Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2016 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" .

2. Промисел водних біоресурсів у дніпровських водосховищах у 2016 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року № 33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за № 326/3619 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" , згідно з режимами цих територій та об'єктів, які визначені у положеннях про них та в проектах організації території та об'єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Наукові лови у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Кількість суден, рибалок та знарядь лову у межах конкретних територій та об'єктів природно-заповідного фонду розглядається та схвалюється науково-технічними радами їх спеціальних адміністрацій.

4. Строки початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

5. Довжина однієї ставної сітки, що застосовується на промислі на водосховищах дніпровського каскаду, повинна бути не більше 70 метрів. Максимальна довжина крила раколовки - 50 метрів.

6. Допускається на Київському водосховищі:

протягом усього промислового періоду за наявності відповідного наукового обґрунтування проводити відлов верховодки та тюльки в місцях їх скупчень активними знаряддями лову під контролем органів рибоохорони;

протягом усього промислового періоду за наявності відповідного наукового обґрунтування використовувати для облову скупчень сріблястого карася та плітки сітки з кроком вічка а = 50 мм.

7. Допускається на Канівському водосховищі протягом усього промислового періоду за наявності відповідного наукового обґрунтування використовувати для облову скупчень карася сріблястого та плітки сітки з кроком вічка а = 50-60 мм.

8. Допускається на Кременчуцькому водосховищі:

1) проведення лову верховодки і тюльки в забороненій зоні Канівської ГЕС протягом усього промислового періоду;

2) використання дрібновічкових ятерів (вічко а = 5-10 мм) для відлову верховодки і тюльки у весняно-літній період, включаючи період заборони на лов водних живих ресурсів, під контролем органів рибоохорони;

3) вилов тюльки і верховодки тюльковими тралами протягом усього промислового періоду в 500-метровій зоні насосних станцій;

4) вилов плідників аборигенних коропових риб одним закидним неводом для заготівлі гіпофізів в період від скресання криги до 05 травня.

9. Допускається на Дніпродзержинському водосховищі:

на закорчованих і зарослих ділянках водойми в межах острова Крячок, Чикалівських, Успенських, Келебердянських заплав застосовування низькостінних поріжних сіток з кроком вічка а = 36-60 мм і більше;

у період з 01 жовтня у середній частині водосховища (с. Кам'яні Потоки - с. Бородаївка) у місцях концентрацій карася сріблястого та плітки за наявності відповідного наукового обґрунтування використовувати для їх облову сітки з кроком вічка а = 50 мм.

10. Допускається на Запорізькому водосховищі:

використання закидних неводів з вічком а = 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища в межах Запорізької області, за винятком територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

застосування за наявності відповідного наукового обґрунтування поріжних ставних сіток з кроком вічка а = 45-60 мм на зарослих вищою водною рослинністю ділянках Самарської затоки для відлову крупних особин карася сріблястого;

застосування за наявності відповідного наукового обґрунтування дрібновічкових ставних сіток з кроком вічка а = 30-34 мм на всій акваторії Самарської затоки.

11. Допускається на Каховському водосховищі:

1) для відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення протягом усього року в районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції застосовувати два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм; у районі приймального ковша каналу продувки Запорізької АЕС (Водянський ковш) - два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм; у районі Іванівських Кучугур - один ставний невід з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм;

2) протягом усього промислового періоду використання ставних сіток (у тому числі поріжних) з кроком вічка а = 50-60 мм у верхній частині водосховища до межі: с. Вищетарасівка Томаківського району (з правого берега) - пасажирська пристань м. Енергодар (з лівого берега);

3) протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі поріжних) сіток з кроком вічка а = 50-60 мм на ділянках: від м. Благовіщенський до Іванівських Кучугур углиб водосховища на 2 км та від Кам'янських Кучугур до Майгори углиб водосховища на 2 км;

4) протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі поріжних) сіток з кроком вічка а = 50-60 мм у районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції від лінії електричних мереж до кінця греблі водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції углиб водосховища на 1 км;

5) протягом усього промислового періоду використання чотирьох закидних частикових неводів у нижній частині водосховища на постійних тоньових ділянках під контролем органів рибоохорони;

6) використання протягом промислового періоду дрібновічкових ставних неводів та ятерів з вічком не менше а = 5 мм у котлах (бочках) для відлову тюльки з дотриманням норм прилову молоді не більше 2 % від загальної маси улову риби.

12. Забороняється у Київському водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 38 мм, а = 41-49 мм та а = 70-74 мм протягом усього року;

використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща.

13. Забороняється у Канівському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 36 мм, а = 41-49 мм та а = 70-74 мм протягом усього року.

14. Забороняється на Кременчуцькому водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 38 мм протягом усього року;

використання ставних сіток з кроком вічка а = 50 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 30 вересня;

використання закидних частикових неводів у період до 20 вересня.

15. Забороняється на Дніпродзержинському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 36 мм протягом усього року.

16. Забороняється у Запорізькому водосховищі:

застосування протягом усього року ставних сіток з кроком вічка а = 30-34 мм (за винятком випадку, передбаченого абзацом третім пункту 10) та 70 мм;

використання ставних сіток з кроком вічка а = 38 мм у період з кінця весняної заборони до 20 серпня.

17. Забороняється у Каховському водосховищі:

1) використання ставних сіток з кроком вічка а = 30-36 мм та а = 70 мм протягом усього року;

2) промисловий лов у затоках нижньої частини Каховського водосховища в межах Херсонської області протягом всього року;

3) промисловий лов у межах орнітологічного та ландшафтного заказників загальнодержавного значення "Великі та Малі Кучугури" та "Крутосхили Каховського водосховища", які входять до території національного природного парку "Великий Луг", а також у межах загальногеологічного заказника загальнодержавного значення "Дніпровські пороги";

4) встановлення у період з 01 січня до початку весняної заборони ставних неводів, ятерів та сіток ближче ніж 500 м від межі зарослів повітряно-водної рослинності заплавних частин Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур;

5) промисловий вилов раків в періоди линьки, спаровування та виношування ікри, строки заборони визначаються органами рибоохорони відповідно до наукового обґрунтування.

18. На всіх дніпровських водосховищах допускається:

максимальна довжина крила (сумарна довжина сіткового полотна від входу бочки) ятера не більше 25 метрів. Діаметр бочки - не більше 1 м. Кількість бочок на 1 ятір - не більше 2;

максимально допустимий прилов риби непромислової міри для сіток з кроком вічка а = 50-60 мм - не більше 20 % від загальної кількості риб, що охороняються Правилами рибальства;

мінімально допустимий для вилову розмір білого, строкатого товстолобика та білого амура - 60 см;

мінімально допустимі для вилову розміри щуки - 40 см, сома європейського - 80 см.

19. На всіх дніпровських водосховищах забороняється використання порядків (лав) ставних сіток, ятерів, ставних неводів загальною довжиною понад 500 м, відстань між порядками (лавами) ятерів та ставних неводів повинна бути не менше 500 м.

20. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідних органів рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

21. У разі наявності 4 і більше актів перевірки промислового лову з підвищеним приловом молоді в будь-якому районі органи рибоохорони приймають рішення про заборону промислу знаряддями лову з певним кроком вічка в межах даного адміністративного району терміном до 20 діб, але не менше ніж 10 діб.

22. У випадку використання будь-яких об'єктів промислу в обсягах загального прогнозу користувачі надають щоденну оперативну інформацію органам рибоохорони; при освоєнні 90 % прогнозу промисел призупиняється.

Порядок використання залишку обсягу добування (прогнозу) визначається органами рибоохорони.

23. Кількість знарядь лову та плавзасобів, які будуть використовуватись на промислі протягом 2016 року на дніпровських водосховищах, наведено в додатку 1 до цього Режиму. Розподіл знарядь лову та плавзасобів за користувачами на дніпровських водосховищах здійснюють органи рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації. Оптимальне навантаження становить: палубне судно - 50 сіток; безпалубне - 30 сіток.

24. Лов риби неводами за допомогою декількох суден, що йдуть поруч в одному напрямку, а також постановка знарядь для лову водних біоресурсів на фарватері або у місцях, відведених для стоянки суден, забороняється.

25. Користувачі повинні терміново інформувати органи рибоохорони, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

26. Дозволена кількість ставних сіток з кроком вічка а = 100 мм і більше на ланку визначається органами рибоохорони.

27. На всіх дніпровських водосховищах забороняється промислове рибальство протягом року на ділянках, наведених у додатку 2 до цього Режиму.