Про затвердження Правил пожежної безпеки у сфері кінематографії

Допускається застосування для цієї мети кольорової плівки на негорючій основі в лінзових прожекторах, за винятком освітлювальних прожекторів без лінз, та іншій освітлювальній апаратурі, де безпосередньо здійснюється освітлення світлофільтра лампами розжарювання потужністю 500 Вт і більше.

7.1.9.14. Освітлювальні прилади постановочного освітлення повинні мати захисні металеві сітки, що унеможливлюють випадання світлофільтрів, лінз, ламп та інших внутрішніх частин освітлювальних приладів.

7.1.9.15. Не допускається підключати освітлювальні прилади за допомогою подовжувачів, групових розеток.

7.1.10.1. Дотримання вимог пожежної безпеки в піротехнічних цехах здійснюється згідно з відповідними Тимчасовими правилами транспортування, зберігання та застосування феєрверкових виробів.

7.1.11.1. Після закінчення зміни всі артистичні гримувальні приміщення необхідно звільнити від залишків легніну, паперу та інших горючих матеріалів і закрити на замок.

7.1.11.2. У гримувальних цехах щипці для завивання волосся повинні нагріватися тільки в електроприладах спеціальної конструкції.

7.1.11.3. У гримувальних приміщеннях забороняється:

- користуватися відкритим вогнем;

- знімати з електросвітильників захисні скляні ковпаки;

- залишати без нагляду ввімкненими в електромережу щипці для завивання волосся та інші електронагрівні прилади;

- зберігати та складати пастижерські вироби та спалимі матеріали біля батарей центрального опалення та інших нагрівних приладів.

7.1.12.1. Прасування одягу слід проводити в спеціально виділеному приміщенні.

7.1.12.2. Під усіма електричними прасками у цехах (дільницях) пошиття одягу і в місцях прасування повинні бути встановлені стійкі неспалимі підставки.

7.1.12.3. Підключення електропрасок до мережі електроживлення слід здійснювати шнурами в гумових шлангах.

7.1.12.4. Запаси матеріалів у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати змінної потреби.

7.1.12.5. Готову продукцію по мірі її виготовлення слід прибирати в складські приміщення, а виробничі приміщення по закінченні роботи ретельно очищати від горючих та інших виробничих відходів і оглядати.

7.1.12.6. У цехах (дільницях) пошиття одягу забороняється:

- користуватися зіпсованими електричними прасками;

- залишати без нагляду ввімкненими в електромережу праски, освітлювальні прилади;

- користуватися тимчасовою електропроводкою;

- зберігати та складати біля батарей центрального опалення, інших нагрівних приладів та електрообладнання готову продукцію, спалимі матеріали та предмети.

7.1.13. Костюмерні склади (кімнати)

7.1.13.1. Особи, які приймають одяг у приміщенні костюмерної, повинні перевірити зміст кишень і вилучити з них сірники та запальнички.

7.1.13.2. Прасування костюмів і білизни дозволяється проводити у спеціально призначених для цієї мети місцях.

7.1.13.3. У приміщенні костюмерної між вішалками слід передбачити вільні проходи. Центральний прохід має бути шириною не менше 1,2 м.

7.1.13.4. У приміщеннях костюмерних складів (кімнат) забороняється:

- користуватися зіпсованими електричними прасками;

- залишати без догляду ввімкненими електропраски;

- користуватися побутовими нагрівними електроприладами;

- користуватися тимчасовою електропроводкою;

- зберігати та складати біля приладів опалення костюми, білизну та інші спалимі матеріали.

7.1.14. Реквізиторські склади (кімнати)

7.1.14.1. Вилучення пилу та бруду з предметів реквізиту необхідно здійснювати вологим способом (обмиванням або обтиранням). При неможливості застосування такого способу пил вилучається за допомогою пилососа.

7.1.14.2. Реквізит слід розміщувати на стелажах. Відстань між стелажами повинна бути не менше 1 м. Відстань від реквізиту до світильників повинна бути не менше 0,5 м, а до сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації - не менше 0,6 м.

7.1.14.3. У приміщеннях реквізиторських складів (кімнат) забороняється:

- прасувати простирадла, рушники, білизну тощо;

- користуватися тимчасовою електропроводкою;

- установлювати вимикачі, електророзетки;

- користуватися зіпсованими електропрасками, пилососами;

- користуватися електролампами розжарювання без захисних скляних ковпаків;

- користуватися побутовими електронагрівними приладами.

7.1.15.1. Листи пластмаси, що покриті захисною речовиною або маскувальним папером, повинні зберігатися в такому місці, яке захищало б їх від дії сонячних променів.

7.1.15.2. Маскувальний папір з пластмасових листів необхідно знімати в спеціально виділеному й обладнаному для цього місці.

7.1.15.3. Для зняття маскувального паперу, очищення листів пластмаси від пилу, залишків клею, паперу або захисної речовини слід застосовувати теплу (40-50 град.C) мильну воду з наступним протиранням вологою бавовняною тканиною.

7.1.15.4. Залишки паперу та картону треба своєчасно прибирати з виробничих приміщень у спеціально відведене місце.

7.1.15.5. Витяжна вентиляція, яка забезпечує відсмоктування горючого пилу від верстатів під час різання пластмасових листів, повинна бути завжди включеною.

7.1.15.6. Приміщення для різання пластмасових матеріалів слід обладнувати металевими ящиками з кришками для збору відходів пластмаси. По мірі заповнення, але не менше одного разу за зміну, ящики необхідно спорожняти.

7.1.15.7. Відстань між нагрівниками сусідніх машин для вакуумного формування у відкритому положенні повинна бути не менше одного метра.

7.1.15.8. Розлиті на підлогу лаки, фарби та розчинювачі слід негайно прибирати. Мити підлогу, стіни та обладнання горючими розчинювачами забороняється.

7.1.15.9. У приміщеннях для склеювання пластмас користуватися відкритим вогнем забороняється.

7.1.15.10. Для паяння бутафорських виробів необхідно застосовувати електропаяльники потужністю 50-60 Вт. У неробочому стані електропаяльники слід розміщати на неспалимій металевій підставці так, щоб нагрівальний елемент не доторкувався до спалимих матеріалів.

7.1.15.11. Сушіння бутафорських, ліпних виробів тощо повинно здійснюватись у спеціальних камерах, обладнаних працюючою витяжною вентиляцією.

7.1.15.12. Тара з-під лаків і фарб повинна бути міцно закритою і зберігатися на спеціальних майданчиках, розташованих на безпечній у пожежному відношенні відстані від виробничих приміщень.

7.1.16.1. Контроль на екрані 16, 32, 35 та 70-мм фільмокопій необхідно здійснювати за допомогою спеціальних кінопроекторів із кіноапаратних комплексів, до складу яких входять: проекційна, перемотувальна, електросилова, приміщення для кіномеханіка, тамбур, коридор тощо.

7.1.16.2. Для контролю на екрані фільмокопій, що демонструються за допомогою переносних кінопроекторів, кіноапаратний комплекс не передбачається.

7.1.16.3. Передавальне вікно із кінопроекційної до контрольного переглядового залу (конференц-залу) повинно бути обладнане вогнезатримним пристроєм.

7.1.16.4. Кінофільми слід зберігати в приміщенні перемотувальної у справному фільмостаті, який щільно закривається, по одній коробці в кожній секції.

7.1.16.5. Кінопроектор з ксеноновим джерелом освітлення повинен мати місцеву витяжну вентиляцію, що включається перед ввімкненням освітлювача.

У разі непередбаченого відключення місцевої вентиляції, освітлювач кінопроектора слід негайно виключити. Ввімкнення та відключення місцевої вентиляції повинно здійснюватись із приміщення кінопроекційної.

7.1.16.6. Забороняється під час роботи кінопроектора відкривати захисні кришки освітлювача.

7.1.16.7. У приміщеннях кіноапаратного комплексу й апаратних магнітного копіювання забороняється зберігати сторонні речі, залишати без нагляду ввімкнене обладнання.

7.1.16.8. У приміщеннях магнітного копіювання слід дотримуватись тих самих правил пожежної безпеки, що й для кіноапаратного комплексу.

7.1.16.9. У разі виникнення пожежі в кінопроекційній кіномеханік зобов'язаний негайно виключити кінопроектор і подати освітлення в переглядовий зал (конференц-зал).

У разі виникнення пожежі в переглядовому залі (конференц-залі), кіномеханік зобов'язаний додатково ще закрити заслінки на проекційних і оглядових вікнах та вжити заходів з запобігання паніці та евакуації глядачів із приміщення.

7.1.16.10. Кіномеханік зобов'язаний негайно повідомити про пожежу адміністрацію та пожежну охорону і приступити до її гасіння наявними засобами пожежогасіння.

7.1.17.1. Відповідальність за пожежну безпеку в автотранспортних цехах покладається на їх керівників або на осіб, які виконують ці обов'язки. Вони зобов'язані:

- забезпечити дотримання в автотранспортних цехах установленого протипожежного режиму;

- забезпечити утримання і готовність засобів пожежогасіння, зв'язку та пожежної сигналізації;

- навчити працівників правилам користування первинними засобами пожежогасіння;

- забезпечити, щоб після закінчення роботи приміщення прибирались, а джерела живлення електроенергією відключались;

- не допускати проведення вогневих робіт із застосуванням відкритого вогню, а також малярних робіт в непередбачених для цієї мети місцях;

- не допускати захаращення під'їздів до джерел водопостачання, підступів до пожежного обладнання.

7.1.17.2. На території цеху, в місцях стоянки автотранспорту та в складах забороняється паління цигарок, про що на видних місцях повинні бути вивішені відповідні застережні знаки пожежної безпеки.

7.1.17.3. Забороняється зливати пально-мастильні матеріали та інші пожежонебезпечні речовини в каналізаційні системи; їх слід зливати в спеціальні ємкості.

7.1.17.4. Біля входу в цех на вхідних дверях повинен бути напис із зазначенням категорії приміщення по вибухо-пожежонебезпеці та клас зони по ПУЕ.

7.1.17.5. Для живлення світильників загального освітлення в цехах дозволяється використання напруги 127 В та 220 В. Освітлення повинно відповідати вимогам ПУЕ.

7.1.17.6. Освітлювальна електромережа повинна бути змонтована так, щоб світильники з лампами розжарювання знаходились від спалимих матеріалів і конструкцій на відстані не менше 0,5 м.

7.1.17.7. Освітлення оглядової ями люмінесцентними світильниками або лампами розжарювання напругою 127 В або 220 В допускається за умови, що вся проводка схована і має надійну ізоляцію; світильники закриті склом та огороджені металевими сітками; металевий корпус світильника має бути заземленим.

7.1.17.8. Переносні світильники повинні бути обладнані захисними скляними ковпаками та металевими сітками для захисту від механічних пошкоджень. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури слід застосовувати гнучкі кабелі або проводи з мідними жилами.

Живлення переносних світильників в приміщеннях з підвищеною пожежною небезпекою й особливо небезпечних приміщеннях допускається напругою не вище 42 В.

7.1.17.9. Оглядові ями та східці в них повинні бути виконані із неспалимих матеріалів.

7.1.17.10. Після закінчення кожної зміни та після проведення ремонтних робіт оглядові ями необхідно звільняти від промащених матеріалів і сміття.

Для складування промащених матеріалів слід мати металевий ящик, який щільно закривається кришкою.

7.1.17.11. Кожен автомобіль повинен бути укомплектований справним вогнегасником згідно з нормами.

Забороняється випускати із гаража на лінію автобуси із зіпсованими пристроями аварійного відкривання люків, дверей і вікон в салонах, а також при відсутності інформативних написів про способи їх відкривання та первинних засобів пожежогасіння.

