Про затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами

11.6. Платіжні інструкції подаються до органів Казначейства в паперовій або електронній формі.

Форму платіжної інструкції наведено у додатку 35 до цього Порядку.

Обов’язкові реквізити, строк дії платіжних інструкцій (у тому числі, які формуються органами Казначейства для здійснення внутрішніх операцій) та вимоги щодо їх заповнення визначаються Національним банком України.

Платіжні інструкції в паперовій формі подаються до органів Казначейства в кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

11.7. Подані розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів платіжні інструкції перевіряються органами Казначейства щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам (якщо картка із зразками підписів та відбитка печатки містить відбиток печатки). За правильність оформлення та достовірність інформації, наведеної у платіжній інструкції, відповідає розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів). У разі невідповідності дати подання платіжної інструкції у паперовій формі даті, зазначеній у полі "Дата складання", на всіх примірниках такої інструкції обов’язково проставляються дата її отримання та підпис відповідного працівника органу Казначейства.

Після здійснення платежу на платіжних інструкціях ставиться відбиток штампа "Оплачено" (додаток 36 до цього Порядку).

11.8. Платіжна інструкція не приймається до виконання у разі:

а) неправильного заповнення реквізитів та/або недотримання вимог до оформлення платіжної інструкції;

б) відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми, крім бюджетних програм, за якими не складаються паспорти бюджетних програм;

в) відсутності в обліку органів Казначейства відповідних бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань;

г) невідповідності платежу зареєстрованим бюджетним зобов'язанням та бюджетним фінансовим зобов'язанням;

ґ) невідповідності зазначеного коду економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету економічній характеристиці платежу;

д) обмеження здійснення видатків та надання кредитів, що встановлюється нормативно-правовими актами;

е) накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

є) зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

ж) відміни процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним; оскарження відповідно до статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі";

з) відсутності або недостатності невикористаних відкритих асигнувань у частині загального та спеціального фондів державного бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ) розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) та відсутності або недостатності коштів (у частині власних надходжень бюджетних установ) на відповідних рахунках розпорядників бюджетних коштів;

и) перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планах надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планах спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах використання бюджетних коштів розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів);

і) неподання документів, що підтверджують отримання товарів (робіт, послуг) за договорами, згідно з умовами яких було здійснено авансування.

Платіжна інструкція, не прийнята до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Казначейства розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам бюджетних коштів), від яких вона надійшла.

На зворотному боці платіжної інструкції, не прийнятої до виконання у зв'язку з причинами, зазначеними у підпунктах "а", "е" - "з" цього пункту, зазначаються причини повернення без виконання та дата її повернення за підписами керівника структурного підрозділу (заступника керівника структурного підрозділу) і виконавця.

Платіжна інструкція, яка подана в електронній формі та не прийнята до виконання, повертається засобами системи Казначейства з накладанням кваліфікованого електронного підпису із зазначенням причини її повернення без виконання.

Якщо платіжна інструкція не прийнята до виконання у зв’язку з порушенням бюджетного законодавства розпорядниками бюджетних коштів (одержувачами бюджетних коштів), органи Казначейства застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені Бюджетним кодексом України.

11.9. На першому примірнику платіжної інструкції ставляться відбиток печатки (якщо картка із зразками підписів та відбитка печатки містить відбиток печатки) та підписи відповідальних осіб розпорядника (одержувача) бюджетних коштів, які мають право підписів згідно з карткою із зразками підписів та відбитка печатки.

11.10. Перерахування коштів з рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів здійснюється на підставі першого примірника платіжної інструкції, який залишається на зберіганні в органі Казначейства.

Органи Казначейства зберігають платіжні інструкції згідно з вимогами законодавства.

11.11. Під час підписання платіжної інструкції в паперовій формі не дозволяються використання факсиміле, а також виправлення та заповнення платіжної інструкції в кілька прийомів. Органами Казначейства до виконання такі платіжні інструкції не приймаються.

11.12. Розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів несуть відповідальність за правильність заповнення платіжної інструкції, у тому числі номерів рахунків, суми податків, кодів бюджетної класифікації тощо.

11.13. Органи Казначейства не несуть відповідальності за недостовірність підтвердних документів та їх зміст, на підставі яких були складені платіжні інструкції, оформлені розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів, а також за повноту і своєчасність сплати ними податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

11.14. Органи Казначейства при здійсненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів шляхом проведення платежів з їх рахунків надають розпоряднику бюджетних коштів та одержувачу бюджетних коштів виписки з рахунка про здійснені операції за результатами попереднього операційного дня, на яких проставляють відбиток штампа "Оплачено" (додаток 36 до цього Порядку).

У разі застосування системи Казначейства виписки з рахунків формуються в електронній формі засобами системи Казначейства.

11.15. Під час подання документів на отримання заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом з визначеними цим Порядком документами розпорядники бюджетних коштів (одержувачі бюджетних коштів) подають платіжні інструкції на перерахування (сплату), в тому числі на єдиний рахунок, утримань із заробітної плати працівників та нарахувань на фонд оплати праці або документи, що підтверджують їх фактичну сплату.

У реквізиті платіжної інструкції "Призначення платежу" в разі перерахування (сплати) утримань із заробітної плати працівників та нарахувань на фонд оплати праці зазначається період, за який здійснюється виплата.

За правильність оформлення та достовірність інформації, зазначеної у платіжних інструкціях, відповідають розпорядники бюджетних коштів (одержувачі бюджетних коштів).

11.16. При застосуванні системи безготівкової виплати заробітної плати бюджетні кошти перераховуються (за згодою працівників) на поточні рахунки, відкриті в банках, відповідно до платіжних інструкцій.

11.17. У разі проведення операцій розпорядниками бюджетних коштів в натуральній формі відповідно до законодавства зазначені операції проводяться за плановими показниками відповідних видів надходжень з урахуванням їх фактичного обсягу в розрізі кодів класифікації доходів бюджету і видатків у розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету та відображаються в бухгалтерському обліку виконання державного бюджету. Розпорядники бюджетних коштів не пізніше останнього робочого дня місяця складають та подають до органів Казначейства довідку про надходження у натуральній формі згідно з додатком 38 до цього Порядку.

Розпорядники бюджетних коштів забезпечують законність та достовірність проведених операцій у натуральній формі згідно із законодавством.

11.18. Для коригування касових видатків у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділення) розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) орган Казначейства після отримання коригувальних розподілів на відкриття асигнувань, які передбачені в пункті 5.3 розділу V цього Порядку, здійснює коригування проведених з початку року касових видатків. У разі зміни найменування установи без зміни коду за ЄДРПОУ та зміни коду органу Казначейства у зв’язку з переходом на обслуговування до іншого органу Казначейства перенесення показників проведених з початку року касових видатків відповідного розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) здійснюється на підставі реєстру змін до мережі, наданого головним розпорядником.

12.1. Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що належать до видатків, які не можуть бути здійснені в безготівковій формі, розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів подають до органів Казначейства заявку на видачу готівки (додаток 37 до цього Порядку) у двох примірниках.

Після видачі готівки на заявці на видачу готівки проставляється відбиток штампа згідно з додатком 36 до цього Порядку, один примірник повертається розпоряднику бюджетних коштів або одержувачу бюджетних коштів, інший примірник зберігається в органах Казначейства.

Заявки на видачу готівки виписуються розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів на осіб, з якими в них укладені договори про повну матеріальну відповідальність та які мають право отримувати і видавати кошти.

12.2. Готівка на здійснення інших видатків, які не можуть бути проведені у безготівковій формі, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів видається на підставі заявки на видачу готівки.

12.3. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту (далі - закупівля сільгосппродукції та заготівля вторсировини), дозволяється на строк не більше десяти робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби - на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі й для закупівлі в населення сільгосппродукції та заготівлі вторсировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці цілі, може бути продовжено до закінчення терміну відрядження.

Відповідальність за нецільове використання готівки несе розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів.

12.4. Після отримання розпорядником бюджетних коштів (одержувачем бюджетних коштів) матеріальних цінностей або послуг, придбаних/отриманих за готівку, до органів Казначейства подаються документи, які підтверджують здійснені видатки (акти придбання матеріальних цінностей чи послуг, рахунки-фактури тощо).

Акт придбання матеріальних цінностей складається за формою згідно з додатком 39 до цього Порядку, затверджується керівником (заступником керівника) розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) та підписується комісією, яка створена відповідним розпорядником бюджетних коштів (одержувачем бюджетних коштів).

