Про внесення змін до Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво

У зв'язку з прийняттям Закону України від 18 листопада 1997 року N 639/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", керуючись статтею 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні",

1. Внести зміни до Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 31 липня 1997 року N 274 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 серпня 1997 року за N 352/2156, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 24 жовтня 1997 року N 387 "Про внесення зміни до Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 листопада 1997 року за N 554/2358.

3. Начальнику управління міжнародних зв'язків Чепенку В.Г. подати цей наказ до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

4. Начальнику управління справами Коваленку В.В. у п'ятиденний термін після державної реєстрації наказу забезпечити його тиражування та надсилання державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

5. Начальнику Головного управління по роботі з платниками податків Майкову І.В. та Головному редактору журналу "Вісник податкової служби України" Кулику Ю.М. довести цей наказ через засоби масової інформації до відома платників податків.

1. Розділи 1, 2 і 3 викласти у такій редакції:

1.1. Порядок складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво (надалі - Порядок), розроблено згідно з пунктом 16.11 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі - Закон).

1.2. Цей Порядок застосовується постійними представництвами нерезидентів в Україні, які визначені у пункті 1.17 статті 1 Закону та підлягають реєстрації відповідно до Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток, а також резидентами України, прирівняними з метою оподаткування до постійних представництв (надалі - платники податку).

1.3. Платники податку ведуть бухгалтерський облік та звітність згідно із законодавством України, щоквартально подають державному податковому органу за місцезнаходженням декларацію про прибуток підприємства за формою, затвердженою Державною податковою адміністрацією України.

1.4. Платник податку самостійно визначає прибуток, одержаний нерезидентом від господарської діяльності, здійснюваної через постійне представництво. Для цілей цього Порядку та відповідно до визначень Закону господарська діяльність нерезидента, здійснювана через постійне представництво, - це будь-яка діяльність постійного представництва, направлена на отримання нерезидентом доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Зокрема, діяльність постійного представництва полягає у виготовленні товарів (наданні послуг, здійсненні робіт), які підлягають продажу за контрактами, укладеними нерезидентом, або використовуються нерезидентом в процесі його господарської діяльності.

1.5. З метою оподаткування постійне представництво прирівнюється до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента. З врахуванням цього прибутком, який нерезидент одержує від господарської діяльності, здійснюваної через постійне представництво, є прибуток, який постійне представництво одержало б від ведення своєї діяльності незалежно від нерезидента. У випадку, коли діяльність постійного представництва складається лише з надання послуг безпосередньо нерезиденту, оподатковуваним прибутком є прибуток, який постійне представництво могло б одержати, якби надавало такі ж послуги як самостійне підприємство.

1.6. Визначення оподатковуваного прибутку проводиться у загальному порядку з урахуванням наступного. Постійне представництво веде облік результатів своєї діяльності у натуральних вимірах та в узагальненому грошовому виразі шляхом безперервного, документального і взаємопов'язаного їх відображення. Документальне відображення результатів діяльності постійного представництва проводиться у відповідності до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку на підставі первинних документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та довіреності адміністрації (власника) на їх проведення. Власником постійного представництва виступає нерезидент. Копії звітів про діяльність, проведену постійним представництвом, які направляються нерезиденту, також є первинними документами. Облік ведеться незалежно від того, чи є реалізація товарів (робіт, послуг) повним або частковим виконанням зобов'язань нерезидента за укладеними ним контрактами та чи одержується винагорода за реалізовані товари (роботи, послуги) безпосередньо постійним представництвом або нерезидентом.

1.7. Постійне представництво веде облік своєї діяльності у таких одиницях натурального виміру, які забезпечують співставлення різних обсягів та кількості однорідних товарів, робіт та послуг, виготовлених, здійснених та наданих постійним представництвом у відповідному податковому періоді. Використання виключно вартісних одиниць обліку результатів діяльності постійного представництва допускається лише у випадку, коли такі одиниці використовуються для визначення винагороди за діяльність, що проводиться постійним представництвом.

Приклад.

В Україні працює постійне представництво компанії А, яка виробляє та здійснює поставки комп'ютерної техніки споживачам в Україну. Контракти на поставку техніки передбачають, що на місці поставки у замовника проводяться налагодження та встановлення техніки, а також її гарантійне обслуговування. Оскільки для здійснення робіт щодо встановлення-налагодження техніки використовується персонал постійного представництва, то ця діяльність є діяльністю безпосередньо постійного представництва. Стосовно вказаних видів робіт постійне представництво визначає доходи, які б воно одержало, якби діяло незалежно від нерезидента, та веде облік своєї діяльності.

