МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
05 лютого 2019 р.
за № 127/33098
Про затвердження Методики віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод, а також віднесення штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод
1. Затвердити Методику віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод, а також віднесення штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, що додається.
2. Управлінню охорони земельних та водних ресурсів (Осіпенко С.І.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції Кузя М.С.
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державного агентства
водних ресурсів України
Тимчасово виконуючий обов’язки
Голови Державної служби України
з надзвичайних ситуацій |
І. Овчаренко
О. Мельчуцький |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства екології
та природних ресурсів України
14 січня 2019 року № 5
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
05 лютого 2019 р.
за № 127/33098
МЕТОДИКА
віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод, а також віднесення штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод
I. Загальні положення
1. Ця Методика визначає підстави та порядок класифікації масивів поверхневих вод відповідно до їхніх екологічного та хімічного станів, а також підстави та порядок класифікації штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод згідно з їхнім екологічним потенціалом.
3. Масиви поверхневих вод визначаються згідно з методикою визначення масивів поверхневих та підземних вод.
4. Для кожного типу масиву поверхневих вод встановлюється його стан згідно з цією Методикою.
5. Стратегічною екологічною ціллю є досягнення/підтримання "доброго" стану всіма масивами поверхневих вод.
6. Стан масиву поверхневих вод "добрий" визначається його екологічним станом "добрий" та хімічним станом "добрий". Стан штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод "добрий" визначається його екологічним потенціалом "добрий" та хімічним станом "добрий".
7. Віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод здійснюється для кожного масиву поверхневих вод окремо і включає таке:
аналіз зміни в часі показників, що визначають стан масиву поверхневих вод;
графічну або статистичну обробку даних моніторингу;
визначення тенденцій у зміні стану масиву поверхневих вод;
оцінку довгострокових змін референційних умов (умов, що відображають стан довкілля за відсутності або за мінімального антропогенного впливу) і змін, викликаних антропогенним впливом;
оцінку основних антропогенних впливів на стан масиву поверхневих вод;
оцінку водокористування.
II. Визначення екологічного стану масиву поверхневих вод
1. Визначення екологічного стану масиву поверхневих вод ґрунтується на використанні комплексу біотичних і абіотичних компонентів, властивих водним екосистемам.
2. Визначення екологічного стану масиву поверхневих вод здійснюється за біологічними, гідроморфологічними, хімічними та фізико-хімічними показниками, які узагальнено характеризують стан.
3. Гідроморфологічні, хімічні та фізико-хімічні показники, що характеризують масив поверхневих вод, доповнюють біологічні показники.
4. Перелік біологічних, гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників для визначення екологічного стану масиву поверхневих вод наведено у додатку 1 до цієї Методики.
5. Для кожного типу масиву поверхневих вод встановлюються референційні умови, що є початковими величинами для встановлення граничних значень класів і використовуються для визначення екологічного стану масиву поверхневих вод.
6. Для класифікації екологічного стану масиву поверхневих вод використовуються п’ять класів. Для графічного відображення кожен з класів екологічного стану масиву поверхневих вод позначається відповідним кольором:
I клас екологічного стану, що відповідає екологічному стану "відмінний", позначається синім кольором;
II клас екологічного стану, що відповідає екологічному стану "добрий", позначається зеленим кольором;
III клас екологічного стану, що відповідає екологічному стану "задовільний", позначається жовтим кольором;
IV клас екологічного стану, що відповідає екологічному стану "поганий", позначається помаранчевим кольором;
V клас екологічного стану, що відповідає екологічному стану "дуже поганий", позначається червоним кольором.
7. Критерії віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного стану наведено у додатку 2 до цієї Методики.
8. Характеристику класів екологічного стану за біологічними, гідроморфологічними, хімічними та фізико-хімічними показниками наведено у додатку 3 до цієї Методики.
9. Класифікація екологічного стану розробляється для кожного типу масиву поверхневих вод окремо, тобто є типоспецифічною. Типоспецифічна класифікація розробляється для біологічних, гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників. Під час розроблення типоспецифічної класифікації на основі екологічного нормативу якості води встановлюються граничні значення для класів екологічного стану масиву поверхневих вод: для біологічних показників - для п’яти класів, що відповідають екологічним станам "відмінний", "добрий", "задовільний", "поганий" та "дуже поганий"; для хімічних та фізико-хімічних показників - для трьох класів, що відповідають екологічним станам "відмінний", "добрий" та "задовільний"; для специфічних синтетичних та несинтетичних забруднюючих речовин у межах хімічних та фізико-хімічних показників - для двох класів, що відповідають екологічним станам "добрий" та "задовільний".
III. Порядок визначення екологічного стану масиву поверхневих вод
1. Алгоритм визначення екологічного стану масиву поверхневих вод наведено у додатку 4 до цієї Методики.
Клас екологічного стану масиву поверхневих вод визначається за біологічними, гідроморфологічними, хімічними та фізико-хімічними показниками. Визначення класу для кожного з показників проводиться шляхом зіставлення його значення з граничними значеннями класів, встановленими у типоспецифічній класифікації.
Клас екологічного стану масиву поверхневих вод за біологічними показниками визначається за найгіршим показником. Кожен з показників може бути охарактеризований одним чи декількома індикаторами, які вибираються для кожного типу масиву поверхневих вод окремо. Наприклад, показник "склад і кількісні показники водної флори" може бути кількісно описаний як числом видів, так і числом таксонів вищого рангу, чисельністю та/або біомасою водоростей (прямою або через показник "хлорофіл a") чи інтегрованим індикатором - інформаційним індексом Шеннона. Під час класифікації береться до уваги не найгірше значення окремого індикатора, а осереднене значення класу всіх використаних індикаторів у межах показника.
Клас екологічного стану масиву поверхневих вод за гідроморфологічними показниками визначається за найгіршим показником.
Клас екологічного стану масиву поверхневих вод за хімічними та фізико-хімічними показниками визначається за найгіршим показником.
Узагальнене визначення екологічного стану масиву поверхневих вод отримується шляхом комбінування результатів визначення класів екологічного стану для біологічних, гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників згідно з додатком 5 до цієї Методики.
2. Остаточне визначення екологічного стану масиву поверхневих вод здійснюється за найгіршим показником згідно з додатком 6 до цієї Методики.
IV. Визначення екологічного потенціалу
1. Екологічний потенціал штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод - інтегрований показник стану штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, який визначається за біологічними показниками з використанням гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників.
2. Визначення екологічного потенціалу для штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод здійснюється за біологічними та фізико-хімічними показниками, наведеними у додатку 7 до цієї Методики.
3. Референційні умови, встановлені для штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, є величинами, що відповідають максимальному екологічному потенціалу.
4. Визначення екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод здійснюється за тими самими показниками, які використовуються для визначення стану масиву поверхневих вод відповідної категорії (річка, озеро, перехідні води, прибережні води), до якої за своїми характеристиками цей штучний або істотно змінений масив поверхневих вод є найбільш подібним (наприклад, канал - річка, водосховище - озеро).
5. Екологічний потенціал штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод визначається згідно з класифікацією, встановленою для визначення стану масиву поверхневих вод відповідної категорії (річка, озеро, перехідні води, прибережні води), до якої за своїми характеристиками цей штучний або істотно змінений масив поверхневих вод є найбільш подібним.
6. Для класифікації екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод використовуються чотири класи. Для графічного відображення кожен з класів екологічного потенціалу позначається відповідним кольором:
II клас екологічного потенціалу, що відповідає екологічному потенціалу "добрий", позначається паралельними смугами зеленого та сірого кольорів;
III клас екологічного потенціалу, що відповідає екологічному потенціалу "задовільний", позначається паралельними смугами жовтого та сірого кольорів;
IV клас екологічного потенціалу, що відповідає екологічному потенціалу "поганий", позначається паралельними смугами помаранчевого та сірого кольорів;
V клас екологічного потенціалу, що відповідає екологічному потенціалу "дуже поганий", позначається паралельними смугами червоного та сірого кольорів.
V. Визначення хімічного стану
2. Визначення хімічного стану масиву поверхневих вод здійснюється на підставі екологічних нормативів якості (далі - ЕНЯ), наведених у додатку 8 до цієї Методики.
3. ЕНЯ встановлюються на двох рівнях: ЕНЯMAХ - максимально допустима концентрація; EНЯСР - середньорічна концентрація.
4. Застосування EНЯСР для визначення хімічного стану означає, що середньорічне (середнє арифметичне) значення концентрації речовини у будь-якій репрезентативній точці не може перевищувати наведене значення EНЯСР.
5. Застосування ЕНЯMAХ означає, що будь-яке виміряне значення забруднюючої речовини не може перевищувати значення ЕНЯMAХ.
6. Для всіх забруднюючих речовин, крім металів, ЕНЯ встановлюються для їхньої загальної концентрації. Для металів (кадмій, свинець, ртуть, нікель) беруться до уваги їх розчинені форми, відділені мембранною фільтрацією з діаметром пор 0,45 мкм.
7. У разі перевищення ЕНЯMAХ для металів розглядаються:
фонові концентрації відповідних металів та їхніх сполук;
твердість води, водневий показник та інші показники води, що впливають на біодоступність металів.
8. У разі встановлення забруднення води зазначеними речовинами необхідні вимірювання їх вмісту в донних відкладах та підтвердження їхнього біонакопичення.
9. Для класифікації хімічного стану масиву поверхневих вод використовуються два класи. Для графічного відображення кожен з класів позначається відповідним кольором:
I клас хімічного стану, що відповідає хімічному стану "добрий", позначається синім кольором;
II клас хімічного стану, що відповідає хімічному стану "недосягнення доброго", позначається червоним кольором.
10. Алгоритм визначення хімічного стану масиву поверхневих вод наведено у додатку 9 до цієї Методики.
VI. Визначення загального стану масиву поверхневих вод та встановлення рівнів надійності визначення стану масиву поверхневих вод
1. Визначення загального стану масиву поверхневих вод проводиться за найгіршим показником згідно з алгоритмом визначення загального стану масиву поверхневих вод, наведеним у додатку 10 до цієї Методики.
2. Критерії для встановлення надійності правильного визначення екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод наведено у додатку 11 до цієї Методики. Виділяються 3 рівні надійності визначення I високий, середній, низький.
VII. Основні принципи визначення референційних умов
1. Для кожного типу масиву поверхневих вод визначаються біологічні, гідроморфологічні, хімічні та фізико-хімічні показники, що характерні для типу і відповідають значенням екологічного стану "відмінний" цього типу масиву.
2. Типоспецифічні референційні умови визначаються:
на основі наявних референційних ділянок;
шляхом моделювання;
на основі історичних даних;
на підставі експертного висновку;
на основі наявних референційних ділянок на території інших країн для такого самого типу масиву поверхневих вод;
шляхом поєднання цих процедур.
3. Для кожного типу масиву поверхневих вод створюється список референційних ділянок.
Заступник начальника
Управління охорони
земельних та водних ресурсів -
начальник відділу збереження
та раціонального використання
водних ресурсів |
О. Бонь |
Додаток 1
до Методики віднесення масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного та хімічного станів масиву
поверхневих вод, а також віднесення
штучного або істотно зміненого масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного потенціалу штучного
або істотно зміненого масиву
поверхневих вод
(пункт 4 розділу II)
ПЕРЕЛІК
біологічних, гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників для визначення екологічного стану масиву поверхневих вод
| Біологічні показники |
| Річки | Озера |
Склад та середні кількісні показники:
фітобентосу;
макрофітів;
фітопланктону.
