• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом

Міністерство соціальної політики України | Наказ, Список, План, Акт, Перелік, Норми, Журнал, Форма типового документа, Правила від 23.12.2016 № 1592
Реквізити
  • Видавник: Міністерство соціальної політики України
  • Тип: Наказ, Список, План, Акт, Перелік, Норми, Журнал, Форма типового документа, Правила
  • Дата: 23.12.2016
  • Номер: 1592
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство соціальної політики України
  • Тип: Наказ, Список, План, Акт, Перелік, Норми, Журнал, Форма типового документа, Правила
  • Дата: 23.12.2016
  • Номер: 1592
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
підготовленість добровільної гірничорятувальної команди до дій на початковій стадії аварій.
Крім того, визначаються зони реверсування вентиляційного струменя під час пожеж для забезпечення рятування працівників та ліквідації аварій, а також виробки та зони, небезпечні за проривом води (пульпи, замулювання) та гірничими ударами.
Матеріали перевірок, оформлені актами за формами, що наведені в додатках 25 - 30 до цих Правил, розглядають на нараді під головуванням технічного керівника підприємства за участю представника гірничорятувальної служби - відповідального за розробку ПЛА.
За результатами розгляду актів перевірки оцінюють готовність шахти до рятування працівників, локалізації та ліквідації аварій та складають протокол, який підписують технічний керівник гірничого підприємства та командир підрозділу АРС, що обслуговує шахту (рудник).
5. ПЛА розробляється відповідно до стану гірничих виробок, який очікується на момент набуття ним чинності. Передбачені планом технічні та матеріальні засоби для здійснення заходів із рятування працівників і ліквідації аварій необхідно утримувати у справному стані та у відповідній кількості, а відповідальні за виконання заходів працівники та виконавці повинні вміти користуватися ними. Для шахти (рудника), що включає до своєї вентиляційної системи виробки горизонту, що будується, розробляється єдиний ПЛА.
За правильне складання ПЛА та його відповідність дійсному стану у шахті (руднику) відповідають технічний керівник шахти (рудника) та командир підрозділу АРС, що обслуговує шахту (рудник) і який узгодив план.
6. У разі введення нових та ліквідації відпрацьованих ділянок і виробок, необхідності внесення правок і доповнень в ПЛА, зміни схеми вентиляції технічний керівник шахти (рудника) протягом доби вносить їх в план та погоджує відповідні поправки та доповнення з командиром підрозділу АРС, що обслуговує шахту (рудник).
У разі відкликання підпису з ПЛА через несвоєчасне внесення змін або виявлення невідповідності плану дійсному стану в шахті (руднику) командир АРС письмово повідомляє про це технічного керівника гірничого підприємства, а також територіальний орган Держпраці.
7. ПЛА повинен містити:
титульний лист за формою, що наведено в додатку 31 до цих Правил, з підписами осіб, які розробили, узгодили і затвердили ПЛА;
оперативну частину плану ліквідації аварії, складену за формою, що наведено в додатку 32 до цих Правил;
обов'язки осіб, які беруть участь у ліквідації аварій, та порядок їх дій, що наведено у главі 3 цього розділу;
список посадових осіб та установ, які негайно сповіщаються про аварію, що наведено в додатку 33 до цих Правил.
8. До оперативної частини ПЛА додаються такі документи:
план поверхні шахти (рудника) з позначенням місця розташування шурфів і шляхів під'їзду до них, свердловин, провалів, тріщин на водостоках (ярах) водоймищ, резервуарів, насосів, водопроводів, гідрантів, вентилів та пожежних гайок, складів аварійних матеріалів і обладнання на поверхні;
схему вентиляції шахти (рудника) та вентиляційні плани горизонтів, складені відповідно до пунктів 1 - 4 глави 7 розділу IV цих Правил;
схеми гірничих виробок шахти (рудника) у кількості 15 примірників;
схему електропостачання шахти (рудника), складену відповідно до вимог пункту 4 глави 1 розділу VII цих Правил;
протокол результатів перевірок готовності шахти (рудника) до ліквідації аварій з відповідними актами, складений відповідно до пункту 4 цієї глави;
план взаємодії підрозділів АРС і відомчої пожежної частини, які обслуговують це підприємство;
список членів допоміжних гірничорятувальних команд.
9. Кожній виробці (групі виробок, надшахтній споруді) необхідно присвоїти номер (позицію), який слід наносити на схему вентиляції. Нумерують позиції в послідовності за напрямком руху вентиляційного струменя, починаючи з поверхні. Виробки, що входять в одну позицію, фарбуються на схемі вентиляції одним кольором.
Позиції в оперативній частині плану необхідно розміщувати у зростаючому порядку. Номер кожної позиції повинен відповідати відповідному номеру сторінки оперативної частини.
10. Примірник ПЛА з відповідними додатками повинні мати технічний керівник шахти (рудника), диспетчер або черговий по шахті (руднику) та командир АРС, який обслуговує шахту (рудник). Технічний керівник шахти (рудника) може не мати примірника плану, якщо його робоче місце знаходиться в одній будівлі з робочим місцем диспетчера. Керівників дільниць забезпечують виписками з ПЛА щодо вимог до поведінки працівників дільниці під час аварій.
До примірника плану, що знаходиться у технічного керівника гірничого підприємства (якщо відсутній, до примірника плану, що знаходиться у диспетчера), необхідно додавати бланки дозволу на спуск працівників у шахту (рудник) під час аварії та оперативний журнал ліквідації аварій за формою, наведеною в додатку 34 до цих Правил.