Специфікація до контрактів вказує лише вартість роботи щодо встановлення, налагодження та гарантійного обслуговування одиниці комп'ютерної техніки. Якщо вартість вказаних робіт на одиницю комп'ютерної техніки не змінюється в залежності від вартості та модифікації техніки, то облік діяльності постійного представництва може вестися в одиницях установленої техніки. Якщо вартість послуг щодо установлення та налагодження техніки визначається як процент від вартості самої техніки, то постійне представництво повинно вести також облік вартості поставленої техніки. В іншому випадку постійне представництво веде облік людино-годин, витрачених на послуги щодо встановлення та налагодження.

1.8. Облік результатів діяльності постійного представництва в узагальненому грошовому виразі здійснюється у цінах, за якими відбувається продаж цих результатів, але не менше за звичайні ціни. Звичайна ціна - ціна продажу товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, які не пов'язані з продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності. При цьому під звичайними умовами ведення господарської діяльності розуміється ведення такої діяльності постійним представництвом незалежно від нерезидента.

1.9. Звичайна ціна визначається постійним представництвом на підставі контрактів, укладених нерезидентом з резидентами України. У разі неможливості на підставі контрактів визначити звичайну ціну на товари (роботи, послуги) нерезидента, звичайною ціною вважається опублікована ціна на аналогічні товари (роботи, послуги) резидентів України. При цьому опублікованою ціною є ціна, яка вказується, зокрема, у друкованих рекламних матеріалах, статистичних збірниках, а також ціни, встановлені за результати вибіркового дослідження цін. Якщо діяльність постійного представництва полягає тільки в продажу ним товарів, результатів робіт або послуг виключно нерезиденту, то звичайною ціною є опублікована ціна, за якою продаж аналогічних товарів, робіт та послуг у даному податковому періоді здійснювали суб'єкти підприємницької діяльності України.

1.10. Постійне представництво самостійно визначає звичайну ціну з урахуванням обраних одиниць обліку його діяльності у натуральному вимірі та згаданих джерел. Якщо податкові органи за результатами документальних перевірок мають підстави для висновків щодо правомірності визначення рівня звичайних цін платником податку, ці органи мають право звернутися із запитом, а платник податку зобов'язаний за таким запитом надати обгрунтування рівня таких цін.

1.11. Відображені в обліку в узагальненому грошовому виразі результати діяльності постійного представництва є доходами від продажу товарів, результатів робіт та послуг і, відповідно, валовими доходами, які б постійне представництво одержало, якби проводило свою діяльність незалежно від нерезидента. До складу валових доходів також включаються інші доходи, визначені Законом та одержані або нараховані постійним представництвом.

1.12. Оподатковуваний прибуток нерезидента від його господарської діяльності визначається як різниця між визначеними вище валовими доходами та валовими витратами, здійсненими безпосередньо постійним представництвом. Склад валових витрат визначається відповідно до Закону. Якщо витрати, понесені постійним представництвом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у нерезидента, перевищують звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, застосовується норма пункту 7.4 статті 7 Закону щодо оподаткування операцій з пов'язаними особами.

1.13. Резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок і на користь нерезидента (включаючи укладення договорів з іншими резидентами від імені і на користь нерезидента), утримують і перераховують до відповідного бюджету податок з доходу, одержаного таким нерезидентом із джерел в Україні. Цей податок визначається відповідно до правил, передбачених Законом. Резиденти України, які прирівняні з метою оподаткування до постійних представництв, зобов'язані вести окремий облік доходів та витрат нерезидента, одержаних (нарахованих) та понесених (нарахованих) у зв'язку з діяльністю на території України через таких резидентів.

1.14. Валові доходи нерезидентів, що не проводять підприємницької діяльності в Україні через постійні представництва, оподатковуються за ставками і в порядку, визначеними пунктами 13.2-13.7 статті 13 Закону.

2.1. Нерезидент, що здійснює свою діяльність не лише в Україні, але й за її межами, і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, суму прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначає на підставі складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з державним податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

2.2. Відокремлений баланс фінансово-господарської діяльності - це баланс валових доходів (які постійне представництво одержало б від здійснення своєї діяльності незалежно від нерезидента), відокремлених від загальної суми валових доходів нерезидента на підставі відповідного розрахунку (надалі - відокремлені валові доходи постійного представництва), та валових витрат, понесених безпосередньо постійним представництвом. Оподатковуваний прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, визначається як різниця між валовими відокремленими доходами постійного представництва та понесеними постійним представництвом валовими витратами. Форма розрахунку відокремлених валових доходів, оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, додається (додаток 1).

2.3. Для обчислення відокремлених валових доходів постійного представництва платник податку подає до державного податкового органу завірені податковою службою у країні резиденції, перекладені на українську мову та відповідним чином легалізовані дані про загальні обсяги одержаних валових доходів та понесених витрат від ведення господарської діяльності нерезидента в цілому, загальної чисельності працівників та вартості основних фондів нерезидента. При складанні розрахунку зазначені показники відображаються платником податку у рядках 1, 2, 5 та 8 відповідно. У разі, коли у країні резиденції через існуючі правила нерезидент подає декларацію про доходи раз на рік або раз у півріччя, зазначені дані за інший податковий період можуть бути завірені аудиторською фірмою. Дані за той же податковий період, у якому податкова звітність подається у країні резиденції, повинні бути завірені виключно податковою службою країни резиденції.

2.4. Загальна чисельність працівників для постійного представництва нерезидента є середньою чисельністю працівників протягом податкового періоду. Вартість основних та оборотних фондів вказується як середня вартість протягом податкового періоду.

2.5. У рядках 3, 6, 9 відображаються дані, що стосуються постійного представництва.

У рядках 4, 7, 10 відображається питома вага обсягів постійного представництва у загальних обсягах нерезидента по відповідних показниках.

У рядку 11 відображається питома вага валових доходів постійного представництва в загальному обсязі валових доходів нерезидента. Питома вага валових доходів постійного представництва в загальному обсязі валових доходів нерезидента визначається як середнє арифметичне показників, обрахованих у рядках 4, 7, 10.

У рядку 12 відображаються відокремлені валові доходи постійного представництва.

У рядках з 13 по 17 відображаються суми валових доходів, звільнених від оподаткування відповідно до міжнародного договору України за видами доходів, та їх загальна сума. Ці рядки заповнюються лише у випадку, коли платник податку складає Відомості про доходи, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів України. Якщо згадані Відомості не складаються, платник податку проставляє в зазначених рядках для цілей подальшого розрахунку цифру "0" (нуль).

У рядку 18 відображається загальна сума валових доходів, зменшена на суми доходів, звільнених від оподаткування відповідно до міжнародних договорів України.

У рядку 19 відображається загальна сума валових витрат, понесених постійним представництвом.

У рядках з 20 по 24 відображаються суми валових витрат, понесених постійним представництвом у зв'язку з одержанням доходів, звільнених від оподаткування відповідно до міжнародного договору України за видами доходів, та їх загальна сума. Ці рядки заповнюються лише у випадку, коли платник податку складає Відомості про доходи, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів України. Якщо згадані Відомості не складаються, платник податку проставляє в зазначених рядках для цілей подальшого розрахунку цифру "0" (нуль).

У рядку 25 відображається сума валових витрат постійного представництва, зменшена на загальну суму витрат, понесених постійним представництвом у зв'язку з одержанням доходів, звільнених від оподаткування відповідно до міжнародного договору України.

У рядку 28 відображається загальна сума, на яку зменшується нарахований податок на прибуток відповідно до Закону. Обрахунок загальної суми зменшення податкового зобов'язання платник податку здійснює за формою додатка П до декларації про прибуток підприємства, затвердженою Державною податковою адміністрацією України, та подає додаток П разом з Розрахунком.

У рядку 29 відображається сума податку, що підлягає до сплати за терміном у випадку, якщо значення рядка 27 більше або дорівнює значенню рядка 28. У випадку, коли рядок 27 "менший" за рядок 28, у рядку 29 проставляється "0" (нуль).

У рядку 30 відображається сума надмірно сплаченого податку, що підлягає зарахуванню в рахунок наступних платежів (поверненню платнику податку) у випадку, коли рядок 27 "менший" за рядок 28.

3.1. У разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити прибуток, одержаний нерезидентом з джерелом його походження в Україні, оподатковуваний прибуток визначається податковим органом як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7. Розрахунок із застосуванням згаданого коефіцієнта здійснюється, зокрема, у випадку, коли:

- витрати у зв'язку з підготовкою, організацією та веденням виробництва, продажем продукції (виконанням робіт, послуг) постійним представництвом сплачені (нараховані) як в Україні, так і за її межами;

- нерезидент не має змоги виконати вимоги пункту 2.3 цього Порядку щодо підтвердження даних про загальні обсяги одержаних валових доходів та понесених витрат від здійснення господарської діяльності нерезидента в цілому, загальної чисельності працівників та вартості основних фондів нерезидента для цілей складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності.

3.2. Форма розрахунку, за якою державний податковий орган здійснює визначення оподатковуваного прибутку та податку на прибуток, додається (додаток 2). Платники податку, витрати яких у зв'язку з підготовкою, організацією та веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) сплачені (нараховані) як в Україні, так і за її межами, визначають шляхом розрахунку валові витрати. Платник податку, що не має змоги виконати вимоги пункту 2.3 цього Порядку (щодо підтвердження даних про загальні обсяги одержаних валових доходів та понесених витрат від здійснення господарської діяльності нерезидента в цілому, про загальну чисельність працівників та вартість основних фондів нерезидента для цілей складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності), визначає шляхом розрахунку валові доходи.

3.3. Платник податку, який визначає шляхом розрахунку валові витрати, вказує в рядку 1 суму валових доходів, визначених відповідно до вимог розділу 1 цього Порядку. У рядках 2 та 3 розрахунку такий платник податку проставляє "0" (нуль). У рядку 4 відображаються валові витрати платника податку, підраховані шляхом множення валових доходів, відображених у рядку 1, на коефіцієнт 0,7.

3.4. Платник податку, який визначає шляхом розрахунку валові доходи, у рядках 1 та 4 розрахунку проставляє "0" (нуль). У рядку 2 такий платник податку відображає свої валові витрати та амортизаційні відрахування, визначені відповідно до вимог Закону. У рядку 3 відображаються валові доходи, підраховані шляхом ділення валових витрат, відображених у рядку 2, на коефіцієнт 0,7.

3.5. У рядках з 5 по 9 всі платники податку, що складають розрахунок, відображають за видами доходів суми валових доходів, звільнених від оподаткування відповідно до міжнародного договору України, та їх загальну суму, а у рядках з 11 по 15 - суми валових витрат (за видами доходів), понесених платником у зв'язку з одержанням доходів, звільнених від оподаткування відповідно до міжнародного договору України, та їх загальну суму. Ці рядки заповнюються лише у випадку, коли платник податку складає Відомості про доходи, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів України. Якщо згадані Відомості не складаються, в зазначених рядках для цілей подальшого розрахунку проставляється "0" (нуль).

3.6. Платник податку, який визначає шляхом розрахунку валові доходи, у рядках з 5 по 8 відображає валові доходи, звільнені від оподаткування на підставі міжнародних договорів України, визначені шляхом ділення валових витрат, пов'язаних з одержанням зазначених доходів та відображених у рядках з 11 по 14, на коефіцієнт 0,7. Платник податку, який визначає шляхом розрахунку валові витрати, у рядках з 11 по 14 відображає витрати, понесені платником у зв'язку з одержанням доходів, звільнених від оподаткування на підставі міжнародних договорів України, визначені шляхом множення валових доходів, відображених у рядках з 5 по 8, на коефіцієнт 0,7.

3.7. У рядку 10 відображаються скориговані валові доходи постійного представництва. Платник податку, який визначає шляхом розрахунку валові витрати, підраховує скориговані валові доходи як різницю між рядком 1 та рядком 9, а платник податку, який визначає шляхом розрахунку валові доходи, - як різницю між рядком 3 та рядком 9.

3.8. У рядку 16 відображаються скориговані валові витрати постійного представництва. Платник податку, який визначає шляхом розрахунку валові витрати, підраховує скориговані валові витрати як різницю між рядком 2 та рядком 15, а платник податку, який визначає шляхом розрахунку валові доходи, - як різницю між рядком 4 та рядком 15.

3.9. У рядку 19 відображається загальна сума, на яку зменшується нарахований податок на прибуток відповідно до Закону. Обрахунок загальної суми зменшення податкового зобов'язання платник податку здійснює за формою додатка П до декларації про прибуток підприємств, затвердженою Державною податковою адміністрацією України, та подає додаток П разом з Розрахунком.

3.10. У рядку 20 відображається сума податку, що підлягає до сплати за терміном у випадку, якщо рядок 18 більший або дорівнює рядку 19. У випадку, коли рядок 18 менший за рядок 19, у рядку 20 проставляється "0" (нуль). У рядку 21 відображається сума надмірно сплаченого податку, що підлягає зарахуванню в рахунок наступних платежів (поверненню платнику податку) у випадку, коли рядок 18 менший за рядок 19".

2. Пункт 5.7 виключити.

3. Додатки 1 і 2 викласти у такій редакції: