Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Державної спеціальної служби транспорту в мирний час

на час слідування до місця зборів або до військових навчальних закладів - військовими комісаріатами (загонами);

на повернення зі зборів або з військових навчальних закладів до місця проживання - загонами (військовими навчальними закладами).

У разі надання військовозобов’язаним (резервістам), курсантам і студентам цивільних навчальних закладів, які перебувають на зборах, короткострокових відпусток через сімейні та інші обставини грошова компенсація замість норм харчування виплачується тільки на дорогу до місця проведення відпустки і назад. За час перебування у відпустці грошовою компенсацією замість норми харчування ці особи не забезпечуються, крім сиріт, осіб, позбавлених батьківського піклування або в яких один з батьків загинув при виконанні службових обов’язків військової служби, а також під час перебування зазначеної категорії громадян у відпустці у зв’язку з хворобою.

8.8. За час, що минув, продукти згідно з нормами харчування не видаються, грошова компенсація може виплачуватися за термін, що не перевищує загального строку позовної давності відповідно до законодавства.

9.1. У загонах при правильній організації харчування може утворюватись економія таких видів продовольства:

хліб за рахунок подачі його до столу дрібними шматочками вагою в 50 - 75 г з урахуванням потреби тих, хто харчується, згідно з нормами;

сіль і спеції з урахуванням індивідуальних смаків тих, хто харчується.

Економія продовольства за рахунок погіршення харчування або зменшення встановлених норм забороняється.

9.2. Вартість зекономлених продуктів зараховується до показників економічної роботи та оформлюється довідкою про кількість і вартість зекономлених продуктів за квартал (додаток 7).

10.1. Загони забезпечуються продовольчою тарою за рахунок її надходження з продовольством від підприємств-постачальників.

Заново сформованим загонам, які самостійно ведуть господарство, тара на первинне обзаведення для потреб продовольчої служби відпускається з розрахунку 2 мішки на кожні 15 осіб штатного особового складу.

10.2. Продовольча тара за належністю поділяється на зворотну і власну. До зворотної належить тара, одержана з продовольством або майном, яка підлягає обов’язковому поверненню постачальникам або реалізації.

До власної тари належить тара, одержана загонами на первинне обзаведення або виготовлена (придбана) загонами.

Строки експлуатації всіх видів продовольчої тари не встановлені. Тара експлуатується до повного зносу з урахуванням ремонту, проведеного в період її експлуатації.

Загони для забезпечення внутрішніх потреб у тарі утримують перехідні залишки тари в розмірі не більше п’ятидобової витрати продовольства.

10.3. Категорійність тари:

1) мішки з тканини (лляні, напівльняні, лляно-джутові, джутові) мають три категорії:

перша категорія - мішки нові, вітчизняні чи імпортні, а також ті, що були в користуванні, сухі, не прілі, без латок, штопок і дірок;

друга категорія - мішки, що були в користуванні, сухі, не прілі, які мають або потребують не більше трьох латок чи заштопаних місць;

третя категорія - мішки, що були в користуванні, сухі, не прілі, які мають або потребують не більше п’яти латок чи заштопаних місць.

Категорія мішків з-під цукру не знижується:

у разі наявності на їх поверхні цукрової кірки, а мішків з-під борошна - борошнистої кірки (клейстеру);

після зривання паперових ярликів та замокання мішків площею до 200 см-2;

у разі забруднення мішків для хлібопродуктів фарбою для маркування;

у разі наявності розпоротого шва довжиною не більше 20 см без пошкодження тканини мішка.

Мішки, що не відповідають третій категорії, належать до тарного матеріалу;

2) сітчасті мішки з-під картоплі й овочів мають дві категорії:

перша категорія - мішки нові, а також ті, що були в користуванні, сухі, не прілі, без латок, штопок і дірок;

друга категорія - мішки, що були в користуванні, сухі, не прілі, які мають або потребують не більше трьох латок чи штопок не більше ніж у трьох місцях, при цьому площа однієї латки не повинна бути більша за три чарунки або 3 см-2.

Сітчасті мішки, що не відповідають другій категорії, належать до тарного матеріалу і обліковуються як ганчір’я;

3) дерев’яні ящики (дощаті, комбіновані, фанерні, з ДВП) мають дві категорії:

перша категорія - ящики дерев’яні нові та відремонтовані. У відремонтованих ящиках повинні бути ліквідовані всі пошкодження. У них допустимі відхилення від нормативно-технічної документації на їх виготовлення, що не впливають на якість і зберігання запакованої продукції;

друга категорія - ящики, що потребують ремонту. Це ящики, які були в користуванні і мають такі пошкодження:

розхитаність;

ламані або відсутні дощечки чи планки в кількості до чотирьох на одному ящику, за винятком вертикальних планок;

відсутність двох дощечок, що передбачені замість кришки;

пошкодження металевих кріплень не в місцях відкривання ящиків;

4) дерев’яні бочки мають дві категорії:

перша категорія - нові бочки дерев’яні та відремонтовані. У відремонтованих бочках допускаються такі відхилення від нормативно-технічної документації, за якою вони були виготовлені;

деформація окремих деталей основи і дна до 5 мм, якщо це не впливає на їх герметичність;

прирізка бочок до меншої місткості, що передбачена стандартами;

використання сталевих обручів, що були в користуванні;

поверхнева корозія обручів.

У відремонтованій тарі допускається потемніння деревини без ознак загнивання і плісняви;

друга категорія - бочки, що потребують ремонту. Такі бочки повинні мати не менше трьох обручів і обидва дна, одне з яких може бути розібране в деталях. Допускаються такі пошкодження:

ламані, у кількості до двох, деталі основи бочки;

пошкодження упорного паза.

Бочки дерев’яні, що за своїм якісним станом не відповідають вищезазначеним категоріям, вважаються тарним матеріалом.

Дерев’яним тарним матеріалом вважаються:

обшивка, обрешітка, опалубка, щити;

дерев’яні ящики й бочки, що мають пошкодження більші, ніж передбачені в цьому пункті;

деталі дерев’яних бочок.

У дерев’яному тарному матеріалі допускаються:

наявність отворів від вийнятих цвяхів по всій поверхні дощечок;

наявність металевих кріплень;

забруднення поверхні тарного матеріалу рештками запакованої продукції площею до 100 см-2.

5) картонні ящики, що були в користуванні, мають дві категорії:

перша категорія - ящики, що потребують ремонту, - картонні ящики з цілими деталями, у яких може бути деформація двох боків до 15 % їх площі, без пошкодження клапанів. Допускається наявність двох наскрізних пошкоджень до 3 см і забруднення внутрішньої поверхні ящиків залишками продукції, яка в них містилась, у межах до 50 см-2;

друга категорія - ящики картонні відремонтовані. Допускаються такі відхилення від нормативно-технічної документації на їх виготовлення:

деформація двох боків до 15% їх площі;

заклеєні наскрізні дірки;

інші відхилення, що не впливають на якість і кількість запакованої продукції.

Картонні ящики, що були в користуванні і за своїм якісним станом мають більші пошкодження, ніж передбачені для ящиків, що потребують ремонту, належать до тарного матеріалу та здаються на тарні підприємства за ціною макулатури;

6) паперові (крафтові) мішки мають дві категорії:

перша категорія - мішки паперові нові і ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, сухі, чисті, придатні для повторного використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній частині мішка від прошивання його під час упаковки харчових продуктів;

друга категорія - мішки паперові, що були в користуванні під харчовими продуктами, гумовотехнічними виробами, сипучими матеріалами, що не є отруйними і агресивними за хімічним складом, які не забруднюють мішки, сухі, чисті, придатні для повторного використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній частині мішка від його прошивання під час упаковки харчових продуктів.

Мішки паперові, що за своїм якісним станом не відповідають 1-й і 2-й категоріям, належать до макулатури та здаються на тарні підприємства за ціною макулатури;

7) пропіленові мішки, а також інша тара з пластмас (бочки, коробки, ящики, тара ґратчаста, сітки тощо) мають одну категорію:

мішки та сітки пропіленові нові й ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, сухі, чисті, придатні для повторного використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній частині мішка від прошивання його під час упакування харчових продуктів;

бочки, коробки, ящики, тара ґратчаста, бутилі нові й ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, які не мають щербин і тріщин корпусу та придатні для повторного використання.

Тара з пластмаси, що за своїм якісним станом не відповідає вищезазначеним вимогам, за необхідності використовується для господарських потреб загону, а після використання списується з обліку;

8) банки скляні мають одну категорію - банки скляні нові та ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, які не мають наскрізних щербин у верхній частині горла, а також із зовнішнього й внутрішнього боків, щербин і тріщин на зовнішньому боці горла, дна та корпусу, та придатні для повторного використання. Допускається наявність етикеток, кольореток і залишків харчових рідин.

Бій банок скляних, що утворився під час їх транспортування та зберігання, списується з обліку в межах установлених норм;

9) загони зобов’язані брати на матеріальний і бухгалтерський облік всю дерев’яну, картонну, скляну, пластмасову тару та паперові мішки, що надходять разом з продукцією і товарами, незалежно від оплати їх вартості постачальнику, а також забезпечити правильне відкриття, бережливе ставлення і збереження дерев’яної, картонної і скляної тари.

11.1. Корми відпускаються безкоштовно для забезпечення у загонах, де штатом передбачені тварини.

Для годування службових тварин у військовій частині організовується окрема кухня.

11.2. Забезпечення тварин здійснюється згідно з нормами добового раціону тварин, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2001 року № 1348 "Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби".

11.3. У разі годування штатних тварин сухими концентрованими кормами їх забезпечення проводиться за нормами, регламентованими виробником продукції, залежно від харчової цінності продукту.

11.4. Закупівля продуктів для годування передбачених штатом тварин здійснюється за рахунок коштів згідно з відповідним кодом економічної класифікації видатків, що передбачає придбання корму для тварин.

12.1. Підсобні господарства загонів створюються для виробництва сільськогосподарської продукції з метою планового забезпечення продовольством особового складу.

Створення підсобного господарства здійснюється за рішенням командира загону з дозволу Адміністрації Держспецтрансслужби і оформляється наказом по загону після внесення змін до переліку видів господарської діяльності, дозволених здійснювати загону.

12.2. Керівництво підсобним господарством здійснює командир загону через свого заступника командира - начальника тилу і начальника продовольчої служби загону.

Наказом командира загону призначаються відповідальні особи з числа військовослужбовців військової служби за контрактом або працівників, які відповідають за ведення підсобного господарства, збереження тварин, птиці, майна та інших матеріальних засобів.

12.3. Спеціалізація підсобного господарства визначається командиром загону з урахуванням місцевих умов та планових завдань виробництва продукції, які щороку затверджуються заступником Голови Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно до розподілу обов’язків.

12.4. Підсобне господарство виробляє сільськогосподарську продукцію на землях, закріплених за загоном.

Забезпечення тварин кормами здійснюється за рахунок кормів власного виробництва, закуплених за рахунок коштів спеціального фонду, отриманих як гуманітарна допомога, харчових відходів з їдалень загонів.

12.5. У підсобному господарстві дозволяється утримувати свиней, усі види м’ясної і молочної худоби, коней, кролів та птицю тощо, а також мати теплиці, парники, фруктові сади та водоймища для розведення риби. Вирощування зелені, овочів, картоплі, виробництво зернофуражних, грубих та соковитих кормів здійснюється на землях, закріплених за загонами.

12.6. Для вирощування продукції рослинництва, на роботах, пов’язаних з доглядом за тваринами, обробкою земельних ділянок, виловом риби, може використовуватися праця військовослужбовців строкової військової служби у вільний від бойової підготовки та несення служби час.

12.7. Передача продукції підсобних господарств на продовольчий склад у загонах оформляється накладною у двох примірниках. Оформлена накладна передається начальнику підрозділу бухгалтерського обліку та звітності (головному бухгалтеру) загону, який долучає один примірник до розрахункових документів, а другий примірник повертає начальнику продовольчої служби загону для оприбуткування продуктів на продовольчому складі.

Доходи, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції, яка вироблена у підсобному господарстві, зараховують до коштів спеціального фонду загону і використовують для виконання кошторису доходів та видатків спеціального фонду.

12.8. Будівництво та ремонт тваринницьких приміщень, теплиць і парників у підсобних господарствах здійснюються силами та за рахунок коштів загону з обов’язковим дотриманням відповідних будівельних норм та санітарних норм та правил.

Загін, який має підсобне господарство, проводить необхідні заходи для охорони навколишнього середовища від забруднення стічними водами та відходами ферм, своєчасного попередження виникнення та розповсюдження заразних хвороб тварин та птиці, ліквідації цих хвороб у разі їх виникнення, створює необхідні санітарні умови для утримання тварин і птиці, проводить протипожежні заходи.

12.9. За рішенням командира загону для ветеринарного обслуговування тварин та птиці можуть призначатися військовослужбовці строкової військової служби або військовослужбовці військової служби за контрактом, які мають ветеринарну освіту.

12.10. Забезпечення підсобного господарства насінням зернових, овочевих, кормових, технічних та інших культур, а також молодняком проводиться загоном.

12.11. Для посадки картоплі підсобному господарству за рішенням командира загону може відпускатися насіння з планових поточних фондів загонів з обов’язковим поверненням його з урожаю того самого року.

12.12. Продукція підсобних господарств загонів витрачається на планове та додаткове забезпечення особового складу у співвідношенні, яке встановлює управління матеріальних ресурсів Адміністрації Держспецтрансслужби.

12.13. У загонах продукція підсобних господарств, у тому числі вирощена в теплицях і парниках, оприбутковується за середніми цінами в регіоні розташування загону на аналогічний вид продукції на підставі акта, що складається начальником продовольчої служби, підписується членами внутрішньої перевірочної комісії частини та затверджується командиром загону.

12.14. Забій тварин та птиці підсобного господарства проводиться безпосередньо у загоні за наявності обладнаного відповідно до встановлених вимог забійного пункту або на м’ясопереробних підприємствах.

Забій тварин та птиці оформляється актом внутрішньої перевірочної комісії, затвердженим командиром загоном. На підставі цього акта тварини та птиця списуються з обліку, а м’ясопродукти та шкіра тварин, одержані від забою, оприбутковуються.

У разі забою тварин різних категорій розшифровка отриманих м’яса, жиру-сирцю, субпродуктів проводиться окремо за кожну категорію тварин.

В акті внутрішньої перевірочної комісії ставиться підпис лікаря ветеринарної медицини управління у зонах обслуговування загону про проведення передзабійного огляду тварин та післязабійної експертизи туш і органів з висновком щодо придатності м’яса для харчування особового складу.

У разі забою тварин на місцевих м’ясопереробних підприємствах до акта внутрішньої і перевірочної комісії додаються документи, надані цим підприємством.

При відправленні тварин на забійні пункти, м’ясопереробні підприємства або передаванні їх до інших господарств на кожну групу тварин лікарем ветеринарної медицини видаються ветеринарне свідоцтво (у межах населеного пункту - довідка) і опис тварин у двох примірниках окремо на кожен вид тварин.

Опис тварин підписують матеріально відповідальні особи: той, хто здав тварин, і той, хто їх прийняв, а також командир загону і начальник фінансової служби (головний бухгалтер), у підпорядкуванні якого перебуває підсобне господарство.

12.15. Передзабійний огляд тварин та післязабійна експертиза туш і органів з обов’язковою трихінелоскопією свинячих туш (у разі забою на пункті загону) проводяться лікарем ветеринарної медицини. Після проведення ветеринарно-санітарної експертизи лікар ветеринарної медицини заносить у журнал відмітку про проведення передзабійного огляду тварин та післязабійної експертизи туш і органів.

12.16. Вимушений забій тварин проводиться тільки з дозволу лікаря ветеринарної медицини і оформляється актом внутрішньої перевірочної комісії. М’ясо від вимушено забитих тварин підсобного господарства використовувати для харчування особового складу забороняється.

М’ясо, яке не придатне для харчування особового складу за висновками ветеринарно-санітарної експертизи, передається для годівлі собак, які передбачені штатом загону.

12.17. Падіж тварин оформляється актом внутрішньої перевірочної комісії, затвердженим командиром загону. До акта додається довідка лікаря ветеринарної медицини, а також проводиться службове розслідування.

12.18. Облік тварин, сільськогосподарської продукції, матеріальних цінностей ведеться в установленому законодавством порядку.

12.19. Передача і ліквідація підсобних господарств у загоні здійснюються за рішенням командира загону з дозволу Голови Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно до законодавства.

13.1. Загони ведуть облік наявності, руху і якісного стану продовольства, техніки та майна в установленому законодавством порядку.

Звіти за продовольчу службу складаються за встановленими формами й у встановлені строки.

13.2. Облік продовольства, техніки та майна ведеться з метою отримання даних про їх наявність, утрату, нестачу, рух, вартість та якісний (технічний) стан, необхідних для організації продовольчого забезпечення загонів, встановлення належного контролю за умовами зберігання, доцільністю та ефективністю їх використання (витрачання), а також з метою підготовки даних для складання облікових та звітних документів.

Обліку підлягають усе продовольство, техніка та майно незалежно від призначення та джерел надходження. Облік повинен бути своєчасним, достовірним і точним.

Продовольство, техніка та майно непорушних запасів обліковуються окремо від запасів поточного забезпечення.

13.3. Облік продовольства, техніки та майна ведеться в мирний час на об’єктах продовольчої служби, у продовольчих службах загонів та підрозділах бухгалтерського обліку та звітності.

Облік продовольства, техніки та майна ведеться шляхом запису (відображення) в книгах (картках) обліку, на інших матеріальних носіях інформації даних про кількість, якісний (технічний) стан, облікові та заводські номери, вартість (ціну) продовольства, техніки та майна, а також про його рух, утрату та нестачу.

13.4. Для визначення числа добових дач, які є підставою для нарахування належності продовольства, у продовольчій службі діловодом ведеться книга обліку руху тих, хто харчується, усього особового складу та службових тварин, які перебувають на забезпеченні.

У разі якщо окремо дислоковані підрозділи забезпечуються самостійно, облік особового складу та руху продовольства ведеться в зошиті обліку продовольства, фуражу, тари і продукції підсобного господарства. Особовий склад та службові тварини цих підрозділів у книзі загону не враховуються, їх облік ведеться в зошиті обліку продовольства, фуражу, тари і продукції підсобного господарства.

Записи про рух особового складу, що забезпечується, у книзі обліку руху тих, хто харчується, робляться щодня на підставі атестатів на продовольство, атестатів на фураж та наказів по частині.

Книга обліку руху тих, хто харчується, не рідше ніж один раз на тиждень (за потреби - щодня) звіряється з книгою обліку особового складу загону та наказами командира загону, про що в ній робиться відповідна відмітка представником штабу, який відповідає за ведення обліку особового складу.

Після закінчення місяця у книзі виводиться підсумок добових дач, які обернулися за кожною нормою окремо.

У разі зарахування на забезпечення військовослужбовців без продовольчих атестатів до книги обліку руху тих, хто харчується, додається витяг з наказу про зарахування на забезпечення цих військовослужбовців.

13.5. Контроль за господарською діяльністю продовольчих складів здійснюється в установленому законодавством порядку.

13.6. Для запису результатів перевірки якості продуктів харчування, готової їжі, санітарно-гігієнічного стану їдальні, посуду, спеціального одягу, робітників їдальні та обліку зекономлених продуктів у їдальні ведеться книга контролю за якістю їжі, яка зберігається у начальника їдальні (старшого кухаря). Ця книга реєструється, нумерується та прошнуровується в установленому порядку. Після закінчення вона зберігається в діловодстві продовольчої служби протягом трьох років.

13.7. При перевірці фактичної наявності продовольства та майна складається відомість зняття залишків продовольства та майна.

13.8. Списання техніки та майна, які стали не придатними для застосування (враховуючи проведений ремонт), а також утраченого продовольства, техніки та майна здійснюється згідно із законодавством.

Продуктами, зазначеними у підпункті "ґ" примітки 2 до норми морська, за рахунок держави забезпечувати військовослужбовців, військовозобов’язаних, що проходять військову підготовку, курсантів і осіб, які навчаються на кафедрі, призваних на збори (стажування), працівників Держспецтрансслужби, які здійснюють водолазні спуски під воду, беруть участь у роботах, пов’язаних з особистим перебуванням у компресійній камері (водолазній барокамері) під тиском, за таким переліком категорій:

щодо додаткових продуктів для водолазів:

штатний водолазний склад (із числа військовослужбовців) загонів (старші водолазні спеціалісти, водолазні спеціалісти, старші водолази, водолази, інструктори водолазної справи) - постійно;

водолази з числа військовослужбовців, які прибули до навчального центру (підрозділів) для заміщення штатних водолазних посад, що звільняються у зв’язку з черговим звільненням у запас військовослужбовців строкової військової служби і тимчасово до проведення звільнення, ті, що утримуються у загонах понад встановлену штатну чисельність, - постійно з дня початку спусків під воду;

штатний інструкторський склад із числа військовослужбовців офіцерського складу, старшин і солдат навчального центру, які беруть безпосередню участь у керівництві спусками учнів-водолазів і курсантів і особисто спускаються під воду, - протягом усього періоду фактичного керівництва з початку спусків учнів і курсантів під воду;

інші військовослужбовці і службові особи Держспецтрансслужби, які мають право на одержання харчування за рахунок держави, які здійснюють водолазні спуски під воду, беруть участь у роботах, пов’язаних з особистим перебуванням у компресійній камері (водолазній барокамері) під тиском, - у дні спусків під воду або у дні перебування в компресійній камері (водолазній барокамері);

штатні водолази з числа працівників, які одержують харчування за рахунок держави за нормою морська, - постійно;

щодо додаткових продуктів для водолазів-глибоководників:

штатні водолази-глибоководники - протягом всього періоду практичного виконання глибоководних водолазних робіт;

штатний склад водолазних підрозділів загонів Держспецтрансслужби (у тому числі офіцерський склад) - тільки у дні спусків під воду із застосуванням підводних засобів пересування;

водолази (військовослужбовці), які не мають кваліфікації водолазів-глибоководників, військовозобов’язані і студенти, курсанти і особи, які навчаються, які проходять військову підготовку, призвані на збори (стажування), курсанти кафедри, медичний склад, який бере участь у тренувальних глибоководних спусках або перебуває у водолазних барокамерах під глибоководним тиском, - за 10 днів до початку тренувальних спусків (перебування у водолазних барокамерах під глибоководним тиском), протягом усього періоду спусків (перебування в зазначених барокамерах) і 10 днів після їх закінчення;

особовий склад, який бере участь в експериментальних водолазних спусках, а також штатні водолази з числа працівників, які одержують харчування за рахунок держави за нормою морська і беруть участь у глибоководних водолазних спусках, - за 10 днів до початку спусків, протягом усього періоду спусків і 10 днів після їх закінчення.