11. Технічний керівник шахти (рудника) забезпечує вивчення ПЛА посадовими особами шахти (рудника) до набрання ним чинності. Керівник дільниці ознайомлює працівників з правилами поведінки у разі виникнення аварій та виходами з шахти (рудника) під час прийняття їх на роботу під підпис і надалі один раз на півріччя до введення ПЛА в дію, а також у разі його коригування стосовно цієї дільниці.
2. Вимоги до складання оперативної частини ПЛА
1. Позиції оперативної частини складають для таких випадків:
пожежа - на всі гірничі виробки шахти (рудника), надшахтні будівлі та споруди, що примикають до них;
вибух - на всі гірничі виробки шахт (рудників), небезпечних за метаном, у яких виявлено метан за нормального режиму провітрювання, а також склади вибухових матеріалів;
прорив води (пульпи) і затоплення - на всі гірничі виробки та зони, небезпечні за проривом води (пульпи);
гірничий удар - на всі виробки та зони, небезпечні за гірничими ударами;
обвалення порід - на всі виробки шахти (рудника) однією загальною позицією;
ураження електрострумом - на всі виробки шахти (рудника) однією загальною позицією;
застрягання (зависання) кліті - на всі вертикальні виробки шахти (рудника) однією загальною позицією;
аварійна зупинка головної вентиляторної установки - на всі виробки шахти (рудника) однією загальною позицією;
тривале відключення електроенергії - на всі виробки шахти (рудника) однією загальною позицією.
2. В одну позицію плану дозволяється включати декілька сполучених гірничих виробок, якщо для них передбачаються однакові аварійний режим провітрювання та заходи безпечного виведення працівників.
3. Залежно від характеру та місця настання аварії, небезпечності її розвитку в позиціях плану необхідно передбачати такі основні заходи рятування працівників, ліквідації та запобігання розвитку аварій (у нижчевикладеному порядку).
Негайний виклик обслуговуючого шахту (рудник) взводу АРС, який здійснюється за будь-якої аварії з перелічених у пункті 1 цієї глави, незалежно від її розмірів. При цьому зазначаються кількість оперативних відділень, інших служб та спеціальних технічних засобів АРС, які повинні прибути на шахту (рудник), час прибуття першого відділення. Під час пожеж у надшахтних будівлях і спорудах, стволах, шурфах та інших гірничих виробках, що мають вихід на поверхню, викликається і пожежна команда.
Зазначаються аварійний вентиляційний режим, що забезпечує вихід працівників з аварійних ділянок та з шахти (рудника), а також вентиляційне обладнання, що застосовується. При цьому:
у разі вибухів газу зберігається існуючий до аварії напрямок вентиляційного струменя, передбачаються способи збільшення подачі повітря на аварійні дільниці;
у разі пожежі у надшахтних будівлях, стволах, на приствольних дворах, якими надходить свіже повітря, передбачається реверсування вентиляційного струменя;
розширення зони реверсування на інші головні виробки шахти (рудника) з повітроподаючим струменем вирішується під час розробки ПЛА з урахуванням конкретних гірничотехнічних умов, про що зазначається у протоколі;
у разі пожежі вище каналу вентилятора у стволах зі струменем висхідного повітря, надшахтних будівлях цих стволів (за всмоктувального провітрювання) забезпечується нормальна робота вентилятора головного провітрювання аварійного ствола;
у разі раптової зупинки вентилятора аварійного ствола реверсувати решту вентиляторів головного провітрювання шахти (рудника) для забезпечення стійкого висхідного струменя по аварійному стволу;
у разі пожежі у спорудах та каналах вентиляторів (за всмоктувального провітрювання) реверсувати неаварійні вентилятори шахти (рудника) (за їх наявності), після чого аварійний вентилятор зупинити, закрити канал вентилятора шибером, відчинити шлюзові двері у надшахтній будівлі;
у разі нагнітального способу провітрювання аварійний вентилятор зупиняється, а решта працюють у нормальному режимі;
для похилих та вертикальних виробок з низхідним провітрюванням для запобігання зміні напрямку вентиляційного струменя під впливом теплової депресії повинні бути передбачені заходи зі збільшення опору у паралельних виробках та збійках між ними;
у разі неможливості створити стійке низхідне провітрювання передбачаються місцеве або загальношахтне (загальнорудникове) реверсування вентиляційного струменя;
у разі пожеж в інших виробках зберігається нормальний режим роботи вентиляторів головного провітрювання;
залежно від виду та місця виникнення пожежі, газовиділення на аварійній ділянці допускається зменшення або збільшення витрат повітря, зупинка вентиляторів, закорочення вентиляційного струменя з пожежними газами, місцеве реверсування вентиляційного струменя.
Зазначається спосіб оповіщення та виведення працівників. При цьому:
для оповіщення працівників про аварію на кожній шахті розробляють систему аварійної сигналізації з урахуванням оповіщення всіх працівників, які знаходяться в шахті та надшахтних спорудах, яка повинна передбачати всі наявні на шахті види оповіщення (світлова, звукова сигналізація, телефонний зв'язок тощо);
перевірка наявності та стану засобів оповіщення про аварії погоджується та проводиться разом з АРС, її результати записують до відповідного акта;
у разі використання як аварійного сигналу шахтного освітлення аварійним сигналом необхідно вважати багатократне відключення світла (не менше п'яти разів) з повторенням через 10 - 20 секунд;
аварійну сигналізацію на шахті необхідно виконувати таким чином, щоб можливо було подати аварійний сигнал з одного місця по всій шахті (за наявності диспетчерського пункту аварійний сигнал подає диспетчер);
у першу чергу сповіщають працівників аварійних і загрозливих ділянок, а у разі необхідності - усіх працівників, що працюють у шахті (руднику);
під час вибуху газу, пожеж, прориву води в гірничі виробки необхідно передбачати виведення з шахти (рудника) усіх працівників;
під час пожеж в шахтах (рудниках), що мають більше двох виходів на поверхню, якщо збережено нормальний режим провітрювання, виведення працівників слід передбачати з усіх виробок ділянок, в які можуть потрапити продукти горіння, а також із загрозливих ділянок, що мають один вихід та можуть бути загазовані внаслідок аварії;
у разі аварій місцевого характеру виведення працівників здійснюється з аварійних і загрозливих ділянок;
зазначається порядок підготовки виходів із шахти (рудника) для виведення працівників та спуску відділень АРС (членів ДГК);
для прискорення евакуації працівників з аварійної ділянки шахти (рудника) необхідно використовувати усі види підземного транспорту, що доставляє працівників до місць робіт. Цей самий транспорт використовується й для доставки відділень АРС до місця аварії.
Визначається режим роботи системи енергозабезпечення. При цьому:
у разі вибухів подача електроенергії в шахту (рудник) припиняється;
у разі реверсивного режиму провітрювання газових шахт (рудників) подача електроенергії в шахту (рудник) припиняється;
у негазових шахтах (рудниках) припустима подача електроенергії в шахту (рудник) або в окремі його неаварійні виробки для забезпечення оперативного виїзду працівників;
у разі пожеж у межах ділянок припиняється подача електроенергії на ці ділянки;
у разі пожеж у надшахтних будівлях з висхідним струменем повітря в камерах, що провітрюються відокремленим струменем повітря (склад вибухових матеріалів тощо), подача електроенергії припиняється тільки на ці об'єкти;
у разі пожеж у виробках з висхідним струменем припиняється подача електроенергії тільки на ці виробки;
у разі використання у гірничих виробках пневматичної енергії необхідно забезпечити подачу в шахту (рудник) стисненого повітря під час усіх видів аварій.
Заходи із запобігання розвитку аварії, які передбачають:
закриття протипожежних ляд під час пожеж у надшахтних будівлях стволів;
зачинення протипожежних дверей під час пожеж у центральних камерах шахт (рудників);
включення кільцевих водяних завіс та інших водорозбризкувачів на шляхах можливого розвитку пожежі;
вилучення засобів ініціювання та вибухових речовин зі складів вибухових матеріалів під час пожеж у них;
запобігання падінню підіймальних посудин у разі розриву (перегоряння) канатів вертикальних та похилих підйомів.
Заходи з ліквідації аварій у початковій стадії, які передбачають:
забезпечення подання води до місця пожежі (увімкнення насосів, відключення паралельних трубопроводів);
використання стаціонарних пожежогасильних пристроїв;
використання наявних насосів і ставів труб, огородження від затоплення головних водовідвідних установок у разі раптового прориву води (пульпи);
посилення кріплення в районах, що прилягають до місця обвалення порід.
Організація дій гірничорятувальної служби (АРС і ДГК) і пожежних частин. При цьому:
на віддалених від відділень АРС шахтах (рудниках), де організовано добровільні гірничорятувальні команди, відповідальний керівник робіт з ліквідації аварії (диспетчер) повинен:
направити членів ДГК, які працюють у шахті (руднику), на ліквідацію аварії та рятування працівників;
оповістити та викликати членів ДГК, які перебувають вдома;
з числа прибулих членів ДГК організувати бригади та дати їм завдання щодо спасіння працівників і ліквідації аварії;
спрямувати на рятування працівників та ліквідацію аварії ті відділення АРС, що прибули на шахту (рудник) першими;
направляти на ліквідацію аварії (в надшахтних будівлях та спорудах, виробках, що виходять на поверхню) пожежні частини.
4. Для виконання кожного заходу, закладеного в позиціях оперативної частини плану, призначаються відповідальні особи із числа посадових осіб шахти (рудника) та командирів підрозділів АРС, що обслуговують шахту (рудник), а також виконавців.
3. Обов'язки осіб, які беруть участь у ліквідації аварій, та порядок їх дій
1. Технічний керівник шахти (рудника) - відповідальний керівник робіт з ліквідації аварії:
при прибутті на шахту (рудник) приймає доповідь від диспетчера шахти (рудника) про стан, що склався, і негайно стає до виконання заходів оперативної частини ПЛА та контролює їх виконання. Ніхто з учасників ліквідації аварії не має права виконувати будь-які вказівки, що не підтверджені письмовим розпорядженням відповідального керівника робіт з ліквідації аварії;
перебуває на командному пункті до повного виконання заходів, передбачених позицією ПЛА;
перевіряє виклик підрозділу АРС та пожежної частини;
виявляє кількість працівників, які опинилися на місці аварії, їх місце перебування у шахті (руднику);
керує роботою всіх осіб та організацій, що беруть участь у ліквідації аварії;
якщо шахта (рудник) пов'язана із сусідньою шахтою (рудником) гірничими виробками, негайно повідомляє про аварію керівництво сусідньої шахти (рудника);
з прибуттям на командний пункт командира АРС ознайомлює його з обстановкою, що склалася, уточнює з ним ПЛА та дає командиру АРС письмове завдання на виконання гірничорятувальних робіт;
приймає інформацію про хід ліквідації аварії, розробляє разом з керівником гірничорятувальних робіт оперативні ПЛА, організовує їх виконання та контроль.
2. Відповідальний керівник робіт з ліквідації аварії та керівник гірничорятувальних робіт можуть створювати експертні та консультативні комісії з провідних спеціалістів галузі та науково-дослідних установ, враховувати їхні поради та рекомендації. Відповідальний керівник робіт з ліквідації аварії та керівник гірничорятувальних робіт є відповідальними за результат робіт з рятування працівників та ліквідації аварії.
У період ліквідації аварії на командному пункті можуть перебувати тільки особи, які безпосередньо беруть участь у ліквідації аварії.
3. Гірничий диспетчер шахти (рудника):
з моменту отримання повідомлення про аварію до прибуття технічного керівника шахти (рудника) виконує обов'язки відповідального керівника робіт з ліквідації аварії, керуючись пунктом 1 цієї глави. Командний пункт у такому випадку організовується на робочому місці диспетчера;
організовує ведення оперативного журналу ліквідації аварії;
з прибуттям на шахту (рудник) технічного керівника шахти (рудника) інформує його про аварійну обстановку, що склалася, та виконані роботи і перебуває у його розпорядженні.
4. Командир підрозділу АРС, що обслуговує шахту (рудник), - керівник гірничорятувальних робіт:
керує роботою гірничорятувальних підрозділів та ДГК згідно з ПЛА. Виконує завдання відповідального керівника робіт з ліквідації аварії, планує, організовує, контролює гірничорятувальні роботи та відповідає за їх виконання;
систематично інформує відповідального керівника робіт з ліквідації аварії про дії підрозділів АРС та аварійну обстановку, що склалася.
5. Керівник пожежної частини:
з прибуттям на шахту (рудник) перебуває у розпорядженні відповідального керівника робіт з ліквідації аварії, бере участь у роботі командного пункту;
організовує роботу пожежних частин згідно із заходами ПЛА та виконання отриманих від відповідального керівника робіт з ліквідації аварії завдань;
систематично інформує відповідального керівника робіт з ліквідації аварії про дії пожежних частин та аварійну обстановку, що склалася;
залучає додаткові сили та засоби пожежних частин для виконання отриманих завдань без узгодження з іншими особами.
6. Керівник шахти (рудника):
негайно з'являється на шахту (рудник) та сповіщає про своє прибуття відповідального керівника робіт з ліквідації аварії;
організовує медичну допомогу потерпілим;
організовує облік працівників, які виїхали та залишилися в шахті (руднику);
у разі потреби залучає до виконання робіт досвідчених працівників та спеціалістів шахти (рудника), забезпечує чергування працівників для виконання термінових доручень;
інформує відповідні організації про характер аварії та обстановку, що склалася;
забезпечує роботу матеріального, аварійного складів і складу лісоматеріалів, своєчасну доставку устатковання, матеріалів та інструменту для ліквідації аварії;
організовує харчування та приміщення для відпочинку гірничорятувальників, розміщення газоаналітичної лабораторії, бази спеціального оснащення та інших служб;
організовує приймання та відправлення гірничорятувальних підрозділів, що прибули з інших областей та регіонів за планом взаємодопомоги.
7. Керівник дільниці ПВС:
негайно з'являється на шахту (рудник) та сповіщає про своє прибуття відповідального керівника робіт з ліквідації аварії;
за розпорядженням відповідального керівника робіт з ліквідації аварії змінює вентиляційний режим та забезпечує його безперебійне підтримання;
слідкує за роботою вентиляторів головного провітрювання та справністю вентиляційних пристроїв, виявляє потребу у них та перевіряє наявність матеріалів для їх ремонту та додаткового спорядження;
про всі свої дії та наявні відомості щодо аварії інформує відповідального керівника робіт з ліквідації аварії.
8. Головний механік, головний енергетик шахти (рудника) (їх заступники):
негайно з'являються на шахту (рудник) та сповіщають про своє прибуття відповідального керівника робіт з ліквідації аварії;
організовують бригади та установлюють чергування електриків, слюсарів та інших працівників для виконання аварійних робіт;
забезпечують згідно із завданням відповідального керівника робіт з ліквідації аварії роботу систем енергопостачання, шахтних (рудникових) підйомів, водопостачання, головних вентиляторних установок, установок повітрозабезпечення та постійно контролюють їх стан;
сповіщають підстанцію, що живить електроенергією, центральну компресорну станцію про аварію та безперебійне енергозабезпечення шахти (рудника);
забезпечують справність телефонного та інших засобів зв'язку командного пункту з аварійними ділянками;
перебувають у певному місці, що зазначене відповідальним керівником робіт. У разі відсутності залишають замість себе заступників, про всі свої дії в обстановці, що склалася, інформують відповідального керівника робіт з ліквідації аварії.
9. Керівник служби охорони праці шахти (рудника):
негайно з'являється на шахту (рудник) та сповіщає про своє прибуття відповідального керівника робіт з ліквідації аварії;
забезпечує припинення опускання працівників в шахту (рудник) без перепусток (крім гірничорятувальників), організовує видачу спеціальних перепусток особам, які отримали завдання відповідального керівника робіт з ліквідації аварії на виконання аварійних робіт у шахті (руднику);
організовує своєчасний, першочерговий спуск у шахту (рудник) відділень АРС;
видаляє з надшахтних будівель усіх сторонніх працівників, виставляє спеціальні пости біля усіх виходів із шахти (рудника) для обліку працівників, які спускаються в шахту (рудник) та піднімаються з неї (нього);
веде облік усіх працівників, які піднімаються з шахти (рудника), особливо з аварійної ділянки, за необхідності направляє працівників, які піднялися з шахти (рудника), на командний пункт для інформування про стан у шахті (руднику).
10. Керівник (заступник) дільниці, на якій сталася аварія:
негайно сповіщає про своє місцеперебування відповідального керівника робіт з ліквідації аварії, виконує отримане від нього завдання, керує діями з рятування працівників та ліквідації аварії, особисто організовує виведення працівників у безпечне місце, ліквідацію пожежі первинними засобами пожежогасіння на початку її виникнення, постійно інформує командний пункт про хід виконання завдання та обстановку, що склалася;
перебуваючи вдома або на поверхні, негайно з'являється до відповідального керівника робіт з ліквідації аварії та діє за його вказівкою.
