Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України

На виконання статті 28 Закону України від 1 лютого 1994 р. N 3898-12 "Про Державний бюджет України на 1994 рік", Указу Президента України від 17 березня 1994 року N 96/94 "Про додаткові заходи щодо стабілізації фінансового стану підприємств", постанови Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року N 3951-12 "Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, та ставки цього збору", враховуючи вимоги Декретів Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" і N 18-92 "Про акцизний збір"

1. Затвердити Інструкцію про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України (додається).

2. Щодо залишків імпортних товарів, які перетнули митні кордони України (були розмитнені) до 18 лютого 1994 року і реалізуються на території України після зазначеної дати застосовується Інструкція "Про порядок обчислення та сплати податку на добавлену вартість", затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 10 лютого 1993 р. N 3.

3. Вважати такими, що втратили чинність, пункти 10, 29, 30, 55 інструкції "Про порядок обчислення та сплати податку на добавлену вартість", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 10.02.93 N 3 .

4. Інструкція "Про порядок обчислення та сплати податку на добавлену вартість", затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 10 лютого 1993 р. N 3, щодо оподаткування товарів, імпортованих (що перетнули митні кордони України (розмитнені) починаючи з 18 лютого 1994 року, та товарів (робіт, послуг), експортованих за межі митних кордонів України починаючи з 18 лютого 1994 року, застосовується в частині, яка не суперечить цій Інструкції.

1. Відповідно до статті 28 Закону України від 1 лютого 1994 року N 3899-12 "Про Державний бюджет України на 1994 рік", постанови Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року N 3951-12 "Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, та ставки цього збору", Указу Президента України від 17 березня 1994 року N 96/94 "Про додаткові заходи щодо стабілізації фінансового стану підприємств". Декретів Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" та N 18-92 "Про акцизний збір" ця Інструкція визначає порядок сплати до бюджету податку на добавлену вартість та акцизного збору (за підакцизні товари) всіма платниками за імпортні товари, що перетнули митні кордони України (були розмитнені) незалежно від строків складання контрактів, їх оцінки та характеру здійснення імпорту (товарообмінні операції чи з розрахунками у валюті, безпосередньо імпортерами чи через посередника), а також порядок звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг), що експортуються за межі митних кордонів України.

2. За імпортні товари, що ввезено на територію України після 18.02.94 р. за бартерними угодами, складеними до 18.02.94 р., відповідно до яких на 18.02.94 р. було здійснено експорт товарів (робіт, послуг) на всю суму контракту або частково, податок на добавлену вартість митними органами із відповідних здійснених обсягів експорту імпортних товарів (продукції) справляється у вигляді різниці між фактично обчисленим податком на добавлену вартість, виходячи із митної вартості імпортних товарів з урахуванням митних зборів та мита, і податком, фактично сплаченим до бюджету внаслідок експорту товарів (робіт, послуг) за зазначеними контрактами. У вантажній митній декларації теж відображається ця сума різниці податку на добавлену вартість.

Зарахування митними органами фактично сплаченого податку на добавлену вартість за експорт товарів (робіт, послуг) шляхом бартерних операцій проводиться лише при умові обов'язкового подання суб'єктами підприємницької діяльності разом з вантажною митною декларацією копій відповідних контрактів, декларацій на повний чи частковий експорт за бартерними операціями, копій платіжних документів про сплату податку на добавлену вартість при вивезенні товарів (робіт, послуг) та довідки податкової інспекції за його місцезнаходженням про те, що вказана сума податку зарахована до відповідних бюджетів.

3. Платниками податку на добавлену вартість та акцизного збору за імпортні товари є суб'єкти підприємницької діяльності, включаючи громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи (декларанти), що ввозять товари (продукцію) як для власних, так і для виробничих потреб з метою реалізації у вільному обігу, на правах комісії та реекспорту, а також тимчасово (якщо інше не передбачено міжурядовими угодами).

4. У разі ввезення на територію України імпортних товарів, за винятком майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, міжнародними об'єднаннями, включаючи міжнародні неурядові організації, іноземними юридичними особами та громадянами, які від свого імені здійснюють виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України, податок на добавлену вартість та акцизний збір сплачується цими нерезидентами, а в разі відсутності у них розрахункових рахунків в установах банків України і їх постійних представництв в Україні сплата податків провадиться покупцями (замовниками, одержувачами) товарів.*

У разі подальшої реалізації (обміну чи передачі) на території України майна, що ввезено в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями, податок на добавлену вартість та акцизний збір справляється на загальних підставах (згідно з пунктами 13 та 19 цієї Інструкції).

5. У разі надання відстрочки платежів на умовах податкового кредиту, перерахунків платежів, у тому числі у зв'язку з коригуванням митної вартості, у всіх випадках стягнення платежів у безспірному порядку, а також стягнення фінансових санкцій та пені ці суми стягуються з отримувача (імпортера), тобто організації, яка уклала контракт (договір) на імпорт декларованих товарів (графа 8 вантажної митної декларації "Отримувач/імпортер").

6. Об'єктами оподаткування ввезених на територію України товарів є:

а) для акцизного збору на підакцизні товари (крім конфіскованого, безхазяйного, спадкового майна, скарбів та інших цінностей, що перейшли за правом спадкоємності до держави, імпортних товарів (продукції), що провозяться через територію України транзитом**, а також тих, які використовуються для виробництва підакцизних товарів):

- їх митна вартість, перерахована за курсом Національного банку України на дату подачі вантажної митної декларації в митний орган, з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів.

При цьому підприємства-виробники, що імпортують підакцизні товари для виробництва підакцизних товарів (наприклад, виноматеріали для виробництва вина, шкіра для виробництва одягу з натуральної шкіри та інше), повинні обов'язково мати довідку податкової інспекції за місцезнаходженням за формою, визначеною додатком N 2 цієї Інструкції, один примірник якої залишається митному органу, а другий примірник додається цими підприємствами до розшифровок неоподатковуваних оборотів податкової декларації.

б) для податку на добавлену вартість (крім конфіскованого, безхазяйного, спадкового майна, скарбів та інших цінностей, що перейшли за правом спадкоємності до держави, та імпортних товарів (продукції), що провозяться через територію України транзитом*):

- їх митна вартість, перерахована за курсом Національного банку України на дату подачі вантажної митної декларації в митний орган, з урахуванням фактично сплачених сум мита, митних зборів та акцизного збору за підакцизні товари.

При цьому рекламні матеріали та сувеніри, що ввозяться в Україну і призначені для представницьких цілей під час проведення в Україні виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків та інших подібних заходів (пропускається за рішенням митного органу в кількості, достатній для забезпечення потреб з урахуванням мети переміщення), не є об'єктом оподаткування.

Не підлягають оподаткуванню податком на добавлену вартість та акцизним збором:

- транспортні засоби, що використовуються для міжнародних перевезень товарів та пасажирів;

- професійне обладнання, майно та інструменти, що належать іноземним юридичним особам, необхідні для надання послуг чи виконання робіт ними на території України;

- зразки товарів, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру.

7. Митна вартість ввезених на територію України товарів (графа 42 вантажної митної декларації) визначається статтею 16 Закону України від 05.02.92 N 2097-12 "Про Єдиний митний тариф", тобто при визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, що передбачена договором (контрактом) і зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури:

- за транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування від пункту постачальника до пункту перетину митного кордону України;

- комісійні та брокерські;

- плата, що повинна бути сплачена імпортером прямо або побічно як умова їх ввезення (вивезення) за використання об'єктів інтелектуальної власності, які належать до даних товарів.

При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів вартості, зазначеній у цьому пункті, або у разі неможливості перевірки її обчислення вона визначається послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів.

8. У торговельних, заготівельних, оптових, постачальницько-збутових, а також інших підприємствах, що безпосередньо самі реалізують імпортні товари або надають посередницькі послуги щодо продажу на території України імпортних товарів, крім їх реалізації за іноземну валюту, об'єктом оподаткування для податку на добавлену вартість є різниця між ціною реалізації, що включає податок на добавлену вартість у розмірі 28 процентів, та митною вартістю із врахуванням сум митних зборів, мита, податку на добавлену вартість і акцизного збору за підакцизні товари.

9. Акцизним збором оподатковуються окремі товари, що ввозяться на територію України, за переліком та ставками, затвердженими постановою Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року (додаток N 1 Інструкції).