7.1.17.12. З метою попередження виникнення пожежі на автотранспорті забороняється:

- подавати бензин у карбюратор при зіпсованій системі живлення з каністри або іншої ємкості через шланг чи іншим способом;

- заливати бензин у карбюратор з метою запуску двигуна;

- експлуатувати системи живлення, що вийшли з ладу;

- залишати в кабіні або на двигуні промащені матеріали;

- мити двигун бензином або іншими легкозаймистими рідинами;

- палити цигарки в автомобілі та поблизу паливного бака;

- користуватися пластмасовими ємкостями для зберігання бензину.

7.1.17.13. Приміщення цеху та відкриті стоянки автотранспорту забороняється захаращувати предметами й обладнанням, які б заважали швидкій евакуації автомобілів.

7.1.17.14. Місця розташування автомобілів повинні бути забезпечені тросами з жорсткими буксирами із розрахунку один трос (буксир) на 10 автомашин.

7.1.17.15. Над виробничими приміщеннями не допускається розташовувати приміщення з масовим перебуванням людей.

7.1.17.16. Приміщення для обслуговування автомобілів (за винятком приміщень для миття та прибирання) слід виділяти протипожежними стінами (перегородками) від приміщень для зберігання автомобілів.

7.1.17.17. Під горючими (дерев'яними) навісами дозволяється зберігати не більше 20 машин.

7.1.17.18. У цехах, під навісами і на відкритих майданчиках стоянки автомобілів забороняється:

- перевищувати кількість автотранспорту, передбачену нормами, порушувати спосіб його розстановки;

- зменшувати відстань між автотранспортом і будівлями та спорудами;

- заставляти виїзні ворота і проїзди;

- зберігати пально-мастильні матеріали;

- ставити на стоянку автотранспорт при наявності витікання пального з паливопроводів, паливного бака, з відкритою горловиною паливного бака, з системами електрообладнання, що вийшли з ладу;

- проводити ковальські, термічні, зварювальні, малярні та деревооздоблювальні роботи;

- заправляти автотранспорт пальним (заправка повинна здійснюватись тільки на автозаправних станціях);

- зберігати тару з-під легкозаймистих і горючих рідин, за винятком каністр, які є інвентарем;

- підігрівати двигун відкритим вогнем ( паяльною лампою, факелом);

- користуватися відкритим вогнем для освітлення при технічних обслуговуваннях;

- виконувати ремонтні та регулювальні роботи;

- залишати після закінчення робочого дня ввімкненими в електромережу електроспоживачі;

- користуватися опалювальними приладами кустарного виготовлення, а також газовими приладами для додаткового опалювання приміщень;

- залишати на стоянці автомобіль завантажений ,з невимкненою "масою", з працюючим двигуном.

7.1.17.19. Ремонтувати паливні баки і тару з-під бензину дозволяється тільки після вилучення з них палива та наступного їх пропарювання.

7.1.17.20. Мити й знежирювати деталі слід негорючими миючими розчинами.

7.1.17.21. Заряджання акумуляторних батарей повинно здійснюватись у спеціально виділеному приміщенні, на вхідних дверях якого необхідно вивісити попереджувальні написи: "Акумуляторна", "З вогнем не заходити", "Палити цигарки забороняється".

7.1.17.22. Для освітлення акумуляторних приміщень необхідно застосовувати світильники вибухобезпечної конструкції. Все електрообладнання слід розташовувати за межами акумуляторних приміщень. Електричні дроти для освітлювальної електромережі повинні мати кислототривку ізоляцію.

7.1.17.23. Опалення в акумуляторних приміщеннях повинно бути центральним.

7.1.17.24. Приточно-витяжна вентиляція зарядних станцій і приміщень, призначених для зберігання заряджених батарей, повинна бути завжди включеною.

Забороняється поєднувати вентиляцію зарядних станцій із загальною вентиляцією.

7.1.17.25. Зарядка невеликої кількості акумуляторів (загальною потужністю до 1,4 кВт) може здійснюватися в загальних приміщеннях за умови, що акумулятори будуть розміщені в шафах, забезпечених надійною вентиляцією.

7.1.17.26. Забороняється розміщення в одному приміщенні кислотних і лужних акумуляторів.

7.1.17.27. Усе протипожежне обладнання повинно розміщуватися зовні акумуляторного приміщення, поблизу входу до нього.

7.1.17.28. При виникненні пожежі в акумуляторному приміщенні батереї слід негайно відключити від електромережі і приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.

7.1.18. Матеріальні склади (комори)

7.1.18.1. Завідуючий складом (коморою) повинен мати інструкцію, яка визначає основні вимоги правил пожежної безпеки та дії обслуги на випадок пожежі.

7.1.18.2. Зберігати на складах матеріали та вироби слід з урахуванням однорідності їх фізико-хімічних та пожежонебезпечних властивостей.

7.1.18.3. Спільне зберігання в одній секції з каучуком або автомобільною гумою, а також з легкозаймистими та горючими рідинами будь-яких інших матеріалів, незалежно від однорідності застосовуваних вогнегасних речовин, не дозволяється.

7.1.18.4. У складських приміщеннях (коморах) всі операції, що пов'язані з розкриттям тари, розфасуванням продукції, приготуванням робочих сумішей вогненебезпечних рідин повинні здійснюватися в ізольованих приміщеннях.

7.1.18.5. Напроти дверних прорізів у приміщенні складу слід залишати між штабелями товару проходи шириною, що дорівнює ширині дверей, але не менше 1 м.

У разі розміщення складу в підвальному приміщенні ширина проходу повинна бути не менше 2 м.

Відстань між стінами та штабелями товару має бути не менше 0,8 м.

7.1.18.6. Складські приміщення (комори), що розташовані в підвальних або цокольних поверхах, повинні мати люки чи вікна розміром 0,9 м х 1,2 м з приямками, що влаштовуються відповідно до будівельних норм.

У разі неможливості влаштування вікон дозволяється обладнання цих приміщень спеціальною системою димовидалення.

7.1.18.7. У складах конторські та побутові приміщення слід виділити протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу (без отворів). Вони повинні мати самостійний вихід.

7.1.18.8. Дозволяється розміщувати в складських приміщеннях робочі місця комірників з обгородженням їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів висотою 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей і матеріальних цінностей.

7.1.18.9. Балони з горючими газами, посудини (пляшки, сулії тощо) з легкозаймистими та горючими рідинами, аерозольні упаковки необхідно захищати від дії сонячних променів та інших джерел тепла.

7.1.18.10. Дерев'яні конструкції всередині складських приміщень слід обробляти вогнезахисною речовиною.

7.1.18.11. Установка й експлуатація в матеріальних складах газових плит, печей, побутових електронагрівних приладів і місцевих електророзеток не дозволяється.

Для опалення конторських і побутових приміщень можуть бути використані електронагрівні прилади типу РБЕ-1, БК-2, БК-4, ПТ-8-2, що обладнані справними терморегуляторами та мають індивідуальний електрозахист.

7.1.18.12. Зберігання вантажів, вантажно-розвантажувальних механізмів на рампах складів не допускається. Матеріали, що розвантажуються на рампу, наприкінці роботи складу необхідно прибирати.

7.1.18.13. У складських приміщеннях загальний електрорубильник повинен розташовуватись у шафі поза межами складського приміщення на неспалимій стіні, а для спалимих будівель - на окремо стоячій опорі, яка знаходиться на відстані не менше 1 м від будівлі складу.

7.1.18.14. Завідуючий складом (комірник) перед закінченням роботи повинен особисто здійснити обхід усіх приміщень і, лише переконавшись у їх пожежобезпечному стані, відключити електромережу та зачинити склад.

7.1.18.15. У складських приміщеннях не дозволяється:

- зберігати продукцію навалом або впритул до приладів і труб опалення;

- влаштовувати стоянку та ремонт вантажно-розвантажувальних і транспортних засобів;

- влаштовувати чергове освітлення;

- встановлювати прожектори зовнішнього освітлення безпосередньо на дахах складів;

- зберігати аерозольні упаковки в одному приміщенні з окислювачами, горючими газами, легкозаймистими та горючими рідинами;

- зберігати кислоти у місцях, де можливе їх стикання з деревиною, соломою й іншими речовинами органічного походження;

- застосовувати транспорт з двигунами внутрішнього згоряння без іскрогасників.

7.1.19.1. Усі легкозаймисті і горючі рідини, призначені для обробки кіноплівки, повинні зберігатися в спеціально обладнаному приміщенні, що розташоване окремо або відокремлене від інших приміщень протипожежною стіною.

7.1.19.2. Зберігання легкозаймистих і горючих рідин у напівпідвальних і підвальних приміщеннях забороняється.

7.1.19.3. Видачу, отримання та транспортування легкозаймистих і горючих рідин необхідно здійснювати у справній, чистій тарі, яка не розбивається і не здатна до накопичення зарядів статичної електрики, та щільно закривається.

7.1.19.4. У робочих приміщеннях легкозаймисті і горючі рідини слід зберігати в закритих ємкостях.

7.1.19.5. Зберігання рідин з температурою спалахування парів вище 120 град.C у кількості до 60 куб.м дозволяється в підземних сховищах з горючих матеріалів за умови влаштування підлоги з негорючих матеріалів і засипання покриття шаром утрамбованої землі товщиною не менше 0,2 м.

7.1.19.6. Будівлі та споруди (за винятком металевих резервуарів) складів для зберігання легкозаймистих і горючих рідин повинні бути не нижче II-го ступеня вогнестійкості.

7.1.19.7. Бочки з легкозаймистими і горючими рідинами повинні укладатися пробками догори, обережно, без ударів.

7.1.19.8. Забороняється перекантовувати бочки з легкозаймистими і горючими рідинами за допомогою стальних ломів. Для відкривання бочок з легкозаймистими і горючими рідинами треба застосовувати спеціальний інструмент, що не дає іскор.

7.1.19.9. Бочки з легкозаймистими і горючими рідинами, що мають зіпсовані пробки або зовсім їх не мають, на склад не приймаються.

7.1.19.10. Забороняється спільне зберігання легкозаймистих, горючих рідин і порожньої тари. Порожня тара й усі упаковочні матеріали повинні систематично прибиратися в спеціально відведене місце.

7.1.19.11. Наливати легкозаймисті і горючі рідини безпосередньо із ємкості в інші забороняється. Для цього слід застосовувати спеціальні пристрої (насоси, сифони тощо).

7.1.19.12. Місця наливання легкозаймистих і горючих рідин повинні постійно утримуватись у чистоті.

7.1.19.13. Роботи по ремонту ємкостей з-під легкозаймистих і горючих рідин дозволяється проводити в окремих приміщеннях після повного зливу рідини, відокремлення їх від трубопроводів, відкриття всіх люків, ретельної обробки (пропарки та промивання), взяття з ємкості проби на предмет наявності вибухонебезпечної концентрації газо-повітряної суміші.

7.1.19.14. На складі легкозаймистих і горючих рідин забороняється користування транспортними засобами з двигунами внутрішнього згоряння, які не обладнані іскрогасниками та засобами пожежогасіння.

7.1.20.1. Обслуга складу повинна знати пожежну небезпеку та правила безпеки при зберіганні хімічних речовин і реактивів.

7.1.20.2. На складі слід мати план розміщення хімічних речовин із зазначенням їх характерних особливостей ("Отруйні", "Вогненебезпечні", "Хімічно активні" тощо).

7.1.20.3. Зберігання хімічних речовин може здійснюватись у закритих сухих приміщеннях або під навісами в тарі в залежності від фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей продукції та кліматичних умов.

7.1.20.4. Під навісами дозволяється зберігання лише тих хімічних речовин, що не розкладаються, не розігріваються і не спалахують від вологого повітря або води.

7.1.20.5. Будівлі складів хімічних речовин повинні бути не нижче II-го ступеня вогнестійкості.

З урахуванням однорідності фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей речовин, що зберігаються, склади слід розбивати на окремі приміщення (відсіки), що ізольовані одне від одного протипожежними перегородками I-го типу.

7.1.20.6. Хімічні речовини, які схильні до самоспалахування при контакті одне з одним, з повітрям, водою, органічними речовинами або можуть утворювати вибухонебезпечні газо-повітряні суміші, повинні зберігатися в таких умовах, які повністю виключають можливість такого контакту.

Окисники повинні зберігатися на стелажах, виготовлених із негорючого матеріалу, окремо від інших речовин і матеріалів в окремих секціях складів.

7.1.20.7. Стелажі, на яких зберігаються хімічні речовини та матеріали, повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і розміщатися від нагрівних приладів на відстані не менше 1 м.

7.1.20.8. Хімікати в дрібній тарі необхідно зберігати на стелажах відкритого типу, а у великій тарі - штабелями. З метою запобігання перенавантаженню стелажів слід встановити допустиму кількість вантажних місць, на яких дозволяється зберігання хімічних реактивів, або означити на підлозі чіткими лініями територію майданчиків для складування реактивів, передбачивши вільні проходи не менше 1 м, евакуаційні проходи та підступи до засобів пожежогасіння.

7.1.20.9. На кожній тарі з хімічною речовиною повинна бути бирка або напис з її назвою. Усі роботи з хімічними речовинами слід проводити так, щоб не пошкодити упаковку.

7.1.20.10. Сулії з рідкими хімічними речовинами дозволяється зберігати лише обрешетованими дерев'яними планками або у плетених кошиках.

7.1.20.11. Для вантажно-розвантажувальних робіт слід застосовувати устаткування залежно від вибухопожежонебезпечних властивостей продукції.

7.1.20.12. Підлога в приміщеннях для зберігання хімічних речовин у тарі повинна мати похил для стікання випадково розлитих рідин до спеціальних приймачів.

7.1.20.13. У складах та під навісами, де зберігаються кислоти, необхідно мати готові розчини крейди, вапна або соди для нейтралізації випадково розлитих кислот.

7.1.20.14. У приміщеннях, де зберігаються хімічні речовини, які мають властивості при пожежі плавитися, необхідно передбачати пристрої, призначені для обмеження вільного розтікання розплаву (бортики, пороги з пандусами тощо).

7.1.20.15. Металеві порошки, що здатні до самозаймання, слід зберігати в окремих відсіках у герметично закритій тарі.

Зберігання інших горючих матеріалів у цих відсіках забороняється.

7.1.20.16. Сулії, бочки, барабани з хімічними реактивами розміщувати на відкритих майданчиках групами не більше 100 од. у кожній, з розривом між групами не менше 1 м. У кожній групі повинні зберігатися реактиви тільки одного виду, про що робляться відповідні написи. Майданчик необхідно добре утрамбувати та обгородити бар'єром. Сулії з реактивами на відкритих майданчиках повинні бути захищені від дії сонячних променів.

7.1.20.17. При зберіганні азотної та сірчаної кислот повинні бути передбачені заходи щодо недопущення взаємодії їх з деревиною, соломою й іншими речовинами органічного походження.

7.1.20.18. Переносити кислоти, луги, легкозаймисті рідини і такі, що можуть самоспалахувати, допускається тільки в спеціальній тарі, яка запобігає руйнуванню ємкості.

7.1.20.19. Розфасування хімікатів повинно проводитись у спеціальному приміщенні. Розлиті та розсипані речовини необхідно негайно знежирити та вилучити.

7.1.20.20. Наливати легкозаймисті та горючі рідини безпосередньо із ємкості забороняється. Для цього слід застосовувати спеціальні пристрої (насоси, сифони тощо).

7.1.20.21. Місця наливання легкозаймистих і горючих рідин повинні постійно утримуватися в чистоті.

7.1.20.22. Карбід кальцію необхідно зберігати в сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Рівень підлоги приміщення повинен бути на 0,2 м вище планувальної позначки прилеглої території.

7.1.20.23. Забороняється розміщати склади для зберігання карбіду кальцію в підвальних приміщеннях і низьких затоплюваних місцях.

7.1.20.24. Барабани з карбідом кальцію можуть зберігатися на складах як у горизонтальному, так і у вертикальному положенні.

У немеханізованих складах дозволяється зберігання барабанів з карбідом кальцію не більше ніж у три яруси у разі горизонтального розташування, і у два яруси - у разі вертикального розташування.

Ширина проходу між штабелями барабанів з карбідом кальцію повинна бути не менше 1,5 м.

7.1.20.25. Електротранспорт, електронавантажувачі й електрокари, які використовуються для вантажно-розвантажувальних робіт, не допускається залишати на території складів після закінчення роботи, за винятком спеціально виділених і обладнаних місць.

7.1.20.26. Знищення зіпсованих реактивів необхідно здійснювати згідно спеціально розробленої на об'єкті інструкції по кожному типу реактивів у місцях, узгоджених з органами держпожнагляду та санітарно-епідеміологічного нагляду.

7.1.20.27. На складах хімічних речовин не дозволяється:

- проводити роботи, що не пов'язані із зберіганням хімічних речовин;

- входити до складських приміщень, де зберігаються лужні метали й інші речовини, що вступають у реакцію з водою, у вогкому (вологому) одязі та взутті;

- застосовувати для закривання сулій з кислотою пробки з органічних матеріалів.

7.1.21. Механічні цехи (майстерні)

7.1.21.1. Усе обладнання механічних цехів (майстерень) необхідно очищати від пилу, бруду, мастил та промащеного ганчір'я не рідше одного разу на зміну, а будівельні конструкції та світильники - щомісячно.

7.1.21.2. Маслянки й інші переносні пристрої для змащення деталей машин і механізмів слід зберігати в металевих шафах.

7.1.21.3. Мастила для змащення деталей машин і механізмів необхідно зберігати в закритих металевих ємкостях у спеціально призначеному приміщенні.

7.1.21.4. Для чистого і промащеного мастилами ганчір'я слід мати окремі ящики.

7.1.21.5. Ремонт агрегатів верстатів повинен проводитися в спеціально виділеному місці (приміщенні).

7.1.21.6. Для промивання та знежирення деталей необхідно застосовувати негорючі миючі препарати, а також ультразвукові й інші безпечні в пожежному відношенні установки чи способи.

7.1.21.7. Просочувальні, загартовувальні й інші ванни з горючими рідинами слід обладнувати пристроями аварійного зливання в підземні резервуари, розташованими поза будівлею.

7.1.21 8. Кожна ванна повинна мати місцеве видалення горючих парів.

7.1.21.9. Спецодяг слід зберігати в розвішеному вигляді в спеціально призначених для цієї мети приміщеннях, у неспалимих шафах з отворами для провітрювання. У кишенях спецодягу забороняється залишати промащене ганчір'я.

7.1.22.1. На лісопильних дільницях при експлуатації спеціальних візочків необхідно слідкувати за рівнем масла в бакові і не допускати перевищення тиску масла в гідросистемі понад передбачену в технічному паспорті.

7.1.22.2. При експлуатації лісопильних рам не допускається:

- користування пилками з недостатнім або нерівномірним плющенням (розводом) зубців, або їх пошкодженням;

- користування лісопильними рамами, круглопильними, фрезернопильними та іншими верстатами й агрегатами в разі торкання пил об огорожу;

- користуватися механізмами із зіпсованою системою охолодження та змащування напрямних і баз пристроїв, що забезпечують автоматичну зупинку лісопильної рами у разі, коли тиск у системі водяного охолодження досягне рівня, нижчого від передбаченого паспортними даними;

- скривлення пилкової рамки, послаблення та неправильна підгонка повзунів;

- нагрівання підшипників вище 70 град.C;

- вимкнення систем місцевої вентиляції або їх відсутності;

- порушення герметичності повітроводів.

7.1.22.3. Перед пуском круглопильного верстата необхідно впевнитись у відсутності доторкання пилок до огорожі.

7.1.22.4. Не дозволяється робота фрезерно-пилкових агрегатів при зіпсованих системах охолодження круглих пилок.

7.1.23.1. Усе технологічне обладнання цехів, дільниць та видаткових складів, прилади опалення й електрообладнання необхідно кожної зміни очищати від пилу, стружки та інших горючих матеріалів, а будівельні конструкції та електросвітильники - по мірі їх забруднення, але не рідше одного разу на два тижні.

7.1.23.2. З метою вилучення дрібних відходів деревообробні верстати повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. Робота верстатів при вимкнених системах вентиляції і пневмотранспорту забороняється.

Системи вентиляції та пуску деревообробних верстатів повинні мати блокувальні пристрої.

В місцях перетинання протипожежних перепон на повітропроводах слід влаштовувати вогнезатримні пристрої (клапани, заслінки тощо).

7.1.23.3. Камери для збирання пилу та циклони слід постійно тримати закритими. Зібрані в них відходи деревини необхідно своєчасно прибирати. Циклони слід очищати в міру необхідності, але не рідше одного разу на десять днів. Повітроводи повинні мати очисні лючки на кожні вісім метрів довжини.

7.1.23.4. При експлуатації обладнання, яке заповнене мастилами, повинні передбачатися заходи, які унеможливлюють витікання та розлив мастила і просочення ним дерев'яних конструкцій.

7.1.23.5. Необхідно дотримуватись визначених у технічних паспортах та інструкціях термінів змащення деталей обладнання та підшипників. При перевищенні температури поверхні підшипника понад 45-50 град.C обладнання слід зупинити для вияснення причини перегріву підшипників.

7.1.23.6. Розігрівання клею треба здійснювати водяною парою або електронагрівними приладами з водяними банями. Клеєварки слід розміщати в приміщенні, що знаходиться окремо, або у відведеному для цього іншому безпечному в пожежному відношенні місці. Клеї на основі синтетичних смол і легкозаймистих розчинювачів необхідно зберігати в кількості не більше 3 л в спеціально призначених неспалимих приміщеннях або в металевих ящиках.

7.1.23.7. Для сушіння деревини в петролатумі його треба розігрівати до температури 120-140 град.C. Бак слід заповнювати петролатумом з таким розрахунком, щоб при опусканні в нього пакета деревини рівень рідини в бакові був на 0,6 м нижче верхнього краю бака. Не допускається опускати в бак з нагрітим петролатумом деревину, покриту льодом або снігом.

7.1.23.8. Приміщення, де розміщені петролатумні баки, необхідно обладнувати приточно-витяжною вентиляцією, а над баками монтувати зонти з витяжними трубами.

7.1.23.9. З метою запобігання іскрінню при сушінні деревини струмами високої частоти в сушильнях електроди повинні забезпечувати надійний контакт їх з деревиною. Двері сушильної камери необхідно блокувати пристроєм подачі напруги на електроди.

7.1.23.10. Для кожної сушильні встановлюється гранично допустима норма завантаження матеріалами та температурний режим. Підтримання заданого температурного режиму роботи сушильних камер повинно здійснюватися автоматичними регуляторами температури.

7.1.23.11. При сушінні деревини інфрачервоними променями для кожної сушильні встановлюється допустима відстань від поверхні камери до висушуваної деревини.

7.1.23.12. У всіх сушильнях радіаційного типу з безперервним рухом дерев'яних виробів слід передбачати автоматичне відключення системи нагріву в разі раптової зупинки конвейєру, або монтувати відповідні автоматичні системи сигналізації.

7.1.23.13. У деревообробних цехах і дільницях забороняється:

- зберігати лісоматеріали у кількостях, що перевищують змінну потребу;

- залишати під напругою після закінчення роботи електрообладнання,а також неприбрану готову продукцію, деревинний пил, оліфу, лаки, клеї та інші горючі рідини та матеріали.

7.1.23.14. Лісоматеріали, що надходять до складу, слід складати в штабелі згідно з технологічними картами, які заздалегідь розроблені й узгоджені з пожежною охороною.

7.1.23.15. Крім первинних засобів пожежогасіння, на складах слід обладнувати пункти (пости) із запасом протипожежного інвентарю в кількості, що визначається оперативними планами пожежогасіння.

7.1.23.16. Відстань від штабелів, навісів та закритих складів лісопиломатеріалів до пожежних гідрантів повинна бути не менше 8 м.

7.1.23.17. Основи під штабелі пиломатеріалів і круглого лісу перед складуванням необхідно очистити від горючих відходів до грунту. При значних нашаруваннях відходів основи під штабелі слід засипати піском, гравієм або землею товщиною не менше 0,15 м.

7.1.23.18. Між штабелями лісу та пиломатеріалів повинні бути передбачені протипожежні розриви.

7.1.23.19. У спеку, суху та вітряну погоду територію, прилеглу до штабелів, а також розриви між ними необхідно щодня зрошувати водою.

7.1.23.20. Склади лісопиломатеріалів повинні мати огорожу.

7.1.24. Фарбувальні цехи (дільниці)

7.1.24.1. Перед фарбуванням деталі та вироби необхідно промити та знежирити негорючою речовиною, пастою, розчинювачем або емульсією.

У тих випадках, коли негорючі речовини не забезпечують необхідної якості чистоти виробів, допускається застосування горючих і легкозаймистих речовин за умови дотримання вимог пожежної безпеки.

7.1.24.2. У приміщеннях, де здійснюється приготування лаків і фарб, а також проводяться фарбувальні роботи, підлога повинна бути виконана із матеріалів, що не горять і не утворюють при ударі іскри.

7.1.24.3. Фарбувальні роботи, миття та знежирення слід проводити при працюючій приточно-витяжній вентиляції з місцевими відсмоктувачами від фарбувальних шаф, камер, кабін.

7.1.24.4. На кожній діжці, бідоні й іншій тарі з лакофарбувальним матеріалом, розчинником тощо повинна бути наклейка або бирка з їх точною назвою та зазначенням пожежонебезпечних властивостей.

Порожня тара з-під лакофарбових матеріалів повинна бути щільно закритою і зберігатися на спеціально приділеному майданчику.

7.1.24.5. Не дозволяється експлуатувати витяжну вентиляцію фарбувальних шаф, камер і кабін без водяних зрошувачів (гідрофільтрів) або інших ефективних устроїв для вловлювання горючих речовин. Система подачі повітря на розпилювач повинна мати блокувальний пристрій з системою витяжної вентиляції.

7.1.24.6. Повітроводи вентиляційних установок слід періодично (один раз на місяць) очищати від горючих речовин і відкладень. На витяжних повітроводах повинні бути люки, які щільно закриваються, для зручного очищення їх внутрішньої поверхні.

7.1.24.7. Фарбувальне обладнання необхідно щодня після закінчення зміни очищати від горючих відкладень при працюючій вентиляції.

7.1.24.8. Для зручності очищення фарбувальних камер від осадів фарб і лаків, стінки їх слід покривати тонким шаром солідолу або технічного вазеліну. З метою запобігання іскроутворенню скребки повинні бути виготовлені із кольорового металу.

7.1.24.9. Забороняється застосування лаків, фарб, розчинювачів, миючих і знежирювальних засобів з невідомими пожежонебезпечними властивостями.

7.1.24.10. У приміщеннях, де готуються лаки і фарби, на складах лаків і фарб не допускається проведення робіт, пов'язаних із застосуванням відкритого вогню й іскроутворення (електрогазозварювальні, заточні, нагрівні роботи, електромотори, що іскрять тощо).

7.1.24.11. Лаки та фарби повинні подаватися на робоче місце у готовому для застосування вигляді в закритій посудині. Приготування колеру та розбавлення всіх видів лаків і фарб слід проводити в спеціально виділеному приміщенні або на відкритому майданчику.

7.1.24.12. Розлиті на підлогу лаки, фарби, розчинювачі слід негайно прибирати. Миття підлоги, стін, обладнання горючими розчинювачами забороняється.

7.1.25.1. Приміщення друкарні слід постійно утримувати в чистоті. Після закінчення робочого дня відходи паперу, промащене ганчір'я тощо треба прибирати у відведене місце.

7.1.25.2. На всіх електросвітильниках повинні бути справні захисні скляні ковпаки.

7.1.25.3. У приміщеннях друкарні забороняється:

- користуватися побутовими електронагрівними приладами;

- палити цигарки;

- захаращувати коридори, проходи, сходові клітки та інші шляхи евакуації обладнанням, рулонами паперу та іншими матеріалами.

7.2.1.1. У цехах забороняється захаращувати робочі місця, проходи, проїзди, входи, виходи, сходові клітки обладнанням, кіноплівкою, фільмокопіями, тарою, відходами тощо.

7.2.1.2. У цехах і на робочих місцях допускається зберігання матеріалів, кіноплівки та фільмокопій у кількостях, встановлених нормами на кінофабриці, але не більше змінної потреби.

7.2.1.3. Норми міжопераційного зберігання матеріалів, кіноплівки та фільмокопій на робочих місцях визначаються розпорядженням головного інженера.

7.2.1.4. Забороняється користування відкритим вогнем, нагрівними електроприладами та паління цигарок у приміщеннях, де обробляється кіноплівка.

7.2.1.5. У цехах на робочих місцях кількість легкозаймистих і горючих рідин не повинна перевищувати встановленої для цього приміщення норми, але не більше змінної потреби.

7.2.1.6. Легкозаймисті, горючі та інші отруйні речовини та розчинники, що знаходяться в приміщенні, слід зберігати в закритих ємкостях, у витяжних металевих шафах, обладнаних вентиляторами вибухобезпечного виконання.

7.2.1.7. Перекачування рідини із фабричної тари (бочок або сулій) необхідно здійснювати ручним або вакуумним насосом у спеціальну емальовану ємкість або в транспортувальну тару.

7.2.1.8. Забороняється зливати в каналізацію легкозаймисті та горючі рідини (ацетон, толуол, залишки магнітного лаку тощо).

7.2.1.9. Перед застосуванням "льодяної" оцтової кислоти її слід на 75% розбавити водою в спеціально виділеному для цієї мети приміщенні для запобігання утворенню вибухонебезпечної концентрації парів кислоти з повітрям.

7.2.1.10. Під час роботи з реставраційною рідиною, магнітним лаком, клеєм для плівки та оцтовою кислотою треба дотримуватись особливої обережності, оскільки пари цих речовин при певних умовах можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні концентрації.

7.2.1.11. Клей для кіноплівки слід готувати лише у витяжних шафах, що знаходяться у спеціально виділених приміщеннях, і в кількості не більше змінної потреби.

7.2.1.12. Розмішування магнітного лаку перед заливкою його в поливальну машину необхідно здійснювати в транспортувальних банках на спеціальному верстаті, який розташований у препараторській.

7.2.1.13. Наповнення бачка поливальної машини магнітним лаком слід здійснювати на зупиненій машині при працюючій загальній та місцевій вентиляції.

7.2.1.14. Поливання кіноплівки магнітним лаком необхідно здійснювати обов'язково при закритих дверцятах поливальної машини.

7.2.1.15. Не допускається зберігання в шухлядах монтажних столів (або склеювальних автоматів) залишків кіноплівки та запасу клею.

7.2.2.1. Вимоги Правил пожежної безпеки до контрольно-вимірювальної та науково-дослідної лабораторії викладені в підрозділі 7.1.3 цих Правил.

7.2.3.1. Вимоги Правил пожежної безпеки до кіноапаратного комплексу та апаратних магнітного копіювання викладені в підрозділі 7.1.16 цих Правил.

7.2.4.1. Вимоги Правил пожежної безпеки до автотранспортних цехів викладені в підрозділі 7.1.17 цих Правил.

7.2.5.1. Вимоги Правил пожежної безпеки до матеріальних складів викладені в підрозділі 7.1.18 цих Правил.

7.2.6.1. Вимоги Правил пожежної безпеки до складів легкозаймистих і горючих рідин викладені в підрозділі 7.1.19 цих Правил.

7.2.7.1. Вимоги Правил пожежної безпеки до складів хімікатів викладені в підрозділі 7.1.20 цих Правил.

7.2.8. Механічні цехи (майстерні)

7.2.8.1. Вимоги Правил пожежної безпеки до механічних цехів (майстерень) викладені в підрозділі 7.1.21 цих Правил.

7.2.9.1. Кислоти слід зберігати в окремому приміщенні або на пристосованих для цієї мети площадках під навісами, виготовленими із негорючих матеріалів. Підлога в приміщеннях і на площадках повинна бути виготовлена із кислототривких матеріалів. Сулії з кислотами необхідно захищати від дії сонячних променів.

7.2.9.2. Допускається розміщення сулій з кислотами групами в два або чотири ряди. Між групами повинен бути забезпечений прохід шириною не менше 1 м.

7.2.9.3. Сулії з кислотами слід зберігати в плетених кошиках або дерев'яних ящиках, які застелені стружкою або соломою, обробленою вогнезахисною речовиною.

7.2.9.4. Перекачування кислот із сулій в емальовані ємкості повинно здійснюватися за допомогою ручних або вакуумних насосів.

7.2.9.5. При зберіганні азотної та сірчаної кислот необхідно слідкувати за герметичністю тари, не допускати випадків попадання кислот на органічні матеріали. Пошкоджені сулії та їх упаковку слід негайно вилучати зі складу.

7.2.9.6. На складі кислот забороняється:

- розташовувати сулії з кислотами поблизу приладів опалення;

- зберігати кислоти разом з іншими речовинами та матеріалами;

- застосовувати для закривання сулій пробки, що виготовлені з органічних матеріалів;

- зберігати кислоти в підвальних та напівпідвальних приміщеннях;

- при зберіганні сулій з кислотами на стелажах розміщувати їх більше, ніж у два ряди по висоті.

7.2.10.1. Приміщення для зберігання лаків і фарб повинно знаходитися окремо і бути забезпечене витяжною вентиляцією.

7.2.10.2. Переливання лаків і фарб слід проводити на металевих піддонах, що мають бортики висотою не менше 0,05 м.

7.2.10.3. У приміщенні для зберігання лаків і фарб забороняється:

- зберігати лаки, фарби та розчинники в зіпсованій або відкритій тарі;

- проводити роботи при зіпсованій витяжній вентиляції;

- сумісне зберігання лаків і фарб з обтиральними та іншими волокнистими матеріалами;

- користуватися поліетиленовою тарою.

7.2.11.1. Усю тару слід зберігати на спеціальних складах або під навісами.

7.2.11.2. Тара на складі повинна бути розподілена по видах: спалима та неспалима. Спалиму тару слід зберігати на окремому складі.

7.2.11.3. Ремонт тари повинен здійснюватися на спеціальній ділянці, що знаходиться на самому складі або поблизу нього.

7.2.11.4. Допускається зберігання тари на складі штабелями. Кількість ярусів не повинна робити ймовірним розвалення штабеля.

7.2.11.5. Протипожежні заходи на складі спалимої тари повинні бути такими, як і для матеріального складу.

7.2.12.1. Фільмокопії у фільмосховищі повинні зберігатися на стелажах у металевих коробках або фільмоносках. Допускається застосування стелажів, що виготовлені повністю із металу, або з дерев'яними полицями, які оброблені вогнезахисною речовиною.

7.2.12.2. Забороняється зберігання фільмокопій на підлозі або в коридорах.

7.2.12.3. Стелажі слід розміщати не ближче 0,5 м від приладів опалення, електричних світильників та інших джерел тепла. Ширина проходів між стелажами повинна бути не менше 1 м.

7.2.12.4. У фільмосховищах слід використовувати лише ті транспортні засоби та підіймальні механізми, що безпечні в пожежному відношенні.

7.2.12.5. Забороняється зберігання в фільмосховищах будь-яких сторонніх речей.