11. Змінні посадові особи аварійної дільниці:
якщо опинилися на місці аварії у шахті (руднику), сповіщають про аварію гірничого диспетчера, керують діями членів ДГК з рятування працівників та ліквідації аварії, особисто організовують виведення працівників із зони ураження та ліквідації аварії;
перебуваючи на поверхні та дізнавшись про аварію, негайно з'являються на шахту (рудник), сповіщають відповідального керівника робіт з ліквідації аварії про своє місцезнаходження та виконують його вказівки.
12. Керівники інших дільниць та їх заступники:
дізнавшись про аварію, негайно з'являються на шахту (рудник) та переходять у розпорядження відповідального керівника робіт з ліквідації аварії;
якщо в момент аварії перебувають у шахті (руднику), у разі небезпеки вживають заходів із виведення працівників згідно з ПЛА, постійно інформують відповідального керівника робіт з ліквідації аварії про свої дії в обстановці, що склалася.
13. Технічний керівник гірничого підприємства:
надає допомогу в ліквідації аварії, не підмінюючи відповідального керівника робіт з ліквідації аварії;
організовує роботу експертних груп та комісій, викликає на шахту (рудник) необхідних спеціалістів, вживає заходів із забезпечення шахти (рудника) необхідним для ліквідації аварії устаткованням, матеріалами та транспортними засобами з інших шахт (рудників) або безпосередньо зі складів;
має право усунути відповідального керівника робіт з ліквідації аварії від виконання обов'язків та взяти керівництво на себе або покласти його на іншу особу, про що здійснює відповідний запис в оперативному журналі з ліквідації аварії.
14. Завідувач ламповою (старший табельник):
встановлює кількість осіб, які не здали світильники, сповіщає про це відповідального керівника робіт з ліквідації аварії;
приймає світильники та саморятівники від тих, хто виїхав з шахти (рудника), окремо враховує розкриті саморятівники;
забезпечує видавання світильників і саморятівників тільки особам, що мають спеціальні перепустки.
15. Головний лікар лікарні (поліклініки):
негайно направляє на шахту (рудник), де сталася аварія та є потерпілі, медичний персонал з необхідною апаратурою, медикаментами та інструментом;
організовує чергування медичного персоналу для надання допомоги постраждалим, у разі необхідності особисто керує роботою з надання допомоги постраждалим як на шахті (руднику), так і в лікувальній установі;
медперсонал медпункту надає долікарську допомогу постраждалим, керує відправкою їх до лікувальної установи, організовує за необхідності постійне чергування медперсоналу на час рятувальних робіт.
16. Телефоністка шахтної (рудникової) телефонної мережі:
за дорученням технічного керівника шахти (рудника) або гірничого диспетчера шахти (рудника) викликає гірничорятувальну службу;
негайно припиняє переговори, що безпосередньо не стосуються аварії;
повідомляє про аварію, що сталася, усіх осіб та установи згідно зі списком посадових осіб та установ, які негайно сповіщаються про аварію;
не здійснює жодних з'єднань абонентів, за винятком осіб, які мають відношення до ліквідації аварії;
здійснює першочергове з'єднання командного пункту з гірничорятувальними підрозділами та місцем аварії в шахті (руднику), відключаючи будь-яких абонентів.
17. Інші посадові особи шахти (рудника) та керівники служб, дізнавшись про аварію, негайно з'являються на шахту (рудник) та переходять в розпорядження своїх безпосередніх керівників.
18. Інструктор (командир відділення, респіраторний) ДГК:
керує діями членів ДГК, що працюють у шахті (руднику), з рятування працівників та ліквідації аварії, бере особисту участь у виконанні аварійних робіт;
організовує бригади з членів ДГК, які прибули на шахту (рудник), комплектує їх необхідною апаратурою та оснащенням, керує їх роботою;
після прибуття на шахту (рудник) відділень АРС переходить у розпорядження керівника гірничорятувальних робіт.
19. Під час складання обов'язків осіб, які беруть участь у ліквідації аварій, порядок їх дій уточнюється та доповнюється з урахуванням конкретних гірничотехнічних умов шахти (рудника).
XIV. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ
1. Загальні вимоги
1. Під час розробки родовищ корисних копалин необхідно передбачити комплекс заходів, що запобігають впливу шкідливих та небезпечних виробничих факторів на працюючих, довкілля та природні ресурси.
2. При відпрацюванні блоків, панелей (лав) та інших очисних вибоїв необхідно передбачати схеми водопостачання, розташування обладнання боротьби з пилом, перелік обов'язкових засобів пилопригнічення та режими їх роботи.
3. Усі шахти (рудники), горизонти, лави та блоки (камери) повинні бути забезпечені комплексом заходів захисту працівників від шкідливих та небезпечних виробничих факторів.
4. Для усіх технологічних процесів необхідно передбачати використання засобів механізації не тільки основних, але й допоміжних робіт, які б виключали або зводили до мінімуму важку фізичну працю.
5. На діючих шахтах (рудниках) і тих, що будуються, на всіх місцях, де утворюється пил, необхідно здійснювати заходи зі зменшення запиленості шахтного (рудникового) повітря.
