдині критерії та підходи до визначення тарифів на послуги місцевого телефонного зв'язку для телефонних мереж загального користування.

2. Тарифи на послуги місцевого телефонного зв'язку розраховуються відповідно до собівартості послуг з встановленням необхідного для розвитку рівня рентабельності. Розмір тарифів переглядається при зміні складових собівартості послуг місцевого телефонного зв'язку.

3. Підприємствам електрозв'язку надається право до 20 відсотків абонентських номерів збудованої АТС місцевого телефонного зв'язку підключати споживачам із застосуванням договірних тарифів.

4. Розмір тарифів на послуги, які не ввійшли до типового Прейскуранту "Тарифи на послуги місцевого телефонного зв'язку" та додаткові послуги розробляються підприємствами зв'язку самостійно.

5. Методика визначення тарифів за послуги місцевого телефонного зв'язку розроблена відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року.

1.1.1. Витрати на створення з'єднувальних ліній та комутацію, у тому числі:

- на прокладку кабелю та установку обладнання лінійних споруд, а також міжстанційних мереж;

- на придбання обладнання АТС та налагодження внутрішньостанційних ліній зв'язку.

1.1.2. Витрати на безпосереднє підключення абонентських пунктів телефонного зв'язку, в тому числі:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- інші витрати.

1.1.3. Витрати на підключення одного основного телефонного апарату визначаються за формулою:

B1 - витрати на створення з'єднувальних ліній та комутацію;

B2 - витрати на підключення абонентського пункту;

Q - ємність АТС, що вводиться в дію;

K - коефіцієнт, який враховує технічний резерв ємності АТС і становить до 2 відсотків загальної ємності (K=0.98).

1.2.1. Середній тариф на підключення основного телефонного апарату для АТС, що вводиться в дію, визначається за формулою:

Сп - усі витрати на підключення основного телефонного апарату;

Н - податок на добавлену вартість.

1.2.2. Плата за підключення встановлюється диференційовано для трьох категорій споживачів: населення; бюджетних організацій і установ; інших підприємств, організацій та установ.

1.2.3. При встановленні тарифу для кожної категорії споживачів враховується питома вага кількості номерів цієї категорії споживачів до загальної ємності АТС.

1.2.4. Плата за підключення основного квартирного телефону встановлюється в 3 рази нижчою від середнього тарифу:

1.2.5. Середня плата за підключення телефонів підприємств господарського сектору визначається за формулою:

Дкв. - доля квартирних телефонів.

1.2.6. Плата за підключення телефонів для бюджетних організацій встановлюється в 3 рази більшою від плати за квартирні телефони:

1.2.7. Плата за підключення телефонів для інших підприємств і організацій визначається за формулою:

Дб. - доля телефонів бюджетних організацій від усіх телефонів, що встановлені в підприємствах господарського сектору.

Приклад розрахунку тарифу на установку основного телефонного апарату для АТС, що вводиться в дію, приведений в додатку N 1.

2.1.1. Матеріальні витрати.

2.1.2. Витрати на оплату праці.

2.1.3. Відрахування на соціальні заходи.

2.1.4. Амортизація основних фондів та нематеріальних активів.

2.1.5. Інші витрати.

Середня собівартість експлуатації одного номера АТС визначається за формулою:

Qт.м. - ємність телефонної мережі;

K - коефіцієнт, який враховує технічний резерв і становить до 2 відсотків ємності мережі (K=0.98).

2.2.1. Середній тариф абонементної плати за користування телефонним апаратом розраховується за формулою:

Са.ср. - середня собівартість експлуатації одного номера АТС;

П - сума прибутку, визначена з урахуванням сплати податку до бюджету, інвестиційних витрат на розвиток і погашення кредитних позичок, покриття матеріальних потреб та матеріальне стимулювання, виходячи із діючої системи оплати праці;

Н - податок на добавлену вартість.

2.2.2. Абонементна плата диференціюється відповідно до категорій споживачів: населення; бюджетні організації, установи, підприємства; інші організації, установи, підприємства.

2.2.3. Абонементна плата для населення встановлюється в 2 рази нижчою від середньої оплати:

2.2.4. Середня абонементна плата для підприємств господарського сектору розраховується в залежності від долі квартирних телефонів за формулою:

2.2.5. Абонементна плата для бюджетних організацій встановлюється в 2 рази більшою від квартирної:

2.2.6. Абонементна плата для інших організацій розраховується в залежності від долі телефонів бюджетних організацій у загальній кількості телефонів, встановлених на всіх підприємствах, установах і організаціях за формулою:

2.2.7. Розрахунок плати за місцеву телефонну розмову при наявності апаратури почасового обліку (АПОВ).

При почасовому обліку тривалості розмов на місцевій телефонній мережі тариф по абонплаті встановлюється в розмірі 70 відсотків для постійної частини абонплати і 30 відсотків для змінної частини абонплати (почасова оплата) від розрахункового тарифу для різних категорій абонентів.

2.2.8. Тариф постійної абонплати розраховується за формулою:

Дпост. - доля постійної абонплати;

Та. - розрахункова абонементна плата для різних категорій абонентів.

2.2.9. Плата, яка повинна компенсуватися за рахунок почасової оплати місцевих телефонних розмов, визначається за формулою:

2.2.10. Тариф за повну або неповну хвилину розмови визначається:

- для населення та абонентів підприємств господарського сектору за формулою:

- для бюджетних установ і організацій в 1,5 рази більше, ніж для населення.

Приклади розрахунку тарифу абонементної плати за користування телефонним апаратом місцевої телефонної мережі, розрахунку почасової плати за місцеві телефонні розмови та проект типового прейскуранту "Тарифи на послуги місцевого телефонного зв'язку" приведені в додатках NN 2-4.