5.4.2 Система контролю й керування блоком АС відповідає встановленим проектом показникам якості, надійності і метрологічним характеристикам, забезпечення контролю, подання і документування інформації про параметри, які характеризують роботу РУ і блока АС у цілому в усіх можливих діапазонах зміни умов нормальної експлуатації, дистанційне, автоматизоване і/або автоматичне керування системами нормальної експлуатації.
5.4.3. Для кожного блока АС проектом передбачається блоковий щит керування (далі - БЩК), з якого персоналом здійснюється керування і контроль за РУ й іншими системами АС, у тому числі за системами безпеки за нормальної експлуатації і аварій. Проектом передбачаються засоби забезпечення живучості й придатності БЩК до мешкання в ньому за вказаних умов експлуатації АС.
5.4.4. При проектуванні БЩК оптимально вирішуються питання взаємодії системи "людина-машина". Параметри, які слід контролювати на БЩК, відбираються і відображаються для забезпечення того, щоб оперативно подавалась персоналу однозначна інформація про поточний стан безпеки РУ й блока АС у цілому, а також з метою ідентифікації і діагностики автоматичного спрацьовування та функціонування систем безпеки.
5.4.5. У проекті АС повинні бути передбачені засоби контролю і керування процесами поділу ядерного палива в усіх режимах і умовах в активній зоні за нормальної експлуатації (у тому числі й в підкритичному режимі в процесі перевантаження палива).
5.4.6. Передбачаються покажчики положення органів впливу на реактивність, автоматичний контроль концентрації розчинного поглинача і покажчики стану інших засобів впливу на реактивність.
5.4.7. Проектом у складі системи контролю й керування блоком АС передбачаються системи інформаційної підтримки оператора, у тому числі система оперативного представлення узагальненої інформації персоналу про поточний стан безпеки РУ й блока АС у цілому.
5.4.8. Система контролю й керування повинна мати в своєму складі засоби надійного групового та індивідуального зв'язку між БЩК, РЩК і експлуатаційним персоналом АС, що виконує роботи на місці.
5.4.9. У складі системи контролю і керування блоком АС передбачаються засоби, що забезпечують збір, обробку, документування і зберігання інформації, достатньої для своєчасного й однозначного встановлення початкових подій виникнення порушень нормальної експлуатації і аварій, їх розвитку, установлення фактичного алгоритму роботи систем безпеки й елементів, важливих для безпеки й зарахованих до класів 1 і 2, у тому числі систем контролю і керування, відхилень від штатних алгоритмів, дій персоналу. Вживаються заходи, спрямовані на збереження вказаної інформації в умовах запроектних аварій.
5.4.10. Система контролю й керування блоком АС забезпечує автоматичну і/або автоматизовану діагностику стану й режимів експлуатації, у тому числі й власне технічних і програмних засобів системи контролю й керування.
5.4.11. Система контролю й керування блоком АС будується таким чином, щоб вона забезпечувала найбільш сприятливі умови для прийняття оперативним персоналом правильних рішень з керування АС, зводити до мінімуму прийняття неправильних рішень.
5.4.12. Проект системи контролю й керування містить у собі:
аналіз реакції систем керування й контролю РУ та блока АС на можливі відмови в системі;
аналіз надійності функціонування технічних і програмних засобів та системи в цілому;
аналіз стійкості контурів керування і регулювання.
5.4.13. Проектом АС передбачаються засоби і методи виявлення течі теплоносія першого контуру, що перевищує встановлену проектом величину, і, по можливості, її місцезнаходження.
Передбачається автоматичний контроль радіоактивності теплоносія і контроль організованого виходу радіоактивних речовин за межі герметичного огородження РУ, а також контроль радіаційної обстановки в приміщеннях АС, у санітарно-захисній зоні і в зоні спостереження при експлуатації АС, аваріях і знятті АС з експлуатації.
5.4.14. Передбачається автоматичний контроль умов безпечного зберігання палива і радіоактивних відходів, а також сигналізація про порушення умов безпечного зберігання.
5.5. Керівні системи безпеки
5.5.1. У проекті АС передбачаються керівні системи безпеки (далі - КСБ).
5.5.2. Відмови технічних і програмних засобів, а також пошкодження керівних систем повинні спричинятися до сигналів на щитах управління (БЩК, РЩК і ін.) і викликати дії, спрямовані на забезпечення безпеки АС.
Якщо це технічно не можливо, то методика й засоби періодичних перевірок керівних систем повинні виявляти порушення, що мають місце, без зниження функціональної готовності інших систем та елементів безпеки, що віднесені до класів 1 і 2.
5.5.3. Проектні матеріали на керівні системи безпеки повинні містити аналіз схем в обсязі вимог пункту 5.4.12.
5.5.4. Багатоканальність системи і незалежність каналів полягає в тому, що будь-які одиничні відмови в керівній системі (у тому числі відмови із загальних причин) не повинні порушувати її працездатності.
Багатоканальність передбачає наявність не менше двох незалежних каналів. Канали не залежні, якщо в них немає спільних вхідних сигналів, а вихідні сигнали не об'єднуються. Для досягнення повної незалежності каналів використовуються різні принципи (спрацювання за різними параметрами, використання різних детекторів та ін.).
5.5.5. Керівні системи безпеки відокремлюються від системи контролю й управління такою мірою, щоб порушення або виведення з ладу будь-якого елементу або каналу системи контролю й управління не впливало на здатність керівної системи безпеки виконувати свої функції.
5.5.6. Керівні системи безпеки автоматично включаються в роботу за настання умов, що вимагають їх дії. Втручання оператора в дії керівних систем безпеки протягом 10-30 хв. обмежується.
Передбачається можливість дистанційного приведення в дію систем безпеки та ручного - для арматури за місцем її установки. Відмова в ланцюзі автоматичного включення не повинна перешкоджати дистанційному включенню і здійсненню функцій безпеки. Для дистанційного та ручного включення повинен бути достатній вплив на мінімальну кількість керівних елементів.
5.5.7. Керівні системи безпеки проектуються таким чином, щоб дія, що розпочалася, доводилася до повного виконання функції. Повернення систем безпеки в початковий стан повинно вимагати послідовних дій оператора. Побудова керівних систем повинна зводити до мінімуму можливість їх помилкових спрацювань.
5.5.8. Для кожного блока АС у проекті передбачається резервний щит керування (далі - РЩК), який забезпечує можливість надійного переведення реактора в підкритичний розхолоджений стан і підтримання його в цьому стані скільки буде потрібно, приведення в дію систем безпеки й отримання інформації про стан реактора.
Забезпечується автономність від БЩК і достатня живучість і придатність для мешкання РЩК для гарантованого приведення в дію систем безпеки й отримання інформації про стан реактора.
Унеможливлюються відмови БЩК і РЩК із загальних причин.
5.6. Захисні системи безпеки
5.6.1. У проекті АС передбачаються захисні системи безпеки, що забезпечують надійну аварійну зупинку реактора й підтримку його в підкритичному стані в будь-яких режимах нормальної експлуатації та під час проектних аварій.
5.6.2. Ефективність і швидка дія систем аварійної зупинки реактора, що не призводить до пошкодження твелів понад установлені межі за нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації або при проектних аваріях, а також придушення позитивної реактивності, що виникає внаслідок прояву будь-якого ефекту реактивності за нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та проектних аварій.
5.6.3. Аварійна зупинка реактора забезпечується незалежно від того, є джерело енергії чи воно втрачене.
5.6.4. У складі захисних систем передбачаються системи для аварійного відведення тепла від реактора, що складаються з декількох незалежних каналів і забезпечують ефективність з урахуванням вимог пункту 3.11.
Допускається використання систем (каналів) охолодження, призначених для нормальної експлуатації як систем (каналів) аварійного відведення тепла від реактора. У цьому випадку вони повинні задовольняти вимоги, що висуваються до систем безпеки з урахуванням вимог пункту 5.1.8.
5.6.5. Передбачаються заходи, що запобігають виходу реактора в критичний стан і перевищення допустимого тиску в системах першого контуру при включенні і роботі системи аварійного відведення тепла від реактора.
5.6.6. Спрацювання захисних систем безпеки не повинно призводити до пошкодження обладнання систем нормальної експлуатації. У проекті обгрунтовується допустима за час служби блока АС кількість спрацювань захисних систем безпеки (у тому числі і помилкових спрацювань) з точки зору впливу на ресурс роботи обладнання.
5.7. Локалізувальні системи безпеки
5.7.1. Передбачаються локалізувальні системи безпеки для утримання в передбачених проектом межах радіоактивних речовин і випромінювань унаслідок аварії.
5.7.2. Реактор і системи, що працюють під тиском першого контуру, цілком розташовані в герметичних приміщеннях для локалізації радіоактивних речовин, що виділяються при проектних аваріях у межах цих приміщень, або так, щоб за нормальної експлуатації і проектних аварій не перевищувались відповідні встановлені дози опромінення персоналу і населення, а також нормативи на викиди і вміст радіоактивних речовин у навколишньому середовищі. Допустимість направленого викиду радіоактивних речовин при запроектних аваріях повинна бути обгрунтована проектом.
5.7.3. Локалізувальні системи безпеки передбачаються для кожного блока АС і призначені виконувати задані функції для проектних аварій, а для запроектних аварій - функції, з урахуванням вимог пункту 3.16.
Допускається спільне використання окремих пристроїв локалізувальних систем безпеки для декількох блоків, якщо доведена неможливість поширення аварії з одного блоку на інші.
5.7.4. Якщо для запобігання підвищенню тиску в герметичних приміщеннях передбачаються системи тепловідводу з активними елементами, то повинно бути декілька незалежних каналів тепловідводу, що забезпечують потрібну ефективність з урахуванням вимог пункту 3.11.
5.7.5. Усі комунікації, що перетинають контур герметизації, через які при аварії можливий недопустимий вихід радіоактивних речовин за межі герметичних приміщень, обладнуються ізолюючими елементами.
5.7.6 У проекті обгрунтовується величина допустимої негерметичності системи локалізації, вказуються способи досягнення заданої міри герметичності, а також передбачається відповідність методики й технічних засобів випробування герметичного огородження до проектних параметрів. Відповідність фактичної герметичності проектній повинна бути підтверджена до завантаження реактора паливом і періодично перевірятися в процесі експлуатації.
Випробування при введенні в експлуатацію проводяться при розрахунковому тиску, подальші випробування проводяться при тиску, обгрунтованому в проекті. Обладнання, розташоване в середині приміщень системи локалізації, повинно витримувати випробування без втрати працездатності.
5.7.7. Проектом передбачаються заходи з виявлення і запобігання утворенню вибухонебезпечних концентрацій газів у приміщеннях локалізувальних систем безпеки.
5.8. Забезпечувальні системи безпеки
5.8.1. У проекті АС передбачаються необхідні забезпечувальні системи безпеки, які виконують функції постачання систем безпеки робочим середовищем, енергією і створення необхідних умов для їх функціонування, включаючи передачу тепла до кінцевого поглинача.
5.8.2. Забезпечувальні системи безпеки повинні мати показники надійності виконання заданих функцій, достатні для того, щоб у сукупності з показниками надійності систем безпеки, які вони забезпечують, досягалася необхідна надійність функціонування, визначена проектом.
5.8.3. Виконання функцій за пунктом 5.8.1 повинно мати безумовний пріоритет над дією захисту власних елементів забезпечувальних систем безпеки, за винятком захистів, що діють в умовах повної відмови елементу.
5.8.4. Проектом передбачаються необхідні і достатні засоби для протипожежного захисту систем АС, що забезпечують аварійне зупинення і підтримку в безпечному стані РУ.
5.9. Система зберігання ядерного палива і радіоактивних відходів на АС
5.9.1. На кожній АС передбачаються сховища свіжого ядерного палива, ядерного палива, що відпрацювало, і радіоактивних відходів. Виконується аналіз безпеки сховищ для нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації, а також аварій. Місткість сховищ обгрунтовується проектом.
5.9.2. Можливість досягнення критичності в сховищах свіжого ядерного палива і ядерного палива, що відпрацювало, при його розміщенні і під час руху повинна виключатись за рахунок забезпечення відповідних характеристик сховищ.
5.9.3. У сховищах ядерного палива, що відпрацювало, передбачаються надійні системи відведення залишкового тепла і відповідний хімічний склад тепловідвідного середовища для запобігання пошкодженню палива, внаслідок якого радіоактивні речовини могли б надійти в приміщення АС або в довкілля в межах, що перевищують установлені проектом.
Проектом АС передбачаються транспортно-технологічні операції і спеціальні пристрої для транспортування свіжого і ядерного палива, що відпрацювало, у тому числі і для вивезення з АС ядерного палива, що відпрацювало.
5.9.4. У проекті АС повинен міститись аналіз складу і кількості твердих, рідких і газоподібних радіоактивних відходів при нормальній експлуатації і їх оцінка для проектних аварій.
Передбачаються засоби перероблення, місце і способи тимчасового і довготривалого зберігання відходів, системи очищення перед скиданням повітря в атмосферу і води в природні водоймища, засоби транспортування відходів у межах АС і до місць зберігання.
6. Забезпечення безпеки АС при експлуатації
6.1. Організація експлуатації й експлуатаційна документація
6.1.1. Експлуатуюча організація несе відповідальність за створення необхідної організаційної структури для безпечної експлуатації АС, забезпечення АС необхідними фінансовими і матеріально-технічними ресурсами, нормативними документами і науково-технічною підтримкою, організацію фізичного захисту і пожежної охорони АС, за підбір і підготовку експлуатаційного персоналу, за створення атмосфери, у якій безпека розглядається як життєво важлива справа і предмет особистої відповідальності всього персоналу, а також здійснює безперервний контроль за безпекою АС.
Експлуатуюча організація забезпечує постійний контроль за всією діяльністю, важливою для безпеки АС. Результати інспекцій з контролю за безпекою АС і періодичні звіти з оцінки поточного рівня безпеки експлуатуюча організація представляє до органів державного регулювання ядерної і радіаційної безпеки. Періодичність представлення і вимоги до змісту звітів визначаються нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки.
6.1.2. Основним документом, що визначає безпечну експлуатацію, є технологічний регламент, у якому містяться вимоги і основні прийоми безпечної експлуатації блока АС, загальний порядок виконання операцій, пов'язаних з безпекою АС, а також межі й умови безпечної експлуатації.
Технологічний регламент розробляється на основі проекту, технічної документації на обладнання і матеріали, ЗАБ АС. Розробку технічного регламенту забезпечує експлуатуюча організація із залученням підприємств і організацій, що брали участь у проектуванні блока АС, а також в конструюванні і виготовленні систем та обладнання до нього.
Технологічний регламент та всі зміни, що в нього вносяться, затверджуються експлуатуючою організацією та узгоджуються органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
6.1.3. Адміністрація АС на основі затвердженого технологічного регламенту і експлуатаційної документації розробників обладнання, а також документації проектних організацій до початку передпускових налагоджувальних робіт забезпечує розробку експлуатаційних інструкцій.
Інструкції з експлуатації обладнання повинні містити в собі конкретні вказівки експлуатаційному персоналу про способи ведення робіт в умовах нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та аварійних ситуацій.
Інструкції з експлуатації відкореговуються за результатами введення АС в експлуатацію.
6.1.4. Адміністрація АС на основі затвердженого технологічного регламенту, звіту про аналіз безпеки АС організовує розробку і випуск спеціальних інструкцій, які визначають дії персоналу із забезпечення безпеки в умовах проектних і запроектних аварій.
Приписані спеціальними інструкціями дії персоналу повинні грунтуватись на ознаках подій, що відбуваються, стані реакторної установки й прогнозі очікуваних у процесі розвитку аварій умов. Дії персоналу спрямовуються на відновлення визначальних функцій безпеки і на обмеження радіаційних наслідків аварії.
6.1.5. Для підтримки здатності систем, важливих для безпеки, задовольняти проектні вимоги повинно проводитись їх регулярне технічне обслуговування, ремонт і перевірки.
Указані роботи повинні проводитись за відповідними інструкціями, програмами і графіками, що розробляються адміністративним керівництвом АС на основі проектних вимог і технологічного регламенту, і повинні ретельно документуватись.
Умови виведення на технічне обслуговування, ремонт і перевірки систем безпеки встановлюються ТОБ АС.
Передбачаються організаційні і технічні заходи, що унеможливлюють несанкціоновані зміни в схемах, апаратурі і алгоритмах керівних систем безпеки.
Після технічного обслуговування і ремонту системи й обладнання повинні перевірятись на працездатність і відповідність проектним характеристикам з документуванням результатів перевірки.
6.1.6. Порядок ведення, зберігання і перегляду експлуатаційної технічної документації встановлюється відповідними нормативними документами.
Проект АС, виконавча документація на будівництво АС, акти випробувань і виконавча документація на технічне обслуговування і ремонт систем (елементів) безпеки й елементів, важливих для безпеки і віднесених до класів 1 і 2, повинні зберігатися на АС протягом усього терміну її служби.
6.1.7. Документовані відомості про контроль за межами й умовами безпечної експлуатації повинні зберігатися на АС протягом двох кампаній між перевантаженнями або протягом двох років. Інформація про факти порушень меж і умов безпечної експлуатації повинна включатися в періодичні звіти з оцінки поточного рівня безпеки.
Матеріали розслідувань порушень нормальної експлуатації на АС повинні зберігатися протягом усього терміну її служби.
6.1.8. Блок АС повинен бути зупинений, якщо межі й умови безпечної експлуатації, які встановлені для нього, не можуть бути додержані при роботі реактора.
6.1.9. Випробування на блоці АС, не передбачені технологічним регламентом та інструкціями з експлуатації, повинні проводитись за програмами, що включають заходи із забезпечення безпеки цих випробувань.
Програми випробувань затверджуються експлуатуючою організацією.
Рішення про проведення випробувань повинно бути узгоджене з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
6.1.10. Порушення нормальної експлуатації, аварійні ситуації й аварії, що мали місце на АС, розслідуються відповідно до діючих норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки. Відповідальність за повноту та якість розслідування, вірогідність і своєчасність доведення результатів розслідування до органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, аналіз аварій з експлуатаційним персоналом, розробку й реалізацію заходів, що запобігають повторенню порушеннь нормальної експлуатації та аварій з одних і тих самих причин на всіх АС з однотипними блоками, несе експлуатуюча організація.
Експлуатуюча організація зобов'язана інформувати органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки про всі випадки порушень нормальної експлуатації та порушень меж і умов безпечної експлуатації відповідно до діючих норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки.
Має бути забезпечено безперешкодний доступ представників органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки до оперативної інформації, що містить відомості про вказані порушення.
6.1.11. Перед уведенням АС в експлуатацію, а також періодично відповідно до вимог технологічного регламенту й експлуатаційних інструкцій повинна проводитись перевірка працездатності систем безпеки, систем, важливих для безпеки, засобів контролю і керування, контроль стану основного металу і зварних з'єднань систем і елементів АС, важливих для безпеки.
Частота й обсяги періодичних перевірок обгрунтовуються проектом і визначені графіками, які розробляються адміністрацією АС. На вимогу органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки можуть проводитись позачергові перевірки.
6.1.12. Під час експлуатації на АС повинні забезпечуватись збір, обробка, аналіз та зберігання інформації про відмови обладнання і помилкові дії персоналу. Адміністрація АС несе відповідальність за своєчасний збір і якісний аналіз отриманої інформації. Відповідальність за систематизацію й оперативну передачу отриманої інформації органам державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та іншим зацікавленим організаціям у встановленому порядку несе експлуатуюча організація.
6.1.13. Персонал АС повинен бути підготовлений до дій в разі проектних і запроектних аварій.
Експлуатуюча організація й адміністрація АС розробляють програми підготовки і проведення протиаварійних тренувань для відпрацювання дій в умовах запроектної аварії та організовують проведення вказаних тренувань.
Метою керування запроектною аварією є повернення блока АС у контрольований стан, за якого зупиняється ланцюгова реакція поділу, забезпечується постійне охолодження палива й утримання радіоактивних речовин у встановлених межах і кількостях.
6.2. Уведення в експлуатацію
6.2.1. Експлуатуюча організація несе відповідальність за розробку і реалізацію програми введення АС в експлуатацію.
Програма узгоджується з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
У проекті АС повинні встановлюватись вимоги до послідовності й обсягів передпускових налагоджувальних робіт, фізичного й енергетичного пусків та приймальні критерії для обладнання і систем АС, що вводяться в експлуатацію.
6.2.2. Передпускові налагоджувальні роботи, фізичний і енергетичний пуски й освоєння потужності до номінального значення повинні підтвердити, що АС у цілому, а також системи й елементи, важливі для безпеки, особливо віднесені до класів 1 і 2, виконані й функціонують відповідно до проекту, а виявлені недоліки усунено.
Адміністрація АС несе відповідальність за розробку програм передпускових налагоджувальних робіт, фізичного й енергетичного пусків. Програми затверджуються експлуатуючою організацією і узгоджені органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
Документи, що регламентують проведення передпускових налагоджувальних робіт, фізичного й енергетичного пусків, повинні містити перелік ядерно небезпечних робіт, перелік заходів, що запобігають виникненню аварій, та заходів фізичного захисту.
6.2.3. Під час виконання програми введення в експлуатацію повинні визначатись і документуватись фізичні характеристики систем, важливих для безпеки.
Перелік параметрів, що підлягають документуванню, визначається відповідними програмами випробувань.
Уточнюються робочі характеристики обладнання і систем, уточнюються межі й умови безпечної експлуатації та експлуатаційні процедури з метою точного відображення фактичних характеристик систем і обладнання.
6.2.4. Блок АС, що вводиться в експлуатацію після завершення будівництва, повинен бути ізольований від інших діючих блоків і від майданчиків, на яких тривають будівельні роботи, для того щоб ці роботи й можливі при них порушення не вплинули на безпеку блока, що вводиться в експлуатацію.
У разі можливої аварії на діючих блоках передбачаються заходи, що забезпечують безпеку блока, який вводиться в експлуатацію.
6.2.5. Дозвіл на проведення передпускових налагоджувальних робіт, перше завезення ядерного палива на майданчик, фізичний і енергетичний пуски АС надається експлуатуючій організації органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки після перевірки готовності АС до цих етапів уведення в експлуатацію і згоди інших органів державного нагляду за умови підготовки в повному обсязі планів заходів щодо захисту персоналу і населення у разі аварії на АС та забезпечення фізичного захисту в необхідних межах.
6.2.6. Після дослідно - промислової експлуатації блока АС здійснюється приймання його в промислову експлуатацію. Прийняття в експлуатацію здійснюється державною приймальною комісією за встановленим порядком з урахуванням вимог цих Загальних положень та інших нормативних документів.
6.3. Експлуатаційний персонал
6.3.1. АС укомплектовується підготовленим і атестованим персоналом до початку фізичного пуску блока. Персонал, що бере участь у пусконалагоджувальних операціях, атестовується до початку пусконалагоджувальних робіт.
Графіки комплектування і програми підготовки персоналу розробляються адміністрацією АС.
6.3.2. Персонал кожної АС, у тому числі зайнятий технічним обслуговуванням, повинен проходити підготовку в учбово-тренувальних центрах (пунктах) з використанням тренажерів та на робочому місці, перевірку знань і дублювання перед допуском до самостійної роботи, а також періодичну перепідготовку - відповідно до діючих нормативних документів.
Учбово-тренувальний центр (пункт) повинен почати функціонувати не пізніше, ніж почнеться фізичний пуск першого блока АС.
Під час підготовки й перепідготовки персоналу повинна бути приділена особлива увага його діям і взаємодії під час аварій, відпрацюванню практичних навичок керування РУ і АС.
Підготовка персоналу ведеться з урахуванням аналізу помилок, що мали місце в минулому, забезпечувати розуміння і знання ним наслідків можливих помилок для безпеки персоналу, населення і довкілля.
6.3.3. Вимоги до кваліфікації персоналу залежно від його відповідальності за безпечну експлуатацію АС, встановлює експлуатуюча організація.
Експлуатуюча організація розробляє і реалізує систему професійної підготовки і підтримки рівня кваліфікації персоналу АС, має в своїй структурі учбово-тренувальні підприємства (підрозділи), володіє технічними засобами навчання для досягнення і підтримки необхідного рівня кваліфікації персоналу АС, забезпечує умови для стабільної, надійної й ефективної роботи персоналу, постійного вдосконалення його знань, уміння і навичок.
Вимоги до кваліфікації ліцензованого персоналу встановлюються органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
6.3.4. Перед допуском до самостійної роботи, а також періодично в процесі роботи експлуатаційний персонал проходить медичний контроль відповідно до встановлених вимог. Стан здоров'я осіб з числа експлуатаційного персоналу забезпечується надійним і безпечним виконанням ними посадових обов'язків з експлуатації АС.
6.3.5. У всіх режимах експлуатації на БЩК є не менше двох фахівців, що мають право безпосереднього керування РУ АС (здійснення діяльності, що ліцензується).
6.4. Радіаційна безпека при експлуатації
6.4.1. Радіаційна безпека забезпечується підтримкою нормальної експлуатації і здійсненням комплексу технічних та організаційних заходів, регламентованих діючими гігієнічними нормативами, нормами й правилами з ядерної та радіаційної безпеки.
6.4.2. Під час експлуатації АС проводяться безперервні вимірювання в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження потужності доз іонізуючих випромінювань, швидкості вітру та інших метеорологічних параметрів, а також періодичні вимірювання щільності радіоактивних опадів для оцінки і прогнозування радіаційної обстановки за нормальної експлуатації АС та в разі проектних і запроектних аварій.
6.4.3. Адміністрація АС забезпечує суворий облік доз опромінення персоналу АС і персоналу інших організацій, що залучається до технічного обслуговування, розробки й реалізації заходів щодо зниження опромінювання персоналу до розумно допустимого рівня.
6.4.4. Адміністрація АС забезпечує суворий облік кількості, переміщення і місцезнаходження всіх матеріалів, що діляться, радіоактивних матеріалів, свіжого палива й палива, що відпрацювало, демонтованого радіоактивного обладнання, забрудненого інструменту, одягу, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.
6.4.5. На основі ЗАБ АС і проектно-конструкторської документації адміністрація АС розробляє Регламент радіаційного контролю на АС, який затверджується експлуатуючою організацією і узгоджується органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
6.4.6. Адміністрація АС розробляє і впроваджує заходи щодо мінімізації утворення радіоактивних відходів.
6.5. Плани заходів щодо захисту персоналу й населення
6.5.1. До завезення ядерного палива на АС розробляються плани заходів щодо захисту персоналу й населення на випадок аварії на АС, що враховують радіаційні наслідки запроектних аварій. Плани розробляються на основі початкових даних, представлених у проекті АС і ЗАБ АС, з урахуванням положень законодавства України, що встановлюють критерії та порядок втручання у разі радіаційної аварії.
До завезення ядерного палива на АС готові внутрішній і зовнішній кризові центри, також задіяні основні і дублюючі засоби зв'язку з органом державного управління в сфері використання ядерної енергії, органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, регіональними (обласними) органами реагування на надзвичайні ситуації та місцевими органами виконавчої влади й самоврядування населених пунктів, які входять у зону спостереження АС.
6.5.2. Адміністрація АС розробляє, уводить у дію і забезпечує постійну готовність до реалізації плану заходів щодо захисту персоналу, який повинен бути націлений на приведення АС у безпечний стан та на зменшення наслідків аварії.
У ньому визначаються відповідні заходи, рівні втручання, порядок дій, сили й засоби для їх здійснення.
У цьому плані повинно бути викладено:
організацію і порядок передачі повідомлень про те, що трапилося;
ознаки аварії і критерії для прийняття рішення про введення плану в дію;
схеми, організацію і порядок сповіщення посадових осіб експлуатуючої організації, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;
перелік посадових осіб АС, відповідальних за сповіщення;
організацію і порядок проведення заходів щодо захисту персоналу, локалізації й ліквідацій аварій, переліку сил і засобів, призначених для цих цілей;
організацію і порядок взаємодії з підрозділами, що надходять для надання допомоги АС.
6.5.3. Експлуатуюча організація розробляє, уводить у дію і забезпечує постійну готовність до реалізації плану заходів щодо мобілізації галузевих ресурсів і надання допомоги АС на випадок аварій. Цей план визначає:
організацію і порядок уведення плану в дію;
координацію дій керівництва АС і сил, що надходять;
сили й засоби для надання допомоги АС із захисту персоналу й ліквідації аварій, організацію і порядок їх доставки і дій (взаємодії).
6.5.4. Регіональні (обласні) органи реагування на надзвичайні ситуації розробляють, уводять у дію і забезпечують постійну готовність до реалізації плану заходів щодо захисту населення, який має на меті захист населення у разі загрози радіоактивного опромінення. У ньому визначаються організація і порядок дій всіх служб і організацій області, сили й засоби для здійснення захисту населення і ліквідації наслідків аварії.
6.5.5. Для підтримки постійної готовності в разі аварій та інших надзвичайних ситуацій плани заходів повинні корегуватись і переглядатись у встановлені терміни.
Технічні засоби сповіщення персоналу й населення про те, що трапилось, та необхідні заходи захисту періодично перевіряються щодо їх працездатності.
Для підготовки до дій в аварійних умовах періодично проводяться протиаварійне тренування, навчання на всіх рівнях управління та здійснення запланованих заходів.
| Заступник Голови Державної адміністрації ядерного регулювання | О.А.Миколайчук |