У разі неподання розпорядником бюджетних коштів (одержувачем бюджетних коштів) до органу Казначейства протягом трьох робочих днів після закінчення терміну, на який надається готівка під звіт, документів, що підтверджують отримання товарів, робіт чи послуг, органи Казначейства припиняють видачу готівки на зазначені цілі.

Видача готівки відновлюється після подання розпорядником бюджетних коштів (одержувачем бюджетних коштів) до органу Казначейства документів, що підтверджують отримання товарів, робіт чи послуг.

12.5. На підставі перевіреної заявки на видачу готівки відповідальні особи органів Казначейства підписують грошові чеки на отримання готівки.

Для отримання готівки з рахунків органів Казначейства групи 257 розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам бюджетних коштів) видаються грошові чекові книжки. Для отримання грошової чекової книжки розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів) зі свого реєстраційного рахунка здійснює оплату її вартості відповідному банку. Після підтвердження факту оплати (копія платіжної інструкції) орган Казначейства в установленому порядку отримує в банку чекові книжки та реєструє їх у журналі реєстрації отриманих та виданих чекових книжок.

Уповноважені особи розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) на підставі належно оформлених грошових чеків отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім'я органів Казначейства за балансовими рахунками групи 257 "Кошти державного та місцевого бюджетів для виплат" Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Національним банком України в установленому порядку. Рахунки групи 257 є рахунками, на які зараховуються кошти до виплати без перерахувань. Кошти на балансові рахунки групи 257 зараховуються на підставі заявок на видачу готівки розпорядників бюджетних коштів та/або одержувачів бюджетних коштів.

12.6. Передача грошової чекової книжки розпоряднику бюджетних коштів (одержувачу бюджетних коштів) здійснюється на підставі довіреності розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) установленої форми шляхом оформлення акта приймання-передачі грошових чекових книжок у двох примірниках. Один примірник залишається в органі Казначейства, інший разом з чековою книжкою передається розпоряднику бюджетних коштів (одержувачу бюджетних коштів). У журналі реєстрації отриманих та виданих чекових книжок у графі "Передано" зазначаються найменування розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), номер і дата довіреності, номер і дата акта приймання-передачі чекової книжки.

Розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів списують чекові книжки у встановленому законодавством порядку.

12.7. При внесенні готівки на рахунки розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) відправники коштів у касових документах (квитанціях тощо) зазначають зміст операції з визначенням коду економічної класифікації видатків бюджету і номери відповідних рахунків розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів), що відкриті в органах Казначейства.

12.8. Для проведення операцій із застосуванням банківських платіжних карток розпорядникам бюджетних коштів відкриваються карткові рахунки в установах банків на умовах договору. У договорі повинні бути вказані довірені особи розпорядника бюджетних коштів, перелік яких додається до заяви про відкриття карткових рахунків.

Довірена особа може використовувати банківську платіжну картку як для отримання готівки, так і для здійснення безготівкових розрахунків, пов'язаних з господарською діяльністю розпорядника бюджетних коштів, у тому числі на представницькі потреби та витрати на відрядження.

Для проведення операцій із застосуванням банківських платіжних карток на картковий рахунок платіжною інструкцією зараховуються кошти шляхом їх переказу з відповідних рахунків розпорядника бюджетних коштів.

Кошти, які зараховуються на картковий рахунок, є підзвітними коштами довіреної особи розпорядника бюджетних коштів. Оприбуткування отриманих коштів та включення їх до авансового звіту про їх використання проводяться довіреною особою на підставі виписки з карткового рахунка або, у разі отримання готівки у банкоматі, чека банкомата.

Довірена особа розпорядника бюджетних коштів зобов'язана подати до бухгалтерії розпорядника бюджетних коштів авансовий звіт про використання коштів з банківської платіжної картки разом із підтвердними документами та залишком невикористаної готівки відповідно до законодавства. Залишки невикористаної готівки повертаються довіреною особою згідно із законодавством.

Розпорядник бюджетних коштів забезпечує здійснення усіх господарських операцій з використанням карткових рахунків відповідно до законодавства.

Залишки коштів, не використані довіреною особою у визначені терміни, повертаються на рахунок, з якого вони були перераховані.

13.1. Розпорядники бюджетних коштів за деякими напрямами витрат, встановлених законодавством, можуть проводити розрахунки в іноземній валюті.