Склад та середні кількісні показники донних безхребетних.
Склад, середні кількісні показники та вікова структура риб | Склад та середні кількісні показники:
фітобентосу;
макрофітів;
фітопланктону.
Склад та середні кількісні показники донних безхребетних.
Склад, середні кількісні показники та вікова структура риб |
| Перехідні води | Прибережні води |
Склад та середні кількісні показники:
фітобентосу;
макрофітів;
фітопланктону.
Склад та середні кількісні показники донних безхребетних.
Склад, середні кількісні показники та вікова структура риб | Склад та середні кількісні показники:
фітобентосу;
макрофітів;
фітопланктону.
Склад та середні кількісні показники донних безхребетних |
| Гідроморфологічні показники |
| Річки | Озера |
Гідрологічний режим:
кількісні показники водного стоку та динаміки стоку води;
гідравлічний зв’язок з ґрунтовими водами.
Довжина річки.
Морфологічні умови:
варіабельність глибини та ширини річки;
структура та субстрат річкового ложа;
структура прибережної зони | Гідрологічний режим:
кількісні показники об’єму води та динаміки наповнення водойми;
водообмін;
гідравлічний зв’язок з ґрунтовими водами.
Морфологічні умови:
варіабельність глибини озера;
якість, структура та субстрат озерного ложа;
структура озерних берегів |
| Перехідні води | Прибережні води |
Морфологічні умови:
варіабельність глибини;
кількість, структура та підстильні породи дна;
структура зони припливів та відпливів.
Режим припливів та відпливів:
потік прісної води;
відкритість для хвиль | Морфологічні умови:
варіабельність глибини;
структура та підстильні породи дна;
структура зони припливу.
Режим припливів та відпливів:
напрямок домінуючих течій;
відкритість для хвиль |
| Хімічні та фізико-хімічні показники |
| Річки | Озера |
Загальні фізико-хімічні показники:
температура;
водневий показник рН;
розчинений кисень;
вміст розчинених солей (мінералізація, електропровідність);
біологічне споживання кисню;
хімічне споживання кисню;
біогенні елементи
(Nзаг, N-NH4-+, N-NO3--, N-NO2--, Pзаг, P-PO4-3-).
Специфічні забруднюючі речовини:
синтетичні та несинтетичні забруднюючі речовини, що надходять у водний об’єкт | Загальні фізико-хімічні показники:
прозорість;
температура;
водневий показник рН;
розчинений кисень:
вміст розчинених солей (мінералізація, електропровідність);
біологічне споживання кисню;
хімічне споживання кисню;
біогенні елементи
(Nзаг, N-NH4-+, N-NO3--, N-NO2--, Pзаг, P-PO4-3-).
Специфічні забруднюючі речовини:
синтетичні та несинтетичні забруднюючі речовини, що надходять у водний об’єкт |
| Прибережні води | Перехідні води |
Загальні фізико-хімічні показники:
прозорість;
температура;
водневий показник рН;
розчинений кисень;
біологічне споживання кисню;
біогенні елементи
(Nзаг, N-NH4-+, N-NO3--, N-NO2--, Pзаг, P-PO4-3-);
силіцій;
дигідроген сульфід;
сума завислих у воді речовин.
Специфічні забруднюючі речовини:
синтетичні та несинтетичні забруднюючі речовини, що надходять у водний об’єкт | Загальні фізико-хімічні показники:
прозорість;
температура;
розчинений кисень;
вміст розчинених солей (мінералізація, електропровідність);
біогенні елементи
(Nзаг, N-NH4-+, N-NO3--, N-NO2--, Pзаг, P-PO4-3-).
Специфічні забруднюючі речовини:
синтетичні та несинтетичні забруднюючі речовини, що надходять у водний об’єкт |
Додаток 2
до Методики віднесення масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного та хімічного станів масиву
поверхневих вод, а також віднесення
штучного або істотно зміненого масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного потенціалу штучного
або істотно зміненого масиву
поверхневих вод
(пункт 7 розділу II)
КРИТЕРІЇ
віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного стану
| Стан "відмінний" | Стан "добрий" | Стан "задовільний" |
Значення біологічних показників відповідають значенням, характерним для масиву поверхневих вод у референційних умовах, мають тенденцію до дуже незначних змін.
Відсутні або виявлені дуже незначні антропогенні зміни значень гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників порівняно з величинами, характерними для масиву поверхневих вод в референційних умовах | Значення біологічних показників масиву поверхневих вод вказують на низькі рівні антропогенного впливу і мало відхиляються від значень, характерних для масиву поверхневих вод у референційних умовах.
Концентрації хімічних та фізико-хімічних показників не перевищують екологічних нормативів якості, встановлених для екологічного стану "добрий" | Значення біологічних показників масиву поверхневих вод помірно відхиляються від значень, характерних для масиву поверхневих вод у референційних умовах.
Ці значення мають помірну тенденцію до відхилення в результаті антропогенного впливу та мають значно більші відхилення порівняно з умовами стану "добрий".
Концентрації хімічних та фізико-хімічних показників перевищують екологічні нормативи якості, встановлені для екологічного стану "задовільний" |
| Стан "поганий" | Стан "дуже поганий" |
| Спостерігаються значні зміни щодо значень біологічних показників та значні відхилення від норм відповідних біологічних популяцій, характерних для масиву поверхневих вод у референційних умовах | Спостерігаються дуже сильні зміни щодо біологічних показників, відсутність великої частини відповідних біологічних ценозів, характерних для масиву поверхневих вод у референційних умовах |
Додаток 3
до Методики віднесення масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного та хімічного станів масиву
поверхневих вод, а також віднесення
штучного або істотно зміненого масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного потенціалу штучного
або істотно зміненого масиву
поверхневих вод
(пункт 8 розділу II)
ХАРАКТЕРИСТИКА
класів екологічного стану за біологічними, гідроморфологічними, хімічними та фізико-хімічними показниками
| Річки |
| Біологічні показники |
| | Стан "відмінний" | Стан "добрий" | Стан "задовільний" |
| Фітопланктон | Таксономічний склад фітопланктону повністю або майже повністю відповідає референційним значенням, встановленим для певного типу масиву. Середні кількісні показники фітопланктону повністю відповідають значенням, встановленим для хімічних та фізико-хімічних показників і не здатні істотно змінити типоспецифічні умови прозорості. Цвітіння планктону трапляється з частотою та інтенсивністю, які відповідають типоспецифічним
фізико-хімічним умовам | Існують невеликі зміни у складі та середніх кількісних показниках планктону порівняно з типоспецифічними угрупованнями. Такі зміни не вказують на будь-який прискорений ріст водоростей, що могло б призвести до небажаних порушень балансу організмів у масиві поверхневих вод або зміни якості води чи осаду за хімічними та фізико-хімічними показниками.
Може відбуватись незначне зростання частоти та інтенсивності типоспецифічного цвітіння планктону | Таксономічний склад планктону помірно відрізняється від типоспецифічних угруповань. Середні кількісні показники є помірно порушеними і можуть спричиняти значні небажані зміни біологічних, хімічних та фізико-хімічних показників. Може відбуватись помірне підвищення в частоті та інтенсивності цвітіння планктону. Може траплятись стійке цвітіння протягом літніх місяців |
| Мікрофіти і фітобентос | Таксономічний склад повністю або майже повністю відповідає референційним значенням, встановленим для певного типу масиву. Немає помітних змін у середніх кількісних показниках макрофітів і фітобентосу | Існують незначні зміни у таксономічному складі і середніх кількісних показниках макрофітів і фітобентосу порівняно з типоспецифічними угрупованнями. Такі зміни не свідчать про будь-який прискорений розвиток фітобентосу або вищих рослин, що могли б призвести до небажаних змін у балансі організмів у масиві поверхневих вод або хімічних і фізико-хімічних показниках чи осаду. Угруповання фітобентосу не зазнає негативного впливу бактеріальних пучків і плівок, наявних через антропогенну діяльність | Таксономічний склад таксонів макрофітів і фітобентосу помірно відрізняється від типоспецифічного угруповання та значно більше порушений, ніж під час стану "добрий". Очевидні помірні зміни у середніх кількісних показниках макрофітів і фітобентосу. Бактеріальні пучки та плівки, що з’явились у результаті антропогенної діяльності, можуть впливати на угруповання фітобентосу та в окремих випадках їх витісняти |
| Фауна донних безхребетних | Таксономічний склад і середні кількісні показники повністю або майже повністю відповідають референційним значенням, встановленим для певного типу масиву. Співвідношення, чутливих та нечутливих таксонів не відрізняється від характерного для референційних умов. Рівень різноманітності таксонів безхребетних не виявляє ознак відмінності від референційних значень, встановлених для певного типу масиву | Існують невеликі зміни таксономічного складу та середніх кількісних показників безхребетних порівняно з типоспецифічними угрупованнями. Співвідношення, чутливих та нечутливих таксонів виявляє невеликі зміни порівняно з типоспецифічними рівнями.
Рівень різноманітності таксонів безхребетних має незначні відмінності від типоспецифічного рівня | Таксономічний склад та середні кількісні показники безхребетних помірно відрізняються від типоспецифічних угруповань. Відсутні основні таксономічні групи типоспецифічних угруповань. Співвідношення чутливих та нечутливих до втручань таксонів, рівень різноманітності є суттєво нижчими, ніж у типоспецифічному угрупованні та порівняно зі станом "добрий" |
|
| Рибна фауна | Видовий склад і середні кількісні показники повністю або майже повністю відповідають референційним значенням, встановленим для певного типу масиву. Представлені всі типоспецифічні чутливі до втручань види.
Вікова структура популяцій риб вказує на незначні ознаки антропогенного впливу та не вказує на будь-які перешкоди для розмноження та розвитку будь-яких конкретних видів | Існують невеликі зміни видового складу та середніх кількісних показників видів порівняно з типоспецифічними угрупованнями у зв’язку з антропогенним впливом та змінами хімічних, фізико-хімічних та гідроморфологічних показників. Вікова структура угруповання риб вказує на ознаки порушення через антропогенний вплив на фізико-хімічні та гідроморфологічні показники та в окремих випадках вказує на перешкоди для нормального розмноження та розвитку окремих видів аж до зникнення окремих вікових класів | Видовий склад і середні кількісні показники риб помірно відрізняються від типоспецифічних угруповань у зв’язку з анропогенними впливами, що призводять до змін хімічних, фізико-хімічних та гідроморфологічних показників. Вікова структура популяцій риб вказує на істотний антропогенний вплив аж до зникнення або значного зниження середніх кількісних показників типоспецифічних видів |
| Гідроморфологічні показники |
| Гідрологічний режим | Кількість і динаміка потоку та взаємозв’язок із ґрунтовими водами відображають умови, за яких зовнішні впливи повністю або майже повністю відсутні | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників |
| Неперервність річки | Неперервність річки не зазнає впливу антропогенної діяльності і забезпечує безперешкодну міграцію водних організмів і транспорт наносів | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників |
| Морфологічні умови | Форма русел, коливання ширини і глибини, швидкості потоку, формування та транспорт наносів, а також структура і стан прибережних зон відповідають повністю або майже повністю умовам, за яких відсутні зовнішні впливи | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників |
| Хімічні та фізико-хімічні показники |
| Загальні умови | Значення хімічних та фізико-хімічних показників відповідають повністю або майже повністю умовам, за яких відсутні антропогенні впливи. Концентрації біогенних речовин залишаються в межах діапазону, характерного для умов, за яких відсутні антропогенні впливи. Температура, водневий показник, кисневий режим не виявляють ознак антропогенних впливів і залишаються у діапазоні, характерному для умов, за яких відсутні антропогенні впливи | Температура, водневий показник, кисневий режим знаходяться в межах діапазону, встановленого для забезпечення функціонування екосистеми і досягнення значень, наведених для біологічних показників. Концентрації біогенних речовин не перевищують рівнів, встановлених для забезпечення функціонування екосистеми і досягнення значень, наведених для біологічних показників | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників |
| Специфічні синтетичні забруднюючі речовини | Концентрації близькі до нуля або принаймні нижчі, ніж поріг виявлення найбільш сучасного аналітичного обладнання | Концентрації не перевищують екологічних нормативів якості | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників |
| Специфічні несинтетичні забруднюючі речовини | Концентрації залишаються в межах діапазону, характерного для умов, за яких відсутні антропогенні впливи | Концентрації не перевищують екологічних нормативів якості | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників |
| Озера |
| Біологічні показники |
| Фітопланктон | Таксономічний склад фітопланктону повністю чи майже повністю відповідає референційним значенням, встановленим для певного типу масиву. Середня біомаса фітопланктону відповідає значенням, встановленим для хімічних та фізико-хімічних показників та не змінює суттєво типоспецифічні значення прозорості. Цвітіння планктону трапляється з частотою та інтенсивністю, які відповідають значенням, встановленим для хімічних та фізико-хімічних показників | Існують невеликі зміни у таксономічному складі та середніх кількісних показниках планктону порівняно з типоспецифічними угрупованнями. Такі зміни не вказують на будь-який значний ріст водоростей, що може призвести до небажаного впливу на рівновагу організмів у масиві поверхневих вод або зміни якості води
чи осаду за фізико-хімічними показниками. Може відбуватись незначне збільшення частоти та інтенсивності цвітіння планктону | Таксономічний склад та середні кількісні показники планктону помірно відрізняються
від типоспецифічних угруповань. Біомаса помірно порушена і може бути такою, що призведе до значних небажаних порушень інших біологічних, хімічних та фізико-хімічних показників або донних відкладів.
Помірне збільшення в частоті та інтенсивності цвітіння планктону може траплятись протягом літніх місяців |
| Макрофіти та фітобентос | Таксономічний склад повністю чи майже повністю відповідає референційним значенням, встановленим для певного типу масиву.
Немає помітних змін у середніх кількісних показниках макрофітів та фітобентосу | Існують незначні зміни у таксономічному складі та середніх кількісних показниках макрофітів і фітобентосу порівняно з типоспецифічними угрупованнями. Такі зміни не вказують на будь-яке посилення росту фітобентосу або вищих рослин, що може призвести до небажаних порушень рівноваги організмів у масиві поверхневих вод або зміни якості води чи осаду за хімічними і фізико-хімічними показниками.
Угруповання фітобентосу не зазнає негативного впливу бактеріальних пучків і плівок, спричинених антропогенними чинниками | Таксономічний склад макрофітів і фітобентосу помірно відрізняється від типоспецифічного угруповання та значно більше порушений порівняно зі станом "добрий".
Очевидні помірні зміни у середніх кількісних показниках макрофітів і фітобентосу.
Угруповання фітобентосу може зазнавати негативного впливу та в окремих місцях може бути витіснене бактеріальним |
|
| Фауна донних безхребетних | Таксономічний склад і середні кількісні показники повністю або майже повністю відповідають референційним значенням, встановленим для певного типу масиву. Співвідношення чутливих та нечутливих до втручань таксонів практично відповідає референційним значенням, встановленим для певного типу масиву. Рівень різноманітності таксонів безхребетних не демонструє жодних змін порівняно з референційними умовами | Існують незначні зміни у таксономічному складі та середніх кількісних показниках таксонів безхребетних порівняно з типоспецифічними угрупованнями. Співвідношення чутливих та нечутливих до втручань таксонів вказує на незначні зміни щодо типоспецифічних рівнів | Таксономічний склад та середні кількісні показники безхребетних помірно відрізняються від типоспецифічних угруповань. Відсутні основні таксономічні групи типоспецифічних угруповань. Співвідношення чутливих та нечутливих до втручань таксонів та рівень різноманітності є суттєво нижчими порівняно з типоспецифічним рівнем та значно нижчими порівняно зі станом "добрий" |
| Рибна фауна | Видовий склад і середні кількісні показники повністю або майже повністю відповідають референційним значенням, встановленим для певного типу масиву. Наявні всі типоспецифічні вразливі види.
Вікова структура популяцій риб вказує на незначний антропогенний вплив та не вказує на зниження ефективності розмноження та розвитку окремих видів | Існують незначні зміни видового складу та середніх кількісних показників порівняно з типоспецифічними угрупованнями, спричинені антропогенним впливом на хімічні, фізико-хімічні або гідроморфологічні показники.
Вікова структура популяцій риб вказує на ознаки порушення, спричинені антропогенним впливом, зміни хімічних, фізико-хімічних або гідроморфологічних показників та в окремих випадках вказує на зниження ефективності розмноження або розвитку окремих видів до такого ступеня, що деякі вікові класи можуть бути відсутніми | Видовий склад та середні кількісні показники риб помірно відрізняються від типоспецифічних угруповань через антропогенний вплив, що призводить до змін хімічних, фізико-хімічних та гідроморфологічних показників.
Вікова структура популяцій риб вказує на значні порушення, спричинені антропогенним впливом на фізико-хімічні або гідроморфологічні показники до такого ступеня, що певна частка типоспецифічних видів відсутня або малочисельна |
| Гідроморфологічні показники |
| Гідроморфологічний режим | Кількість і динаміка потоку, рівень, час перебування і з’єднання з ґрунтовими водами відображають повністю або майже повністю умови, які складаються за відсутності зовнішніх впливів | Стан, сумісний із досягненням значень, наведених для біологічних показників | Стан, сумісний із досягненням значень, наведених для біологічних показників |
| Морфологічні умови | Коливання глибини озера, кількість і структура субстрату, а також структура і стан берегової зони озера повністю або майже повністю відповідають умовам, які складаються за відсутності зовнішніх впливів | Стан, сумісний із досягненням значень, наведених для біологічних показників | Стан, сумісний із досягненням значень, наведених для біологічних показників |
| Хімічні та фізико-хімічні показники |
| Загальні умови | Значення хімічних та фізико-хімічних показників відповідають повністю або майже повністю умовам, за яких відсутні антропогенні впливи. Концентрації біогенних речовин залишаються в межах діапазону, характерного для умов, за яких відсутні антропогенні впливи. Температура, водневий показник, кисневий режим, прозорість не виявляють ознак антропогенних впливів і залишаються у діапазоні, характерному для умов, за яких відсутні антропогенні впливи | Температура, водневий показник, кисневий режим, прозорість знаходяться в межах діапазону, встановленого для забезпечення функціонування екосистеми і досягнення значень, наведених для біологічних показників. Концентрації біогенних речовин не перевищують рівнів, встановлених для забезпечення функціонування екосистеми і досягнення значень, наведених для біологічних показників | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників |
| Специфічні синтетичні забруднюючі речовини | Концентрації близькі до нуля або принаймні нижчі, ніж поріг виявлення найбільш сучасного аналітичного обладнання | Концентрації, що не перевищують екологічних нормативів якості | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників |
| Специфічні несинтетичні забруднюючі речовини | Концентрації залишаються в межах діапазону, характерного для умов, за яких відсутні антропогенні впливи | Концентрації не перевищують екологічних нормативів якості | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників |
| Перехідні води |
| Біологічні показники |
| Фітопланктон | Таксономічний склад та середні кількісні показники фітопланктону відповідають референційним значенням, встановленим для певного типу масиву. Середня біомаса відповідає типоспецифічним фізико-хімічним умовам та не змінює суттєво прозорість, характерну для типоспецифічних умов. Цвітіння планктону трапляється з частотою та інтенсивністю, що відповідає типоспецифічним фізико-хімічним умовам | Існують невеликі зміни у таксономічному складі, середній кількості показників і біомасі порівняно з типоспецифічними умовами. Такі зміни не свідчать про будь-який значний розвиток водоростей, що може призвести до небажаних порушень у балансі організмів у масиві поверхневих вод або зміни якості води чи осаду за фізико-хімічними показниками. Може відбуватись незначне зростання типоспецифічної частоти та інтенсивності цвітіння планктону | Таксономічний склад та середні кількісні показники помірно відрізняються від типоспецифічних умов. Біомаса помірно порушена та може бути такою, що призводить до значних небажаних порушень умов для інших біологічних показників. Може відбуватись помірне збільшення частоти та інтенсивності цвітіння планктону.
Стійке цвітіння може траплятися протягом літніх місяців |
| Макроводорості | Таксономічний склад повністю або майже повністю відповідає референційним значенням, встановленим для певного типу масиву. Немає видимих змін покриття макроводоростями, спричинених впливом антропогенних чинників | Існують невеликі зміни в таксономічному складі та середніх кількісних показниках макроводоростей порівняно з типоспецифічними угрупованнями. Такі зміни не вказують на будь-який значний розвиток фітобентосу, що може призводити до небажаних порушень рівноваги організмів у масиві поверхневих вод або у хімічних і фізико-хімічних показниках | Таксономічний склад макроводоростей помірно відрізняється від типоспецифічних умов та значно більше порушений порівняно зі станом "добрий". Помітні помірні зміни у середніх кількісних показниках макроводоростей, що можуть призводити до небажаних порушень рівноваги організмів у масиві поверхневих вод |
|
| Покритонасінні | Видовий склад повністю або майже повністю відповідає референційним значенням, встановленим для певного типу масиву. Немає видимих змін середніх кількісних показників, спричинених впливом антропогенних чинників | Існують невеликі зміни у видовому складі покритонасінних порівняно з типоспецифічними угрупованнями. Середні кількісні показники покритонасінних вказують на невеликі ознаки порушення | Видовий склад покритонасінних помірно відрізняється від типоспецифічних угруповань і порушений значно більше, ніж за стану "добрий". Наявні помірні порушення середніх кількісних показників покритонасінних |
| Фауна донних безхребетних | Рівень різноманіття та середніх кількісних показників таксонів безхребетних знаходиться в межах референційних значень, встановлених для певного типу масиву. Наявні всі таксони, чутливі до порушень | Рівень різноманіття та середніх кількісних показників таксонів безхребетних дещо виходить за межі, характерні для типоспецифічних умов. Наявна більшість чутливих таксонів типоспецифічних угруповань | Рівень різноманіття та середніх кількісних показників таксонів безхребетних помірно виходить за межі, характерні для типоспецифічних умов. Наявні таксони-індикатори забруднення. Відсутня більшість чутливих таксонів типоспецифічних угруповань |
| Рибна фауна | Видовий склад та середні кількісні показники видів відповідають референційним значенням, встановленим для певного типу масиву | Середні кількісні показники видів, чутливих до впливу, вказують на незначне відхилення від типоспецифічних умов, спричинене антропогенними впливами, та зміни хімічних, фізико-хімічних та гідроморфологічних показників | Відсутня помірна частка типоспецифічних чутливих до порушень видів як результат антропогенного впливу на фізико-хімічні та гідроморфологічні показники |
| Гідроморфологічні показники |
| Припливно-відпливний режим | Режим притоку прісної води відповідає повністю або майже повністю умовам, які складаються за відсутності зовнішніх впливів | Умови, сумісні з досягненням значень, наведених для біологічних показників | Умови, сумісні з досягненням значень, наведених для біологічних показників |
| Морфологічні умови | Коливання глибини, стан субстрату, а також структура і стан припливних зон відповідають повністю умовам, які складаються за відсутності зовнішніх впливів | Умови, сумісні з досягненням значень, наведених для біологічних показників | Умови, сумісні з досягненням значень, наведених для біологічних показників |
| Хімічні та фізико-хімічні показники |
| Загальні умови | Значення хімічних та фізико-хімічних показників відповідають повністю або майже повністю умовам, які складаються за відсутності зовнішніх впливів. Концентрації біогенних речовин залишаються в межах діапазону, звичайно характерного для умов, які складаються за відсутності зовнішніх впливів. Температура, кисневий режим і прозорість не виявляють ознак антропогенних порушень і залишаються в межах діапазону, звичайно характерного для умов, які складаються за відсутності зовнішніх впливів | Температура, умови насичення киснем і прозорість не досягають рівнів поза межами діапазонів, встановлених з метою забезпечення функціонування екосистеми і досягнення значень, наведених для біологічних показників. Концентрації біогенних речовин не перевищують рівнів, встановлених з метою забезпечення функціонування екосистеми і досягнення значень, наведених для біологічних показників | Умови, сумісні з досягненням значень, наведених для біологічних показників |
|
| Специфічні синтетичні забруднюючі речовини | Концентрації близькі до нуля або принаймні нижчі, ніж поріг виявлення найбільш сучасного аналітичного обладнання | Концентрації не перевищують екологічних нормативів якості | Умови, сумісні з досягненням значень, наведених для біологічних показників |
| Специфічні несинтетичні забруднюючі речовини | Концентрації залишаються в межах діапазону, звичайно характерного для умов, за яких відсутні антропогенні впливи | Концентрації не перевищують екологічних нормативів якості | Стан, сумісний з досягненням значень, наведених для біологічних показників |
| Прибережні води |
| Біологічні показники |
| Фітопланктон | Таксономічний склад та середні кількісні показники відповідають референційним значенням, встановленим для певного типу масиву. Середня біомаса фітопланктону відповідає типоспецифічним фізико-хімічним умовам та суттєво не впливає на значення прозорості, характерні для типоспецифічних умов. Цвітіння трапляється з частотою та інтенсивністю, які відповідають типоспецифічним фізико-хімічним умовам | Склад та розповсюдженість таксонів фітопланктону вказують на легкі ознаки порушення.
Існують невеликі зміни в біомасі порівняно з типоспецифічними умовами. Такі зміни не вказують на будь-який прискорений розвиток водоростей, що може призводити до небажаних впливів на рівновагу організмів у масиві поверхневих вод або якість води. Може траплятися незначне зростання типоспецифічних частоти та інтенсивності цвітіння планктону | Склад та розповсюдженість таксонів фітопланктону вказують на ознаки помірного порушення. Біомаса водоростей значно виходить за межі, характерні для типоспецифічних умов та може впливати на інші біологічні показники.
Може траплятися помірне збільшення частоти та інтенсивності цвітіння планктону, а також постійне цвітіння протягом літніх місяців |
| Макроводорості та покритонасінні | Існують усі чутливі до порушення таксони макроводоростей і покритонасінних, характерні для референційних умов. Рівні покриття макроводоростями та середні кількісні показники покритонасінних відповідають референційним умовам | Існують найбільш чутливі до порушення таксони макроводоростей та покритонасінних, характерні для референційних умов. Рівень покриття макроводоростями та середні кількісні показники покритонасінних мають незначні ознаки порушення | Відсутня помірна кількість чутливих до порушення таксонів макроводоростей та покритонасінних, характерних для референційних умов. Покриття макроводоростями та середні кількісні показники покритонасінних помірно порушені. Це може призвести до небажаного порушення рівноваги організмів у масиві поверхневих вод |
| Фауна донних безхребетних | Рівень різноманіття та середні кількісні показники таксонів безхребетних знаходиться в межах, характерних для референційних умов. Існують усі чутливі до порушення таксони, характерні для референційних умов | Рівень різноманіття та середні кількісні показники таксонів безхребетних дещо виходять за межі, характерні для типоспецифічних умов. Наявні більшість чутливих таксонів типоспецифічних угруповань | Рівень різноманіття та середні кількісні показники таксонів безхребетних помірно виходять за межі, характерні для типоспецифічних умов.
Наявні тaксони-індикатори забруднення. Відсутня більшість чутливих таксонів типоспецифічних угруповань |
| Рибна фауна | - | - | - |
| Гідроморфологічні показники |
| Припливно-відпливний режим | Режим притоку/потоку прісної води, напрямок і швидкість домінуючих течій повністю або майже повністю відповідають референційним умовам | Умови відповідають досягненню значень, наведених для біологічних показників | Умови відповідають досягненню значень, наведених для біологічних показників |
| Морфологічні умови | Коливання глибини, структура і субстрат прибережного дна, а також структура й умови між припливними зонами повністю або майже повністю відповідають референційним умовам | Умови відповідають досягненню значень, наведених для біологічних показників | Умови відповідають досягненню значень, наведених для біологічних показників |
| Хімічні та фізико-хімічні показники |
| Загальні умови | Значення хімічних та фізико-хімічних показників відповідають повністю або майже повністю умовам, за яких відсутні антропогенні впливи. Концентрації біогенних речовин залишаються в межах діапазону, характерного для умов, за яких відсутні антропогенні впливи. Температура, водневий показник, кисневий режим не виявляють ознак антропогенних впливів і залишаються у діапазоні, характерному для умов, за яких відсутні антропогенні впливи | Температура, водневий показник, кисневий режим знаходяться в межах діапазону, встановленого для забезпечення функціонування екосистеми і досягнення значень, наведених для біологічних показників. Концентрації біогенних речовин не перевищують рівнів, встановлених для забезпечення функціонування екосистеми і досягнення значень, наведених для біологічних показників | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників |
| Специфічні синтетичні забруднюючі речовини | Концентрації близькі до нуля або принаймні нижчі, ніж поріг виявлення найбільш сучасного аналітичного обладнання | Концентрації не перевищують екологічних нормативів якості | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників |
| Специфічні несинтетичні забруднюючі речовини | Концентрації залишаються в межах діапазону, характерного для умов, за яких відсутні антропогенні впливи | Концентрації не перевищують екологічних нормативів якості | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників |
| Стан "поганий" | Стан "дуже поганий" |
| Спостерігаються значні зміни щодо значень біологічних показників та значні відхилення від норм відповідних біологічних популяцій, характерних для масиву поверхневих вод у референційних умовах | Спостерігаються дуже сильні зміни щодо біологічних показників, відсутність великої частини відповідних біологічних ценозів, характерних для масиву поверхневих вод у референційних умовах |
Додаток 4
до Методики віднесення масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного та хімічного станів масиву
поверхневих вод, а також віднесення
штучного або істотно зміненого масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного потенціалу штучного
або істотно зміненого масиву
поверхневих вод
(пункт 1 розділу III)
АЛГОРИТМ
визначення екологічного стану масиву поверхневих вод
Додаток 5
до Методики віднесення масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного та хімічного станів масиву
поверхневих вод, а також віднесення
штучного або істотно зміненого масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного потенціалу штучного
або істотно зміненого масиву
поверхневих вод
(пункт 1 розділу III)
УЗАГАЛЬНЕНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
екологічного стану масиву поверхневих вод
Додаток 6
до Методики віднесення масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного та хімічного станів масиву
поверхневих вод, а також віднесення
штучного або істотно зміненого масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного потенціалу штучного
або істотно зміненого масиву
поверхневих вод
(пункт 2 розділу III)
ОСТАТОЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
екологічного стану масиву поверхневих вод
Додаток 7
до Методики віднесення масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного та хімічного станів масиву
поверхневих вод, а також віднесення
штучного або істотно зміненого масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного потенціалу штучного
або істотно зміненого масиву
поверхневих вод
(пункт 2 розділу IV)
БІОЛОГІЧНІ ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ,
за якими здійснюється визначення екологічного потенціалу для штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод
| Штучний або істотно змінений масив поверхневих вод |
| екологічний потенціал |
| "добрий" | "задовільний" | "поганий" | "дуже поганий" |
| Біологічні показники |
Значення відповідних біологічних показників повністю або майже повністю відповідають значенням, встановленим для визначення стану масиву поверхневих вод відповідної природної категорії.
Незначні зміни у величинах максимального екологічного потенціалу (далі - МЕП) для біологічних показників | Середні зміни у величинах МЕП для біологічних показників | Значні зміни у величинах МЕП для біологічних показників | Небезпечні зміни у величинах МЕП для біологічних показників
(тобто відсутня
велика частина біологічного угруповання) |
| Хімічні та фізико-хімічні показники |
| Хімічні та фізико-хімічні показники знаходяться у межах, встановлених для забезпечення функціонування екосистеми | Умови, що дають
змогу досягти значень, наведених для біологічних показників | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників |
| Вміст специфічних синтетичних та несинтетичних забруднюючих речовин не перевищує екологічних нормативів якості | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників | Умови, що дають змогу досягти значень, наведених для біологічних показників |
Додаток 8
до Методики віднесення масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного та хімічного станів масиву
поверхневих вод, а також віднесення
штучного або істотно зміненого масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного потенціалу штучного
або істотно зміненого масиву
поверхневих вод
(пункт 2 розділу V)
ЕКОЛОГІЧНІ НОРМАТИВИ ЯКОСТІ (ЕНЯ)
для визначення хімічного стану масиву поверхневих вод
Додаток 9
до Методики віднесення масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного та хімічного станів масиву
поверхневих вод, а також віднесення
штучного або істотно зміненого масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного потенціалу штучного
або істотно зміненого масиву
поверхневих вод
(пункт 10 розділу V)
АЛГОРИТМ
визначення хімічного стану масиву поверхневих вод
Додаток 10
до Методики віднесення масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного та хімічного станів масиву
поверхневих вод, а також віднесення
штучного або істотно зміненого масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного потенціалу штучного
або істотно зміненого масиву
поверхневих вод
(пункт 1 розділу VI)
АЛГОРИТМ
визначення загального стану масиву поверхневих вод
Додаток 11
до Методики віднесення масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного та хімічного станів масиву
поверхневих вод, а також віднесення
штучного або істотно зміненого масиву
поверхневих вод до одного з класів
екологічного потенціалу штучного
або істотно зміненого масиву
поверхневих вод
(пункт 2 розділу VI)
КРИТЕРІЇ
для встановлення надійності правильного визначення екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод