Про затвердження Правил аеродромно-технічного забезпечення польотів повітряних суден державної авіації України

іній або ожеледь - товщина льодоутворення менше 1 мм;

сухий сніг (розчищено місцями);

сухий сніг (вкрито);

мокрий сніг або сльота (місцями вкрито);

мокрий сніг або сльота (скрізь);

ожеледиця (вкрито);

ущільнений сніг;

сухий сніг на ожеледиці;

мокрий сніг на ожеледиці;

мерзлий сніг із ожеледицею;

розчищено та сухо.

24. Результати вимірів міцності та рівності ґрунтової льотної смуги, коефіцієнта зчеплення, щільності снігу, глибини промерзання, огляду льотного поля, ААГУ та їх стан повинні бути оформлені та записані в журналі готовності аеродрому не пізніше ніж через 15 хвилин після процедури виміру і огляду та не пізніше ніж за одну годину до початку польотів.

25. КрП на аеродромі (ЧПВ ПС) під час приймання аеродрому ознайомлюється з характеристикою стану та готовністю льотного поля до виконання польотів, робить висновок про придатність аеродрому до польотів і приймає рішення про початок, перенесення, продовження або припинення польотів, робить відповідний запис у журналі готовності аеродрому та підписує його.

Після запису про прийняття аеродрому КрП комендант аеродрому доповідає заступнику командира, відповідальному за АТЗ польотів, та інформує чергового з АТЗ польотів.

У разі виявлення невідповідності стану льотного поля технологічним вимогам щодо підготовки до польотів початок польотів може бути перенесений за рішенням командира авіаційної частини (старшого льотної зміни) на більш пізній строк з наданням необхідного часу на усунення недоліків, але не більше двох годин.

Після усунення недоліків та запису в журналі готовності аеродрому щодо стану та підготовки аеродрому до польотів організовується повторна перевірка готовності ШЗПС, РД, ТПП ПС, ААГУ і ґрунтової частини льотного поля до проведення польотів.

26. Технологічні вимоги щодо підготовки льотних полів аеродромів:

1) аеродром у цілому або окремі ділянки льотного поля вважаються не підготовленими до проведення польотів у разі:

якщо значення коефіцієнта зчеплення на всій довжині ШЗПС або на будь-якій ділянці довжиною більше третьої її частини нижче 0,3;

якщо різниця значень коефіцієнта зчеплення на сусідніх ділянках ШЗПС з обох боків від її вісі перевищує 0,2;

якщо товщина шару атмосферних опадів (снігу, води), сльоти на робочій частині ШЗПС та ГЗПС вище допустимих значень, зазначених у керівництві з льотної експлуатації ПС (інструкції екіпажу ПС) (далі - КЛЕ);

якщо спряження очищених та неочищених ділянок льотного поля від снігу мають нахил більше 1:15;

наявності в межах льотного поля неприбраних снігових валів;

наявності на поверхні сторонніх предметів, у тому числі продуктів руйнування поверхні, ожеледиці, шматків льоду та ущільненого снігу;

наявності перевищення між сусідніми плитами і краями тріщин висотою більше 20 мм на ШЗПС і 27 мм на РД, МС і ТПП ПС;

наявності гострих кінців арматури та пошкоджень аеродромного покриття ШЗПС, РД, МС і ТПП ПС, вибоїн та раковин аеродромного покриття завглибшки більше 30 мм;

наявності напливів з гумово-бітумного в'яжучого матеріалу над деформаційними швами та наскрізними тріщинами заввишки більше ніж 30 мм;

наявності зміщення асфальтобетонних аеродромних покриттів, які утворюють нерівності поверхні більше 30 мм на ШЗПС і 50 мм на РД, МС і ТПП ПС;

наявності обривів більше одного гака або двох фіксаторів металевих аеродромних плит та розрив дротових скруток;

наявності на поверхні аеродромних покриттів ділянок, забруднених ПММ та протиобліднювальною рідиною для обробки ПС;

якщо несуча здатність аеродромних покриттів ШЗПС, РД, МС, ТПП ПС, виражена класифікаційним числом покриття (PCN), нижче допустимої величини для даного типу ПС, визначеної у КЛЕ ПС;

відсутності необхідного маркування на аеродромних покриттях та ґрунтових елементах льотного поля;

якщо середня міцність ґрунту елементів ґрунтової частини льотного поля нижче припустимої величини для визначеного типу ПС, зазначеної в КЛЕ ПС;

наявності на ґрунтових елементах льотного поля ділянок, що мають середню міцність ґрунту менше ніж 60 відсотків припустимої величини міцності ґрунту для визначеного типу ПС та довжину 10 м і більше;

якщо нерівності, визначені під час укладання трьохметрової рейки на ґрунтову (засніжену) поверхню льотного поля, в будь-яких напрямках перевищують 15 см для транспортних ПС та 10 см для ПС інших типів;

якщо на ґрунтовій частині льотного поля висота травостою становить більше 30 см;

наявності перевищень або вибоїн та западин у місцях прилягання ґрунтової поверхні льотної смуги з аеродромним покриттям;

2) елементи льотного поля аеродрому в зимовий час повинні відповідати таким вимогам:

аеродромні покриття ШЗПС, РД, МС, а також майданчики спеціального призначення очищені від снігу, утворень ожеледі, води та сторонніх предметів;

КСБ очищені від снігу із залишенням на них ущільненого шару снігу товщиною не більше 10 см та мають прилягання зі снігу між очищеними та неочищеними ділянками з нахилом не більше 1:15;

БСБ очищені від снігу на ширину 25 м з кожного боку від меж ШЗПС (ГЗПС) із залишенням на них ущільненого шару снігу товщиною не більше 10 см та мають прилягання зі снігу між очищеними та неочищеними ділянками з нахилом не більше 1:15;

узбіччя РД, МС та майданчиків спеціального призначення очищені на ширину 5 м від межі аеродромного покриття та мають сполучення зі снігу між очищеними та неочищеними ділянками з нахилом не більше 1:15;