Для здійснення операцій в іноземній валюті розпорядники бюджетних коштів відкривають рахунки в установах банків за відповідними балансовими рахунками згідно з вимогами нормативних актів Національного банку України.

Після відкриття в установі банку рахунка для обліку операцій в іноземній валюті розпорядник бюджетних коштів подає до відповідного органу Казначейства довідку банку про відкриття рахунка на його ім'я.

13.2. За потреби здійснення розрахунків за зобов'язаннями, пов'язаними з міжнародною діяльністю (у тому числі сплата внесків до міжнародних організацій і конвенційних органів), розпорядники бюджетних коштів узгоджують з Казначейством питання можливості перерахування наявних на рахунках Казначейства коштів в іноземній валюті чи необхідності здійснення її закупівлі.

За наявності на валютному рахунку Казначейства необхідної розпоряднику бюджетних коштів суми коштів в іноземній валюті та залишків відкритих асигнувань на відповідних рахунках, передбачених для обліку відкритих асигнувань, розпорядник бюджетних коштів подає до Казначейства заявку-доручення на здійснення видатків в іноземній валюті за формою згідно з додатком 40 до цього Порядку, підтвердні документи в установленому порядку, реєстри бюджетних зобов'язань і бюджетних фінансових зобов'язань та платіжну інструкцію на перерахування з реєстраційного рахунка гривневого еквівалента іноземної валюти на відповідний рахунок державного бюджету.

На підставі заявки-доручення Казначейство готує платіжний документ на перерахування коштів в іноземній валюті з рахунка Казначейства на рахунок бюджетної установи, указаний в заявці-дорученні.

Гривневий еквівалент перерахованої валюти в той самий день на підставі наданих розпорядниками бюджетних коштів реєстрів бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань та платіжних інструкцій перераховується з реєстраційного рахунка розпорядника бюджетних коштів на відповідний рахунок державного бюджету.

13.3. У разі недостатності необхідної суми коштів на валютному рахунку Казначейства для здійснення розпорядником бюджетних коштів видатків на забезпечення функціонування бюджетних установ, розташованих за межами України, та на виконання зобов’язань України перед міжнародними організаціями і конвенційними органами Казначейство здійснює операції з купівлі відповідної суми іноземної валюти за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземної валюти на дату проведення операції, з віднесенням витрат на закупівлю до видатків за відповідними бюджетними програмами.

У вищезазначених випадках розпорядник бюджетних коштів подає до Казначейства заявку-доручення на забезпечення іноземною валютою Казначейством (додаток 24 до цього Порядку).

13.4. У разі здійснення розрахунків розпорядниками бюджетних коштів за зобов'язаннями, що виникли внаслідок укладання договорів і не пов'язані з міжнародною діяльністю, розпорядник бюджетних коштів подає до органів Казначейства платіжну інструкцію на перерахування коштів з відповідних рахунків у національній валюті для закупівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.

У разі можливості здійснення видатків розпорядника бюджетних коштів в іноземній валюті за рахунок коштів, наявних на відповідних валютних рахунках, відкритих на ім'я Казначейства в установах банків, розпорядник бюджетних коштів подає до Казначейства заявку-доручення на здійснення видатків в іноземній валюті (додаток 40 до цього Порядку).

Подальші дії регламентовані у пункті 13.2 цього розділу.

13.5. На суму коштів, отриманих закордонними дипломатичними установами України в іноземній валюті:

у частині, яка згідно з Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України належить до доходів загального фонду державного бюджету, Мінфіном на підставі даних Міністерства закордонних справ України надається дозвіл на зарахування до доходів загального фонду державного бюджету коштів, отриманих закордонними дипломатичними установами України в іноземній валюті, і спрямовування їх на здійснення видатків з функціонування закордонних дипломатичних установ України;

у частині, яка згідно з законом про Державний бюджет України належить до доходів спеціального фонду державного бюджету, Міністерством закордонних справ України готується повідомлення про зарахування до доходів спеціального фонду державного бюджету коштів, отриманих закордонними дипломатичними установами України в іноземній валюті.

На суму дозволів та повідомлень Міністерство закордонних справ України подає до Казначейства розподіл відкритих асигнувань у національній валюті України в паперовій або електронній формі з приміткою "Дозвіл від ______________ № ________ (Повідомлення від ______________ № ____)" для відображення в обліку як коригування відкритих асигнувань.

На суму поданих розподілів за повідомленнями Казначейство відкриває Міністерству закордонних справ України асигнування.

13.6. При проведенні операцій в іноземній валюті розпорядниками бюджетних коштів складається довідка про операції в іноземній валюті за формою, наведеною в додатку 41 до цього Порядку, яка подається в паперовій або електронній формі до органу Казначейства протягом трьох робочих днів місяця, що настає за звітним, за кожним видом (кодом) іноземної валюти окремо.

За достовірність інформації, дотримання правил за операціями з бюджетними коштами в іноземній валюті, правильність складання та своєчасність подання до органу Казначейства довідки про операції в іноземній валюті відповідає розпорядник бюджетних коштів.

14.1. Окремі грошові взаємні розрахунки (казначейські клірингові розрахунки) з погашення заборгованості розпорядників бюджетних коштів, одержувачів бюджетних коштів та суб'єктів господарювання за отримані товари, продукцію, надані послуги, виконані роботи тощо проводяться відповідно до вимог законодавства.

Обов'язковою умовою проведення зазначених розрахунків є відкриття рахунків суб'єктам господарювання в органах Казначейства, крім випадків, передбачених окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.

Зазначені розрахунки проводяться за згодою їх учасників на підставі договорів або інших документів, укладених учасниками розрахунків, шляхом залучення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка або за рахунок кредитів банку через рахунки, відкриті в органах Казначейства.

14.2. При проведенні розрахунків за загальним та спеціальним фондами державного бюджету процедура відкриття асигнувань розпорядникам бюджетних коштів здійснюється у встановленому законодавством порядку.

14.3. Поповнення єдиного казначейського рахунка за рахунок доходів загального та спеціального фондів державного бюджету, належних до перерахування Казначейству, здійснюється на підставі розпорядження, яке готується відповідно до платіжних документів учасників розрахунків та виписки з рахунка, відкритого за відповідним субрахунком Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, а також підтвердних документів, перелік яких установлюється відповідним нормативно-правовим актом.

14.4. Проведені розрахунки відображаються в обліку виконання державного бюджету як надходження до загального та/або спеціального фонду державного бюджету, відкриті асигнування та здійснені видатки бюджетних установ - за відповідними кодами бюджетної класифікації .

15.1. Головний розпорядник, якому законом про Державний бюджет України передбачені бюджетні призначення для надання кредитів, визначає кредитора, який використовує такі бюджетні призначення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позичальники не включаються до мережі головного розпорядника (розпорядника нижчого рівня) і отримують кредитні ресурси на підставі укладених кредитних договорів та підтвердних документів.

Кредитор спрямовує бюджетні кошти за бюджетними програмами з кредитування виключно на визначені в установленому порядку мету, завдання та напрями цих бюджетних програм, а позичальник забезпечує використання таких коштів за їх призначенням.

Кредитор та позичальник несуть відповідальність згідно із законом за нецільове використання коштів, наданих у вигляді кредиту із загального/спеціального фонду державного бюджету, а також за їх своєчасне та повне повернення.

15.2. Формування мережі з кредитування здійснюється відповідно до розділу II цього Порядку.

15.3. Облік бюджетних асигнувань в частині кредитування та контроль за їх дотриманням здійснюються відповідно до розділу III цього Порядку.

15.4. Облік змін бюджетних асигнувань, що виникають у процесі виконання державного бюджету в частині кредитування, здійснюється відповідно до розділу IV цього Порядку.

15.5. Відкриття асигнувань для надання кредитів із загального/спеціального фонду державного бюджету здійснюється відповідно до розділів V та VI цього Порядку, крім абзацу шостого пункту 5.2 розділу V цього Порядку.

15.6. Операції з надання кредитів здійснюються шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків кредиторів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів та планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) або планів використання бюджетних коштів відповідно до умов кредитних договорів.

Відповідно до покладених завдань Казначейство контролює цільове спрямування бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтвердних документів, наданих кредиторами.

Органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку зареєстрованих бюджетних зобов'язань. Підставою для здійснення операцій з кредитування розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів є укладені кредитні договори, платіжні інструкції, підготовлені власниками рахунків, та інші підтвердні документи, передбачені бюджетним законодавством.

Платіжні інструкції приймаються органами Казначейства від розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань у частині кредитування.

15.7. Здійснення операцій з надання кредитів розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів проводиться відповідно до розділу XI цього Порядку.