Про затвердження Порядку консервації та розконсервації обєктів будівництва

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1995 року N 911 "Про першочергові заходи щодо реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 1995-1996 роки",

1. Затвердити погоджений з Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України та схвалений Науково-технічною радою Держкоммістобудування (протокол від 15 листопада 1995 року N 12) Порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва, що додається.

2. Ввести в дію Порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва після 10 днів з дня реєстрації його в Міністерстві юстиції України.

3. Управлінню економічного аналізу, зміни форм власності та ринкової інфраструктури у будівництві забезпечити доведення вказаного Порядку до міністерств, відомств, облдержадміністрацій та інших зацікавлених організацій.

4. Лист Держбуду СРСР, Мінфіну СРСР, Держплану СРСР, Держбанку СРСР та Будбанку СРСР від 18 серпня 1986 року N 61-Д вважати таким, що на території України не застосовується.

1. Даним Порядком визначаються умови проведення консервації та розконсервації об'єктів нового будівництва, розширення, реконструкції і технічного переозброєння діючих підприємств (далі - будов (об'єктів)), зобов'язання замовника і виконавця робіт, вимоги щодо підготовки і оформлення необхідних документів та джерела фінансування цих робіт.

Порядок є обов'язковим для проведення консервації та розконсервації будов (об'єктів), що фінансуються за рахунок державних капітальних вкладень, та має рекомендаційний характер для будов (об'єктів), які здійснюються за рахунок інших джерел фінансування.

2. Консервації підлягають будови (об'єкти), спорудження яких не забезпечене фінансуванням для продовження їх будівництва та введення в дію або технічний рівень яких не відповідає сучасним вимогам.

3. Рішення про консервацію будов (об'єктів) приймається:

керівником підприємства, якщо фінансування будівництва здійснюється за рахунок коштів підприємства;

міністерством і відомством, до сфери управління якого входять підприємства, організації загальнодержавної власності, або іншим органом, у віданні якого перебувають підприємства, організації республіканської (Автономної Республіки Крим) та комунальної власності, у разі фінансування будівництва за рахунок державних бюджетних або позабюджетних коштів;

Урядом Автономної Республіки Крим, обласним, Київською і Севастопольською міськими, районними, районними в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими комітетами місцевих Рад у разі фінансування будов (об'єктів) за рахунок місцевих бюджетних і позабюджетних коштів.

Міністерства, відомства, підприємства та інші органи, що прийняли рішення про консервацію будов (об'єктів), видають наказ або розпорядження про їх консервацію. У цьому документі визначаються: причини, які обумовлюють прийняття рішення про консервацію; термін на який будова (об'єкт) консервується і термін розробки документації, необхідної для проведення робіт з консервації будов (об'єктів) та забезпечення збереження устаткування, конструкцій і матеріалів; джерела фінансування робіт з консервації і витрат на заходи, що забезпечують збереження законсервованих будов (об'єктів); організацію, відповідальну за їх збереження, а також за збереження устаткування і матеріалів.

Після прийняття рішення про консервацію будов (об'єктів) замовник зобов'язаний в 2-місячний термін здійснити розрахунки з виконавцем робіт за виконані обсяги будівельно-монтажних робіт, відшкодувати збитки виконавцю робіт, зазнані ним у зв'язку з розривом контракту (договору), а також витрати, пов'язані з перевезенням матеріальних цінностей на інші об'єкти, якщо інше не передбачено контрактом.

4. Замовник, згідно з наказом про консервацію будов (об'єктів), за участю виконавця робіт в місячний термін для кожного об'єкта будови складає:

акт про припинення будівництва (додаток N 1);

відомість стану об'єкта, який підлягає консервації (додаток N 2);

відомість незмонтованих конструкцій, устаткування і матеріалів, які підлягають консервації (додаток N 3);

відомість незмонтованих конструкцій, устаткування і матеріалів, які передаються на будівництво інших об'єктів (додаток N 4);

перелік робіт з проведення консервації будов (об'єктів)*;

перелік робіт і витрат, необхідних для забезпечення збереження законсервованого об'єкта або його конструктивних елементів (додаток N 5)*.

5. Замовник або за його дорученням проектна організація в 2-місячний термін після прийняття рішення про консервацію будов (об'єктів) складає кошторис проведення робіт з консервації будов (об'єктів) на підставі відомостей та переліку робіт, зазначених в пункті 4, та кошторис витрат на здійснення заходів щодо забезпечення збереження законсервованої будови (об'єкта) на основі переліку робіт і витрат зазначених в додатку N 5.

Після складання кошторисів замовник разом з виконавцем робіт визначають договірну ціну на виконання вищезазначених робіт.

Вартість робіт з консервації та кошторис на здійснення заходів по забезпеченню збереження законсервованих будов (об'єктів) затверджується замовником у встановленому порядку.

6. Роботи з консервації будови (об'єкта) виконуються за додатковою угодою до підрядного контракту (договору), як правило виконавцем робіт, що здійснював будівництво. Додатковою угодою встановлюється термін виконання робіт та умови здавання замовнику законсервованих будов та конструктивних елементів.

Розрахунки за виконані роботи і витрати з консервації будов (об'єктів) виконуються на підставі "Довідки про вартість виконаних робіт та витрат" (форма N 3), затвердженої постановою Держкомстату СРСР від 23.11.89 року.

Виконавець робіт зобов'язаний здати, а замовник прийняти за актом (додаток N 6) законсервовані будови (об'єкти), а також устаткування, конструкції і матеріали, передбачені відомістю незмонтованих конструкцій, устаткування і матеріалів, які підлягають консервації (додаток N 3).

Вартість матеріалів, конструкцій та устаткування, які придбані виконавцем робіт за його кошти і залишаються на законсервованій будові (об'єкті), повинна бути відшкодована замовником.

Охорона законсервованих будов (об'єктів) після підписання акта передачі забезпечується замовником і вивезення з будов (об'єктів) матеріальних цінностей виконавцем робіт забороняється.

7. За порушення узгодженого терміну виконання робіт з консервації будов (об'єктів) виконавець робіт сплачує замовнику пеню у відповідності з контрактом (додатковою угодою).

За затримку розрахунків за виконані роботи з консервації і прийняття законсервованих будов (об'єктів) і матеріальних цінностей замовник сплачує виконавцю робіт пеню у відповідності з контрактом (додатковою угодою).

Роботи та витрати на здійснення заходів, які забезпечують збереження законсервованих будов (об'єктів), фінансуються замовником за рахунок коштів, зазначених в наказі або в розпорядженні про консервацію.

8. Після закінчення робіт з консервації будови (об'єкта) замовник зобов'язаний здати інспекції державного архітектурно-будівельного контролю документацію, передбачену пунктом 3.11 ДБН А.3.1-2-93 "Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт", затверджених наказом Держкоммістобудування України від 10.08.93 р. N 136.

9. Рішення про розконсервацію будов (об'єктів) та подальше поновлення будівництва приймається органом, що прийняв рішення про консервацію будов (об'єктів).

Витрати на складання кошторису з розконсервації будови (об'єкта), а також витрати на роботи з розконсервації, включаючи відбудовні, фінансуються за рахунок коштів, які виділені на продовження будівництва.

Для поновлення будівництва об'єкта після його консервації замовник поновлює контракт (договір) з виконавцем робіт або укладає новий у разі зміни виконавця робіт.

Передача об'єкта замовником виконавцю робіт здійснюється на підставі акта з урахуванням технічного стану на час передачі.

Для виконання робіт з розконсервації будови (об'єкта) і поновлення будівництва замовник зобов'язаний отримати дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до пункту 3.12 ДБН А.3.1-2-93.

10. Бухгалтерський облік витрат на консервацію та розконсервацію об'єктів будівництва ведеться відповідно до порядку обліку капітальних вкладень з віднесенням їх до витрат, що не збільшують вартість основних засобів.

11. Даний Порядок погоджено з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України.

1. Стану об'єкта, який підлягає консервації;

2. Незмонтованих конструкцій, устаткування і матеріалів, що залишаються на об'єкті, який підлягає консервації;

3. Незмонтованих конструкцій, устаткування і матеріалів, які передаються на будівництво інших об'єктів.

Вказані відомості є невід'ємною частиною цього акта.

Акт складений в ________ примірниках.

Примітка: 1. Договірна вартість по графі 6 заповнюється по об'єкту в цілому

2. Відомість складається окремо по кожному припиненому будівництву об'єкта будови.

Примітка. Один примірник переліку передається проектній організації, яка складає кошторис на проведення робіт з консервації об'єктів.

Склад і обсяг робіт можуть бути уточнені проектною організацією в процесі складання кошторису.