6. Повітря в діючих виробках та на робочих місцях в шахтах (рудниках) не повинно містити пил у концентраціях, що перевищують такі величини ГДК:
1 мг/м-3 - пил, що містить більше 70 % вільного діоксиду кремнію (SiO2) в його кристалічній модифікації (кварц, кристобаліт, тридиміт, конденсат SiO2);
2 мг/м-3 - пил, що містить від 10 до 70 % вільного діоксиду кремнію (SiO2);
2 мг/м-3 - пил граніту;
2 мг/м-3 - азбестовий пил і пил змішаний, що містить більше 10 % азбесту;
3 мг/м-3 - пил скляного і мінерального волокна;
4 мг/м-3 - пил інших силікатів (тальк, олівін тощо), що містять менше 10 % вільної SiO2;
2 мг/м-3 - пил слюди-сирцю (з домішкою вільної SiO2 до 28 %);
5 мг/м-3 - пил бариту, апатиту, фосфориту, цементу містить менше 10 % SiO2;
4 мг/м-3 - пил слюди (флагоніт, мусковіт);
6 мг/м-3 - пил цементу, глин, мінералів та їх домішок, що не містять вільного діоксиду кремнію (SiO2);
10 мг/м-3 - інші види мінерального та рослинного пилу, які не містять вільного діоксиду кремнію (SiO2) і домішок токсичних речовин.
7. У стволі шахти (рудника) та приствольному дворі необхідно виключити можливість потрапляння пилу в повітря, що подається в гірничі виробки. Якщо пилу в повітрі, що подається в шахту (рудник) і на робочі місця, більше 30 % від величин ГДК, що зазначені в пункті 6 цієї глави, його необхідно попередньо очистити.
8. На шахтах (рудниках), що проектуються, забороняється передбачати подачу повітря по вертикальних стволах, що обладнані скіповим підйомом, перекидними клітями, і по похилих стволах - конвеєрами. Як виняток, подавати повітря по зазначених стволах дозволяється за умови використання засобів пиловловлювання, що забезпечують подачу в гірничі виробки повітря із запиленістю не більше 30 % від величин, що зазначені в пункті 6 цієї глави.
9. Періодично проводять відбір проб повітря для аналізу на запиленість під час виконання робіт в усіх місцях пилоутворення за умови роботи не менше 50 % технологічного обладнання.
На всіх шахтах (рудниках) необхідно вести журнал аналізів проб шахтного (рудникового) повітря на запиленість, форму якого наведено в додатку 35 до цих Правил.
10. Забороняється подавати повітря в очисні виробки по діючих рудоспусках. Подавати повітря необхідно по вентиляційних, вентиляційно-ходових підняттєвих виробках або по виробках, що мають щільно обшиті вентиляційні або ходові відділення.
11. Експлуатувати гірничі машини та механізми необхідно за умови здійснення заходів зі зниження запиленості повітря до величин ГДК, що зазначені в пункті 6 цієї глави.
Використовувати в гірничих виробках машини з двигунами внутрішнього згоряння дозволяється лише за наявності нейтралізаторів шкідливих компонентів вихлопних газів.
12. Шум та вібрація на робочих місцях не повинні перевищувати граничнодопустимих нормативів, що регламентовані державними санітарними нормами "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку" (ДСН 3.3.6.037-99) та "Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації" (ДСН 3.3.6.039-99).
13. Під час ведення підривних робіт необхідно застосовувати спеціальні заходи боротьби з пилом та нейтралізації шкідливих газів.
14. Бурити шпури та свердловини дозволяється лише з їх промиванням або застосуванням засобів боротьби з пилом, що забезпечують зниження запиленості повітря до величин, що зазначені в пункті 6 цієї глави.
15. Усе гірниче обладнання, під час експлуатації якого створюється пил, необхідно оснащувати справними пиловловлюючими та пилопригнічувальними пристроями.
16. На кожній шахті (руднику) необхідно прокладати трубопровід, що забезпечує подачу води для знепилення повітря та інших технологічних потреб.
Дозволяється використовувати воду питної якості або шахтну воду за умови її очищення від шкідливих домішок та бактеріального знезараження за погодженням з органами, до компетенції яких входить санітарно-епідеміологічний нагляд на підприємстві.
2. Вимоги до підземних виробок
1. На усіх діючих горизонтах і на поверхні біля стволів, що призначені для спуску та підіймання працівників, а також у постійних пунктах посадки працівників у шахтний (рудниковий) транспорт і висадки з нього необхідно влаштовувати камери очікування для працюючих. Камери очікування потрібно облаштовувати стаціонарним освітленням, телефонним зв'язком і лавками для сидіння. Температура повітря в камерах очікування повинна бути не менше ніж 16° C для горизонтів, що проектуються. Кількість місць на лавках для сидіння повинна забезпечувати розташування в камері не менше половини кількості працівників, зайнятих у зміну на цьому горизонті.
2. У підземних виробках необхідно виконувати заходи щодо захисту від капежу. У приствольних дворах шахт (рудників) та клітях для спуску і підіймання працівників для запобігання капежу влаштовуються відповідні пристрої.
3. Виробки для переміщення працівників необхідно очищати від бруду та облаштовувати щільно перекритими канавками для стоку шахтної води. Місця для проходу працівників потрібно вирівнювати або облаштовувати міцним настилом.
3. Вимоги до побутових приміщень
1. На кожній шахті (руднику) необхідно мати адміністративно-побутовий комбінат із санітарно-побутовими приміщеннями.
2. Адміністративно-побутовий комбінат шахт (рудників) розташовують поряд із головним стволом, штольнею, по яких проводиться спуск або підіймання найбільшої кількості працюючих. Адміністративно-побутовий комбінат з'єднують зі стволом критим утепленим переходом.
До інших місць спуску та підіймання працюючих доставляють пасажирським транспортом.
Склад санітарно-побутових приміщень адміністративно-побутового комбінату, їх конструкція та улаштування визначаються з урахуванням загальної кількості працюючих та санітарної характеристики виробничих операцій для окремих професійних груп.
3. Кабіни машиністів підйому, розташовані в приміщеннях шахтного (рудникового) підйому, а також приміщення шахтного (рудникового) підйому, розташовані в окремих будівлях або на копрах, облаштовуються засобами нормалізації мікроклімату. Стіни та стелю необхідно оснащувати шумопоглинальним покриттям. У приміщеннях головних вентиляторних установок вживають заходів щодо зниження рівнів шуму згідно з вимогами державних санітарних норм "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку" (ДСН 3.3.6.037-99).
Пульт керування встановлюється за межами машинного залу в окремому звукоізольованому приміщенні.
4. Санітарно-побутові та гігієнічні приміщення на шахтах (рудниках), що містять техногенно-підсилені джерела природного походження, облаштовуються відповідно до вимог Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832 (далі - ДСП 6.177-2005-09-02).
4. Питне забезпечення та асенізація
1. Роботодавець забезпечує усіх працівників, зайнятих на підземних роботах і на поверхні, питною водою шляхом організації наближених до робочих місць загальних питних точок або використання індивідуальних фляг чи бутильованої води в герметичних ємностях.
2. В адміністративно-побутових приміщеннях обладнують питні станції (з відділеннями приймання, миття та дезінфекції фляг; приготування води і напоїв; зберігання і наповнення фляг) або пункти видачі бутильованої води в разових герметичних ємностях.
3. Посудини для води та напоїв повинні бути виготовлені з матеріалів, що погоджені з органами, до компетенції яких входить санітарно-епідеміологічний нагляд на підприємстві.
Забороняється використовувати скляні фляги.
4. Воду питного джерела у строки, що погоджуються з органами, до компетенції яких входить санітарно-епідеміологічний нагляд на підприємстві, необхідно піддавати хіміко-бактеріологічному дослідженню для визначення її придатності для пиття.
Працівників, які працюють в умовах підвищених температур, необхідно забезпечувати газованою водою, чаєм або іншими спеціальними напоями.
5. У підземних виробках необхідно облаштовувати стаціонарні або пересувні туалети (біотуалети з кабінками), які розташовують в камерах-нішах заввишки не менше ніж 2,2 м і заглиблюють в нішу на ширину дверей, що зачиняються. Для збирання фекалій необхідно використовувати асенізаційні вагонетки або біотуалети з розрахунку одне вічко на 50 осіб.
Для дільниць, віддалених від стаціонарних туалетів, з числом робітників 3 - 5 осіб необхідно влаштовувати пересувні туалети закритої конструкції, що забезпечує зручну їх доставку та очищення.
6. Асенізаційні вагонетки або біотуалети з підземних туалетів у разі їх заповнення не рідше двох разів на тиждень необхідно видавати на поверхню у спеціально збудований зливний пункт.
7. Прибирання туалетів з дезінфекцією зовнішньої поверхні обладнання проводиться щодня.
5. Медико-профілактичне обслуговування
1. Усіх посадових осіб, в обов'язки яких входить здійснення контролю за безпечним виконанням робіт, та бригадирів необхідно забезпечувати індивідуальними перев'язувальними пакетами (не менше двох), які обов'язково мають бути при них під час роботи.
На кожній шахті (руднику) аптечками першої допомоги необхідно забезпечувати усі цехи, гардеробні, надшахтні споруди, приствольні двори (у разі відсутності підземного медпункту) та камери, що знаходяться поблизу місць виконання робіт.
У разі розташування аптечки біля ствола ключ від неї повинен бути у стволового, а у разі розташування аптечки в камері - у чергового по камері.
2. На шахтах (рудниках) з числом підземних працівників за обліковим складом понад 600 осіб поблизу приствольного двору на основній виробці на шляху руху працюючих до місця роботи та з роботи облаштовують підземний медпункт у спеціальній камері на свіжому повітрі. Медпункт укомплектовують штатом молодшого та середнього медперсоналу, необхідним обладнанням, інструментарієм та перев'язувальними матеріалами.
У приствольних дворах шахт (рудників), що не мають підземних медпунктів поблизу приствольного двору на основній виробці, повинні бути ноші, пристосовані для встановлення їх у санітарному транспорті.
На поверхні поблизу ствола необхідно облаштовувати пункт першої медичної допомоги.
Пункт першої медичної допомоги обладнується телефонним зв'язком з комутатором підприємства.
Для транспортування потерпілих або захворілих на роботі з пункту першої медичної допомоги до лікувальної установи на кожній шахті (руднику) повинен бути санітарний автомобіль, використовувати який дозволяється лише за призначенням.
Для перевезення потерпілих у зимовий період у кожному автомобілі необхідно мати теплий одяг та ковдри.
Для штатної чисельності працівників на шахті (руднику) до 1000 осіб передбачається одна машина швидкої допомоги, 2000 осіб - дві машини і додатково на кожні 2000 працюючих ще одна машина.
За чисельності працюючих на шахті (руднику) менше 600 осіб перевозити потерпілих і хворих до лікувальної установи дозволяється за домовленістю транспортом лікувальної установи.
XV. РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА У ШАХТАХ (РУДНИКАХ)
1. На всіх гірничих підприємствах, що експлуатуються або будуються, необхідно здійснювати оцінку радіаційного стану відповідно до вимог ДСП 6.177-2005-09-02.
Визначення радіаційного стану шахт (рудників) проводиться не менше одного разу на три роки шляхом обстеження за програмами і в строки, погоджені з органами, до компетенції яких входить санітарно-епідеміологічний нагляд на підприємстві. Обстеження радіаційного стану здійснюється організацією, що має достатню приладово-методичну базу для виконання таких робіт та право на провадження такого виду діяльності.
2. Проектування, будівництво, експлуатація, ліквідація або консервація шахт (рудників) з видобування уранових руд здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про видобування і переробку уранових руд".
3. Роботи з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань (радіоізотопними приладами) дозволяється проводити за наявності відповідної ліцензії з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, відповідно до вимог Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 липня 1997 року № 208 (далі - ДГН 6.6.1.-6.5.001-98), та ДСП 6.177-2005-09-02.
4. Працівників, які приймаються на роботу на гірниче підприємство з техногенно-підсиленими джерелами радіаційного випромінювання природного походження, необхідно поінформувати про радіаційний стан і провести з ними навчання з питань радіаційної безпеки відповідно до вимог ДСП 6.177-2005-09-02 та ДГН 6.6.1.-6.5.001-98.
5. Радіаційний контроль на гірничих підприємствах необхідно здійснювати відповідно до вимог Закону України "Про видобування і переробку уранових руд".
6. Для забезпечення радіаційно-гігієнічних умов під час проектування, будівництва і експлуатації шахти (рудника) необхідно здійснювати:
ефективне провітрювання гірничих виробок відповідно до вимог розділу IV цих Правил;
комплекс заходів із запобігання надходженню повітря в зону ведення гірничих робіт через зони обвалення;
комплекс заходів із зменшення інтенсивності утворення пилу та шкідливих газів відповідно до розділу XIV цих Правил;
забезпечення працівників спецодягом, засобами індивідуального захисту, мийними засобами, лікувально-профілактичним харчуванням та належними санітарно-гігієнічними умовами;
ефективне провітрювання приміщень та вентиляційного обладнання шахт (рудників).
7. Шахтні (рудникові) води відводяться в підземні водозбірники по закритих канавках або спеціальних трубопроводах і максимально використовуються в технологічних процесах переробки руд.
Скид шахтної (рудникової) води на поверхню землі та в непроточні водойми здійснюється відповідно до вимог Водного кодексу України. Скинуті очищені води підлягають постійному радіометричному та радіохімічному контролю.
У разі потрапляння у гірничу виробку збагаченої радоном води необхідно в місці її виходу провести ряд спеціальних заходів, спрямованих на запобігання надходженню радону у повітря.
8. Гірниче устатковання перед відправленням у ремонт повинно піддаватися дозиметричному контролю.
Дезактивацію устатковання шахт (рудників) необхідно проводити на спеціальному майданчику з твердим покриттям і водостоком у спеціальну ємність. Скидати на земну поверхню воду, використану на дезактивацію, заборонено.
9. Виробничі зони, де сортуються і складуються руди з підвищеним вмістом природних радіонуклідів, необхідно обгороджувати по всьому периметру. Входи та проїзди до таких зон охороняються та облаштовуються заборонними знаками радіаційної небезпеки і написами "Вхід (в'їзд) заборонено".
Якщо об'єкт має категорію з фізичного захисту, необхідно здійснювати заходи захисту від впливу ядерної енергії.
XVI. ВИМОГИ ДЛЯ ШАХТ (РУДНИКІВ) З ГЛИБИНОЮ РОЗРОБКИ ДО 60 МЕТРІВ, ВИРОБНИЧОЮ ПОТУЖНІСТЮ ДО 30000 ТОНН ГІРНИЧОЇ МАСИ ЗА РІК І СТРОКОМ ІСНУВАННЯ ДО 2 РОКІВ
1. На шахти (рудники) з глибиною розробки до 60 м, виробничою потужністю до 30000 т гірничої маси за рік і строком існування до 2 років поширюються усі вимоги цих Правил, за винятком:
вимог пунктів 5, 7 глави 1 розділу III; пункту 9 глави 2 розділу III; пункту 6 глави 1, пунктів 6, 12 глави 5 розділу IV; пункту 4 глави 3, пункту 1 глави 4, пунктів 14, 15 (третій та четвертий абзаци), 16, 28 (перший абзац) глави 9 розділу VI; пункту 9 глави 1 розділу VII; пункту 11 глави 1 розділу XIII;
вимог пункту 6 глави 2 розділу IV щодо видалення повітря з виробок через завали і обвалення;
вимог пункту 4 глави 5 розділу IV щодо наявності резервного двигуна при головній вентиляторній установці;
вимог пункту 8 глави 7 розділу IV щодо обладнання головних і допоміжних вентиляторних установок витратомірами;
вимог пункту 55 глави 4 розділу VI щодо улаштування резервної сигналізації на підіймальних установках, що використовуються виключно для підйому та спуску вантажів;
вимог пункту 1 глави 2 розділу VIII щодо улаштування лампових у неспалимих приміщеннях за умови, що дерев'яні конструкції лампових будуть покриватися штукатуркою або вогнезахисною фарбою.
2. Дозволяється відступати від вимог пунктів 10, 14 глави 1, а також пунктів 2, 4, 11, 12 (стосовно організації підземних складів), 16 - 18 глави 2 розділу IX за умови проведення спеціально розроблених протипожежних заходів (вогнестійке покриття, додаткові засоби пожежогасіння), які затверджує технічний керівник шахти (рудника).
3. Дозволяється відступати від вимог пунктів 1, 2 глави 3 розділу XIV за умови, що при кожній шахті (руднику) або групі шахт (рудників) на окремих дільницях буде передбачено будівництво виробничих лазень з улаштуванням гардеробів для робочого та домашнього одягу.
4. Дозволяється проводити зварювальні та автогенні роботи з відступом від вимог пункту 1 глави 1 розділу X за розпорядчим документом керівника дільниці або головного механіка шахти (рудника) та за умови забезпечення присутності відповідальної особи.
 

Заступник директора Департаменту
заробітної плати та умов праці -
начальник відділу регулювання умов
і охорони праці

С. Рябоконь
 
Додатки
до Правил безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом