Про затвердження Авіаційних правил України «Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу»

Предмети і речовини, заборонені до перевезення пасажирами та членами екіпажів повітряних суден цивільної авіації, визначаються авіаційними правилами України.

5. Пасажир має право включати до зареєстрованого багажу свої побутові речі, алкогольні напої, нерадіоактивні речі медичного призначення та речі для туалету і першої потреби, у тому числі ємності з аерозолями медичного призначення й інші речі та речовини, дозволені для перевезення в обмеженій кількості відповідно до The Technical Instructions for the Safe Transport of Dangerous Goods by Air (Doc 9284) та у кількості, дозволеній відповідними контролюючими органами.

1. Зареєстрований багаж пасажира, який не з’явився на посадку на борт повітряного судна, підлягає обов’язковому вивантаженню з повітряного судна.

2. Авіаперевізник має право відмовитися прийняти багаж як зареєстрований, якщо він належним чином не упакований у валізи із замками або інші відповідні контейнери, які забезпечують безпечне транспортування багажу та його обробку з використанням звичайних засобів обробки вантажів.

3. Авіаперевізник має право відмовити у перевезенні або подальшому перевезенні як багажу речей, визначених у пунктах 1-3 глави 6 цього розділу, якщо на підставі відповідних документів виявить, що такі речі містять будь-які недозволені матеріали чи предмети.

Авіаперевізник не відповідає за речі, які він відмовився приймати до перевезення як багаж.

4. Авіаперевізник може за бажанням пасажира перевезти речі, визначені в пунктах 1, 2 глави 6 цього розділу, як несупроводжуваний багаж (вантаж) з урахуванням вимог глави 9 цього розділу.

1. З метою забезпечення безпеки польоту та відстеження речей, визначених у пунктах 1 та 2 глави 6 цього розділу, авіаперевізник має право вимагати від пасажира пройти контроль на безпеку, який здійснюють служби авіаційної безпеки авіаперевізника, аеропорту, і надати багаж для догляду, а також доглядати чи організувати догляд багажу за відсутності пасажира.

У разі відмови пасажира надати багаж для догляду авіаперевізник має право відмовити у перевезенні такого пасажира та/або багажу.

2. Авіаперевізник не відповідає за шкоду, заподіяну пасажиру або його багажу в разі виявлення під час здійснення догляду або інших видів контролю щодо безпеки предметів, заборонених для повітряного перевезення, за винятком випадків недбалості авіаперевізника.

3. Авіаперевізник або агент з обслуговування забезпечує виконання процедури ідентифікації зареєстрованого багажу пасажирів, які не з’явилися на борт повітряного судна або покинули його до відправлення.

1. За бажанням пасажира і за згодою авіаперевізника багаж може бути оформлений як несупроводжуваний багаж.

2. Несупроводжуваний багаж приймається до повітряного перевезення між тими самими пунктами, між якими подорожує пасажир, відповідно до квитка і тільки після самостійного митного оформлення багажу пасажиром.

3. Повітряне перевезення несупроводжуваного багажу оформлюється авіавантажною накладною, здійснюється згідно з правилами повітряних перевезень вантажів, що затверджуються авіаперевізником, і оплачується згідно з тарифами на перевезення вантажів, встановленими авіаперевізником.

1. До ручної поклажі приймаються речі, які мають вагу та габарити, встановлені правилами авіаперевізника, що дозволяє безпечно розмістити їх у салоні повітряного судна на багажних полицях або під сидінням крісла.

Забороняється розміщення ручної поклажі та дозволених до перевезення речей у проходах салону повітряного судна.

2. До речей, які не відповідають установленим авіаперевізником вимогам до ручної поклажі або які не дозволяється перевозити в пасажирському салоні повітряного судна, застосовуються правила для зареєстрованого багажу.

3. Ручна поклажа не має містити будь-яких колючих та ріжучих предметів, у тому числі манікюрних ножиць та пилочок, голок для медичних ін’єкцій, в’язальних спиць, металевих ножів, штопорів, предметів, пристроїв та іграшок, що імітують усі види зброї, запальничок у вигляді пістолетів та інших видів зброї, а також предметів із затупленими кінцями, якими можна завдати тілесних ушкоджень.

Також забороняється заносити на борт повітряного судна в ручній поклажі будь-які рідини, суспензії, креми, пасти ємністю понад 100 мл (грамів) в одному флаконі (тюбику). Загальний об’єм зазначених речовин у ручній поклажі, упакованих в тару ємністю до 100 мл (грамів), не має перевищувати 1 л (кг) на одного пасажира. У разі використання обладнання для перевірки рідини, аерозолів та гелів їх об’єм для повітряного перевезення не обмежується.

Предмети і речовини, заборонені до перевезення у пасажирському салоні, але дозволені до перевезення у багажу, визначаються авіаційними правилами України.

4. За ручну поклажу протягом усього перевезення відповідає пасажир.

1. Авіаперевізник має право прийняти до повітряного перевезення у салоні повітряного судна речі, які зазначені у пункті 2 глави 6 розділу XI цих Авіаційних правил та потребують особливих застережних заходів під час повітряного перевезення або особливих умов обробки.

2. Речі, які пасажир вважає непридатними для перевезення у вантажному відсіку повітряного судна, приймаються до повітряного перевезення у пасажирському салоні лише за попереднім погодженням з авіаперевізником та з урахуванням вимог цих Авіаційних правил.

Перевезення таких речей оплачує пасажир відповідно до правил авіаперевізника та з урахуванням кількості необхідних для його перевезення пасажирських місць.

3. Вага одного нестандартного місця багажу, що перевозиться в салоні повітряного судна, не має перевищувати 80 кг, якщо інше не встановлено правилами авіаперевізника, а його розміри мають давати змогу розмістити багаж на окремому(их) пасажирському(их) кріслі(ах).

Упаковка багажу, що перевозиться в салоні повітряного судна, має забезпечити належне його кріплення на пасажирському(их) кріслі(ах) та відповідати санітарним нормам.

4. Доставка багажу, що перевозиться в салоні повітряного судна, до повітряного судна, його завантаження, розміщення в салоні повітряного судна, розвантаження та перевезення у межах терміналів аеропорту здійснюється пасажиром або агентом з обслуговування, за попереднім замовленням та з оплатою цих послуг.

1. Повітряне перевезення собак, котів, птахів та інших тварин здійснюється за умови одержання дозволу авіаперевізника під час бронювання повітряного перевезення.

Тварини, які приймаються до повітряного перевезення, обов’язково мають бути належним чином розміщені у контейнерах/клітках і мати чинні свідоцтва про вакцинації та довідки про стан їх здоров’я, дозволи на ввезення в країну призначення чи транзиту. Тварини мають бути чисті, охайні та не мати неприємного запаху.

Авіаперевізник має право визначати спосіб перевезення і обмежити кількість тварин, що дозволяється перевозити на одному рейсі.

2. Повітряне перевезення тварин, прийнятих як зареєстрований багаж разом з контейнером і харчуванням, має оплачуватися як додаткова послуга, яку пасажир має сплатити відповідно до тарифу, установленого авіаперевізником.

3. Службові собаки, які допомагають працівникам державних органів, командам рятувальників, перевозяться безкоштовно разом з контейнерами і продуктами для їх харчування. Таке перевезення попередньо має бути узгоджене з авіаперевізником.

4. У пасажирському салоні повітряного судна дозволяється перевозити:

службових собак у супроводі кінолога;

службових тварин, у тому числі собак-поводирів для сліпих і глухих пасажирів за умови, що на тваринах є ошийник і намордник;

дрібних тварин, маса яких разом із засобами перевезення не перевищує масу, встановлену авіаперевізником.

Службова собака або собака-поводир має перебувати біля ніг кінолога/пасажира, а клітки птахів мають бути покриті щільною світлонепроникною тканиною.

Пасажир відповідає за тварину, яка перевозиться у пасажирському салоні.

5. Тварини, маса яких із засобом перевезення перевищує встановлену авіаперевізником масу, перевозяться в багажно-вантажних відсіках повітряного судна (крім собак-поводирів та службових собак).

6. Обов’язок надання всіх необхідних для перевезення тварин документів, передбачених чинним законодавством країни відправлення, призначення або транзиту, покладається на пасажира.

Авіаперевізник не відповідає за травмування, втрату, захворювання або загибель тварин, які сталися внаслідок відмови у ввезенні їх до країни пункту призначення або транзиту, якщо такої шкоди не заподіяно внаслідок недбальства авіаперевізника.

7. У разі невиконання пасажиром вимог пунктів 1-6 цієї глави авіаперевізник має право під час реєстрації пасажира на власний розсуд прийняти остаточне рішення щодо прийняття до повітряного перевезення чи відмови в перевезенні тварин (птахів).

1. Регулярні рейси виконуються відповідно до розкладу руху повітряних суден, який складається авіаперевізником, публікується в АСБ/ГРС та оприлюднюється на веб-сайті авіаперевізника. Авіаперевізник може видавати рекламний розклад руху. Авіаперевізник, що розміщує дані в АСБ/ГРС, повинен гарантувати, що розміщена ним чи надана для розміщення в інших автоматизованих системах інформація є точною, достовірною та вичерпною.

2. Авіаперевізник не відповідає за помилки в розкладах руху або інших опублікованих графіках рейсів інших авіаперевізників.

3. Агент з обслуговування та/або експлуатанти аеропортів мають право видавати об’єднаний розклад всіх авіакомпаній, що здійснюють рейси з/до аеропорту.

4. Час відправлення рейсу і тип повітряного судна, зазначені в розкладі руху або інших опублікованих графіках рейсів авіаперевізника, за винятком часу відправлення, зазначеного у квитку, не є обов’язковою умовою договору повітряного перевезення. Авіаперевізник має право змінювати час відправлення рейсу, про що повинен своєчасно інформувати пасажира.

5. Авіаперевізник має право змінювати тип повітряного судна без повідомлення про це пасажира.

6. Авіаперевізник або агент з обслуговування (експлуатант аеропорту) повинен забезпечити пасажирів в аеропорту візуальною та акустичною інформацією щодо:

часу відправлення та посадки повітряного судна;

місця, часу початку та закінчення реєстрації на рейс;

місця, часу початку та закінчення посадки на борт повітряного судна;

затримки або скасування рейсу та причини затримки (скасування) рейсу.

1. Авіаперевізник може затримати або скасувати рейс як з комерційних причин, так і з причин, які не залежать від нього.

2. Авіаперевізник повинен ужити всіх необхідних заходів для уникнення затримки повітряного перевезення пасажирів і багажу.

3. У разі виникнення надзвичайних обставин авіаперевізник має право без повідомлення пасажира скасувати чи затримати рейс або анулювати раніше підтверджене бронювання. В інших випадках авіаперевізник або його агент з продажу зобов’язаний попередити пасажира про затримку або скасування рейсу не пізніше ніж за три години до початку реєстрації.

Інформацію про затримку або скасування рейсу авіаперевізник повинен внести в АСБ/ГРС не пізніше ніж за 8 годин до вильоту. В іншому разі авіаперевізник самостійно інформує пасажира про затримку, скасування рейсу або анулювання бронювання і відповідає за своєчасність інформування пасажира.

У разі виникнення надзвичайних обставин авіаперевізник може здійснити посадку у непередбаченому розкладом виконання рейсу аеропорту. У такому разі перевезення до аеропорту, куди пасажир мав прибути рейсом, зазначеним у квитку, здійснюється за рахунок авіаперевізника.

4. У разі затримки рейсу авіаперевізник зобов’язаний самостійно або через агента з обслуговування (експлуатанта аеропорту) інформувати пасажирів про орієнтовний час затримки рейсу та очікуваний час його відправлення засобами, доступними в аеропорту відправлення, кожні 30 хвилин.

5. У разі затримки рейсу понад розумні строки або скасування рейсу український авіаперевізник не пізніше ніж через 12 годин після відправлення затриманого рейсу або прийняття рішення про скасування рейсу має повідомити Державіаслужбу щодо причин затримки (скасування) рейсу та обслуговування, яке було надане пасажирам під час такої затримки або скасування рейсу.

6. У разі оформлення перевезення різними квитками та виникнення у пасажира збитків, пов’язаних із запізненням до пункту трансферу для продовження подорожі, питання відшкодування збитків авіаперевізником, який затримав рейс, розглядається в претензійному порядку.

1. Положення цього розділу застосовуються до пасажирів регулярних та чартерних рейсів, яким відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, або рейс яких скасовано чи затримано, за умови, що пасажир має підтверджене бронювання на відповідний рейс та, за винятком випадку скасування, зазначеного у розділі XIV цих Авіаційних правил, присутній для проходження реєстрації у час, передбачений правилами авіаперевізника та письмово зазначений (включаючи електронні засоби), або, якщо час реєстрації не зазначено, не пізніше ніж за 45 хвилин до часу відправлення чи забронював рейс, який було затримано/перенесено авіаперевізником або фрахтувальником повітряного судна (туроператором) на інший рейс, незалежно від причин.

У разі відмови у перевезенні, скасування або затримки рейсу незалежно від тривалості пасажири з інвалідністю або з обмеженою рухливістю та особи, що їх супроводжують, а також діти без супроводу відповідно до цього розділу мають право на допомогу в першу чергу.

2. Положення цього розділу не застосовуються до пасажирів, які подорожують безкоштовно або за зменшеною вартістю, яка безпосередньо або опосередковано не доступна іншим пасажирам, однак ці положення застосовуються до пасажирів, яким видано квитки згідно з програмою авіаперевізника для пасажирів, які часто літають (програмою лояльності).

3. У разі якщо авіаперевізник сплачує компенсацію або надає послуги, передбачені цим розділом, жодне положення цих Авіаційних правил не може тлумачитись як таке, що обмежує його права вимагати компенсації у порядку регресу від будь-якої особи, включаючи третіх осіб, зокрема за вимогами про відшкодування туроператором або іншою особою, з якою авіаперевізник уклав договір. Відповідно жодне положення цих Авіаційних правил не може тлумачитись як таке, що обмежує права туроператора або третіх осіб, інших ніж пасажир, з якими авіаперевізник уклав договір, вимагати відшкодування або компенсації від авіаперевізника згідно із законодавством.

4. Відстані, зазначені у цьому розділі, вимірюються за методом ортодромічної відстані маршруту.

5. У разі виникнення зобов’язань перед пасажирами на рейсі, який виконується на підставі угоди про спільне використання кодів (codesharing), відповідальним за надання обслуговування та виплату компенсації є фактичний перевізник. Якщо кількість пасажирів, що мають підтверджене бронювання, перевищує кількість наявних місць у блоці, надання обслуговування та виплату компенсації забезпечує авіаперевізник, який здійснив перепродаж.

6. У разі невиплати грошової компенсації, передбаченої цим розділом, в аеропорту, де сталась відмова у повітряному перевезенні або скасування рейсу, виплата компенсації, передбаченої цим розділом, здійснюється за письмовим зверненням пасажира. Авіаперевізник повинен надати відповідь у строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".

7. Рейс уважається виконаним, у разі передачі його виконання іншому авіаперевізнику, який забезпечує перевезення усіх пасажирів переданого рейсу спеціально організованим рейсом.

Зміна аеродрому вильоту або прильоту у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці не може вважатися скасуванням рейсу.

Крім випадків скасування рейсу авіаперевізником, рейс уважається скасованим, у разі затримки при відправленні понад 48 годин.

1. У разі якщо авіаперевізник мотивовано очікує на відмову пасажирам у посадці на рейс, він зобов’язаний спочатку знайти добровольців, готових відмовитися від свого підтвердженого бронювання в обмін на узгоджену між пасажиром, який добровільно відмовляється від посадки на рейс, та авіаперевізником винагороду.

2. Крім виплати винагороди авіаперевізник зобов’язаний запропонувати пасажиру на вибір:

відшкодування вартості повітряного перевезення впродовж семи днів, яке має бути виплачене готівкою, електронним банківським переказом, банківськими дорученнями або банківськими чеками чи (за наявності засвідченої у письмовій формі згоди пасажира) у вигляді дорожніх чеків та/або інших послуг, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка та за використані частину або частини квитка, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, а також забезпечити (за потреби) зворотний рейс до початкового пункту відправлення за першої можливості;

зміну маршруту, яка має здійснюватися за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення - за першої можливості чи до кінцевого пункту призначення - у пізніший час за бажанням пасажира та за умови наявності вільних місць.

3. Перевезення пасажира з аеропорту, де сталася відмова у перевезенні, до аеропорту, з якого починається запропонований авіаперевізником альтернативний маршрут, та від аеропорту альтернативної посадки до аеропорту, куди пасажир мав прибути рейсом, на який йому було відмовлено у перевезенні, здійснюється за рахунок авіаперевізника.

4. Якщо пасажирів, які згодні добровільно відмовитися від подорожі цим рейсом, немає або їх кількість є недостатньою, авіаперевізник має право відмовити пасажиру в перевезенні проти його волі.

5. Якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, авіаперевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах:

250 євро - для рейсів дальністю 1500 кілометрів або менше;

400 євро - для рейсів дальністю понад 1500 до 3500 кілометрів;

600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів.

Під час визначення відстані за основу береться останній пункт, у якому відмова від перевезення або невиконання рейсу, який було раніше заплановано та на який заброньовано принаймні одне місце, створить затримку прибуття пасажирів у запланований час.

6. Авіаперевізник має право зменшити розмір компенсації, зазначеної у пункті 5 цієї глави, на 50 %, якщо пасажиру пропонується заміна маршруту перевезення до його пункту призначення альтернативними рейсами, час прибуття яких не перевищує запланованого:

дві години - для рейсів дальністю 1500 кілометрів або менше;

три години - для рейсів дальністю понад 1500 до 3500 кілометрів;

чотири години - для рейсів, не зазначених у другому та третьому абзацах цього пункту.

7. Виплата компенсації не звільняє авіаперевізника від обов’язку запропонувати пасажиру на вибір послуги та відшкодування витрат, що зазначені у пункті 2 цієї глави та пункті 5 глави 3 цього розділу.

1. У разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до пункту 2 глави 2 цього розділу та компенсацію відповідно до пунктів 5, 6 глави 2 цього розділу. Пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу:

за два тижні до запланованого часу відправлення;

у період не більше ніж за два тижні і не менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення і запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за дві години до запланованого часу відправлення та прибути до кінцевого пункту призначення не пізніше ніж через чотири години після запланованого часу прибуття;

менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення і запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за годину до запланованого часу відправлення та прибути до кінцевого пункту призначення не пізніше ніж через дві години після запланованого часу прибуття.

2. Авіаперевізник, скасовуючи або затримуючи рейс, повинен надавати пасажирам на їх запит пояснення щодо підстав скасування чи затримки рейсу. За потреби забезпечення своєчасної пересадки трансферних пасажирів на стикувальні рейси авіаперевізник за першої можливості повинен запропонувати їм альтернативні маршрути перевезення.

3. Авіаперевізник не зобов’язаний сплачувати компенсацію відповідно до пунктів 5, 6 глави 2 цього розділу, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія надзвичайних обставин або непереборної сили, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів.

4. Доведення фактів інформування пасажира про правила та умови перевезення, порядок бронювання місць на рейсах, тарифи, такси (збори), про розклад та строки виконання рейсу покладається на авіаперевізника, його агента з продажу, туроператора та інших уповноважених організацій за місцем укладання договору повітряного перевезення.

5. У разі скасування рейсу авіаперевізником та продовження пасажиром подорожі іншим рейсом (рейсами) або за іншим маршрутом пасажирам має бути безкоштовно запропоновано та забезпечено:

харчування та прохолодні напої відповідно до часу очікування нового рейсу;

місця в готелі у випадках, якщо пасажири змушені чекати на відправлення впродовж однієї або більше ночей чи якщо час додаткового очікування пасажирами відправлення більший, ніж передбачалося;

наземний трансфер за маршрутом аеропорт - готель - аеропорт;

два телефонні дзвінки, або телекс-, факс-повідомлення, або повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови.

6. Авіаперевізник повинен приділяти особливу увагу потребам пасажирів з інвалідністю або з обмеженими фізичними можливостями та осіб, які їх супроводжують, а також потребам дітей, у тому числі тим, які подорожують без супроводу дорослих.

1. Авіаперевізник повинен надати пасажирам за встановленими ним нормами харчування та прохолодні напої і можливість здійснити два безкоштовних дзвінки або відправити телекс-, факс-повідомлення чи повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови, у разі затримки рейсу на строк:

дві години або більше від запланованого часу відправлення рейсу дальністю 1500 кілометрів або менше;

три години або більше від запланованого часу відправлення рейсу дальністю від понад 1500 до 3500 кілометрів;

чотири години або більше від запланованого часу відправлення рейсу для всіх інших рейсів, не зазначених у абзацах другому і третьому цього пункту.

2. Якщо виконання затриманого рейсу відкладається на наступний день за днем його виконання, передбаченим розкладом і зазначеним у квитку, авіаперевізник повинен надати пасажирам номери у готелі, харчування та забезпечити трансфер за маршрутом аеропорт - готель - аеропорт.

3. Якщо затримка рейсу перевищує п’ять годин, пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до абзацу другого пункту 2 глави 2 цього розділу.

1. Авіаперевізник не має права вимагати будь-якої додаткової плати, якщо він розміщує пасажира у класі обслуговування, вищому за той, що зазначений у його квитку.

2. Якщо авіаперевізник розміщує пасажира у класі обслуговування, нижчому за зазначений у його квитку, він упродовж семи днів повинен відшкодувати пасажиру:

30 % від застосованого тарифу для всіх рейсів дальністю 1500 кілометрів або менше;

50 % від застосованого тарифу для всіх рейсів дальністю понад 1500 до 3500 кілометрів;

75 % від застосованого тарифу для всіх інших рейсів, не зазначених у абзацах другому і третьому цього пункту.

3. Компенсація за розміщення пасажира у класі обслуговування, нижчому за той, що зазначений у його квитку, розраховується за сегмент, у якому здійснено пониження у класі обслуговування, методом прорейтового розподілу.

1. Компенсація за затримку в перевезенні багажу встановлюється з огляду на необхідність забезпечити пасажира засобами першої потреби. У будь-якому разі така компенсація обмежується сумою 50 доларів США (або еквівалентом в іншій валюті).

2. Компенсація пропонується пасажиру в разі неприбуття багажу до пункту призначення разом з пасажиром, якщо пункт призначення не є країною постійного проживання пасажира.

1. Авіаперевізник під час реєстрації повинен забезпечити пасажирів розбірливою та чітко видимою інформацією такого змісту: "Якщо вам відмовлено в перевезенні або ваш рейс скасовано чи затримано не менше ніж на дві години, запитайте біля стійки реєстрації або пункту виходу на посадку письмове повідомлення про ваші права, зокрема щодо отримання компенсації та допомоги".

2. Авіаперевізник, який відмовляє в перевезенні або скасовує рейс, повинен надати кожному пасажиру, якого це стосується, письмове повідомлення, в якому викладено правила надання пасажирам компенсації та допомоги. Авіаперевізник повинен забезпечити таким самим повідомленням пасажира, рейс якого затримано принаймні на дві години. Контактна інформація для направлення запитів щодо порушення прав пасажира на компенсацію або допомогу має також надаватися в письмовій формі.

3. Для інформування глухих та осіб з погіршеним зором або іншими відхиленнями у здоров’ї, що утруднюють або унеможливлюють їх самостійне ознайомлення з візуальною чи акустичною інформацією, в аеропорту відправлення/прибуття мають використовуватися відповідні альтернативні засоби інформування.

1. Повернення коштів за невикористаний квиток (його частину) авіаперевізник здійснює за місцем придбання квитка або в головному офісі авіаперевізника (офісі з продажу перевезень авіаперевізника) і в тій валюті, у якій квиток було оплачено.

Повернення коштів в Україні авіаперевізник здійснює в національній валюті. Повернення коштів у представництвах авіаперевізника в інших країнах здійснюється відповідно до законодавства країни місцезнаходження представництва.

У разі якщо оплату було здійснено електронними засобами переказу коштів (банківською карткою), кошти повертаються на платіжну картку, з якої було здійснено платіж за квиток.

2. Розмір сум коштів, що повертаються за невикористаний квиток (його частину), залежить від використаного тарифу і тарифних нормативів авіаперевізника та виду відмови від перевезення (добровільна чи примусова).

3. Повернення коштів здійснюється на підставі невикористаного повністю або частково перевізного документа, ордера різних зборів, квитанції про оплату наднормового багажу.

4. Повернення коштів здійснюється:

особі, що зазначена у квитку,- у разі сплати за перевезення готівкою або банківським переказом;

на рахунок підприємства, установи тощо - у разі сплати за безготівковим розрахунком;

на рахунок власника банківської картки, якою оплачено перевезення (у разі припинення діяльності банку перерахування коштів може бути здійснено на рахунок в іншому банку);

спонсору, що сплатив за перевезення,- у разі оформлення квитка за повідомленням про попередню оплату (Prepaid Ticket Advice - РТА).

Повернення коштів здійснюється за умови пред’явлення документів, що посвідчують особу, та документів, що підтверджують право на отримання грошових сум, визначених у пункті 3 цієї глави.

5. Повернення коштів авіаперевізник здійснює у день розірвання договору повітряного перевезення (пред’явлення квитків до каси за місцем їх оформлення, отримання авіаперевізником інформації від пасажира щодо бажання повернути кошти за невикористане повітряне перевезення, оформлене електронним квитком), а в разі неможливості повернути кошти у день розірвання договору повітряного перевезення - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Строк повернення коштів розраховується з дня, наступного за днем отримання авіаперевізником або агентом з продажу документів, необхідних для здійснення операції повернення коштів.

6. Правилами перевезення авіаперевізника може бути передбачена вимога обов’язкового письмового звернення щодо повернення коштів.

1. Примусове повернення коштів або перебронювання без застосування штрафних санкцій здійснюється у випадках:

скасування, перенесення, затримки рейсу (авіаперевізник може зменшити час затримки, зазначений у пункті 3 глави 4 розділу XV цих Авіаційних правил), на який у пасажира заброньовано місце та оформлено квиток;

неправильного оформлення перевізних документів з вини авіаперевізника або його агента з продажу;

заміни класу обслуговування або типу повітряного судна;

неможливості надати пасажиру місце відповідно до бронювання;

незабезпечення авіаперевізником стикування з рейсом, на який пасажир має підтверджене бронювання і який зазначений у тому самому квитку, що і попередній;

відмови в перевезенні через несплату пасажиром тарифу, державних зборів, податків чи зборів (такс) у разі зміни тарифів або правил їх застосування порівняно з тими, що діяли на день відправлення пасажира з початкового аеропорту, зазначеного у квитку;

використання авіаперевізником свого права відмови в перевезенні з причин, зазначених у пунктах 1, 7 розділу X цих Авіаційних правил;

смерті пасажира або членів його сім’ї, хвороби пасажира або членів його сім’ї, що подорожують разом із ним, за наявності належно оформлених підтвердних документів;

в інших випадках відмови пасажира від повітряного перевезення або відмови авіаперевізника у перевезенні пасажира, що сталися з вини авіаперевізника.

2. У разі примусового повернення сума коштів, що повертається пасажиру, має дорівнювати:

якщо жодну частину квитка не використано,- сумі, що дорівнює повній вартості квитка за ціною, за якою його було придбано;

якщо було використано будь-яку частину квитка,- сумі, що дорівнює тарифу за невикористану частину перевезення в один бік та невикористані державні збори, податки, аеропортові збори (такси) і невикористані збори (такси) авіаперевізника від місця, де сталася відмова від перевезення, до місця призначення.

До сум, передбачених цим пунктом, не зараховуються суми компенсацій, передбачених розділом XV цих Авіаційних правил.

3. У разі добровільного повернення коштів, тобто якщо пасажир бажає повернути суму, сплачену за квиток, і таке повернення дозволяється правилами застосування тарифів, така сума розраховується згідно з тарифними нормативами авіаперевізника. Пасажиру також повертається сума всіх невикористаних державних зборів, податків, аеропортових зборів (такс) і зборів (такс) авіаперевізника.

4. У разі повернення коштів за невикористаний квиток або його частину, у тому числі примусового, плата за оформлення повітряного перевезення не повертається, за винятком випадку повернення коштів з вини авіаперевізника. Плата за операцію повернення коштів у разі примусового повернення коштів не стягується.

1. Авіаперевізник має право відмовити в поверненні коштів (за винятком всіх невикористаних державних зборів, податків, аеропортових зборів (такс) і зборів (такс) авіаперевізника), якщо:

заяву про повернення коштів пасажир подав після закінчення строку чинності квитка, визначеного у главі 4 розділу III цих Авіаційних правил, а також в інших випадках, передбачених цими Авіаційними правилами;

квиток придбано за спеціальним тарифом і правилами його використання не передбачено повернення сум (у разі придбання квитка за таким спеціальним тарифом авіаперевізник або його агент з продажу повинен поінформувати про це пасажира під час бронювання і в квитку має бути відповідна відмітка).

2. У разі втрати квитка повернення коштів здійснює:

авіакомпанія - власник бланка квитка ("перевізник за договором"),- якщо квиток було оформлено за інтерлайн-угодою;

авіакомпанія - фактичний перевізник,- якщо квиток було оформлено на бланку авіакомпанії, яка виконує рейс.

Повернення коштів може бути здійснено, якщо втрачений квиток (або його частину) не було використано або змінено та за ним не здійснювалося повернення коштів.

Із суми коштів, що повертаються, авіаперевізник має право стягувати штраф (збір), встановлений ним для таких випадків.

3. Кошти за дублікатом квитка, за втраченим квитком, ордером різних зборів, квитанцією про оплату наднормового багажу повертаються в претензійному та/або судовому порядку.

4. Відмова пасажиру в поверненні коштів може бути оскаржена пасажиром шляхом подання претензії до авіаперевізника або у судовому порядку.

1. Поведінка пасажира на борту повітряного судна має бути такою, яка за правилами авіаперевізника не становить небезпеки або не загрожує іншим пасажирам, речам, повітряному судну або його екіпажу.

Пасажир не повинен заважати екіпажу під час виконання ним своїх службових обов’язків і має виконувати вказівки командира повітряного судна та екіпажу щодо гарантування безпеки польоту, повітряного судна та безпечного, ефективного і комфортабельного польоту пасажирів. Пасажир не повинен вчиняти дій, що можуть викликати або викликають незадоволення інших пасажирів.

2. З метою забезпечення безпеки польоту авіаперевізник має право заборонити або обмежити використання на борту повітряного судна електронної техніки, мобільних телефонів, портативної техніки, CD-плеєрів, передавальних пристроїв, у тому числі іграшок з радіоуправлінням, портативних рацій тощо, за винятком приладів штучного слуху та серцевих електрокардіостимуляторів.

3. На борту повітряного судна пасажир не має бути в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння або під впливом будь-якої іншої речовини, що може становити небезпеку для інших пасажирів, речей, повітряного судна або його екіпажу. Вживання будь-яких алкогольних напоїв на борту повітряного судна дозволяється лише у кількості, що пропонує авіаперевізник.

4. Незалежно від дальності польоту забороняється палити на борту повітряного судна. В окремих випадках авіаперевізник може надати згоду палити на борту повітряного судна у спеціально обладнаних для цього місцях.

5. Якщо пасажир не дотримується вимог пунктів 2-4 цього розділу, авіаперевізник має право вжити таких заходів, яких вимагатиме ситуація і які авіаперевізник вважатиме необхідними для недопущення такої поведінки. До таких заходів можуть належати обмеження пересування пасажира у салоні повітряного судна, висадка пасажира, відмова в посадці на борт повітряного судна в будь-якому пункті за маршрутом повітряного перевезення і передання пасажира державним органам для вжиття відповідних заходів.

6. Якщо пасажир не дотримується положень цього розділу або не виконує встановлених авіаперевізником правил, авіаперевізник має право відмовити пасажиру в подальшому перевезенні.

Авіаперевізник відповідно до положень статей 90, 91 Повітряного кодексу України має право на підтримання встановленого порядку та застосування заходів стримування щодо правопорушників на борту повітряного судна. Відповідні процедури щодо здійснення заходів стримування розробляє авіаперевізник.

7. Якщо через поведінку пасажира авіаперевізник був змушений вчинити дії, що спричинили додаткові витрати, пасажир зобов’язаний відшкодувати такі витрати авіаперевізника відповідно до законодавства України.

1. Ці Авіаційні правила поширюються на повітряні перевезення, які здійснюються згідно з комерційними угодами між авіаперевізниками (угоди про спільне використання кодів (codesharing), угоди про взаємне визнання перевізної документації (interline), навіть якщо у квитку визначений інший авіаперевізник, ніж той, що фактично здійснює перевезення.

Якщо існує така комерційна угода, авіаперевізник або його агент з продажу повинен надати пасажиру під час здійснення бронювання повітряного перевезення інформацію про те, який авіаперевізник є договірним, а який фактично здійснює перевезення. Під час реєстрації пасажира на рейс таку інформацію надає фактичний перевізник або його уповноважений агент з обслуговування в аеропорту відправлення.

2. Якщо пасажир уклав договір про повітряне перевезення з наданням додаткових послуг, авіаперевізник відповідає за надання таких послуг у межах сплаченої суми.

1. Повітряне перевезення, яке здійснюють декілька послідовних авіаперевізників, вважається єдиним перевезенням, якщо з початку перевезення авіаперевізники розглядали таку операцію як єдине перевезення і таке перевезення було оформлено складеним квитком.

2. У разі здійснення єдиного повітряного перевезення кожний авіаперевізник, який приймає пасажирів і багаж (вантаж) до такого перевезення та надає свої послуги, підпадає під дію цих Авіаційних правил у частині перевезення, які він здійснює.

3. Авіаперевізник, який оформив квиток, або перший авіаперевізник, зазначений у квитку чи в складеному квитку, не відповідає за перевезення на ділянці (ділянках) повітряного перевезення іншого (інших) авіаперевізника (авіаперевізників), у тому числі за затримку в перевезенні пасажира чи багажу на таких ділянках.

4. У разі знищення, втрати, пошкодження, затримки в перевезенні багажу пасажир має право направити претензію або подати позов до першого чи останнього авіаперевізника, а також до авіаперевізника, який виконував перевезення, під час якого сталося знищення, втрата, пошкодження, затримка в перевезенні багажу.

5. Якщо не можна визначити авіаперевізника, з вини якого сталося знищення, втрата, пошкодження, затримка в перевезенні багажу, авіаперевізники несуть солідарну відповідальність перед пасажиром.

1. Період часу повітряного перевезення не включає будь-які перевезення наземними, морськими (річковими) видами транспорту, здійснені поза зоною аеропорту. Однак, якщо таке перевезення здійснюється на виконання договору перевезення з метою посадки, висадки, завантаження, видачі, перевантаження, будь-яка шкода (до доведення протилежного) вважається наслідком події, що мала місце у період часу повітряного перевезення. Якщо без згоди пасажира перевізник повністю або частково замінює перевезення, яке за договором сторін має бути здійснене повітряним транспортом, на перевезення будь-яким іншим видом транспорту, таке перевезення іншим видом транспорту вважається перевезенням, здійсненим у період часу повітряного перевезення.

2. У разі змішаних перевезень, що здійснюються частково повітряним і частково будь-яким іншим видом транспорту, положення цих Авіаційних правил застосовуються лише до перевезення повітряним транспортом з урахуванням положень пункту 1 цього розділу.

3. Будь-яке положення цих Авіаційних правил не забороняє сторонам у разі змішаних перевезень включити у квиток положення, що стосуються перевезень іншими видами транспорту, за умови, що положення цих Авіаційних правил застосовуватимуться лише до перевезення повітряним транспортом.

4. Перевезення іншими видами транспорту, з урахуванням положень пункту 1 цього розділу, авіакомпанія може пропонувати виключно як агент перевізника іншим видом транспорту, в тому числі у разі, якщо у квитку таке перевезення зазначено під кодом авіакомпанії.

Авіаперевізник за будь-яке неналежне перевезення пасажира, знищення, втрату, пошкодження, затримку в перевезенні багажу, які сталися у період перевезення такими іншими видами транспорту, відшкодовує суму, що обмежується сумою, сплаченою пасажиром за таке перевезення.

1. Положення цього розділу застосовуються у разі, якщо авіаперевізник (перевізник за договором) як сторона укладає договір повітряного перевезення з пасажиром або з особою, яка діє від імені пасажира, а фактичний перевізник як уповноважений перевізник за договором здійснює все повітряне перевезення або його частину, але не є щодо такої частини послідовним перевізником у розумінні розділу XXI цих Авіаційних правил.

2. У разі здійснення повітряного перевезення, передбаченого пунктом 1 цього розділу, на перевізника за договором поширюється дія цих Авіаційних правил щодо всього перевезення, а на фактичного перевізника - щодо тієї частини повітряного перевезення, яке він здійснює.

3. Розмір відповідальності фактичного перевізника і перевізника за договором обмежений нормами, встановленими цими Авіаційними правилами.

1. Авіаперевізник, що здійснює виконання чартерних рейсів, під час укладання угоди із замовником повинен передбачити надання послуг та відшкодування, що передбачені цими Авіаційними правилами.

Договір на повітряне перевезення авіаперевізник укладає окремо з кожним пасажиром. Питання компенсування авіаперевізнику витрат, пов’язаних із затримкою або відмовою у перевезенні, мають бути відображені у договорі між авіаперевізником та замовником чартерного рейсу (блоку місць).

Квитки на чартерні рейси вважаються недійсними до дати сплати авіаперевізнику, що фактично виконує рейс, вартості виконання чартерного рейсу.

Повернення коштів та підтвердження бронювання здійснюються відповідно до умов договору, укладеного між авіаперевізником та замовником чартерного рейсу.

2. Квитки на чартерні рейси вважаються дійсними тільки на повітряні перевезення у дати і на рейси, які в них зазначено. Замовник чартерного рейсу може змінити дати вильоту та повернення рейсу за умови, що такі зміни замовник рейсу (перевізник за договором) погодив з пасажирами та фактичним перевізником (виконавцем рейсу).

3. До чартерного перевезення не застосовуються положення, зазначені в главах 4, 5 розділу III, розділах IV, V, главах 1, 4 розділу VI, розділі XVIII цих Авіаційних правил.

1. Пасажир відповідає за одержання всіх необхідних для подорожі документів, зокрема віз, дозволів, довідок тощо, а також за виконання вимог законодавства щодо виїзду, в’їзду, транзиту країни відправлення, прибуття та транзиту.

Авіаперевізник не відповідає за наслідки недотримання пасажиром вимог законодавства країн відправлення, прибуття та транзиту або відсутності у пасажира необхідних для подорожі документів.

2. На вимогу авіаперевізника пасажир має пред’явити уповноваженим особам авіаперевізника, представникам відповідних державних органів усі документи на виїзд, в’їзд, транзит, щодо стану здоров’я та інші документи, що вимагаються застосовуваними законами. Авіаперевізник має право робити копії документів пасажира для подорожі та зберігати їх у порядку, встановленому законодавством України.

Авіаперевізник має право відмовити в перевезенні пасажиру, який не виконав застосовуваних законів або документи якого не оформлено належним чином.

1. Авіаперевізник не відповідає за відмову пасажиру у в’їзді до країни (пунктів призначення, транзиту).

2. Пасажир повинен на вимогу авіаперевізника або державних органів сплатити відповідний тариф за перевезення у зворотному напрямку, якщо від нього вимагатиметься повернутися у місце відправлення або інше місце у зв’язку з відмовою країни прямування прийняти такого пасажира незалежно від того, чи є ця країна місцем призначення або транзитною країною.

Авіаперевізник може використати як оплату такого перевезення кошти пасажира з будь-яких раніше сплачених ним авіаперевізнику, які залишилися у розпорядженні авіаперевізника за невикористане повітряне перевезення, або будь-яких коштів пасажира, які перебувають у розпорядженні авіаперевізника.

3. Авіаперевізник має право не повертати суми, сплачені пасажиром за здійснене повітряне перевезення до місця, де було відмовлено пасажиру у в’їзді, або місця депортації.

1. Якщо від авіаперевізника вимагатиметься сплатити або депонувати будь-яку суму, сплатити штраф чи забезпечити фінансову гарантію у зв’язку з тим, що пасажир не виконав вимог застосовуваних законів країни відправлення, прибуття та транзиту, або не пред’явив необхідних документів для подорожі, або пред’явив підроблені документи чи документи, які містять неправдиву інформацію, пасажир на вимогу авіаперевізника повинен відшкодувати йому сплачену або депоновану суму та пов’язані з цим інші витрати авіаперевізника.

2. Авіаперевізник має право використати для покриття таких витрат будь-які раніше сплачені пасажиром кошти, які залишилися у розпорядженні авіаперевізника за невикористане перевезення, або будь-які кошти пасажира, які перебувають у розпорядженні авіаперевізника, або відмовити у перевезенні, якщо пасажир не відшкодував авіаперевізнику таких витрат.

1. Під час виконання міжнародних повітряних перевезень пасажири, їх зареєстрований багаж і ручна поклажа обов’язково проходять контроль на авіаційну безпеку і прикордонний контроль, а також на вимогу митних та інших уповноважених органів - інші види контролю.

2. Під час виконання внутрішніх повітряних перевезень пасажир, його зареєстрований багаж і ручна поклажа обов’язково проходять контроль на авіаційну безпеку, на вимогу інших уповноважених органів - інші види контролю.

3. Пріоритетне проходження будь-якого виду контролю визначається згідно із законодавством України.

4. Персонал авіаперевізників, експлуатантів аеропортів та агентів з обслуговування, який безпосередньо контактує з пасажирами, має проходити підготовку з питань запобігання торгівлі людьми. Екіпаж пасажирського салону повинен мати підготовку з питань запобігання торгівлі людьми з урахуванням інструктивного матеріалу, наведеного у Guidelines for Training Cabin Crew on Identifying and Responding to Trafficking in Persons (Circular 352).

1. Авіаперевізник відповідає за шкоду, яка спричинила загибель або тілесне ушкодження пасажира, виключно у разі, якщо подія, яка стала причиною загибелі або тілесного ушкодження, відбулася на борту повітряного судна або під час посадки чи висадки пасажира на/з борт(у) повітряного судна.

2. Авіаперевізник відповідає за шкоду, заподіяну в разі знищення, втрати або пошкодження зареєстрованого багажу, виключно у разі, якщо дія, яка спричинила знищення, втрату або пошкодження багажу, відбулась на борту повітряного судна або у період часу, коли авіаперевізник був відповідальним за збереження зареєстрованого багажу.

Авіаперевізник відповідає за шкоду, заподіяну з його вини або з вини його працівників чи агентів з обслуговування незареєстрованому багажу, у тому числі особистим речам пасажира.

Авіаперевізник не відповідає за пошкодження багажу, яке сталося внаслідок дефекту, якостей чи вад такого багажу.

3. Якщо авіаперевізник визнав втрату зареєстрованого багажу або якщо зареєстрований багаж не прибув протягом 21 дня з дати, коли він мав прибути, пасажир може пред’явити авіаперевізнику вимогу відповідно до умов договору повітряного перевезення та положень цих Авіаційних правил.

1. Авіаперевізник відповідає за шкоду, заподіяну внаслідок затримки в повітряному перевезенні пасажирів і багажу, якщо не доведе, що він, його працівники та агенти з продажу та/або обслуговування вжили всіх можливих заходів для того, щоб уникнути шкоди, або що він (вони) не мав (мали) змоги вжити таких заходів.

2. За неналежне перевезення пасажира і багажу авіаперевізник відшкодовує тільки реальні збитки, доведені пасажиром, але в межах відповідальності за шкоду, встановлену цими Авіаційними правилами.

1. Якщо авіаперевізник доведе, що недбалість, неправомірна дія чи бездіяльність особи, яка вимагає відшкодування, або особи, від якої походять її права, спричинили шкоду або її виникнення, авіаперевізник повністю або частково звільняється від відповідальності перед особою, яка вимагає відшкодування, у розмірі, в якому такі недбалість, неправомірна дія чи бездіяльність спричинили шкоду або її виникнення.

2. Якщо вимогу про відшкодування шкоди, яка спричинила загибель або тілесне ушкодження пасажира, заявлено особою іншою, ніж пасажир, авіаперевізник повністю або частково звільняється від відповідальності настільки, наскільки він доведе, що недбалість, інша неправомірна дія чи бездіяльність цього пасажира спричинили шкоду або її виникнення.