10. Обчислення акцизного збору проводиться виходячи з митної вартості товарів, перерахованої за курсом Національного банку України з урахуванням фактично сплачених сум мита і митних зборів та розміру ставок, затверджених за такими формулами:

а) за товари, що підлягають оподаткуванню митом за митними зборами:

б) за інші товари:

де: В - митна вартість в українських карбованцях;

М - мито та митні збори;

А - ставка акцизного збору.

11. Підставою для обчислення та сплати акцизного збору є вантажна митна декларація. Нарахована сума акцизного збору вказується окремим рядком.

12. У разі наступної реалізації (обміну чи передачі), включаючи реалізацію за іноземну валюту імпортних підакцизних товарів, ввезених на територію України, включаючи товари, придбані тимчасово та на правах комісії, по яких був сплачений акцизний збір одночасно із сплатою митних платежів до або під час проведення митних процедур, перерахунок щодо акцизного збору, виходячи з фактичної ціни реалізації цих товарів, не проводиться, а фактично сплачені суми акцизного збору за реалізовані товари на території України за іноземну валюту не відшкодовуються.

13. Якщо ж імпортні підакцизні товари, які були ввезені на виробництво підакцизних товарів і за які відповідно до підпункту "а" пункту 6 або частини другої пункту 4 цієї Інструкції до або під час проведення митних процедур не було сплачено акцизний збір, використовуються не на виробництво підакцизних товарів або реалізуються не на виготовлення підакцизних товарів, то обчислення акцизного збору проводиться виходячи з їх митної вартості, перерахованої за курсом Національного банку України, що діяв на день подачі вантажної митної декларації, з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів.

14. Оподатковуваним оборотом для обчислення податку на добавлену вартість, що підлягає сплаті до або під час проведення митних процедур за товари, ввезені на територію України, є вартість, що включає в себе: митну вартість товару, перераховану за курсом Національного банку України, мито, митні збори та суму акцизного збору (за підакцизні товари), який обчислено за порядком, зазначеним у розділі IV цієї Інструкції).

15. Обчислення податку на добавлену вартість проводиться за ставкою 28 процентів від оподатковуваного обороту.

16. Сума податку на добавлену вартість за імпортні товари, що підлягає сплаті до бюджету до або під час проведення митних процедур, обчислюється виходячи із таких формул:

а) товари, що підлягають оподаткуванню митом, митним і акцизним зборами;

б) товари, що підлягають оподаткуванню митом та митним збором, але не оподатковуються акцизним збором;

в) інші товари:

де: В - митна вартість в українських карбованцях;

М - мито, митні збори;

А - акцизний збір;

П - ставка податку на добавлену вартість (28 відсотків).

17. Підставою для обчислення та сплати податку на добавлену вартість є вантажна митна декларація. Нарахована сума податку на добавлену вартість показується окремим рядком.

18. У випадках, коли торговельні, заготівельні, оптові, постачальницько-збутові організації та інші підприємства, що надають посередницькі послуги, в подальшому реалізують (обмінюють чи передають), крім їх реалізації за іноземну валюту, на території України імпортні товари, включаючи товари, придбані на правах комісії чи лізингу за цінами, що перевищують митну вартість, при визначенні якої іноземна валюта перераховується за курсом Національного банку України на день подачі митної декларації, із врахуванням фактично сплачених сум мита, митних зборів, акцизного збору (за підакцизні товари) та податку на добавлену вартість, оподатковуваним оборотом є різниця між фактичною ціною реалізації, що включає в себе податок на добавлену вартість за ставкою 28 процентів, та їх митною вартістю із врахуванням зазначених у цьому пункті податків та зборів.

19. При реалізації на території України (обміні чи передачі) або використанні не на власні виробничі потреби імпортних сировини, матеріалів, комплектуючих, устаткування, які були придбані для власних виробничих потреб, крім їх реалізації за іноземну валюту, оподатковуваний оборот визначається виходячи з їх вартості з урахуванням податку на добавлену вартість та акцизного збору (за підакцизні товари), але не нижчою відповідно їх митної вартості з урахуванням фактично сплачених сум мита, митного та акцизного зборів (за підакцизні товари) та податку на добавлену вартість або ціни придбання з урахуванням податку на добавлену вартість, а по імпортних основних виробничих фондах - не нижчою їх балансової вартості за вирахуванням фактичного зносу та з урахуванням сум податку на добавлену вартість і акцизного збору (за підакцизні товари).

20. У випадках подальшої реалізації (обміну чи передачі) імпортних сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, устаткування, що придбані для власних виробничих потреб за цінами, нижчими цін придбання, від'ємна різниця між податком на добавлену вартість, сплаченим на митниці або постачальникам і одержаним з покупців, покривається за рахунок коштів, що залишились у розпорядженні підприємств.

21. За імпортні енергоносії (нафта, нафтопродукти, газ), що ввозяться для виробничих потреб України, податок на добавлену вартість при їх подальшому продажу (передачі або обміну) споживачам для виробничих потреб обчислюється виходячи з валового доходу підприємства, що здійснює продаж, який визначається виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації таких ресурсів та ціною їх придбання або митною вартістю, перерахованою в українські карбованці за курсом Національного банку України на день подачі вантажної митної декларації (у декларантів).

У разі реалізації (використання) зазначених енергоносіїв не на виробничі потреби України (наприклад, реалізація їх у вільному обігу населенню або споживачам для невиробничих потреб) податок на добавлену вартість обчислюється виходячи з їх загальної вартості з урахуванням податку на добавлену вартість, але не нижчою їх митної, а у відповідних випадках закупівельної вартості.

22. За імпортні матеріально-технічні ресурси для сільського господарства, зазначені у підпункті "и" пункту 27 цієї Інструкції, що ввозяться для виробничих потреб України, податок на добавлену вартість при їх подальшому продажу (передачі або обміну) сільськогосподарським виробникам обчислюється виходячи з валового доходу підприємства, що здійснює такий продаж, який визначається виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації таких ресурсів та у відповідних випадках ціною їх придбання або митною вартістю, перерахованою в українські карбованці за курсом Національного банку України на день подачі митної декларації.

У разі реалізації (обміну, передачі або використання) зазначених матеріально-технічних ресурсів не для потреб сільського господарства податок на добавлену вартість обчислюється виходячи з їх загальної вартості з урахуванням податку на добавлену вартість, але не нижчою їх митної, а у відповідних випадках закупівельної вартості.

23. Податок на добавлену вартість включається до ціни імпортних товарів за ставкою 28 процентів до оподатковуваного обороту, який не включає податку на добавлену вартість.

24. Обчислення податку на добавлену вартість за реалізацію імпортних товарів у випадках, зазначених у п.п.18-22, проводиться за ставкою 21.875 відсотка до оподатковуваного обороту, що включає податок на добавлену вартість.

25. При реалізації на території України за іноземну валюту імпортних товарів, включаючи товари, придбані на правах комісії, лізингу, за які одночасно із сплатою мита, митних зборів було сплачено податок на добавлену вартість, отримана виручка в іноземній валюті та валовий доход від такої реалізації не підлягають оподаткуванню, при цьому суми податку на добавлену вартість, що було справлено митними органами за ці товари, із бюджету не відшкодовуються.

26. Від сплати акцизного збору під час проведення митних процедур звільняються:

а) легкові автомобілі спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення;

б) легкові автомобілі спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція тощо), за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які будуть використані за призначенням.

27. Від сплати податку на добавлену вартість під час проведення митних процедур звільняються:

а) товари, передбачені для офіційного використання іноземних дипломатичних і прирівняних до них представництв, а також для особистого використання дипломатичного та адміністративно-технічного персоналу цих представництв, включаючи членів їх сімей, які живуть разом з ними, якщо таке звільнення для України передбачено іноземною державою;

б) вугілля, вугільні брикети та електроенергія;

в) продукти дитячого харчування та дитяче харчування, що імпортуються виключно для реалізації через молочні кухні;

г) дитячі журнали і газети, учнівські зошити та підручники;

д) лікарські засоби та вироби медичного призначення, що імпортуються виключно для реалізації через аптечні установи (в т.ч. ветеринарні), спеціалізовані магазини ("Оптика", "Медтехніка");

До виробів медичного призначення відносяться предмети догляду за хворими, санітарії та гігієни (крім загальноторгового асортименту), перев'язувальні засоби, шприци, протезно-ортопедичні вироби, аптечний посуд та упаковка, вироби та предмети, дозволені Міністерством охорони здоров'я України для застосування з метою профілактики та лікування захворювань;

е) товари спеціального призначення для інвалідів;

є) поштові марки, крім колекційних, конверти, листівки з поштовими марками, лотерейні білети, марки державного мита та інших знаків;

ж) імпортні сировина, матеріали, комплектуючі вироби, устаткування, що ввозяться резидентами для власних виробничих потреб (вводиться в дію з 1 квітня 1994 року);

з) енергоносії (нафта, нафтопродукти, газ), що ввозяться для виробничих потреб в Україну (вводиться в дію з 1 квітня 1994 року);

и) матеріально-технічні ресурси для сільського господарства (насіння, засоби захисту рослин і тварин та компоненти для їхнього виробництва, сільськогосподарська техніка і обладнання для переробки сільськогосподарської продукції та запасні частини до них), що ввозяться для виробничих потреб в Україну (вводиться в дію з 1 квітня 1994 року).

28. Товари, вказані у пункті 26 та підпунктах "а", "в", "д", "е" пункту 27, звільняються від сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору лише при митному оформленні. У разі використання їх не за призначенням чи на комерційні цілі податок на добавлену вартість та акцизний збір за такі товари справляється за загальновстановленим порядком.

29. У разі використання товарів, зазначених у підпунктах "ж", "з", "и" пункту 27 цієї Інструкції, не на встановлені цілі податок на добавлену вартість обчислюється згідно з пунктами 19-22 цієї Інструкції.

30. Контроль за цільовим використанням та цільовою реалізацією товарів, звільнених від сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору, проводять органи державної податкової служби України.

31. Податок на добавлену вартість, фактично нарахований та сплачений до бюджету під час митного оформлення по імпортних сировині, матеріалах, паливу, комплектуючих, вартість яких відноситься на витрати виробництва і обігу за придбані та введені в експлуатацію основні виробничі імпортні фонди, до витрат виробництва (обігу) не відноситься і враховується при розрахунках з бюджетом за встановленим порядком.

32. На розрахунки з бюджетом податок на добавлену вартість відноситься тільки тоді, коли сума цього податку у вантажній митній декларації вказана окремим рядком і фактично сплачена до бюджету.

Підставою для таких розрахунків є вантажна митна декларація та розрахункові (платіжні) документи.

33. У торговельних, заготівельних, оптових, постачальницько-збутових організаціях та на інших підприємствах, що надають посередницькі послуги, податок на добавлену вартість, фактично нарахований та сплачений до бюджету під час митного оформлення імпортних товарів, на розрахунки з бюджетом не відноситься, а враховується у вартість цих товарів.

34. Якщо імпортні товари, на які встановлено гарантійний строк служби, повертаються протягом цього строку до країни постачальника, зарахування або повернення фактично сплачених сум податку на добавлену вартість та акцизного збору проводиться після внесення відповідних поправок до бухгалтерського обліку та наявності вантажних митних декларацій на ввезення та вивезення цих товарів зі штампами митниці "пропуск дозволено" та розрахункових платіжних документів про сплату цих податків незалежно від строку сплати їх до бюджету.

35. У разі повернення тимчасово ввезених імпортних товарів до країни-постачальника як неякісних, бракованих, а також таких, що не відповідають вимогам контракту, крім тих, на які встановлено гарантійний строк служби, суми податку на добавлену вартість та акцизного збору підлягають відшкодуванню з відповідних бюджетів підприємствам-імпортерам (декларантам) за місцезнаходженням при поданні ними вантажних митних декларацій на ввезення чи вивезення таких товарів зі штампом митниці "пропуск дозволено" та розрахункових платіжних документів про сплату, якщо не минув річний строк з дня сплати платежів до бюджету.

36. Податок на добавлену вартість та акцизний збір сплачуються до бюджету платниками (декларантами) одночасно із сплатою інших митних платежів, тобто до або під час подання вантажної митної декларації (проведення митних процедур).

37. З метою підтвердження сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору до заповненої вантажної митної декларації платником (декларантом) обов'язково додається екземпляр розрахункового платіжного документа з відміткою установи банку про сплату платежів.

38. Податок на добавлену вартість та акцизний збір зараховуються установами банків відповідно на розділи 3 та 4 бюджетної класифікації доходів та видатків державного бюджету за місцезнаходженням (реєстрацією) платника за порядком, встановленим чинним законодавством.

39. У випадках неправильного обчислення платниками (декларантами) сум податку на добавлену вартість та акцизного збору, сплачених під час митного оформлення, в тому числі у зв'язку з коригуванням митної вартості митними органами, державні податкові інспекції за місцезнаходженням (реєстрацією) таких платників проводять зарахування сум переплат податків у рахунок чергових платежів або повернення із відповідних бюджетів отриманих сум податків, якщо не минув річний строк з дня сплати їх до бюджету при наявності таких документів:

- заяви платника на відшкодування зайво сплачених чи стягнутих сум податку на добавлену вартість та акцизного збору;

- копії вантажної митної декларації, де окремими рядками виділено суми фактично стягнутих податку на добавлену вартість та акцизного збору;

- декларації про податок на добавлену вартість та акцизний збір за імпортні товари за той звітний період, протягом якого було проведено митне оформлення документів.

40. Платники податку на добавлену вартість та акцизного збору, які під час проведення митних процедур щодо імпортних товарів сплатили вказані податки, не пізніше 15 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому були імпортовані товари, за місцезнаходженням (реєстрацією) подають податковим органам декларацію за формою, визначеною у додатку N 3 цієї Інструкції.

41. Підприємства повинні подавати разом з декларацією розшифровки сум неоподатковуваних оборотів.

42. Облік податку на добавлену вартість та сум акцизного збору кожного підприємства-платника ведеться податковими органами відповідно до встановленого порядку ведення оперативно-бухгалтерського обліку надходжень платежів до бюджету.

При цьому суми податку на добавлену вартість, що сплачені до бюджету за імпортні товари до або під час проведення митних процедур, при визначенні сум авансових платежів на наступний місяць з цього ж податку не враховуються.

43. Облік наданих (авізованих) державними податковими інспекціями простих векселів про надання відстрочки платежів сум податку на добавлену вартість та акцизного збору ведеться податковими органами у спеціальному журналі, де обов'язково вказується повна назва платника, його адреса, номер розрахункового рахунку та відділення банку, що його обслуговує, сума векселя (відстрочки) та термін відстрочки.

44. Обчислення податку на добавлену вартість торговельними (посередницькими) організаціями при подальшій реалізації імпортних товарів, подання податкових декларацій проводиться за встановленим порядком, виходячи з оборотів їх реалізації (додаток N 2 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 10 лютого 1993 р. N 3 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 31 березня 1993 р. за N 18).

45. Податок на добавлену вартість та акцизний збір за транзит товарів через територію України (переміщення товарів під митним контролем через територію України між двома або в межах одного пункту на митному кордоні України) не стягуються.

Якщо товари не доставлено до митного органу призначення, податок на добавлену вартість та акцизний збір сплачується перевізниками при їх відпуску для вільного обігу, якщо тільки товари не виявились ліквідованими або безповоротно втраченими внаслідок аварії чи стихії, або недостача виникла внаслідок природного зносу чи убутку при нормальних умовах транспортування та охорони.

46. При ввезенні на митну територію України іноземних товарів з метою виключно реекспорту, про що обов'язково повинно бути заявлено митниці, податок на добавлену вартість та акцизний збір сплачуються шляхом видачі простого векселя з відстроченням платежу на термін до 90 календарних днів з моменту подачі для оформлення ввізної вантажної митної декларації на умовах податкового кредиту.

Фактично реекспорт таких товарів повинен бути здійснений не пізніше 90 календарних днів з дня прийняття вантажної митної декларації для оформлення.

47. Підставою для митного оформлення іноземних товарів, що ввозяться з метою реекспорту, є пред'явлення декларантом митниці простого векселя з відстроченням платежу, авізованого (взятого на облік) податковою інспекцією.

48. Коли ж про товари, ввезені на митну територію України, не було заявлено митним органам, що вони ввозяться з метою реекспорту, або було заявлено не таку кількість, але вони не були реекспортовані фактично протягом 90 днів, то податок на добавлену вартість та акцизний збір підлягають сплаті до бюджету виходячи з митної вартості таких товарів із врахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів.

49. При здійсненні реекспорту (продажу з вивезенням за митні кордони України раніше імпортованих товарів, які не піддавались на території України переробці (обробці) і перебувають у такому ж стані, що й на момент ввезення), податок на добавлену вартість та акцизний збір, якщо вони були сплачені до бюджету, підлягають відшкодуванню із відповідних бюджетів податковими інспекціями за порядком, передбаченим пунктами 65 та 66 цієї Інструкції.

50. При реімпорті товарів особи, які ввозять українські товари, що раніше було експортовано з території України, сплачують податок на добавлену вартість та акцизний збір за загальновстановленим порядком.

51. Предмети матеріально-технічного постачання, обладнання, паливо, продовольчі товари та інше майно для забезпечення діяльності українських установ за кордоном, ввезені назад на митну територію України, що вивозились з її території на правах тимчасового вивезення і належать українським юридичним особам, податком на добавлену вартість та акцизним збором не оподатковуються.

52. При розміщенні товарів, що завозяться особами, в тому числі іноземними фірмами, на ліцензійних митних складах податок на добавлену вартість та акцизний збір не справляються. Справляння податку на добавлену вартість та акцизного збору відбувається на момент видачі цих товарів зі складу у вільний обіг за загальновстановленим порядком.

53. Відповідальність за сплату податку на добавлену вартість та акцизного збору покладається на власника митного складу або, за домовленістю, на особу, що розмістила товари на складі.

54. Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, включаючи сировину, що ввозиться і буде використана для проведення розрахунків за переробку, підлягає оподаткуванню податком на добавлену вартість та акцизним збором. Сплата податків при цьому здійснюється українським виконавцем по давальницькій сировині, що буде використана для проведення розрахунків за послуги для її переробки під час проведення митних процедур, а по давальницькій сировині, що використовуватиметься для виробництва готової продукції, - шляхом видачі простого векселя з відстроченням платежу на термін виконання операції з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації. Облік зазначених векселів ведеться податковою інспекцією за місцезнаходженням виконавця.

55. У разі вивезення готової продукції за межі митної території України у період, на який дається відстрочення платежу, вексель погашається і податки не справляються. При невивезенні усієї готової продукції або її частки, включаючи продукцію, що використовується для розрахунків за переробку у визначений термін, виконавець зобов'язаний протягом 5 банківських днів оплатити вексель (або його частку). Для визначення розміру платежів приймається митна вартість давальницької сировини чи її частки.

Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що ввозиться на митну територію України, є пред'явлення українським виконавцем органові митного контролю зазначеного векселя, авізованого (взятого на облік) податковою інспекцією.

56. Фактично сплачені податки при погашенні зазначеного векселя при розрахунках з бюджетом українським виконавцем не враховуються, а враховуються при проведенні ним розрахунків з іноземним замовником.

57. Відповідно до чинного законодавства України відповідальність за правильність та своєчасність сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору з імпортних товарів несуть платники податку та їх посадові особи.

58. Органи державного митного контролю України приймають до декларування та митного оформлення продукцію, що ввозиться на територію України, лише у разі наявності письмового підтвердження банку про сплату податків або наявності належним чином оформлених векселів щодо відстрочки та виділення у вантажній митній декларації окремими рядками сум податку на добавлену вартість та акцизного збору.

59. Контроль за правильністю обчислення та своєчасністю сплати податків здійснюється органами державної податкової служби відповідно до Закону України від 24 грудня 1993 р. N 3813-12 "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

60. Акцизний збір не справляється за реалізацію підприємствами-виробниками підакцизних товарів (продукції) на експорт за іноземну валюту при обов'язковій наявності підтверджених митними органами вантажних митних декларацій.

61. Не підлягають оподаткуванню підакцизні товари власного виробництва підприємств та організацій агропромислового комплексу України з метою використання їх для обміну на паливно-мастильні матеріали, ліс, гербіциди, добрива та інші імпортні матеріально-технічні ресурси для сільського господарства.

62. Реалізація підакцизних товарів (продукції), включаючи імпортні, на експорт за іноземну валюту підприємствами, що здійснюють посередницьку діяльність і придбали ці товари (продукцію) за цінами з акцизним збором або у випадку оплати цими підприємствами акцизного збору при проведенні митних процедур чи при оприбуткуванні товарів (придбаних на території України за іноземну валюту шляхом товарообмінних операцій або отриманих безкоштовно), їм повертаються суми акцизного збору виходячи з митної вартості пропорційно сумі іноземної валюти, яка фактично надійшла на рахунок підприємства, але не вищої сум акцизного збору, сплачених до бюджету виготовлювачем або постачальником підакцизних товарів, якщо не минув річний строк з дня надходження відповідних сум податку до бюджету. Повернення проводиться фінансовими органами за висновком податкових інспекцій у 5-денний строк після подання вищевказаними підприємствами письмової заяви з документальним підтвердженням:

а) про надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок;

б) про перетин товаром (продукцією) митного кордону (вантажна митна декларація зі штампом митниці "пропуск дозволено", а у відповідних випадках - про відвантаження товару (продукції);

в) про покупку товару (розрахункових документів: доручень, вимог-доручень, вимог);

г) про сплату підприємством-виготовлювачем підакцизного товару (продукції) акцизного збору, підтверджену податковим органом (довідкою);

д) на товари, що підлягають квотуванню і ліцензуванню, копії ліцензій та документів на отримання квот.

63. Податок на добавлену вартість не справляється як за реалізацію з розрахунками в іноземній чи національній валюті, так і шляхом обміну чи передачі на експорт за межі митних кордонів України товарів (робіт, послуг), включаючи виконання міжнародних перевезень товарів та пасажирів транспортними засобами, а також послуги з навантаження, розвантаження, перевантаження товарів (що експортуються) та транзит іноземних вантажів, включаючи послуги з транзиту вантажів через територію України.

Такі товари (роботи, послуги) вважаються експортованими, коли:

а) товари залишили територію України і їх вивезення було підтверджено митною декларацією;

б) роботи, послуги, що не призначені для експлуатації, використання та вжитку в Україні, надані особам, підприємства яких або вони самі постійно не перебувають або постійно не проживають на території України (здійснення культурної діяльності, фінансові, юридичні, інформаційні, перекладацькі, комерційні, брокерські послуги та інші);

в) послуги з міжнародних перевезень, здійснені згідно з контрактом на транспортування або з брокерською угодою щодо перевезення як товарів, так і пасажирів від пункту на національній території України до пункту за кордоном, від пункту за кордоном до пункту на національній території та транзитом через національну територію України, а також між двома пунктами всередині країни як частини міжнародних повітряних та водних перевезень.

64. Не підлягає оподаткуванню також тимчасовий експорт товарів (продукції) - поставка давальницької сировини українським замовником для обробки (переробки) за кордоном із наступним поверненням її у повному обсязі.

При цьому та частина давальницької сировини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку, або готова продукція (товари), що залишається у країні виконавця як плата за послуги переробки (обробки), не підлягають оподаткуванню податком на добавлену вартість. Коли ж зазначені товари є підакцизними товарами (продукцією), з них стягується акцизний збір (в міру їх відвантаження) виходячи з їхньої вартості з урахуванням акцизного збору, але не нижче їх митної вартості.

Товари, що повертаються в Україну, які раніше були вивезені за кордон на умовах тимчасового вивезення, та готова продукція, виготовлена повністю з давальницької сировини українського замовника, яка імпортується при її поверненні в Україну, не підлягають оподаткуванню податком на добавлену вартість та акцизним збором.

65. При експортуванні товарів (робіт, послуг) за іноземну валюту підприємствами та організаціями як виробниками, так і підприємствами, що здійснюють посередницькі функції, суми податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на собівартість виробництва таких товарів (робіт, послуг), придбані і введені в експлуатацію з 06.01.93 р. основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи, а також суми податку (підприємств, що здійснюють посередницькі функції), сплачені постачальникам цих товарів (робіт, послуг), підлягають відшкодуванню з відповідних бюджетів вказаним підприємствам або зараховуються в рахунок чергових платежів за умови надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок підприємств (копії розрахункових документів), подання вантажної митної декларації зі штампом митниці "пропуск дозволено", якщо не минув річний строк з дня оплати податку постачальникам.

66. Суми податку на добавлену вартість, сплачені виробником за сировину, матеріали, комплектуючі вироби, які використані для виготовлення продукції (робіт, послуг), і суми податку, сплачені посередником за продукцію (роботи, послуги), що експортуються з розрахунками у національній валюті, шляхом передачі або бартерних (товарообмінних) операцій, при розрахунках з бюджетом не враховуються, а включаються до вартості таких товарів (робіт, послуг), а за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи покриваються за рахунок джерел їх придбання.