ГЗПС на аеродромах, розташованих у районах з нестійкими низькими температурами повітря, очищена від снігу, а на аеродромах, розташованих у районах зі стійкими низькими температурами повітря, очищена від снігу із залишенням ущільненого снігового покриву, придатного для зльоту та посадки ПС, при цьому наявність насту на поверхні снігу не допускається. В окремих випадках на аеродромах, для яких встановлені відповідні ступені готовності аеродрому в умовах зимового утримання, для проведення екстреного польоту ПС здійснюється очищення елементів льотного поля до безпечно допустимих розмірів, які визначаються командиром авіаційної частини та затверджуються керівником вищого рівня за підпорядкованістю;

3) водовідвідні та дренажні системи на аеродромах знаходяться у справному стані. Не допускаються такі дефекти елементів водостічно-дренажної системи:

застійне скупчення води біля водоприймачів (тальвежних та дощоприймальних колодязів, вхідних оголовків колекторів);

провали ґрунту по трасах проходження підземних колекторів та біля водоприймачів, які знаходяться в межах льотного поля;

випирання або осідання колодязів відносно проектного положення;

руйнування кришок, решіток, вимощувань та стін колодязів;

засмічення підземних труб водовідвідних ліній;

осідання та руйнування покриття відкритих лотків, розташованих по краях аеродромного покриття;

порушення повздовжніх і поперечних профілів лотків та водовідвідних канав, які перешкоджають вільному стіканню поверхневих вод.

27. Відповідність технологічним вимогам, зазначеним у пункті 26 цієї глави, визначається перед початком кожної льотної зміни, прийомом або випуском поодиноких ПС.

Підготовка аеродрому ДА, який спільно використовується СДА різної підпорядкованості, здійснюється відповідно до рішення старшого авіаційного начальника аеродрому та ІВП.

Усі роботи на льотному полі організовуються та проводяться за єдиним планом та під єдиним керівництвом.

Авіаційні частини, розміщені на аеродромі, відповідно до рішення старшого авіаційного начальника аеродрому виділяють у розпорядження коменданта аеродрому авіаційний персонал та техніку, необхідні для підготовки аеродрому до проведення польотів.

28. Підготовка аеродромів спільного використання ЦА та ДА до проведення польотів здійснюється на підставі укладених договорів про спільне використання аеродромів.

Порядок виконання та забезпечення польотів ПС на аеродромах спільного використання визначається ІВП. Порядок взаємодії суб'єктів авіаційної діяльності, які беруть участь в організації та забезпеченні польотів на аеродромі спільного використання, визначається на підставі технології забезпечення взаємодії стосовно спільного використання аеродрому, яка розробляється керівниками суб'єктів авіаційної діяльності ДА та ЦА, що здійснюють авіаційну діяльність на аеродромі, та затверджується старшим авіаційним начальником аеродрому.

29. Підготовка ділянки території аеродрому спільного використання, на якій розміщені необхідні технічні засоби, МС державних ПС та аеродромні споруди (військовий сектор) до проведення польотів здійснюється в порядку, визначеному в розділі III цих Правил.

1. Під час проведення польотів за завданням КрП на аеродромі комендант аеродрому періодично проводить контрольний огляд на предмет наявності дефектних місць, сторонніх предметів та інших об'єктів на аеродромних покриттях і ґрунтовій частині льотного поля, які перешкоджають безпечній експлуатації ПС.

Час початку та завершення контрольного огляду та його результати фіксуються в журналі готовності аеродрому.

2. Періодичність контрольних оглядів у ході проведення польотів та час їх проведення вказуються у плановій таблиці польотів і залежать від конкретних умов (стану аеродромних покриттів, погодних умов, типу ПС тощо), але не менше одного разу за льотну зміну.

Під час двозмінних польотів у перервах між змінами надається не менше години для обов'язкового очищення та контрольного огляду ШЗПС, РД, ТПП ПС і перевірки ААГУ.

3. У ході проведення польотів стан аеродромних покриттів також контролюється:

помічником КрП на аеродромі;

особами стартового наряду;

старшим інженером польотів (на МС та ТПП ПС);

льотними екіпажами, що виконують руління, зльоти та посадки (за завданням КрП на аеродромі).

За потреби КрП на аеродромі особисто оглядає стан аеродромних покриттів та ґрунтової частини льотного поля.

4. Про виявлені під час проведення польотів пошкодження, дефекти або погіршення стану ґрунтових або штучних елементів аеродрому негайно доповідається КрП на аеродромі. Прив'язка місця розташування всіх дефектів на аеродромному покритті здійснюється за допомогою нанесених по краю покриття (на ШЗПС - з обох боків) пікетажу і нумерації плит. Якщо пошкодження і дефекти суттєво перевищують гранично допустимі значення, такі зони, ділянки або елементи льотного поля з експлуатації виключаються. Виявлені пошкодження і дефекти за рішенням КрП на аеродромі усуваються негайно або одразу після закінчення польотів.

5. Після закінчення польотів (льотної зміни) комендант аеродрому (посадова особа аеродромно-експлуатаційного підрозділу) оглядає аеродромні покриття та ґрунтові елементи льотного поля.

6. З метою забезпечення оперативності проведення оглядів аеродрому виділяється службовий транспортний засіб, який обладнується проблисковим маячком оранжевого кольору, засобами зв'язку з КрП на аеродромі та фарою-шукачем (фарою-прожектором) для проведення оглядів у темну пору доби.

7. Начальник ІАерС разом з комендантом аеродрому за результатами проведених оглядів під час передпольотної підготовки, у ході проведення польотів та після їх закінчення проводять аналіз знайдених сторонніх предметів і виявлених дефектів на аеродромних покриттях льотного поля та передумови їх виникнення. За результатами проведеного аналізу начальник ІАерС доповідає заступнику командира авіаційної частини, відповідальному за АТЗ польотів (командиру авіаційної комендатури).

1. Пункт 1 глави 1 розділу V виключено

2. Пункт 2 глави 1 розділу V виключено

3. Пункт 3 глави 1 розділу V виключено

4. Пункт 4 глави 1 розділу V виключено

5. Пункт 5 глави 1 розділу V виключено

6. Пункт 6 глави 1 розділу V виключено

7. Пункт 7 глави 1 розділу V виключено

8. Пункт 8 глави 1 розділу V виключено

9. Пункт 9 глави 1 розділу V виключено

10. Пункт 10 глави 1 розділу V виключено

11. Пункт 11 глави 1 розділу V виключено

12. Пункт 12 глави 1 розділу V виключено

1. Напередодні дня польотів із наземними авіаційними спеціалістами, які залучаються до АТЗ польотів, командирами підрозділів проводяться заняття з організації руху ЗАТЗ польотів та пішоходів на аеродромі, техніки безпеки під час АТЗ польотів, порядку дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій під час забезпечення польотів. Результати проведення занять записуються у відповідні журнали.

2. У день польотів черговий з АТЗ польотів проводить короткий інструктаж із наземними авіаційними спеціалістами, які залучаються до АТЗ польотів, з питань особливостей забезпечення польотів та заходів безпеки із записом у журнал інструктажу персоналу з аеродромно-технічного забезпечення польотів.

3. Організація виходу ЗАТЗ з місць стоянок (парку) здійснюється відповідно до порядку, встановленого в ЦОВВ, з обов'язковим проходженням медичного огляду в лікаря авіаційної частини.

4. Персонал з АТЗ, який прибув до авіаційної частини для підсилення виконання заходів АТЗ польотів і має посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво наземного авіаційного спеціаліста на право експлуатації відповідного ЗАТЗ польотів, допускається до АТЗ польотів відповідним наказом командира авіаційної частини, яка базується на цьому аеродромі, після проведення стажування з питань особливостей руху ЗАТЗ польотів та пішоходів, порядку обслуговування ПС та за умови успішної здачі заліків на допуск до самостійного керування ЗАТЗ польотів на цьому аеродромі.

У такому разі практичне стажування на аеродромі проводиться протягом строку, визначеного командиром авіаційної частини, яка базується на цьому аеродромі, як правило дві - три доби, з урахуванням часу, необхідного для набуття персоналом з АТЗ практичних навичок, достатніх для самостійного руху по цьому аеродрому та обслуговування ПС.

5. Усі водії ЗАТЗ польотів підлягають обов'язковому періодичному медичному огляду в установленому законодавством порядку.

6. Вилучення посвідчення водія у водіїв ЗАТЗ польотів здійснюється у випадках, передбачених у Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами).

7. Керівникам структурних підрозділів авіаційних частин забороняється допускати до керування ЗАТЗ польотів водіїв у разі відсутності в них: документа, що посвідчує особу, посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтва наземного авіаційного спеціаліста на право експлуатації відповідного зразка ЗАТЗ польотів. Перелік інформації, яку містить свідоцтво наземного авіаційного спеціаліста, наведено у додатку 4 до цих Правил.

1. За допомогою ЗАТЗ польотів виконуються такі роботи: заправлення ПММ; перевірка та дозаправлення гідравлічних систем; отримання, видобуток, зберігання, транспортування та зарядка стисненими, зрідженими газами; кондиціонування повітря; електроживлення та перевірка радіо-, електрообладнання; пошуково-рятувальне, радіотехнічне та інженерно-авіаційне забезпечення; перевезення авіаційного персоналу та підвезення матеріальних засобів до ПС; буксирування, огляд та підготовка до польотів ПС, підготовка та утримання злітно-посадкових смуг (далі - ЗПС), РД, МС та ТПП ПС.

2. Уся техніка, яка залучається до обслуговування ПС та забезпечення польотів, належить до ЗНЗП ПС та за своїм призначенням поділяється на:

ЗАТЗ польотів (ЗАТО ПС; АЕТ; засоби перевезення авіаційного персоналу);

ЗПРЗ польотів (пошуково-евакуаційна та рятувальна техніка; аеродромні пожежні (пожежні) автомобілі; санітарні автомобілі);

засоби зв'язку та радіотехнічного забезпечення (далі - РТЗ) (приводні аеродромні радіостанції; автоматичні радіопеленгатори; радіолокаційні системи посадки (аеродромні оглядові, вторинні та посадкові радіолокатори); радіотехнічні системи ближньої навігації; радіомаякові системи інструментального заходу на посадку; обладнання пунктів управління повітряним рухом (автоматизовані системи управління); обладнання електрозв'язку; світлотехнічне обладнання);

засоби інженерно-авіаційного забезпечення (далі - ІАЗ) (універсальні повірочні лабораторії; контрольно-ремонтні станції; авіаремонтні майстерні, станції та лабораторії; фотографічні лабораторії).

3. До ЗАТО ПС належать:

електрогазова техніка (далі - ЕГТ);

ЗЗ ПММ;

засоби буксирування ПС;

рухомі засоби мийки та спеціальної обробки ПС.

4. До АЕТ належать:

комбіновані поливально-мийні машини;

вакуумно-прибиральні машини;

шнекороторні снігоочисники;

теплові машини, маркувальні машини;

ґрунтові ущільнюючі машини;

пневматичні катки та трамбувальні машини;

машини для догляду за дерновим покриттям льотного поля аеродрому та інша техніка для утримання аеродромів.

5. До засобів перевезення авіаційного персоналу належать:

легкові автомобілі;

пасажирські автобуси всіх типів;

вантажні автомобілі, обладнані для перевезення людей.

6. Технічний стан ЗАТЗ польотів, які залучаються до забезпечення польотів, наприкінці поточного року перевіряється комісією, утвореною наказом командира авіаційної частини, зі складанням актів технічного стану. До складу комісії включаються спеціалісти з експлуатації ЗАТЗ польотів та представники ІАС авіаційної частини. Під час перевірки технічного стану ЗАТЗ польотів обов'язково перевіряються наявність, комплектність та правильність оформлення технічної документації.

За результатами перевірки видається наказ командира авіаційної частини про допуск ЗАТЗ польотів до забезпечення польотів.

7. За ЗАТЗ польотів наказом командира авіаційної частини закріплюється персонал з АТЗ. Наказ про закріплення ЗАТЗ за персоналом (водіями) розробляється наприкінці поточного року на наступний рік начальником автомобільної та електрогазової служби (електрогазової служби) або посадовою особою, що відповідає за експлуатацію спеціальної техніки, авіаційної частини або посадовою особою, відповідальною за організацію експлуатації автомобільної та спеціальної техніки. У випадку прибуття (вибуття) персоналу з АТЗ польотів до (з) авіаційної частини до наказу вносяться відповідні зміни.

8. Підготовлені до застосування ЗАТЗ польотів укомплектовуються: інструкцією з експлуатації; технічною документацією; належним обладнанням; приладами; пристроями; маркованим інструментом; протипожежними засобами; іншими МТЗ відповідно до формуляра ЗАТЗ; документацією водія спеціального автомобіля (додаток 5).

9. Технічна документація ЗАТО ПС: журнал обліку роботи ЗАТО, дорожній лист, паспорт на гази або контрольний талон на ПММ, робоча документація водія спеціального автомобіля, заповнюється перед виїздом у день застосування.

10. Передні бампери ЗАТО ПС фарбуються у вигляді вертикальних жовтих та чорних смуг шириною 100 мм кожна, що чергуються.

Перед використанням ЗАТО ПС комплектуються: радіостанцією; двома противідкотними колодками з маркуванням реєстраційного номера засобу; жилетом жовтого кольору із світловідбивними елементами; двома переносними ліхтарями зі світлом червоного та білого кольору.

11. АЕТ, яка працює на аеродромі, обов'язково обладнується пристроєм для буксирування та тросом. Перелік аеродромно-експлуатаційної техніки, яка підлягає обладнанню проблисковими маячками та засобами зв'язку, наводиться в додатку 6 до цих Правил.

12. Підготовка ЗАТЗ польотів здійснюється напередодні дня польотів закріпленим та допущеним до керування авіаційним персоналом.

Підготовка ЗАТЗ польотів включає:

огляд базового шасі автомобіля та спеціального обладнання;

усунення виявлених несправностей;

проведення щоденного технічного обслуговування, а за потреби - чергового технічного обслуговування базових шасі та чергових регламентних робіт на спеціальному обладнанні;

перевірку наявності та цілісності встановлених пломб на агрегатах і вузлах спеціальної установки;

перевірку працездатності спеціального обладнання;

заповнення технічної документації.

13. ЗАТО ПС подаються до місця стоянки ЗАТЗ польотів (майданчика аеродрому) у технічно справному стані з оформленою документацією, у строки та в кількості, які визначені в Розпорядженні з АТЗ польотів, відповідно до заявки заступника командира авіаційної частини з ІАС.

14. З метою забезпечення виконання пошуково-рятувальних заходів в аеродромно-експлуатаційному підрозділі комплектується та утримується причіп технічної допомоги (далі - причіп).

Причіп комплектується майном номенклатури інженерно-аеродромної, квартирно-експлуатаційної, автомобільної і електрогазової та авіаційно-технічної служб відповідно до Переліку матеріальних засобів для комплектування причепа технічної допомоги, наведеного в додатку 6 до Правил пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 29 грудня 2016 року № 736, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 175/30043.

У дні польотів старший команди технічної допомоги прибуває в аеродромно-експлуатаційний підрозділ на виділеному транспортному засобі, перевіряє комплектність та технічний стан причепа, отримує його та транспортує у визначене місце для чергування під час польотів.

Після закінчення польотів старший команди технічної допомоги з дозволу старшого інженера польотів (чергового інженера) транспортує причіп до аеродромно-експлуатаційного підрозділу та передає (здає) його відповідальній посадовій особі.

15. Контроль підготовки ЗАТО ПС включає чотири етапи:

1) перевірку повноти та якості підготовки ЗАТЗ польотів у підрозділах;

2) перевірку ЗАТЗ польотів перед виходом з парку:

перевірку технічного стану ЗАТЗ польотів в підрозділах;

перевірку ЗАТЗ польотів на контрольно-технічному пункті (далі - КТП);

3) перевірку ЗАТЗ польотів на стоянці ЗАТЗ польотів (майданчику аеродрому);

4) аеродромний контроль ЗАТО ПС перед допуском їх до застосування.

16. Перевірка повноти та якості підготовки ЗАТО ПС польотів напередодні дня польотів здійснюється відповідно до порядку перевірки засобів аеродромно-технічного забезпечення польотів командирами підрозділів, від яких виділяються засоби аеродромно-технічного забезпечення польотів (додаток 7).

Результати контролю записуються в журнал обліку роботи ЗАТО ПС.

17. Перевірка ЗАТЗ польотів у підрозділі перед виходом з парку здійснюється на спеціальному майданчику або на місці стоянки відповідно до Порядку перевірки засобів аеродромно-технічного забезпечення польотів командиром підрозділу (заступником командира підрозділу з технічної частини) (додаток 8). Перевірці підлягають ЗАТЗ польотів, заплановані та підготовлені до обслуговування ПС та забезпечення польотів.

Перевірка ЗАТЗ у підрозділах проводиться завчасно після виконання всіх робіт з їх підготовки до застосування. Результати перевірки записуються в дорожньому листі.

18. Перевірка ЗАТЗ польотів перед виходом з парку здійснюється з метою визначення технічного стану базового шасі автомобіля та спеціального обладнання ЗАТЗ польотів; наявності документів, що засвідчують кондиційність ПММ та газів; наявності шляхової, технічної документації та повноти її заповнення.

Порядок використання ЗАТЗ польотів, виходу з парку та оформлення шляхової документації проводиться відповідно до чинного законодавства України.

19. Перевірка ЗАТЗ польотів перед виходом з парку здійснюється начальником КТП на спеціально обладнаному майданчику відповідно до Порядку перевірки засобів аеродромно-технічного забезпечення польотів перед виходом з парку начальником контрольно-технічного пункту (додаток 9), інструкції з експлуатації ЗАТЗ, затвердженої командиром авіаційної частини, та операційних карт перевірки технічного стану ЗАТЗ польотів.

Операційні карти розробляються в авіаційній частині для кожного типу ЗАТЗ польотів, що експлуатуються, технічних вимог до ЗАТЗ, що перевіряються, та повинні охоплювати перевірку базового шасі і спеціального обладнання.

Перевірка ЗАТЗ польотів начальником КТП здійснюється за наявності в дорожньому листі запису командира підрозділу або заступника командира підрозділу з технічної частини про справність засобу. У разі одночасного виходу з парку великої кількості ЗАТЗ польотів перевірка їх технічного стану начальником КТП здійснюється завчасно.

Після завершення перевірки начальник КТП робить відповідний запис у дорожньому листі.

20. Не пізніше ніж за одну годину до подачі ЗАТО ПС черговий з АТЗ польотів прибуває в парк авіаційної частини, де командири підрозділів представляють йому техніку, заплановану на забезпечення польотів.

Черговий з АТЗ польотів перевіряє наявність ЗАТЗ польотів та персоналу з АТЗ відповідно до Розпорядження з АТЗ польотів на льотну зміну.

У персоналу з АТЗ польотів обов'язково перевіряється: зовнішній вигляд, наявність особистих документів, документів про допуск до експлуатації визначеного типу ЗАТЗ польотів, шляхової та технічної документації.

Після перевірки черговим з АТЗ польотів командири підрозділів передають ЗАТЗ польотів у розпорядження чергового з АТЗ польотів.

У разі виявлення недоліків у технічному стані ЗАТЗ польотів, в оформленні технічної, шляхової документації - ЗАТЗ польотів та відповідний персонал не допускаються до забезпечення польотів, поки не буде усунуто всі виявлені недоліки.

Командири підрозділів, з яких виділяється персонал з АТЗ та ЗАТЗ польотів, відповідають за їх підготовку.

ЗАТЗ польотів, які пройшли перевірку, шикуються в колону у визначеному місці та під керівництвом чергового з АТЗ польотів переміщуються на стоянку (майданчик) ЗАТЗ польотів на аеродромі.

21. Перевірка ЗАТЗ польотів на стоянці ЗАТЗ польотів (майданчику аеродрому) здійснюється відповідно до Порядку перевірки водіями готовності засобів аеродромно-технічного забезпечення польотів (додаток 10) з метою виявлення та усунення несправностей, які виникли на маршруті руху, а також для завершальної перевірки готовності ЗАТЗ польотів до обслуговування ПС та забезпечення польотів.

Після перевірки водії доповідають черговому з АТЗ польотів про результати перевірки та готовність до забезпечення польотів.

Черговий з АТЗ польотів після отримання даних про наявність, укомплектованість, заправку (зарядку) та технічний стан ЗАТЗ польотів доповідає старшому інженеру польотів (черговому інженеру) про готовність ЗАТЗ польотів до забезпечення льотної зміни і разом з інженерно-технічним складом авіаційної частини здійснює аеродромний контроль ЗАТЗ польотів.

22. Не пізніше ніж через 20 хвилин після подачі ЗАТО ПС з метою виключення допуску до застосування ЗАТО ПС спеціального обладнання, яке не видає встановлені технічні параметри, а кондиційність ПММ та газів не відповідає встановленим вимогам, спеціалісти ІАС, визначені наказом командира авіаційної частини, під керівництвом старшого ТПП ПС у присутності чергового з АТЗ польотів здійснюють їх аеродромний контроль до застосування.

Аеродромний контроль ЗАТО ПС здійснюється перед кожним їх допуском до застосування, після кожного нового заповнення ємностей ПММ, зарядкою (заправкою) ємностей стисненими та зрідженими газами, а також після усунення відмов та несправностей у системах спеціального обладнання відповідно до Порядку проведення аеродромного контролю засобів аеродромно-технічного обслуговування повітряних суден посадовими особами інженерно-авіаційної служби (додаток 11).

23. Аеродромний контроль, допуск та оформлення допуску ЗАТО до обслуговування ПС здійснюють посадові особи ІАС за спеціальностями:

авіаційне обладнання - щодо засобів забезпечення ПС електро- та пневмоенергією під час запуску авіаційних двигунів, перевірки електро- та радіообладнання; зарядки систем ПС стисненим та зрідженим киснем;

літак та двигун - щодо засобів заправки ПММ; дозаправки та перевірки гідравлічних систем ПС; зарядки систем ПС стисненими та зрідженими газами (повітря, азот); перевірки герметичності кабін ПС; зарядки бортових систем ПС вогнегасними сумішами; теплотехнічних засобів;

обладнання радіо-електронної боротьби, авіаційного озброєння - щодо засобів зарядки систем ПС стисненим та зрідженими азотом;

прицільно-навігаційний комплекс - щодо засобів кондиціонування повітря в кабінах ПС та місцях перебування льотного складу, підготовленого до польотів.

24. Перевірку паспортних даних на стиснений (зріджений) кисень здійснює начальник автомобільної і електрогазової служби, а його якість та придатність - начальник медичної служби авіаційної частини, про що робиться відмітка в паспорті на стиснений (зріджений) кисень.

25. У разі позитивних результатів аеродромного контролю ЗАТО ПС відповідний спеціаліст ІАС допускає їх до обслуговування ПС та робить запис "Заправку (зарядку, застосування) дозволяю" у журналі обліку роботи ЗАТО ПС, формулярі, паспорті, контрольному талоні, вказує дату, час, прізвище та ставить особистий підпис.

Після допуску ЗАТО до обслуговування ПС черговий з АТЗ польотів виконує розпорядження КрП на аеродромі та старшого інженера польотів, контролює правильне використання виділених ЗАТЗ польотів.

26. У разі виявлення несправностей ЗАТО ПС, неоформленої документації або некондиційності ПММ чи газів такі засоби відстороняються від заправки (зарядки) ПС, про що робиться відповідний запис у журналі обліку роботи ЗАТО ПС (контрольному талоні) про виявлені недоліки. Особи, які відсторонили засоби від застосування, негайно доповідають про це старшому інженеру польотів (черговому інженеру).

27. У випадках посадки ПС на аеродромах, де відсутній інженерно-технічний склад, допуск ЗАТО до обслуговування ПС можуть здійснювати члени екіпажу ПС, які пройшли навчання, здали заліки та допущені до проведення аеродромного контролю.

1. Для кожного аеродрому ДА розробляється схема маршрутів руху транспортних засобів та пішоходів по аеродрому (далі - схема руху) з поясненнями щодо особливостей організації руху по цьому аеродрому.

На схемі руху зазначаються:

місця стоянок ЗАТО ПС, засобів утримання аеродромів, засобів пошуку, рятування, технічної допомоги, рухомих засобів зв'язку, управління та світлотехнічного забезпечення;

місця розташування пожежних постів;

місце медичного поста;

маршрути та швидкості руху транспортних засобів;

маршрути руху пішоходів;

місця розміщення технічних засобів регулювання дорожнього руху;

місця установки дорожніх знаків;

маршрути руху та місця стоянки особистих транспортних засобів.

Маршрути руху транспортних засобів та пішоходів визначаються для кожного напрямку зльоту (посадки) ПС. В усіх випадках маршрути руху не повинні перетинати ЗПС.

2. Схема руху розробляється під керівництвом заступника командира авіаційної частини, відповідального за АТЗ польотів, спільно з представниками авіаційних частин, що базуються на аеродромі, скріплюється підписом начальника штабу та затверджується командиром авіаційної частини. Дані, що відображаються на схемі руху, не повинні містити інформації з обмеженим доступом.

3. Завірені в установленому порядку копії схеми руху повинні знаходитися в документації командно-диспетчерського пункту (далі - КДП), КрП на аеродромі, чергового з АТЗ польотів та в документації водіїв ЗАТЗ польотів та інших транспортних засобів, що виїжджають на аеродром.

4. Схеми руху встановлюються поряд з КТП автомобільних парків, стоянками автомобільної та спеціальної техніки, біля в'їзду на аеродром, поряд з КДП та в місцях зосередження авіаційного персоналу. Схеми руху виготовляються на щиті розміром 3 х 2 м, у нічний час освітлюються.

1. На аеродромах перед в'їздом на льотне поле обладнуються місця для чищення (мийки) коліс автомобільної та спеціальної техніки. В'їзд транспортних засобів на штучні покриття ЗПС, РД, ТПП ПС, МС із забрудненими колесами, а гусеничних тракторів (тягачів) з неочищеними гусеничними стрічками та без накладок на них забороняється.

2. Автомобільна та спеціальна техніка розміщується в парках авіаційних частин. У разі необхідності або під час несення бойового чергування наказом командира авіаційної частини дозволяється постійне або тимчасове розміщення окремих зразків автомобільної та спеціальної техніки (засобів зв'язку і РТЗ, спеціальних груп та інших) на аеродромі та прилеглій до нього території (поза парками) для виконання завдань із забезпечення польотів.

3. Для розміщення ЗАТЗ польотів, які виділяються для обслуговування ПС у зонах розосередження ПС, обладнуються майданчики (місця стоянок). Ці майданчики повинні бути без схилу, мати, як правило, штучне покриття без руйнувань і забруднень, під'їзні шляхи, освітлення, засоби пожежогасіння. Поряд із майданчиком обладнується приміщення для відпочинку, прийому їжі та обігріву персоналу з АТЗ у холодну пору року, у якому має бути зв'язок із черговим з АТЗ польотів, пунктом управління ІАС, службами і підрозділами авіаційної частини.

4. На одному аеродромі залежно від розташування ПС може бути обладнано кілька майданчиків. Майданчики розташовуються на відстані не менш ніж 15 м від будинків та споруд залежно від ступеня їх вогненебезпечності.

5. Майданчики для стоянки ЗАТЗ польотів повинні розташовуватись на льотному полі так, щоб не створювати перешкод для зльоту, посадки та руління ПС. Розміщення ЗАТЗ польотів на майданчиках повинно забезпечувати швидкий і безпечний виїзд їх до місць виконання робіт.

6. ЗАТЗ польотів на майданчиках розміщуються в одну або декілька ліній. Дистанція між лініями машин повинна бути не менше 10 м, інтервал між машинами 1,5 - 2 м.

7. Автомобілі медичного та пожежного постів розміщуються поблизу КДП, засоби технічної допомоги (автокрани, тягачі), які виділені в розпорядження старшого інженера польотів, - поряд з пунктом управління ІАС на відведених для цих цілей майданчиках.

8. Майданчики, відведені для стоянки ЗАТЗ, розмічаються (маркуються) лініями і написами жовтою фарбою або світловідбивними матеріалами. На майданчиках встановлюються дорожні знаки "Місце стоянки".

1. В'їзд на льотне поле аеродрому дозволяється тільки ЗНЗП та транспортним засобам авіаційної частини, які виділені для забезпечення польотів. Перелік таких засобів розробляється заступником командира, відповідальним за АТЗ польотів, та щорічно затверджується наказом командира авіаційної частини.

В'їзд на льотне поле інших транспортних засобів дозволяється тільки за разовими перепустками, які оформлюються комендантом аеродрому в установленому в авіаційній частині порядку.

Бланки перепусток виготовляються зі щільного паперу білого кольору і мають розмір 210 х 150 мм. У перепустці зазначаються: номер військової частини, марка, номерний знак транспортного засобу, дата видачі, термін її дії. Перепустка скріплюється підписом та засвідчується печаткою командира авіаційної частини. Перепустки видаються комендантом аеродрому та здаються йому після виконання робіт на аеродромі або закінчення терміну дії перепустки.

Усі водії транспортних засобів під час одержання разових перепусток для проїзду на льотне поле ознайомлюються з цим розділом Правил та дотримуються його вимог.

2. Рух транспортних засобів всіх типів на аеродромі здійснюється відповідно до схеми руху по визначених маршрутах і напрямках.

3. Для руху транспортних засобів на аеродромі облаштовуються автомобільні дороги, які забезпечують безперешкодний проїзд транспортних засобів із місць стоянки до ПС, складів, інших об'єктів аеродрому та виключають забруднення штучних покриттів льотного поля.

Схемою руху може бути передбачено використання окремих ділянок РД для руху транспортних засобів із дотриманням особливих заходів безпеки.

4. Водій транспортного засобу, отримавши дозвіл від КрП (ЧПВ ПС) для в'їзду на РД (ЗПС), зобов'язаний:

не доїжджаючи 50 м до РД (ЗПС) зупинитися, переконатися, чи немає на них ПС, та тільки після цього продовжувати рух по правому краю РД (ЗПС);

під час руху по РД (ЗПС) не менш ніж за 100 м до зустрічного ПС, що рулить, звільнити РД (ЗПС), забезпечити безпеку його руху, з'їхати вбік і зупинитися;

якщо ПС, що рулить, наздоганяє транспортний засіб під час руху по РД (ЗПС), не менш ніж за 100 м звільнити РД (ЗПС), забезпечити безпеку руху ПС, з'їхати вбік і зупинитися, продовжувати рух тільки після віддалення ПС, що рулить, на відстань не менш ніж на 50 м.

5. Водієві транспортного засобу під час руху по РД (ЗПС) забороняється:

зупинятися і вимикати двигун транспортного засобу;

здійснювати обгін ПС, що рулять (буксируються), а також інших транспортних засобів, що рухаються;

наближатися ззаду до ПС із працюючими двигунами ближче ніж на 50 м;

перетинати напрямок руху ПС, що рулить;

під час руху в нічний час по аеродрому освітлювати фарами ПС, що рухаються по аеродрому;

здійснювати рух по аеродрому в нічний час тільки з включеними підфарниками.

6. У випадку вимушеної зупинки транспортного засобу внаслідок технічної несправності, якщо водій не в змозі прибрати його з РД (ЗПС) та забезпечити вільний рух ПС, що рулить, він зобов'язаний негайно повідомити чергового з АТЗ польотів, вийти з автомобіля і подати екіпажу ПС, що рулить, сигнал "Звичайна зупинка": удень - повторним схрещуванням і розведенням рук, піднятих над головою; вночі - повторним рухом вправо-вліво піднятим над головою ліхтарем червоного світла, при цьому фари автомобіля повинні бути включені на ближнє світло.

У разі зупинки ПС водій зобов'язаний повідомити чергового з АТЗ польотів та залишатися поруч із транспортним засобом до прибуття засобів евакуації.

7. У дні польотів в'їзд транспортних засобів на ЗПС, РД для виконання робіт з утримання та підготовки елементів льотного поля здійснюється тільки з дозволу КрП на аеродромі, у перервах між польотами (у періоди, коли польоти не виконуються, - з дозволу ЧПВ ПС), при цьому організацію безпечного руху транспортних засобів і механізмів на ЗПС і РД, а також контроль за їхньою роботою забезпечує той командир (керівник), на якого покладене виконання зазначених робіт. Якщо на ЗПС і РД працює група транспортних засобів, то вона забезпечується буксиром для евакуації, а також радіостанціями для зв'язку з КрП на аеродромі (ЧПВ ПС). Допускається відсутність засобів радіозв'язку на транспортних засобах, якщо вони є на головній і замикаючій машинах та всі учасники руху проінструктовані про порядок дій під час виконання робіт.

До роботи на ЗПС, РД одиночним порядком допускаються тільки транспортні засоби, обладнані радіостанцією.

Проблискові маячки на АЕТ вмикаються під час роботи на аеродромі незалежно від часу доби.

8. Під час виконання робіт на аеродромі вночі або в умовах недостатньої видимості вдень (туман, заметіль) вмикаються вогні ЗПС. Перед транспортними засобами, які виконують роботи на ЗПС, РД, на відстані не ближче 50 м від них за потреби виставляються сигнальники зі складу аеродромно-експлуатаційного підрозділу в світловідбивних жилетах з ліхтарями червоного та білого світла.

9. При суцільному сніжному покриві перед початком роботи снігоприбиральних засобів межі ЗПС, РД і МС позначаються мітками або іншими покажчиками на снігу.

10. Дистанція між транспортними засобами, які виконують роботи на ЗПС, РД і МС, встановлюється в кожному конкретному випадку особою, відповідальною за проведення робіт, але за різних умов повинна бути не менше:

між комбінованими поливально-мийними машинами (АКПМ) - 40 м;

між шнекороторними снігоочисниками і АКПМ - 40 м;

між тепловою машиною та іншими машинами - 70 м.

11. На аеродромах транспортним засобам забороняється:

під'їзд до ПС ближче 10 м, до вогнів ЗПС - ближче 3 м;

переїзд через кабелі, з метою уникнення їх руйнування;

рух по ґрунтовому льотному полю по одному сліду з метою уникнення накатки доріг і утворення колії;

рух по перехідних смугах і в місцях установлення водоприйомних і оглядових колодязів;

рух по невстановлених маршрутах;

виїзд на льотне поле, минаючи пункт мийки (очищення) коліс;

залишати транспортні засоби на схилах або спусках та без огородження світловими сигналами вночі та вдень в умовах недостатньої видимості (туман, дощ, сніг).

12. На території складу ПММ рух транспортних засобів дозволяється тільки по встановлених маршрутах.

Маршрути руху на території складу ПММ визначаються на схемі руху транспортних засобів по складу ПММ, яка розробляється начальником служби ПММ, підписується відповідним заступником командира та затверджується командиром авіаційної частини.

Схема руху транспортних засобів по складу ПММ виготовляється на щиті розміром 3 х 2 м та встановлюється перед в'їзними воротами на склад ПММ.

13. Водії ЗЗ ПММ повинні знати маршрути руху, місце і порядок заповнення цистерн паливом, правила техніки безпеки під час роботи на складі ПММ.

Під час заповнення ємностей паливозаправників (далі - ПЗ), паливних цистерн, заправників мастил (далі - ЗМ), заправників спеціальними технічними рідинами (далі - ЗСР), водоспиртозаправників (далі - ВСЗ) їх двигуни не вимикаються, працюють на малих обертах колінчатого вала.

Зазначена вимога не поширюється на транспортні засоби з дизельним двигуном, двигуни яких під час одержання палива дозволяється зупиняти. Транспортні засоби з дизельним двигуном запускаються після припинення наливу ПММ, при цьому кришки горловин ємкостей (цистерн) повинні бути закриті.

Водій ЗЗ ПММ повинен стежити за тим, щоб паливо було налите до встановленого рівня для виключення можливості переливання та займання транспортного засобу через потрапляння ПММ на глушник.

Під час заправки баків транспортних засобів пальним маневрувати та розміщувати транспортні засоби випускними трубами глушників у бік наливу пального забороняється.

1. З метою забезпечення безпечного під'їзду (від'їзду) ЗАТО ПС до (від) ПС в авіаційній частині розробляються схеми на кожен тип ПС, які експлуатуються на аеродромі.

Зразок схеми під'їзду (від'їзду) засобів аеродромно-технічного обслуговування повітряних суден до (від) повітряного судна (далі - схема під'їзду (від'їзду)) наводиться в додатку 12 до цих Правил.

Схеми під'їзду (від'їзду) розробляються посадовими особами ІАС за участю представника підрозділу АТЗ польотів авіаційної частини, підписуються заступником командира з ІАС та затверджуються командиром авіаційної частини.

2. Під'їзд, маневрування та установка ЗАТО ПС для обслуговування ПС виконуються під керівництвом техніка ПС. Швидкість руху ЗАТО ПС при під'їзді до ПС не повинна перевищувати 5 км/год.

Під'їзд ЗАТО ПС до ПС ближче 10 м без дозволу техніка ПС забороняється.

3. Під час обслуговування ПС ЗАТО ПС розміщуються в порядку, зазначеному на схемі під'їзду (від'їзду) ЗАТО ПС до (від) ПС (для відповідного типу ПС) або за командою техніка ПС.

4. На всіх ЗАТО ПС, що під'їхали до ПС для обслуговування, під задні колеса підставляються противідкотні колодки.

5. Переміщення ЗАТО ПС від одного ПС до іншого здійснюється тільки після того, як будуть закриті всі люки, створи, зафіксовані поворотні (відкидні) пристрої (штанги) та укладені силові кабелі (зарядні, заправні рукави) та пристрої заземлення. Швидкість переміщення ЗАТО на МС ПС не повинна перевищувати 5 км/год, при русі з однієї зони стоянки ПС в іншу - 40 км/год, а за поганої видимості (туман, снігопад) і ожеледі - 10 км/год.

6. Під час обслуговування ПС у нічних умовах на ЗАТО ПС вмикаються габаритні вогні або ближнє світло фар.

7. Буксирування ПС виконується за вказівкою та з дозволу старшого інженера польотів (чергового інженера), здійснюється плавно (без ривків, крутих поворотів) зі швидкістю не більше 20 км/год для того, щоб виключити можливість поломки ПС. Під час буксирування в нічний час та при поганій видимості на ПС обов'язково включаються аеронавігаційні вогні, а на тягачі - ближнє світло фар.

8. Під час виконання операції зі зчеплення ПС із тягачем водій розвертає транспортний засіб на відстані не менш ніж 15 м від ПС та одержавши команду "На буксир" від особи, що керує буксируванням, заднім ходом повільно подає тягач до ПС до команди "Стоп". За цією командою водій зупиняє тягач, а механік (виділена особа) встановлює в разі потреби противідкотні колодки під задні колеса тягача та зчіпляє тягач із ПС.

9. За командою керівника буксируванням "По місцях" льотчик (технік) сідає в кабіну ПС, механік (виділена особа) забирає з-під коліс ПС і тягача противідкотні колодки, займає місце в кабіні тягача для передачі команд водієві від льотчика (техніка) і спостерігає за безпекою буксирування ПС.

10. Одержавши дозвіл на буксирування від особи, що керує буксируванням, льотчик (технік) подає команду "Вперед". Водій, одержавши команду "Вперед", дає звуковий сигнал і плавно починає рух.

11. Всі операції зі зчеплення ПС із тягачем, відчеплення його та саме буксирування здійснюються тільки за командами та сигналами особи, що керує буксируванням, при цьому дотримуються всі необхідні заходи безпеки. Під час буксирування ПС категорично забороняється знаходження людей на підніжках тягача, що рухається.

1. Рух підрозділів та команд на території аеродрому виконується строєм під керівництвом старшого.

Похідний стрій позначається попереду та позаду: вдень - сигнальними прапорцями; вночі - сигнальними ліхтарями (попереду - білого кольору, позаду - червоного).

2. Рух підрозділів команд та поодиноких пішоходів по льотному полю аеродрому дозволяється тільки за маршрутами, які визначені схемою руху.

3. Перед виходом на РД (МС) старший колони (поодинокий пішохід) зобов'язаний переконатися у відсутності небезпеки. З появою ПС, що рулить, старший колони (поодинокий пішохід) зобов'язаний негайно звільнити РД та відвести персонал (відійти) у бік від лінії руління на безпечну відстань.

4. Пішоходам забороняється перетинати напрямок руху ПС, що рулить, та наближатися до ПС із працюючими двигунами ближче 50 м.